Ім'я файлу: охорона.docx
Розширення: docx
Розмір: 31кб.
Дата: 12.12.2022
скачати
Пов'язані файли:
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ.docx
Цз.docx
Реферат 1 УЦР Гринчук О. КСМ-11.pptx
Статистичне спостереження.pdf

Міністерство освіти та науки України

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Кафедра технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці

Індивідуальне завдання

з дисципліни «Охорона праці в галузі.»

Варіант №4

Виконав:

Студент групи ТБКВМ-51м

Васянович Артем

Перевірив:

Кравчук В.Т.

Київ - 2022 рік

Які організаційні заходи слід передбачати з метою забезпечення працівників засобами індивідуального захисту ?

1. ЗІЗ, що придбаваються, повинні мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності, а також задовольняти вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2008 р. № 761 (п. 3.1 Положення № 53 ст. 8 Закону про охорону праці).

Зверніть увагу: не заборонено забезпечувати працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ, узятими в оренду в інших суб’єктів господарювання, дотримуючи при цьому норми п. 3.1 Положення № 53 (див. лист Держгірпромнагляду від 13.09.2010 р. № 1/02-3.1/6600).

2. При визначенні потреби в ЗІЗ роботодавець повинен передбачати спецодяг і спецвзуття окремо для чоловіків і жінок з урахуванням (п. 3.2 Положення № 53):

— їх моделі;

— найменування нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ТУ тощо);

— призначення ЗІЗ за захисними властивостями;

— розміру і зросту, а для захисних касок і запобіжних поясів — типорозмірів.

3. Якщо на робочому місці на працівника впливають більше одного шкідливого та/або небезпечного виробничого фактора, йому необхідно використовувати одночасно декілька ЗІЗ (наприклад, захисну каску, лицьовий щиток або захисні окуляри, шумозахисні навушники). При цьому такі ЗІЗ мають бути сумісними і ефективними проти існуючої небезпеки (небезпек) (пп. 3.3 і 4.13 Положення № 53).

4. В окремих випадках з урахуванням особливостей виробництва роботодавець може замінювати одні ЗІЗ на інші за умови, що захисні властивості та умови праці для користувача не погіршаться (п. 3.4 Положення № 53). При цьому погоджувати таку заміну роботодавець повинен з профспілковою організацією підприємства або, в разі її відсутності, з уповноваженою найманими працівниками особою з питань ОП.

Так, замінити можна:

— комбінезон на костюм і навпаки;

— костюм на напівкомбінезон із сорочкою (блузою) або сарафан з блузою;

— костюм із сукна на костюм з вогнезахисним або кислотозахисним просоченням;

5. Якщо окремі види ЗІЗ не зазначені в Нормах безоплатної видачі ЗІЗ, але передбачені іншими нормативно-правовими актами з ОП (правилами, інструкціями з ОП тощо), вони мають бути видані працівникам залежно від характеру та умов робіт, що виконуються (на строк носіння — до зношення).

До таких ЗІЗ, зокрема, належать (п. 3.5 Положення № 53):

— запобіжний пояс;

— діелектричні калоші та рукавиці;

— діелектричний гумовий килимок;

— захисні окуляри та щитки;

— респіратор;

— протигаз;

— віброзахисні рукавиці тощо.

6. Під час надходження ЗІЗ на підприємство роботодавець повинен забезпечити приймання та перевірку ЗІЗ на їх відповідність вимогам нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ТУ). Для цього має бути створена комісія з представників адміністрації, профспілкової організації (у разі її відсутності до складу комісії включають уповноваженого з питань ОП).

Якщо виявлено невідповідність ЗІЗ вимогам нормативно-технічної документації, то неякісні ЗІЗ підлягають поверненню або заміні (пп. 3.6 і 3.7 Положення № 53).

Заборонено видавати замість ЗІЗ матеріали для їх виготовлення або грошові кошти для їх придбання

Така заборона міститься, зокрема, у ст. 164 КЗпП.

Водночас працівник у разі порушення встановленого нормами строку видачі ЗІЗ може придбати їх за власні кошти. У такому разі роботодавець зобов’язаний компенсувати працівнику витрати на придбання ЗІЗ відповідно до підтвердних документів ( ст. 164 КЗпП, ст. 8 Закону про охорону праці, п. 4.3 Положення № 53). При цьому працівник у звичайному порядку повинен оформити Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.09.2015 р. № 841. Порядок компенсації понесених витрат на придбання ЗІЗ має бути прописано в колективному договорі.

Зауважте: п. 4.3 Положення № 53 зобов’язує роботодавців виплачувати компенсацію працівнику і в тому випадку, якщо в нього відсутні підтвердні документи на придбання ЗІЗ. У такій ситуації компенсацію витрат здійснюють за роздрібними цінами виробника або постачальника. Якщо витрати працівника на придбання ЗІЗ перевищують роздрібні ціни, компенсація різниці може бути виплачена, якщо це застережено в колективному договорі. Але пам’ятайте, що таке бездокументальне відшкодування з точки зору ПКУ розцінюватиметься як операція з придбання спецодягу у фізособи з відповідним оподаткуванням доходу працівника.



  1. Яка мета вивчення дисципліни “Охорона праці в галузі"?

Метою викладання навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» є формування у студентів необхідних компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу міжнародного досвіду. Основним завданням вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі» є набуття студентами стійких сучасних знань з теорії охорони праці, формування у них умінь самостійно аналізувати умови праці та стан охорони праці на підприємствах галузі, розробляти й упроваджувати заходи для збереження здоров’я та працездатності працівників у конкретних виробничих умовах господарювання.

2.Які права спеціалістів служби ОП?

Спеціалісти служби охорони праці мають право:

  • видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

  • вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

  • зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;

  • надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;

  • за поліпшення стану безпеки праці вносити пропозиції про заохочення працівників за ктивну працю.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

3.Які строки проведення атестації?

Атестація робочих місць за умовами праці — комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров’я і працездатність працівників у процесі трудової діяльності.

У наказі про проведення атестації затверджують склад атестаційної комісії (голова, секретар, члени комісії) та визначають їхні повноваження. До складу комісії для проведення атестації робочих місць включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації – уповноважена найманими працівниками особа. Головою комісії зазвичай призначають головного інженера підприємства, заступника директора з виробництва або директора технічного.

Атестацію робочих місць за умовами праці проводять з такою періодичністю:

Чергову атестацію проводять на підприємстві не рідше ніж раз на п’ять років.

Позачергову атестацію — коли докорінно змінилися умови й характер праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Строк проведення атестації відраховують від дати, коли завершили попередню атестацію, — з дати, коли видали наказ про результати атестації. А датою початку чергової атестації є дата, коли роботодавець видав наказ про затвердження складу атестаційної комісії та голова комісії склав графік проведення атестації.

Графік проведення атестації робочих місць, зазвичай, додають до наказу про проведення атестації або затверджують окремим наказом по підприємству. Графік проведення атестації у структурних підрозділах оформлюють як додаток до наказу.

4.Як слід розуміти поняття “об'єкт страхування'', "суб'єкт страхування”?

Принциповим при страхуванні є визначення суб'єктів і об'єктів страхування. У даному випадку об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність. Суб'єктами страхування є застраховані робітники

Звичайно страхується фізична особа, в інтересах якої здійснюється страхування (надалі – "працівник"). Страхувальником є роботодавець, а страховиком – Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

При цьому чинність Закону про страхування від нещасних випадків в обов'язковому порядку поширюється на всіх осіб найманої праці:

– громадян, що працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах і в організаціях усіх форм власності;

Слід зазначити, що працівник стає суб'єктом соціального страхування від нещасних випадків з моменту укладання трудового договору або підписання контракту (навіть при відсутності згоди або заяви працівника). “Страховим випадком” є нещасний випадок на виробництві або про захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму в наслідок обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, з настанням яких виникає право застрахованої особи на одержання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Слід зазначити, що страховим випадком є й нещасний випадок або профзахворювання, що відбулися в результаті порушення правил і норм самим постраждалим, тобто й у цьому випадку страхувальник не звільняється від виконання обов'язків перед потерпілим

5. Які фактори формують умови праці?

Умови праці на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп факторів: виробничих, санітарно-гігієнічних, факторів безпеки, інженерно-психологічних, естетичних та соціальних.

Виробничі фактори обумовлені особливостями техніки і технології, рівнем механізації і автоматизації праці, якістю оснащення робочих місць, режимами праці і відпочинку. Від них залежать фізичні зусилля і нервова напруга, робоче положення працівника, темп і монотонність роботи.

Санітарно-гігієнічні фактори — це температура, вологість, забрудненість повітря, шум, вібрація, освітленість на робочому місці.

Фактори безпеки передбачають захист працівників від травм, уражень струмом, хімічного і радіаційного забруднення.

Інженерно-психологічні фактори визначають комфортність на робочих місцях, досконалість конструкції техніки, органів управління і засобів контролю за ходом технологічного процесу, зручність обслуговування машин і механізмів.

Естетичні фактори визначають красу виробничого середовища, приємність форм, кольорів і звуків на робочому місці, заспокійливе оформлення зон відпочинку тощо.

Соціальні фактори визначаються взаємовідносинами в трудовому колективі, стилем керівництва, місією і цілями підприємства та мірою їх ідентифікації з інтересами працівника. Під дією цих факторів формується морально-психологічний клімат в колективі.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас