Ім'я файлу: Прототип методички по курсовим.docx
Розширення: docx
Розмір: 12кб.
Дата: 27.02.2020
скачати
Пов'язані файли:
робота 1.doc
Реферат Трансформатори.rtf
Розширення: docx
Розмір: 12кб.
Дата: 27.02.2020
скачати
Пов'язані файли:
робота 1.doc
Реферат Трансформатори.rtf
Вступ
На початку студент повинен зазначити тему своєї роботи.
Після зазначення теми слід стисло, кількома реченнями обґрунтувати її актуальність, виходячи з власних наукових, політичних та моральних уподобань. Актуальність – це значущість даної праці в контексті сучасної наукової та політичної думки. Пам’ятаючи, що “Historia est magistra vitae”, бажано однак уникати дуже широких аналогій та узагальнень. Найбільш прийнятними є посилання на недостатнє розкриття даного аспекту проблеми, необхідність критичного переосмислення існуючих наукових праць з огляду на нові джерела, нову методику роботи і ін. Якщо проблема має політичну вагу, слід зазначити можливість практичного використання результатів наукової праці для політиків та дипломатів в Україні. Отже, наукова актуальність визначається питомою вагою теми й ступенем її вивчення. Практична актуальність теми випливає з її значення в розвитку міжнародних відносин у світі та його регіонах, розв’язанні глобальних і регіональних проблем, формуванні зовнішньої політики окремих держав, розвитку окремих найважливіших аспектів їх життя.
Після актуальності зазначають мету роботи. Мета наукового дослідження – це універсальна наукова установка, вирішенню якої присвячена робота в цілому; це стратегічна ціль, якій підпорядковані всі завдання.
Наприклад, якщо тема роботи - політико-географічна характеристика, то метою є комплексна політико-географічна характеристика, що визначає місце та роль держави в системі регіональних та глобальних політичних та економічних зв’язків. Якщо тема роботи - сучасні міжнародні відносини, то метою дослідження найчастіше є виявлення еволюції міжнародних відносин протягом певного часу.
Завдання – це чіткіші, дрібніші за мету питання (проблеми), які аналізуються в окремих розділах. Виокремлення завдань є закономірним етапом наукового аналізу вибраної теми. Завдання роботи формулюються – також стисло, одним реченням - відповідно до її мети. Всі завдання разом повинні дати уявлення, що саме необхідно зробити, аби досягти мети.
В першому прикладі (політико-географічна характеристика) завданнями будуть: 1) аналіз природнокліматичних умов існування держави, виявлення рівня її самозабезпечення; 2) виявлення типології та ступеню розвитку економічної системи країни; 3) розкриття основ політичної системи держави; 4) виявлення основних напрямків зовнішніх зв’язків та рівня залежності країни від партнерів.
В другому прикладі, щоб осягнути еволюцію міжнародних відносин, треба у першому варіанті (проблемному) зосередитись на основних чинниках міжнародних відносин (зміна основних акторів міжнародних відносин, їхні можливості, приклади їхніх успіхів та невдач, їхні причини), або, якщо обрано другий варіант (хронологічний розгляд), треба зосередитись на показі відмінностей обраних хронологічних відрізків часу. Таким чином, у першому варіанті до завдання роботи входить показ причин посилення ролі США в сучасних міжнародних відносинах, факторів впливу, зміни ролей основних партнерів міжнародних відносин часів “холодної війни”, перспектив їхніх стосунків у майбутньому, спроб побудови тимчасових коаліцій, характеристики сучасного стану міжнародної безпеки, спроб її посилити і основних загроз, і т. ін. У другому варіанті до завдання роботи входить показ причин докорінних змін в міжнародних відносинах в кінці 80-х - початку 90-х років ХХ ст., спроб побудови “нового європейського порядку” початку 90-х рр. ХХ ст., пожвавлення діалогу США - РФ, причин подальшого збільшення зовнішньополітичної пасивності Росії та її наслідків, змін російської позиції з сер. 90-х років ХХ ст., ролі югославської кризи в міжнародних відносинах і т. ін.
Можливо найважливішим розділом у вступі є характеристика джерел та літератури (історіографії) роботи. Порівняно з попередніми цей розділ вступу є більшим за розміром (до 2 сторінок в курсовому, до 3-4 в кваліфікаційному та дипломному проекті). Характеристика джерел та літератури обов’язково супроводжується посиланнями.
У джерельному огляді студент зазначає наявність архівних та державних документів, виступів офіційних осіб, матеріалів преси відповідного часу, усних джерел (інтерв’ю), епістолярної спадщини, мемуарів. Бажано, щоб автор роботи підкреслив особливості тієї чи іншої групи джерел, оцінив їхню важливість для свого дослідження. Якщо робота присвячена аналізу зовнішньополітичної думки, до групи джерел слід віднести відповідні праці науковців та дати розгорнуту характеристику їхніх монографій і статей.
Розглядаючи літературу (історіографію) проблеми, студент може використати кілька підходів до її характеристики. Наукові праці можна згрупувати: 1) за принципом приналежності авторів до однієї з національних шкіл, або 2) за хронологічним принципом, або 3) виходячи з кола проблем, що розглядаються в тих чи інших працях. Студент повинен сам зробити вибір, що вважає найдоцільнішим в своїй конкретній роботі. Згрупувавши праці своїх попередників, він дає їхню характеристику, обов’язково зазначаючи, що саме було корисне для його проекту, в чому він вбачає сильні та слабкі сторони відповідних праць. Історіографічний огляд студент закінчує висновками про ступінь вивченості теми та перспектив її подальшого аналізу.
Студент повинен стисло (2-3 речення) та логічно довести необхідність початкової та кінцевої дати дослідження, тобто хронологічних рамок. Наприклад, якщо тема - сучасні міжнародні відносини, слід розкрити зміст терміну “сучасні”, показати, які саме зрушення надають змогу відділити “сучасність” від попереднього періоду. У нашому прикладі, початкова дата дослідження обумовлена революціями 1989 року
Східній Європі та розпадом СРСР у 1991 році. У деяких випадках, коли неможливо чітко окреслити початкову та кінцеву дати дослідження, студенту потрібно показати здібність до складення власної періодизації.
Після обґрунтування хронологічних рамок дослідження можна переходити до обґрунтування структури роботи. Студент повинен стисло, 2-3 реченнями, пояснити, що обумовило його вибір, кількість розділів в роботі та мету дослідження в кожному з них.
Розділи
Далі студент переходить до викладу матеріалу по розділах. Виклад повинен бути логічним, послідовним, без повторів. Розподіл текстового матеріалу за розділами має бути приблизно рівномірним, а вступ і висновки не повинні перевищувати 20 відсотків загального обсягу тексту курсової роботи.
Заголовки розділів відділяються від тексту трьома інтервалами. Сторінка суцільного тексту містить 28–29 друкованих рядків (кожний друкований рядок містить до 60 знаків з проміжками між словами).
Особливу увагу радимо звернути на те, що наводячи певні факти, треба завжди посилатися на джерело, звідки студент про них довідався, навіть якщо мова не йде про пряме цитування! Пряме переписування в роботі матеріалів з літератури неприпустиме: студент повинен викласти думку своїми словами.
Щодо прямих цитат, які беруться в лапки, слід уникати їхньої надмірної кількості, а також звернути увагу на їхній обсяг (цитата не повинна займати більше 1 абзацу).
Якщо студент хоче навести цитату з одного автора, що наводиться другим автором, в тексті своєї роботи він повинен зазначити автора цитати, а в підрядковому посиланні – книгу другого автора, з якої студент довідався про першого автора. Увага: не можна посилатись на книгу, з якою студент не працював особисто!
Викладаючи матеріал в науковому проекті, треба пам’ятати про його майбутніх читачів, їхні вигоди. Не слід залишати без пояснень спеціальні терміни, абревіатури, маловідомі факти.
У курсовій роботі необхідно дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується вживати вирази-штампи, вести виклад від першої особи (“Я спостерігав”, “Я вважаю”, “Мені здається”, “На мою думку”, “Я дослідив” тощо). Слід уникати в тексті частих повторень слів чи словосполучень.
Текст розділу слід розбити таким чином, щоб на кожній сторінці було приблизно 2-5 абзаців. Всередині кожного викладається одна думка. Початкові слова абзацу повинні бути ключовими, тобто ясно вказувати, про що йде мова в абзаці. В ідеалі розділ повинен виглядати так, що якби записати перші слова з кожного абзацу, то це і буде розгорнутий план розділу.
Наприкінці розділу студент стисло, але ясно робить власні висновки, що узагальнюють зміст розділу та доводять зв’язок розділу з темою курсового (дипломного) проекту, пояснюють, яку роль відіграє розділ в захисті автором своєї головної ідеї, теорії. Тут цитування є недоречним.
Обсяг одного розділу коливається приблизно від 7 до 15 сторінок в курсовій роботі.
Висновки
Останній компонент наукового проекту “Висновки”. В цілому він має синтезувати власні думки автора, підсумки та результати дослідження, що було проведено протягом праці у розділах. Тому тут недоречні цитати з вивчених творів, посилання на конкретні факти чи цифри, а також повторення висновків, що були зроблені в розділах. У висновках автор доводить справедливість своєї теорії, виконання мети, що було поставлено у вступі. Дуже важливо, щоб висновки відповідали конкретним завданням. Студент може також підкреслити проблеми, що з тих чи інших причин не були розв’язані в проекті, зазначити можливі шляхи їхнього подальшого розгляду.
Висновки не повинні бути довгими.
Список використаних джерел
Після “Висновків” вміщують “Список використаних джерел”, який є складною та важливою частиною роботи, беручи до уваги, що навіть один погляд на список дає чітке уявлення про якість наукового проекту. Саме список показує широчінь охоплення історіографії теми, повноту залучених до дослідження джерел. Цінність роботи підвищує також залучення матеріалів на іноземних мовах, і це зрозуміло, адже саме порівняння особливостей наукових підходів різних національних шкіл може стимулювати творчий підхід студента до обраної теми. “Список використаних джерел” в разі потреби можна доповнювати “Списком скорочень” (наприклад, список скорочених назв журналів, який надається в абетковому порядку).
17
Обсяг списку використаних джерел не враховується при підрахунку обсягу студентської наукової роботи.