МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. ДРАГОМАНОВА
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ТЕНЦЕР ЛЕСЯ ВІКТОРІВНА
УДК - 376-056.264-057.874 (043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ ДИСГРАФІЇ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
13.00.03 – корекційна педагогіка
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Л. В. Тенцер
Науковий керівник – Чередніченко Наталія Володимирівна, кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри логопедії та логопсихології
Київ – 2021
АНОТАЦІЯ
Тенцер Л.В. Діагностика та корекція дисграфії у молодших школярів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.03 – корекційна педагогіка. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2021.
Дисертаційна робота присвячена розробці комплексу психолого- педагогічних засобів діагностики і корекції дисграфічних порушень у молодших школярів загальних закладів середньої освіти. Представлено результати аналізу фундаментальних класичних і сучасних наукових досліджень щодо процесу оволодіння молодшими школярами письма як складним багаторівневим довільним психічним процесом. Висвітлено сучасні підходи вивчення порушень письма (психолінгвістичний, клініко-психологічний, нейропсихологічний, психолого-педагогічний) у молодших школярів із порушеним та нормотиповим мовленнєвим та психофізичним розвитком Розширено і уточнено понятійний зміст терміну «дисграфія» як стійкого специфічного системного порушення формування та автоматизації навички письма, яке перешкоджає повноцінному опануванню писемного мовлення як засобу комунікації та формуванню в учнів лінгвістичних умінь та навичок. Виявлено протиріччя між сучасними вимогами навчального процесу та можливостями дітей із дисграфією повноцінно опановувати знання, уміння та навички з предметів мовного циклу і недостатньо сформовані у вчителів-класоводів знання про структуру дисграфічних порушень і методів та методик їхньої корекції в учнів початкових класів.
Констатувальний експеримент передбачав розробку моделі та змісту методики вивчення дисграфічних порушень в учнів ЗЗСО (заклади загальної середньої освіти). На її основі отримане комплексне уявлення про актуальний стан сформованості та особливості письма молодших школярів ЗЗСО із дисграфією. За результатами орієнтовно-аналітичного напряму діагностики визначено етіологію, поширеність, стійкість, типологію та характер патологічних помилок у писемній продукції молодших школярів. У переважної більшості учнів констатовано рівень
письма нижче середнього (55,6 %) та низький (30,1 %). Лише 14,3 % учнів засвідчили середній рівень сформованості навички письма. Фонемо-графічні помилки визначено як найбільш стійкі та поширені в письмових роботах учнів ЕГ. На основі аналізу стану операційних компонентів писемномовленнєвої діяльності; лінгвістичних знань, умінь та навичок, функціонального базису письма встановлено, що дисграфія у даної категорії учнів характеризується складним симптомокомплексом, що включає не лише стійкі тотальні дисграфічні помилки на письмі, але й прояви парціальної дисграфії, спричиненої недостатністю моторного, психоемоційного і мовленнєвого розвитку школярів. Засвідчено неоднорідність структури дисграфічного розладу в учнів 2-4 класів, виділено три групи дітей залежно від характеру порушених механізмів. Зроблено висновки, що найчастіше у структурі дисграфічного порушення виявлено низький рівень розвитку слухових функцій та операцій (контролю, фонематичних уявлень, аналізу та синтезу), графомоторних навичок та недостатній рівень опанування лінгвістичних знань, умінь і навичок. Переважно низькі показники розвитку у молодших школярів із дисграфією когнітивних функцій (оперативної слухо- мовленнєвої пам’яті, уваги), несформованість таких важливих компонентів навчальної діяльності, як мотивація, контроль та самоконтроль ускладнювали характер мовленнєвої симптоматики дисграфії в учнів ЕГ. Підкреслено, що
порушення усного мовлення не є провідною причиною виникнення дисграфії.
Обґрунтовано та розроблено методичний комплекс корекційно- розвивальної логопедичної роботи з подолання дисграфії в учнів 2-3 класів ЗЗСО. Його зміст враховував нейропсихологічну та психолінгвістичну структуру письма, індивідуальну структуру дисграфічного порушення, причини та механізми, що зумовлюють виникнення дисграфічних помилок, когнітивні особливості учнів. Корекційно-розвивальна робота проводилась диференційовано та поетапно відповідно до структури дисграфічного порушення. Для кожної із трьох груп дітей визначено інваріантні та варіативні напрями корекційно- розвивального логопедичного впливу, ефективні форми організації логопедичної роботи (підгрупові традиційні та акцентуальні, індивідуальні заняття). Розроблена
та впроваджена у широку логопедичну практику авторська багатофункціональна методика «Письмо без зошита та ручки» забезпечила наскрізне формування в учнів базових мовленнєвих та мовних умінь та навичок, про що свідчить виявлене значне зменшення кількості фонемо-графічних та дизорфографічних помилок.
Підтвердженням ефективності впровадження методичного комплексу корекційно-розвивальної логопедичної роботи, спрямованого на подолання дисграфічних порушень в учнів ЗЗСО, стало суттєве підвищення рівня сформованості в учнів ЕГ навички письма за рахунок покращення показників усіх складових функціональної системи письма, що підтверджують статистично значущі відмінності між школярами ЕГ та КГ. 30,5 % учнів ЕГ досягли мовленнєвої норми, що констатує відсутність у них дисграфії як стійкого специфічного порушення письма. 19,4 % учнів ЕГ засвідчили середній рівень сформованості навички письма, 45,9 % школярів – рівень нижче середнього. Лише у 4,2 % учнів ЕГ залишився низький рівень сформованості навички письма, що у 11,2 рази менше, ніж в учнів КГ (47,07 %).
Установлено, що в результаті застосування запропонованого КРМК (корекційно-розвивальний методичний комплекс) логопедичної роботи із використанням традиційних та авторських корекційно спрямованих методик, які складалися із класичних та авторських багатоваріативних дидактичних ігор, усних та письмових вправ, завдань, комп’ютерних ігор відбулися не лише кількісні, але і якісні зміни щодо поширеності та характеру усіх типів дисграфічних та дизорфографічних помилок; істотно підвищився рівень розвитку лінгвістичних знань, умінь та навичок. Корекційно-розвивальне навчання позитивно вплинуло на оптимізацію всієї навчальної діяльності школярів: зростання інтелектуальної активності, впевненості у власних можливостях, підвищення рівня мотивації до навчання та подолання негативного ставлення до логопедичних занять, навчального предмету «Українська мова». Разом із цим наголошено, що подолання в учнів дисграфії та дизорфографії потребує тривалого логопсихологічного супроводу протягом усього молодшого, а також середнього шкільного віку.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
вперше:розроблено комплексний підхід до аналізу порушень письма у молодших школярів ЗЗСО з урахуванням складної багаторівневої структури процесу письма як виду мовленнєвої, інтелектуальної й графомоторної діяльності та багаторівневої організації психічних функцій та операцій, що забезпечують засвоєння фонетичного принципу письма.
розроблено діагностичну модель та методику, спрямовану на виявлення найбільш типових та стійких специфічних помилок, встановлення причин та механізмів їх виникнення в учнів 2-4 класів ЗЗСО;
обґрунтованотарозробленокорекційно-розвивальний методичний комплекс логопедичної роботи, побудований з урахуванням виявлених симптомів, причин та механізмів порушень у молодших школярів із дисграфією;
обґрунтовано та розроблено багатофункціональну методику «Письмо без зошита і ручки» (ПБЗР), спрямовану на засвоєння фонемно-буквеного та орфографічного образу слова учнями початкових класів ЗЗСО;
поглибленотауточненодані щодо динаміки поширеності дисграфії в Україні серед учнів ЗЗСО протягом останнього десятиріччя.
набула подальшого розвитку реалізація питань удосконалення змісту та організації логопедичної роботи з подолання дисграфічних порушень в учнів 2-3 класів загальноосвітньої школи в умовах спеціально організованого та інклюзивного навчання.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці сучасної діагностичної моделі вивчення симптоматики, механізмів та визначення структури дисграфічних порушень у молодших школярів ЗЗСО, що дає змогу своєчасно визначити ступінь прояву дисграфії, рівень сформованості навички письма та окреслити напрями логопедичної та психолого-педагогічної корекції з урахуванням особливостей та стану сформованості кожного із компонентів складної функціональної системи процесу письма, психологічних особливостей та інтелектуальних можливостей дитини. Розроблений методичний комплекс може бути використаний вчителями-логопедами як дидактично-методичне
підґрунтя удосконалення змісту та методики навчальної та корекційної логопедичної роботи з учнями спеціальних шкіл для дітей із тяжкими порушеннями мовлення та іншими категоріями дітей, які мають труднощі у засвоєнні навички письма, в умовах інклюзивного та інтегрованого навчання, а також у роботі вчителів початкових класів під час викладання предмету
«Українська мова», логопедів ІРЦ під час розробки індивідуальних корекційних програм навчання та розвитку дітей із дисграфією. Окремі методики комплексу доцільно застосовувати логопедам дошкільних закладів з метою попередження порушень письма у старших дошкільників із порушеним та нормотиповим мовленнєвим розвитком.
Отримані результати можуть бути використані у навчальному процесі закладів вищої освіти під час викладання дисциплін «Логопедія»,
«Логокорекційні методики», «Спеціальна методика початкового навчання української мови учнів із ТПМ»; на відповідних курсах в системі підготовки та перепідготовки фахівців за спеціальністю «Спеціальна та інклюзивна освіта», подальших наукових дослідженнях, спрямованих на вивчення формування орфографічної навички у дітей молодшого та середнього шкільного віку.
Ключові слова: дисграфія, навичка письма, учні ЗЗСО, діагностика, корекція, діагностична модель, фонемо-графічні помилки, корекційно- розвивальний методичний комплекс, логопедична робота.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 46