Ім'я файлу: 5гіг.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 594кб.
Дата: 04.12.2022
скачати
Пов'язані файли:
Патологія серця. Судинні захворювання - ішемічна хвороба серця.d
Тема 1.doc

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичній нараді кафедри гігієни та екології №3
Завідувач кафедри
професор Гаркавий С.І.
“ 25_” _серпня
2022 р.
Протокол № 1
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна
Гігієна та екологія
Модуль № 2
Спеціальні питання гігієни та екології
Змістовний модуль № 5
Гігієна праці
Тема заняття
Методика гігієнічної оцінки шкідливих факторів виробничого середовища
Курс
3
Факультет медичний №3, ФПЛЗСУ
Київ 2022

1. Актуальність теми:
Поліпшення умов праці, зниження загальної та професійної захворюваності є обов’язковими складовими соціально-економічного розвитку суспільства. Створення для працівників сприятливого у санітарно- гігієнічному відношенні виробничого середовища має бути неодмінною умовою підвищення працездатності і продуктивності праці людини, подовження її трудового довголіття. Науково-технічний прогрес і процеси перебудови у сфері виробництва ставлять перед органами санітарно- епідеміологічної служби завдання поглибленого комплексного дослідження умов праці в окремих галузях промисловості і сільського господарства, оцінки фізіологічних реакцій працівників за різних режимів роботи і впливу на них факторів виробничого середовища, гігієнічної оцінки технологічних процесів і обладнання, розробки і впровадження профілактичних заходів, організації раціонального режиму праці та відпочинку. Особливого значення при цьому надається встановленню залежності між станом здоров’я працівників та характером виробничого середовища.
2. Конкретні цілі:
1. Ознайомитися з небезпечними та шкідливими чинниками виробничого середовища у відповідності до ГОСТ 12.0.003-74 «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация».
2. . Ознайомитися з основними методами та засобами визначення найбільш поширених виробничих шкідливостей, їх впливу на організм і здоров’я працюючих, законодавчими, організаційними, технічними засобами охорони праці та профілактики профзахворювань.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
Назви попередніх дисциплін
Отримані навички
1.Анатомія людини
Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи
і тканини.
Визначати топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини.
2.Нормальна фізіологія
Знати:
- зміни гемодинаміки при фізичних[ навантаженнях;
- функціональний зміст праці;
- класифікацію праці за ступенем важкості та напруженості;
- теорії втоми;
- методи вивчення працездатності;
- діагностику втоми
і

функціонального стану.
Вміти:
- аналізувати стан здоров’я за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв;
- діагностувати втому
і функціональний стан організму;
- проводити експрес-оцінку рівня фізичного здоров’я
3.Медична біохімія
Біохімічні методи досліджень оцінки функціонального стану людини.
Оцінювати напрями обмінних процесів шляхом визначення специфічних проміжних продуктів обміну в крові, сечі та іншому середовищі і вносити корективи у виробничий процес.
4.1.
Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які
повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін
Визначення
1 2
Гігієна праці профілактична дисципліна, яка вивчає вплив трудової діяльності та виробничого середовища на організм працівників з метою розробки на цій основі комплексу санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних та організаційних заходів, спрямованих на створення здорових умов праці та підвищення її продуктивності.
Небезпечні фактори виробничого середовища здатні впливати на організм з глибокими порушеннями функцій органів і систем аж до його загибелі.
Небезпечний виробничий чинник виробничий чинник, дія якого на працюючого в визначених умовах може призвести до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я.
Шкідливі фактори Можуть здійснювати несприятливий вплив на функціональний стан організму, знижувати працездатність, бути причиною виникнення професійних хвороб, викликати загострення, несприятливий перебіг захворювань.
Шкідливий виробничий чинник виробничий чинник, дія якого на працюючого в визначених умовах може призвести до захворювання або стійкого зниження працездатності.

Фактори виробничого середовища за природою дії на організм людини підрозділяють на
- Фізичні;
- Хімічні;
- Біологічні;
- Психофізіологічні: фізичні та нервово-психічні перевантаження
(розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці та емоційні перевантаження)
Методи дослідження
Фізичні та хімічні – використовують для комплексної оцінки стану виробничого середовища (визначення параметрів фізичних факторів, таких як вібрація, шум, ультразвук, метеорологічні фактори, різні види випромінювання; визначення шкідливих речовин у повітряному середовищі в твердому, газо-, пароподібному та інших станах; вивчення стану забруднення шкіри, спецодягу, взуття; оцінка ефективності роботи різних санітарно-технічних пристроїв);
Фізіологічні – дозволяють судити про функціональний стан органів та систем організму в процесі трудової діяльності та під впливом факторів виробничого середовища;
Клініко-статистичні
та
санітарно-статистичні
-
використовують для вивчення стану здоров’я, загальної і професійної захворюваності працівників;
Експериментальні дослідження проводять для з’ясування характеру дії того чи іншого фактора виробничого середовища або самого трудового процесу на організм тварин із застосуванням фізичних, фізико-хімічних, фізіологічних, біофізичних, токсикологічних, патоморфологічних та інших методів дослідження.
4.2.
Теоретичні питання до заняття :
4.2.1. Гігієна праці, мета, зміст, методи дослідження.
4.2.2. Статті Конституції України про охорону праці.
4.2.3. Санітарне законодавство з охорони праці. Кодекс законів про працю (КЗОП), його основні положення.
4.2.4. Класифікація професійних шкідливостей згідно Держстандарту
12.0-003–74 “Небезпечні та шкідливі виробничі фактори”.
4.2.5. Фізичні небезпечні і шкідливі чинники, їх значимість у професійній патології.
4.2.6. Хімічні небезпечні і шкідливі чинники виробничого середовища, різновиди їх дії на організм. Професійні отруєння.
4.2.7. Біологічні фактори як виробничі шкідливі чинники. Професійні
інфекції, інвазії, інші види патології.
4.2.8. Психофізіологічні шкідливі виробничі чинники, види патології, яку вони викликають.

4.2.9. Методи та засоби вимірювання виробничих шкідливих і небезпечних та їх впливу на організм і працюючих.
4.2.10. Методи та засоби профілактики професійної патології та охорони праці на виробництві.
4.3.
Практичні роботи ( завдання ), які виконуються на занятті :
4.3.1. Вивчити витяги із законодавчих документів з гігієни та охорони праці (додаток).
4.3.2. Вирішити ситуаційні задачі:
4.3.2.1. При визначенні умов праці у конверторному цеху в теплий період року виявлено, що температура повітря на робочому місці робітника становить 25-28

С, швидкість руху повітря 0,5 – 0,6 м/ с, відносна вологість повітря 68 – 70 %. Фізичне навантаження за зміну при ручному розливі сталі досягає 300 ккал. Дайте гігієнічну оцінку умовам праці сталевара згідно
Держстандарту 12.1.005. – 88 «Повітря виробничої зони» та ДБН 3.3.6.042-99
„Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”(таблиця 1)
4.3.2.2. У цеху глибокого друку, де використовують фарби на основі розчинника ксилолу, в зону дихання робітників надходять пари ксилолу. Для оцінки умов праці необхідно визначити у повітрі концентрацію ксилолу.
Розрахуйте мінімальний об’єм повітря для аналізу. Для розрахунку прийміть до уваги, що ГДК ксилолу – 50 мг/м
3
, чутливість методу – 3 мг в об’ємі, що підлягає аналізу. У поглинальні прилади наливають по 15 мл поглинального розчину, для аналізу беруть 1 мл розчину. Підлягає визначенню не менше 1/5
ГДК.(Додаток 4)
Зміст теми:
Додаток 1.
Основи законодавства України в галузі гігієни та охорони праці.
Законодавство про охорону праці в Україні регламентується урядовими структурами (Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, Міністерством праці,
Міністерством охорони здоров’я), профспілковими організаціями, іншими відомствами та громадськими організаціями.
1. Конституцією України передбачено, що “кожен має право на працю
... , безпечні умови праці. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється” (ст.43); “Кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується скороченим робочим днем для працівників ряду професій і виробництв, які визначаються законом, скороченою тривалістю роботи у нічний час…” (ст.45); “Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування”
(ст.49) та інших.
2. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” прийнятий Верховною Радою 24.02.1994 р. У якому також сказано, що “Громадяни мають право на: … безпечні для

здоров’я умови праці; відшкодування шкоди, завданої її здоров’ю; … обов’язкові медичні огляди.” Законом передбачено усунення від роботи осіб, які ухиляються від обов’язкових медичних оглядів і щеплень.
Законом передбачено єдиний Державний реєстр небезпечних і шкідливих факторів, проведення Державної санітарної експертизи проектів промислового будівництва, технологій виробництва, сировини, напівфабрикатів, готової продукції, запобігання захворювань, травм, отруєнь та інших.
3. Закон України про охорону праці, прийнятий Кабінетом Міністрів за
№ 64 від 1993 р. передбачає створення належних санітарно-гігієнічних умов на виробництві, запобігання причин травматизму, профзахворювань і отруєнь, зниження дії шуму, вібрації, інших шкідливостей, очистку і знешкодження відходів тощо.
Законом передбачено проведення широких оздоровчих
і профілактичних заходів, обов’язкових медичних оглядів, диспансерного обслуговування, забезпечення лікувально-профілактичною допомогою, протезною допомогою інвалідам праці, санітарною освітою.
Серед законодавства про працю важливе місце займає Кодекс законів про охорону праці (КЗОП, 1992) розроблений профспілковими організаціями,
Міністерством охорони здоров’я, іншими відомствами, кодекс включає велику кількість законів про техніку безпеки, виробничу санітарію, охорону праці жінок, підлітків, осіб старших вікових груп; про колективні договори між робітниками і працедавцями; про правила внутрішнього розпорядку на підприємствах, забезпечення індивідуальними засобами захисту, спецодягом
і взуттям та інше.
Міністерством охорони здоров’я розроблені “Основи законодавства
України про охорону здоров’я” № 2801 – ХП від 1992 р.; “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень” та “Гранично допустимі концентрації
(ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони” (Держстандарт 12.1.085 -
88); “Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” (Постанова Кабміну № 431 від 1992 р.); Санітарні правила для підприємств чорної металургії (№ 2527 - 82) та ряду інших галузей тощо.
Особливе місце серед документів санітарного законодавства займають правові закони, правила, інструкції: “Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці” (Постанова № 754 Кабміну від 1993 р.); “Порядок зупинення або призупинення інвестиційної діяльності при порушенні санітарного законодавства” (Наказ МОЗ № 65 від 1995 р.), Наказ МОЗ про відсторонення від роботи осіб при порушенні правил санітарного законодавства (№№ 65,66,67 від 1995р.); про кримінальну відповідальність за грубі порушення санітарного законодавства та інші.

Додаток 2.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
(Витяг з Держстандарту 12.0.003 - 74)
(перевидання у 1999 році зі зміненням №1)
Цим стандартом всі небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділено на 4 групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.
До фізичних шкідливостей віднесено:
- рухомі машини, механізми, незахищені рухомі елементи виробничого обладнання, заготовки, матеріали, вироби, що переміщуються,
інші механічні фактори;
- нагріваючий чи охолоджуючий мікроклімат робочої зони, високі рівні інфрачервоного випромінювання (гарячі цехи металургійної промисловості, котельні та ін.), гаряча вода чи пара;
- підвищений чи знижений барометричний тиск та його різкі зміни;
- високі рівні шуму, вібрації, інфра- та ультрамеханічних коливань повітря чи твердих поверхонь;
- високі рівні електромагнітних коливань радіодіапазону, електричних магнітних полів промислових частот, статичної електрики;
- високі рівні
іонізуючої радіації
(рентгенівські, гама, корпускулярне випромінювання);
- недостатнє або надмірне освітлення робочих місць, низька контрастність, висока яскравість світла, його засліплююча дія, нерівномірність, пульсація світла, стробоскопічний ефект;
- висока запиленість повітря, горючі, вибухонебезпечні гази (метан в шахтах).
Група хімічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів
включає:
- за характером дії на організм: подразнюючі, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, тератогенні;
- за шляхами проникнення в організм: через дихальні шляхи, через травну систему, через шкіру (хімічні опіки);
- за тропністю дії: пневмотропні, нейротропні, гепатотропні, гематотропні, нефротропні, дермотропні, політропні;
- за ступенем токсичності: особливо високотоксичні (ГДК у повітрі

0,1 мг/м
3
), високотоксичні (ГДК 0,1 – 1,0 мг/м
3
), середньотоксичні (ГДК
1,0 – 10,0 мг/м
3
), малотоксичні (ГДК

10,0 мг/м
3
).

Група біологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників
включає біологічні об’єкти, вплив яких на працюючих викликає захворювання,
отруєння, травми:
- зоонозні бактерійні, вірусні, грибкові інфекції (сибірка, ящур, коров’ячий сказ, туляремія), інвазії, алергійні захворювання (від тваринного, рослинного пилу) та інші;
- рослинні, тваринні отрути (напр. змієлови) та інші;
- виробничі біологічні об’єкти: антибіотики, білково-вітамінні концентрати, стимулятори росту, біологічно активні препарати та ін.
Група психофізіологічних виробничих шкідливостей включає:
- фізичні перенавантаження: статичні (утримання великих вантажів); динамічні (підняття і переміщення великих вантажів та його
інтенсивність); гіподинамія, вимушене положення тіла, перенапруження окремих органів;
- нервово-психічні перенавантаження: розумове перенапруження, перенапруження уваги, аналізаторів, дуже інтенсивна зміна виробничих процесів, інформації, монотонність праці, психоемоційні перенавантаження
(напр. взаємовідносини “начальник - підлеглий”).
За характером і ступенем витрат енергії фізична праця характеризується важкістю та інтенсивністю, а розумова, операторська напруженістю.
Згідно з Держстандартом 12.1.005 – 88 “Загальні санітарно-
гігієнічні вимоги до повітря робочої зони” фізична праця ділиться на легку
(енерговитрати – до 150 ккал/год), середньої важкості (150 – 200 ккал/год),
важку (200 – 250 ккал/год), дуже важку (

250 ккал/год).
За напруженістю розумова, операторська праця поділяється на: ненапружену, мало напружену, напружену, дуже напружену.
Відповідно до перерахованих виробничих шкідливостей Наказом
Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціального захисту населення та Міністерства праці за № 23/36/9 від 2.02.1995 р. затверджено “Список професійних захворювань та Інструкцію щодо його застосування”.
До списку внесені професійні захворювання, які викликані виключно дією несприятливих виробничо-професійних факторів, їх найближчі та віддалені наслідки, а також ускладнення непрофесійних захворювань професійними шкідливостями (наприклад артеріальної гіпертонії вібрацією).
Розрізняють гострі та хронічні професійні захворювання та
отруєння.
Гостре професійне захворювання (інтоксикація) виникає зненацька, після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, що знаходяться у повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших шкідливих факторів.
Хронічні професійні захворювання виникають внаслідок тривалого впливу невисоких (але перевищуючих ГДК, ГДР, ГДД) концентрацій, рівнів, доз шкідливих виробничо-професійних факторів.

Згідно затвердженого “Списку…” професійні захворювання поділені
на 7 груп:
1. захворювання, які виникають під впливом хімічних факторів: гострі, хронічні інтоксикації різної тропності дії (нейро-, гемо-, гепато-, нефро-, політропні, дерматропні, алергічні та інші);
2. захворювання, викликані впливом промислових аерозолів: пневмоконіози, пилові бронхіти, ринофарінголарингіти, алергії;
3. захворювання, пов’язані з дією фізичних факторів: іонізуючих випромінювань (гостра, хронічна променева хвороба, місцеві променеві ураження, віддалені наслідки – злоякісні пухлини); неіонізуючих випромінювань (лазерних, ультрафіолетових, інфрачервоних); декомпресійна
– кесонна хвороба; гострий, хронічний перегрів, шумова, вібраційна хвороба тощо;
4. захворювання, пов’язані з перевантаженням та перенапруженням окремих органів і систем: координаторні неврози (у доярок, скрипалів, лінотипистів), радикуліти, тендовагініти, артрози, бурсити, тромбофлебіти; ларингіти у співаків, викладачів, прогресуюча короткозорість та інші;
5. захворювання, пов’язані з дією біологічних факторів: інфекційні та паразитарні захворювання у тваринників, ветеринарів, інфекціоністів, лаборантів бак лабораторій та інших;
6. алергічні захворювання: кон’юнктивіти, риніти, бронхіальна астма, дерматити, екземи, кропивниця тощо, які виникають при роботі з відповідними подразниками рослинного чи тваринного походження;
7. новоутворення – злоякісні пухлини при роботі з канцерогенами фізичного (іонізуючі випромінювання, ультрафіолетова радіація), хімічного походження (3, 4-бензпірен, смоли та інші).
З урахуванням перерахованих виробничих шкідливостей та професійних захворювань і отруєнь, які вони можуть викликати, завданням лікарів – спеціалістів з гігієни праці, профпатологів, лікарів різних фахів медико-санітарних частин промислових підприємств, лікувально- профілактичних закладів є:
- вивчення шкідливих факторів виробничого середовища, технологічних процесів та їх відповідності гігієнічним нормативам;
- вивчення впливу на організм різних шкідливостей виробничого середовища (технологічного процесу, повітряного середовища робочої зони, сировини, напівфабрикатів, готової продукції, супутніх продуктів, відходів та викидів виробництва);
- вивчення стану здоров’я працюючих, їх загальної та професійної захворюваності;
- діагностика, лікування професійних захворювань, отруєнь, диспансерне, санаторно-курортне забезпечення працюючих, участь у роботі лікарсько-соціальних експертних комісій (ЛСЕК), лікарсько-контрольних комісій (ЛКК), лікарсько-трудових експертних комісій (ЛТЕК) тощо, комісій по експертизі професійної патології, визначенні інвалідності тощо.

Профілактичні медичні заходи повинні включати:
участь у розробці інженерно-технічних засобів оздоровлення умов праці (вентиляція, герметизація, автоматизація, механізація, дистанційне управління та інші);
- наукова розробка гігієнічних нормативів,
іншого санітарного законодавства; наукова організація праці – НОП (див. додатки 3.1 - 3.7);
- запобіжний і поточний санітарний нагляд;
- санітарно-освітня та профілактична робота серед трудового колективу (навчання санітарним правилам, правилам техніки безпеки, використанню спецодягу, індивідуальних засобів захисту, лікувально- профілактичного харчування, питного режиму).
Методи і засоби вимірювання несприятливих факторів виробничого середовища та умов праці (мікроклімату, шуму, вібрації, природного та штучного освітлення, електромагнітних випромінювань тощо) студенти вивчали у відповідних розділах гігієни, тому на цьому занятті лише згадуються.
Методи і показники впливу факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я студенти вивчали у попередніх розділах гігієни та на фізіології, патологічній фізіології, біохімії, клінічних кафедрах, тому також на цьому занятті лише перераховуються.
Індивідуальні засоби захисту тіла, органів дихання, зору, слуху, розглядаються у розділі “Особиста гігієна”.
Додаток 3
Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, затвердженої наказом
МОЗ України від 08.04.2014, № 248
Про затвердження Державних
санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за
показниками
шкідливості
та
небезпечності
факторів
виробничого середовища, важкості та напруженості трудового
процесу»
умови праці розподіляються на 4 класи:
1
клас - ОПТИМАЛЬНІ умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.
Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і деяких показників важкості трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.
2
клас - ДОПУСТИМІ умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і

віддаленому періодах.
3
клас - ШКІДЛИВІ умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:
1 ступінь (3.1)- умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я;
2 ступінь (3.2)- умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше);
3 ступінь (3.3)- умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності т.ч. хронічної патології, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);
4 ступінь (3.4)- умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності).
4 клас - НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.
Особливо шкідливі та (або) важкі та напружені умови праці характеризуються наявністю не менше одного виробничого фактора 3 класу 4 ступеня або двох факторів 3 класу З ступеня.
Шкідливі та (або) важкі та напружені умови праці характеризуються не менше одного виробничого фактору 3 класу.

Додаток 4
Витяг з Держстандарту 12.1.005-88 «Загальні санітарно-
гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».
4.1 Оптимальні норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Пора року
Категорія робіт
Температура,
о
С
Відносна вологість, %
Швидкість руху повітря, м/с
Холодний і перехідний період року
Легка – І
Середньої важкості – ІІ а
Середньої важкості –ІІ б
Важка - ІІІ
20-23 18-20 17-19 16-18 60-40 60-40 60-40 60-40 0,2 0,2 0,3 0,3
Теплий період року
22-25 21-23 20-22 18-21 60-40 60-40 60-40 60-40 0,2 0,3 0,4 0,5 4.2 Допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень в холодний і перехідний періоди року
Категорія робіт
Температур а повітря, о
С
Відносна вологість повітря, %
Швидкість руху повітря, м/с
Температура повітря за межами робочих місць, о
С
Легка – І
Середньої важкості – ІІ а
Середньої важкості – ІІ б
Важка - ІІІ
19 – 25 17 – 23 15 – 21 13 - 19 75 75 75 75 0,2 0,3 0,4 0,5 15 – 26 13 – 24 13 – 24 12 - 19

4.3 Допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень з надлишком явного тепла в теплий період року
Швидкість руху
Температура повітря в повітря, м/с більша при
Категорія робіт приміщеннях, о
С
Відносна вологість,
% в приміщення х більшій температурі, менша – при меншій з незначним надлишком явного з значним надлишком явного з незначним надлишко з значним надлишко м явного тепла тепла м явного тепла тепла
Легка – І
Не більш 3
о вище середньої температур и надворі
Не більш 5
о вище середньої температур и надворі
Не більш, відповідно при температурі
:
0,2 – 0,5 0,2 – 0,5
Середньої важкості – ІІ а о 13.00 самого жаркого місяця, але не більш
28
о о 13.00 самого жаркого місяця, але не більше
28
о
28 о
– 55%
27 о
– 60%
26 о
– 65%
25 о
– 70%
24 о
– 75%
0,2 – 0,5 0,3 – 0,7
Середньої важкості – ІІ б
Не більш 3
о вище середньої температур и надвірного повітря о
13.00 самого жаркого місяця, але не більш 26
о
Не більш 5
о вище середньої температур и надвірного повітря о
13.00 самого жаркого місяця, але не більш 26
о
Не більш, відповідно при температурі
:
26 – 65%
25 – 70%
24 – 75%
0,3 – 0,7 0,5 – 1,0
Важка -ІІІ
0,3 – 0,7 0,5 – 1,0

4.4 Температура повітря за межами постійних робочих місяць, о
С, в приміщеннях
З незначним надлишком явного тепла
З значним надлишком явного тепла
Не більш, ніж на 3
о вище середньої температури надвірного повітря о 13.00 самого жаркого місяця
Не більш, ніж на 5
о вище середньої температури надвірного повітря о 13.00 самого жаркого місяця
4.5 Гранично допустимі концентрації аерозолей переважно фіброгенної дії
(вибірковий витяг з ГОСТ 12.1.005-88“Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”)
Назва речовини
Величина
ГДК, мг/м
3
Клас небезпечності
Алюмінію окис – аерозоль конденсації
2 4
Алюмінію окис – аерозоль дезінтеграції
(глинозем, електрокорунд)
6 4
Бору карбід
6 4
Доломіт
6 4
Кремнію двоокис кристалічний:
- вміст в пилу більш 70%
- вміст в пилу в межах 10 – 70%
- вміст в пилу в межах 2 – 10%
1 1
4 3
3 4
Мідно-нікелева руда
4 4
Пил рослинного і тваринного походження з домішкою оксиду кремнію більш 10%
2 4
Сажа чорна промислова з домішкою 3,4- бенз(а)пірену не більш 35 мг/кг
4 4
Азбест природний і штучний, більш 40% в пилу
2 4
Скляне і мінеральне волокно
4 4
Цемент, глина
6 4
Кокс нафтовий, сланцевий, пековий
6 4
Кам’яне вугілля з вмістом окису кремнію менш 25 %
10 4
Електрокорунди зі сталлю, хромом
6 4

4.6 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони (вибірковий витяг з ГОСТ 12.1.005-88
“Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны ”)
Назва речовини
Величина
ГДК, мг/м
3
Клас небезпеки
Агрегатний стан *)
Азоту оксиди в перерахунку на NO
2 5
2 п
Амінопласти (
прес-порошки)
6 3 а
Аміак
20 4 п
Ангідрид миш'яку
0,3 2 а
Ангідрид селену
0,1 1 а
Ангідрид хромовий
0,01 1 п
Анілін
0,1 2 п
Барій вуглекислий
0,5 1 а
Бензол
5 2 п
Берилій і його сполуки
0,001 1 а
3,4-бензпірен
0,00015 1 а
Бром
0,5 2 п
Гама-гексахлорциклогексан
0,05 1 а + п
Діетилртуть
0,005 1 п
Етилмеркурхлорид (по ртуті)
0,005 1 а + п
*) а – аерозолі; п – пари та (або) гази; а + п – суміш парів і аерозолів.
Гранично допустимі рівні шуму на робочих місцях приведені в матеріалах заняття з методики визначення і гігієнічної оцінки шуму та вібрації.

Додаток 5
Оптимальный объем проб воздуха (V, л), необходимый для проведения анализа, рассчитывают по формуле:
V = α V
0
/ V
n
КС, где
α – чувствительность метода или предел определения метода, мг;
V
0
– общий объем пробы, мл;
V
n
– объем пробы, взятый для анализа, мл;
С – предельно допустимая концентрация (ПДК), мг/м
3
;
К – коэффициент, что соответствует части ПДК (0,5 ПДК, 1 ПДК, 5
ПДК и т. д.), кратность превышения ПДК.
Согласно с ГОСТ 12.1.016-79 объем пробы воздуха необходимо приводить к нормальным условиям: температура 293 К ( или 0 0
С ), барометрическое давление 101,33 кПа ( или 760 мм рт. ст.) по формуле Гей-
Люссака:
V
0
= V
t
( 273 / (273+Т)) (В/760), где
V
0
- объем воздуха в литрах, приведенный к нормальным условиям (0 0
С и 760 мм рт. ст.);
V
t
- объем пробы воздуха, отобранный в исследуемой рабочей зоне при температуре t (
0
С );
В -атмосферное (барометрическое ) давление в мм рт.ст.;
273 –коэффициент расширения газов;
Т – температура воздуха вовремя отбора пробы (
0
С).
При отборе проб в поглотительный раствор или на твердый сорбент с последующей десорбцией газа или пара в жидкую среду, а также при извлечении вещества из адсорбента или аналитического фильтра каким либо раствором концентрацию вещества в воздухе С (мг/м
3
) рассчитывают по формуле:
С = m V
0
/ (V
1
V), где
m – масса вещества, найденная в анализируемом объеме раствора, мкг;
V
0
– общий объем пробы в поглотительном приборе, мл;
V
1
– объем пробы, взятый для анализа, мл;
V – объем пробы воздуха, отобранный для анализа и приведенный к нормальным условиям (0 0
С, 760 мм рт. ст.)
Если для анализа берут всю пробу, формула имеет вид: С = m / V
Література
1. Гігієна праці. Підручник. / Ю.І. Кундієв, О.П.Яворовський та ін. / За ред. Ю.І. Кундієв, О.П.Яворовський. – К.: ВСВ «Медицина», 2011. –
904с.(510-527)
2.Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. Учебник. / Е.И.Гончарук,

Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000. – С. 242-307, 333-
344, 394-416, 428-458, 488-511, 538-560, 593-624.
3.Даценко І.І., Габович Р.Д.. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. Навчальний посібник. – К.: Здоров’я, 1999. – С.3-34, 437-
566.
4.Гігієна праці. Підручник. / А.М.Шевченко, О.П.Яворовський,
Г.О.Гончарук та ін. / За ред. А.М.Шевченка. – К.: Інфотекс, 2000. – 608с.
5. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять. / І.І.Даценко,
О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький. / За ред. І.І.Даценко. – Львів, 1992. – С. 170-
220.
6. Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд). Навчальний посібник/ За ред. А.М.Шевченка, О.П.Яворовського. -
Вінниця, Нова книга,2005.
7. Материали лекцій по темі.

Таблиця 1
Допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху
повітря в робочій зоні виробничих приміщень.
(витяг з ДНС 3.3.6.042-99
“Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”)
Період року
Категорія робіт
Температура повітря,
о
С
Відносна вологість,
% на робочих
місцях постійних і
непостійних
Швидкість руху
повітря, м/с на
робочих місцях
постійних і
непостійних
Верхня межа
Нижня межа
На по-
стійних
місцях
На не- постійних місцях
На по-
стійних
місцях
На не- постійних місцях
Хол
од
н
и
й
п
ер
іод
р
ок
у
Легка Іа
25 26 21 18 75
Не більше 0,1
Легка Іб
24 25 20 17 75
Не більше 0,2
Середньої важкості ІІа
23 24 17 15 75
Не більше 0,3
Середньої важкості ІІб
21 23 15 13 75
Не більше 0,4
Важка ІІІ
19 20 13 12 75
Не більше 0,5
Т
еп
ли
й
п
ер
іод
р
ок
у
Легка Іа
28 30 22 20 55 – при 28 о
С
0,2-0,1
Легка Іб
28 30 21 19 60 при 27 о
С
0,3-0,1
Середньої важкості ІІа
27 29 18 17 65 при 26 о
С
0,4 -0,2
Середньої важкості ІІб
27 29 15 15 70 – при 25 о
С
0,5-0,2
Важка ІІІ
26 28 15 13 75 при 24 о
С і нижче
0,6-0,2