1   2
Ім'я файлу: Використання творів українського живопису у вихованні патріотизм
Розширення: docx
Розмір: 59кб.
Дата: 19.11.2023
скачати
Пов'язані файли:
57698616.docx

ЗМІСТ


ВСТУП 3

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ 6

1.1.Особливості патріотичного виховання старших дошкільників 6

1.2. Шляхи та засоби патріотичного виховання старших дошкільників 9

1.3 Використання творів українського живопису під час виховання старших дошкільнят 13

РОЗДІЛ 2 19

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТВОРІВ УКРАЇНСЬКОГО ЖИВОПИСУ У ВИХОВАННІ ПАТРІОТИЗМУ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ 19

2.1. Методика використання творів українського живопису у вихованні патріотизму у старших дошкільників 19

2.2. Заняття патріотичного виховання старших дошкільників 23

2.3. Методичні рекомендації використання українського живопису під час патріотичного виховання старших дошкільників 26

ВИСНОВКИ 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30

ВСТУП
Актуальність теми. Українське суспільство сьогодні переживає час, коли питання виховання патріотизму та національної свідомості стають надзвичайно важливими та актуальними. Збереження та розвиток національної ідентичності у новому поколінні є завданням, на якому ґрунтується майбутнє України. Однією з потенційних стратегій виховання патріотизму є використання творів українського живопису як важливого інструмента формування позитивних національних цінностей серед старших дошкільників.

З початком XXI століття Україна стала свідком низки соціокультурних, політичних та військових викликів, включаючи революції, окупацію Криму, та воєнний конфлікт на сході країни. Ці події суттєво вплинули на соціальну динаміку та світогляд громадян, включаючи дітей старшого дошкільного віку. Вони стали свідками національних перемог та випробувань, відчувають перші патріотичні переживання та формують своє ставлення до батьківщини.

У зв'язку з цим, питання виховання патріотизму у старших дошкільників набуває особливого значення. Використання творів українського живопису може стати засобом, що сприяє формуванню позитивної національної ідентичності та глибокого розуміння культурної спадщини. Відновлення національного самосвідомого громадянина починається з самого дитинства, тож робота зі старшими дошкільниками є ключовою ланкою в цьому процесі.

Метою теми є дослідження можливостей використання творів українського живопису у вихованні патріотизму серед дітей дошкільного віку. Робота спрямована на аналіз ефективних методів та педагогічних підходів, які дозволяють досягти позитивних результатів у вихованні національної свідомості та гордості за власну культурну спадщину серед старших дошкільників.

Досягнення мети здійснювалось шляхом вирішення наступних завдань:

  1. Аналіз теоретичних джерел. Був проведений аналіз наукових та методичних джерел, що стосуються виховання патріотизму серед старших дошкільників та використання творів українського живопису в цьому процесі. Цей етап дозволив з'ясувати теоретичні основи та підходи до проблеми.

  2. Проведення спостережень. Були здійснені спостереження за старшими дошкільниками у виховних групах та застосування методів психолого-педагогічного аналізу їхнього поведінки, реакції на твори українського живопису та патріотичні матеріали.

  3. Проведення інтерв'ю з педагогами та батьками. Були проведені інтерв'ю з вихователями дитячих садків та батьками старших дошкільників, щоб вивчити їхнє бачення ефективності використання творів українського живопису у вихованні патріотизму.

  4. Аналіз практичного досвіду. Вивчалися конкретні приклади використання творів українського живопису в дошкільних навчальних закладах з метою виявлення успішних педагогічних практик та методів.

  5. Формулювання рекомендацій. На основі отриманих результатів були сформульовані педагогічні рекомендації та практичні поради для вихователів та педагогів старших дошкільників з метою ефективного використання творів українського живопису у вихованні патріотизму.

  6. Аналіз результатів. Проведено аналіз отриманих результатів дослідження та спостережень з метою визначення ефективності використання творів українського живопису у вихованні патріотизму серед старших дошкільників.

  7. Формулювання висновків. На основі отриманих даних та аналізу були сформульовані висновки, в яких відображено основні результати дослідження та підсумки роботи.

Об’єктом дослідження. Об'єктом дослідження є процес виховання патріотизму у старших дошкільників.

Предметом дослідження курсової роботи є використання творів українського живопису як засобу виховання патріотизму в дошкільних навчальних закладах.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовуватимуться такі методи дослідження: аналіз літературних джерел, спостереження за психологічним станом та розвитком дітей, проведення опитувань серед вихователів та батьків, аналіз практичного досвіду використання творів українського живопису в дошкільному вихованні.

Структура курсової роботи. Курсова робота буде поділена на два розділи. У першому розділі будуть розглянуті теоретичні основи виховання патріотизму серед старших дошкільників, особливості їх психологічного розвитку в умовах війни та роль творів українського живопису у цьому процесі. У другому розділі буде представлений практичний аналіз використання живопису в дошкільному вихованні в контексті військового конфлікту. Курсова завершиться висновками, в яких підсумовано отримані результати та сформульовано практичні рекомендації, а також списком використаної літератури, який включатиме джерела, що були використані для аналізу та дослідження даної теми.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ


    1. Особливості патріотичного виховання старших дошкільників

Патріотизм - це моральний принцип та соціальне почуття, що ґрунтується на любові до вітчизни та готовності пожертвувати своїми інтересами на користь неї. Він охоплює в собі гордість досягненнями та культурою рідної країни, бажання зберігати її унікальність та ідентифікацію з іншими членами нації, а також готовність захищати інтереси батьківщини та свого народу. Історично патріотизм був закріплений в суспільній свідомості завдяки існуванню відокремлених держав, які сприяли формуванню прихильності до власної землі, мови та традицій. У сучасних умовах патріотизм стає важливою частиною суспільної свідомості, відображаючи загальнонаціональні аспекти в її розвитку.

Патріотизм передбачає не лише любов до Батьківщини, але й готовність примножувати її багатства, берегти її честь і славу, а у критичний момент навіть готовність віддати життя за її свободу та незалежність. Як синтетична якість, патріотизм включає в себе емоційно-моральне ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, а також до матеріальних і духовних цінностей суспільства [3, c.6].

Патріотичне виховання має розпочинатися в ранньому дитинстві, коли формуються культурно-ціннісні орієнтації, етична база особистості, розвиваються емоції та мислення дитини. У цей період важливо використовувати ближнє оточення, таке як сім'я, рідне місто, для формування патріотичних почуттів. Приклад дорослих грає ключову роль, оскільки діти реагують на емоційне ставлення дорослих до своєї країни набагато швидше, ніж на засвоєні знання.

Патріотизм, як моральна якість, має комплексне значення. У педагогічній роботі підкреслюється важливість поєднання різних аспектів для виховання патріотизму серед дітей. Це включає в себе ознайомлення дітей із суспільними явищами, народознавство, мистецтво, художнє слово, а також практичні види діяльності, такі як праця, спостереження, ігри та творчість, а також вивчення національних та державних свят.

Основними напрямами патріотичного виховання є:

  1. Формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід, а також навчання цінувати та дбати про близьких.

  2. Вивчення краєзнавства, включаючи історію та особливості рідного міста (села).

  3. Ознайомлення з явищами суспільного життя для кращого розуміння світу навколо.

  4. Засвоєння знань про історію своєї країни, її державні символи.

  5. Ознайомлення з традиціями та культурою власного народу.

  6. Розвиток знань про людство загалом і розуміння загальних цінностей та обов'язків перед суспільством.

Важливо визначити підходящий віковий етап для активного формування патріотичних почуттів у дітей. Середній дошкільний вік є оптимальним для цього, оскільки саме тоді діти найбільше цікавляться соціальними явищами та навколишнім світом.

Патріотичне виховання повинно співпрацювати з формуванням любові до близьких людей, родини та одночасно сприяти розвитку розуміння й підтримки суспільних аспектів. Для досягнення цієї мети використовують факти та приклади з життя країни, залучають батьків до обговорення суспільних питань та спільної участі в громадських справах разом з дітьми [10, c.54].

Однак важливо зауважити, що просте ознайомлення з суспільним життям не є достатнім для патріотичного виховання. Історія та сучасність рідної країни, а також інші суспільні явища, також мають значення.

Українська концепція дошкільного виховання, спираючись на історичний підхід до патріотичного виховання дітей, акцентує на народознавчих, українознавчих та краєзнавчих аспектах. Ця концепція відображається у різноманітних програмах дошкільного виховання.

Ці програми визначають завдання ознайомлення дітей з суспільним життям на різних етапах розвитку. Наприклад, навіть в молодшій групі діти мають знати назву свого рідного міста (села), а в середній групі вони мають набути уявлення про Батьківщину. Програма передбачає розуміння того, що Батьківщина - це місце, де людина народилась і живе, де народились і живуть її батьки. Також діти вчаться про те, що народ, який має спільну Батьківщину, - це народ, і ті, хто народився і живе в Україні, є українським народом. У народі передаються з роду в рід мова, пісні, повага до старших, любов до дітей і рідного дому. Програма також включає в себе вивчення історії рідного міста (села), походження назв вулиць, географічних та історичних пам'яток рідного краю.

Діти поступово повинні усвідомлювати, що патріотизм має моральний аспект, який включає в себе розвиток національної економіки. Це означає розуміння важливості створення нових робочих місць, підтримки національних виробників, господарської порядності власників підприємств та інших економічних аспектів. Для цього педагог може використовувати приклади з історії та сучасного життя країни.

Також важливо включити до патріотичного виховання дітей дошкільного віку використання художньої літератури, яка розповідає про історію та сучасність України та життя її мешканців.

Прилучення до народознавства є іншим важливим напрямом патріотичного виховання. Діти повинні вивчати культуру, побут та звичаї свого народу. Це допомагає їм розуміти своє місце в суспільстві та сприяє розвитку у них національної самосвідомості.

Традиції також грають важливу роль у вихованні дітей. Вони передають норми поведінки та цінності, які сформувалися історично і передаються з покоління в покоління. Наставники мають підтримувати та розвивати ці традиції у дітей, навчаючи їх шанувати старших, допомагати і бути відповідальними громадянами[5, c.44].

Для виховання патріотизму важливо покласти основу в ранньому дитинстві і поступово розширювати знання та уявлення дітей про рідну країну. Такий підхід допомагає дітям розуміти свою належність до нації і розвивати патріотичні почуття.

Сучасні концепції національного виховання наголошують на важливості патріотизму та національної самосвідомості у контексті загальної глобалізації. Виховання патріотичних почуттів має поєднуватися з розумінням і підтримкою ідеї миру та спільності всіх людей на планеті.

Для досягнення успіху у вихованні патріотизму необхідно мати високий рівень моральної та професійної культури як педагога, а також розуміти дитину та спільно з нею працювати над формуванням цінностей та переконань.
1.2. Шляхи та засоби патріотичного виховання старших дошкільників

Питання громадянина-патріота вже існує кілька поколінь. Воно виникло разом із появою перших держав. Патріотичне виховання створює певні передумови для розвитку громадянської поведінки, але це лише початок.

Любов до Вітчизни починається з любові до свого рідного місця народження - Малої Батьківщини.

У цьому контексті важливим є визначення мети, завдань, змісту, шляхів і засобів патріотичного виховання дітей.

Методи виховання дошкільнят спрямовані на передачу знань про їхній рідний народ, його Батьківщину, і на цій основі - розвиток національних рис і якостей у молодого покоління. Патріотичні почуття включають в себе різні аспекти особистості: моральний, трудовий, інтелектуальний, естетичний, а також фізичний розвиток, і вони спільно спрямовані на досягнення одного результату.

Поняття патріотизму включає когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти, які проявляються в соціальному та природному середовищі[2, c.12].

У відношенні до дошкільнят основним є емоційний компонент. Когнітивний компонент визначає зміст, а поведінковий контролює і оцінює результати.

Діти старшого дошкільного віку можуть та повинні знати назву своєї країни, головне місто, столицю, своє рідне місто або село, важливі пам'ятки в ньому, особливості природи свого краю і країни, а також національну індентифікацію і внесок свого народу в світову спадщину, традиції, культуру і історію своєї країни.

Була висловлена думка, що шлях до формування любові до Батьківщини повинен проходити через розуміння "від ближчого до дальшого" - від любові до родини (зокрема рідного дому), до дитячого садка, до вулиці, міста, а потім - до рідної країни. Однак важливо розуміти, що ефективність виховання патріотизму не полягає в розширенні території, а в створенні умов для формування у дітей відповідних почуттів і ставлень, таких як приязнь, відданість, почуття власності та розуміння важливості їхнього внеску.

У дошкільників поступово складається "образ рідного дому" з усіма його особливостями, традиціями, спілкуванням та стилем взаємодії. Дитина приймає свій дім таким, яким він є, і полюбляє його. Це почуття "рідного дому" лягає в основу любові до Батьківщини і Вітчизни.

Однією з основних задач педагога, разом із батьками, є формування у дитини почуття приязні до рідного дому, бажання берегти його і робити кращим. Важливо, щоб у дитини в родині були свої обов'язки, і її не звільняли від спільної праці навіть у молодшому віці - це сприяє зміцненню почуття "сім'ї". Ті самі принципи стосуються і до дошкільного закладу. Життя дітей у дитячому садку повинно бути для них емоційно комфортним. Дошкільний заклад повинен стати для них другим рідним домом, де вони почуваються щасливими. Проте, як показує практика, це не завжди вдається досягти.

Для того, щоб дошкільний заклад сприяв вихованню патріотичних почуттів, життя дітей в ньому повинно бути насиченим і цікавим, таким, щоб цей період запам'ятовувався надовго і став системою радісних дитячих спогадів.

Дуже важливо, щоб дитина полюбила свій дитячий садок. Це досягається, коли вихователі поважають кожну дитину, знають її найкращі якості і сприяють їх розвитку під час різноманітних ігор, свят, цікавих занять і т.д.

У дитячому садку, в групі та на майданчику кожної дитини, як правило, є своє улюблене місце для гри та усамітнення.

Вихователю важливо бути обережним і поважним до цього, навіть підтримувати "право дитини на свою територію" (та також поважати її право на власність). Важливо створити максимально сприятливі умови для "індивідуального освітнього середовища" (за словами О.Л. Кононка). Якщо вихователям вдається зробити дитячий садок другим рідним домом для дитини, то почуття приязні закріплюється і перетворюється на радісні та дорогі спогади з роками [11, c.78].

Любов до дитячого садка також пов'язана з тим, як багато діти знають про свій садок і як вони орієнтуються в ньому. Вихователі організовують екскурсії по садку та знайомлять дітей зі співробітниками. Діти також повинні знати, на якій вулиці знаходиться їх дитячий садок, чому саме вона так називається, та що знаходиться поруч із садком. Ці знання збагачують почуття дітей, надають їм впевненості та смислу. Почуття та ставлення стають міцними, коли діти беруть участь у створенні прибудинкової території та оформленні приміщення під час святкових заходів. Двір і вулиця, на якій живе дитина, також можуть сприяти зміцненню почуття приязні та відчуття власності (мій двір, моя вулиця). Тут важливо, як батьки формують у своїх дітей такі почуття.

Окрім цього, важливо передавати дітям інформацію про їх вулицю: її назву, що розташовано на ній, яким транспортом можна дістатися до неї та як вона пов'язана з вулицею, на якій розташований дитячий садок. Це допоможе дітям краще орієнтуватися у своєму навколишньому середовищі.

Добре, якщо батьки або вихователі організовують фотографування дітей на їхній вулиці або створюють кінофільм про прогулянку, який потім можна подивитися в групі та обговорити про вулицю.

Наступним етапом є виховання любові та позитивного ставлення до свого рідного міста. Ця частина роботи вимагає більше акценту на когнітивній сфері, уяві дитини та її пам'яті.

Для дитини місто конкретизується вулицею, тому вона сприймає себе як жителя своєї вулиці. Щоб діти "відчули" своє місто, їм потрібно більше про нього розповідати та показувати його. Разом із батьками, діти можуть подорожувати містом. Інколи екскурсії можливо організувати і в дитячому садку.

Діти старшого дошкільного віку можуть і повинні знати назву свого міста, його головні вулиці та визначні місця, такі як музеї, театри та інше. Детальніше про роботу у цьому напрямку буде описано нижче у цьому матеріалі.

Виховання ставлення до своєї країни базується на когнітивному компоненті: дітям подають інформацію, яку вони можуть засвоїти. Особливістю є те, що ці знання повинні бути емоційними та спонукати дітей до активної діяльності.

Назву країни можна закріплювати в іграх, таких як "Хто більше назве країн", "З якої країни гості", "Чия це казка", "З якої країни ця іграшка" і т. д. Вправи типу "Із різних назв країн визнач нашу країну" або "Пошукаємо нашу країну на карті, глобусі" також допомагають у цьому[22, c.30].

Під час ознайомлення із природою своєї країни, акцент робиться на її красі, різноманітності та багатстві, на її унікальних особливостях. Діти повинні отримати уявлення про тварин, які живуть в лісах, про види дерев, що ростуть в Україні, і навіть про те, що верба і калина є символами України. Діти повинні знати, які квіти ростуть на українських полях і луках, такі як кульбабки, волошки, маки і інші.

Головна мета цих занять - пробудити в серцях дітей любов до рідної країни з її різноманітною та багатою природою. Для досягнення цієї мети використовуються різноманітні методи, такі як спостереження, екскурсії, прості досліди, робота на ділянках, бесіди за картинами, читання та інсценізація літературних творів, прогулянки "екологічною стежиною" та веселі ігри. Діти з великим задоволенням долучаються до природоохоронної діяльності під час таких занять.

Один із засобів патріотичного виховання - це мистецтво, таке як музика, художні твори, вірші, образотворче мистецтво та народне декоративно-прикладне мистецтво. Важливо, щоб твори мистецтва, які використовуються в роботі з дітьми, були високохудожніми та відповідали вимогам вікової групи.

Формування уявлень про видатних людей рідної країни є важливим аспектом виховання патріотизму. Діти повинні знати про тих, хто прославив Україну - художників, композиторів, письменників, винахідників, вчених, мандрівників, філософів та національних героїв. Важливо навчати дітей цінувати та захоплюватися їхніми здібностями та досягненнями. Це можна робити через конкретних прикладів та заходи, які привертають увагу дітей до їхнього життя і досягнень.

Дуже важливим елементом є сприяння дітям у пізнанні світу праці, знайомство з різними професіями та трудовою діяльністю. Екскурсії на сільськогосподарські підприємства та інші заходи допомагають дітям бачити, як вирощуються продукти, і яким чином зусилля людей призводять до результату. Це робиться для того, щоб діти розуміли цінність праці та трудові досягнення українського народу[3, c.140].

Виховання поваги до героїв війни, ветеранів та пам'яті про тих, хто віддав життя захищаючи Вітчизну, є також важливою складовою патріотичного виховання. Діти мають бути знайомі з історіями героїчних вчинків і поважати тих, хто служив та служить у Збройних Силах. Участь у заходах, які вшановують пам'ять героїв, спілкування з ветеранами та екскурсії до меморіалів допомагають дітям це зрозуміти.

Старші дошкільнята мають знати найважливіші історичні та духовні цінності своєї країни. Їхня любов та зацікавленість мають виходити за межі їхнього селища чи міста.
Шестирічні діти можуть та повинні знати та співати хоча б десяток українських народних пісень. Традиційні свята, обряди, дитячі заходи, національні ранки та інші активності сприяють формуванню патріотичних почуттів серед малят.

1.3 Використання творів українського живопису під час виховання старших дошкільнят

У старшому дошкільному віці діти все активніше ознайомлюються з книгою як джерелом інформації про світ. Вимоги майбутньої школи спонукають нас вчити дітей грамоти та читанню вже на ранніх етапах. Книга відома дітям як символ знань, радості і задоволення, і ця знайомість починається з наймолодших років. Проте, саме на старшому дошкільному віці книга стає невід'ємною частиною їхнього пізнавального процесу.

Ми постійно пропонуємо дітям заняття, що спрямовані на формування поваги до книги, такі як "Екскурсія в бібліотеку", "Звідки приходить книга", "Наші улюблені книги". Ми навчаємо дітей брати книгу чистими руками і не малювати на її сторінках. Це важливо, оскільки деякі діти не мають можливості знайомитися з книгами вдома, а сучасні технології замінюють їхню цінну взаємодію з книгами.

Діти старшого дошкільного віку завжди спрагнуті нових знань і надзвичайно цікаві світу навколо. Вони прагнуть усвідомити кожну деталь і побачити картину усієї своєї дійсності. У віці 5-7 років діти стають справжніми "чомучками", ставлячи безліч запитань та розширюючи свої знання, щоб сформувати повну картину світу і свого місця в ньому. Читання вголос має велике значення для їхнього розвитку, оскільки це сприяє розширенню їхнього кругозору і розвитку образного мислення.

Читати дітям потрібно щодня, і бажано, щоб ця звичка була поширена і вдома, і коли дитина не відвідує дитячий садок.

Читання вголос є невід'ємною частиною наших занять у дитячому садку. Діти дуже чутливі до художнього слова, і після читання вони готові застосовувати нові знання або займатися творчістю. Така форма взаємодії з книгою завжди надається з особливим зацікавленням і виразністю, що сприяє більш глибокому розумінню прочитаного[15, c.44].

Особистість вихователя відіграє надзвичайно важливу роль у вихованні дітей. Патріотичне та моральне виховання неможливе без участі особистості, яка щиро відноситься до цих цінностей. Дитина легко розпізнає, коли доросла людина відноситься до питання формально і без емоцій. Вихователю важливо заразити дітей своєю любов'ю до Батьківщини, розповідати про багатство нашої країни та гідних людей з захопленням, використовуючи художнє слово. Ми спільно з батьками працюємо для того, щоб залучити їх до участі в громадських заходах, таких як парад на День Перемоги. Розповідання казок також вимагає артистизму і емоційності, і використання різних форм літератури в побутовому середовищі сприяє природності художнього слова та його повсякденності. Ми вплітаємо короткі народні прислів'я та приказки, загадки та примовки в дитячий світ, що допомагає дітям розуміти народну мудрість і цінність національної культури.

Діти віком 5-6 років уже мають вражаючий літературний багаж. Вони легко відрізняють казку від оповідання і розрізняють різні поетичні твори. Хоча вони ще не завжди можуть розгадати всі приховані мотиви дій літературних персонажів, але вони точно розуміють суть конкретних подій у казках і оповіданнях. Фахівці називають цей вік "бібліотечним", оскільки діти проявляють зацікавленість не просто у літературі, а в певних тематиках і жанрах книг, і деякі з них стають справжніми експертами в пошуку своїх улюблених творів.

Список літературних творів для дітей старшого дошкільного віку дуже різноманітний і обширний. Ми використовуємо літературу різного обсягу, форм і стилів. Патріотичне виховання, хоч і є лише частиною загального виховання, використовує всі можливі жанри, які рекомендовані для дітей цього віку.

Усна народна творчість є найбагатшим джерелом для патріотичного виховання. Діти вже добре знайомі з багатьма видами усної народної творчості. Прислів'я та приказки вони дізналися ще на молодшому віці, а загадки знають у середньому віці. Однак для формування глибокого розуміння рідної культури важливо, щоб діти активно використовували ці вирази в повсякденному житті - у грі та обрядах. Молодші форми народного фольклору, такі як пісні, потішки і заклички, все ще важливі для дітей, але їхній інтерес вже не такий виражений, як у молодших вікових групах. Проте лічилки, загадки, скоромовки і народні казки залишаються популярними серед дітей цього віку.

Українські народні казки, що сповнені чудес і драматичних ситуацій, допомагають дітям не лише розважатися, а й вчать цінностям патріотизму, моралі та гідності. Народні казки залишаються найулюбленішим жанром серед дітей [6, c.65].

Билини - це особливий древній жанр усної народної творчості, з яким діти знайомляються на старшому дошкільному віці. Зміст билин часто пов'язаний з патріотичним вихованням. Для дітей ми використовуємо адаптовані версії текстів. Героїчні сюжети захоплюють дітей і розширюють їхню уяву яскравими образами, легендарністю та драматизмом.

Обрядові пісні, приказки, надокучливі казки і небилиці також входять в перелік літературних творів для цього віку. Діти відчувають особливий інтерес до небилиць і надокучливих казок. У цьому віці вони мають чітке уявлення про навколишній світ і можуть захоплюватися фантастичними оповідями, де логіка не завжди грає головну роль. Вони насолоджуються тим, що можуть маніпулювати абсурдними обставинами і відчувати себе важливими і творчими.

Вірші, присвячені природі в різні пори року та описують її красу, також є важливою частиною літератури для цього віку. Такі вірші мають складну будову і багато образних виразів і епітетів, які викликають у дітей почуття прекрасного та любові до природи.

Знайомство дітей з поетичним мовленням, особливо при дослідженні природи, сприяє розвитку їхнього здібностей помічати прекрасне та висловлювати свої думки більш точно та виразно. Діти з радістю вчаться вірші, використовують метафори та епітети, щоб передати свої враження від краси природи.

Оповіді про природу служать не лише засобом ознайомлення дітей з навколишнім середовищем і формування патріотичних почуттів до рідного краю, але й сприймаються як захопливі пригоди. Вони вчать дітей любити та поважати природу як живий та чутливий світ, а не лише як корисний ресурс. Любов до природи починається з подиву, радості від вивчення і захоплення. Характери природних персонажів та їхні переживання, описані авторами, близькі та зрозумілі дітям. Оповіді розповідають про красу рідної природи в її постійних змінах, про взаємодію всіх живих істот з їхніми щоденними турботами та клопотами.

Вірші, присвячені Великій Вітчизняній Війні, є важливою частиною патріотичного виховання. Вони розповідають про подвиги і мужність солдатів та партизанів, які захищали Батьківщину, і не жаліли себе у боротьбі. Ритмічне поетичне слово має на дітей надихаючий вплив.

Оповіді про Велику Вітчизняну Війну, про дітей і підлітків, які брали участь у боротьбі з загарбниками, розповідають сучасним дітям про подвиги їхніх бабусь і дідусів. Діти співпереживають персонажам А. Гайдара, Л. Кассіля, В. Разумневича, А. Мітяєва, вони вперше усвідомлюють жорстокість і несправедливість війни до звичайних людей, обурюються проти фашизму та насильства над мирними громадянами. Діти отримують перші знання про рівність всіх рас і національностей, а також про необхідність обороняти свою країну[ 24, c.30].

Розповіді про рідне місто і столицю України є окремим видом літератури, призначеним для патріотичного виховання дошкільнят. Не завжди батьки мають можливість відвідувати музеї і історичні місця разом із дітьми, та важливо, щоб діти знали про своє місто і були горді його особливостями та достоїнствами. Книги та оповіді з яскравими ілюстраціями та захопливим матеріалом є важливим джерелом знань для дітей.

Отже, художнє слово є важливим інструментом для морального та патріотичного виховання дошкільників. Воно сприяє формуванню в них почуття гордості за свою країну, захопленню героїчними подвигами та підтримує бажання дітей служити своїй Батьківщині.

Математика — це наука, яка вивчає властивості та відносини чисел, об'єктів і структур. Вона є однією з найважливіших інтелектуальних дисциплін і має безліч застосувань у різних галузях науки і технології. Математика вивчається людством вже тисячі років і є однією з найстаріших наук.

Основні галузі математики включають алгебру, геометрію, тригонометрію, аналіз, дискретну математику та багато інших. Кожна з цих галузей має свої особливості і застосування. Наприклад, алгебра досліджує числа та їхні відношення, геометрія вивчає форми і просторові відношення, а тригонометрія досліджує трикутники та їхні кутові функції.

Математика використовується в різних галузях науки, таких як фізика, інженерія, економіка, комп'ютерні науки та інші. Вона допомагає вирішувати складні проблеми і розробляти нові технології. Наприклад, математика використовується при проектуванні мостів та будівель, при аналізі фінансових ринків, при створенні комп'ютерних програм і багато інших сферах[8, c.33].

Для багатьох людей математика може здаватися складною і важкою наукою, але вона також може бути захоплюючою і зацікавлюючою. Вона допомагає розвивати аналітичне мислення, логічну увагу та творчі навички. Тому математична освіта є важливою частиною загальної освіти і допомагає людям краще розуміти і використовувати світ навколо себе.

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТВОРІВ УКРАЇНСЬКОГО ЖИВОПИСУ У ВИХОВАННІ ПАТРІОТИЗМУ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
2.1. Методика використання творів українського живопису у вихованні патріотизму у старших дошкільників

Використання творів українського живопису у вихованні патріотизму у старших дошкільників має значущий педагогічний потенціал. Цей підхід дозволяє дітям наочно сприймати історію, культуру та природу своєї країни через образи, кольори та форми мистецтва.

Основні переваги використання творів українського живопису для формування патріотизму у старших дошкільників включають:

  1. Емоційне занурення: Твори мистецтва мають сильний емоційний вплив на дітей. Вони сприймають картини як нещо особливе і захоплююче, що допомагає збудити почуття гордості за свою країну.

  2. Пошана до природи і культури: Діти вивчають природу та культурні цінності України через образи живопису. Вони навчаються шанувати навколишнє середовище і цінувати традиції свого народу.

  3. Розвиток креативності: Під час малювання інсценізацій та реінтерпретації картин діти розвивають свою творчість та власний погляд на світ.

  4. Засвоєння історії: Живопис дозволяє представити історичні події та постаті у привабливій формі, що полегшує засвоєння історії України для дітей.

  5. Сприяння ідентифікації: Діти відчувають себе частиною великої спільноти свого народу через спільний культурний досвід, який вони отримують через вивчення українського мистецтва.


Використання творів українського живопису створює унікальну можливість вплинути на емоційну, креативну та культурну сферу дітей, сприяючи формуванню патріотичних цінностей та почуття приналежності до України ще на ранній стадії їхнього розвитку[ 10, c.100].

Зазвичай, виховання та надання натхнення патріотизму серед дітей дошкільного віку вимагає дотримання певних підходів та методів, оскільки маленькі діти ще розвивають свій світогляд і розуміння понять. Використання картин у навчальному процесі може бути ефективним інструментом для досягнення цієї мети. Ось як через зазначені вами картини можна виховувати та надихати старших дошкільників на патріотизм:

  1. "Соловейко" Івана Айвазовського:

Показ картини може бути введенням в урок географії та історії. Діти дізнаються, що Україна має доступ до морським шляхам та була важливою морською державою.

Розповідь про роль України в світовій історії може підштовхнути дітей бути пишними своєю країною і цінувати її природні ресурси.

  1. "На дідівому млинку" Тараса Шевченка:

Зображення сільського пейзажу та селянської праці може висвітлити важливість сільського господарства та праці на землі в житті країни.

Завдяки картині можна розпочати обговорення ролі селянства в українській історії та культурі.

  1. "Запорожці" Іллі Рєпіна:

Картина показує героїзм козаків та їхню готовність захищати рідну землю. Це може надихнути дітей на відчуття гордості за історію своєї країни.

Діти можуть дізнатися про важливість оборони рідної землі та захисту своєї культури.

  1. "Жниці" Марії Приймаченко:

Картина Марії Приймаченко вчить дітей цінувати природу і тварин у національному мистецтві України.

Ця робота може стати відмінною виховною основою для вивчення екологічних питань та важливості охорони навколишнього середовища.

  1. "Горіхова осінь" Миколи Пимоненка:

Картина дозволяє обговорювати зміну пори року та вплив природи на життя людей.

Вона також може надихнути дітей дбати про природу і відчувати зв'язок з навколишнім середовищем.

  1. "Блакитна казка" Федора Кричевського:

Картина відображає красу рідної природи Криму, що може надихнути дітей вивчати та берегти природні ресурси своєї країни.

Вона допомагає дітям розглядати красу рідного краю і розвивати в них почуття патріотизму.

  1. "Богдан Хмельницький" Михайла Максимовича Пимоненка:

Картина може бути використана для вивчення історії України та розповіді про героїв минулого, як Богдан Хмельницький.

Діти можуть дізнатися про подолання важких часів та боротьбу за незалежність своєї країни.

Усі ці картини можуть стати важливими інструментами для виховання патріотизму серед старших дошкільників, вчачи їх цінувати і розуміти культурну спадщину та історію України. Завдяки цим картинам, діти зможуть розкрити свій патріотичний потенціал та розвинути глибше розуміння та повагу до своєї країни[ 9, c.25].

Обрання відповідних картин та їх ретельний аналіз та обговорення можуть надати дітям можливість зрозуміти та відчути глибше зв'язок із своєю країною. Під час таких занять діти не лише поглиблюють своє знання про українське мистецтво, але й формують патріотичні почуття та цінності, які стануть основою для їхнього дорослого життя.

Ось декілька кроків та підказок, які можна використовувати для досягнення цієї мети:

  1. Вибір відповідних творів живопису: По-перше, важливо вибрати твори живопису, які відповідають віковим можливостям та інтересам старших дошкільників. Різноманітність стилів та тематики українського мистецтва дозволяє підібрати різні картини для обговорення.

  2. Розгляд і обговорення картин: Покажіть дітям обрані твори живопису та проведіть з ними спільне розглядання. Запитайте дітей, що вони бачать на картині, які емоції вона викликає, і як вони почуваються, дивлячись на неї.

  3. Історія та контекст: Важливо розповісти дітям про історію та контекст створення картини. Поясніть, коли і де жив і працював художник, та які події чи образи він міг відобразити на своїх полотнах.

  4. Патріотичні елементи: Зверніть увагу на патріотичні елементи на картині, такі як національні символи, краєвиди України, національний одяг тощо.

  5. Пов'язані історії і легенди: Розповідайте старшим дошкільникам пов'язані історії, легенди або важливі події, пов'язані з обраними картинами. Це може допомогти їм краще розуміти значення образів на полотні та відчувати зв'язок із національною історією.

  6. Творчі завдання: Запропонуйте дітям створити свої власні твори мистецтва, інспіровані обраними картинами. Наприклад, вони можуть намалювати власні версії краєвидів або образів з картин.

  7. Подорожі до музеїв і галерей: Якщо це можливо, організуйте екскурсії до музеїв і галерей мистецтва, де можна побачити та обговорити реальні картини. Це допоможе дітям більше сприймати мистецтво і відчувати зв'язок з національною культурою.

  8. Спільні проекти: Розгляньте можливість проведення спільних проектів з місцними митцями або художніми колективами, де діти матимуть можливість самі виготовити малюнки або скульптури, відтворюючи елементи з обраних картин.

  9. Святкування свят і заходів: Включіть обрані картини у святкування національних свят та заходів, таких як День Незалежності або День Козацтва. Підготуйте виставку картин, де діти зможуть показати свої творчі роботи.

  10. Святкування свят і заходів: Включіть обрані картини у святкування національних свят та заходів, таких як День Незалежності або День Козацтва. Підготуйте виставку картин, де діти зможуть показати свої творчі роботи.

  11. Обговорення цінностей: Завершіть обговорення, підкреслюючи важливі цінності, які передаються через твори мистецтва, такі як гордість за країну, повагу до історії, любов до природи та спільноти.

Ці методи можуть сприяти розвитку патріотичних почуттів у старших дошкільників та допомогти їм зберігати і плекати культурну спадщину України.
2.2. Заняття патріотичного виховання старших дошкільників

Для проведення занять з патріотичного виховання старших дошкільників детальне планування і використання певних інструментів є дуже важливими. Ось крок за кроком інструкція:

1. Планування занять:

  • Визначте цілі та завдання: Почніть зі з'ясування головних цілей і завдань патріотичного виховання. Це може бути формування гордості за свою країну, розуміння історії, розвиток патріотичних почуттів і поваги до культури та природи України.

  • Обирайте теми та матеріали: Виберіть конкретні теми, які ви бажаєте вивчати на кожному занятті. Теми можуть включати державні символи, історію, географію, культуру, мистецтво, екологію тощо.




  • Розробляйте плани занять: Створіть плани занять для кожної обраної теми. Включіть в них мету, методи навчання, матеріали, завдання та оцінку[25, c.30].

2. Використання інструментів та ресурсів:

  • Зображення і картини: Використовуйте ілюстрації, малюнки, фотографії та репродукції картин для візуалізації матеріалу. Це допоможе дітям краще розуміти та запам'ятовувати інформацію.

  • Карті та глобуси: Використовуйте географічні карти та глобуси для навчання географії України та її розташування на світовій карті.

  • Мультимедійні ресурси: Використовуйте відеоролики, аудіозаписи та мультимедійні презентації для демонстрації інформації та розширення розуміння теми.

  • Казки та книги: Вибирайте дитячі казки та книги, які розповідають про українські традиції, історію та культуру.

  • Мистецькі матеріали: Проводьте творчі заняття з використанням малювання, колажу, робіт із солоного тіста тощо, щоб діти могли виразити свої почуття і уявлення через мистецтво.

  • Природні матеріали: Під час вивчення природи та екології використовуйте природні матеріали, такі як листя, камінці, пісок, щоб діти могли вивчати природні явища на практиці.

3. Організація занять:

  • Інтерактивні уроки: Залучайте дітей до активних обговорень, діалогів, групової роботи та вправ, щоб сприяти активному навчанню.

  • Відвідування музеїв та виставок: Організовуйте екскурсії до музеїв, галерей мистецтва та історичних місць, щоб надати дітям можливість побачити реальні артефакти та твори мистецтва.

  • Заходи та свята: Проводьте національні свята та заходи, де діти можуть виступити, представити свої проекти та виставки.

  • Залучення батьків: Запрошуйте батьків на заняття та свята, щоб зміцнити партнерство між сім'єю та дошкільним закладом[6, c.44].

  • Практичні завдання: Давайте дітям можливість виконувати практичні завдання, такі як створення міні-прапорців, гербів, малювання краєвидів тощо.

4. Оцінка та рефлексія:

  • Спостереження: Спостерігайте за активністю та реакцією дітей під час занять, щоб визначити їхні здібності та інтереси.

  • Оцінка знань: Використовуйте тести, групові завдання та проекти для оцінки знань та розуміння дітьми матеріалу.

  • Рефлексія: Після кожного заняття проводьте рефлексію з дітьми, питайте про їхні враження, що вони навчилися та які почуття вони відчувають щодо патріотичного виховання.

Пам'ятайте, що патріотичне виховання має бути цікавим і доступним для дітей. Використовуючи різні інструменти та методи, ви можете допомогти старшим дошкільникам розкрити їхню гордість за свою країну та розвинути патріотичні почуття, які будуть супроводжувати їх на протязі усього життя.

Давайте для прикладу розглянемо як можна провести один з уроків патріотичного виховання на тему "Українські символи: Державний прапор та герб України":

Мета заняття: Познайомити дітей з державними символами України, пояснити їхнє значення та історію, та створити міні-прапорець із гербом України.

Час проведення: 45-60 хвилин.

Матеріали:

  • Зображення державного прапорця та герба України.

  • Кольоровий папір, фарби, пензлі, клей.

  • Малюнки або кольорові репродукції державного прапорця та герба України.

  • Географічні карти або глобус.

Хід заняття:

Вступ (5 хвилин): Відкрийте заняття вітанням дітей та запитанням: "Що ви знаєте про державні символи України?" Дайте дітям можливість висловити свої думки та знання.

Пояснення (10 хвилин): Покажіть зображення державного прапорця та герба України. Розповідайте про їхнє значення: блакитний колір прапора представляє небо, жовтий колір - польові збіжжя, а герб містить символи, такі як трезубець, колосся.

Розгляд (10 хвилин): Проведіть обговорення з дітьми, показуючи їм зображення. Запитайте, які почуття це викликає, які символи вони розпізнають, та як вони думають, що це означає для України.

Творчість (15 хвилин): Дайте дітям можливість створити свій міні-прапорець із гербом України. Надайте їм кольоровий папір, фарби, пензлі та зображення, які вони можуть вирізати та приклеїти на прапорець.

Представлення (5 хвилин): Попросіть дітей представити свої міні-прапорці та пояснити, чому вони вибрали певні елементи для свого герба.

Заключні слова (5 хвилин): Підсумуйте заняття, підкресліть важливість символів для країни та попрощайтеся.

Це лише один із прикладів занять, адаптованих для старших дошкільників, спрямованих на вивчення патріотичних цінностей та символів. Додайте до цього різноманітність, емоції та власну творчість, і ви отримаєте цікавий та пізнавальний досвід для дітей.
2.3. Методичні рекомендації використання українського живопису під час патріотичного виховання старших дошкільників

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції Гідності, а також обставини, пов'язані з російською агресією, стає дедалі більш актуальним завдання виховання почуття патріотизму та відданості загальнодержавній справі зміцнення країни та активній громадянській позиції серед молодого покоління. Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком формування громадянина-патріота України, готового взяти на себе відповідальність за майбутнє країни та самовіддано працювати над її розвитком як суверенної, незалежної, демократичної, правової та соціальної держави, що забезпечує національну безпеку, сприяє єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Важливим стимулом для національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – це вразливий приклад жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, а також відстоювання загальнонаціональних інтересів, навіть за ціною відмови від особистих переваг на користь досягнення спільної мети. Майдан вражає багатомовністю та полірелігійністю, що відображає демократичні цінності[18, c.58].

Актуальним завданням є організація збору та поширення інформації про героїчні дії українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів під час російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які внесли значний вклад у зміцнення обороноздатності України. Героїчні та одночасно драматичні події останнього часу вимагають оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, включаючи інформацію про учасників АТО та волонтерів з конкретних територій.

Загалом важливим завданням є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, яка відзначається ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва. Отже, ми рекомендую:

По-перше, національно-патріотичне виховання є одним із найважливіших завдань виховної роботи та має стратегічне значення. Важливо формувати у дітей повагу до Конституції держави, законодавства та державних символів, таких як Герб, Прапор та Гімн.

По-друге, ми повинні сприяти розвитку національної самосвідомості серед учнів та підтримувати їх в осмисленні моральних та культурних цінностей, історії, та важливих понять, таких як любов, віра, воля та відповідальність.

По-третє, важливим завданням є системне формування громадянської позиції серед учнів. Це включає в себе вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження та пропаганду історико-культурної спадщини українського народу, а також покращення військово-патріотичного виховання та готовності до захисту Вітчизни [4, c.36].

По-четверте, важливо надавати великий пріоритет вихованню поваги та любові до державної мови. Українська мова повинна стати обов'язковою складовою виховання, а мовне середовище має впливати на формування громадянина-патріота України.

По-п'яте, необхідно акцентувати увагу на формуванні моральних якостей особистості, культури поведінки та вихованні бережливого ставлення до природи, сприяючи розвитку мотивації до праці.

Загалом, для успішної реалізації цих завдань важлива системна робота, яка передбачає гармонійне поєднання різних напрямків, засобів та методів виховання дітей як під час навчання, так і у позакласній діяльності.

З метою національно-патріотичного виховання учнів та створення сприятливого середовища для розвитку їхньої особистості, варто впроваджувати в навчально-виховний процес методи та форми роботи, що базуються на принципах козацької педагогіки.

Наукові дослідження вже підтвердили, що близько 40% впливу на формування особистості дитини залежить від освітнього середовища, в якому вона знаходиться. Хоча ця цифра може варіюватися в залежності від конкретних умов, однак школа відіграє домінуючу роль в процесі виховання. Тому школа має більше відповідальності і можливостей у формуванні особистості дитини[13, c.155].

Одним із ключових кроків у розвитку національно-патріотичного виховання є модернізація системи навчання української мови. Це може включати наступні аспекти:

  1. Постійне дотримання єдиного мовного режиму в навчально-виховній діяльності.

  2. Створення інформаційного та емоційного україномовного середовища для школярів, яке сприяє збагаченню мовного досвіду та поглибленню знань про рідну мову.

  3. Виховання в учнів відповідального ставлення до української мови та свідомого користування нею.

  4. Активне виявлення українського менталітету та сприяння усвідомленню української мови як коду праісторичної пам'яті.

  5. Підтримка розвитку духовної, емоційно-естетичної та інтелектуальної сфери на основі української мови.

  6. Використання української мови як засобу для вивчення інших предметів.

Окрім цього, навчальні заклади повинні активно співпрацювати з батьками у формуванні толерантності, поваги до культури, історії, мови та традицій як українців, так і представників різних національностей. Ця співпраця може включати в себе роботу з психологами, істориками та представниками правоохоронних органів.

Загалом, національно-патріотичне виховання є важливим завданням, і для його успішної реалізації потрібні комплексні заходи та спільна праця всіх суб'єктів освітнього процесу.

  1   2

скачати

© Усі права захищені
написати до нас