Бджоли готуються до свята.
(до свята Пасхи)
Бджол1: Ну що подруго ти готуєшся святкувати?
Бджола2: Що святкувати?
Бджола1: Ну, як це що Пасха ж наближається!
У цей час Пух та П’ятачок вже починають підслуховувати розмову бджіл
Бджола2: Точно, як це я ледь не забула!
Бджола1: Ти що таке кажеш? Що і про святковий стіл може забула, про паску?
Бджола2: Ні, це я пам’ятаю, а ось нащо я це роблю вже під забула, тож дякую, що нагадала, ходімо скоріш, а то паска підсмажиться!
Бджоли йдуть, виходять Пух й П’ятачок.
Пух: Чув? Ось, що нам треба – паска!
П’ятачок: Чув, чув, чув, чув, чув!
Пух: То що будемо робити?
П’ятачок: А я, а я… Не знаю…
Пух: Гарний з тебе помічник!
П’ятачок: А може, може, може приготуємо паску самі?
Пух: Самі? Та ні, тож така морока, тем паче в нас немає потрібних інгредієнтів!
П’ятачок: А якщо, якщо, якщо ми їх знайдемо?
Пух: Геть всі?
П’ятачок: Так!
Пух: Ну що ж, тоді пішли до Кролика, Кролик нещодавно зібрав яйця й можливо поділиться з нами.
Пух йде
П’ятачок: Постривай! Ти куди? Кролик живе якраз тут недалеко!
Пух: Точно! Кролику виходь! Виходь кажу, Пух прийшов!
Виходить Кролик: Ну нащо ж так кричати, я добре вас чую, оно в мене які вуха!
Пух: Так-так, вухастику бачу, так може ти чув – нам потрібні яйця?
П’ятачок: Так, бо ми хочемо приготувати паску!
Кролик: От халепа, треба якось їх поділити, один кошик я лишу собі, а те що в іншому буде ваше (гра).
П’ятачок: Ну що ж, тепер ми можемо їх взяти?
Кролик: Так, звичайно!
Пух: Ну, що все, пішли робити паску?
П’ятачок: Зачекай! То ж все не все!
Пух: А що ще?
П’ятачок: Ще, ще, ще, ще нам потрібно борошно!
Пух: За борошном це до віслюка, його знайти дуже просто, він там, де його хатинка.
П’ятачок: А оце не вона?
Пух: Зараз перевіримо! І-аааа!
Іа: Що трапилось, що тут не можна ставити хатинку? То я піду до іншого місця.
П’ятачок: Та ні, Іа, зачекай тож ми, твої друзі!
Іа: Друзі! Радий вас бачити, неначе в мене сьогодні День Народження!
Пух: І ми тобі раді, а чи знаєш ти, що скоро свято, таке ж гарне як твій День Народження, й ми до нього це, готуємось, але нам не вистачає борошна, і ось…
Іа: А в мене якраз є борошно, й я вам можу його позичити, але через те, що в мене протікає дах, інше борошно може зіпсуватись, і в мене нічого не залишиться.
П’ятачок: Так, так, так, а нащо ж друзі? Ми тобі допоможемо (гра)
Іа: Ой, дякую вам! Допомогли, так допомогли! Тримайте ваше борошно.
Пух: Немає за що, звертайся!
П’ятачок: А тепер нам потрібні родзинки!
Пух: Як добре, що Тигра завжди полюбляє у цей час прогулюватись тут, споживаючи їх.
Виходить Тигра: О, а що ви тут робите, що тут якесь свято?
П’ятачок: Взагалі то так, і нам потрібні родзинки.
Тигра: Але ж я їх так полюбляю їсти, нащо вони вам?
Пух: Ми готуємо паску, й потім збираємось нею з усіма поділитись!
Тигра: Що і мені шматочок дістанеться?
Пух: Звичайно ж!
Тигра: Добре! Добре! Але, це ще не все, давайте трохи розважимось! (Гра)
П’ятачок: І що тепер Тигро?
Тигра: Як це що? Забирайте родзинки, буду чекати на свій шматочок від паски.
Пух: Ну що, тепер все?
П’ятачок: Начебто…
Пух: А якщо ні?
П’ятачок: Тоді, тоді, тоді ми все зіпсуємо.
Пух: Зіпсуємо? Що ж ми марно стільки всього зробили? Пішли до Крістофера Робіна, він нам підкаже як краще вчинити.
П’ятачок: Пішли!
Пух і П’ятачок зробили коло навколо чогось і зустріли Робіна
Робін: Привіт! Що це мої улюблені звірі тут блукають?
П’ятачок: А ми, ми, ми не блукаємо, ми якраз тебе шукали, Робіне!
Пух: Ага, бо ми хочемо зробити паску, й не знаємо що ще нам треба до неї покласти.
Робін: Он воно що, ну що ж, зараз подивимось, що в вас вже є, так-так, ой нене, здається вам не вистачає того, що ти Віні, полюбляєш більш за все на світі!
Пух: Невже тут не вистачає… Меду!
Робін: Авжеж!
П’ятачок: Але бджоли нам його не дадуть, бо Віні з ними завжди свариться, що ж тепер робити?
Робін: Знаєте, на свята прийнято геть з усіма миритися, тож, слухайте, щоб бджоли робили мед, їм необхідні квіти, і ось якщо ви для них назбираєте квітів, думаю тоді ви з ними помиритесь.
Пух: І вони дадуть нам меду?
Робін: Звичайно ж! (Гра)
Пух: Мені здається, вже вистачить квітів.
П’ятачок: Напевне, вистачить.
Робін: Тоді настав час кликати бджілок.
Разом: Бджоли! Бджоли!
Виходять бджоли.
Бджола1: О, подивись, старі знайомі!
Бджола2: Що знов потрібен наш мед?
Пух: Потрібен!
П’ятачок: Й саме тому ми зібрали для вас квітів…
Бджола1: Ну то, так би й сказали.
Бджола2: Тем паче свято, як же вам відмовиш?
Пух: Дякуємо вам, й давайте забудемо про минулі непорозуміння!
Бджоли: Згода!
Робін: Тепер, коли в вас все є, настає час готувати паску.
Виходять всі, фінальний танок.