МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«Планування та організація діяльності підприємства»
Галузь знань
07
Спеціальність
073 Менеджмент
Освітній рівень
перший (бакалаврський)
Освітня програма
Завідувач кафедри менеджмента логістики і економіки проф. Ястремська ОМ.
Харків
ХНЕУ ім. С. Кузнеця
2020
2 Вступ
Навчальна дисципліна „Планування та організація діяльності підприємства” відноситься до нормативних дисциплін підготовки бакалаврів за спеціальністю 073 Менеджмент. Мета дисципліни– формування вмінь планування та розроблення операційної стратегії, створення та використання операційних систем як основи забезпечення досягнення місії організації.
Важливість питань, що розглядаються під час виконання курсового проекту, полягає в необхідності знань основних принципів, методів і сутності ефективної організації операційної діяльності та набуття вмінь реалізації операційного менеджменту для прибутковості та конкурентноздатності підприємства (організації).
Виконання курсового проекту дозволить сформувати наступні професійні компетенції майбутнього фахівця: здатність до операційного менеджменту операційною системою й оперативного планування активною діяльністю підприємства; здатність до
ініціювання розробки оперативних планів функціонування операційної системи; здатність до аналітичного та інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень; здатність до ініціювання безперервності освіти, підвищення кваліфікації та вдосконалення професійної діяльності.
Відповідно до цих компетенцій студенти мають володіти такими вміннями: координувати діяльність операційної системи шляхом постановки цілей і розробки засобів їх досягнення; розробляти заходи щодо скорочення тривалості виробничого циклу організувати реалізацію оперативних планів діяльності підприємства; розраховувати календарно-планові нормативи для кожного типу виробництва; обробляти первинну інформацію, яка потрібна для прийняття управлінських рішень; виявляти відхилення під час ходу виробництва, розробляти заходи щодо їх усунення.
3 Мета та зміст проекту
Виконання курсового проекту з навчальної дисципліни „
Планування та організація діяльності підприємства ” є формою самостійної роботи студентів, яка дозволяє оволодіти професійними компетенціями, закріпити теоретичні знання і одержати потрібні вміння щодо створення операційної системи підприємства та оперативного управління нею. Мета курсового проекту – проектування операційної системи малого підприємства, орієнтованої на виробництво. Для цього передбачено виконати комплекс розрахунків щодо вибору типу операційної системи,, розробки
її перероблювальної та забезпечувальної підсистем, організації операційного менеджменту в системі, оцінки ефективності запроектованої системи.
Курсовий проект включає три розділи: проектування операційної системи; організація оперативного управління операційною системою оцінка ефективності операційної системи на підставі розрахунків техніко- економічних показників.
Початкові дані
Початкові дані курсового проекту є умовними. Вони приблизно відображають співвідношення фактичних рівнів організації, управління та економіки виробництва на підприємстві. Запропоновані норми, нормативи, ціни студент може замінити діючими на підприємстві, де він працює (працював). Але заміна повинна бути комплексною, інакше у проекті можуть виникнути диспропорції. Нижче наведені початкові дані за варіантами завдання, а також перелік нормативів, які є загальними для усіх варіантів. Номенклатура виробів, що виготовляються на підприємстві, наведена у табл. 1.
Трудомісткість виготовлення виробів по операціях техпроцесу наведена у табл.
4
Таблиця 1 Номенклатура виробів
Виріб
Варіанти завдання
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Виріб 1 х х Х х х Х Х Х Х
Виріб 2 Х х х х Х х х х Х Х Х Х
Виріб 3 х х х Х Х Х Х Х Х
Виріб 4 Х Х Х Х Х Х х Х
Виріб 5 х х х Х Х Х х Х Х Х
Виріб 6 Х х х х х Х х Х Х Х Х
Виріб 7 х х Х х х Х Х
Виріб 8 Х Х Х Х х Х Х Х Х Х
Виріб 9 х х х Х х х Х Х х Х х Х Х
Виріб 10 х х х х Х Х Х х Х х
Виріб 11 Х х х х Х х х х Х х Х
Виріб 12 х Х х х х х х Х х х
5
Таблиця 2
Трудомісткість виробів по операціях
Виріб
Трудомісткість по операціях, хв.
1 2
3 4
5 6
7
Виріб 1 2,7 2,2 4,9 2,8 1,7 4,1 2,1
Виріб 2 2,3 2,8 4,1 1,2 3,8 4,2
-
Виріб 3 3,1 2,4 5,5 1,1 3,2 3,0 1,5
Виріб 4 3,3 1,9 3,2 1,3 3,3 4,8
-
Виріб 5
-
1,4 3,7 1,3 3,9 3,4 1,8
Виріб 6 2,8 1,7 4,1 1,1 2,1 3,3
-
Виріб 7 2,9 1,2 3,1 1,9 3,7 3,5 1,2
Виріб 8 3,2 1,5 3,2 0,8 3,2 2,4 1,3
Виріб 9 3,5 1,1 2,9 0,9 4,4
-
-
Виріб 10 4,5 3,6 3,9 0,8 4,5 2,7
-
Виріб 11 4,8 2,8 4,5 1,4 2,8 2,9 1,5
Виріб 12 4,2
-
3,1 1,5 5,2
-
1,2
Норми витрат матеріалів щодо виробів та програма їх випуску на рік наведені у табл.
Таблиця 3
Норми витрат матеріалів та програма випуску виробів на рік
Виріб
Матеріал Норма витрат на виріб, кг
Ціна матеріалу за 1 т. грн
Розмір
Програма випуску на рік, шт
Виріб 1 Сталь ст 3,2 8850 велика
12000
Виріб 2 Сталь Х
4,3 11040 середня
28500
Виріб 3 Сталь ст. 50 3,8 8980 мала
31500
Виріб 4 Сталь ст. 5 4,1 8820 велика
41000
Виріб 5 Сталь Х
3,7 8940 середня
26000
Виріб 6 Сталь Х
4,2 11020 мала
22000
Виріб 7 Сталь 20ХН
1,7 11290 велика
28000
Виріб 8 Сталь ХМ
2,9 11200 середня
47600
Виріб 9 Сталь 38ХМНА
2,8 19280 мала
46400
Виріб 10 Сталь 40ХМТ
2,5 11350 велика
39600
Виріб 11 Сталь 45ХВН
2,9 11420 середня
36000
Виріб 12 Сталь 35ХВН
3,7 15480 мала
42000
6 Характеристика устаткування, яке застосовується при виготовленні виробів, наведена у табл. 4
Таблиця 4 Характеристика устаткування Тип верстата
Потужність двигуна, кВт Габариты ш×д×в, мм
Ціна, грн
Устаткування 1 10 2490×1330×1740 39500
Устаткування 2 15 2465×1213×1900 37900
Устаткування 3 1,5 1550×1170×2100 49900
Устаткування 4 2,0 1360×1860×1530 39200
Устаткування 5 3
950×650×2460 44100
Устаткування 6 7
2600×2040 39000
Устаткування 7 3,5 1300×350×1900 35200
Довідкові дані та нормативи
1. Ефективний фонд часу роботи устаткування при однозмінній роботі – 1920 станко-годин за рік, при двозмінній – 3840 станко-годин за рік.
2. Чисельність допоміжних робітників – 35% від основних, у тому числі зайнятих обслуговуванням та ремонтом устаткування 60% від загальної кількості допоміжних робітників. Чисельність управлінського персоналу – 18% від основних та допоміжних робітників.
3. Оплата праці основних та допоміжних робітників – погодинна з преміюванням.
4.
Премія основним робітникам – 15%, допоміжним – 10%, керівникам та спеціалістам – 25% від основної заробітної плати.
5. Середня годинна тарифна ставка основних робітників – 36,75 грн., допоміжних – 36,27 грн., спеціалістів – 38,85 грн., керівника – 39,45 грн. за годину.
6. Бюджет часу роботи одного робітника (корисний річний фонд часу роботи одного робітника ) – 1850 годин на рік.
7. Додаткова заробітна плата становить 13% від основної зарплати.
8. Відрахування на соціальні заходи – 21% від основної та додаткової заробітної плати.
9.
Ціна рухової електроенергії – 201,399 коп. за кВт/г, освітлювальної – 167,485 коп. за кВт/г.
10
. Витрати освітлювальної енергії – 1% від витрат рухової (кВт/г).
7 11
. Коефіцієнт використання корисної площі – 0,43.
12
. Площа під управлінські служби – 15% від виробничої площі.
13
. Допоміжна площа – 20% від виробничої.
14.
Площа складських приміщень – 12% від виробничої площі.
15
. Вартість одного метра квадратного площі будинку дорівнює
5285 грн.
16
. Коефіцієнт виконання норм виробітку – 1,1.
17
. Тривалість одного переналагодження – 30 хв.
18
. Допустимі витрати на переналагодження – 4%.
19
. Кількість робочих днів у місяці – 20.
20
Вартість допоміжних матеріалів – 8% від вартості основних.
21
. Позавиробничі витрати – 7% від виробничої собівартості.
22
. Запланована рентабельність виробів – 16%.
23
. Витрати на страхування майна – 25000 грн.
24
. Витрати на технологічну оснастку та інструмент – 2,5% від вартості устаткування.
25
. Коефіцієнт використання матеріалу – 0,91 26
. Ціна тонни (без ПДВ ) відходів – 6850 грн.
8
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту
Курсовий проект оформляється у вигляді пояснювальної записки з необхідними кресленнями та схемами. Креслення та схеми виконуються на листах формату А або А зі штампом відповідно до ДСТУ.
Рекомендується розробляти схеми та креслення за допомогою комп‘ютера.
Пояснювальна записка повинна містити такі розділи:
Початкові дані за варіантом №... Вступ
1.
Проектування операційної системи
1.1 Визначення типу операційної системи і розрахунок потрібної кількості устаткування
1.2 Визначення необхідної площі
1.3 Розрахунок кількості робітників
1.4 Проектування оргструктури управління підприємством
2.
Організація оперативного управління операційною системою
2.1 Визначення форми організації виробництва та системи оперативного управління.
2.2 Розрахунки календарно – планових нормативів
2.3 Побудова графіку роботи перероблювальної підсистеми
3.
Основні техніко-економічні показники операційної системи
3.1 Розрахунки вартісних витрат матеріалів
3.2 Розрахунки фонду оплати праці
3.3 Розрахунки собівартості та ціни виробу
3.4 Розрахунки показників економічної ефективності.
Висновки
Використана література
9
1.
Проектування операційної системи
1.1 Визначення типу операційної системи і розрахунок
потрібної кількості устаткування
Визначення її типу починається з вибору типу перероблювальної підсистеми на підставі комплексної характеристики технічних , організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом та повторюванням випуску виробів.
Вибір типу перероблювальної підсистеми ведеться на підставі розрахунків коефіцієнтів завантаження устаткування. Водночас визначається режим роботи операційної системи підприємства.
Розрахунок кількості потрібного устаткування роз ведеться за групами на основі трудомісткості программ виготовлення виробів по операціях за формулою
,
внв
ef
npj
poз
K
F
T
C
(де Т
прj
– трудомісткість программ випуску виробів на й операції;
F
ef
– ефективний фонд часу роботи устаткування;
К
внв
– коефіцієнт виконання норм виробітку (приймається однаковий за усіма операціями – 1.1).
Розрахункова кількість робочих місць округлюється до цілих чисел і визначається прийнята кількість устаткування – Спр .
Далі розраховуються коефіцієнти завантаження
К
завj устаткування по групах за формулою
прl
розj
завj
С
С
K
(2)
Розрахунки коефіцієнтів завантаження треба проводити по кожному виробу і в цілому по підприємству для одно – і двозмінного режимів роботи . Результати розрахунків доцільно оформити у вигляді таблиць 5 і 6.
10
Таблиця 5
Розрахунок кількості устаткування і коефіцієнтів його завантаження при однозмінному режимі Опера- ція
Тип верста- та
Виріб
Виріб
Виріб
Виріб
ΣТ
прj
С
розj
C
прj
К
завj
Т
прj
С
розj
C
прj
К
завj
Т
прj
С
розj
C
прj
К
завj
Т
прj
С
розj
C
прj
К
завj
Т
прj
С
розj
C
прj
К
завj
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Таблиця 6
Розрахунок кількості устаткування і коефіцієнтів його завантаження при двозмінному режимі Опера- ція
Тип верста- та
Виріб
Виріб
Виріб
Виріб
ΣТ
прj
С
розj
C
прj
К
завj
Т
прj
С
розj
C
прj
К
завj
Т
прj
С
розj
C
прj
К
завj
Т
прj
С
розj
C
прj
К
завj
Т
прj
С
розj
C
прj
К
завj
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
Σ
11 На підставі розрахованих коефіцієнтів завантаження устаткування уточнюється тип виробництва. Для крупносерійного типу завантаження устаткування повинно бути не нижче 85 – 90%, для серійного – не нижче 85 – 75%. Для остаточного прийняття рішення про режим роботи підприємства треба зіставити загальні витрати, пов’язані з організацією однозмінного і двозмінного режимів роботи. Для цього треба розрахувати вартість устаткування, вартість корисної площі та вартість рухової електроенергії для кожного режиму роботи, зіставити
їх і вибрати той, де загальні витрати найменші.
Вартість устаткування розраховується на підставі даних про вартість одиниці верстата і прийнятої кількості верстатів за кожним варіантом режиму. (таблиця 7)
Таблиця 7
Вартість устаткування Тип верстата Ціна, грн
Кількість верстатів
Вартість устаткування, грн однозмінного режиму двозмінного режиму однозмінного режиму двозмінного режиму
Вартість корисної площі розраховується, виходячи з даних про площу на один верстат, прийнятої кількості верстатів за варіантом, вартості одного кв. м площі. (таблиця 8)
Таблиця 8
Вартість корисної площі Тип верстата
Вартість
1 кв. м площі, грн
Площа на верста т, кв. м
Необхідна кількість верстатів, од.
Вартість корисної площі, грн для однозмінного режиму для двозмінного режиму для однозмінно го режиму для двозмінног о режиму
Вартість рухової електроенергії розраховується за формулою
(таблиця 6):
12
dv
ef
en
tn
W
F
C
B
2
,
1
, (3) де C
en
– ціна однієї кВт-години рухової електроенергії, грн.;
1,2 - коефіцієнт, що враховує втрати енергії за технічними причинами
F
ef
- ефективний фонд часу роботи устаткування, год
W
dv
– сумарна встановлена потужність двигунів, кВт.
Таблиця 9
Сумарна встановлена потужність двигунів Тип верстата
Потужніст ь, кВт
Необхідна кількість верстатів, од.
Сумарна потужність, кВт однозмінного режиму двозмінного режиму однозмінно го режиму двозмінно го режиму
Результати розрахунків доцільно подати у вигляді табл. 10.
Таблиця 10.
Порівняльні витрати при різних режимах роботи
операційної системи Режим
Вартість устат- кування, грн..
Вартість корис- ної площі, грн..
Вартість рухо- вої енергії, грн.
Загальні витрати, грн..
Однозмінний
Двозмінний
Загальна площа малого підприємства включає виробничу, допоміжну, складську та площу для управлінських служб. Виробнича площа розраховується , виходячи із корисної з урахуванням коефіцієнта використанні корисної площі. На основі розрахунків кількості устаткування та площі залежно від типу перероблювальної підсистеми вибирається один з основних видів планувальних рішень: поопераційна функціональна, лінійна потокова або фіксована позиційна схема планування. При проектуванні лінійно-потокової схеми треба урахувати можливість організації одно- або багатопредметної потокової лінії.
1.2. Визначення необхідної площі
13 Для визначення необхідної площі розрахуємо спочатку загальну корисну площу (табл. 11).
Таблиця 11
Загальна корисна площа Тип верстата
Площа на верстат, кв. м
Необхідна кількість верстатів для двозмінного режиму, од.
Загальна корисна площа, кв. м
Загальна площа малого підприємства включає виробничу, допоміжну, складську та площу для управлінських служб. Виробнича площа розраховується, виходячи із корисної з урахуванням коефіцієнта використанні корисної площі. Отримані результати заносяться в табл. 12
Таблиця 12
Розміри площ малого підприємства Вид площі
Розмір, кв. м
Корисна
Виробнича
Допоміжна
Складська Для управлінських служб
Всього:
1.3 Розрахунок кількості робітників
Розрахунок кількості робітників ведеться за категоріями.
Чисельність основних робочих розраховується на підставі даних про загальну трудомісткість річної виробничої програми та корисного фонду робочого часу одного робітника за формулою
внв
pol
npj
осн
K
F
T
Ч
, (4) де ΣТ
прj
- сумарна річна трудомісткість программ виготовлення виробів, н-год.;
F
pol
- корисний річний фонд часу роботи одного робітника, год
14
К
внв
– коефіцієнт виконання норм виробітку.
Чисельність допоміжних робочих та управлінців спочатку встановлюється розбільшено, а потім вони розподіляються за спеціальностями на підставі знань про види діяльності і функції управління на підприємстві. (табл. 13).
Таблиця 13 Персонал малого підприємства
Робітники
Чисельність, чол.
Основні робітники
Допоміжні робітники: у тому числі зайнятих обслуговуванням та ремонтом устаткування
Управлінський персонал
Всього:
1.4. Проектування організаційної структури підприємства За результатами розрахунків створюється організаційна структура управління підприємством (Лист, приклад рис. 1 (додаток). Із оргструктури визначається кількість спеціалістів і керівників. Треба вирібно описати функції кожного керівника і спеціаліста, виходячи з вимог організації управління на малому підприємстві.
Далі проектується схема взаємозв’язку елементів перероблювальної, забезпечувальної та плануючої підсистем операційної системи підприємства (лист 2), приклад рис. 2 (додаток). По кожній з підсистем треба показати, які використовуються методи організації або управління, засоби і предмети праці, кадри.
15
2.
Проектування організації оперативного управління
Планування роботи однопредметної перервно-потокової лінії
(
крупносерійний тип виробництва) На однопредметних потокових лініях виробляються предмети одного найменування і кожне робоче місце спеціалізовно на виконання однієї детале-операції. Найбільше розповсюдження мають безперервно- потокові і перервно-потокові ( прямоточні ) лінії. На безперервно- потокових лініях тривалість окремих операцій дорівнюється або кратна такту лінії. На перервно-потокових лініях продуктивність операцій різна і
їх тривалість не узгоджена з тактом роботи лінії. На таких лініяї вирівнювання роботи лінії в цілому і окремих робочих місць досягається за період обслуговування ( обороту ), коли з лінії в цілому і з окремих операцій виходить однакова кількість предметів.
Умови завдання. На механічній дільниці з масовим типом виробництва запропоновано організувати перервно-потокову ( прямо- точну ) лінію. Початковіі дані для проектування лінії наведені у табл. 11.
Потрібно: розрахувати такт роботи лінії; визначити кількість робочих місць по операціях та їх завантаження, а також завантаження лінії в цілому; вибрати період обслуговування (обороту побудувати графік (стандарт-план) роботи лінії; визначити потребу у робочій силі та встановити регламент роботи операторів; розрахувати величини технологічного, транспортного, резервного та оборотного запасів; побудувати графік руху межопераційних запасів; визначити сумарний оборотний та цикловий запаси на лінії.
Методичні вказівки. Спочатку розраховуються такт роботи лінії, кількість робочих місць та їх завантаження. Такт роботи лінії r визначається за формулою
16 зап пер еф
N
Т
F
r
, де F
еф
– ефективний час роботи лінії; Т
пер
- час на регламентовані перерви; зап - програма запуску на лінії.
Кількість робочих місць по операціях С
рj
розраховується за формулою r
Т
С
штj р, де Т
штj
- норма часу на операцію По кожній операції визначається коефіцієнт завантаження згідно з формулою пр р завj
С
С
К
, де Спр
- прийняте число робочих місць на операції Утих випадках, коли перевантаження одного робочого місця не перевершує 10%, допускається округлення розрахованої кількості робочих місць у бік зменшення. Пр цьому необхідно перерахувати норму часу відповідної операції для забезпечення ого завантаження устаткування.
Коефіцієнт завантаження лінії розраховується за формулою
Спрj
С
К
рj зав, Для побудови графіка роботи лінії (стандарт-плану) визначається завантаження недовантажених робочих місць. Коефіцієнт завантаження недовантаженого робочого місця К
зав недов
дорівнює числу, що стоїть після коми у розрахунковому числі робочих місць. Для встановлення режиму роботи лінії вибирається період обслуговування П
обсл
, нижньою межею якого є такт роботи лінії, а верхньою — доба. Найбільш раціонально встановлювати такі періоди обслуговування: для великих деталей — 30 - 60 хв., середніх — 1-2 год, малих — 4-8 год.
17
Після вибору періода обслуговування визначається час роботи недовантаженого робочого місця Т
недов.
Т
недов
= К
зав.недов
* П
обсл
При побудові графіка роботи лінії треба намагатися, щоб встановлений порядок роботи верстатів забезпечував повне використання робочого часу на основі застосування багатоверстатного обслуговування та суміщення професій.
Кількість операторів на лінії визначається відповідно з кількістю робочих місць залежно від режиму роботи та норм обслуговування.
Результати розрахунків заносяться у табл. 12.
Таблиця 12
Графік роботи лінії Опера- ція Норма часу на опера цію, хв.
Розра- хункове число робо- чих місць
Прий- няте число робо- чих місць
К
за вне до в Час роботи недован- таженого місця, хв.
Індекс робіт- ника
Період обслуговування,хв.
60 120 180 240 300 360 420 480
Далі розраховуються величини технологічного, транспортного, резервного та оборотного запасів. Величина технологічного запасу Z
техн
на лінії дорівнює: отк обрj pj техн n
n
*
C
Z
, де n обрj
– кількість предметів, що водночас обробляються на робочому місці; n
отк
-- кількість предметів на робочому місці контролера m -- кількість операцій на лінії Величина транспортного запасу Z
транс
на лінії дорівнює: транс
= р (m -1) , де р - передаточна партія
18
Резервний запас Z
рез
розраховується за формулою r
T
Z
перебj техн, де k – кількість операцій на лінії, що страхуються;
Т
перебj
– час можливих перебоїв на операції
Оборотний запас об між суміжними операціями розраховується за формулою
1
прj
1
прj шт проб TCТСZНа основі розрахунків будується графік руху оборотних запасів. При його побудові треба дотримуватися таких правил
1. Алгебраїчна сума оборотних запасів на операції дорівнює 0 нулю.
2. Знак «+» свідчить про зростання (збільшення) запасу впродовж даного відрізку часу, знак «-» — про скорочення (зменшення) запасу.
3. Величини запасів на операції на початок і на кінець періоду обслуговування однакові.
4. При інших умовах графік роботи лінії повинен бути таким, щоб забезпечити найменшу сумарну величину оборотного запасу на лінії.
Сумарний оборотний запас на лінії дорівнює сумі міжопераційних оборотних запасів на початок (кінець) періоду обслуговування або на будь-який інший момент часу. На рис наведений приклад графіків роботи перервно-потокової лінії та руху межопераційних запасів.
Планування роботи багатопредметної змінно-потокової
лінії. (крупносерійний тип виробництва)
Змінно-потокова лінія являє собою групу устаткування, яке розміщене згідно з ходом технологічного процесу і за яким закріплено декілька найменувань предметів з однорідним технологічним
19 маршрутом. Ці предмети почергово виготовляються на всіх або на більшості верстатів, з’єднаних в лінію. При переході з виготовлення одного предмета на інший потрібне переналагодження лінії, її робочих місць – всіх або частки.
Багатопредметні потокові лінії характерні для крупносерійного виробництва, мають досить високу гнучкість, менший ступінь спеціалізації лінії та її робочих місць. Вони можуть бути організовані як безперервно-поточні, так прямоточні.
Умови завдання. На змінно-потоковій лінії обробляюься деталі пяти найменувань. Лінія працює 20 робочих днів у місяці у дві зміни тривалістю 8 год. Витрати часу на переналагодження становлять 5 %.
Початкові дані про трудомісткість деталі Т
ді
та програму випуску на місяць N
i наведені у табл.
Потрібно: визначити середній та часткові такти роботи лінії, кількість робочих місць на лінії та їх завантаження; розрахувати тривалість виконання місячного завдання по кожній з деталей розрахувати партії запуску-випуску по кожній з деталей та встановити періодичність їх запуску-випуску; побудувати графік роботи лінії на місяць.
Методичні вказівки. Розрахунок середнього такту
r
ср
ведеться виходячи з ефективного фонду
F
еф роботи лінії за місяць та сумарної програми випуску деталей на місяць:
k
1
i еф cp
N
F
r
, де k – кількість деталей, закріплених за лінією;
N
i
– програма випуску і-ої деталі на місяць.
Розрахунки часткових тактів
r
i
ведуться по кожній деталі на підставі даних про тривалість виконання місячного завдання по деталі та місячної програми її виготовлення.
20
Тривалість виконання місячного завдання (у хвилинах та змінах)
F
i визначається на основі частки трудоміскості місячної програми по і-й деталі у сумарній місячній трудомісткісті виготовлення усіх деталей, що закріплені за лінією, та місячного ефективного фонду часу роботи лінії. Ефективний фонд часу розраховується у хвилинах та змінах (для побудови графіка). Треба врахувати, що сумарна тривалість виконання місячного завдання по усіх деталях, що виготовляються на лінії, дорівнює місячному фонду часу роботи лінії. т
прі
=Т
ді
* N
i , де Т
прі
– трудомісткість місячної програми і –ої деталі;
k
1
прі
прі
i
T
T
і = F
еф
* і i
i i
N
F
r
Потрібна кількість робочих місць на лінії
С
роз
розраховується по кожній деталі за формулою i
ді
розі
r
Т
C
Округлення розрахуноквого числа робочих місць до цілого ведеться за звичайними правилами.Коефіцієнт завантаження устаткування на лінії визначається по кожній деталі. Величина партії і-ої
n
розі
деталі розраховується як мінімальна, виходячи з витрат часу на переналагодження лінії, часткового такту та коефіцієнту допустимих витрат
, який приймається у межах, 0.03
0.08:
i розі
r
*
1
П
n
, де П – втрати часу на переналагодження лінії з виготовлення однієї деталі на другу. Ці втрати розраховуються діленням загальних витрат часу на переналагодження лінії на кількість деталей закріплених за лінією.
21
Розрахункова періодичність запуску-випуску партії
R
розі
визначається по кожній деталі на підставі даних про величину партії, місячну програму та тривалість виконання місячного завдання цієї деталі на лінії (у днях. i
розі
i розі
N
n
*
F
R
Далі періодичність приводиться до величин відповідних уніфікова- ному ряду періодичностей. Періодичність приймається єдиною для всіх деталей.
Усі розрахунки можна вести у таблиці по такій формі:
Таблиця 14
Нормативні розрахунки
Вирі
б
N
i
, шт.
Т
ді
, хв.
N
i
*
Т
ді і
F
i r
i
,
хв./ шт.
С
розі
С
прі
К
заві n
i
, шт.
R
розі
R
прі
К
запі хв. змін
Аналіз нормативних розрахунків повинен показати, що:
- при виготовленні різних деталей число робочих місць однакове, а це дуже важливо з точки зору використання устаткування;
- загрузка устаткування відповідає вимогам масового виробництва і забезпечує виконання місячного завдання;
- величина партії по кожній з деталей дорівнює або кратна місячній програмі. На підставі розрахунків будується графік роботи змінно-потокової лінії на місяць з урахуванням періодичності запуску-випуску партій деталей.
Черговість запуску-випуску партій деталей на лінії визначається на підставі будь-якого вибраного правила пріоритету.
22
Побудова оптимального графіка роботи серійно-потокової
(групової) лінії (серійний тип вмробництва)
Предметно-замкнуті дільниці спеціалізуються на виготовленні невеликої номенклатури предметів з подібним технологічним процесом. На такій дільниці техпроцес включає по можливості всі операції з тим, щоб виробити готовий предмет. Це сприяє значному скороченню тривалості виробничого циклу виготовлення предметів, значно спрощує оперативне планування і контроль заходом виробництва. Невелика номенклатура предметів, що виготовляються, дозволяє здійснювати планування їх в повирібно-поопераційному розрізі.
.Потрібно: визначити нормативні величини партій деталей та періодичність їх запуску-випуску; розрахувати потрібну кількість верстатів та їх завантаження; закріпити деталі за верстатами; побудувати операційний стандартний план-графік роботи дільниці
(
стандарт-план); визначити тривалість циклів виготовлення партій деталей, сукупну тривалість циклу виготовлення всіх партій, розрахувати коефіцієнти щільності циклу.
Таблиця 14
Підготовчо-заключний час, хвл. (для усіх варіантів)
1 2
2 3
4 5
6 15 20 20 16 10 10 5 Величина партії визначається по провідній операції, у якої відношення t
пз до шт
найбільше серед усіх операцій даного техпроцесу. Розрахунки ведуться у табл.
Таблиця 15
Вибір провідної операції
23 Номер
Відношення t
пз
до t
шт
по операціях детали
1 2
3 4
5 6 Для визначення нормативних величин партій деталей застосовуються метод розрахунку за мінімально допустимими витратами часу на переналагодження устаткування:
Під час виконання завдання відсоток допустимих витрат часу на переналагодження устаткування α прпиймаєься рівним 4. Нормативна величина партії деталі розраховується у два етапи: перший – визначення мінімальної величини партії деталі n
min
шт
пз
t
t
n
100
min
(5)
другий – коректування мінімальної величини партії з метою встановлення відповідності прийнятої величини партії уніфікованому ряду періодичностей запуску-випуску.
Після визначення розрахункової величини партії визначається розрахункова періодичність як відношення розрахункової величини партії до середньодобового випуску. Нормативна періодичність встановлюється шляхом корегування розрахункової періодичністі відповідно з уніфікованим рядом періодичностей. Нормативна партія визначається множенням нормативної періодичності на середньодобовий випуск. Необхідно, щоб нормативна величина партії дорівнювала обсягу плановго завдання на місяць або була кратна йому. При виконанні данного завдання треба враховувати, що періодичність запуску-випуску встановлюється єдина для всієї дільниці.
Нормативні розрахунки виконуються у табл. 16.
Таблиця 16
Нормативні величини партій деталей Номер виробу
Середньо- добовий
Розра- хункова
Періодичність, дні Нормативна величина
Кількість запусків
24 випуск, величина у шт. партії, шт. розра- хункова прийнята партії, шт. місяць
Визначення необхідної кількості верстатів по видах устаткування для оборобки деталей, що закріплені за дільницею, виконується зіставленням сумарної трудомісткості обробки по кожній операції з номінальним (режимним) фондом часу одного верстата на місяць.
Розрахункове число верстатів С
роз
округляється до цілої величини С
пр
При цьому допускається перевантаження верстатів до 10%. Далі визначається середній коєфіцієнт завантаження верстатів К
зав
по операціях. Результати розрахунків заносяться у табл. 16.
Таблиця 16
Потрібна кількість верстатів та їх завантаження Опера-
Трудомісткість обробки місячної програми деталей з урахуванням t
n3
, хв.
Сумарна трудоміст
С
роз
С
пр
К
зав
ция кість по операціях, хв.
Закріплення детале-операцій за верстатами ведеться по кожному верстату підбиранням трудомісткостей місячної програми декількох деталей відповідно номінальному фонду часу роботи верстата на місяць і повинно забезпечити рівномірне їх завантаження. Для цього використовуються дані табл. 17. Закріплення ведеться в табл.
Таблиця 17
Закріплення детале-операцій за верстатами Опера- ція Номер устатку вання
Номери деталей, що закріплюються за верстатом
Сумарна місячна трудомісткість деталей, що закріплюються за верстатом, хв.
Коефіцієнт завантажен ня
… Для побудови стандарт-плану необхідно знати технологічні маршрути обробки деталей
25 нормативні величини партій деталей та періодичність їх запуску- випуску; дані про закріплення детале-операцій за устаткуванням; дані про трудомісткість обробки партій деталей по кожній операції з урахуванням t
n3
(розрахунки ведуться у табл. 17).
Будувати стандарт-план треба, додержуючись таких умов партію деталей запускати в обробку з початку зміни і верстат завантажувати по змозі на всю зміну; намагатися максимально скоротити тривалість циклу обробки партії
Таблиця 18
Трудомісткість виготовлення партій деталей Опера- ція Номер устаткування
Трудомісткість обробки партій деталей з урахуванням по операціях хв. зміни хв. зміни хв. зміни хв. зміни деталей, для чого там, де можливо, застосовувати паралельно- послідовний вид руху деталей суворо додержуватися встановленої періодичності запуску-випуску партії деталей по окремих операціях; у першу чергу будувати стандарт-план для найбільш трудомістких деталей. На основі побудованого стандарт-плана визначаються цикли виготовлення партій деталей кожного найменування і всього комплекта деталей (сукупна тривалість циклу.
Коефіцієнт щільності циклу розраховується по кожній з деталей як відношення технологічного циклу виготовлення партії деталей при послідовному русі до виробничого циклу за графіком.
Графік роботи перероблювальної підсистеми оформлюється окремим листом (лист 3), приклад графіку представлено на рис.
(додаток). Такі графіки можуть бути подані у вигляді або графіків чотирьох однопредметних перервно-потокових ліній, або графіка роботи
26 багатопредметної змінно-потокової лінії з графіком її роботи при виготовленні одного з виробів , або стандарт-плану роботи предметно- замкнутої дільниці.
3.
Розрахунки основних техніко – економічних показників операційної системи ведуться на річну програму і включають розробку кошторису витрат на виробництво та визначення оптової ціни кожного виробу.
Кошторис витрат на виробництво розробляється за статями та елементами витрат (табл. 24). Для його складання треба розрахувати вартість основних матеріалів та повернених відходів на річну программу випуску, річний фонд заробітної плати за всіма категоріями робітників, відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальногосподарчі витрати.
3.1 Розрахунки вартісних витрат матеріалів
Розрахунки витрат на основні матеріали у натуральному та вартісному виразі ведуться у табл. Вартість повернених відходів розраховується на підставі даних про норму витрат, коефіцієнт використання матеріалу та ціни відходів (табл. Вартість допоміжних матеріалів встановлюється розбільшено. Таблица 19
Розрахунок вартості основних матеріалів
Наймену вання мате- ріалу
Витрати основних матеріалів, кг
Усь ого вит рат на рік, кг
Ціна затон ну, грн..
Варті
сть на річну прогр аму, грн..
Виріб ...
Виріб ...
Виріб ...
Виріб ... На оди ни- цю На річну прог- раму На оди ни- цю На річну прог- раму На оди ни- цю На річну прог- раму На оди ни- цю На річну прог- раму Таблица 20
Розрахунок вартості відходів
Наймену вання матеріал
Відходи, кг
Усь ого відх
Ціна затон Вартість на
Виріб ...
Виріб ...
Виріб ...
Виріб ... На На На На На На На На
27 у оди ниц ю річну прогр аму оди ниц ю річну прогр аму оди ниц ю річну прогр аму оди ниц ю річну прогр аму одів на рік, кг ну, грн.. річну прогр аму, грн..
3.2 Розрахунки фонду оплати праці
Розрахунок фонду заробітної плати виконується на основі визначеної чисельності робітників за категоріями. За кожною категорією з урахуванням системи оплати праці заробітна плата розраховується на основі наведених нормативних даних. Кількість спеціалістів і керівників визначається на підставі запроектованої у розділі 2 оргструктури. Усі розрахунки ведуться у табл.
Таблиця 21
Розрахунок фонду оплати праці
Елементи ФОП
Заробітна плата за категоріями, грн.
Основні робочі
Допоміжні робочі
Управлінці
Всього спеціа лісти керівни ки Зарплата за тарифом
Премії
Додаткова зарплата
Всього ФОП
Чисельність, чол.
Середня зарплата річна місячна
Відрахування на соціальні заходи визначаються на підставі нормативу (%) від основної і додаткової заробітної плати.
3.3 Розрахунки собівартості та ціни виробу
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розраховуються за елементами (табл. 23).
Матеріальні витрати включають вартість допоміжних матеріалів і вартість рухової електроенергії. Вартість допоміжних матеріалів
28 встановлюється розбільшено. Розрахунок витрат на електроенергію ведеться за формулою 3. До витрат на оплату праці включається заробітна плата допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням та ремонтом устаткування. Відрахування на соціальні заходи встановлюється від
їхньої заробітної плати.
Амортизація устаткування розраховується на рік щоквартально відповідно до встановлених норм від залишкової вартості устаткування, яке відноситься до групи 3 основних фондів (норма амортизації в розрахунку на квартал, що оподатковується – 6%). Розрахунки можна подати у вигляді табл
Таблиця 22
Розрахунки амортизації устаткування
Період
Залишкова вартість, грн
Квартальна сума аморти- заційних відрахувань, грн..
1- й квартал
2- й квартал
3- й квартал
4- й квартал
Усього за рік
Ідо інших витрат відносяться витрати на технологічне оснащення та
інструмент, які встановлюються розбільшено.
Загальновиробничі витрати також розраховуються за елементами табл. 24). До матеріальних витрат включаються витрати на освітлювальну електроенергію. До витрат на оплату праці входить заробітна плата управлінців, від якої нараховуються відрахування на соціальні заходи. У загальновиробничі витрати відноситься амортизація будинку підприємства (табл. 23), вартість якого розраховується як добуток загальної площі підприємства на вартість одного квадратного метра площі будинку. Будинок входить до групи 1 основних фондів, квартальна норма амортизації для якої – 2%. До інших витрат відносяться витрати на страхування майна.
Таблиця 23
Розрахунки амортизації будинку
Період
Залишкова вартість, грн
Квартальна сума аморти- заційних відрахувань, грн..
29 1- й квартал
2- й квартал
3- й квартал
4- й квартал
Усього за рік
Калькуляція собівартості виробів ведеться за статтями щодо кожного з виробів (табл. 25). Прямі витрати ( матеріали, повернені відходи, основна заробітна плата) розраховуються на підставі нормативних даних. Непрямі витрати ( витрати на утримання і експлуатацію устаткування ) розподіляються на вироби згідно з розрахованими калькуляційними відсотками або ставками розподілу. Ставка розподілу – це відношення загальної суми непрямих витрат до вибраної бази. За базу можуть бути вибрані: основна заробітна плата, сума основної та додаткової заробітної плати, сума основної зарплати та витрат на утримання і експлуатацію устаткування та інш.
Таблиця 24
Кошторис витрат на виробництво, грн.
Статті витрат
Елементи витрат
Матеріал ьні витрати На оплату праці
Відрахуван- ня на соці- альні заходи
Аморти- зація
Інші ви- трати
Всього
Основні матеріали
Повернені відходи
Основна заробітна плата
Додаткова заробітна плата
Відрахування на соціальні заходи
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування
Загальногоспо- дарчі витрати
Інші виробничі
30 витрат
Всього
Таблиця 25
Калькуляція собівартості виробів
№ п/п
Найменування статей калькуляції
%%
Собівартість, грн..
Виріб ..
Виріб ..
Виріб ...
Виріб ...
1
Сировина та матеріали
2
Повернені відходи
3
Основна заробітна плата
4
Додаткова заробітна плата
5
Відрахування на соціальні заходи
6
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування
7
Загальногосподарчі витрати
8
Виробнича собівартість
9 Поза виробничі витрати
10
Повна собівартість
11
Прибуток
12 Норма рентабельності виробу
12
Оптова ціна На основі собівартості виробів та норми рентабельності визначаються оптові ціни та визначається річний обсяг товарної продукції.
3.4 Розрахунки показників економічної ефективності. Для оцінки ефективності запроектованої операційної системи малого підприємства розраховуються відносні економічні показники:
- по5казник виробництва на 1 грн. витрат;
- витрати на 1 грн. товарної продукції:
- загальна рентабельність
- продуктивність праці працюючих;
31
- обсяг товарної продукції нам виробничої площі;
- фондоозброєність;
- фондоємність;
- фондовіддача;
- оборотність обігових коштів (коефіцієнт оборотності та тривалість одного обороту );
- загальна рентабельність;
- рентабельність роботи підприємства;
- термін окупності.
Оформлення та захист проекту
Пояснювальна записка повинна бути набраною на комп’ютері. Усі сторінки нумеруються праворуч зверху і мають поля зліва – 25 мм, справа – 10 мм, зверху і знизу – 20 мм. Титульна сторінка оформлюється за зразком, наведеним у додатку А. Нумерація таблиць відповідно з номером розділу.
Пояснювальна записка повинна мати підпис виконавця після висновку. Проект треба виконати у належний строк і здати для перевірки керівнику затри дні до захисту. Рекомендована література
1.
Б.Н. Родионов Организация, планирование и управление машиностроительным производством. / Б.Н. Родионов, НА. Саломатин и др. – М Машиностроение, 2019. – 328 с.
2.
Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика. / Л. Гэлловэй– СПб.: Питер, 2000. – 320 с.
3.
Іванова В.Й. Практикум з операційного менеджменту
Навчальний посібник/ І -18 Укладач В.Й. Іванова. – Х ВД «ІНЖЕК»,
2009.
– 72с.Укр.мова
4.
Іванова В.Й. Операційний менеджменту системі управління організацією навчальної дисципліни «Операційний менеджмент навчальний посібник. Ч / В.Й. Іванова, О.М.Тімонін, КВ. Ларіна. –
Харків : Вид. ХНЕУ, 2011. – 160 с.
5.
Курочкин АС. Операционный менеджмент Учеб. пособие. / АС. Курочкин– К МАУП, 2000. – 144 с.
32 6.
Мескон М. Основы менеджмента / Мескон М, Альберт М,
Хедоури Ф. – М Дело, 2007. – 720 с.
7.
Румянцева З.П. Менеджмент организации Учеб. пособие / Под ред. З.П. Румянцева, НА. Саломатин. – М ИНФРА-М, 1997. – 432 с.
8.
Хейзер Дж. Операционный менеджмент : перс англ. . -е изд. / Дж. Хейзер, Б. Рендер - : СПб.: Питер, 2015 - 1056 с
9.
Чейз Ричард Б. Производственный и операционный менеджмент : Ричард Б. Чейз, Николас Дж. Эквилайн, Роберт Ф. Якобе перс англ. - е изд. - М Издательский дом "Вильяме", 2006. - 704 с.
33
Додаток А
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ Кафедра менеджменту, логістики та економіки
Курсовий проект
з навчальної дисципліни “Планування та організація
діяльності підприємства” Тема „Проектування операційної системи малого
підприємства”
Проектант, студентка. курса ... групи
Керівник проекту
Харків ____
Рис 1. Приклад, організаційної структури підприємства
24 Рис 2. Приклад, операційної системи підприємства
25 Рис Графіки роботи лінії і руху запасів. ( Такт роботи лінії – 1,14 хвл./шт.; період обслуговування -
240 хвл. )
26 наім. деталей
₣iзм
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 Г
4.94 В
6.46 ДА Б
9.88 Рис. Стандарт-план роботи змінно-потокової лінії на місяць ( Періодичність – М )
27 Опера ція
Ве р
ста т Робочі дні і зміни
1 місяць
2 місяць
1 2
3 4
5 6
7 8
9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 1
2 3
1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2
1
1
15-1 60-1 30-1 15-1 60-1 30-1
2
20-1 40-1 20-1 40-1
2
3
90-2 40-2 30-2 90-2 40-2 30-2
4
20-2 15-2 60-2 20-2 15-2 60-2
3
5
15-3 40-3 30-3 15-3 40-3 30-3
6
20-3 90-3 60-3 20-3 90-3 60-3
4
7
20-4 40-4 60-4 20-4 40-4 60-4
8
15-4 30-4 15-4 30-4
5
9
90-5 15-5 40-5 60-5 90-5 15-5 40-5 60-5 15-6 40-6
*
15-6 40-6
* Рис. 3. Приклад, стандарт-план роботи предметно-замкнутої дільниці (Періодичність запуску-М2).
28
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з
навчальної дисципліни „Планування та організація діяльності
підприємства ” для студентів спеціальності 073 Менеджмент організайії всіх форм навчання
Укладач
Відповідальний за випуск Ястремська ОМ. Редактор
Коректор
План р. Поз
Підп.до друку Ум. – друк.арк. Формат х 1/16 Обл. – вид. арк.
Папір TATRA. Друк. на Riso Тираж прим. Зам. №
_________________________________________________________
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб”єктів видавничої справи
Дк №481 від 13.06.2001 р
_____________________________________________________________
Видавець і виготівник – видавництво ХНЕУ, 61001, м. Харків, пр. Науки,9а