МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра банківської справи
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
«Методи «відмивання» грошей і роль банків у цьому процесі»
Виконав: студентка ІV курсу 41К групи
Факультету фінансів та банківської справи
Камбур М.В.
Викладач:
Радова Н.В.
Одеса 2020
ЗМІСТ
Вступ 3
1.Типові схеми «відмивання» грошей через банківську систему. 4
2.Відомі приклади участі українських банків у схемах «відмивання» грошей. 8
Висновки 10
Список використаної літератури 12
Вступ
Банківський сектор відіграє вирішальну роль у механізмі функціонування економіки. З огляду на це, поширення явищ легалізації кримінальних доходів та залучення банків до таких операцій створює загрозу для фінансової безпеки держави. Зважаючи на поточну економічну ситуацію в Україні слід констатувати значний рівень ризиків використання банків для цілей відмивання грошей.
У сучасних умовах функціонування економіки України відмивання грошей та пов’язані з ним економічні і кримінальні процеси є одним із вагомих чинників, що уповільнюють економічний розвиток та зумовлюють виникнення регресійних явищ. Процеси легалізації кримінальних доходів, які на сьогодні практично не можуть бути реалізовані без залучення фінансових інституцій, мають значний негативний вплив не лише на економіку України, а й інших держав.
З огляду на це, міжнародні організації та фінансові установи дедалі більше зорієнтовані на створення чітких та ефективних правил та процедур для запобігання залученню банківських та інших фінансових установ до реалізації операцій з відмивання коштів, отриманих від кримінальної чи тіньової економічної діяльності, а також в результаті ухилення від сплати податків. Закономірно, що банківські установи перебувають у зоні високого ризику щодо ймовірності їх використання у подібних схемах, адже через них проходить переважна частина усіх грошових потоків економіки.
Питанням виведення економіки з тіні присвячено багато праць зарубіжних та вітчизняних учених. Зокрема, теоретичні та прикладні основи дослідження тінізації висвітлено в наукових працях Л. Бабій, О. Ващенко, О. Грищенка, М.Колдовського, М. Осипчук та ін.
1.Типові схеми «відмивання» грошей через банківську систему.
Банківський сектор відіграє стабільно важливу роль у становленні економіки та фінансової системи країни, відіграючи в тому числі і роль своєрідного «буфера» на шляху потрапляння до офіційного грошового обороту коштів кримінального походження. Часто саме банки, які виконують функції фінансового посередництва щодо залучення і розміщення коштів та є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, надсилають повідомлення про здійснення незаконних фінансових операцій до уповноважених органів.
Закономірно, що значний рівень тіньової економіки, який характерний для сучасної України, створює низку ризиків для банків у контексті значної ймовірності здійснення операцій з коштами сумнівного походження. У літературних джерелах часто можна зустріти тлумачення банківського ризику як ймовірності недоотримання доходів або втрат власних ресурсів внаслідок здійснення певних операцій. Існують досить різноманітні банківські ризики: кредитні ризики, ризики втрати ліквідності, ринкові та операційні, валютні, тощо. Зважаючи на високу конкуренцію між банками, яка постійно зростає, традиційні операції не приносять дедалі менше прибутків. Тому банки намагаються активно запроваджувати нові продукти і послуги та пропонувати своїм клієнтам новітні фінансові інструменти. Це стає причиною все більшої диверсифікації банківських операцій, проте таке розширення продуктового ряду може мати і негативні наслідки. Адже доволі часто саме новітні та недостатньо вивчені інструменти використовуються для спекулятивних дій з метою отримання прибутків, приховування реальної вартості об’єктів, ухилення від сплати податків, а також для відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом [1].
Однією із тенденцій розвитку сучасного фінансового ринку є суттєве зменшення обсягів використання готівки та проведення переважної частки розрахунків в безготівковій формі. Тому зловмисники, що отримують прибутки готівкою, змушені максимально швидко розмістити кошти у легальній фінансовій системі, уникнувши при цьому підозр щодо джерел отримання доходу. Можна виділити певні етапи процесу відмивання грошей з використанням банків, які демонструють порядок дій (рис. 1).
Рисунок 1
Етапи відмивання грошей з використанням банків
Незаконно отримані кошти потрапляють до фінансової системи тої чи іншої країни шляхом їх розміщення в банківській установі. У подальшому запускаються процеси маскування джерел походження коштів та їх віддалення від цього джерела. Для цього може використовуватися кредитування фіктивних компаній, які у свою чергу здійснюють оплату певних послуг третьої компанії. У випадку, коли за кошти, отримані злочинним шляхом, здійснюється купівля певних матеріальних чи фінансових активів, то вони автоматично потрапляють в реальний сектор економіки країни, і легалізуються внаслідок проведення подальших операцій.
Головною метою етапу інтеграції коштів є інвестування їх в легальну економічну систему, щоб в правоохоронних органів не з’явились підозри щодо законності джерела їх походження. Поширеним способом приховування та легалізації коштів через банк є використання одиничних рахунків. Так зловмисники можуть під виглядом певної фірми (досить часто невідомої, або такої, що утворилася менше ніж протягом одного року) відкривати рахунки в різних банках, відповідно розпорошуючи «брудні» гроші в таких частках, які б не викликали зайвих підозр, а далі з ними були б здійснені маніпуляції, що призводять до узаконення даних коштів [3].
У випадку здійснення платежів за неіснуючі угоди та послуги мова йде про процедури, коли зловмисники фальсифікують документи, в яких вказують умови договору та суму оплати, яку потрібно перевести через банк. Зазвичай в таких угодах мова йде про певні послуги, за які потрібно провести оплату, рідше можуть вказувати купівлю окремих товарів. Адже за договором, в яких фігурують якісь матеріальні речі, пізніше можна довести, що їх не існувало в реальності, тоді як послуги не мають ніякого фізичного підтвердження і їх правдивість дуже складно підтвердити при наявності якісно підроблених документів [4].
Ще одним із поширених методів відмивання відмивання грошей, отриманих від злочинної діяльності, є нарахування через банк виплат під виглядом заробітної плати чи певної винагороди (фінансової допомоги, компенсації чи безвідсоткового кредиту), яка здійснюється на користь якоїсь фізичної особи чи організації. Завдяки подібним операціям з допомогою банківських установ можуть відмиватись чи приховуватись від оподаткування значні суми коштів. Зрозуміло, що подібні дії злочинців суттєво підривають економічну стабільність країни та гальмують розвиток економіки [2].
Ураховуючи вищевикладене, важливої ролі набуває дотримання банками принципу належної обачності щодо клієнтів, зокрема до тих, яких варто віднести до високоризикованих категорій:
компанії, які надають посередницькі послуги на ринку цінних паперів. Саме з їх допомогою досить часто фізичні особи, які хочуть приховати джерело доходів, проводять операції з купівлі-продажу цінних паперів, які можуть повторюватись багато разів, поки не можна буде приховати потрібну суму коштів. Окрім того, причиною підвищеної уваги до таких компаній є те, що іноді вони можуть бути пов’язані із шахрайськими схемами;
підприємства, які переводять досить великі кошти за послуги, надання яких важко підтвердити;
маловідомі та недавно створені підприємства, які відкривають рахунки у великій кількості банків для розпорошування коштів;
юридичні чи фізичні особи, які здійснюють благодійні виплати через банк на допомогу програм, або окремих осіб, яких в реальності не існує;
юридичні та фізичні особи, які займаються збитковою діяльністю, але досить довго функціонують і мають достатньо коштів на рахунках в банках;
юридичні особи, які під виглядом заробітних плат, компенсацій, премій перераховують через банк кошти фізичним особам, які, зазвичай, є підставними, або не існують;
публічні діячі, що можуть бути пов’язані із корупційними схемами та хабарництвом, і намагаються приховати джерела свого багатства шляхом оформлення активів на пов’язаних осіб, чи створення ілюзії процвітаючого бізнесу родичів.
Цей перелік може бути значно більш розширеним, адже зміна ситуації в економіці і на фінансовому ринку зумовлює появу нових технологій і у сфері відмивання грошей. Зважаючи на це, важливого значення набуває розробка дієвих заходів та інноваційних процедур як для виявлення підозрілої діяльності, що може мати відношення до відмивання грошей, так і для належної ідентифікації клієнтів, що до такої діяльності причетні.
2.Відомі приклади участі українських банків у схемах «відмивання» грошей.
Національний банк в серпні 2019 року оштрафував банк "Альянс" на 2,6 млн гривень, Укргазбанк - на 300 тис. Гривень і Комерційний індустріальний банк - на 200 тис. Гривень за порушення у фінансовому моніторингу.
Нацбанк за результатами перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів в серпні застосував до чотирьох банків заходи впливу.
НБУ застосував захід впливу до банку "Альянс" у вигляді штрафу в розмірі 2,6 млн гривень за здійснення ризикової діяльності в сфері фінансового моніторингу, яка полягала в обслуговуванні фізичних осіб (зокрема близької людини національного публічного діяча, посадових осіб банку), які проводили фінансові операції з цінними паперами, а саме облігаціями внутрішньої державної позики.
Так, продаж ОВДП на біржі здійснювався юридичними особами, в результаті таких дій вони отримували інвестиційний збиток. Одночасно вищевказані фізичні особи внаслідок подальшого продажу ОВДП отримували інвестиційний прибуток.
Крім того, банк сам виступав учасником (брокером) зазначених фінансових операцій, а їх характер і наслідки дають підстави вважати, що метою здійснення цих фінансових операцій може бути легалізація злочинних доходів, конвертація (переклад) безготівкових коштів в готівку (зокрема пов'язаних зі зняттям готівки коштів, купівлею-продажем цінних паперів).
Також ці операції не мають документального підтвердження очевидної економічної доцільності (сенсу).
У той же час банк фігурує в кримінальному провадженні за фактом вчинення злочинів з використанням цінних паперів.
До Ощадбанку були застосовано захід впливу у вигляді письмового застереження у зв'язку з нездійсненням банком на підставі офіційних документів перевірки повноважень особи, яка діє як представник клієнта.
Укргазбанк оштрафований на 300 тис. Гривень за нездійснення банком належного аналізу фінансових операцій з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Також держбанк отримав письмове застереження за окремі факти порушень.
Комерційний індустріальний банк оштрафований на 200 тис. Гривень у зв'язку з нездійсненням банком належного аналізу фінансових операцій з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Як повідомляли Українські Новини, раніше Національний банк оштрафував банк "Кредит Дніпро" на 300 тис. Гривень за порушення в сфері фінансового моніторингу [5].
Висновки
Ризики банків щодо залучення до процесу відмивання кримінальних доходів мають значний негативний вплив як на саму фінансову установу, так і на державу в цілому. Їх специфікою є те, що дослідити, виявити та попередити подібні ризики доволі складно. Проте кращі на сьогодні зарубіжні практики свідчать, що дотримання належних процедур та стандартів у діяльності банків значною мірою дозволяє обмежити обсяги операцій з легалізації доходів, які не мають законного джерела походження.
В Україні система запобігання та протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, функціонує вже тривалий період часу. У той же час, рівень її ефективності не можна назвати високим. Передовсім це стосується правових аспектів пов’язаних із розслідуваннями фінансових злочинів, притягненням до відповідальності ініціаторів операцій з відмивання грошей, замороження чи конфіскації активів, набутих злочинним шляхом. Поряд з тим, вдосконалення потребують у внутрішньобанківські системи запобігання і протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. З метою зведення до мінімальної кількості операцій з відмивання коштів кримінального походження через банки та зменшення негативного впливу ризику, зумовленого такими операціями, на банківську установу, слід підвищити якісний рівень первинного фінансового моніторингу, зокрема процедури ідентифікації клієнтів та моніторингу їх транзакцій. Важливу роль також відіграє коректна оцінка ризиків, імплементація передових технологій у процес управління ризиками, та посилена увага до потенційних вразливостей операційного та інфраструктурного характеру.
З огляду на масштаби корупції обсяги подібних коштів в Україні коштів сягають захмарних сум, тому отримані хабарі неодмінно будуть інтегруватися та узаконюватися внаслідок різних махінацій. Варто зазначити, що процвітання корупції відбувається не лише завдяки особам, які вимагають хабарі за ті чи інші послуги, але й громадянам, які свідомо за рахунок хабаря хочуть отримати певні переваги чи доступ до ресурсів або повноважень. Тому варто розробити програми та заходи для розширення свідомості та відповідальності громадян щодо хабарництва.
Приховування публічними особами частини власних доходів також підсилює процеси відмивання грошей та загрожує стабільності економіки. Невідповідність між офіційно задекларованими доходами та реальними витратами публічних осіб в Україні є «традиційною» та не викликає належної уваги з боку структур, уповноважених державою на реалізацію функцій із забезпечення економічної безпеки.
Таким чином, зниження ризику залучення банків до операцій з відмивання грошей може бути досягнуте за умови поєднання зусиль банківського сектора та органів державної влади, формування комплексної системи запобігання виникненню кримінальних грошових потоків і проникненню таких потоків зовні. Зменшення обсягів коштів кримінального походження, які функціонують в економіці країни, ми вважаємо обов’язковою передумовою для ефективної діяльності банківських систем протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.
Список використаної літератури
Коваленко В. В. Ризики відмивання грошей через банківську систему в умовах розвитку цифрової економіки. Бізнес-навігатор. 2019. Вип. 3-2 (52). С. 83-93.
Баранов Р.О. Сучасні схеми відмивання злочинних коштів у світі та в Україні. Public administration aspects. 2015. 3(7-8), С. 62-69.
Глущенко О. О., Семеген І.Б. Антилегалізаційний фінансовий моніторинг: ризик-орієнтований підхід. К.: УБС НБУ. 2014. 386 с.
Секрети фінмоніторингу. До яких клієнтів у банку не може бути запитань.
Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/columns/2017/10/3/629729/
Жолобецький С. Банк "Альянс" оштрафовали на 2,6 млн [Електронний ресурс] / Сергій Жолобецький // Українські Новини. – 209. –
Режим доступу до ресурсу: https://ukranews.com/news/651166-nbu-v-avguste-oshtrafoval-bank-alyans-na-2-6-mln-griven-ukrgazbank-na-300-tys-griven-i.