Ім'я файлу: Інформаційні системи і технології.doc
Розширення: doc
Розмір: 111кб.
Дата: 23.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Створення бази даних.docx
РЕФЕРАТ «Розвиток форм вартості та виникнення грошей».docx
Комп ютерна етика.doc
Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах.docx
Розширення: doc
Розмір: 111кб.
Дата: 23.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Створення бази даних.docx
РЕФЕРАТ «Розвиток форм вартості та виникнення грошей».docx
Комп ютерна етика.doc
Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах.docx
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
| Індекс групи ТУбз 8-18 Б1УБ (4,6 здс) |
| Прізвище, ім’я, по батькові студента |
| Бондар Павло Вікторович |
| Домашня адреса |
| Назва організації, посада |
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни: Інформаційні системи і технології
на тему:Корпоративні інформаційні системи
Прізвище та ініціали викладача______________________________
КИЇВ – 2022
Зміст
Вступ
1. Корпоративні інформаційні системи
1.1.Історія розвитку КІС
1.2.Розкриття поняття КІС та його основні характеристики
1.3.Роль корпоративних інформаційних систем на вітчизняних підприємствах
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Використання інформації, інформаційних систем (ІС) і інформаційних технологій (ІТ) в умовах інтенсивного розвитку ринкових стосунків стає одним із найбільш важливих елементів ефективного управління. Підприємства все частіше вдаються до допомоги сучасних інформаційних систем і технологій, аби стежити за зовнішніми і внутрішніми потоками інформації, що збільшуються, використовувати її для аналізу, прогнозування, ухвалення управлінських рішень.
Протягом останніх років значна частина дискусій, що стосуються розвитку корпоративного менеджменту, протікає в ракурсі практичного застосування сучасних інформаційних технологій. Проблематика побудови комплексних управлінських систем виросла в окрему гілку науки про управління і стала причиною розвитку цілої галузі високих технологій. При цьому іноді складається враження, що весь нинішній інформаційний достаток розвивався і продовжує розвиватися таким чином, що стає здатним ввести в оману не тільки непідготовлених читачів, але і самих фахівців у області управління. З одного боку це не дивно, якщо підходити до даної проблеми з наукової точки зору, оскільки для будь-яких дисциплін на первинному етапі розвитку характерна відсутність єдиної системи термінів і понять, наявність принципово різних наукових шкіл і підходів, а також маса інших недоліків, викликаних відсутністю достатнього практичного досвіду. Проте якщо брати до уваги інтереси всіх існуючих і потенційних замовників інформаційних систем, на підприємствах яких провадяться коштовні і часто невдалі досліди по адаптації існуючих рішень, то фокус необхідно змістити з науково-методичної області в область бізнесу.
Стандартно основними цілями автоматизації діяльності підприємства є:
- збір, обробка, аналіз, зберігання і представлення даних про діяльність організації, його зовнішнє середовище у вигляді, зручному для ухвалення управлінських рішень;
- автоматизація виконання бізнес-операцій, складових цільової діяльності підприємства;
- автоматизація процесів, що забезпечують виконання основної діяльності.
Успішне функціонування підприємств в умовах конкуренції, нестабільності ринкового середовища стає неможливим без використання ІС управління.
Інформаційні системи – це сукупність управлінської інформації, суб’єктів управлінської діяльності, інформаційних технологій та зв’язки між ними [2].
1. Корпоративні інформаційні системи
1.1. Історія розвитку КІС
Становлення і широкий розвиток методів керування промисловими підприємствами починається в першій половині XX ст. і пов’язаний насамперед з такими відомими іменами: Ф.Тейлором, Г. Ганттом, Л. Брандейс, А. Шмідтом, А. Файоль.
На початку XX ст. вийшла книжка інженера Ф. Тейлора «Принципи наукового менеджменту», в якій широко використовується поняття «наукове управління». Ф. Тейлор вважав, що «управління — це справжня наука, що спирається на точно визначені закони, правила і принципи».
Починаючи з середини 50-х до середини 70-х років зарубіжні компанії взяли на озброєння економічну стратегію, що дістала назву стратегії орієнтації на продаж. Суть стратегії полягала в плануванні конкретного обсягу продукції за конкретний період часу. Процес розподілу продукції в транснаціональних корпораціях потребував обліку та управління матеріальними потоками, що стало основною причиною для створення в 60-х роках програмних комплексів управління потребами в матеріалах.
Концепція управління матеріальними ресурсами отримала назву MRP (Material Resource Planning — планування виробничих ресурсів), а відповідні ІC - MRP-систем. MRP — це методи управління промисловим підприємством в умовах конкурентної ринкової економіки.
У 70-х роках концепція орієнтації на продаж змінилася стратегією орієнтації на маркетинг або на споживача. Тому з'явилася нова концепція управління виробничими ресурсами - MRP II, основною ідеєю якої було управління виробництвом на всіх фазах — від постачання сировини до відвантаження готової продукції споживачам. MRPII описує методологію, що ефективно управляє всіма ресурсами підприємства, забезпечуючи оптимальні рішення проблем планування діяльності підприємства в натуральних одиницях, фінансове планування в грошовому еквіваленті.
У міжнародній практиці поширені такі методології управління: MRPj JIT, SCM, ERP.
Системи класу ERP допомагають організувати маркетинг, налагодити продаж та підтримувати функції логістики для підприємства. Голови завдання ERP-системи — допомагати менеджерам управляти підприємством як системою.
ERP-система дозволяє приймати замовлення та направляти його виконання на виробництво, фінансові підрозділи, координувати дії структурних підрозділів від моменту прийому замовлення до моменту його відвантаження покупцю, оптимізувати механізми роботи зі сховищам та транспортними службами, організацію прийому замовлень та виробництво з врахуванням наявності напівфабрикатів та готової продукції.
Починаючи з 90-х років на основі систем MRPII/ERP з'явилися системи нового класу, що отримали назву «Розвинені системи планування» (Advanced Planning/Scheduling — APS). Для цих систем характерне застосування економіко-математичних методів для вирішення проблем планування з поступовим зниженням ролі календарно-планових нормативів на виробничі цикли. Наступим напрямком в розвитку систем MRPII/ERP є інтеграція з іншими автоматизованими системами, приміром, CAD/CAM, управління технологічними процесам, системами фінансової звітності. Такі системи отримали назву «Комп'ютер інтегровані системи» (Computer Integrated Manufacturing — СІМ).
Проте з середини 90-х років виробники ERP-систем активно створюють інтегровані системи з можливостями використання Інтернету. Динамічний розвиток концепцій управління стосунків з клієнтами CRM (Сustomer Relationship Management), концепції управління постачанням SCR (Supply Chain Management), застосувань електронного бізнесу, електронної комерції сприяли створенню нової концепції побудови інтегрованих систем управління внутрішніми та зовнішніми ресурсами підприємств ERP II [4, с. 37].
Системи типу ERP II значною мірою підвищують конкурентну здатність підприємств на світовому ринку, оптимізуючи внутрішні та зовнішні бізнес-процеси. Лідерами ринку ERP II компанія Gartner визнала такі компанії, як SАР AG, Oracle, PeopleSoft, J.D. Edwards & Co., Invensys PLC's Baan.
Початок третього тисячоліття ознаменував новий виток (четвертий етап) у розвитку інформаційних технологій. Характерною ознакою його є глобальна комп’ютеризація суспільства. Інформаційні технології охоплюють не лише всі сторони бізнесової діяльності, а й стають невід’ємним атрибутом побутової сфери.
Що стосується розвитку КІС, то в новому тисячолітті основу їхньої архітектури буде визначати нова методологія CSRP (Cusfomer Synchronized Resourse Planning) — планування ресурсів, синхронізоване з покупцем. CSRP пропонує модель бізнесу та набір інструментів, які спроможні зробити партнерство з покупцем і досяжним і підтримуваним. Крім того, CSRP пропонує новий набір бізнес правил, які дають можливість виробникам задовольнити виняткові вимоги кожного унікального покупця, кожного і щодня.
Аналіз загального стану на світовому ринку виробників програмного забезпечення для KIC в останні п’ять років дозволяє зробити висновок, що основною тенденцію є повсюдний перехід на використання Internet / Intranet / — технологій. Практично всі гіганти індустрії прикладного програмного забезпечення, такі як Sap, People Soft, Baan, Oracle, та інші провідні корпорації заявили про вихід Internet-версій своїх програмних комплексів у перші роки XXI ст.
Четвертий етап розвитку КІС перебуває у фазі зародження, але вже й тепер зрозуміло, що характерні риси сучасних ІС, в яких централізоване оброблення і єдине управління ресурсами на верхньому рівні поєднуються з розподіленим обробленням на нижньому, визначаються синтезом рішень, апробуваних у системах попередніх поколінь. Подібна побудова ІС є свого роду компромісом між бажанням використовувати комфорт графічного інтерфейсу індивідуальних додатків і вимогами максимальної доступності даних для всіх користувачів системи, підвищення швидкості обробленням, простоти адміністрування і зниження експлуатаційних витрат.
Інформаційні системи четвертого покоління мають акумулювати в собі такі основні особливості:
— максимальне використання потенціалу настільних комп’ютерів і середовища розподіленого оброблення даних;
— модульна побудова системи, що передбачає поєднання множини різних типів архітектурних рішень у рамках єдиного комплексу;
— економія ресурсів системи за рахунок централізації зберігання і оброблення даних на верхніх рівнях ієрархії ІС;
— наявність ефективних централізованих засобів мережевого системного адміністрування, яке дозволить здійснювати наскрізний контроль за функціонуванням мережі та управління даними на всіх рівнях ієрархії. Зазначені засоби системного адміністрування мають забезпечувати необхідну гнучкість і динамічні зміни конфігурації системи.
Крім того, наступне десятиліття буде ознаменоване переходом на нову модель бізнесу. Увагу фокусуватимуть не на тому, «як робити», а на тому, «що» робити і «як» це купуватимуть. Нова модель бізнесу планування ресурсів, синхронізована з покупцем (CSRP), визначатиме діяльність зі створення продукту споживання в наступні десять років і архітектуру КІС [15, с. 29].
1.2 Розкриття поняття КІС та його основні характеристики
Корпоративна інформаційна система (КІС) — це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві (в корпорації) і поставляє інформацію для прийняття управлінських рішень. КІС - управлінська ідеологія, що поєднує бізнес-стратегію підприємства (з будованою для її реалізації структурою) і передові інформаційні технології. Прийнято вважати, що головну увагу при цьому приділяють відпрацьованій структурі керування, що складає функціональну частину підприємства, а автоматизація виконує другорядну, інструментальну роль [4, с. 36].
Корпоративна ІС є інформаційно-керуючою системою, що включає бізнес-архітектуру підприємства, його персонал, ІТ - архітектуру та є діючою частиною кіберкорпорації.
«Корпоративність» у терміну КІС означає відповідність системи вимогам великої фірми, що має складну структуру, велику кількість взаємодіючих компонентів з ієрархічністю підпорядкування цілей їх діяльності загальній меті усієї системи. Інформаційні системи окремих підрозділів фірми (фінансових, економічних, маркетингових та ін.) не можуть претендувати на корпоративні. Тільки повнофункціональна система може дійсно бути охарактеризована як КІС.
Корпоративні інформаційні системи є розвитком систем для робочих груп, орієнтованих на масштаб підприємства, які можуть підтримувати територіально рознесені вузли та мережі та має ієрархічну структуру з декількох рівнів. КІС, окрім забезпечення доступу до інформаційного фонду робочої групи, забезпечує доступ з будь-якого підрозділу до центральної або розподіленої бази даних підприємства (організації). Д; таких систем характерна архітектура «клієнт-сервер» зі спеціалізацією серверів.
Сучасні КІС мають такі основні характеристики.
¾ Масштабність.
¾ Багатоплатформне обчислювання.
¾ Робота в неоднорідному обчислювальному середовищі.
¾ Розподілені обчислення.
¾ КІС надає користувачеві можливість вирішення таких глобальних задач:
¾ зробити прозорим для керівництва корпорацією використання вкладених у бізнес капіталів;
¾ надати повну інформацію для економічної доцільності стратегічного планування;
¾ професійно керувати витратами, наочно і своєчасно показувати, за рахунок чого можна мінімізувати витрати;
¾ реалізувати оперативне управління підприємством згідно вибраних ключових показників (собівартість продукції, структура витрат, рівень прибутковості тощо);
¾ забезпечити гарантовану прибутковість підприємства за рахунок оптимізації і прискорення ряду процесів (строків виконання нових замовлень, перерозподілу ресурсів і т. д.) [6, с. 127].
Повноцінна КІС повинна забезпечити інформаційну прозорість підприємства, формувати єдиний інформаційний простір, який об'єднує інформаційні потоки, що йдуть від виробництва до нього, з даними фінансово-господарських служб і видавати необхідні повідомлення для всіх рівнів управління підприємства.
Вибір конкретної КІС для впровадження є складною та критеріальною задачею через їх високу вартість та різноманітність продуктів КІС (сьогоднішній ринок пропонує близько 500 систем), тривалий час впровадження та складну підготовку спеціалістів для обслуговування таких систем.
Великі КІС — це зазвичай не готовий продукт, а сукупність програмних модулів та баз даних, технологія їх налагодження та застосування. Ці системи доступні тільки великим підприємствам через високу вартість та складність самих систем. Процес упровадження КІС на підприємстві займає приблизно 6-18 місяців, при цьому підприємство повинно мати чітко визначену структуру управління, що не зазнає постійних змін. Модель такої організаційної структури закладається в основу ІC.
Весь спектр інтегрованих систем управління від великих КІС до невеликих бухгалтерських програм поділяється на чотири групи за ступенем інтеграції: великі, середні, малі та локальні системи, що відрізняються за функціями, вартістю, складністю впровадження.
¾ Характерні ознаки КІС:
¾ тривалий життєвий цикл;
¾ міграція успадкованих систем;
¾ різноманітність використовуваного апаратного забезпечення, життєвий цикл якого менший, ніж життєвий цикл створюваної системи;
¾ різноманітність використовуваного програмного забезпечення;
¾ масштабність та складність розв'язуваних задач;
¾ перетинання множини різних предметних сфер;
¾ орієнтація на аналітичну обробку даних;
¾ територіальна розподіленість;
¾ використання корпоративних SQL-серверів БД (Oracle і Informix-OnLine, Informix-DSA, Sybase, CA-Ingress та ін.) та відповідних інструментальних засобів; окрім власних засобів розроблення часто знаходять застосування незалежні багато платформні інструментальні засоби, доповнені інтерфейсами, драйверами та шлюзами для зв'язку з різними СУБД;
¾ використання Web-технологій;
¾ підвищені вимоги до надійності функціонування та збереження даних.
Практика впровадження КІС виявляє ряд факторів, які необхідно враховувати в процесі вибору КІС:
¾ повноту функціональних можливостей системи;
¾ рівень реалізації функціональних модулів системи;
¾ вартість та тривалість впровадження;
¾ вплив системи на бізнес та бізнес-процеси підприємства;
¾ ефективність використання системи на підприємстві [4, с. 38].
Основними критеріями при виборі КІС вітчизняні користувачі вважають функціональні можливості та вартість системи.
КІС має підтримувати державні й нормативні документи та інструкції підприємства, для якого вона розробляється. КІС має не залежати від виробників апаратних, телекомунікаційних та програмних засобів; також необхідно забезпечити розширюваність системи, можливість додання нових компонент у систему.
Розроблення (аналіз, проектування та реалізація) здійснюється за методологією, вибір якої необхідно обґрунтувати. Згідно з вибраною методологією формується технологія, яка враховує всі аспекти розроблення КІС.
Корпоративна мережа будується на принципах багаторівневої клієнт-серверної архітектури з резервуванням критичних компонент, що забезпечує високий ступінь її безаварійності. Головна її особливість полягає в перенесенні обчислень на сервери БД, а обробку та формування запитів до цих даних — на прикладні сервери. Для серверів передбачається ієрархічна схема зберігання даних на різних типах носіїв (жорсткі диски, магнітооптичні диски, стримери), раціональне дублювання даних дозволяє надійно зберігати великі масиви інформації забезпечувати високу доступність даних.
1.3 Роль корпоративних інформаційних систем на вітчизняних підприємствах
Класифікація ІС управління підприємством
1) об'єктом управління - локальні, тобто інформаційні системи управління окремими структурними підрозділами, видами діяльності підприємства тощо; інтегровані, тобто інформаційні системи управління підприємством загалом;
2) способом формування - інформаційні системи, розроблені працівниками підприємства; придбані інформаційні системи; комбіновані інформаційні системи, складові яких частково розроблені працівниками підприємства, а частково придбані;
3) функціональною ознакою - однофункціональні, спрямовані на реалізацію однієї функції. Прикладом такої ІС може бути інформаційна система ведення бухгалтерського обліку на підприємстві; багатофункціональні, орієнтовані на реалізацію двох і більше функцій. Багатофункціональними є інтегровані інформаційні системи управління підприємством [2, с. 31].
Проблеми, що вирішують ІС підприємства, можна поділити на:
1. Структуровані проблеми, в яких істотні залежності подані у вигляді формалізованих алгоритмів, які легко програмуються. До них належать: облік і контроль, простий динамічний та структурний аналіз, оформлення документів, їх тиражування.
2. Неструктуровані проблеми, для яких описано лише важливі ресурси, ознаки й характеристики, проте кількісні залежності між ними невідомі. До них належить значна частина проблем прогнозування, перспективного планування, організаційного управління. Їх розв'язання потребує неформальних процедур, що базуються на інформації з високим рівнем невизначеності. Більшість неструктурованих проблем вирішується за допомогою евристичних методів, що цілком залежать від особистих характеристик людини (інформованості, кваліфікації, таланту, інтуїції).
3. Слабоструктуровані проблеми, в яких частина істотних залежностей формалізована, а частина - ні. Для цих проблем характерна відсутність методів розв'язання на основі безпосередніх перетворень даних. Постановка задачі вимагає прийняття рішень в умовах неповної інформації. До слабоструктурованих проблем можна віднести розподіл капіталовкладень, вибір проектів проведення наукових досліджень і розроблень.
Зараз у розвинутих країнах поширені такі концепції інформаційних систем на підприємствах :
І. Управління ресурсами підприємства.
1. МRР (Material Retirements Planning) - планування матеріальних потреб.
2. МRР II (Manufacturing Resource Planning) - планування ресурсів виробництва.
3. ЕRР (Enterprise Resource Planning) - планування ресурсів підприємства.
ІІ. Управління логістикою (SCM – Supply Chain Management).
ІІІ. Управління даними про вироби (PDM -Product Development Management).
ІV. ІС автоматизованого проектування та виробництва (CAD/CAM - Computer-Aided Design/
Manufacturing).
V. ІС документообігу (docflow).
VІ. ІС бухгалтерського обліку (AIS – Accounting Information System).
VІІ. ІС подання даних (MIS – Management Information Systems).
VІІІ. ІС організація робочого простору (workflow).
ІX. Internet/ Intranet.
X. ІС електронної комерції (e-commerce) [8, с. 95].
Для українських підприємств найбільш актуальними є дві концепції ІС, що вже стали стандартами: планування ресурсів виробництва (МRР II) і планування ресурсів підприємства (ЕRР). Основною проблемою при виборі модулів ЕRP системи і її впровадженні є побудова єдиної системи, яка відповідатиме запитам співробітників усіх підрозділів. Кожен із підрозділів може мати власне програмне забезпечення, оптимізоване під особливості
своєї роботи. Інформаційна система може скомбінувати всі програмні засоби в рамках однієї інтегрованої системи, яка працює з єдиною базою даних, так, що всі підрозділи зможуть легше обмінюватися інформацією, координувати взаємодії один з одним.
Серед преваг ERP-систем зазвичай виділяють можливість скоротити і уніфікувати використовуване апаратне забезпечення за рахунок технології «клієнт-сервер» і інтеграції інформаційної системи, уніфікації процесів у групах компаній (після злиття або поглинання) і даних про кадрові ресурси, скорочення чисельності персоналу (зайнятого обліковими функціями і що забезпечує підтримку інформаційної системи).
ERP-системи забезпечують однократний збір розширених даних, що виключає дублювання. Він здійснюється в розрізі процесів, а не функцій, що дозволяє у будь-який час оцінити стан процесу, що цікавить. Зберігання всіх даних в єдиній базі компанії гарантує високий рівень доступності інформації, а також єдину точку зору на звітну інформацію.
Системи управління ресурсами сприяють переорієнтації користувачів на аналіз інформації, а не лише тактичне використання, реалізують інтеграцію даних різних підрозділів, забезпечуючи системне бачення процесів, що відбуваються. Функції обліку і
звітності переносяться безпосередньо у функціональні підсистеми, підвищуючи оперативність оновлення даних і їх достовірність.
Крім того, консолідуючи дані компанії ERP системи полегшують реалізацію функцій тактичного і стратегічного планування, а орієнтація на процеси і можливість їх повного контролю сприяє підвищенню ефективності управління.
Успіх функціонування ERP системи на першому етапі експлуатації безпосередньо залежить від участі керівництва і співробітників (36%), хоча головною перевагою такої системи є мінімізація впливу „людського фактору” і найменше від наявної стратегії
(8%) .
На нашу думку, для того, щоб успішно впровадити КІС на наших вітчизняних підприємствах, спочатку підприємству потрібно вирішити такі питання:
1. Вибір фірми-виробника системи. Необхідно відслідкувати інформацію про репутацію фірми-виробника системи, інформаційної системи, стаж перебування фірми на ринку, число продажів. Великий стаж перебування фірми на ринку не гарантує високої якості КІС. Фірми-новачки (їх частенько організовують фахівці, що перейшли зі «старих» фірм) намагаються прорватися на ринок, використовуючи нові технології й знижуючи ціни. Велике число продажів може свідчити про хороший маркетинг, але зовсім не про якість. Крім того, велика кількість продажів не означає великого числа повноцінних тобто комплексних упроваджень.
2. Наявність упроваджень системи на родинних підприємствах. У фірми можуть бути вдалі і невдалі галузеві рішенні для однієї і тієї ж КІС. Поява вдалого галузевого рішення, зазвичай, обумовлено спільною плідною роботою фахівців фірми і підприємства відповідної галузі. Можливість ознайомлення з досвідом таких підприємств може мати вирішальне значення при виборі системи для впровадження.
3. Термінологія і якість західної системи. Документація і довідкова підсистема (бажана наявність контекстної підказки) мають бути повними і зрозумілими.
4. Якість локалізації західної системи. Система повинна підтримувати не лише юридичні стандарти і форми вихідних документів, але також і фактичні стандарти, що, наприклад, склалися в нашій країні, методи міжцехової взаємодії. Це, проте, не повинно перешкоджати (у перспективі) впровадженню на підприємствах предметно-замкнутих (процесно-орієнтованих) схем виробництва.
5. Кваліфікація вітчизняної команди, що стоїть за західною системою. Багатьма авторами наголошується, що продавців в Україні набагато більше, ніж грамотних фахівців із впровадження.
6. Ціна системи. Приймаючи рішення про впровадження, слід пам'ятати, що повний цикл (покупка, безпосереднє впровадження, супровід на першому етапі) обійдеться в 2-6 раз дорожче, ніж вартість програмних засобів.
7. Функціональна повнота системи. Слід купувати модулі системи, які будуть потрібні підприємству протягом найближчих 3-5 років, зададуть інноваційний напрям виробництву. Через п'ять років багато що може змінитися, тому не варто витрачати зайвих грошей на ті модулі, які не передбачається впроваджувати в найближчому майбутньому.
8. Гнучкість системи. Система упроваджується на термін близько 10 років. На підприємстві за цей час можуть змінитися виробництво, організаційна структура. Система має бути гнучкою, тобто мінятися разом із виробництвом, причому не за рахунок написання нового коду (хоча і цього не можна виключити), але, головне - за допомогою налагодження. Чи збережеться за цей час те представництво західної фірми, з яким ви працювали? Адже до західної «материнською» компанії дістатися важко й дорого. Тут збережеться перевага за вітчизняними розробниками програмного забезпечення.
9. Архітектура системи. Всі солідні компанії на даний час пропонують клієнт-серверну тризіркову архітектуру (сервер бази даних - сервер додатків - клієнт).
10. Апаратна (технічна) платформа. Система повинна бути платформонезалежною.
11. Сумісність економічної інформаційної системи з автоматизованими системами управління технологічними процесами. Налаштування інформаційного обміну між економічною системою управління і системами управління технологічними процесами повинно бути здійснено у найкоротші строки.
Найчастіше впроваджуються такі ERP-системи західних розробників на сучасних українських підприємствах: «Вааn IV», «R/3 SAP», «Oracle Applications», «Axapta/Navision»,
«Frontstep», «IPS Applications», а також російських розробників: «Парус 8», «Галактика», «М-3», «Фігаро-ERP» компанії «Бізнес-консоль», «1С: Підприємство 8 - Управління виробничим підприємством».
Це програмне забезпечення та інформаційні системи порівняно високого технологічного рівня з усіма наявними фазами контролінгу: плануванням, моніторингом, звітністю, підготовкою рекомендацій та інформуванням.
Висновки
Отже, у ході роботи ми прийшли до висновку, що корпоративна інформаційна система — це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві (в корпорації) і поставляє інформацію для прийняття управлінських рішень. КІС - управлінська ідеологія, що поєднує бізнес-стратегію підприємства (з будованою для її реалізації структурою) і передові інформаційні технології. Прийнято вважати, що головну увагу при цьому приділяють відпрацьованій структурі керування, що складає функціональну частину підприємства, а автоматизація виконує другорядну, інструментальну роль. Таким чином, КІС допомагає менеджерам у їх роботі, значно полегшуючи процес роботи.
Сучасні КІС мають такі основні характеристики: масштабність; багатоплатформне обчислювання; робота в неоднорідному обчислювальному середовищі; розподілені обчислення.
КІС надає користувачеві можливість вирішення таких глобальних задач:
¾ зробити прозорим для керівництва корпорацією використання вкладених у бізнес капіталів;
¾ надати повну інформацію для економічної доцільності стратегічного планування;
¾ професійно керувати витратами, наочно і своєчасно показувати, за рахунок чого можна мінімізувати витрати;
¾ реалізувати оперативне управління підприємством згідно вибраних ключових показників (собівартість продукції, структура витрат, рівень прибутковості тощо);
¾ забезпечити гарантовану прибутковість підприємства за рахунок оптимізації і прискорення ряду процесів (строків виконання нових замовлень, перерозподілу ресурсів і т. д.).
Процеси впровадження КІС на підприємствах України розпочалися близько 20 років тому й були обумовлені швидким розвитком інформаційних технологій, і ускладненнями процесів управління. Необхідність застосування КІС стало передумовою для раціональної організації управління виробництвом і своєчасного прийняття рішень щодо оптимального ведення господарства.
Найбільш поширеною концепцією інформаційних систем для сучасних машинобудівних підприємств є ERP системи. Аналіз інформаційної системи управління підтверджує необхідність впровадження ERP систем на підприємстві для чіткої організації, систематичного обліку й щоденного аналізу використання ресурсів і, як наслідок, покращення рівня вхідного контролю якості продукції. Інвестиції на проведення запропонованого заходу по впровадженню інформаційної системи окупляються приблизно за два роки, що вказує на їх ефективність.
Необхідність використання КІС на українських підприємствах обумовлюється також потребою управління виробничими процесами в умовах інфляції та жорстокого пресингу, а ефективний вибір і їх впровадження КІС сприяють осмисленню діяльності підприємства, розуміння шляхів його динамічного розвитку, гнучкому управлінню в складних, постійно змінних умовах.
Список використаної літератури
Алексеев Е.Г., Богатырев С.Д. Информатика. Мультимедийный электронный ученик http://inf.e-alekseev.ru/text/toc.html
Баззел Р.Д., Кокс Д.Ф., Браун Р.В. Информация и риск в маркетинге. – М.: Финстатинформ, 1993. – 96 с.
Баронов В.В., Калянов Г.Н., Попов Ю.И. и др. Автоматизация управления предприятием - М.: ИНФРА-М, 2000;
Веренич О.В. Конспект лекцій з дисципліни “Інформаційні технології та системи у менеджменті”. – К., 2009.
Ганущак Л.М. Інформаційне забезпечення управління розвитком інноваційного потенціалу державних підприємств// Актуальні проблеми економіки - 2006. - №10 (64). – C.38
Граничин О.Н., Кияев В.И. Информационные технологии в управлении: Учебное пособие. - ИНТУИТ.РУ, 2008. – 336 с.
Інформаційні системи та технології в економіці // Укладач: Кельдер Т. Л., доцент кафедри економічної кібернетики ЗДУ. – К., 2008.
Корнєв О.В. Корпоративні інформаційні системи. – К., 2009.
Кузьмін О.Є., Георгіаді Н.Г. Формування і використання інформаційної системи управління Економічним розвитком підприємства: Монографія. – Львів: „Львівська політехніка”, 2006. – 368 с.
10. Мошелла Дэвид, Бизнес-перспективы информационных технологий. Как заказчик определяет контуры технологического роста - «Альпина Бизнес Букс», - 2004
11. Петров Ю.А., Климович Е.Л., Юрили Ю.В. Комплексная автоматизация управления предприятием - М.: Дело, 2006;
12. Питер Ф. Друкер, Задачи менеджмента в XXI веке - ИД «Вильямс», - 2002;
13. Питер Уэйл, Джинн У. Росс, Управление ИТ: опыт компаний-лидеров. Как информационные технологии помогают достигать превосходных результатов.
14. Пономаренко В.С. Інформаційні системи і технології в економіці. – Київ: „Академія”, 2002. – 544 с.
15. Татарчук М. Корпоративні інформаційні системи: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 291 с.