Ім'я файлу: Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах.docx
Розширення: docx
Розмір: 86кб.
Дата: 18.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Створення бази даних.docx
РЕФЕРАТ «Розвиток форм вартості та виникнення грошей».docx
Комп ютерна етика.doc
Інформаційні системи і технології.doc

Кафедра прав людини, міжнародного та європейського права

Інформаційна та інформаційно-аналітична складові розвитку сучасного глобалізованого суспільства останнім часом надзвичайно посилилась. Особливо це помітно на тлі впровадження нових інформаційних технологій, підвищення ролі масової глобальної комунікації та інформації.

Сучасна стратегія діяльності будь-яких організаційних структур сьогодні потребує хоча б мінімального прогнозованого розвитку, захисту від ризиків, небезпек і викликів. Саме таким універсальним засобом в інформаційному суспільстві є аналітика.

Також необхідно зазначити, що у сучасних умовах розвитку України особливе значення мають питання, пов’язані із зовнішньо­політичними, зовнішньоекономічними і міжнародно-правовими аспектами діяль­ності державних і підприємницьких структур та їх інформаційно-аналітичним забезпеченням.

Даний навчально-методичний комплекс написано з урахуванням відповідних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо запровадження передових технологій у освітній процес вищих навчальних закладів України.

Програма цієї навчальної дисципліни включає:

• 
  структуру і зміст програми навчального курсу;
  
• 
  словник основних термінів;
  
• 
  перелік рекомендованої літератури;
  
• 
  тематика рефератів;
  
• 
  індивідуальні завдання;
  
• 
  тестові завдання;
  
• 
  відомості щодо змісту екзамену;
  
• 
  орієнтовні змістові рекомендації для самостійної роботи.
  

Мета, завдання та результати вивчення (компетентності) дисципліни, її місце в освітньому процесі

Предмет навчальної дисципліни “Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах” – системний підхід до організації аналітичної діяльності в галузі міжнародних відносин.

Метою викладання курсу „Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних відносинах” є ознайомлення студентів із основними поняттями інформаційно-аналітичної діяльності взагалі та пов’язаної із міжнародними відносинами зокрема, формування в них систематизованих знань і навичок щодо процесів пошуку й аналітичної обробки політичної інформації.

Міждисциплінарні зв’язки: Вивчення дисципліни передбачено після опанування таких економічних дисциплін, як “Міжнародне економічне право“, “Міжнародні відносини та світова політика“, “Міжнародна інформація“.

Курс спрямований на те, щоб:

• 
  сформувати навички та вміння визначення основних факторів політичного оточення та їх впливу на ефективність міжнародних відносин;
  
• 
  розкрити форми та методи створення інформаційної бази, моніторингу подій, оцінки інформації;
  
• 
  навчити орієнтуватися у складних політичних процесах, аналізувати їх перебіг, моделювати та прогнозувати розвиток зовнішньої політики країн, обґрунтовувати прийняті рішення.
  

У результаті вивчення курсу студенти повинні

знати:

• 
  історію та перспективи розвитку інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах;
  
• 
  основні поняття і термінологію, що використовуються в міжнародній інформаційно-аналітичній діяльності;
  
• 
  методологію, сучасні тенденції та актуальними проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах;
  
• 
  структуру та правила доступу до міжнародних інформаційних ресурсів;
  
• 
  джерела та методи пошуку зовнішньополітичної інформації, основи системної методології та методи підготовки інформаційно-аналітичних документів;
  
• 
  структуру, апаратне та програмне забезпечення, принципи роботи в міжнародних інформаційно-аналітичних системах та мережах.
  

уміти:

• 
  збирати та систематизувати міжнародну політичну інформацію;
  
• 
  орієнтуватись у сучасних міжнародних політичних процесах, вирішення інформаційно-аналітичних завдань професійної діяльності.;
  
• 
  аналізувати досліджувану міжнародну інформацію, використовуючи свої знання про її типи й особливості;
  
• 
  ставити загальну задачу обробки міжнародних даних, виходячи з мети дослідження;
  
• 
  виконувати первинне аналітичне опрацювання документів;
  
• 
  виконувати пошук міжнародної інформації в глобальних та локальних комп'ютерних мережах;
  
• 
  на основі набутих знань про структуру та призначення апаратного і програмного забезпечення самостійно освоювати нові інформаційно-аналітичні технології.
  

Програмні (очікувані) результати навчання

По закінченню цього курсу студенти повинні:

• 
  ПРН-4: Визначати міжнародно-правову ситуацію, використовувати різні джерела безпосередньої й опосередкованої інформації для з’ясування потрібних обставин і фактів, надання міжнародно-правової оцінки подіям міжнародних відносин, застосовувати одержані знання й уміння з міжнародних відносин, міжнародного та національного права при вирішенні практичних завдань.
  
• 
  ПРН-5: Швидко знаходити потрібну інформацію, обробляти й аналізувати її, оцінювати за достовірністю та релевантністю, аналізувати зібрану й оброблену інформацію про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, складати аналітичні довідки, звіти й інші форми представлення результатів аналізу з правильним оформленням посилань на норми міжнародного та національного (українського та закордонного) права.
  
• 
  ПРН-6: Визначати політичні, дипломатичні, іміджеві, суспільні, економічні й інші ризики, пов’язані з заходами міжнародно-правового характеру, взаємодіяти з фахівцями відповідних галузей при підборі засобів мінімізації таких ризиків.
  
• 
  ПРН-17: Здійснювати наукові дослідження з актуальних питань теорії та практики міжнародного права, формулювати новизну таких досліджень, публікувати їх результати в наукових фахових виданнях, а також захищати власні розробки на відповідному рівні, беззастережно керуючись при цьому нормами наукової етики й академічної доброчесності.
  

Словник

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (самостійна робота, контрольна робота, тест тощо).

Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові. Повноцінне оволодіння кожним змістовним модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.

Поточний контроль – оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.

Модульний контроль - форма контролю, у якому підбивається підсумок роботи студента впродовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна оцінка.

Модульна оцінка – бальна оцінка (абсолютна), яку отримав студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних, самостійних), віднесених до відповідного модуля.

Екзамен – форма підсумкового контролю засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період, відповідно до навчального плану.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, за якої викладач організує дискусію щодо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань, вирішують задачі, розв’язують тести тощо. Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою.

Індивідуальна робота студента – форма організації освітнього процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

Індивідуальне завдання – форма організації навчання, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання студенти виконують самостійно під керівництвом викладачів.

Самостійна робота студента – основний засіб засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Самостійна робота студентів забезпечується навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи теми (підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій). Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися в бібліотеці, комп’ютерних класах, навчальних кабінетах, а також в домашніх умовах.

Модуль 1.

Тема 1. Основні положення інформаційно-аналітичної роботи в галузі міжнародних відносин

Мета, роль та завдання інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.

Основні поняття, функції та завдання інформаційно-аналітичного діяльності.

Поняття, завдання, цілі, функції та рівні інформаційно-аналітичної роботи. Вивідна (аналітична) інформація як результат інформаційно-аналітичної роботи. Критерії оцінки вивідної інформації, її значення для вироблення висновків, рекомендацій і використання.

Критерії оцінки вивідної інформації, її значення для вироблення висновків, рекомендацій і використання.

Рекомендована література: [2, 3, 6, 10, 12, 14,13,16, 20, 23].

Тема 2. Зміст інформаційно-аналітичної роботи

Об'єкт і предмет інформаційно-аналітичної роботи Проблема. Стандартні і проблемні ситуації. Інформаційна ситуація як відображення проблемної ситуації.

Міжнародні ситуації та їх конфліктологічний аспект (факт, явище, подія), їх ознаки і показники. Джерела міжнародної інформації. Процес інформаційно- аналітичної роботи і його основні стадії. Засоби інформаційно-аналітичної роботи. Використання автоматизованих банків даних (АБД), інформаційних мереж і комунікацій. Автоматизоване робоче місце аналітика (АРМ). Проблемно-орієнтовані системи. Експертні системи.

Інформаційна діяльність. Основні напрями інформаційної діяльності: політичний, економічний, соціальний, духовний, екологічний, науково-технічний, міжнародний тощо. Види інформаційної діяльності: пошук, одержання, здобування, поширення, накопичення, використання, зберігання. Основні етапи інформаційної діяльності. Основні вимоги до інформаційного продукту.

Рекомендована література: [6, 10, 12, 13, 16, 20, 21,].

Тема 3. Методи і засоби пошуку, збирання, отримання та оцінки інформації

Зв’язок інформації та знання. Інформаційна діяльність. Науки, з якими пов’язана політична аналітика. Рівні методології.

Принципи і методи дослідження міжнародної інформації. Значення системного підходу при проведенні інформаційно-аналітичних досліджень.

Характеристика комплексних методів досліджень (моделювання, екстраполяція, розпізнавання образів, прогальний аналіз, методи експертних оцінок, "мозкового штурму", метод Дельфі).

Пошук, збір, накопичення, збереження та первинна обробка даних – основні стадії інформаційної діяльності. Завдання пошукача до початку збору даних. Первинні та вторинні джерела інформації, дані польових пошуків. Перелік напрямів, установ та організацій де можливе знаходження необхідної інформації, їх коротка характеристика. Особливості вторинної інформації. Методика отримання даних під час форумів, симпозіумів, конференцій, виставок, семінарів. Основні види інформації та варіанти її розміщення.

Робота з базами знань та даних, їх загальна характеристика. Інтелектуальні пошукові системи Інтернету та методика роботи з ними. Інші електронні системи накопичення і розповсюдження даних. Огляд спеціалізованих сукупностей сайтів Інтернету. Бази даних з тематики міжнародних відносин. Про методику пошуку інформації на власному комп’ютері.

Біла, сіра, брудна інформація – особливості та морально-етичні питання методів отримання інформації. Специфічні питання отримання інформації: у людини, з документів, з засобів зв’язку, за допомогою відстеження. Відомості, дані, інформація. Загальна характеристика шляху отримання інформації: джерело інформації, носії даних, дані, відомості, інформація. Характер сприйняття та оцінки даних спостерігачем. Питання оцінки достовірності та оцінки даних. Важливість та значимість інформації. Актуальність, повнота та важливість інформації для споживача. Роль людини-аналітика в процесі інформаційної діяльності.

Рекомендована література: [6, 10, 12, 13,16, 20].

Тема 4. Загальні засади аналітичної діяльності

Основи розумової діяльності аналітика. Загальна характеристика пізнавальної діяльності. Особливості чуттєвого пізнання. Почуття, сприйняття, уявлення, їх роль у пізнанні реальності. Раціональне пізнання: поняття, судження, висновки. Феномен розуміння та порозуміння. Наукове пізнання, його особливості та головні форми. Ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія. Основні види та рівні наукового пізнання. Про особливі якості та здатності робітників інформаційно-аналітичних підрозділів установ, організацій, підприємств, що діють в сфері міжнародних відносин.

Аналітична складова інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах. Переробка, перетворення інформації – глибинна суть аналітичної роботи. Зміст аналітичної роботи. Місто і роль аналітичної роботи в структурах управління діяльністю з міжнародних відносин. Організація досліджень в інтересах інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах. Завдання, план, методика дослідження. Послідовність аналітичного етапу ІАД в МВ. Про «аналітичну розвідку», її завдання і можливості. Загальна характеристика ІАД в МВ. Основні причини, що обумовлюють зростання потреб в ІАД в МВ.

Факт як явище дійсності, його сутність. Об’єктивний і науковий факт. Аргументи, їх співвідношення з фактами. Робота з фактами: оцінка, класифікація, аналіз, з’ясування. Інтерпретація фактів. Питання морально-етичної регуляції діяльності аналітика. Творчий, креативний характер діяльності аналітика, зростання ролі особистості робітників інформаційно-аналітичних підрозділів.

Рекомендована література: [2;13,16, 20, 25].

Тема 5. Основні етапи і принципи інформаційно-аналітичної діяльності.

Циклічність інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах, основні етапи циклу. Загальне знайомство з проблемою. Визначення використовуваних термінів і понять. Збирання фактів та відомостей. Тлумачення фактів. Побудова гіпотез. Формулювання висновків. Складання інформаційного документу. Ітеративність пошукового процесу.

Методи інформаційно-аналітичної діяльності. Аналогія як шлях просування від відомого до невідомого. Метод інтеграції. Метод розпізнавання. Метод описування. Причинно-наслідковий аналіз. Способи аналітичного дослідження. Робота одного аналітика: «художник», «комбінатор», «викладач», «математик». Парна робота. Варіант роботи двох пар аналітиків. Групова робота аналітиків. „мозковий штурм”. Основні принципи інформаційно-аналітичної роботи.

Вимоги до інформаційно-аналітичної діяльності в інтересах міжнародних відносин. Критерії оцінки якості інформаційно-аналітичної діяльності. Методика оцінки інформаційних документів. Основні критерії оцінки інформаційного документу.

Рекомендована література: [6,7, 10, 12, 13,16, 19, 20,].

Модуль 2

Тема 6. Методика складання
інформаційного документу

Види інформаційно-аналітичних продуктів, найчастіше зустрічаються на інформаційно-аналітичному ринку. Моніторинг. Клиппінг. Контент-аналіз. Івент-аналіз. Довідкові повідомлення. Інформаційно-аналітична записка. Записка, в який ставиться проблема. Аналітична доповідь. Прогноз. Рекомендаційна записка. Звіт про проведене дослідження. Політико-психологічний портрет.

Методика написання інформаційно-аналітичного документу. Головні частини інформаційно-аналітичного документу. Формулювання відповідей на типові проблемні запитання. Основні принципи підготовки аналітичного документу. Методика реферування. Робота над заголовком документу. Виділення (визначення, виокремлення) головної ідеї. Структура інформаційного документу. Особливості складання великих інформаційно-аналітичних документів. Орієнтовна форма інформдокументу (за В. Плєттом).

Основні питання доповіді результатів аналітичної роботи керівництву. Варіанти доведення результатів. Вибір часу і форми доведення результатів інформаційно-аналітичної діяльності підрозділу установи, відомства, фірми. Діяльність робітників інформаційно-аналітичного підрозділу з завоювання довіри у співробітників установи, організації, фірми. Головні питання оцінки роботи інформаційно-аналітичного підрозділу установи.

Форми аналітичних прогнозів. Постановка проблеми. Припущення. Термінологія. Історичний аналіз. Аналіз особливостей групового і національного характеру, політичної еліти, контреліти. Аналіз існуючого стану і політичної обстановки. Урахування сприятливих і несприятливих факторів. Визначення вирішального фактору. Альтернативні прогнози. Фактори ризику в роботі аналітика при складанні прогнозу. Моніторинг, аналіз міжнародних відносин, дослідження актуальних проблем. Критерії оцінки аналітичної інформації: корисність, повнота, точність, своєчасність, достовірність, ясність викладення, переконливість.

Рекомендована література: [2, 3, 4, 10, 12, 13,16, 21].

Тема 7. Особливості роботи співробітника інформаційно-аналітичного підрозділу установи (організації, корпорації)

Основні складові інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах. Питання організації діяльності аналітиків з забезпечення цих складових в підрозділах державних та приватних структур. Організація інформаційно-аналітичної діяльності в рамках окремого структурного підрозділу установи, організації, підприємства, що має прямий вихід на їх керівництво. Інформаційно-аналітичний підрозділ в межах служби безпеки установи, організації, підприємства. Основні функції інформаційно-аналітичного підрозділу, що забезпечує міжнародні відносини. Спеціалізація робітників інформаційно-аналітичного підрозділу. Цільовий характер інформації, що здобувається. Основні напрями збору інформації в інтересах розвитку міжнародних відносин.

Проблеми невизначеності сучасної міжнародної обстановки та їх врахування в діяльності аналітиків. Особливості добування необхідної інформації інформаційно-аналітичним підрозділом банку. Контррозвідувальне забезпечення банківської діяльності.

Приватні інформаційно-аналітичні агенції, їх місце та роль на сучасному ринку інформаційних послуг. Основні послуги консалтингових агенцій. Загальні характеристики діяльності консалтингових агенцій.

Найважливіші функціональні обов’язки керівника (співробітника) інформаційно-аналітичного підрозділу установи (організації, підприємства).

Рекомендована література: [6, 10, 12, 13, 16, 20, 21,].

Тема 8. Методика розробки аналітичних прогнозів
в галузі міжнародних відносин

Форми аналітичних прогнозів. Постановка проблеми. Припущення. Термінологія. Історичний аналіз. Аналіз особливостей групового і національного характеру, політичної еліти, контреліти. Аналіз існуючого стану і політичної обстановки. Урахування сприятливих і несприятливих факторів. Визначення вирішального фактору. Альтернативні прогнози. Фактори ризику в роботі аналітика при складанні прогнозу. Моніторинг, аналіз міжнародних відносин, дослідження актуальних проблем. Критерії оцінки аналітичної інформації: корисність, повнота, точність, своєчасність, достовірність, ясність викладення, переконливість. Суб'єкт, об'єкт, предмет, процес і засоби інформаційно-аналітичної роботи в міжнародних відносинах. Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності. Стандартні та проблемні ситуації. Засоби вирішення проблеми та проблемних ситуацій.

Рекомендована література: [3, 11, 12, 13, 26, 28, 29, 30].

Тема 9. Інформаційно-аналітична робота
в закордонних установах

Основи; організації державної роботи по збиранню та аналізу зовнішньополітичної інформації. Основні джерела інформації, які використовують співробітники закордонних представництв. Головні умови до зовнішньополітичної інформації. Дезінформація, направлена інформація. Кулуарна дипломатія як спосіб збирання інформації. Дипломатичні документи. Види інформаційних документів, які готуються у посольствах, генеральних консульствах та торговельних представництвах.

Рекомендована література: [3, 11, 12, 13, 26, 28, 29, 30].

Тема 10. Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені. Міжнародна іміджева інформація. Технології PR у зовнішній політиці

Територія, природні умови. Демографічні характеристики. Загальні показники економічного розвитку. Державний та приватний сектори економіки. Структура промислового виробництва. Сільське господарство. Рівень розвитку матеріальної інфраструктури. Внутрішній ринок. Виробництво послуг. Зовнішньоекономічні зв’язки. Ринок праці. Розвиток науки та техніки. Соціальні потреби населення. Екологічній стан.

Політична організація суспільства. Характеристики політичних лідерів. Характеристики політичних і державних органів, що приймають рішення. Внутрішня політика держави. Збройні сили. Військово-промисловий потенціал. Зовнішня політика. Регіональні проблеми. Міжнародні взаємодії. Міжнародні конфлікти. Глобальні проблеми сучасності.

Рекомендована література: [3, 11, 12, 13, 26, 28, 29, 30].

Критерії оцінювання знань

1. 
   Робота на лекції (активність, ведення письмових
   або цифрових записів, запитання лектору) до 7 балів
   
2. 
   Самостійна робота (реферат) до 3 балів
   
3. 
   Модульна контрольна робота до 15 балів
   
4. 
   Тести до 5 балів
   
5. 
   Інші види робіт (наукові повідомлення, творчі завдання,
   участь у «круглих столах» тощо) до 5 балів
   
6. 
   Екзамен до 20 балів.
   

Контроль знань

Контроль знань, набутих в процесі вивчення навчальної дисципліни, відбувається у формі усного опитування, рефератів, тестів, письмових контрольних робіт та екзамену.

Оцінка «відмінно» заслуговує студент, який виявив всебічні, системні і глибокі знання навчального матеріалу і вміння вільно виконувати передбачувані програмою завдання, ознайомлений з основною і додатковою літературою. Зазвичай, оцінка «відмінно» ставиться студентам які засвоїли основні поняття та принципи дисципліни, вільно оперують категоріями та інтерпретують засвоєний матеріал, усвідомлюють зв’язки між основними явищами та процесами, творчо та коректно використовують їх при розв’язанні завдань.

Оцінки «добре» заслуговує студент, який виявив повне знання навчального матеріалу, успішно виконав передбачені програмою завдання, засвоїв рекомендовану основну літературу. Як правило, оцінка «добре» виставляється студентам, які засвідчили системні знання, поняття принципів дисципліни і здатні до її самостійного поповнення та оновлення під час подальшої навчальної роботи та професійної діяльності. Одночасно вони допустили певні неточності, пропуски, помилки, які зумовили некоректність окремих результатів та висновків.

Оцінки «задовільно» заслуговує студент, який виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, потрібному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, частково впорався з виконанням передбачених програмою завдання, ознайомлений із частиною рекомендованої основної літератури. Зазвичай, оцінка «задовільно» виставляється студентам, які допустили суттєві помилки в усних відповідях та при виконанні завдань контрольних робіт, мали серйозні труднощі у спробах усунути ці помилки самостійно.

Оцінка «незадовільно» виставляється студентові, який виявив значні прогалини в знаннях основного навчального матеріалу, допустив грубі помилки у виконанні передбачених програмою завдань, незнайомий з основною літературою. Як правило, «незадовільна» оцінка виставляється студентам, у яких відсутні знання базових положень навчальної дисципліни або їх недостатньо для продовження навчання чи початку професійної майстерності.

Невмотивований пропуск практичного заняття тягне за собою виставлення за нього негативної оцінки.

Екзамен – письмовий. Завдання складається із 10 тестових завдань (по 1 балу кожне), двох теоретичних питань (по 5 балів кожне).

КИЇВ • 2019