Ім'я файлу: Звіт.docx
Розширення: docx
Розмір: 548кб.
Дата: 17.06.2022
скачати




  1. КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ

Факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу

Кафедра готельно-ресторанного бізнесу

ЗВІТ

Виконавець :
Студентки 4 курсу

ГРС- 18

Божек Кристина Федорівна
Підприємство:
ФОП Суши&Піца гастро

Керівник:
Сокол Олександ Дмитрович
Навчальний заклад:
КУК

КИЇВ-2022

ВСТУП
Програма навчальної практики є невід’ємною складовою частиною підготовки фахівців напряму «Готельно-ресторанна справа», «Менеджмент соціокультурної діяльності» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Відповідно до навчального плану для підсилення практичного спрямування підготовки фахівців на другому курсі у четвертому семестрі передбачена 10-тижнева навчальна практика в обсязі 540 год. на виробництвах підприємств ресторанного господарства.

Практична підготовка студентів з фаху регламентується згідно з «Положенням

про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затвердженого наказом Міністерства освіти України № 351 від 20.12.1994 р., наказами і рішеннями колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо практики студентів, навчальним планом напряму підготовки «Готельно-ресторанна справа» і кваліфікаційною характеристикою спеціалістів.

Навчальна практика є логічним продовженням навчальної практики, що дає можливість поглибити і закріпити теоретичні знання з дисциплін «Кулінарологія», «Фізіологія харчування», «Ресторанна справа» та ін.

Сфера обслуговування досягла сьогодні якісно нового рівня, перетворившись на високорентабельну, прибуткову галузь господарства, що інтенсивно розвивається. В сучасних умовах для фахівця даної сфери набуває особливого значення самостійність і творчий підхід до розв’язання практичних завдань, що постають перед підприємствами готельно-ресторанного бізнесу. Тому важливо забезпечити не лише необхідний обсяг теоретичних знань з фаху, а й і уміння застосовувати їх у практичній роботі, що слід розглядати як головне завдання підготовки фахівців у вузі.

Цій меті цілком підпорядкований навчальний процес, який забезпечує оптимальне поєднання теоретичного матеріалу, напрацьованого під час лекцій, з активними формами практичних та лабораторних занять, а також його закріплення в ході навчальної практики. Такий підхід дозволяє студентам краще ознайомитися зі сферою своєї майбутньої фахової діяльності, дає змогу застосувати одержані теоретичні знання у практичній роботі, розвиває самостійність і відповідальність за прийняті рішення в умовах конкретного підприємства готельно-ресторанного бізнесу.

Програма підготовлена з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду проведення навчальної практики.



МЕТА І ЗМІСТ ПРАКТИКИ
Метою виробничої практики є ознайомлення студентів з організацією технологічних процесів в готелі. Завданням практики є формування у студентів на базі теоретичних знань, отриманих ними в процесі навчання, вміння застосовувати їх у практичній діяльності, удосконалення і розширення на цій основі професійних навичок для прийняття самостійних рішень в різних виробничих ситуаціях (на технологічному рівні).

Студенти повинні засвоїти функціональні обов’язки працівників поверхової служби, технологію прибирання номерного фонду і приміщень загального користування, технологію використання засобів миття та чищення, ведення документації на поверсі, а також формування професійних знань, умінь і навичок щодо організації процесів в закладах ресторанного господарства. Практика студентів передбачає безперервність та послідовність при одержанні необхідного обсягу практичних знань та умінь. Студенти на практиці відпрацьовують навички необхідні для виконання функцій первинних посад: покоївки, помічника кухаря.

Тематичний план навчальної практики

Підрозділ підприємства

Зміст роботи

Адміністрація / управління

  1. Оформлення пропускних документів, інструктаж із техніки безпеки.

  2. Ознайомлення з базою практики та її структурою.

  3. Ознайомлення зі структурою технологічного процесу виробництва на підприємстві.

  4. Ознайомлення з нормативно-технічною документацією на кулінарну продукцію.

  5. Ознайомлення з виробничим інвентарем та кухарським інструментом (виробничий посуд, обробні дошки, змінні механізми устаткування) на робочих місцях, порядок їх видачі, зберігання, санітарної обробки.

  6. Санітарний режим обробки приміщень, інвентарю, спецодягу.

  7. Санітарні дні (графік, відповідальні, порядок приймання робіт).

  8. Особиста гігієна працівників виробництва.

Склад сировини

підприємства

  1. Ознайомлення з вимогами до якості при прийманні сировини (якісні посвідчення, ветеринарні свідоцтва, карантинні сертифікати, сертифікати відповідності та ін.).

  2. Температурний режим зберігання різних товарів та сировини, терміни зберігання, товарне сусідство.

Заготівельний цех (відділення)

підприємства

  1. Зберігання сировини у коморі добового запасу.

  2. Отримання сировини з комори добового запасу.

  3. Первинна обробка до ступеня готовності «сирий напівфабрикат».

  4. Нарізка дрібношматкових м'ясних і рибних напівфабрикатів, відбиття і спушення м'ясних напівфабрикатів, формування виробів з січеного м'яса й риби, зокрема панірованих.

  5. Приготування очищених овочевих напівфабрикатів і освоєння видів нарізки.

  6. Вимоги до якості сирих напівфабрикатів (овочевих, рибних, м'ясних тощо).

  7. Упаковка сирих напівфабрикатів в багатооборотну і споживчу тару. Маркування.

Доготівельний цех (відділення)

підприємства

  1. Варка бульйонів (рибних, м'ясних, овочевих). Вимоги до якості.

  2. Приготування соусів. Вимоги до якості.

  3. Приготування холодних закусок. Вимоги до якості.

  4. Приготування перших страв. Вимоги до якості.

  5. Приготування других страв. Вимоги до якості.

  6. Приготування солодких страв та десертів. Вимоги до якості.

  7. Освоєння прийомів роботи на цеховому технологічному устаткуванні.

  8. Розробка технологічних карт, розрахунок харчової й енергетичної цінності готової продукції (конкретний приклад).

  9. Акти контрольних відпрацювань на новий вид сировини для визначення норм закладки в рецептуру (нетто, брутто).

  10. Акти контрольних проробок на партію продукції для уточнення виходу (провести тричі на одиницю продукції самостійно, визначити відхилення від Збірника рецептур або стандарту організації).

  11. Підготовка проекту на науково-технічну документацію (оформлення технічних умов і технологічних інструкцій на виробництво продукту, розділи і підрозділи, технологічні схеми, апаратурні рішення).

Цех (відділення) з виробництва

кондитерських виробів

  1. Підготовка сировини для виробництва борошняних виробів, заміс різних видів тіста. Вимоги до якості.

  2. Приготування напівфабрикатів (пісочних, бісквітних, листкових та ін.). Вимоги до якості.

  3. Приготування оздоблюваних напівфабрикатів (кремів, помадок, сиропів, желе та ін.). Вимоги до якості.

  4. Приготування тортів, тістечок, рулетів та інших кондитерських виробів. Вимоги до якості.




Зміст навчальної практики
В ході навчальної практики студенти засвоюють такі питання:

  • соціальне призначення і виробничі функції підприємства готельно-ресторанного бізнесу;

  • контроль за станом будівель у закладі готельно-ресторанного бізнесу;

  • інженерне обладнання будівель;

  • номенклатура і організація приміщень підприємства готельно-ресторанного бізнесу (призначення, оснащення);

  • вирішення інтер’єру приміщень;

  • організація матеріально-технічного і продовольчого постачання;

  • санітарно-гігієнічний стан приміщень підприємства;

  • персонал, його професійний і кваліфікаційний склад;

  • організація роботи персоналу у структурних підрозділах підприємства;

  • організація виробничого процесу з виготовлення продукції ресторанним господарством та надання основних і додаткових послуг підприємством готельно-ресторанного бізнесу;

  • організація енергетичного постачання підприємства і шляхи економії енергоресурсів;

  • організація транспортного обслуговування підприємства;

  • культура обслуговування у закладі готельно-ресторанного бізнесу;

  • вирішення питань екології та безпеки життєдіяльності у закладах готельно-ресторанного бізнесу

  • договірні відносини підприємства готельно-ресторанного бізнесу з суміжними галузями господарства;

  • рекламно-інформаційна діяльність підприємства.


В ході навчальної практики студенти проводять такі розрахунки:

  • проводять розрахунки сировини для комори добового запасу і далі - на виробництво;

  • розраховують норми закладки сировини в рецептурах на певний вихід готової страви;

  • складають технологічні схеми приготування напівфабрикатів і страв;

  • беруть участь у приготуванні кулінарних виробів і напівфабрикатів;

  • визначають причини браку, зниження якості продуктів залежно від режимів роботи устаткування і ступеня дотримання технології;

  • беруть участь у проведенні бракеражу кулінарної продукції і вчаться відображати результати в бракеражному журналі;

    • беруть участь у відборі проб для лабораторних досліджень (самоконтроль).


В ході навчальної практики студенти вивчають:

  • порядок і вимоги до постачання виробництва сировиною;

  • режими зберігання різних видів сировини;

  • технологічну дисципліну і виробничу санітарію;

  • документацію щодо виробничого контролю;

  • зразки бланків для оформлення продукції на лабораторний контроль і порядок їх заповнення;


Результатом освоєння студентами практичних навичок на виробництві та опанування теоретичного матеріалу, який вони отримали під час занять у навчальному закладі, є :

  • розробка техніко-технологічних карт, розрахунок харчової та енергетичної цінності готової продукції (конкретний приклад);

  • складання технологічних схем на страви та кулінарні вироби;

  • акти контрольних опрацювань на новий вид сировини для визначення норм закладки в рецептуру (нетто, брутто);

  • акти контрольних опрацювань на партію продукції для уточнення виходу (провести тричі на одиницю продукції самостійно, визначити відхилення від Збірника рецептур або стандарту організації);

  • підготовка проекту на науково-технічну документацію (оформлення технічних умов і технологічних інструкцій на виробництво продукту, розділи і підрозділи, технологічні схеми, апаратурні рішення).


Після закінчення навчальної практики при складанні звіту студент робить власні висновки про відповідність стану технологічної і санітарно-гігієнічної дисципліни на підприємстві, їх відповідність вимогам нормативів, що діють. В завершальній частині звіту студент-практикант повинен дати свої пропозиції щодо вдосконалення технологічних процесів і операцій, умов зберігання продукції, стану внутрішнього контролю виробництва, раціональному використанню устаткування, а також необхідності його заміни на досконаліші моделі або моделі іншої продуктивності, дослідити асортимент кулінарної продукції, що випускається, і дати рекомендації щодо його зміни з відповідним обґрунтуванням.
БАЗИ ПРАКТИКИ
Навчальна практика студентів напряму підготовки «Готельно-ресторанна справа» , «Менеджмент соціокультурної діяльності» проводиться на базах практики, які мають умови та можливості для виконання програми практики. Базами практики є заклади ресторанного господарства всіх типів, різних форм власності, які є юридичними особами: ресторани, кафе й інші виробничі та комерційні структури. За бази практики обираються підприємства, що мають штат висококваліфікованих фахівців, здатних надати допомогу студентам у закріпленні теоретичних знань і набутті практичних фахових умінь і навичок (список орієнтовних баз практики наведено у додатку 1).

З базами практики (підприємствами, організаціями, установами будь-яких форм власності) університет завчасно укладає договори. Тривалість дії договорів погоджується договірними сторонами. Вона може визначатися на період конкретного виду практики або до п'яти років.

Студенти можуть самостійно з дозволу кафедри підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для використання.

Розподіл студентів за базами практики здійснюється кафедрою готельно-ресторанного бізнесу і затверджується наказом ректора.
ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ
Відповідальність за організацію, проведення і контроль практики покладається на керівників вищих навчальних закладів. Загальне керівництво виробничою практикою та відповідальність за її організацію і контроль у КУК покладається на співробітника департаменту управління навчальним процесом, котрий підпорядковується проректору з навчальної роботи.

Навчально-методичне керівництво і виконання програми навчальної практики напрямів підготовки «Готельно-ресторанна справа», «Менеджмент соціокультурної діяльності» забезпечує кафедра готельно-ресторанного бізнесу. Загальний контроль за підготовкою і проведенням практики здійснюється завідувачем кафедри готельно-ресторанного бізнесу. Безпосереднє керівництво практикою на окремих базах покладається на викладачів кафедри. До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені викладачі кафедри менеджменту та економіки.

Термін проведення навчальної практики на другому курсі визначається наказом ректора. Розподіл студентів за базами практики і призначення керівників від університету здійснюється кафедрою готельно-ресторанного бізнесу і затверджується наказом ректора.

Під час практики за кожним студентом закріплюється робоче місце в одному з підприємств ресторанного господарства. Для студентів встановлюється режим роботи, обов'язковий для робітників підприємств. Студент-практикант повинен вивчити програмне завдання кафедри і виконати всі роботи, які випливають із завдання, повністю відповідає за точне й своєчасне виконання дорученої йому роботи.

Безпосереднє керівництво й виконання програми практики покладається на керівника практики від кафедри. Він розробляє програму, веде навчально-методичну документацію, визначає бази практики, вивчає їх можливості та готовність до проведення практики, готує необхідні матеріали для укладення договорів між університетом та керівниками баз практики.

Відповідальні за проходження практики від кафедри зобов’язані завчасно подбати про надання студентам робочих місць на базах практики; розробити індивідуальні завдання для студентів і графік проходження практики; контролювати виконання програми практики і вживати необхідних заходів у разі виникнення непорозумінь і відхилень від програми.
Перед початком практики керівник практики від кафедри забезпечує проведення таких організаційних та практичних заходів:

  • проведення всіх організаційних заходів перед початком практики: інструктаж про порядок проходження практики та з техніки безпеки, видача студентам-практикантам направлень та роз'яснення щодо оформлення щоденника практики, календарного плану;

  • контроль підготовленості баз практики, з'ясування графіка роботи студентів на базах практики, визначення форм роботи та видів діяльності;

  • визначення складу груп та бригад практикантів;

  • повідомлення студентів про систему звітності з практики, ухвалену на кафедрі, а саме: здача письмового звіту та щоденника практики, виконання індивідуального завдання;

  • встановлення термінів складання диференційованого заліку з практики;

  • розробку графіка щодо здійснення контролю за відвідуванням студентами бази практики та виконанням даної програми.

З метою забезпечення виконання програм і підвищення ефективності практики керівник від кафедри підтримує повсякденний контакт і взаємодіє з керівниками від баз практики.
Керівник практики від підприємства:

  • організовує проходження практики закріплених за ним студентів, виділяє кожному практиканту певну ділянку роботи, забезпечує робочим місцем;

  • складає для кожного студента графік роботи, погоджує його з керівником від кафедри;

  • не пізніше як через три дні після прибуття студента на підприємство (організацію, установу) до ВНЗ надсилається повідомлення встановленого зразка про прибуття на практику студентів,

  • знайомить студентів з організацією роботи на конкретних робочих місцях, допомагає їм правильно виконувати всі завдання, навчає практикантів раціональним способам роботи;

  • надає допомогу студентам у проведенні науково-дослідної роботи;

  • здійснює постійний контроль за виробничою роботою практикантів і їхньою дисципліною, контролює ведення щоденників, підготовку звітів із практики;

  • після закінчення практики на кожного студента складає виробничу характеристику, в якій повинна бути дана об'єктивна оцінка виконання програми практики, ставлення студента до роботи, підготовленості його до самостійної діяльності, якості набутих ним знань, дисциплінованості.


У разі, коли проходження практики на підприємстві відбувається групами з кількох осіб, з їх числа призначається старший групи, в обов'язки якого входить:

  • щоденний облік явки студентів на практику;

  • систематичний зв'язок групи практикантів з керівниками практики від кафедри і підприємства;

  • сповіщення керівника практики від кафедри про всі непорозуміння під час практики (в той же день).


Обов’язки студентів під час навчальної практики:

  • до початку навчальної практики студент проходить медичний огляд, що передбачений для працівників ресторанного господарства, на кафедрі одержує програму практики, завдання, тему курсової роботи;

  • вчасно прибуває на базу практики;

  • в повному обсязі виконує всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками керівника практики;

  • у процесі практики збирає, узагальнює й систематизує матеріал для курсової роботи, розробляє пропозиції;

  • вивчає і суворо дотримується правил охорони праці, техніки безпеки й навчальної санітарії;

  • відповідає за виконану роботу і вірогідність всіх даних, зібраних для курсової роботи, й наведених в щоденнику, звіті;

  • вчасно складає залік із практики.


Студент-практикант повинен працювати в тісному контакті із завідувачем виробництва, його заступниками, інженером-технологом, інженером з охорони праці.
































Характеристика кафе

Форма обслуговування відвідувачів – офіціантами. Кафе-бар працює з 11:00 до 23:00 год. Середній товарооборот за день складає 2 000грн., а за місяць в середньому – 50000грн.

Місце забудови кафе-бара з економічної точки зору вибрано вдало, тому що заклад знаходиться на центральній вулиці міста та неподалік від затишної та мальовничої «Альтанки», до якої приходять туристи та жителі міста. Зовнішні стіни будівлі виконані із декоративного каменю. Над центральним входом до кафе-бару розташована вивіска, яка вночі освітлюється яскравим світлом. На території кафе-бару є літній майданчик на 15місць. В закладі знаходиться 1 зал.

При побудові цього кафе-бару були враховані санітарно-гігієнічні вимоги, що підходять для підприємств такого типу. Під’їзний шлях на господарче подвір’я здійснюється з одного боку, на якому є розворотний майданчик. Відстань до сміттєзбірників складає 25м, що відповідає санітарним вимогам. Всі види комунікацій (електричне, газове, водяне постачання, каналізація) присутні на даному підприємстві. На підприємстві застосовується місцева система опалення. Джерело постачання – індивідуальна електричне опалення.

В кафе присутня витяжна система вентиляції.
Питною водою підприємство забезпечує центральне водопостачання. В кафе-барі використовується схема водопровідної мережі з нижнім розведенням магістралей, тобто, магістралі прокладені під підлогою.
Каналізація обладнується внутрішньою виробничою та господарсько-фекальною каналізацією. До першої надходять стічні води від мийних ванн, раковин, трапів виробничих приміщень. До другої надходять води від унітазів, умивальників та інших санітарних устроїв.


Тип підприємства - кафе .
Це заклад громадського харчування з не дуже широким асортиментом страв. Призначення - обслуговування споживачів.
Кафе знаходиться по вул. Порика 3.
Кафе відповідає таким вимогам, як вишуканість інтер’єру,високий рівень комфортності та обслуговування,широкий вибір послуг,оригінальний асортимент,вишуканість фірмових страв,їх оригінальність.
Спеціалізація кафе - випуск страв громадського харчування.
Форма обслуговування - повне обслуговування,часткове.
Способи розрахунку з клієнтами за харчування - готівковий розрахунок.
Контингентом закладу є люди,які бажають в чудовій та затишній атмосфері гарно відпочити та скуштувати смачні страви та напої. Основні послуги - подання їжі у відповідності з асортиментом меню, за запитами клієнтів; обслуговування офіціантами; музичний супровід.


Функції керування кафе:

  1. технічна і технологічна підготовка виробництва і робітників до обслуговування;
загальне керівництво підприємством;

  1. техніко-економічне планування;

  1. технічне і продовольче постачання;

  1. урахування фінансової діяльності.

  1. Структура керування кафе - сукупність підлеглих взаємозалежних організаційних одиниць або ланок, які виконують визначені функції.

  1. Додаткові послуги - обслуговування урочистих подій працівників підприємства (весілля, ювілеї), прийом замовлень на виготовлення кулінарних та кондитерських виробів, виклик таксі, продаж продукції в кредит та інше.

  1. У кафе є бенкетний зал, бар і барна стійка, гардероб, туалетні кімнати,місця для паління. Офіціанти досконало володіють технікою обслуговування відвідувачів, а деякі з них - володіють знаннями іноземних мов.

  1. Протягом робочого дня в кафе виконуються замовлення відвідувачів згідно меню. При наявності необхідних продуктів в кафе на замовлення відвідувачів може бути приготовлена страва, не зазначена в меню, але за розкладом діючих збірників рецептур страв та кулінарних виробів.

Кафе розраховане на обслуговування певної кількості відвідувачів – 24 місць.
Особовий склад:

Директор;
Головний бухгалтер;
Кухарі (1 чоловік);
Бармени (1 чоловіка);
Офіціант (2 чоловіка)
Двоє охоронців;
Прибиральниці (1 жінка);
Мийниця посуду.( 1 жінка)



2.2 Мета і місія кафе

1. Цілі повинні бути досяжними - це принципова вимога при визначенні цілей. Вони не повинні бути досить легкими для досяг­нення. Але вони не повинні бути нереальними щодо можливостей виконавців. Нереальна для досягнення ціль приводить до демотивації працівників і втрати ними необхідних в роботі орієнтирів, що негативно позначається на діяльності підприємства.

2. Цілі повинні бути гнучкими, що надає можливість для їх корегу­вання щодо змін як у внутрішньому так і у зовнішньому середовищі.
3. Цілі повинні бути конкретними, мати певну визначеність і специфічність, допомагати однозначно орієнтуватись у спрямова­ності функціонування підприємства. Цілі повинні чітко фіксувати передбачувані результаті діяльності, терміни їх досягнення й хто повинен її досягти. Чим конкретнішою є ціль, тим легше визначи­ти стратегію її досягнення.
4. Цілі повинні бути вимірюваними, тобто сформульованими таким чином, щоб їх можна було кількісно виміряти.
5. Цілі повинні бути сумісними, що означає що довготермінові цілі відповідають місії підприємства, а короткотермінові - довго­терміновим його цілям. Важливо, щоб відповідали одна одній цілі, які відносяться до прибутковості й до визначення конкурентної по­зиції, цілі зміцнення позиції на опанованому ринку й цілі щодо про­никнення на нові ринки, цілі прибутковості й благодійності, цілі щодо зростання й цілі щодо підтримання стабільності.
6. Цілі повинні бути прийнятними для основних суб'єктів, які визначають діяльність підприємства. При формулюванні цілей досить важливо враховувати побажання й потреби працівників. Слід ставити такі цілі, які б забезпечували одержання максимально мож­ливих прибутків у довготерміновій перспективі, а також врахову­вали б інтереси суспільства загалом щодо охорони навколишнього середовища та реалізації соціальних потреб населення.


2.3. Спеціалізація. Концепція і стиль закладу ресторанного господарства

Робота над створенням закладу ресторанного господарства повинна починатися з чіткого визначення стратегії та концепції цього підприємства. Для складання концепції необхідно виявити контингент відвідувачів закладу, рівень зміни потоку відвідувачів та формат підприємства.

2.4. Форми розрахунку зі споживачами

У кафе використовують готівковий і безготівковий розрахунки.

Розрахунок готівкою. На підставі виконаного замовлення здійснюється розрахунок готівкою. Після того, як гості попросили подати рахунок, офіціант кладе його на маленький піднос (папку для рахунка і т.ін.) і кладе на стіл відвідувачеві. Отримавши гроші, він з рахунком підходить до касира і робить оплату. Касир перевіряє купюри, кладе їх поряд з касою, пробиває чек і повертає офіціанту рахунок, погашений чек і здачу, потім кладе грошові купюри в шухляду касової машини. Рахунок, погашений чек і здачу в спеціальній папці або подносі офіціант подає замовнику.

Безготівковий розрахунок. У кафе безготівковий розрахунок здійснюється по пластикових картах, які є письмовим грошовим документом, виданим банківською або іншою спеціалізованою кредитною установою, який засвідчує наявність в цій установі рахунка власника пластиковоі карти і дає йому право на придбання продукції та послуг підприємств харчування без оплати готівкою.
Загальнопоширені способи розрахунку включають готівкові гроші, кредитні картки, чеки, запис на рахунок. Офіціант повинен знати процедури розрахунку усіма вищезгаданими способами.
Асортимент і цінова політика кафе «У Дворику»

Холодні закуски

  • М’ясне асорті 150г -90,00грн

  • Асорті благородних сирів 120г-110грн

  • Салати

  • Салат «Грецький» 200г-75грн

  • Салат «Салмон» 200г-110грн

  • Теплий салат з телятиною 200г-105грн

Гарячі м’ясні страви

  • Стейк з курячого філе 100г-47грн

  • Телячі медальйони під соусом Діжон 100г-100грн

Пасти

  • Карбонара 300г-75грн

  • Балоньєз 300г-85грн

Десерти

  • Тирамісу 100г-65грн

  • Чізкейк 100г-70грн

Елітні напої

  • Абсент Xenta 0.5-860грн

  • Джин Дженьюнен 0.7-472грн

Коньяк

  • Коблево 3 зірочки 0.5-206грн

  • Коблево 5 зірок 0.5-260грн

3.3 Схема виробничого циклу ресторану

Методи і форми обслуговування, перелік послуг

1. Вказати методи обслуговування.

Заповнити таблицю.
Таблиця 3

Послуги які надаються кафе «У Дворику»

Код

Найменування послуги

1

Доставка суші

2

Приготування обідів

3

Заказ банкету

4

Замовлення столику









ЛИТЕРАТУРА

1. Книга одного автора:

Література

1. Іванів В. В. Ефективне управління. Київ : Наукова думка, 2014. 315 с.

2. Шерман И. М. Экономика. Київ : Вища школа, 2010. 458 с.

3. Иванов Н. П. Эффективное управление. Москва : Наука, 2015. 352 с.

4. Backer J. Effective management. London : Pan Books, 2011. 243 р.

5. Bernstein T. Effective management, 2nd ed. New York : Atheneum, 2012. 298 р.
2. Книгадвох, трьохібільшеавторів:

Література

1. Іванів В. В., Василів М. Н. Ефективне управління. Київ : КНЕУ, 2014. 367 с.

2. Иванов Н. П., Петров К. Л., Сидоров В. Н. Эффективное управление.

Москва : Наука, 2015. 412 с.

3. Владимиров В. И., Сухойван П. Г., Бугай К. С. Эффективное управление.

Киев : АН УССР, 1987. 522 с.

4. Ефективне управління. Сухойван П. Г. та ін. Київ : КНЕУ, 2017. 585 с.

5. Effective management. Backer J. et al. London : Pan Books, 2010. 625 р.

6. Effective management. Bernstein T. et al. 2nd ed. New York : Atheneum, 2014. 468 р.


  1. Електронні ресурси:

Література

1. Ілляшенко С. М. Товарна інноваційна політика. URL: http://ojs.lib.swin.edu.au/index

(дата звернення : 15.02.2018).

2. Zhao S., Martin J. Identity construction on Facebook. Computers in Human Behavior.

2008. Vol. 24. Р. 16–36. URL: http://ojs.lib.swin.edu.au/index

(дата звернення : 15.02.2018).

4. Книга за редакцією (без автора):

Література

1. Ефективне управління. За ред. С. К. Гнатів. Київ : Логос, 2016. 295 с.

2. Effective management. S. Thomas, F. Miller, M. Choi, Eds. London : Pan Books,

2010. 814 р.
5. Книга за редакцією (з автором):

Література

1. Іванів В. В.Ефективне управління. За ред. С. К. Гнатів. Київ : Наукова думка,

2016. 420 с.

2. Angeli L., Stamos J., Choi M. Effective management. F. Miller, Ed.

London : Pan Books, 2010. 518 р.
6. Книга з перекладачами (або без імен перекладачів):

Література

1. Іванів В. В.Ефективне управління. Пер. з англ. В. П. Кос, Р. Т. Шпак.

Київ : Наукова думка, 2016. 445 с.

2. Іванів В. В.Ефективне управління. Пер. з англ. Київ : Наукова думка,

2016. 445 с.
7. Книга з колективним автором:

Література

1. Дипломна робота. Київ : КНУКіМ, 2014. 85 с.

2. Ethical standards of psychologists. Washington : APA, 2010. 115 р.
8. Багатотомне видання, окремий том:

Література

1. Ефективне управління: у 5 т. За ред. С. К. Гнатів. Київ : Наукова думка,

2009. Т. 3. 456 с.

9. Частина книги:

Література

1. Іванів, В. В. Методи управління. Ефективне управління. Київ : Наукова думка,

2016. С. 86–190.

2. Angeli L., Stamos J., Choi M. Management methods. Effective Management.

London : Pan Books, 2010. Р. 319–440.
10. Стаття з журналу:

Література

1. Іванів В. В.Методи управління. Економіка та держава. 2016. № 2. С. 41–45.

2. Angeli L., Choi M. Essential categories.EconomicTheory. 2014. № 1. Р. 78–85.
11. Стаття зі збірника:

Література

1. Іванів В. В. Методи управління. Проблеми управління. Вінниця : ВНУ,

2016. С. 56–60.

2. Bjork R. A. Retrieval inhibition as an adaptive mechanism. Varieties of memory &

consciousness. New York : Erlbaum, 1989. 309–330.

12. Стаття з довідника або енциклопедії:

Література

1. Іванів В. В.Методи управління. Економічна енциклопедія: у 10 т.

За ред. С. К. Гнатів. Київ : Наукова думка, 2016. Т. 5. С. 156–160.
13. Тези матеріалів конференції:

Література

1. Болоховець Г. С. Методи управління. Проблеми управління: ІІІ Міжнародна

науково-практична конференція. Харків : ХНУ, 2016. С. 129–132.
14. Законодавчі документи:

Література

1. Про інноваційну діяльність: Закон України від 5 серпня 2002 р. Верховна Рада України. Голос України. 2002. 9 серпня. С. 10–12. 15. Дисертація:

Література

1. Біловодська О. А. Інноваційний розвиток : дис. … канд. екон. наук : 08.00.04.

Суми : СНУ, 2014. 215 с.

2. Бузевич І. Ю. Стан та перспективи менеджменту : дис. … д-р. екон. наук :

08.00.04. Київ : НАУ, 2015. 509 с.
16. Автореферат:

Література

1. Біловодська О. А. Інноваційний розвиток : автореф. дис. … канд. екон. наук :

08.00.04. Суми : СНУ, 2014. 20 с.

2. Бузевич І. Ю. Стан та перспективи менеджменту : автореф. дис. … д-р. екон.

наук : 08.00.04. Київ : НАУ, 2015. 36 с.

17. Праці одного і того ж року, того ж автора:
1. Luhan, M. (2015a). Culture is our business. New York: McGraw-Hill.

2. Luhan, M. (2015b). From cliché to archetype. New York: Viking Press.









скачати

© Усі права захищені
написати до нас