Ім'я файлу: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 181кб.
Дата: 03.10.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 181кб.
Дата: 03.10.2021
скачати
ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ
Виконала: Боженова Олеся
Група: 11ПЕ
Перевірив: Гололобов Максим
Легка атлетики один із найстаріших видів спорту. В основу легкоатлетичних вправ покладені природні рухи людини - ходьба, біг, стрибки, метання. Історія легкої атлетики сягає в глибоку давнину. Перші відомості про легкоатлетичні змагання датуються 776 р. до н. е. Вони зустрічаються в історичних нотатках про Олімпійські ігри Стародавньої Греції. У той час програма цих змагань складалася тільки з бігу. Боротьбу, кулачний бій і взагалі усі вправи, що розвивали силу, греки відносили до важкої атлетики. Ясно, що назва «легка атлетика» сьогодні досить умовна, адже важко назвати, наприклад, біг на довжелезну дистанцію — марафон або метання молота «легкими» фізичними вправами.
Найдавнішим змаганням атлетів, безсумнівно, є біг. Разюче, що сьогодні ми знаємо ім`я першого олімпійського чемпіона древньої Греції і дату, коли відбулася ця подія. Це трапилося в 776 р. до н.е. в Олімпії. Переможець був один, тому що атлети змагалися на тих іграх тільки в бігу на один стадій (приблизно 192 м) — звідси слово «стадіон». Ім’я переможця - Коріб, здається, він був кухарем з міста-поліса Эліди. В Ермітажі, у Санкт-Петербурзі, можна побачити грецькі і римські пам`ятні медальйони, монети із зображеннями бігунів.
Давня Греція. Мирон. Дискобол. 5 ст. до н.е.
Змагалися древні і у метанні диска. Були диски з дерева, каменю, заліза, бронзи, нерідко прикрашалися різьбленням, зображеннями птахів, тварин або сценами спортивних змагань. Вага диска була від 1,25 до 6,63 кг. (Сьогодні диск важить 2 кг для чоловіків і 1 кг для жінок.) Серед болільників іноді дуже цінувалися метателі спису. Їх охоче зображували і скульптори. Сучасна легка атлетика раніше, ніж в інших країнах, почала культивуватися в Англії. Ще у 1837 тут відбулися перші змагання з бігу на дистанцію близько 2 км. Учасниками цього змагання були учні коледжу міста Регбі. Незабаром і в коледжах Ітона, Оксфорда, Кембриджу, Лондона також організуються спортивні змагання. Трохи пізніше в програму змагань включається біг на короткі дистанції, біг з перешкодами і метання ваги, з 1851 включені в програму стрибки в довжину і висоту з розбігу, а з 1864 — метання молота і штовхання ядра. Новий етап почався з проведення щорічних змагань між університетами Оксфорда і Кембриджу. У 1865 був заснований Лондонський атлетичний клуб, що проводив перші чемпіонати країни з легкої атлетики. У 1880 в Англії була заснована аматорська легкоатлетична асоціація, що одержала права вищого органа з легкої атлетики в межуах Британської імперії, а також у її колоніях. У США перший атлетичний клуб з`явився в 1868 у Нью-Йорку. Але, мабуть, центрами розвитку легкої атлетики в Америці в ті роки стали університети. У 1880-90-і рр. легка атлетика як самостійний вид спорту починає культивуватися майже у всіх країнах Європи.
Фініш переможця марафону та вітання глядачів
на І Олімпійських іграх 1896 року
Відродження в 1896 Олімпійських ігор сучасності дуже вплинуло на розвиток легкої атлетики. У програму Ігор I Олімпіади в Афінах (1896) були включені 12 видів легкоатлетичних змагань. Майже всі медалі на цих Іграх завоювали американські легкоатлети. Правда, з появою в 1952 на олімпійських іграх збірної СРСР, в американців з`явилися серйозні конкуренти в легкій атлетиці. На Олімпійських іграх в Атланті (1996) 2000 атлетів розігрували 44 комплекти нагород (більше ніж у будь-якому іншому виді спорту). Змагання для жінок з`явилися на олімпійських іграх у 1928, на Іграх 1996 жінки змагалися у 20 видах легкої атлетики, а вже на літньому чемпіонаті світу (1999) і Олімпіаді в Сіднеї (2000) жінки почали змагатися в стрибках з шестом і метанні молота. Нерідко саме змагання легкоатлетів-олімпійців ставали самими яскравими у житті Олімпіад. Так було, наприклад, у Мехіко (1968), коли американський спортсмен Боб Бімон встановив феноменальний світовий рекорд у стрибках в довжину — 8 м 90 см (одразу на 55 см перевищивши світове досягнення). Цей виступ назвали «стрибком у 21 століття». Практично так воно і трапилося. Тільки через двадцять років цей результат був поліпшений. Фантастичні секунди показала у забігах на 100 і 200 м на Олімпіаді в Сеулі американська бігунка Флоренс Гриффіт- Джойнер. Її рекорд тримається більше 14 років.
Змагання з бігу проводилися задовго до нашої ери. Саме бігуни змагалися на перших Олімпійських змаганнях у Стародавній Греції, які проводились з 776 року до нашої ери. У програму перших 13 Олімпіад ніякі інші види спорту, крім бігу на один стадій (192 м), не входили. У 1936 році на Олімпійських іграх у Берліні, два японських стрибуна з жердиною, Сюхэй Нішіда і Суэо Ое, показали абсолютно однаковий результат – 4 метри 25 сантиметрів, поступившись лише американцю Ерлу Медоузу. Арбітри вручили срібну медаль Нисиде, а його товариша – бронзову. Тоді спортсмени розпиляли свої нагороди навпіл, виготовивши з них новий бронзо-срібний сплав. Глядачі, які спостерігають за змаганнями метальників молота, звичайно, помітили, що цей снаряд зовсім не схожий на молот. А з’явилася ця легкоатлетична дисципліна в Ірландії, де місцеві силачі влаштовували турніри з метання ковальських молотів. Поступово, рукоятки замінили на гнучку ланцюг, а сам молот – на металевий кулю. Але, назва так і збереглося.
У 1968 році американський стрибун у довжину Боб Бимон здійснив фантастичний стрибок на 8 метрів 90 сантиметрів, відразу на 55 сантиметрів поліпшивши попередній рекорд світу, який належав радянському спортсменові Ігоря Тер-Ованесяну. Цей результат тут же назвали «стрибком у 21 століття». Але, до нового тисячоліття рекорд не протримався, в 1991 році спортсмен із США Майк Пауелл поліпшив його на 5 сантиметрів.
А ось рекорд Ярмилы Кратохвілової тримається вже 35 років. В 1983 році вона пробігла 800 метрів за 1 хвилину 53,28 секунди. Цікаво, що навіть країни Чехословаччини, за яку виступала спортсменка, давно вже немає. А ось рекорд так і не побитий до наших днів.
У 1984 році метальник списа з НДР Уве Хон запустив снаряд на 104 метри 80 сантиметрів. Після цього лунали заклики скасувати цей вид легкої атлетики, так як, при наступному рекорд, спис може просто полетіти на трибуни і покалічити глядачів. Вихід був знайдений – у снаряда змістили центр ваги, і результати різко впали. За минулі роки нікому більше рубіж 100 метрів не скорився.
Довгі роки стрибки у висоту були дуже травмонебезпечним видом: спортсменам доводилося приземлятися в яму з піском. Тільки з появою поролонових матів результати почали стрімко рости. До речі, довгий час найсильнішими в цій дисципліні були радянські спортсмени. Валерій Брумель за два роки (1961 – 1963) встановив 6 світових рекордів і був визнаний кращим спортсменом світу того часу.
У 1904 році на Олімпіаді в Сент-Луїсі в змаганнях зі стрибків з жердиною виступив японець Савао Фуни. Вже під час першого стрибка з’ясувалося, що спортсмен просто не має поняття про техніку. Він підбіг до планки, встромив жердину на землю, видерся нагору і перевалився через планку. Арбітри настільки оригінальний стрибок не оцінили і спробу не зарахували. Тоді спортсмен звинуватив суддів в расизмі і покинув стадіон.