Ім'я файлу: Хотинська фортеця Пилипенко БЦІ-11.docx
Розширення: docx
Розмір: 1069кб.
Дата: 05.11.2023
скачати
Пов'язані файли:
ХОЗРАТКУЛОВ ФІЛОСОФІЯ СЕМІНАРИ З 1-7 ТЕМА.doc
Практична 4.rtf
Практ 3-4.docx
Практична робота №1 Швиденко А.В.pptx
джерела фінансування.pptx
Розширення: docx
Розмір: 1069кб.
Дата: 05.11.2023
скачати
Пов'язані файли:
ХОЗРАТКУЛОВ ФІЛОСОФІЯ СЕМІНАРИ З 1-7 ТЕМА.doc
Практична 4.rtf
Практ 3-4.docx
Практична робота №1 Швиденко А.В.pptx
джерела фінансування.pptx
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
КАФЕДРА БУДІВЕЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Реферат з навчальної дисципліни:
«Вступ до фаху»
на тему:
«Історичні та архітектурні аспекти будівництва Хотинської фортеці»
Виконав: студент групи БЦІ-11
Пилипенко А. М.
Перевірив: доцент Басараб В. А.
КИЇВ 2023
Зміст
Вступ 3
Історічна цінність 4
Процес будівництва 6
Архітектура 7
Список використаної літератури 10
Вступ
Хоти́нська фортеця — середньовічна укріплена фортифікаційна споруда в Хотині (Чернівецька область, Україна), збудована русо-влахами за господарювання Мушатів у Молдавському князівстві на межі XIII–XVIII століть на місці руського городища (Х—ХІІІ).
Ця твердиня на правому березі Дністра була однією з наймогутніших у тогочасній Східній Європі, важливим оборонним і торговельним пунктом Молдавії в часи господаря Олександра Доброго.
У ХІХ ст. твердиня втратила своє стратегічне значення, і 1856 її було скасовано як військовий об'єкт. У 1960-тих комплекс споруд фортеці отримав статус пам'ятки архітектури (ох.№ 803).
За підсумками всеукраїнської акції Хотинську фортецю визнано одним із «семи чудес України». [1]
Історічна цінність
Хотинська фортеця відіграла ключову роль у військових та політичних подіях на території України протягом своєї історії. Її стратегічне розташування на високому березі річки Дністер, що дозволяло контролювати важливі торговельні та військові шляхи, надавало фортеці особливу важливість.
Військова функція: Фортеця служила захисною спорудою протягом багатьох століть. Вона була місцем протистоянь між різними державами та народами, такими як Київська Русь, Молдавія, Остромадська держава, Остромадсько-Візантійська імперія, Турецька імперія та Польсько-Литовське королівство.
Битва під Хотином (1621 рік): Це була одна з найвідоміших битв, пов’язаних з Хотинською фортецею, коли спільні сили польсько-литовської армії та козаків під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного зупинили похід турецької армії під командуванням Османа II. Битва під Хотином вважається однією з найважливіших військових перемог українського народу.
Політична роль: Фортеця була також місцем проведення важливих політичних переговорів та дипломатичних зустрічей. Через свою стратегічну важливість, фортеця стала предметом боротьби між різними державами, що хотіли контролювати торгівельні шляхи на річці Дністер. [2]
Під час своєї історії Хотинська фортеця стала свідком численних битв та військових подій, таких як:
Хотинська війна (1621 р.) між Річчю Посполитою та Османською імперією, яка закінчилася перемогою Речі Посполитої;
Польсько-турецька війна (1673 р.), коли фортецю було успішно відбито від турецької армії, на чолі з якої стояв великий візир Кара Мустафа;
Російсько-турецька війна (1739 р.), під час якої російська армія під командуванням графа Бурхардта Миніха захопила фортецю.
Хотинська фортеця була найпотужнішою оборонною спорудою. Навіть дивно, що все починалося з непоказної дерев’яної споруди, яка захищала від набігів Хотинський землі. Спочатку її оточував земляний вал і глибокий рів, з часом, їх замінили високими потужними стінами, а ще пізніше артилерійськими бастіонами.
З роками Хотинська фортеця забудовувалася, міцніла і росла. І зараз стоячи біля її стін, відчувається незвичайна міць і масштаби. Височенні стіни з бійницями і баштами. Стоячи поруч. І якщо зліва фортеця захищає п’ять потужних воріт, то справа її омиває річка Дністер, що служить ще одним щитом. [2]
Процес будівництва
Писемні джерела не містять відомостей про час будівництва як першого кам'яного замку, так і донині існуючої цитаделі.
Спочатку це була невелика, збудована слов'янами, дерев'яна фортеця, її незначні рештки виявлені під час археологічних розкопок.
Їх результати вказують на існування (VIII—IX ст.) на високому скельному дністровському мисі замку-дитинця із нескладними дерев'яними укріпленнями з напільного боку. [1]
Архітектура
На замковому подвір'ї збережений старий кам'яний колодязь. Так як замок височіє на скелі, то тим, хто викопував криницю, прийшлося вирити яму завглибшки 65 метрів. Але є в цьому і плюси - вода досі тамує спрагу і надивовижу смачна та чиста.
Фортечний мур квітчають чотири основні вежі: Північна, Ковальська, Комендантська та вежа Смертників. Північна – найбільша вежа, серед народу отримала й іншу назву – фортеця фортець. Саме від Північної вежі розпочалося розбудовування кам'яної фортеці за наказом Данила Галицького. Вона прикрашена орнаментом з червоної цегли. Ковальська вежа знаменита тим, що була призначена для кування зброї. В Комендантській вежі був особистий кабінет коменданта, а під нею розташувалися два підвальні приміщення завглибшки 10 метрів. Тут у свій час зберігалася зброя та їжа. Вежа смертників була призначена для страти ворогів, яких скидали з висоти 45-ти метрів. [3]
Хотинська фортеця, В'їзна (Надбрамна) вежаВ'їзна (Надбрамна) вежа, Хотинської фортеці
В честь 370-тої битви польсько-українського війська з турками у 1991 році був встановлений пам'ятник отаману козацького війська Петру Сагайдачному поруч Бендерських воріт.
На подвір'ї замку знаходиться церква святої Єлени та Костянтина. Її фундамент закладено ще в ХІІІ ст. Перебудова з каменю відбулася за господарювання молдовських князів у ХVст. З приходом турків з церкви познімали всі християнські атрибути і переробили на мечеть. З приходом російської влади храм став православним. [3]
Також «впаде в око» церква Олександра Невського (1835 рік), руїни мусульманської мечеті(1718 рік) та школа для навчання військової справи (1825 рік). [3]
Список використаної літератури
Вікіпедія: Хотинська фортеця (Київ). - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F#:
:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8E%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%2022,%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%89%D0%B0%20(%D0%A5%E2%80%94%D0%A5%D0%86%D0%86%D0%86).&text=%D0%A5%20%D1%81%D1%82. Вступ 3
Історічна цінність 4
Процес будівництва 6
Архітектура 7
Список використаної літератури 10
Військова функція: Фортеця служила захисною спорудою протягом багатьох століть. Вона була місцем протистоянь між різними державами та народами, такими як Київська Русь, Молдавія, Остромадська держава, Остромадсько-Візантійська імперія, Турецька імперія та Польсько-Литовське королівство.
Політична роль: Фортеця була також місцем проведення важливих політичних переговорів та дипломатичних зустрічей. Через свою стратегічну важливість, фортеця стала предметом боротьби між різними державами, що хотіли контролювати торгівельні шляхи на річці Дністер. [2]
Хотинська війна (1621 р.) між Річчю Посполитою та Османською імперією, яка закінчилася перемогою Речі Посполитої;
Польсько-турецька війна (1673 р.), коли фортецю було успішно відбито від турецької армії, на чолі з якої стояв великий візир Кара Мустафа;
Російсько-турецька війна (1739 р.), під час якої російська армія під командуванням графа Бурхардта Миніха захопила фортецю.
Вікіпедія: Хотинська фортеця (Київ). - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F#:
(Дата звернення 22.03.2023).
ХОТИНСЬКА ФОРТЕЦЯ – Опис Хотинської фортеці. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://v-mandry.com/xotinska-fortecya/ (Дата звернення 22.03.2023).
Хотинська фортеця — неприступний замок з великою історією. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://karpaty.love/places-objects/zamky-ta-fortetsi-zahidnoi-ukrainy/61-khotynska-fortetsia.html (Дата звернення 23.03.2023).