Ім'я файлу: Інтеграція інклюзивної освіти в ЗДО (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 20.04.2023
скачати
Пов'язані файли:
Казка як ефективний засіб виховання і навчання дітей різного вік
Урок Органи чуття тварин-2.docx


ІНТЕГРАЦІЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В СУЧАСНОМУ 

ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Актуальність. В умовах сьогодення в нашій державі значно зріс інтерес до спільного навчання дітей з різними потребами в єдиному освітньому середовищі.

В рамках держави приймаються положення та законодавчі акти, що забезпечують і гарантують рівні можливості для здобуття якісної освіти особам з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей.

Шляхом створення інклюзивного освітнього простору в закладах дошкільної освіти, діти, чиї особливі потреби виходять за межи загальноприйнятої норми, мають можливість не тільки отримати освіту, а й відчути себе повноцінними членами дитячого колективу, а з часом стати частиною суспільства, що мають рівні права і обов’язки незалежно від своїх можливостей.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблеми освітньої інтеграції та інклюзії цікавили багатьох вітчизняних вчених ( Ю. Богінська, Л. Будяк, Л. Вавіна, Н. Ворон, Р. Дименштейн, І. Звєрєва, Т. Ілляшенко, А. Капська та ін.).

Актуальність і необхідність соціальної, культурної та освітньої інтеграції та інклюзії дітей з особливостями психофізичного розвитку в систему суспільних відносин підкреслюється в роботах А. Колупаєвої, М. Малофеєєвої, Н. Назарової ,О. Таранченко, С. Шевченко та інших. На думку українських науковців, таких як А. Калупаєва, П. Таланчук, О. Таранченко та ін., інклюзивна форма навчання передбачає динаміку, пов’язану зі значенням аксіологічними змістовними змінами.

Метою статті є розкриття алгоритму дій всіх учасників освітнього процесу для створення успішної інтеграції інклюзивної освіти в дошкільному закладі.

Виклад матеріалу. У словнику іноземних слів «інтеграція» ( від лат. integration – відновлення, заповнення; integer – цілий) – означає об’єднання в ціле будь-яких частин, елементів; процес взаємного пристосування і об’єднання. Слово «інклюзія» (від анг. м. «inclusion» - включення, залучення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі.

Сучасне трактування інклюзивного навчання ( У. Сейлор, Т. Скритик) у межах поліінструментального бачення представляється як конструктивне використання педагогічних тактик, технологій прийомів та способів організації процесу навчання, що враховують індивідуальну специфіку кожної дитини та її особистісно-мотиваційні потреби [ 4].

В Україні основоположне визначення інклюзивного навчання представлено в законі «Про освіту»:

- інклюзивне навчання – це система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, урахування багатогранності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників;

- інклюзивне освітнє середовище - це сукупність умов, способів і засобів реалізації прийомів для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей. [ 2 ].

Метою інклюзивного навчання є реалізація дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізація та інтеграція у суспільство, залучення сім’ї до участі в освітньому процесі.

Інклюзивне навчання та виховання може бути створено для таких категорій дітей:

- з вадами розумового розвитку,

- з затримкою психічного розвитку;

- з тяжкими вадами мовлення;

- з порушеннями зору, з порушеннями слуху;

- з порушеннями функцій опорно-рухового апарату;

- з емоційно-вольовими порушеннями та розладами аутистичного спектру.

Основними завданнями інклюзивного навчання та виховання є:

- здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі нормо-типових однолітків відповідно до Державного стандарту дошкільної освіти;

- забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

- створення інклюзивного освітнього середовища (сукупність умов способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей);

- розумне пристосування – запровадження, якщо це необхідно в конкретному випадку, необхідних модифікації і адаптації з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту на рівні з іншими особами;

- створення позитивного мікроклімату у групі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з однолітками;

- забезпечення диференційованого психолого–педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

- надання консультативної допомоги родинам, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальної програми розвитку.

Інклюзивні групи створюють у закладах дошкільної освіти України незалежно від підпорядкування та форми власності.

Комплектують інклюзивні групи відповідно до нормативів, визначених Положенням про дошкільний навчальний заклад і Порядком комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах, санітарно – гігієнічних норм і правил утримання дітей у закладах дошкільної освіти з урахуванням вікових, сімейних ознак та особливих освітніх потреб дітей і побажань батьків або осіб, які їх замінюють. [2].

Для забезпечення ефективності освітнього процесу наповнюваність інклюзивних груп має становити до 15 дітей, із них 1-3 дитини з особливими освітніми потребами, відповідного встановленого рівня підтримки дитини.

Пріоритетними напрямками роботи з інклюзивного виховання є сприяння соціальному, емоційному та когнітивному розвитку кожної дитини для того, щоб вона почувала себе неповторним, повноцінним учасником суспільного життя. Життя серед однолітків допомагає таким дітям адаптуватися до нормальних життєвих ситуацій, позбутися почуття ізольованості, відчуження. З другого боку, діти, які їх оточують, і дорослі вчаться спілкуватися та працювати разом, так формується почуття відповідальності за товаришів, які потребують не лише допомоги, а й прийняття та визнання.

Особливістю освітнього процесу інклюзивної групи є його індивідуалізація й диференціація .

Алгоритм організації інклюзивної групи в закладі дошкільної освіти полягає у наступних узгоджених діях на різних рівнях:

І. Алгоритм дій батьків дитини з особливими освітніми потребами:

1.Зареєструвати дитину в системі електронної реєстрації до ЗДО.

2. Пройти комплексну оцінку в інклюзивно-ресурсному центрі, отримати висновок про особливості розвитку дитини; у висновку має бути зазначено, що за результатами обстеження дитині рекомендовано відвідування інклюзивної (спеціальної) групи в закладі дошкільної освіти; вказано рекомендації щодо програми, форм і методів навчання на 1 рік; кількість годин, необхідних для корекційно-розвиткової роботи; необхідні додаткові спеціальні послуги відповідно до нозології дитини; перелік спеціалістів, які мають реалізовувати корекційну складову та соціальну реабілітацію)..

3.Звернутися до обраного закладу дошкільної освіти, написати заяву з проханням організувати інклюзивне (або спеціальне) здобуття дошкільної освіти для дитини. У заяві також потрібно вказати, чи потрібен дитині асистент вихователя.

До заяви додаються такі документи:

- висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини;

- медична довідка про стан здоров'я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти;

- довідка лікаря про епідемічне оточення;

- свідоцтво про народження;

- копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років (виданого лікарсько-консультативною комісією);

- копія індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда ( за наявністю).

4. Взяти участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини.

ІІ. Алгоритм заходів співробітників ЗДО щодо організації здобуття дошкільної освіти дитиною з особливими освітніми потребами.

1. На підставі заяви батьків дитини з особливими освітніми потребами та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини та за погодженням із засновником (власником) закладу керівник ЗДО приймає рішення про утворення інклюзивної групи (груп) в закладі.

2. Керівник ЗДО звертається із письмовим поданням до відділу освіти про введення 1,0 ставки асистента вихователя.

3. Забезпечення закладу необхідними фахівціями, сприяння підвищенню компетентності педагогічних працівників з питань особливостей навчання, виховання та розвитку дитини з ООП.

4. Забезпечення архітектурної доступності закладу (за потреби, відповідно до нозології дитини з ООП), створення ресурсної кімнати по розвантаженню тощо, обладнання їх необхідними засобами корекції та розвитку, методичною літературою.

5. Інформування батьків дітей, що відвідують заклад дошкільної освіти, щодо особливостей інклюзивного навчання, цілей та завдань, переваг інклюзії для всіх суб'єктів освітнього процесу, роз'яснення питань щодо врахування особливостей дитини з ООП, залучених в інклюзивні групи, обговорення питань, що виникають унаслідок спілкування та групової взаємодії в дитячому колективі.

6. Укладення угоди з іншими фахівцями (реабілітологом, дефектологом, логопедом, психологом).

7. Створення команди індивідуального супроводу дитини (вихователь-методист, вихователі, асистент вихователя, практичний психолог, вчитель-дефектолог, за необхідності: логопед, медична сестра, інструктор з фізичної культури тощо із обов'язковим залученням батьків дитини), розробка індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами. Склад групи фахівців індивідуального супроводу дитини визначається керівником ЗДО і затверджується відповідним наказом.

Основні завдання команди фахівців індивідуального супроводу дитини:

- збір інформації про особливості дитини, її інтереси, труднощі і обмеження, освітні потреби з метою визначення та реалізації належної підтримки, вжиття адекватних заходів, залучення додаткових фахівців;

- всебічне обговорення особливостей (труднощів) розвитку дитини з урахуванням інформації різних фахівців з метою визначення характеру та причин відхилень в розвитку та поведінці;

- прийняття консолідованого рішення про специфіку змісту освіти і навчання з урахуванням рекомендацій ІРЦ;

- з'ясування потенціалу розвитку дитини, актуалізація її позитивних особистісних якостей;

- розробка та реалізація індивідуальної програми розвитку дитини;

- моніторинг динаміки загального психічного розвитку дитини, консультування та вирішення складних, конфліктних ситуацій;

- ведення документації (щоденник спостережень), що відображає актуальний розвиток дитини, динаміку її стану, рівень успішності, збір портфоліо.

Висновки. Таким чином, інклюзію правомірно розглядати як більш широкий процес інтеграції, який передбачає доступність освіти для кожної дитини і розвиток потреб всіх дітей.

Проте, варто зазначити, що інклюзія та інтеграція, будучи провідними тенденціями сучасного етапу розвитку системи освіти, не повинні підміняти собою систему в цілому. Кожна дитина, незалежно від своїх особливостей - фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних чи мовних, повинна мати можливість реалізувати своє право на виховання в будь-якому закладі дошкільної освіти і отримати при цьому якісну освіту.

Список використаних джерел

1.Закон України «Про дошкільну освіту».

2.Наказ Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров’я від 06.02.2015 р. № 104/52 «Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах».

3. Калашник, В. Створення освітнього простору на основі індексу інклюзії / В. Калашник, О. Кудрявцева // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2016. – № 2. – С. 8-16

4.Колупаєва А.А., Савчук Л.О. Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання. Видання доповнене та перероблене: наук.-метод. посіб. – К.: Видавнича група «АТОПОЛ», 2011. – 274 с.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас