Ім'я файлу: bibliofond.ru_788694.rtf
Розширення: rtf
Розмір: 424кб.
Дата: 31.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
Журналістська етика. Порівняльна характеристика етичних кодексів
Особливостi професiйного спiлкування.doc
Розширення: rtf
Розмір: 424кб.
Дата: 31.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
Журналістська етика. Порівняльна характеристика етичних кодексів
Особливостi професiйного спiлкування.doc
Міністерство освіти і науки України
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Кафедра педагогіки
Реферат на тему:
"Інформаційні технології в освіті та формування інформаційного суспільства”
Підготував
аспірант кафедри інформатики
Мамон Олександр Васильович
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Інформатизація суспільства та освіти
1.1 Напрямки проведення інформатизації суспільства. Становлення інформаційного суспільства
1.2 Освіта в інформаційному суспільстві
Розділ 2. Інформаційні технологи - основа процесу інформатизації освіти
2.1 Інформаційні технології навчання: сутність, педагогічні завдання та принципи
2.2 Напрями застосування та особливості впровадження інформаційних технологій навчання
2.3 Основні типи педагогічних програмних засобів
Висновки
Література
ВСТУП
Кінець XX - початок XXI століття характеризуються зростаючим впливом масових комунікацій в житті сучасного суспільства. А нинішнє століття все частіше називають "віком глобального інформаційного суспільства". Це поняття відбиває об’єктивну тенденцію нового етапу еволюційного розвитку цивілізації, пов’язаного з появою телекомунікаційних та інформаційних технологій.
"Епоха інформації та знань, ера інформації" - так сьогодні характеризують нове століття і новий цивілізаційний цикл, в який вступило людство. Це ера інформаційного суспільства, найважливішим фактором якого є ефективне використання інформації та наукових знань.
В контексті інноваційних змін, що відбуваються у суспільстві, викликаних повсюдним упровадженням комп’ютерних технологій, однією з найактуальніших задач є усвідомлення того, що необхідні істотні зміни в традиційних освітніх системах і технологіях, і відповідно - розробка нових шляхів їхнього розвитку. Тенденції розвитку сучасного суспільства, його яскраво виражена інформатизація пояснюють необхідність усе більш широкого використання інформаційних технологій у сфері освіти.
У сучасному суспільстві засвоєння людиною культури відбувається, головним чином, у процесі навчання. У зв’язку з цим проблеми освіти виявляються ключовими серед проблем, що постають перед людиною в нових умовах.
Інформатизація суспільства не тільки ставить нові цілі перед системою освіти, що орієнтуються на задоволення потреби людини до активної плідної діяльності в новому соціоприродному оточенні, вона надає і засобом підвищення ефективності освіти. В інформаційну еру знання набувають нового змісту, зростає їхня якість та обсяг, що презентує нові вимоги до всієї системи освіти.
Тематика інформаційного суспільства, розвитку світового ринку телекомунікацій, Інтернету, а також застосування інформаційних технологій в галузі освіти не сходить зі сторінок провідних ділових вітчизняних та зарубіжних видань.
Наукова західна література про особливості, досягнення і втрати епохи інформації, розвиток інформаційного суспільства та методологію впровадження інформаційних технологій у різні галузі суспільної діяльності, зокрема освіту, надзвичайно обширна.
Аналіз тенденцій розвитку, переваг інформаційного суспільства, а також досвід по залученню інформаційних технологій в освіту, зокрема при використанні дистанційного навчання, міститься у працях Пітера Найта [1], Рассела Ньюмана та Едварда Мюрроу [2].
У вітчизняній літературі, яка налічує десятки публікацій, достатньо докладно викладена концепція інформаційних технологій навчання. Цьому присвячені праці Беженар Г. та Волинко О. [3], Бикова В.Ю. [5, 20], Гуржій A. M. [8, 9, 10], Жалдак М.І. [14], Кременя В. [23, 24], Рак В. [31], Сік орського П.І. [35], Тихонової О., Хаустова В. та ін.
Ракітов А.І. [32] досліджує передумови комп’ютерної революції та розвитку інформаційного суспільства. Аналізу соціально-економічних проблем інформаційного суспільства присвячені праці Мельника Л.Г. [36].
Дослідження розвитку Інтернет-технологій навчання проводять Биков В.Ю. [5] та Хуторський А. В [42]. Питанню дистанційної освіти присвячені праці Данильченко В.М. [11], Овчарук О.В. [27], Романенко Т. [33].
У багаточисельних книгах, статтях і дисертаціях, присвячених досвіду впровадження комп’ютерних технологій у навчальну діяльність, досліджуються різноманітні аспекти методології даного процесу, позитивно оцінений вплив означених ідей на розвиток системи освіти. Також достатньо широка полеміка навколо окремих дидактичних аспектів інформаційних технологій навчання.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес інформатизації освіти у контексті становлення інформаційного суспільства.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є сутність, особливості впровадження інформаційних технологій у систему освіти, методологія використання інформаційних технологій навчання.
Мета дослідження. За мету роботи поставлено віднайти ті нитки, які пов’язують у фундаментальну єдність загальне бачення картини використання інформаційних систем та технологій в освіті.
Завдання дослідження:
проаналізувати передумови, значення та напрямки процесу інформатизації суспільства й освіти;
обґрунтувати особливості інформаційного суспільства та окреслити тенденції його розвитку в контексті їх впливу на принципи сучасної освіти;
внаслідок необхідності розширення методологічної бази теорії навчання привернути увагу до значних для педагогіки положень та ідей, що стосуються впровадження нових інформаційних технологій в освіту;
розглянути глобальні напрямки та моделі дистанційної освіти у контексті розвитку інформаційних технологій навчання.
РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ ТА НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Протягом останнього десятиріччя у світі йде формування інформаційного суспільства, а тому все більше розвиваються обчислювальні й інформаційні мережі - унікальний симбіоз комп’ютерів і комунікацій.
З розвитком новітніх технологій все помітнішим став їх вплив на людину, суспільство в цілому. Виникають нові типи відносин між людьми, нові концепції щодо організації соціуму, зокрема - інформаційне суспільство, що є соціологічною концепцією, яка визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації [32, с.45]. При розгляді розвитку суспільства як "зміни ступенів", прибічники теорії інформаційного суспільства пов’язують його становлення з домінуванням "четвертого", інформаційного сектору економіки, який іде після сільського господарства, промисловості та економіки послуг. Завдяки можливості спілкування, інформаційні технології приводять до того, що в інформаційному суспільстві класи змінюються соціально недиференційованими "інформаційними спільнотами".
Проблема становлення інформаційного суспільства стала об’єктом дослідження і обговорення широкого загалу дослідників, економістів, політиків. Особливо це стосується висвітлення діяльності міжнародних і національних організацій з розробки і реалізації стратегій інформаційного розвитку. До найбільш цікавих джерел можна віднести Європейську Комісію Ради Європи, Організацію економічної співпраці розвитку, Всесвітній Союз Зв’язку, адміністративні органи, відповідальні за побудову "інформаційної супермагістралі" в США, Канаді, Великобританії, Німеччині, Франції, Австралії, Японії та інших країнах [36, с.60]. Актуальність входження України в інформаційне суспільство поступово усвідомлюється вітчизняним науковим і політичним співтовариством, про що свідчить велика кількість законодавчих актів у сфері інформації.
Глобальна мережа зв’язку перетворюється цифровими технологіями, волоконною оптикою, новими супутниковими системами з високою здатністю; ці зміни дають можливість людям в усіх куточках світу поєднуватися, поширювати, передавати інформацію, обумовлюють становлення інформаційного суспільства [1, с.1].
У 1988 році Національна адміністрація США з телекомунікацій і інформації опублікувала свою доповідь "NTIA Telecom 2000 report", в якій підкреслювалося, що телекомунікаційна та інформаційна інфраструктури життєво важливі для підтримки дієздатності американської і світової економіки. У 1993 році колишній віце-Президент США Альберт Гор використав поняття "інформаційна супермагістраль" [18].
У наступному 1994 році на конференції Міжнародного Союзу Зв’язку Ал Гор уже говорив про Глобальну Інформаційну Інфраструктуру. Державні органи провідних країн посіли надзвичайно активну позицію у справі формування інформаційного суспільства.
У рамках конференції Міжнародного союзу зв’язку А. Гором була висунута ідея необхідності створення мережі мереж - Глобальної Інформаційної Інфраструктури [2, с.4]. Було поставлено далекоглядний проект допомоги правлінням країн у формуванні інформаційної мережі.
Альберт Гор, обґрунтовуючи необхідність створення Глобальної Інформаційної Інфраструктури, зазначив, що вона". допоможе навчати наших дітей і дозволить нам обмінюватися ідеями в межах суспільства, а також між країнами. Вона буде засобом, за допомогою якого родини і друзі подолають часові бар’єри і бар’єри дистанції. Вона зробить можливим існування глобального інформаційного ринку, на якому споживачі зможуть купувати або продавати продукцію" [2, с.2].
Інформаційне суспільство в американській національній інформаційній інфраструктурі визначається як суспільство, в якому: кращі школи, вчителі та курси стають доступними всім студентам незалежно від географічних умов, відстані, ресурсів і працездатності; величезний потенціал мистецтва, літератури і науки стає доступним не тільки у великих організаціях, бібліотеках, музеях; послуги охорони здоров’я і соціальні послуги стають доступними в Інтерактивному режимі кожному своєчасно і в необхідному місці; у кожного є шанс жити в різних місцях без втрати можливості повноцінно працювати в офісі через електронні магістралі; невеликі фірми можуть отримувати замовлення з усього світу електронним шляхом; кожний може дивитися останні фільми, звертатися в банк, магазин зі свого будинку; кожний може отримувати державну інформацію прямо або через місцеві бібліотеки, легко вступати в контакти з державними службовцями; державні, ділові структури можуть обмінюватися інформацією електронним шляхом, знижуючи обсяг паперової роботи і поліпшуючи якість послуг [39, с.76].
Виділяють наступні характерні риси сучасного стану інформаційного суспільства є [29, с. 20]:
вибуховий процес залучення до формалізації знань мільйонів працюючих у найрізноманітніших сферах, з різним освітнім рівнем та індивідуальними інтересами;
різке прискорення технологічного циклу "інформація - знання - виробництво - навчання - знання - інформація" провідних галузей суспільного виробництва;
будь-яка особа, колектив, підприємство чи організація у будь-якій точці країни й у будь-який час можуть отримувати на основі дистанційного автоматизованого доступу будь-яку інформацію і знання. Для цього в суспільстві виробляється, функціонує і стає доступною для будь-якої людини сучасна інформаційна технологія;
є розвинуті інфраструктури, які забезпечують створення національних інформаційних ресурсів у обсязі, необхідному для підтримання постійно прискорюваного науково-технічного і соціально-історичного прогресу.
Дедалі актуальнішим стає питання необхідності розвитку й удосконалення мережевих технологій, оскільки світовою системою комп’ютерних комунікацій щодня користуються понад 30 мільйонів людей [14, с.7]. Інформація стає вирішальним чинником у праві, політиці, економіці, торгівлі, виробництві, саме вона є продуктом наукової та дослідницької діяльності. Перехід до ринкових відносин в економіці й науково-технічний прогрес надзвичайно прискорили темпи впровадження в усі сфери соціально-економічного життя суспільства останніх досягнень в області інформатизації.
Термін "інформатизація" уперше з’явився при створенні локальних багатотермінальних інформаційно-обчислювальних систем і мереж масового обслуговування. Під інформатизацією суспільства розуміється повсюдне впровадження комплексу заходів, які спрямовуються на забезпечення повного і своєчасного використання достовірної інформації, узагальнених знань у всіх соціально значимих видах людської діяльності [36, с.49]. Ці заходи забезпечать не тільки зростання економічних показників розвитку народного господарства, але і отримання якісних наукових досягнень у фундаментальних та прикладних науках, які спрямовані на розвиток виробництва, створення нових робочих місць, підвищення життєвого рівня населення, захист навколишнього середовища.
Інформатизація - об’єктивний і закономірний етап, через який в тій чи іншій формі повинно пройти кожне суспільство, яке вступило на шлях інтенсивного розвитку. Сучасна інформатизація - це глобальний процес, який пов’язаний з кардинальними змінами структури і характеру світового і соціального розвитку, з переходом до нових поколінь наукомістких технологій, технічних систем, матеріалів, а також нових видів інформаційного обміну, які дозволяють вирішальним чином змінювати характер праці і умови життя людини [6].
Інформатизація в усіх сферах діяльності людини дозволяє активно і широко застосовувати все багатство інтелектуального наслідування і уроків розвитку нашого суспільства. З цією метою все ширше розгортається використання інформаційних технологій в усіх сферах людської діяльності, як от проведення референдумів, опитування суспільної думки за різними аспектами життя суспільства, впровадження інформаційно-довідкових систем в різноманітних галузях (наприклад, транспорту, зв’язку, торгівельних). Інформаційні технології стали широко застосовуватись в сфері відпочинку і розваг. Використання електронних систем в бібліотеках, музеях, відеофільмотеках і створення для будь-яких груп населення інтелектуальних відеоігор відкриває якісно нові форми творчого розвитку людини, збереження багатств вітчизняної та світової культури. Інформаційні технології в галузі медицини дозволяють підвищити якість медичного обслуговування. В галузі освіти вони створюють умови для безперервної освіти, розвитку індивідуальних форм і інтенсифікації технологічних процесів навчання [38, с.72]. Циклічний розвиток поколінь техніки стає причиною необхідності оперативно підвищувати кваліфікацію і змінювати сферу професійної діяльності. Доступність міжнародної системи баз даних і знань для кожного члена суспільства дозволить безперервно виявляти і розвивати творчі здібності індивідуума. У сфері матеріального виробництва створюються і впроваджуються інтегровані системи автоматизованого проектування, виробництва і контролю, які охоплюють весь життєвий цикл виробу "науковий пошук - проектування - виробництво - експлуатація - модернізація - зняття виробу з виробництва".
На європейському континенті проблемам інформатизації та інформаційним системам приділяється значна увага. Працює Програма технологічного розвитку Євросоюзу, складовою частиною якої є Європейська стратегічна програма інформатизації [6]. Головна мета цієї Програми - скорочення розриву у технологічному відставанні від США і Японії та зменшення залежності в інформаційних технологіях від цих країн. Пріоритетні напрями її такі: освоєння та реалізація багатьох основних транс’європейських інформаційних послуг; підвищення технологічної і промислової ефективності сфери інформатизації та інформаційних систем; впровадження інформаційних технологій у соціальну сферу; розширення сфери використання інформаційних технологій; інтенсифікація розробки нових інформаційних технологій.
Автори Європейської стратегічної програми розглядають напрями інформатизації і обирають з них два найважливіші.
Перший з них включає два основні проекти: "Інтернет для шкіл" та "Навчання в інформаційному суспільстві" [20, с.39]. Країни Євросоюзу в межах виконання цих проектів широко впроваджують нові підходи та прийоми, що зорієнтовані на специфіку і можливості інформаційних технологій. У багатьох країнах Європи питанням реалізації цих проектів приділяється увага на урядовому рівні. Так, наприклад, уряд Франції реалізує програму, розраховану на три роки. Вона передбачає забезпечення доступу до освітянських мультимедійних засобів і адресу електронної пошти усім студентам, школярам та вчителям. Супутниковий зв’язок забезпечить приєднання до мережі всіх шкіл, що розміщені у віддалених та важкодоступних районах. Телекомунікаційним операторам Франції запропоновано надати школам пільгові тарифи.
Інший важливий напрям впровадження інформаційних систем - це електронна комерція. Передбачається десятиразове зростання використання електронної комерції у приватному секторі.
Можна стверджувати, що інформаційні системи дедалі більше проникають в усі сфери діяльності суспільства. Але слід підкреслити, що процеси створення та впровадження інформаційних систем в Україні здійснювалися майже стихійно. Важливі кроки у напрямі ефективної координації цих робіт було здійснено Національним агентством з інформатизації при Президентові України [8, с.5]. Ці зусилля за підтримки державних, наукових, освітніх установ та установ недержавної форми власності завершилися перемогою. Верховною Радою України було прийнято три Закони України: "Про Концепцію Національної програми інформатизації", "Про Національну програму інформатизації" [16], "Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 1998-2000 роки". Також у Державному бюджеті України на 1998 р. було виділено кошти на фінансування заходів з виконання завдань Національної програми інформатизації.
1.2 Освіта в інформаційному суспільстві
Тенденції розвитку сучасного суспільства, його яскраво виражена інформатизація пояснюють необхідність усе більш широкого використання інформаційних технологій у сфері освіти. В даний час культурній людині незалежно від її професії та особливостей діяльності необхідно володіти уміннями роботи з електронними засобами обробки і передачі інформації.
Постіндустріальний стан людської цивілізації правомірно пов’язують з розвитком інформаційного суспільства - суспільства, рівень якого у вирішальній ступені визначається кількістю і якістю накопиченої інформації, її свободою і доступністю. Виникнення інформаційного суспільства нерозривно пов’язано з усвідомленням фундаментальної ролі інформації у суспільному розвитку, розглядом у широкому соціокультурному контексті таких феноменів, як інформаційні ресурси, нові інформаційні технології, інформатизація [9, с.3]. В останні роки пильна увага дослідників стала приділятися освітнім аспектам формування інформаційного суспільства. Вони пов’язані, насамперед, з аналізом проблем інформаційного суспільства як суспільства, "що навчається", оскільки для всіх членів такого суспільства зростає потреба постійного підвищення кваліфікації, відновлення знань, освоєння нових видів діяльності.
Становлення інформаційного суспільства зажадало забезпечити адекватність освіти динамічним змінам, що відбуваються в природі і суспільстві, усьому навколишньому середовищі людини, зростаючому обсязі інформації, стрімкому розвитку нових інформаційних технологій. У зв’язку з цим на зміну парадигми "підтримуючої" чи "просвітительської" освіти [17, с.53], прийшла інноваційна парадигма освіти, найважливішою складовою якої стала ідея "освіти протягом усього" життя чи безупинної освіти.
Україна не може залишатися в стороні від глобальних світових тенденцій освітнього простору. Першою з них є те, що світ дедалі більше використовує науково-інформаційні технології, які, у свою чергу, спричинюють два важливі наслідки [19, с.146]. По-перше, нині розвиток людини, особистості, як ніколи раніше, стає показником, виміром прогресу будь-якої країни. По-друге, цей розвиток індивідуальності стає головним важелем подальшого поступу країни.
Друга тенденція - глобалізація. Це означає, що конкуренція, суперництво націй, країн, держав набуває глобального, загальнопланетарного характеру і охоплює буквально всі сфери життя. [23, с.24; 24, с.22]
Відповідно суттєвий вплив глобалізація справляє і на національні системи освіти. Інтеграційні процеси у світі дали новий поштовх до розробки стратегії національного розвитку за теорією людського потенціалу, яка віддає беззаперечний пріоритет освіті всього населення з метою його підготовки до виробничої та суспільної діяльності в умовах жорсткої міжнародної конкуренції. Дуже гостро постає проблема поєднання національного характеру освіти з інтернаціоналізацією, глобалізацією навчально-наукових зв’язків [12, с.76].
Йдеться про те, щоб формувати не лише носія знань, а й творчу особистість, здатну використовувати отримані знання для конкурентоспроможної діяльності
1 2 3