Глобальні екологічні проблеми Підготував студент факультету гісут коновченко

Глобальні екологічні проблеми людства
Екологі́чна пробле́ма — це зміна природного середовища, в результаті антропогенних дій
, що веде до порушення структури і функціонування природних систем
(ландшафтів), призводить до негативних соціальних, економічних та інших наслідків
Поняття екологічної проблеми є антропоцентричним, оскільки негативна зміна в природі
оцінюється щодо умов існування людини.

Забруднення атмосфери
Забруднення атмосфери - результат викидів забруднюючих речовин з різних джерел.
Причинно
-наслідкові зв'язки цього явища потрібно шукати в природі земної атмосфери. Так, забруднення переносяться по повітрю від джерел появи до місць їхнього руйнуючого впливу; в атмосфері
вони можуть перетерплювати зміни, включаючи хімічні перетворення одних забруднень в інші, ще більш небезпечні речовини.

Забруднення атмосфери
Сталий зміст забруднень у повітрі (викиди) визначає ступінь руйнуючого впливу на даний регіон
. Можна сказати, що ступінь забруднення атмосфери залежить від числа й маси викидів
Оцінка результатів забруднення атмосфери включає негативний вплив на окремі об'єкти живої
природи, тобто людей, тварин, рослини; на неживі складові природи, включаючи воду
, ґрунт і ландшафт у цілому, і на будови й матеріали. У більше широкому змісті як такий негативний вплив можна розглядати саму забруднену атмосферу, клімат, а також ряд економічних
і соціальних умов.

Забруднення атмосфери загальному плані концепція забруднення атмосфери включає значне число дій й явищ, що ведуть до погіршення вихідної
, природної якості її. У більше вузькому змісті, що відповідає концепції, погодженої в рамках країн, що входять у систему Комекон і ряду інших, забруднення атмосфери розуміється як викид твердих, рідких і газоподібних забруднюючих речовин. Уважається, що забруднюючі речовини - це ті, які впливають на навколишнє
середовище або безпосередньо, після хімічних змін в атмосфері, або в сполученні з іншими речовинами
Відповідно до концепції захисту атмосфери, прийнятої в деяких промислово розвинених країнах (наприклад, у
Німеччині
), забрудненням атмосфери вважається пряме або непряме введення в неї будь-якої речовини в такій кількості
, що впливає на якість і сполуку зовнішнього повітря, наносячи шкоду людям, живій і неживій природі, екосистемам
, будівельним матеріалам, природним ресурсам - всій навколишньому середовищу. Відповідно до цього визначення до забруднення атмосфери варто було б віднести викид більших кількостей водяної пари від градирень електростанцій, якби це привело до погіршення видимості через туман, утворенню ожеледі на дорогах, підвищенню корозійного впливу атмосфери й т. д.

Захист атмосфери
Захист атмосфери включає комплекс технічних й адміністративних мер, прямо або побічно спрямованих на припинення або принаймні зменшення зростаючого забруднення атмосфери, що є наслідком промислового розвитку
. Територіально-технологічні проблеми включають як питання місця розташування джерел забруднення атмосфери
, так й обмеження або усунення ряду негативних ефектів.
Пошук оптимальних рішень по обмеженню забруднення атмосфери даним джерелом інтенсифікувався паралельно з ростом рівня технічних знань і промисловим розвитком, - розроблений ряд спеціальних заходів щодо захисту атмосфери. Крім того, починається інтегрування процесу пошуку оптимальних рішень по обмеженню ефектів забруднення атмосфери з комплексним підходом до захисту атмосфери, що і слугує взаємозв 'язку між окремими складовими навколишнього середовища. Таким чином, дослідження ефектів забруднення атмосфери стає усе більше залежною, але не менш важливою частиною в області захисту атмосфери

Захист атмосфери
Захист атмосфери не може бути успішної при однобічних
і половинчастих мірах, спрямованих проти конкретних джерел забруднення. Найкращі результати можуть бути отримані лише при об 'єктивному, багатобічному підході до визначення причин забруднення атмосфери, внеску окремих джерел
і виявленню реальних можливостей обмеження цих викидів.
Виходячи
із цих положень необхідне незалежне джерело
інформації, що розташовував би відомостями не тільки про ступінь забруднення атмосфери, але й видах технологічних й адміністративних мір.

Глобальне потепління
Глобальне потепління – це одна з найстрашніших проблем людства, публікації про яку з'являються в найбільших новинних виданнях впродовж останніх
30 років. У потоці інформації складно зрозуміти
, чому вірити, тому пропонуємо ознайомитися з короткою витримкою інформації щодо глобального потепління та загрози людству, які
воно несе, згідно з даними World
Meteorological Organization, Національної
Американської
академії наук і доповіді
Міжурядової
групи експертів зі зміни клімату
(IPCC), що була створена ООН.

Глобальне потепління
Що ми знаємо про глобальну зміну клімату? Для початку, ми знаємо, що глобальний клімат змінився в минулому і майже напевно зміниться в майбутньому. Значна глобальна зміна клімату зазвичай вважається поступовим процесом, що відбувається протягом сотень або тисяч років. Однак у
вчених є припущення, що значні зміни в глобальних температурах можуть відбутися протягом найближчих десятиліть. Розглянемо цю ймовірність докладніше.
Повільно
, століттями, підвищується середня температура Землі, що найбільш помітно проявляється як підвищення температури океану планети. Так, з 1980 року глобальна температура води і атмосфери підвищилася приблизно на один градус за Цельсієм. Для людини це може здатися невеликим
, навіть малим значенням, але для Землі – істотним, тому що наша планета є досить крихкою взаємозалежної системою, тому тут навіть незначні зміни можуть мати величезні наслідки.

Чи пов`язано Сонце з глобальним потеплінням?
Сонячне випромінювання звичайно ж впливає на клімат планети. Велика частина сонячної енергії, яка падає на поверхню Землі, знаходиться у видимій світловий частини електромагнітного спектра.
Частина сонячного світла відбивається назад в космос, в залежності від альбедо або відбивної здатності
поверхні. Інша частина сонячного світла поглинається Землею і утримується у вигляді теплової
енергії. Це тепло потім повторно випромінюється у вигляді довгохвильового
інфрачервоного випромінювання. Від Сонця залежить утворення озонового шару в стратосфері і, отже
, сила і спрямованість вітрів в атмосфері, тобто ультрафіолетове випромінювання впливає на весь клімат в цілому. Але якби Сонце було відповідальним за глобальне потепління, ми б очікували побачити потепління у всіх шарах атмосфери, від поверхні до верхніх шарів стратосфери. Але те що ми насправді бачимо, це нагрівання на поверхні і охолодження в стратосфері. Тобто, сучасне потеплінням насправді викликане накопиченим теплом газів поблизу поверхні Землі, а не нагріванням
Сонця.

Причини та наслідки глобального потепління
Причина глобального потепління – занадто великі викиди вуглекислого газу в атмосферу, які спричиняють зростання планетарної температури.
Причина викидів вуглекислого газу – активний розвиток промисловості. Згідно з дослідженнями експертів зі зміни клімату, за 2008-2018 роки середня температура повітря зросла на 1,0 °С, що вище за доіндустріальний рівень. У 2030-2050 роках температура зросте на 1,5 °С, що є критичною межею, встановленою
Паризькою кліматичною угодою в 2015 році
. Перевищення критичної межі стане причиною порушення балансу морських екосистем через зміни рівня насиченості води киснем і її кислотності.

Причини та наслідки глобального потепління
Зростання температури всього лише на 0,5 °С призведе до збільшення пікових значень температури в спекотну пору року, а також збільшить довжину та періодичність теплових хвиль в Центральній і Східній Європі. Це знизить якість життя та стане загрозою для здоров'я метеозалежних людей і людей з серйозними захворюваннями
. Ще один руйнівний наслідок потепління – зниження врожайності на планеті до 15%.
Підвищення температури на планеті призведе до осушення річок і озер, прискорення кругообігу води в природі, що
, в свою чергу, призведе до нерівномірного розподілу річної норми опадів у різних регіонах.
Уже зараз ми спостерігаємо аномальні природні явища в багатьох країнах світу, і глобальне потепління в Україні зокрема
. У попередні роки у нас була аномально тепла зима, що призводить до зниження рівня ґрунтових вод, міняються кліматичні зони та сезонні температури, через що зросла популяція шкідників і опинилися під загрозою лісові насадження в Поліссі, які є природним поглиначем вуглецю.

Що можу зробити саме я
Як бачите, загроза глобального потепління – зовсім не міф, а реальна загроза людству. І кожен з нас зобов'язаний знати про неї та брати посильну участь в її нейтралізації. Є способи допомогти планеті, доступні кожному:
економити електроенергію;
частіше користуватися громадським транспортом;
скоротити споживання м'яса (його виробництво характеризується наймасштабнішими викидами парникових газів в агросекторі);
утилізувати
, повторно використовувати продукцію та зменшувати споживання взагалі;
розповідати оточуючим правду про проблему глобального потепління

Знешкодження та утилізація відходів
Оброблення
(перероблення) відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій
, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів
, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення
, утилізації чи видалення

Знешкодження та утилізація відходів
Усі
міста з їхньою високою концентрацією населення відрізняються утвореннями великої кількості
промислових відходів. Відходи поділяються на тверді, рідкі, тверді, промислові та побутові. Між містами країн щодо цього є відмінності. Міста Франції та
Великобританії
щорічно дають промислових відходів до 50 млн. т. кожне, у ФРН – до 61 млн
. т., в Італії – до 44 млн. т. До цього ще додаються побутові відходи кількість яких в містах
Франції, Великобританії складає 17 млн. т. на рік, у ФРН – 20 мл. т. на рік.
У
містах Японії відходів утворюється 920-2120 г га одну людину за добу, у Франції – 620 г
. Це звичайна кількість для промислово розвинених країн.

Знешкодження та утилізація відходів
Найбільшу кількість відходів у розрахунку на одну людину мають США, їх тут 0,47 – 0, 52т/рік або 1450 г
/день. Загальний світовий об‘єм твердих відходів в Україні складає 10-11 млн. тон на рік. Звалищами зайняті
2600 га земель. Вважається, що в середньому їх в містах утворюються приблизно 1 тонна на одну людину на рік
Типовий склад міських відходів такий: папір та картон – 41%, сміття 17,9%, гума, шкіра та деревина – 8,1%, харчові
відходи – 7,5%, метали –8,7%, скло – 8,2% та ін. – 1,6%. Звісно, що структура відходів залежить від національних особливостей та традицій населення. У Індії частка харчових відходів мізерна, а в США, навпаки
, досягає 21%. Для міст розвинутих країн характерна вища частка у відходах пластику різних видів.
Проблеми відходів має високу гостроту через низьку швидкість їхнього розкладення. Папір руйнується через
2-10 років, консервні баки майже за 100 років, поліетиленові матеріали – за 200 років, пластмаса за 500 років, а
скло для повного розпаду вимагає 1000 років.

Методи знищення та утилізації відходів
У
більшості міст світу переважає вивіз відходів на звалища. На звалищах зберігається багато відходів
. Складування відходів на міських звалищах є найбільш екологічно найбільш недосконалим способом порятунку від них. Стічні води звалищ токсичні і забруднюють
ґрунтові
води та ріки. Йде забруднення атмосфери газоподібними речовинами, що утворюються при розкладанні звалених матеріалів.
Іншим способом знищення міських твердих відходів є спалювання. Найчастіше сміття спалюють на звалищах відкритим способом. Дефект спалювання полягає в накопиченні великої кількості
попелу, який вміщує велику кількість токсичних речовин, тай газоподібні викиди при спалюванні
сміття небезпечні, часто виділяється діоксин. Особливо небезпечне відкрите спалювання пластмас. Однак відкрите спалювання побутових та промислових відходів на міських звалищах йде у великих об‘ємах

Методи знищення та утилізації відходів
Високоефективний метод крапельного фільтрування, який полягає у виведенні стічних вод на шар піску, завтовшки до 1,5 метра на час до 6 годин. Потім протягом 18 годин здійснюється продувка киснем або повітрям, що створює сприятливі умови для роботи мікроорганізмів
, які знешкоджують органічну речовину таких стоків. Як модифікація цього методу може застосовуватися розбризкування на шар щебеню.
Інший непоганий метод – це метод активного мулу, що застосовується із 1914 року для цього його реалізації створюється система неглибоких біологічних ставків, в котрих йде змішування стічних вод з мулом, що утворився при попередньому окисленні стічних вод. В активному мулі багато мікроорганізмів, які завершують знешкодження ставків

Проблема вирубки лісів
Проблема вирубки лісів є однією з найгостріших екологічних проблем на планеті . Її вплив на екологію важко переоцінити. Адже не дарма дерева називають легкими Землі .
Вони в цілому складають єдину екосистему, яка впливає на життя різних видів флори , фауни
, на грунт, атмосферу, водний режим.
В
даний момент проблема вирубки дерев актуальна для всіх континентів землі, однак найбільш гостро ця проблема стоїть в країнах Західної Європи, Південної Америки,
Азії
. Інтенсивне знищення лісів призводить до проблеми збезлісення. Територія, вільна від дерев, перетворюється в бідний ландшафт, стає непридатною для життя.

Причини вирубки лісів
Серед поширених причин вирубки дерев варто назвати такі:
деревина має високу цінність як будівельний матеріал і сировину для паперу, картону, виготовлення побутових предметів;
нерідко знищують ліси заради розширення нових сільськогосподарських угідь;
для прокладки шляхів сполучення і доріг
Крім цього, велика кількість дерев страждає в результаті лісових пожеж , які постійно відбуваються через неправильне поводження з вогнем. Також вони трапляються в сезон посухи.
Вам може сподобатись: Електромагнітне забруднення навколишнього середовища – види, джерела, приклади
Вам може сподобатись: Вологі екваторіальні ліси на карті - клімат, стан, ознаки та природні зони

Незаконна вирубка лісів
Досить часто вирубка дерев відбувається незаконно
. У багатьох країнах світу не вистачає
інститутів
і людей, які можуть контролювати процес вирубки лісів. У свою чергу, підприємці даної
сфери іноді роблять порушення, щорічно збільшуючи обсяги вирубки лісу. Також вважається
, що на ринок проступає і деревина, яку поставляють браконьєрами, які не мають дозвіл на діяльність. Існує думка, що введення високого мита на лісоматеріал значно скоротило б продаж деревини за кордон, відповідно знизило б
і
кількість зрубаних дерев.

Вирубка лісів в Україні
За даними Державного агентства лісових ресурсів, в
2019 році обсяги незаконних рубок лісу склали
118 тисяч кубометрів (для порівняння, в 2018-му було
17,7 тисяч кубометрів). Державі це завдало збитків на 814 млн гривень.
В
2020 році не така сумна тенденція. Нещодавно глава
Держлісагентства Андрій Заблоцький повідомив
, що за перший квартал року в порівнянні з
аналогічним періодом 2019 року обсяги незаконних рубок зменшилися на 34%. У 2019 році за три місяці незаконний обсяг склав 43,3 тисячі кубометрів
, в 2020 році – 28,5 тисяч кубометрів.

Наслідки вирубка лісів
Основний результат вирубки дерев – це зникнення лісів, яке має
масу наслідків:
кліматичні
зміни;
забруднення навколишнього середовища;
зміна екосистеми;
знищення великої кількості рослин;
тварини змушені залишати звичні місця проживання;
погіршення стану атмосфери;
погіршення кругообігу води в природі;
руйнування грунту, що призведе до ерозії грунту ;
поява екологічних біженців.

Забруднення водойм. Проблеми питної води
Вода становить майже 70% маси нашого організму. Втрата її організмом дуже небезпечна. Без води різко погіршується обмін речовин, що загрожує
всім життєвим процесам. Без
їжі
людина може прожити понад місяць
, без води вона гине через кілька днів

Факти
Відомий факт, описаний французьким письменником
Антуаном де Сент-Екзюпері в повісті
"Планета людей", герой якої, зазнавши катастрофи при перельоті над пустелею, переживши передсмертну агонію від зневоднення організму
і відчувши радість спасіння, вигукнув:
"Вода! В тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуєшся, не знаючи
, що ти таке. Не можна сказати, що ти потрібна для життя: ти саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими почуттями, з тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже розпрощалися
... Ти найбільше багатство на світі..."

Людство стурбоване нестачею води
У
багатьох може виникнути питання: "Хіба мало води на Землі? На глобусі майже три чверті його поверхні зафарбовано в синій колір". Все так, але це здебільшого солоні води океанів і морів
, що становлять 97,75% усіх водних запасів планети. Для мешканців суходолу, об'єктів енергетики
, індустріального та сільськогосподарського виробництва потрібна не солона морська

, а прісна питна вода. А чи багато її?
Здавалося б, що решта 2,25% водних ресурсів планети - це також вагома цифра: 48 млн. км3.
Але половину цих ресурсів становлять льодові масиви Антарктиди, Арктики, Гренландії, високих гір на різних континентах. 23,4 млн. км3 - це підземні води, приховані від нас. А запаси доступної
прісної води обчислюють вже не мільйонами, а тисячами кубічних метрів. Найбільша кількість поверхневої прісної води міститься в озерах - 176 400 км3. У руслах річок водночас протікає
2120 км3 води, 10 300 км3 прісної води міститься в болотах, 13 тис. км3 її несуть у собі хмари

Людство стурбоване нестачею води
У
найзаселеніших і найосвоєніших у господарському відношенні районах води явно недостатньо
, особливо якщо врахувати, як багато споживають її атомні та теплові електростанції
, заводи й фабрики, зрошувальні системи, тваринницькі комплекси, міста
-гіганти.
Ще не так давно, менше ста років тому, вода більшості річок була придатною для пиття

. Тепер з рівнинних річок та їхніх приток небезпечно не лише пити, але й купатися в них. Із чим це пов'язано?
Насамперед
, із потраплянням до водних артерій шкідливих викидів промислових підприємств
, комунальних господарств тощо