Ім'я файлу: Іспанія.docx
Розширення: docx
Розмір: 39кб.
Дата: 27.02.2023
скачати
Пов'язані файли:
Іспанія.pptx
Розширення: docx
Розмір: 39кб.
Дата: 27.02.2023
скачати
Пов'язані файли:
Іспанія.pptx
Геокультурна характеристика Іспанії
Підготувала: Коваленко Анастасія
Слайд 2
Культурно-географічне положення
Іспанія - південноєвропейська держава, що розташована в центрі західної цивілізації, в західноєвропейській субцивілізації.
Слайд 3
Історія Іспанії
Іспанія – одна з найдавніших держав світу, яка впливала та продовжує впливати на розвиток Європи, Піренейського регіону, країн Південної та Латинської Америки.
Іспанія у первісний період
Археологи знайшли біля Піренейського півострова знахідки, які належать до періоду палеоліту. Це означає, що неандертальці дісталися Гібралтару в палеоліті, стали освоювати береги материка. Поселення первісних людей знаходять не тільки на Гібралтарі, а й у провінції Сорія, на річці Мансанарес, що біля Мадрида. 14-12 тис. років тому на півночі Іспанії існувала розвинена мадленська культура, носії якої малювали тварин на стінах печер, розфарбовували їх різними барвами. Є на території Іспанії і сліди інших культур таких як: Азільська, Астурійська, Неолітична Ель Аргар, Бронзові Ель Гарсель і Лос Міллярес.
У 3 тис. до н.е. люди вже будували укріплені поселення, які захищали поля та зернові культури на них. Наприкінці бронзового віку з'явилася культура Тартесса, носії якої користувалися листом, алфавітом, будували кораблі, займалися мореплаванням і торгівлею. Ця культура сприяла формуванню греко-іберійської цивілізації.
Слайд 4
Античний період
1 тис. до н.е. – прийшли індоєвропейські народи: протокельти, що заселили північ і центр; ібери, що жили у центрі півострова. Фінікійці одночасно з протокельтами проникли на Піренеї, заснувавши тут в 11 ст. до н.е. місто Кадіс. На сході з 7 ст. до н.е. влаштувалися греки, які створювали на морському узбережжі свої колонії.
У 3 ст. до нашої ери жителі Карфагена відокремилися від Фінікії, і активно стали освоювати південь та південний схід Іспанії. Вибили карфагенян з колоній римляни, які започаткували романізацію Піренейського півострова. Східне узбережжя римляни повністю контролювали, заснувавши тут безліч поселень. Ця провінція одержала назву Ближньої Іспанії. В Іспанії проживали римські імператори, у містах будувалися театри, арени, іподроми, мости, акведуки, відкривалися нові порти. У 74 р. іспанці отримали у Римі повноправне громадянство. У 1-2 ст. нашої ери в Іспанію почало проникати християнство, і вже за сто років тут існувало безліч християнських громад, з якими активно боролися римляни. На початку 4 ст. нашої ери в Іліберісі, що поряд із Гранадою, з'явився перший собор.
Слайд 5
Середньовічний період
Один із найтриваліших етапів розвитку Іспанії, який пов'язаний із завоюванням варварами, заснуванням ними перших королівств, арабським завоюванням, Реконкістою. У 5 ст. Іспанія була завойована німецькими племенами, які утворили Вестготське королівство зі столицею Толедо. Влада вестготів була визнана Римом наприкінці 5 ст. н.е. У наступні століття боротьба за право володіти Піренейським півостровом протікала між римлянами, візантійцями та вестготами. У середині 8 ст. був заснований Кордовський Емірат, а його правитель Абдаррахман Третій у 10 ст. надав собі титул халіфа. Халіфат існував до 11 ст, а потім розпався на дрібні емірати. У 11 ст. всередині халіфату активізувався рух проти арабів-мусульман. З одного боку воювали араби, з другого – місцеве населення, яке прагнуло скинути правління халіфату. Цей рух отримав назву Реконкіста, що і викликало розпад Кордовського халіфату. У 11-12 ст. на території Іспанії існувало кілька великих державних утворень - королівство Астурія або Леон, графство Кастилія, яка об'єдналася з Леоном, королівство Наварра, графство Арагон, кілька дрібних графств, що належать франкам. Реконкіста закінчилася перемогою хрестоносців та підривом впливу емірів на Піренеях. У 13 ст. Король Фердинанд Третій зміг поєднати Леон, Кастилію, захопив Кордову, Мурсію, Севілью.
Між Арагоном та Кастилією протягом 15 ст. відбувалося протистояння, міжусобні війни, які спровокували громадянську бійню. Зупинити протистояння змогло лише призначення Ізабелли Кастильської спадкоємицею престолу. Вона одружилася з Фердинандом Арагонським, колишнім інфантом Арагона. 1474 р. Ізабелла стала королевою Кастилії, а через п'ять років і її чоловік зайняв королівський трон Арагона. Це започаткувало об'єднання іспанської держави.
Слайд 6
Іспанія у 16-19 ст.
12 жовтня 1492 року Христофор Колумб відкрив невідомий досі для європейців континент - Америку. Саме тоді почався період найбільшого піднесення, могутності та багатства Іспанії.
З 1516 року Іспанією правила династія Габсбургів. Разом зі Священною Римською імперією Габсбурги становили могутню силу у Європі.
У XVII столітті Іспанія почала втрачати свою міць. У 1648 році від'єдналися Нідерланди. У 1668 році — Португалія. В 1700 році помер Карл II Зачарований, останній із династії Габсбургів на іспанському престолі. Тоді почалася війна за іспанську спадщину, в результаті якої до влади прийшла французька династія Бурбонів, що править і досі.
Слайд 7
Іспанія у XX—XXI століттях
У 1914—1918 та 1939—1945 роках відбулися дві світові війни, у яких Іспанія дотримувалася нейтралітету.
У 1923—1930 роках в Іспанії була диктатура Прімо де Рівери. Після її падіння повалено і владу короля Альфонса XIII. Проголошено Другу Іспанську республіку. Проти влади республіканців виступили націоналісти на чолі з Франсіско Франко. Почалася Громадянська війна, у результаті якої почалася диктатура Франко.
У 1975 році Франсіско Франко помер. Того ж року до влади в Іспанії повернулася династія Бурбонів. Королем став Хуан Карлос I, онук Альфонса XIII. Формою правління стала конституційна монархія. Іспанія взяла демократичний вектор розвитку. У 1982 році країна стала членом НАТО, у 1986-му вступила до Європейських Співтовариств. З 2014 року королем Іспанії є Філіпп VI.
Природні умови
Більшість величезного Піренейського півострова займає Іспанія. Різноманітність природних умов цієї країни просто вражає. На північному заході переважає вологий клімат, з яким різко контрастує спекотний південь. Крім того, в Європі Іспанія вважається однією з найгірших країн – до 90% території країни займають плоскогір'я та гори. Від Європи Іспанія відокремлена потужною системою Піренеїв. Їхня довжина від Середземного моря до Біскайської затоки сягає майже 450 км. Ці гори стали природним кордоном Іспанії. Головна вершина Піренеїв (Ането) височить на 3404 м, середня висота гір становить 2000 метрів. Практично весь північний захід Іспанії зайнятий горами Леон та Галісійським масивом. Хребти та гірські масиви Кордильєра-Бетика зайняли південно-східну частину країни.
Зона іспанського Середземномор'я також надзвичайно контрастна. Прикриті горами піщані долини (знамениті лагуни Валенсії) є сусідами з крутими скелями Коста-Брава. Південне узбережжя швидко змінюється гірськими масивами, які є центром тваринництва. Саме тут, крім свиней та коней, розводять призначених для кориди бугаїв.
Іспанія бідна на ліси, причому більша їх частина зосереджена в північних регіонах. Найбільш поширений тут вічнозелений дуб. Досить часто зустрічаються бук, горіх, тополя, корковий дуб, оливкове дерево. На узбережжі Середземного моря чудово почуваються лимони, апельсини та мигдаль.
Фауна півночі країни близька до звичайної середньої Європи. Тут водяться бурі ведмеді, лисиці, борсуки, сарни. На півдні країни типовими є представники середземноморсько-північноафриканської фауни (віверу, алжирський їжак, іспанський заєць та ін.).
Крім материкової частини, Іспанія включає і групи островів. Найбільш значними та цікавими з них є розташовані в Атлантичному океані Канарські острови, природа яких значно відрізняється від материкової частини країни. Крім того, у Середземному морі розташовані Балеарські острови з унікальною неповторною природою.
Слайд 9
За середньорічною кількістю сонячних днів Іспанія успішно конкурує з Італією та Грецією. Більшість Іспанії розташована в середземноморській кліматичній зоні, що відрізняється спекотним сухим літом, тривалою і дуже теплою осінню і м'якою дощовою зимою. Близько 200 днів середньодобова температура на півдні країни утримується на рівні вище +25°С.
Від Галісії до півночі Каталонії розташована зона, яка зазнає сильного впливу Атлантики. Для неї характерне м'яке тепле літо та волога, але досить тепла зима. Для центральної частини країни характерним є різкоконтинентальний клімат. Денна температура влітку тут сягає 30°С, опускаючись уночі до 15°С. Найбільш сухими є райони на південному сході Естремадура та Андалусія. Навіть узимку тут не буває дощів. Натомість у «вологій» Іспанії на півночі та північному заході країни характерне рівномірне випадання опадів, кількість яких за рік досягає 900 мм.
Ментіфакти
Етноси
Корінні жителі Іспанії - іспанці або кастильці, каталонці, баски і галісійці. В атономних спільнотах донині продовжують виділятися різні нові етнічні ідентичності та народності. З давніх часів в країні існує циганська громада. Спостерігається активний приріст населення завдяки уродженцям країн Латинської Америки, Магрибу та Східної Європи.
В Іспанії існує колонія великобританців і уродженців інших західноєвропейських країн. У 2008 році співробітники Лідського університету встановили, що 1/5 частина іспанців має єврейське коріння, а 11% представників країни арабського і берберського походження. Через расове та етнічне розмаїття в Іспанії зустрічається багато змішаних шлюбів. Серед іспанців багато людей і з арабськими рисами, і з зовнішністю кельтів і вестготів, зі світлою шкірою, блакитними очима і русим волоссям. У південних районах більше темноглазих брюнетів із смуглою шкірою.
Мови
Найпоширенішою мовою Іспанії є іспанська, якою володіє переважна більшість мешканців країни, і яка також називається кастильською мовою. У деяких регіонах Іспанії поширені також інші мови: баскійська в Країні Басків і Наваррі, каталонська в Каталонії, Валенсії і на Балеарських островах і галісійська в Галісії.
Іспанська мова офіційна в усій країні, решта мов має офіційний статус у відповідних областях. Багато громадян в цих областях розглядають свою регіональну мову як свою рідну, а іспанську - як другу. Крім цих, існує низка інших регіональних мов, які є менш поширеними і знаходяться на межі зникнення. Ці мови включають астурійсько-леонську в Астурії та Леоні, арагонську в Арагоні та аранську, яка є офіційною в кумарці (районі) Баль-д'Аран — Аранській долині. Зараз підтримка цих мов зростає, вони мають офіційний статус і вивчаються в школах.
Слайд 11
Релігії
Державна релігія Іспанії - римо-католицизм. Близько 95% іспанців - католики.
В Іспанії також нараховується декілька сотень тисяч віруючих таких напрямків, як Свідки Єгови (104 тис.осіб), мормони (20 тис.осіб), адвентисти Сьомого дня та інші протестантські групи (разом понад 1,2 млн осіб), діяльність останніх релігійних напрямків активізувалась з 1970-их. Також є 800 тис. прибічників ісламу, кількість яких стрімко зросла внаслідок імміграційних процесів. На поч. 21 століття у Іспанії проживає біля 15 тис. євреїв, які сповідують іудаїзм. Понад 21% населення вважають себе атеїстами.
Слайд 12
Артефакти
Традиційне житло
Іспанія – країна дуже давньої культури. Найбільш стійкі традиції мають типи житла, характер поселень, їжа та одяг. Для північних районів (так звана волога Іспанія) характерні однодворні хутори та невеликі села. На півдні (в сухій Іспанії) переважають величезні села з кількома тисячами мешканців. Істотно різняться форми традиційного житла. У гірських північних районах будинки будують із необтесаного каменю; на першому поверсі розміщуються кухня та хлів, на другому – житлові кімнати та комора. З кімнати є вихід на зовнішній балкон.
Для Андалусії типові будинки із замкнутими двориками, на південному узбережжі будують маленькі кубічні будиночки з плоскими дахами.
Архітектура Іспанії поєднує в собі культури маврів та іберійців, римлян і готів, середньовічні канони та прогресивний модерн. Іспанській традиції відповідає інтер'єр, де білокам'яні стіни та темні візерунки на вікнах нагадують про далеке середньовіччя. Масивні меблі представлені плетеними стільцями та дерев'яними комодами, великими столами та не менш міцними табуретами.
Оригінальним у іспанців є освітлення. Світильники кріпляться кованими ланцюгами або за давньою традицією використовують свічки, встановлені в кованих підставках.
Слайд 13
Національний одяг
Існує велика кількість варіацій на тему національного іспанського костюма - все залежить від регіону.
Біла сорочка, довгі штани, жилетки і куртки вільного крою, гетри, а також широкі пояси зі звичайної матерії, найчастіше червоного кольору. Куртки іспанців короткі, з вузькими рукавами. Такий образ нагадує костюм тореадора, але в ньому відсутні рюкзаки та декоративне оздоблення. Знатні люди в Іспанії обшивали свої куртки золотою або срібною ниткою, одяг для багатих людей шили з дорогих тканин. В якості верхнього одягу іспанці надавали перевагу накидкам і плащам. Жіночий національний костюм Іспанії виражений яскравіше чоловічого, і має схожість з костюмами інших європейських народів. Жінки носили широку спідницю і корсет, руки іспанок як оголювалися повністю, так і закривалися до самого зап’ястя. Яскраві барвисті тканини, багатошарові спідниці з мереживом і оборками, сарафани були характерні для іспанських жінок.
Слайд 14
Слайд 15
Національна кухня
Іспанія - півострів, оточений двома морями. І, природно, мешканці узбережжя здебільшого харчуються рибою. Проте тут розрізняють два види риби. Адже та риба, що виловлена у Середземному морі, відрізняється від тієї, яку ловлять в Атлантиці. З іншого боку Іспанія - гориста країна. Залежно від висоти, сильно змінюється клімат. На висоті до 300 метрів над рівнем моря майже ніколи не буває холодно, але постійно йдуть дощі. Тут - свої продукти. Саме так відповідно до географічного розподілу і відрізняються кулінарні традиції Іспанії. В іспанській кухні дуже мало молочних продуктів. Незалежно від регіону, їжу готують на оливковій олії. Вершкове масло для приготування їжі не використовується. Це є іспанською особливістю. Іншими загальними ознаками іспанської кухні є вживання яєчних десертів та винятково білого пшеничного хліба. Іспанські страви прості, але завдяки пряностям, таким як шафран, переповнені вишуканим смаком. Як заправка для супів та салатів використовується оливкова олія, яку дієтологи вважають найкориснішим із жирів. Найчастіше готуються страви з риби, дарів моря, стручкових рослин і рису. В страви додаються помідори, перець, картопля, яйця, часник, цибуля, оливки, мигдаль і вино.
Слайд 16
Соціофакти
Освіта і наука
Система освіти в Іспанії перебуває під контролем Міністерства освіти Іспанії та складається з кількох ступенів:
Дошкільна освіта.
Дошкільна освіта в Іспанії ділиться на дитячий садок (0-3 років) та дошкільну підготовку – підготовчі класи (3-6 років). Дошкільна освіта в Іспанії безкоштовна та необов'язкова. Освітня програма включає творчі заняття, заняття на розвиток логіки, математику, іспанську мову, музику та хореографію.
2. Початкова школа – 6-12 років. Ділиться на 3 цикли, кожен цикл по 2 роки навчання:
6-8 років – початковий;
8-10 років – середній;
10-12 років – вищий
Перші 5 років навчання у початковій ланці учні мають лише 1 вчителя. Вони вивчають іспанську мову, літературу, математику, музику, природознавство. З 8 років – іноземна мова, яку викладають носії мови. Після закінчення початкової школи учні складають випускні іспити і переходять на наступний щабель.
3. Базова освіта -середня обов'язкова освіта - 12-16 років.
Основні предмети, що вивчаються на цьому етапі:
Гуманітарні науки, Природничі науки, Мови (іспанська, англійська, вивчення іноземної мови та автономних мов Іспанії - каталонська, галісійська, баскська, валенсійська), Музика, образотворче мистецтво, Математика, Фізичне виховання.
Для іспанців початкова та середня освіта – обов'язкова та безкоштовна. Після закінчення базової освіти усі учні складають іспити та переходять на наступний щабель – бачилерато або можуть продовжити свою освіту на здобуття робочої спеціальності.
Система середньої шкільної освіти в Іспанії
Навчальний рік ділиться на триместри, наприкінці кожного учні складають іспити.
Тривалість уроку-55 хвилин із перервами 5 хвилин між уроками
Система оцінок розраховується за 10 бальною шкалою.
Навчальний рік починається з середини місяця-15 чи 16 вересня.
Склади класів змінюються кожні 2 роки, щоб полегшити дітям соціалізацію у суспільстві, допомогти знайти нових товаришів.
Старша школа - 16-18 років (повна середня освіта). Складається з 2х курсів і нагадує старші класи української школи. Цей ступінь освіти добровільний.
За успішними підсумками випускних іспитів, випускник отримує диплом про повну середню освіту та має можливість вступити до ВНЗ.
Середня професійна освіта. Цю освіту можна здобути за 142 спеціальностями. Тривалість: курси від 1300-2000 навчальних годин, де 25% навчального часу відводиться на практику з обраної спеціальності.
Останній ступінь – вища освіта. Вища освіта в Іспанії відповідає європейським та світовим стандартам освіти, а також нормам Болонського процесу. Виділяють 3 цикли вищої освіти:
Бакалаврат - ступінь Grado (3-4 курси ВНЗ в залежності від спеціалізації)
Магістр (ступінь Master) -1-2 роки навчання вузької спеціалізації, вступити можна лише після здобуття ступеня Grado
Doctorado (ступінь доктора). Тривалість навчання – 3-6 років. Після закінчення навчання – захист докторської дисертації.
Слайд 17
Сімейні стосунки
Сім'я в Іспанії має першорядне значення, сімейні узи тут дуже сильні. В іспанських сім'ях прийнято з особливою шанобливістю ставитися до старших, і іспанці досі дуже часто живуть великою родиною під одним дахом. Найпоширеніша традиція в іспанських сім'ях - це збиратися всією сім'єю для того, щоб відзначити якесь свято чи знаменну дату. Причому для сім'ї важлива присутність усіх родичів, або, принаймні, максимальної їхньої кількості, тому дні народження можуть святкуватись через місяць чи два після того, як вони реально відбулися – головне, щоб усі змогли зібратися разом. У сім'ях Іспанії є звичай співати за столом. Традиційно сім'ї в Іспанії були багатодітними, проте зараз переважають сім'ї, в яких зазвичай від одного до трьох дітей.
Діловий етикет
Дивно, але діловий етикет в Іспанії мало чим відрізняється від повсякденного етикету. Переговори заведено вести вдумливо, неквапливо. Зазвичай ділові зустрічі відбуваються за чашкою кави. Повільні іспанці навіть на бізнес-зустріч не завжди приходять вчасно, 15-хвилинні запізнення тут вважаються нормою.
Основні особливості ділового етикету в Іспанії полягають в обміні візитками та зав'язуванні контактів з особами приблизно одного статусу. Оскільки іспанці вважаються темпераментними та відкритими людьми, такого поняття як особистий простір для них не існує. Навіть за ділової розмови прийнято спілкуватися на близькій відстані.