Ім'я файлу: реферат поняття фразеологія класифікація фразеологізмів Юрченко
Розширення: docx
Розмір: 33кб.
Дата: 17.12.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 33кб.
Дата: 17.12.2021
скачати
Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет
«Харківський політехнічний інститут»
Кафедра: української мови
Реферат
з дисципліни «Українська мова»
на тему «Поняття «фразеологія». Класифікація фразеологізмів»
Виконала:
студентка 1-го курсу, групи БЕМ-521б
Юрченко Марина Валеріївна
Перевірив викладач:
Шокуров Олександр Володимирович
Харків, 2021
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………….. 3
1. Що таке фразеологія?....................................................................................... 4
2. Види фразеологізмів…………………………………………………………. 5
Висновки……………………………………………………………………..…. 10
Список використаної літератури…………………………………………….... 11
Вступ
Актуальність теми дослідження. Мова - частина побудови нації. Розвиток мови залежить напряму від розвитку суспільства, адже вона супроводжує нас усе життя. Саме тому з плином часу проводяться дослідження, відкриваються нові закони та правила вжитку. Величезна кількість вчених приділяє значну увагу кожному аспекту різних частин мови.
Аби досконало володіти мовою, мати великий словниковий запас – слід вивчати лексику як науку. Це дозволяє розбиратися у структурах, принципах підбору матеріалу не лише рідної, але й іноземної мови. Значною складовою лексичного запасу є слова, але сюди також відносяться і групи слів, які називаються фразеологізмами.
Фразеологія – розділ про усталені мовні звороти, наука, що досліджує семантику та походження слів. Хоч фразеологізми насичують та збагачують зміст тексту, варто бути обережним із їхнім використанням, особливо в контексті іноземних мов. Оскільки фразеологічні вирази дедалі більше вживаються як у повсякденному житті, так і в засобах масової інформації.
Фразеологічні одиниці являють собою наймальовничішу та найвиразнішу частину словникового запасу мови, що відображає звичаї, традиції народу, посилання на його історію, фольклор. Фразеологія є найдемократичнішою складовою словника, взятої з глибини мови народу. Зрозуміло, що фразеологічні одиниці характеризуються подвійним значенням, а значення компонентів слів стійкої фрази утворюють певну картину, створюючи абсолютно новий образ.
Питанням дослідження займалися такі вчені як Т. Григоренко, Л. Даниленко, С.Денисенко, В. Жайворонок, Н. Мазур, Л.Скрипник та інші.
Метою дослідження є з’ясувати сутність поняття фразеології як науки та дослідити класифікацію фразеологізмів.
Що таке фразеологія?
За словами Л. Ройзензона, фразеологія – це найбільш самобутнє і складне явище із усіх творінь мовного генія людини. Вона більшою мірою, ніж інші пласти мовних одиниць, відображає своєрідність світобачення через призму мови й національної культури. Особливістю фразеологічних одиниць є й те, що вони виступають знаками не первинної номінації, а вторинно номінують дійсність, переосмислюючи її.
Як наука фразеологія вивчає стійкі словосполучення двох і більше слів, що створюють семантичну цілісність і в процесі мовлення сприймаються як готові словесні формули. Крім спільних із лексикологією аспектів розгляду, фразеологія має свої специфічні завдання: вивчення особливостей структури фразеологічних одиниць і механізму витворення семантичної цілісності у сполученнях слів; аналіз причин їх фразеологізації; дослідження взаємовідношень фразеологічних зворотів з іншими лінгвістичними одиницями – словом, словосполученням, реченням; з’ясування історико-етимологічної основи фразеологічних одиниць; визначення законів розвитку фразеологічного складу, вироблення наукової системи опрацювання різнотипних фразеологічних структур у загальномовних та в спеціальних фразеологічних словниках; склад фразеологічної системи мови в її сучасному стані та в історичному розвиткові тощо.
Дослідники вважають, що фразеологізми – це знаки мовної культури. Наприклад, О. Галинська розглядає фразеологізми як особливі мовні знаки, як засоби зберігання і передачі культурної інформації. Науковець зазначає, що лінгвокультурологічний напрям у фразеології досліджує взаємодію мови і культури крізь призму культурно-національної свідомості та її фразеологічної презентації (Н. Брагіна, В. Телія). В. Маслова розглядає фразеологізми як тексти, що зберігають культурну інформацію.
На думку багатьох дослідників, саме в мові втілюється історична пам’ять народу, мова відображає як культурний, так і мовний досвід народу. Лінгвокультурологічні дослідження на матеріалі фразеології допомагають нам уявити духовні цінності, витворені окремими етносами протягом тисячоліть. Фразеологія – це «дзеркало, в якому лінгвокультурне суспільство ідентифікує своє національне самоусвідомлення». А фразеологізми є неповторними, своєрідними за своєю внутрішньою формою.
Види фразеологізмів
Існують різні класифікації фразеологізмів. Найвідомішою є класифікація фразеологізмів за ступенем семантичної неподільності та спаяності компонентів, яку розробив французький мовознавець Ш. Баллі і доповнив російський мовознавець В.В. Виноградов. В її основі лежить ступінь видозміни значення слова в різних синтаксичних і стилістичних умовах фразоутворення. Маючи єдине значеннєве ціле, фразеологічні одиниці не є однаковими з погляду з’єднаності компонентів і співвіднесеності семантики всього вислову зі значенням його окремих складників-компонентів. Ураховуючи це, В. Виноградов розрізняє три групи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення.
За твердженням вченого, фразеологічні зрощення – абсолютно неподільні, нерозкладні, немотивовані фразеологічні одиниці, у значенні яких немає ніякого зв’язку, навіть потенційного, зі значенням їх компонентів. Їх нерозкладність викликана наявністю у складі невживаних або відмерлих, незрозумілих слів, граматичних архаїзмів, лексичних значень компонентів, що не мають відношення до розуміння цілого, дією експресивної індивідуалізації. Деякі приклади: бити байдики, замилювати очі, губа не дурна, казанська сирота, як пити дати, куди не йшло, нерівний годину, стрімголов, як попало, собі на умі, як-небудь, з'їсти собаку, точити ляси, казна , ніж світло.
Для позначення фразеологізмів даного типу іноді використовується термін "ідіома". Цей термін незручний тим, що він неоднозначний: деякі лінгвісти використовують його для позначення всіх семантично неподільних фразеологічних одиниць, тобто фразеологічних зрощень і фразеологічних єдностей (про них див. нижче). Іноді він використовується також в якості абсолютного синоніма по відношенню до терміну "фразеологізм", тобто для позначення фразеологічних одиниць будь-якого з названих типів.
Фразеологічні єдності – семантично неподільні фразеологічні одиниці, цілісне значення яких певною мірою мотивоване значенням компонентів. У них значення цілого пов’язане з розумінням внутрішнього образного стрижня фрази, потенційного смислу слів. Приклади: зелена вулиця (образне позначення вільного шляху), крапля в морі (мізерна частка чого-небудь), перший млинець грудкою (про невдалий початку будь-якої справи), перша ластівка (про перші ознаки прояву чого-небудь), сім п'ятниць на педелі (про те, хто часто міняє свої рішення, настрої), робити з мухи слона (перебільшувати). Подібні словосполучення "однаково можливі і як фразеологічні єдності (тоді це будуть образні вислови), і як звичайні вільні сполучення слів (тоді ці слова будуть вжиті в своїх прямих, номінативних, значеннях)".
Фразеологічні сполучення – фрази, створені за допомогою реалізації зв’язаних значень слів. У них значення слів виокремлюється чіткіше, різкіше, вони аналітичні. Приклади: білі вірші, добрий друг, заклятий ворог, справжнісіньке пекло, плакуча верба, раптова смерть, тріскучий мороз, чорний хліб, делікатне питання, насупити брови, розквасите ніс, посмішка, Тараща очі.
Прислів’я та приказки В. Виноградовим взагалі не виокремлюються в окрему групу фразеологізмів. Виділені вченим три групи показують, що між фразеологічними зрощеннями та єдностями, з одного боку, та фразеологічними сполученнями, з іншого, існує різниця, зумовлена різним характером їх стійкості. Фразеологічні одиниці двох перших груп характеризуються ступенем мотивованості, третя – структурною ознакою.
Η. М. Шанський доповнив цю класифікацію фразеологізмів ще одним типом, який назвав фразеологічними виразами. До них відносяться стійкі словосполучення, що складаються із слів з вільними значеннями і їх вживають в прямому значенні. Наприклад: вищий навчальний заклад, партійний квиток, соціалістичне змагання, трудові успіхи , на даному етапі, Любові всі віки покірні, Людина - це звучить гордо, Вовків боятися - в ліс не ходити, Не все те золото, що блищить .
Як видно з наведених прикладів, фразеологічні вирази за деякими ознаками нагадують фразеологічні єдності, з одного боку, і вільні словосполучення - з іншого. Від вільних словосполучень вони відрізняються смисловою цілісністю, лексичної непроникністю і відтворюваністю в мові, що характерно для всіх фразеологізмів в цілому. "Основна специфічна риса, що відділяє фразеологічні вирази від вільних поєднань слів, полягає в тому, що в процесі спілкування вони не утворюються говорять, як останні, а відтворюються як готові одиниці з постійним складом і значенням". Від фразеологічних єдностей вони відрізняються тим, що вживаються в прямому значенні.
За граматичними ознаками фразеологічні одиниці поділяються, перш за все, на фразеологізми, еквівалентні слову, і фразеологізми, еквівалентні пропозицією.
Серед фразеологічних одиниць, еквівалентних слову, в свою чергу розрізняються фразеологізми, співвідносні зі словами різних частин мови: фразеологізми, еквівалентні імен іменником, або субстантивні (наприклад: білий гриб, залізниця, добрий друг)] фразеологізми, еквівалентні дієслів, або дієслівні (бити байдики, тягнути лямку, робити з мухи слона і ін.); фразеологізми, еквівалентні прислівники, або наречние (стрімголов, як-небудь, як пити дати і т.п.).
Наведені вище терміни (субстантивні фразеологізми, дієслівні фразеологізми, наречние фразеологізми) використовуються також для розмежування фразеологічних одиниць за частиною промови головного, опорного слова: субстантивними називаються фразеологізми, у яких опорним словом є іменник, дієслівними - фразеологізми з опорним словом, що належать до дієслова, і т.д.
Фразеологізми, еквівалентні пропозицією, тобто використовувані в якості цілих пропозицій, представлені в російській мові такими одиницями, як, наприклад: справа тютюн, сім п'ятниць на тижні, карти на стіл! Дідька лисого! Чорта з два! До них можна віднести також прислів'я, приказки, афоризми, крилаті вирази (якщо розглядати їх як фразеологізми), наприклад: у тихому болоті чорти водяться, перший млинець комом, апетит приходить під час їжі.
Фразеологічні одиниці диференціюються в стилістичному відношенні. Поряд зі стилістично нейтральними фразеологізмами ( білий гриб, чорний ящик, частина мови, орудний відмінок, умовний спосіб і ін.) можливі фразеологізми розмовні (наприклад: добрий друг, лізти на рожен, потрапити в халепу, Тараща очі), просторічні (наприклад: молоти язиком , валяти дурня, заткнути за пояс, точити баляси, чесати язиком, справа тютюн, чорта з два) і т.д.
Деякі лінгвісти звертають увагу на можливість класифікації фразеологічних одиниць в залежності від походження, пропонують ділити їх за цією ознакою на споконвічні і запозичені, включаючи кальки і полукальки, тобто похідні вираження, побудовані (повністю або частково) з елементів цієї мови за зразком відповідних виразів іншої мови.
До власне запозичень відносяться такі фразеологізми, іноді вживаються в російській мові, як, наприклад: alma mater (лат., про вищий навчальний заклад, де вчився говорить, буквально "мати-годувальниця"), homo sapiens (латинське, про людину, на відміну від мавпи чи іншої тварини, буквально "мисляча людина"), terra incognita (латинське, про що-небудь невідомому, недослідженому, буквально "невідома, незвідана земля") і ін. У процесі засвоєння запозичують мовою подібних фразеологічних одиниць останні можуть перетворюватися ( "зливатися") в складні за походженням слова, наприклад, російське перпетуум-мобіле (пор. латинське perpetuum mobile - "вічний двигун"), тет-а-тет (пор. французьке tete a tete, буквально "голова з головою"),
Як приклади кальк можна привести деякі фразеологізми, які є науковими (лінгвістичними) термінами: частини мови (буквальний переклад латинського partes orationis і грецького ta тезі сі logu ).
Висновки
Часом серед лінгвістичних наук фразеологія не знаходить для себе місця, найчастіше її розглядають поруч з лексикологією або ж є її частиною. Іноземні дослідники не розглядають фразеологію як окремий підрозділ і тому не подають її точної класифікації. Такі питання типологічна, семантична та стилістична класифікація фразеологізмів, ступінь їхньої стійкості, системні зв’язки у ділянці сталих сполучень, їх походження тощо, завжди будуть мати важливе місце при вивчення їх у мовознавстві.
Фразеологізми ставали об’єктом дослідження багатьох лінгвістів, як вітчизняних, так і зарубіжних. Утім, ці вчені не дійшли згоди у питанні визначення терміну «фразеологічна одиниця», а також щодо класифікації фразеологізмів.
Проте незважаючи на досить велику кількість різних кваліфікацій фразеологічних одиниць, як з точки зору їх структури та складу, так і з точки зору їх характерних особливостей, єдиної та загальноприйнятої класифікації фразеологізмів на сьогоднішній день поки що не створено.
Список використаних джерел
Руснак В.І. Зоосемічні фразеологічні одиниці як носії національно маркованої вторинної номінації: монографія. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», Вип. 19, 2011.
С. 329–336.
Кожуховська Л. Системні класифікації фразеологічних одиниць в україністиці: монографія. Посвіт, 2010. С.192-198.
Галинська О. М. Фразеологізми як знаки культурної інформації: збірник наукових статей. – Вип. 10 / відп. ред. Корольова А. В. Вид. центр КНЛУ, 2011. С. 72-76.
Маслова В.А. Культурно-национальная специфика русской фразеологии: монографія 2004. – С.69-76.
Класифікація фразеологізмів: веб-сайт. URL: https://stud.com.ua/81713/literatura/klasifikatsiya_frazeologizmiv