Ece. Школа Руслана, ІНМ-42
Я повністю дотримуюся думки «Скільки людей, стільки ж і думок», тому вважаю що абсолютну істину можна знайти лише в небагатьох речах, тим паче коли йде річ про виховання дітей. І зараз я хочу подискутувати про різні форми виховання та викладання, а також про головні ознаки культури мовлення вчителя, адже він грає неабияку роль у вихованні дітей, які проводять по шість-вісім годин у школі.
Багато хто вважає, що вчитель грає невелику роль у житті дитини, однак інші люди не погоджуються. І я належу до другої половини. Одним з аргументів на підтримку цього є те, що вчитель інколи проводить з дітьми більше часу, ніж рідні батьки. Це означає що вплив вчителя на дитину може бути доволі серйозним.
Звісно, вчителю важливо знати про різні форми виховання і викладання. Я хочу назвати лише декілька з багатьох, саме ті, які я вважаю найефективнішими: дискусія, вечір спілкування, похід, прогулянка, екскурсія тощо. Чому саме ці форми? Тому що під час них відбувається живе відкрите спілкування як між вчителем та учнями, а й між самими учнями. Відбувається обмін інформацією, думками, а інколи навіть переживаннями.
Також, звісно, хотілося б зачепити ще одну важливу тему – і це головні ознаки культури мовлення вчителя. Якщо вчителі кажуть що «зошит – це обличчя учня», то можна легко провести паралель і до іншої думки: те, як розмовляє вчитель, є перше, на що звертають увагу учні. Тому дуже важливим для вчителя навчитись говорити чітко, деколи стисло, виразно, різноманітно, доцільно, емоційно тощо. Адже своїм прикладом він показує учням як треба і як гарно говорити. Я завжди дивлюся і слухаю з відкритим ротом викладачів, які не тільки майстерно володіють матеріалом і суттю, яку хочуть донести, але й можуть зробити це неймовірно захопливо, гарно та виразно.
Отже, незважаючи на неймовірну кількість різних думок про виховання дітей та викладання, все ж можна знайти ту саму золоту середину, яка буде ніби ключиком до сердець учнів!