Міністерство освіти і науки України
Технічний коледж Національного унверситету «Львівська Політехніка»
Курсова робота
з предмету «Електричні машини і апарати»
на тему:
двигун підйому мостового крану
ст. гр. 41АП
Орішкевича С.С.
Львів 2021
Оцінювання курсової роботи
З дисципліни «Електропривід та електромеханічні автоматизовані системи»
Студента групи 41 – АП
Орішкевича Сергія
| Пояснювальна Записка 0-20 | Графічна Частина 0-10 | Захист курсової Роботи 0-70 | «5» | ESTS | Підпис |
| | | | | | |
Завдання на курсову
Віділення________________________________________________________
Спеціальність____________________________________________________
Прізвище та ім’я__________________________________________________
Тема____________________________________________________________
Керівник________________________________________________________
Зміст завдання
Графічна частина_________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Зміст роботи_____________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Рекомендована література__________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дата видачі студентом_____________________________________________
Термін захисту роботи____________________________________________
Керівник_______________
(Прізвище та ім’я)
ЗМІСТ
1) 1. Вступ
2. Загальні відомості механізму
3. Будова крану
4. Кінематична схема механізму підйому
5. Режим роботи
6. Загальні відомості про електропривод механізму
7. Вимоги до електроприводу
2) 1. Паспортні дані
2. Статичне навантаження
3. Вибір типу двигуна
4. Паспортні дані двигуна
5. Статичний момент опору двигуна
6. Перевірка двигуна по нагріву та перенавантаження
7. Розрахунок механічних характеристик
8. Розрахунок пускових опорів
9. Опис електричних схем керування двигуна
3) Список використаної літератури
1.Мостовиий кран — підіймальний кран, що пересувається рейками на нерухомих опорах. Кран мостовий має широку сферу застосування — він призначений для підйому і переміщення вантажу в приміщенні або під навісом.
Згідно з ДСТУ 2986: п.2.1.1.1 «мостовий кран — кран, несучі елементи конструкції якого опираються безпосередньо на підкранову колію»; п.5.11 «міст — несуча конструкція кранів мостового типу, призначена для руху по ній вантажного візка»; п.2.6.1 «опорний кран — мостовий кран, що спирається на надземну кранову колію»; п.2.6.2 «підвісний кран — мостовий кран, підвішений до нижніх полиць підкранової колії».
Мостовий кран пересувається рейками, прикріпленими до нерухомих опор. На сьогоднішній день мостові крани є невід'ємною часткою будь-якого крупного виробництва і використовуються для виконання різного роду навантажувально-розвантажувальних робіт усередині виробничих і складських приміщень.
Існують також моделі кранів мостових, які використовуються на відкритій території, — на відкритих майданчиках заводів, складських терміналів тощо.
Мостовий кран буває однобалковий (т. зв. «кран-балка») і двобалковий. Всі крани поділяються за групами класифікації, котрі визначають інтенсивність використання обладнання — від легкого режиму роботи до вкрай важкого. Двобалковий мостовий кран передбачає найважчі режими роботи. Однобалковий має вищу швидкість переміщення при меншій вантажопідіймальності.
Мостовий кран також ділиться на підвісний (кран-балка підвісна) й опорний (кран-балка опорна). За видом привода розрізняють мостовий електричний кран (з електричним приводом) і мостовий ручний кран — з механічним приводом, тобто підіймання вантажу і переміщення крана проводиться за допомогою фізичних зусиль людини.
Мостові крани на стаціонарних опорах (естакадах) використовуються тільки на базових складах для розвантаження і навантаження. Інколи їх також застосовують для монтажу важких верстатів або іншого устаткування.
Ширше використовуються мостові крани на пересувних опорах, так звані козлові крани. Рейки розташовують обабіч об'єкта, а міст, уздовж якого переміщається візок, — над об'єктом. Такі крани необхідні при спорудженні залізниць, станцій метрополітену і деяких інших споруд. Вони володіють високою стійкістю і солідною вантажопідйомністю. Проте ефективність вживання обмежується через невелику висоту підйому гака і необхідність другого стріловидного крана для подачі вантажів.
Найпотужніший на сьогоднішній день мостовий кран здатний піднімати вантаж до 600 тонн на висоту до 100 метрів.
2. Усередині цехів і на складах транспортування вантажів на промислових підприємствах обслуговується зазвичай мостовими кранами. Мостові крани можуть бути використані для допоміжних робіт при монтажі конструкцій, наприклад для забарвлення змонтованих покриттів, на ремонтних роботах і т. Д.
Мостовий кран складається з рухомого балкового моста, що має по кінцях поперечні балки, забезпечені колесами. По мосту крана пересувається візок, обладнана механізмами для підйому вантажу і для власного переміщення. Весь міст на колесах поперечних балок переміщається по підкранових колій, покладеним на підкранові балки, закріплені на консолях колон будівлі або естакади. Механізм пересування крана встановлюється на горизонтальній фермі крана.
Мостові крани виготовляються прольотами від 10,5 до 32 м (прольотом мостового крана називається відстань між осями підкранових колій). Мостовий кран може переносити вантаж в будь-яку точку обслуговується їм площі, поздовжньо пересувати по шляхах; поперечне переміщення, підйом і опускання вантажу виробляють візками крана.
Кран управляється з кабіни, підвішеної до мосту так, що кранівник може бачити всі операції, вироблені краном, і обслуговується їм площу.
Мостові крани поділяють за типом приводу на крани: з ручним приводом; з машинним приводом, що знаходяться поза краном (зараз такі крани застосовуються дуже рідко); з електроприводом, розташованим на крані.
По конструкції мостів крани поділяють на однобалкові і двобалкові.
3. Міст крана складається з двох прогонових балок. Балки коробчатого перетину виконані з двох вертикальних стінок, верхнього і нижнього горизонтального поясів. На верхньому поясі пролітної балки закріплений підвізкові рейки, на кінцях яких встановлені опори для обмеження крайніх положень візка. Для забезпечення прямокутної форми перерізу і стійкості вертикальних стінок всередині пролітної балки приварюються великі діафрагми. Крім того, є малі діафрагми для більш рівномірної передачі навантаження від підвізкової рейки на вертикальні стінки . На бічних стінках прогонових балок передбачені майданчики з поручнями для обслуговування вантажного візка і механізмів пересування крану, а також для розміщення жорстких тролів (стійки з кутовим прокатом). Механізми пересування з циліндричними колесами виконані за різними схемами: з центральним приводом від одного двигуна, з гальмом і редуктором на два колеса, з роздільним приводом на кожне колесо, а також з фланцевим двигуном і навісним редуктором. Поряд з циліндричними колесами, застосовуються колеса конічної форми. Приводні конічні колеса механізмів при центральному приводі встановлені вершиною конуса в зовнішню сторону. У механізмів з роздільним приводом конічні колеса встановлюють вершиною конуса в зовнішню сторону, а неприводні - у внутрішню. Така схема називається «зворотним конусом». Така установка коліс центрує кран на рейкових шляхах і не викликає його перекосів при проходженні викривлених ділянок рейкових шляхів. Електроприводи для механізмів пересування крану повинні бути реверсивні та регульовані. В деяких випадках регулювання здійснюється за допомогою перетворювача частоти, що дозволяє керування не лише швидкістю, а й положенням
Візок. На рамі візків розміщені механізми головного і допоміжного підйому і механізм пересування візка. Механізм головного підйому має електродвигун, сполучений довгим валом-вставкою з редуктором. Напівмуфта, що сполучає вал-вставку з вхідним валом редуктора, використовується в ролі гальмівного шківа, що має привід від електрогідравлічного штовхальника. Вихідний вал редуктора сполучений зубчастою муфтою з барабаном. Опори верхніх блоків поліспасти і зрівняльні блоки розташовані на верхній поверхні рами, що полегшує їх обслуговування і збільшує можливу висоту підйому. Як обмежувач висоти підйому застосований шпиндельний вимикач, що вимикає струм досягши підвіскою крюка крайніх верхнього і нижнього положень.
Механізм допоміжного підйому має аналогічну кінематичну схему (двигун, редуктор, барабан, кінцевий вимикач). Обидва механізми підйому обладнано підвісками (для головного і для допоміжного підйому) крюків. Механізм пересування візка складається з двигуна електрогальма, вертикального зубчастого редуктора, двох ведучих і двох ведених ходових коліс. На рамі візка укріплена лінійка, що впливає в крайніх положеннях на кінцевий вимикач обмежуючий шлях пересування візка. Електроприводи механізму пересування візка обов’язково повинні бути регульованими та реверсивними.
Тролеї. Тролеї зазвичай виготовляють з прокатної сталі кутового профілю. Для подачі струму на кран застосовують струмознімачі ковзаючого типу, що прикріплюються до металоконструкції крану, черевики яких ковзають по троллеям при переміщенні мостового крану. Для обслуговування цехових тролеїв на крані передбачений спеціальний майданчик. Для токоподвода до двигунів, розташованих на візку, зазвичай використовують троллеї, виготовлені з круглої або кутової сталі. Для їх установки вимагаються спеціальні стійки на майданчику, що йде уздовж головної балки. Тому в останніх конструкціях мостових кранів струмопідвід до візка здійснюється за допомогою гнучкого кабелю, підвішеного на дроті. Застосування гнучкого струмопідводу спростило конструкцію, підвищило надійність експлуатації і понизило вагу крану, оскільки дозволило відмовитися від стійок і від майданчика для їх розміщення і обслуговування.
Травеси. При перевантаженні довгомірних вантажів (листів, сортового прокату) вантажопідйомні електромагніти блокують на траверсах, до яких їх підвішують за допомогою вантажних ланцюгів. Траверси з візком крану сполучена за допомогою гнучкого або жорсткого підвісу. При гнучкому підвісі траверси підвішені на кантах, спрямованих від механізму підйому. При великій довжині траверс (6-16 м.) вимагається значна відстань між барабанами.
Траверси є коробчатими балками постійного, а при великій довжині - змінного перерізу. Траверси підвішують на крюки підвісок крану, до нижньої їх частини приєднано 2-4 магніти. При безпосередній підвісці чотирьох магнітів до траверсі можлива відсутність контакту двох магнітів з неплоскою поверхнею вантажу. Для забезпечення надійного контакту усіх магнітів з вантажем магніти попарно зв'язують важільно-балансирною системою. При такій системі можуть працювати як чотири магніти так і два середніх при відключенні крайніх. При великих швидкостях поступального переміщення магнітних кранів раціонально застосовувати гнучкі канатні підвіси траверс, завдяки яким зменшується розгойдування вантажу в одному або двох напрямах.
Механізми і апарати керування. Апарати керування краном повинні бути виконані та встановлені таким чином, щоб керування було зручним і не ускладнювало спостереження за вантажозахватними органами і вантажем, а напрямок руху рукояток, важелів і маховиків було раціональним і по можливості відповідало напрямку рухів. Окремі положення важелів, рукояток або маховиків керування повинні фіксуватися і мати позначення.
Кнопки для реверсивного пуску кожного механізму повинні мати блокування, що унеможливлює одночасне включення реверсивних контакторів. Пускові апарати ручного керування (контролери, рубильники), які застосовуються на кран-балках, керованих з підлоги, повинні мати пристрій для само повернення в нульове положення. При використанні в цих випадках контакторів утримання їх у включеному положенні повинно бути можливим тільки при безперервному натискання на пускову кнопку.
Підвіска апаратів керування повинна здійснюватися на сталевому тросі такої довжини, що дозволяла б особі, яка управляє механізмом, перебувати на безпечній відстані від вантажу, що піднімається. При розташуванні апарату керування нижче 0,5 м від підлоги він повинен підвішуватися на гачок, укріплений на цьому трос, на висоті від 1 до 1,5 м. У кранів з електричним приводом при контролерному управлінні включення контактора захисної панелі повинно бути можливе тільки в тому випадку, якщо всі контролери знаходяться в нульовому положенні.
Кабіна керування. Для огляду робочої зони і спостереження за зачіпкою вантажів і роботою вантажозахватного механізму кабіна керування мостовим електричним краном має бути відкритою з трьох сторін. Тільки задню стінку її, звернену до неробочому простору, роблять закритою. Згідно з Правилами держнагляду хорони праці, кабіну слід влаштовувати з боку, протилежному тому, де розташовані головні тролейні дроти. Винятки допускаються в тих випадках, коли тролейні проводи недоступні для випадкового до них дотику кабіни, з посадкового майданчика та сходів.
Висота кабіни повинна бути не менше 1,8 м, а суцільного верхнього перекриття і суцільного або сітчастої огорожі з усіх боків - не менше 1 м. Підлогу роблять у вигляді суцільного дерев'яного настилу або з інших неметалічних матеріалів, що виключають ковзання, і застеляють, електроізоляційні килимком.
У кабіні керування знаходиться головний щит крана зі встановленими на ньому запобіжників, головним рубильником, головним контактором, сигнальної індикації, іноді - вольтметром.
Рисунок 1.2 - Кабіна мостового крану
У кабіні встановлені контролери за числом двигунів. Апарати ручного керування в кабінах кранів повинні бути розміщені так, щоб кранівник працював сидячи. Напрямок обертання маховичків і ручок контролерів і командо-контролерів по можливості повинна співпадати з напрямом викликаними ними рухів. Руху моста, наприклад вправо, повинно відповідати придання контролеру руху теж вправо. Аварійна кнопка в кабіні включена в ланцюг загальної блокування головного контактора.
4. Кінематична схема
Кінематична схема механізму підйому головного гака: 1 - двигун; 2 - муфта; 3 - гальмо; 4 - редуктор; 5 - барабан; 6 - поліспаст; 7 - нерухомий блок поліспасти.
5. Режими роботи мостових кранів. Для мостових кранів загального призначення з машинним приводом встановлені режими роботи: легкий, середній і важкий. Для кожного механізму режим роботи визначається окремо, режим роботи крана в цілому встановлюється за механізмом головного підйому. Цей же режим враховується і при розрахунку металоконструкцій.
Легкий режим (Л) характеризується великими перервами в роботі, рідкісної роботою з номінальним вантажем, малими швидкостями, малим числом включень в годину, малої відносної тривалістю включення. У цьому режимі працюють, наприклад, механізми підйому і пересування мостових ремонтних кранів і кранів, які обслуговують машинні зали електростанцій.
Середній режим (С) характеризується роботою з вантажами різної величини, середніми швидкостями руху, середнім числом включень в годину, середнім значенням відносної тривалості включення. У цьому режимі працюють, наприклад, механізми підйому і пересування мостових кранів механічних і складальних цехів з среднесерійного виробництвом і мостових кранів ремонтно-механічних цехів.
Важкий режим (Т) характеризується постійною роботою з вантажами, близькими по масі до номінальних, високими швидкостями, великим числом включень в годину, високим значенням відносної тривалості включення. У цьому режимі працюють, наприклад, всі механізми мостових кранів технологічних цехів і складів на заводах з крупносерійним виробництвом.
6. Загальні відомості про електропривод механізму. У цехах металургійних підприємств знаходять застосування кранові електродвигуни трифазного змінного струму (асинхронні) і постійного струму (послідовного або паралельного збудження). Вони працюють, як правило, в повторно-короткочасному режимі при широкому регулюванні частоти обертання, причому робота їх супроводжується значними перевантаженнями, частими пусками, реверсами, гальмування. Крім того, електродвигуни кранових механізмів працюють в умовах підвищеної трясіння і вібрацій. У ряді металургійних цехів вони, крім усього цього, піддаються впливу високої температури (до 60-70 ° С), пари і газів.
У зв'язку з цим за своїми техніко-економічними показниками та характеристиками кранові електродвигуни відрізняються від двигунів загальнопромислового виконання.
Основні особливості кранових двигунів:
* виконання, зазвичай, закрите;
* ізоляційні матеріали мають клас нагрівостійкості F і Н;
* момент інерції ротора по можливості мінімальний, а номінальна частота обертання відносно невелика - для зменшення втрат енергії в перехідних процесах;
* магнітний потік відносно великий - для забезпечення великої перевантажувальної здатності по моменту;
* значення короткочасної перевантаження по моменту для кранових електродвигунів постійного струму в годинному режимі становить 2,15 -5,0, а для двигунів змінного струму - 2,3 - 3,5;
* відношення максимально допустимої робочої частоти обертання до номінальної становить для постійного струму 3,5 - 4,9, для електродвигунів змінного струму 2,5;
* для кранових електродвигунів змінного струму за номінальний режим прийнятий режим з ПВ = 40%, а для електродвигунів постійного струму поряд з цим режимом - режим 60 хвилин (часовий). Найбільш широко для приводу кранових механізмів застосовуються трифазні асинхронні електродвигуни з фазним ротором, що забезпечують регулювання швидкості і плавний пуск при відносно великому значенні навантаження на валу. Ці електродвигуни встановлюють на кранових механізмах при середньому, важкому і дуже важкому режимах роботи. Вони допускають регулювання пускового моменту в заданих межах і регулювання швидкості в діапазоні (1: 3) - (1: 4).
* Асинхронні електродвигуни з короткозамкненим ротором застосовуються рідше (для приводу механізмів пересування маловідповідальних тихохідних кранів) через кілька підвищеного пускового моменту і значних пускових струмів, хоча маса їх приблизно на 8% менше, ніж у асинхронних двигунів з фазним ротором, а вартість в 1 , 3 рази менше, ніж у цих двигунів при однаковій потужності. Асинхронні електродвигуни з короткозамкненим ротором іноді застосовують при режимах Л і С (для механізмів підйому). Застосування їх на механізмах кранів, що працюють у більш важких режимах, обмежено малої допустимої частотою включення і складністю схем регулювання швидкості.
* Перевагами асинхронних електродвигунів в порівнянні з електродвигунами постійного струму є їх відносно менша вартість, простота обслуговування і ремонту. Маса кранового асинхронного електродвигуна з зовнішньої самовентиляцією в 2,2 - 3 рази менше маси кранового електродвигуна постійного струму при однакових номінальних моментах, а маса міді відповідно приблизно в 5 разів менше. Якщо експлуатаційні витрати прийняти за одиницю для асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором, то для електродвигунів з фазним ротором ці витрати складуть 5 одиниць, а для електродвигунів постійного струму 10 одиниць. Тому в кранових електроприводах найбільш широке застосування отримали асинхронні електродвигуни (близько 90% від загального числа електродвигунів).
Електродвигуни постійного струму доцільно застосовувати в тих випадках, коли потрібно широке і плавне регулювання швидкості, для приводів з великим числом включень в годину, при необхідності регулювання швидкості вгору від номінальної, для роботи в системі Г-Д.
Останнім часом досягнення у створенні щодо малогабаритних і економічних силових напівпровідникових перетворювачів ще більш розширили область застосування електродвигунів змінного струму. Напівпровідникові перетворювачі на повністю керованих силових ключах, а саме: ІGCT- тиристорах і силових ІGBT-транзисторах дають можливість застосовувати асинхронні двигуни з короткозамкненим роторам в крановому господарстві повсюдно.
7. Вимоги до системи елктропривода і обгрунтування вибранного типу електропривода. Для вибору системи електроприводу необхідно чітко уявляти собі технологічні вимоги до приводу того механізму, для якого він вибирається.
Для якісного виконання підйому, спуску і переміщення вантажів електропривод кранових механізмів повинен відповідати таким основним вимогам:
1 Регулювання кутової швидкості двигуна в порівняно широких межах у зв'язку з тим, що важкі вантажі доцільно переміщати з меншою швидкістю, а порожній гак або ненавантажену візок - з більшою швидкістю для збільшення продуктивності крана.
2 Знижені швидкості необхідні також для здійснення точної зупинки вантажів, що транспортуються з метою обмеження ударів при їх посадці і полегшують роботу оператора. Забезпечення необхідної жорсткості механічних характеристик приводу, особливо регулювальних, з тим щоб низькі швидкості майже не залежали від вантажу.
3 Обмеження прискорень до допустимих меж при мінімальній тривалості перехідних процесів. Перша умова пов'язана з ослабленням ударів в механічних передачах при виборі зазору, із запобіганням пробуксовки ходових коліс візків і мостів, зі зменшенням розгойдування підвішеного на канатах вантажу при інтенсивному розгоні і різкому гальмуванні механізмів пересування; друга умова необхідно для забезпечення високої продуктивності крана.
4 Реверсування електроприводу та забезпечення його роботи, як в руховому режимі, так і в гальмівному режимі.
• Вимоги, що пред'являються до електроприводу головного підйому
• * Двигун повинен бути захищений від перевантаження і коротких замикань в силовий ланцюга і ланцюга керування. При припиненні живлення приводного двигуна повинна автоматично відключиться ланцюг управління, а після відновлення повинен бути виключений самозапуск;
• * Привід головного підйому повинен бути забезпечений нормально -Замкнута контактом, а при включенні двигуна гальмо має автоматично відкриватися. Замикання струмопровідних частин електричного пристрою приводу гальма на корпус не повинно викликати мимовільне вмикання цього приводу. У електродвигуна змінного струму при живленні від керованого перетворювача, зняття механічного гальма відбувається за величини струму двигуна, який забезпечує необхідний момент для утримання кабіни;
• * Привід повинен бути реверсивним;
* Клас ізоляційних матеріалів вибраного типу приводу повинен бути F або Н;
* Робота приводу в повторно-короткочасному режимі з ПВ = 40%;
* Прискорення підйому гака з вантажем не повинна перевищувати
amax = 0,3 м / с 2;
* Швидкість підйому не повинна перевищувати Vmax = 1,4 м / с;
Розрахункова частина
Технічні дані двигуна підйому мостового крану
| Вантажопідйомність котушки | Gr | кН | 95 |
| Вага вантажозахватного пристрою | G0 | кН | 3 |
| Діаметр барабану | Dб | М | 0,5 |
| Швидкість підйому та опускання вантажу | V | м/с | 0,38 |
| Прискорення, сповільнення при роботі з вантажем | ar | м/с2 | 0,5 |
| Прискорення, сповільнення при роботі без вантажу | a0 | м/с2 | 0,7 |
| Момент інерції барабану | J | Кг м2 | 1400 |
| Час включення механізму | TB | % | 16 |
| ККД редуктора при роботі з вантажем | ղ | | 0,85 |
| Час циклу | tц | Сек | 600 |
| ККД редуктора при роботі без вантажу | ղ | | 0,45 |
| Висота підйому | H | М | 25 |
Вибір потужності двигуна механізму підйому мостового крана
1. потужність на валу двигуна при підйомі грузу
Pпр= (3000+95000)*038/0.85= 43.8 кВт
2. потужність на валу двигуна при гальмівному опусканні грузу
Pоп = (3000*95000)*0.38*0.85=31.6 кВт
3. потужність на валу при підйомі пустого гака
Р пг= 3000*0,38/0,45=2,53 кВт
4. потужність на валу при силовому спуску пустого гака
Рст = 3000*0,45*0,38=0,513 кВт
5. розраховуємо середньо квадратичну потужність
Рср =
6. враховуємо перехідні процеси
Рсер = 27,1*1,3 = 35,2 кВт
7.
Вибір даних двигуна типу МТН 512-8
| Номінальна потужність двигуна | Рн | 45 кВт |
| Номінальна швидкість обертання двигуна | nH | 695 об/хв |
| Струм статора (при 380 В) | ICT | 104 А |
| Коефіцієнт потужності | cos ⴗ | 0,79 |
| ККД | ղ | 83 % |
| Струм статора | Ip | 94 А |
| Напруга між кільцями ротора | Ep | 305 |
| Максимальний момент двигуна | MMAX | 1370 м |
| Маховий момент ротора | Gp | 5,7 кг*м2 |
| Тривалість включення | ТВ | 15% |
Розрахунок передавального числа механізму
1. швидкість обертання барабану редуктора
nбар= (60*m*V)/(3,14*Dбар)= 14,5 об/хв
2. передавальне число
І=nдв/nбар = 48
Визначення приводного моменту опору механізму підйому мостового крану
МРМ =
Мс=
М РМК=
Мст =
Визначення часу пуску і гальмування приводу
1.час пуску і гальмування із вантажем
t=V/a = 0.38/0.5 = 0.7 c
GD2=4*9.8*1400=31920 Hм
m1+m2=98000/10= 9800 кг
GD2=GD2дв+(GD2бар/i2)+(m1+m2)(V/w)2=29.04
tп= KGD2n/38.8*M + 0.975g
/Mnղ = 0.75 ctг= 0,74 с
2.час пуску і гальмування двигуна без вантажу
t=V/a=0.7
Mнад пус г =1.1*29.4*625/38.3*0.7 + 0.975*9.8*1139.25/0.7*695*0.83= 865 H
tпг = 1.1*29.4*625/38.3*865 + 0.975*9.8*1139.25/1814*695*865=0.8 c
t= 1.1*29.4*625/38.3*1814 + 0.975*9.8*1139.25*0.45/1814*865=0.69 c
побудова діаграма навантаження
Перевірка потужності двигуна з умов нагрівання
1. визначаємо екв. По нагріву момент дв при підйомі за час його роботи без урахування пауз
Мекв=775
2. момент при нуску і гальмуванні
Мп=2Мкр/(S/SKP +SKP/S)=1087.68
Pек н =Pек
ВтPек н
Pном36445
45000 вт – умова виконуєтьсяПеревірка вибраного електродвигуна на перевантажульну здатність
М смах=9550(43,8/695)=601,85
1087,68
601,85Двигун проходить на перенавантажульну здатність
Розрахунок механічних характеристик і пускових опорів АД з фазним ротором типу МТН 512 – 8
Sп =750-695/750=0,07
Sкр =0,07(2,2+
)=0,3Mкр =Ммах=1370
Mп =9,55*45000/695=618,3
Rp/Rp+R1= ab/ad=Rp/Rпус
Rp=1.87
R1=7.6
R2=3.4
R3=1.1
| S | 0 | 0.07 | 0.1 | 0.2 | 0.3 | 0.5 | 0.7 | 0.9 | 1 |
| M | 0 | 618 | 822 | 1265 | 1370 | 1209 | 992 | 822 | 754 |
| ω | 78.8 | 73.2 | 70.9 | 63 | 55.1 | 39.4 | 23.6 | 7.5 | 0 |
Будуємо графік
Список використаної літератури
1. Ушаков Н.С. «Мостовые электрические краны»
2. Дримко Я.А. Развитие краностроения – определяющий фактор эволюции промышленных зданий, Полтава, 2014.
3. Григорьев А.А Система управления перемещением мостового крана.
СПб.: Питер, 2016.
4. .Автоматизированный электропривод типовых производственных
механизмов и технологических комплексов :Учебник для вузов/ М.П.Белов,
В.А.Новиков, Л.Н.Рассудов. – Издательский центр «Академия», 2004.
5. https://kzk.kiev.ua/helpful_and_interesting-ua/1040
6. https://studfile.net/preview/3752374/page:3/
7. https://budtehnika.pp.ua/7451-rezhimi-roboti-produktivnst-mostovih-kranv.html
8. http://stroy-technics.ru/article/obshchie-svedeniya-o-mostovykh-kranakh
9.https://knowledge.allbest.ru/manufacture/3c0b65625b3ac69a4c53b88421216c26_0.html