Ім'я файлу: Стаття на ЕММ і М в Миколаїв (Новохатько).docx
Розширення: docx
Розмір: 24кб.
Дата: 07.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Реферат ПЗ №2 Теорія Лідерства (Ситуаційний підхід до лідерства)
ПЗ №4 Реферат Теорія лідерства.docx
Доказування окреме провадження.docx

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА РОВЗИТОК ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ
Проблема впливу пандемії корона вірусу на економіку дуже важливу та актуальна на сьогоднішній день так, як події та стан, які спричинив Covid-19 в Україні постають перед нами в не найкращому становищі. Економіка України значно змінила свої показники, статистика різних сфер господарювання, як на думку більшості людей знизилась через складне становище з пандемією, тому варто розглянути це питання більш детально для того, щоб дізнатися та проаналізувати всю складність, мінуси та плюси ситуації в Україні.

На даний момент по всій Україні йде боротьба з пандемією корона вірусу, і це значним чином відображається в змінах на економіку. Можна розглянути багато видів діяльності та, як змінилась їх ситуація на даний момент, але спочатку треба дізнатися, що таке економіка, пандемія корона вірусу (Covid-19).

Економіка ̶ це наука про застосування різноманітних нечисленних ресурсів, а також питання виробництва, збуту, розподілу та споживання товарів та послуг.

На даний час Україна та інші країни світу переживають не досить позитивну ситуацію, яка склалася в даний момент. Наразі, як Україна так і інші зарубіжні країни перебувають у тяжких умовах з фінансовою ситуацією у зв’язку з поширенням у світі корона вірусу під назвою Covid-19.

Covid-19 ̶ це інфекційне захворювання, яке вперше з’явився у людини в грудні 2019 року в місті ухань, Центральний Китай [1, с. 130].

Основним питанням проблеми в економіці України є проблема з фінансовою кризою. Платіжна криза призвела до обсягів державної заборгованості, оскільки країни відчувають нестачу фінансових ресурсів для піддержання економічної рівноваги країни. Однак, збільшення маси державної заборгованості поряд із нестабільною фінансовою ситуацією та помітними масами державних дефіцитів передбачає появу боргових криз. Треба відзначити, що використання економічних реформ та притягнення допомоги Міжнародного валютного фонду і країн Європейського союзу не дали можливості зменшити державну заборгованість. Платіжна криза охоплює всю Україну та інші країни Європи, це супроводжується безробіттям, банкрутством людей. Фінансова криза існувала і раніше, але кінцевим становищем стала глобальна ситуація з пандемією корона вірусу, яка ще більше погіршила становище в Україні та світі. Частина компаній, проводила скорочення працівників або відправляла у відпустку за власний рахунок. Завдяки вірусу який з’явився в 2019 році, зросла значна частка безробітних людей, погіршилося становище з грошима. Економіка країни похитнулася, у 2019 році почалося поступове падіння заробітної плати.


Назва кризи
Причини
Наслідки

Макроекономічні

  1. Коливання економічного циклу;

  2. Структурні диспропорції в економіці;

  3. Економічні кризи.

  • знецінення національних активів;

  • відходження капіталів;

  • затрати бюджету на знешкодження кризи;

  • зменшення рівня ВВП;

  • сегментація економічного розквіту.

Фінансові, грошового-кредитні та валютні

  1. Підвищення бюджетної недостатності;

  2. Посилення інфляції;

  3. Не контролююче підвищення світового платіжного ринку.

Глобалізація

  1. Підвищення міжнародних каналів капіталів;

  2. Нерівномірний розквіт економічних та політичних держав;

  3. Нестабільність світового платіжного ринку.



Специфічні причини держав, що процвітають

  1. Розвиненість держави, політичні ризики;

  2. Великі затрати.



Таб. 1 Причини та наслідки платіжних криз [2, с. 845].

У даний час, кожен наступний із нас стає свідком того, що в Україні за останні роки досить швидко погіршилася ситуація з фінансовим становищем і це, як не сумно повільно призводить країну до цілковитого банкрутства.

Банкрутство ̶ це неспроможність індивіда або підприємства розрахуватися із кредиторами [3, с. 130].

Досягнення збалансованості бюджету в рамках його дефіцитності має низку проблем. Якщо дефіцит має короткотерміновий вид, тоді управлінню досить проведення підсилення щодо відгородження підвищення бюджетних видатків або зменшення податкових надходжень. Якщо дефіцит має довгостроковий характер, тоді адміністрація не зможе обмежитися тільки бюджетно-податковими заходами: необхідні проведення реструктуризації економіки, запровадження новітніх розробок, модернізація виробництва, фінансове поліпшення організацій, впровадження інших методів загальноекономічного виду щодо відсторонення проблем, що виявляють присутність хронічної недостатності. Всяка бюджетна відсутність вимагає знаходження каналу його фінансової підтримки [4, с. 870].

Якщо розглядаючи те, що відноситься до банківської системи, то тут можна відокремити зміцнення умов банків до потенційних позичальників, збільшення шансів по знову наданих позик, залучення багатьох іпотечних і споживчих програм (може стати приклад, без заставних і безвідсоткових позик). Держава на сьогоднішній день намагається всіма способами підтримувати галузь банківських послуг, розуміючи її велику частину значущості для України, однак, деяким невеликим обласним банкам не пощастить запобігти зниженню. Всі загальні сили держави цілеспрямовані на допомогу найбільш великих і важливих позикових підприємств. З цього виходить, що болючою проблемою для українців на сьогодні є зберігання їх заощаджень.

Кожному з нас відомо, що Україна знаходиться не в надто гарному становищі, як можна було уявити собі. Сучасна кризова ситуація значно похитнула економіку країни і ми опинилися не в дуже гарній позиції. Україна належить до однієї із європейських країн, яка перебуває в між кризовому просторі. Хочеться наголосити, що за декілька останніх років Україна мабуть вдруге прикладає зусилля, щоб перемогти кризове потрясіння. Кожен із потрясінь мав свою особливість, і основу кожного утворювали свої фактори і складові. В такому разі на сьогоднішній день Україна, щоб не дозволити подальшого кризового потрясіння, ймовірніше за все, що може скористатися антикризовими заходами і методами з економічного відтворення.

Задля боротьби з кризовими факторами вищі органи влади повинні запровадити наведені нижче завдання, які засвідчують про перебування цілеспрямованої антикризової політики:

- перетворення платіжної системи. Україна мусить володіти стабільним грошовим ринком, головне завдання якого – це видання іпотечних кредитів, пенсій і позик;

- допомога переважаючих галузей економіки;

- зберігання запровадженого ступеня зайнятості;

- слугування стабільної ситуації глобальної економіки.

Отже, можна дійти висновку, що погане становище грошового ринку, викликане реалізацією нагромаджених небезпек під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів, що порушує його функціонування, опускає цінові дані, погіршує ліквідність й якість фінансових інструментів та призводить до банкрутства учасників, називають платіжною кризою. Така криза може з’являтися також у фінансовій галузі й на грошових ринках, міжнародних фінансах, сферах грошового обігу та державних фінансів і супроводжується ефектом «доміно» []. Як не сумно про це говорити, але фінансова криза в Україні викликала до підвищення маси фінансово нездатних організацій у кожній наступній сфері економіки України, як бачимо, що відчувається, по-перше, неупередженою макроекономічною нестійкістю, а по-друге, поряд індивідуальних факторів, серед яких на перше місце можна поставити неспроможність управління реалізовувати результативне антикризове керування організацією, вчасно знайти порушення та вводити потрібні методи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Багратян Г.А., Кравченко І.С. Світова криза та Україна: проблеми і нові підходи до фінансового регулювання / Г.А. Багратян, І.С. Кравченко // Фінанси України. – 2019. – №4. – 130 с.

  2. Барановський О.І. Фінансові кризи: передумови, наслідки і шляхи

запобігання: Монографія / О.І. Барановський. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, ̶ 2018. – 845 с.

  1. Гавриліна Н.Ю. З історії розвитку відносин банкрутства // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту / Н.Ю. Гавриліна. ̶ 2004. ̶ вип. №5. ̶ 130 с.

  2. Курза Ю.А. Україна в світовій економічній кризі / Ю.А. Курза // Економіст. – 2019. ̶ №12. – 870 с.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас