ЗМІСТВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1 ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ РИНКУ ГРОШЕЙ ТА ГРОШОВОГО МУЛЬТИПЛІКАТОРА……………………………………….5
1.1 Сутність та структура грошового ринку………………………………5
1.2 Механізм грошового ринку…………………………………………….7
1.3 Грошовий мультиплікатор……………………………………………13
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА РИНКУ ГРОШЕЙ ТА ГРОШОВОГО РИНКУ МУЛЬТИПЛІКАТОРА……………………………………………...16
2.1 Аналіз ринку грошей………………………………………………….16
2.2 Аналіз ринку капіталів………………………………………………..18
2.3 Аналіз грошового мультиплікатора………………………………….25
2.4 Напрями покращення функціонування ринку грошей в Україні…..29
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………35
ВСТУП
Серед макроринків, які вивчає макроекономіка, специфічне місце посідає фінансовий ринок. З одного боку, він є джерелом фінансових ресурсів для розвитку реального сектору економіки, з іншого — його параметри можуть впливати на рівновагу товарного ринку. Фінансовий ринок складається з двох основних сегментів: грошового ринку та фондового ринку.
Грошовий ринок — це ринок фінансових засобів у готівковій та безготівковій формах, які обслуговують обіг реальних засобів.
Спекулятивний попит — це коли суб'єкти економіки тримають частину коштів для заощадження і використання на придбання цінних паперів та інших фінансових активів. Попит на гроші як елемент активів називається спекулятивним попитом. Його величина залежить від процентної ставки. Цю залежність можна пояснити за допомогою теорії портфельного вибору. Вона стверджує, що кожен власник фінансових активів тримає свої кошти в різних формах, оскільки кожен актив має свої недоліки та переваги: готівкові кошти ліквідні, але неприбуткові; цінні папери менш ліквідні, але мають властивість приносити прибуток.
Грошовий мультиплікатор – коефіцієнт, що характеризує зв'язок між збільшенням (скороченням) надлишкових резервів банківської системи і сумою нових кредитних грошей, яку вона може створити. Ефект грошового мультиплікатора базується на тому, що резерви, втрачені одним комерційним банком, внаслідок кредитування стають набутком іншого й використовуються ним також для кредитування.
Комерційні банки мають здатність "створювати гроші" - збільшувати грошову масу. Частину своїх депозитів вони зберігають у центральному банку у вигляді обов'язкових резервів (для виконання своїх зобов'язань перед клієнтами). Їх частка встановлюється законодавчо. Фактичні резерви за вирахуванням обов'язкових резервів утворюють надлишкові резерви (вільні ресурси), які банки використовують для надання позик, тим самим збільшуючи пропозицію грошей. Процес збільшення грошової маси в результаті діяльності комерційних банків отримав назву кредитної (або банківської) мультиплікації.
Розглянемо ситуацію на грошовому ринку, коли кредитно-фінансові і фінансові інститути створили певну кількість грошей, незалежно від величини процентної ставки (MS - вертикальна пряма). У цьому випадку, якщо держава поставить завдання прискорення економічного розвитку, воно може навмисно порушувати рівновагу на грошовому ринку, збільшуючи пропозицію грошей. Збільшення пропозиції грошей призводить до зниження ставки відсотка і, відповідно, пожвавленню інвестиційної активності і прискоренню економічного зростання. У разі необхідності "охолодження" інфляційного перегріву економіки держава вживає заходи щодо зменшення пропозиції грошей, що знизить ринкову ставку відсотка і загальмує інвестування, знизить економічне зростання та інфляцію.
Метою даної роботи є дослідження літератури з даної теми та визначення ринку грошей і грошового мультиплікатора.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
визначити економічну сутність ринку грошей та грошового мультиплікатора;
зробити аналіз та провести оцінку ринку грошей та грошового ринку мультиплікатора.
Об’єктом даної роботи є ринок грошей.
Предметом є економічна ситуація в країні.
РОЗДІЛ 1 ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ РИНКУ ГРОШЕЙ ТА ГРОШОВОГО МУЛЬТИПЛІКАТОРА
1.1 Сутність та структура грошового ринку
Грошовим ринком називають особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей, як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар. Продаж грошей тут виступає у формі передачі цих грошей їх власниками своїм контрагентам у тимчасове користування в обмін на такі інструменти, які надають їм можливість зберегти право власності на ці гроші, і отримати процентний дохід. Відповідно купівля грошей є формою одержання суб’єктами ринку у своє розпорядження певної суми грошей в обмін на вказані інструменти.
Особливості грошового ринку:1) купівля-продаж грошей відбувається лише тоді, коли вони є вільні у наявності в одних суб´єктів та створилися потреби їх витрачання іншими; 2) передача товару - гроші відбуваються умовно у формі позички під зобов´язання повернути кошти у встановлений строк або у вигляді купівлі облігацій, акцій, векселів, депозитних сертифікатів та інших фінансових інструментів;
3) внаслідок купівлі-продажу грошей власник не втрачає права власності на відповідно продану суму грошей, а добровільно передає право розпорядження нею покупцеві лише на заздалегідь визначених умовах; 4) у момент продажу продавець не отримує еквівалента, а покупець - відповідного реального права власності. Він розпоряджається купленим як ліквідністю тимчасово, тобто не відчужує еквівалентну суму вартості в товарній формі; 5) на грошовому ринку гроші перетворюються у визначальний об´єкт. Вони передаються власниками у чуже розпорядження прямо, а не в обмін на товари.
Купівля грошей на грошовому ринку набуває форми їх передачі у тимчасове користування під відповідні інструменти (ЦІННІ ПАПЕРИ).
Всі інструменти грошового ринку поділяють на неборгові (пайові) і боргові. До неборгових належать зобов´язання, які надають право участі в управлінні діяльністю покупця грошей. Зокрема, за продавцем зберігається право власності й отримання доходу. До певної міри право розпорядження надають акції, деривативи (встановленої форми фінансові документи, які засвідчують право власності й отримання доходу), паї та страхові поліси. До боргових інструментів грошового ринку належать усі зобов´язання покупця повернути продавцеві отриману від нього суму грошей і сплатити належний дохід.
Усі види інструментів грошового ринку можна поділити на три групи:
• позичкові угоди, якими оформлюються відносини між банками і клієнтами;
• цінні папери, якими реалізуються переважно прямі відносини між покупцями і продавцями грошей;
• валютні цінності - відносини між власниками двох різних валют.
Структура грошового ринку: 1. За економічним призначенням ресурсів: ринок грошей, ринок капіталів. На ринку грошей купуються грошові кошти на короткий строк (до 1 року). Ці кошти використовуються в обороті позичальника як гроші, тобто, для приведення в рух уже накопиченого капіталу, завдяки чому вони швидко вивільнюються з обороту і повертаються кредитору. На ринку капіталів купуються грошові кошти на тривалий (більше 1 року) термін. Ці кошти використовуються для збільшення маси основного і оборотного капіталів, зайнятих в обороті позичальників.
2. За інституційними ознаками: ринок банківських кредитів, ринок продуктів інших фінансових інституцій, фондовий ринок. На фондовому ринку здійснюється переміщення небанківського позичкового капіталу , який приводиться в рух з допомогою фондових цінностей ( акцій, середньо-, і довгострокових облігацій, бондів, інших фінансових інструментів). Значення цього ринку полягає в тому, що він відкриває широкі можливості для фінансування інвестицій в економіку.
3. За видом фінансових інструментів: ринок позичкових зобов’язань, валютний ринок, ринок цінних паперів. Між цими ринками існує тісний внутрішній зв'язок. Грошові кошти можуть легко переміщуватись з одного ринку на інший, одні й ті ж самі суб’єкти можуть здійснювати операції одночасно чи поперемінно на кожному з них.
1.2 Механізм грошового ринку
Ринок грошей - це механізм, за допомогою якого попит на гроші узгоджується з їх пропозицією на умовах рівноважної процентної ставки. Врахуємо, що попит на гроші є попитом на грошові запаси. Тому тут і надалі в моделях грошового ринку під пропозицією грошей ми будемо мати на увазі пропозицію реальних грошей, яка позначається
. Щоб розглянути механізм грошового ринку будемо спиратися на графічні моделі. Почнемо з моделі рівноважного ринку (рис. 1.1.)  |
| Рис. 1.1. Рівновага на ринку грошей |
На горизонтальній осі графіка відкладено кількість реальних грошей (M / P), на вертикальній - процентна ставка (і). Крива грошової пропозиції (MS / P) є зростаючою функцією від процентної ставки і тому має додатний нахил. Крива попиту на гроші (Md / P) є спадною функцією від процентної ставки, що зумовлює її від'ємний нахил. Рівновага на грошовому ринку досягається в точці Т0, де крива пропозиції грошей перетинається з кривою попиту на гроші. Цій точці відповідає рівноважна процентна ставка і0. У розгорнутому вигляді рівновагу на грошовому ринку можна подати рівнянням
. (1.1)Рівновага між попитом і пропозицією грошей свідчить про те, що на грошовому ринку немає ні надлишку, ні нестачі грошей. За таких умов відсутні причини для зниження або зростання рівноважної процентної ставки. Але рівновага на ринку - це не статичний стан, а тенденція, яка постійно підтримується ринковим механізмом. Щоб розкрити механізм, на основі якого ринок підтримує тенденцію до рівноваги між пропозицією грошей і попитом на гроші, розглянемо кілька варіантів порушення і відновлення рівноваги на грошовому ринку.
Перший варіант передбачає збільшення доходу (ΔΥ) на умовах, що центральний банк підтримує грошову базу на незмінному рівні (H). Для унаочнення цього варіанта звернемося до графіка (рис. 1.2).
 |
| Рис. 1.2. Реакція грошового ринку на зростання доходу |
Згідно з функцією попиту на гроші, зростання реального доходу збільшує грошовий попит на величину k × DY. На цю величину за даної рівноважної процентної ставки (і1) попит на гроші перевищить пропозицію грошей. Це викликає нестачу грошей. Щоб її усунути, економічні суб'єкти намагатимуться продавати негрошові активи, скажімо, облігації. Намагання економічних суб'єктів продати облігації збільшить пропозицію на ринку фінансових активів, що викличе зниження їхньої ціни. Зниження цін на облігації, у свою чергу спричинює зростання процентної ставки за такою формулою:
(1.2)Процент, який нараховується за облігаціями, є фіксованою величиною. Тому в разі зниження ціни облігації процентна ставка зростає. Припустимо, що річний фіксований процент за облігаціями дорівнює 80 грн, а ціна облігації - 1000 грн. Отже процентна ставка дорівнюватиме 8 % (80 : 1000 ´ 100). Якщо внаслідок нестачі грошей і збільшення пропозиції облігацій ціна облігації впаде до 800 грн, то процентна ставка зросте до 10 % (80 : 800 ´ 100).
Таким чином, внаслідок виникнення нестачі грошей і зумовленого цим збільшення пропозиції облігації ціна облігацій падає, а процентна ставка зростає. В міру падіння ціни облігації і зростання процентної ставки на грошовому ринку відбуватимуться похідні ефекти, які коригують початкові наслідки: 1) зростання альтернативної вартості грошей, що зменшить попит на гроші (DMD / P = -h × Di); 2) підвищення грошового мультиплікатора, що збільшить пропозицію грошей (DMs / P = H / P × Dmm). Процентна ставка зростатиме до поки чистий приріст попиту на гроші не врівноважиться зі збільшенням пропозиції грошей, викликаним підвищенням грошового мультиплікатора:
(1.3)Під впливом зростання реального доходу та похідних ефектів рівноважна процентна зросте до і2. Це означає, що ринок грошей повертається до рівноваги за допомогою зростання процентної ставки, яка, з одного боку, частково зменшує приріст попиту на гроші, викликаний зростанням реального доходу з іншого - збільшує пропозицію грошей за рахунок підвищення мультиплікатора.
Наведений механізм порушення та врівноваження грошового ринку можна виразити за допомогою такого алгоритму:
зростання попиту на гроші під впливом збільшення реального доходу® виникнення нестачі грошей ® збільшення пропозиції облігацій ® зниження ціни облігацій ® зростання процентної ставки ® збільшення пропозиції грошей за рахунок зростання мультиплікатора і зменшення попиту на гроші під впливом зростання процентної ставки.
Другий варіант передбачає, що центральний банк збільшує грошову базу (ΔН) за незмінності реального доходу (Y). Графічне зображення цього варіанта наведено на рис. 1.3.
 |
| Рис. 1.3. Реакція грошового ринку на збільшення грошової бази |
Згідно з функцією пропозиції грошей, емісія грошової грошової бази мультиплікативно збільшує грошову пропозицію на величину DH / P × mm. На цю саму величину за даної процентної ставки (і1) виникає надлишок грошей. Для того щоб позбутися надлишкових грошей економічні суб'єкти намагатимуться купувати облігації. Це збільшує попит на облігації і викликає зростання їх ціни. Внаслідок цього, згідно з формулою (1.3), зменшиться процентна ставка.
Одночасно із падінням процентної ставки на грошовому ринку виникають похідні ефекти. По-перше, зменшується альтернативна вартість грошей, що викликає зростання попиту на гроші: DMd / P = -h × Di. По-друге, знижується грошовий мультиплікатор, який зменшуючи пропозицію грошей, коригує її збільшення: DMs / P = (h1 / P + DH / P) × Dmm. З урахуванням емісії грошової бази та похідних ефектів рівноважна процентна ставка зменшиться до і2. За такої процентної ставки скориговане збільшення пропозиції грошей врівноважиться з індуційованим збільшенням попиту на гроші:
. (1.4)У формулі (1.4) мультиплікатор грошей зменшується. Тому величина (H / P + DH / P) × Dmm є від'ємною. Процентна ставка знижується. Отже величина
є додатною.Підсумовуючи, можна навести алгоритм, який відображує механізм порушення рівноваги на грошовому ринку та її відновлення:
збільшення пропозиції грошей, викликане емісією грошової бази ® виникнення надлишку грошей ® збільшення попиту на облігації ® зростання ціни облігацій ® зниження процентної ставки ® зростання попиту на гроші, викликане зменшенням альтернативної вартості грошей ® зменшення пропозиції грошей внаслідок падіння грошового мультиплікатора, викликаного зниженням процентної ставки.
Третій варіант передбачає, що змінюються і реальний дохід, і грошова база. Цей варіант найбільше відповідає практиці, оскільки центральний банк завжди реагує на зміни реального доходу виходячи з необхідності досягнення певних цілей монетарної політики. Графічне зображення цього варіанта наведено рис. 1.3.
Центральний банк може ставити перед собою різні цілі. Припустимо, що він поставив за мету утримувати процентну ставку на незмінному рівні. Це є можливим лише за умови збільшення пропозиції грошей пропорційно збільшенню попиту на гроші. Саме на таких умовах і побудовано графік, що розглядається.
Припустимо, що під впливом зростання реального доходу попит на гроші збільшився: DMD / P = k × DY - h × Di. Щоб врівноважити грошовий ринок, пропозиція грошей має бути збільшена на таку саму величину: DH / P = k × DY - h × Di,
 |
| Рис. 1.4. Реакція грошового ринку на одночасне збільшення доходу і грошової бази |
Оскільки у нас Di = 0, то приріст пропозиції грошей, який необхідний для врівноваження грошового ринку, визначається так: DH /P × mm = k × DY. Звідси збільшення грошової бази, необхідне для збалансованого зростання пропозиції грошей, можна визначити за формулою
. (1.5)На рис. 1.4 показано, що внаслідок цілеспрямованої емісії грошової бази крива пропозиції грошей змістилася вправо в положення
рівно настільки, наскільки крива попиту на гроші змістилася вгору в положення 
. Тому процентна ставка залишилася на попередньому рівні (і1). Алгоритм наведеного механізму врівноваження грошового ринку є досить простим: збільшення попиту на гроші, викликане зростанням реального доходу, дорівнює збільшенню пропозиції грошей, викликаному цільовою емісією грошової бази, що забезпечує стабільність процентної ставки.Інші цілі монетарної політики можуть бути досягнуті лише на умовах незбалансованої зміни пропозиції грошей. Тоді виникає або нестача або надлишок грошей. У таких випадках урівноваження грошового ринку відбувається на основі одного з алгоритмів, наведених у перших варіантах порушення і відновлення рівноваги на грошовому ринку.
Розглянутий механізм врівноваження грошового ринку передбачає його автономне функціонування. Насправді ж грошовий ринок тісно пов'язаний з товарним ринком, що суттєво впливає на алгоритм механізму його врівноваження. Для дослідження грошового ринку у взаємодії з товарним ринком використовується модель IS - LM.
1 2 3