Сучасний товарний ринок – це категорія товарного виробництва, яке не обмежується лише рамками національної економіки, а в пошуках збуту власної продукції виходить за національні межі. Він характеризується оптимізацією використання важливих чинників виробництва, спрямованих на створення конкурентних засад у його розвитку. Він поділяється на 3 основні групи: 1) ринок базових товарів (сільськогосподарська продукція та продукція добувної промисловості); 2) ринок середньо- і низько технологічних готових виробів і напівпродуктів; 3) ринок високо технологічної продукції.
Перша група (базові товари), частка якої безперервно зменшується, є ринком збуту продукції країн, що розвиваються і частини країн з перехідною економікою. Оскільки якість базових товарів більш-менш однакова, тут основною формою суперництва виступає цінова конкуренція, а формою протидії їй - картельні угоди (типу ОПЕК), субсидії сільському господарству.
Частка двох останніх груп в міжнародному обміні має стабільне зростання.
У групі середньотехнологічних готових виробів конкурують переважно країни, що розвиваються. Конкуренція тут набуває все більш жорсткий характер через активний вихід на ці ринки країн з перехідною економікою.
Ринок високотехнологічної продукції являє собою сферу жорстокої конкуренції між розвиненими країнами, залученими в гонку науково-технічних інновацій і незацікавлених в появі на світовому ринку нових конкурентів.
Існуюче розділення держав світової спільноти на держави-постачальники сировини і держави-власники фінансових і інтелектуальних ресурсів веде до збільшення розриву в показниках ВВП між розвиненими і країнами, що розвиваються.
Постійною тенденцією на товарному ринку є розвиток суперечності та дисбалансів між виробництвом і споживанням, який проявляється через ринковий механізм. У зв'язку із цим завданням торгівлі як інфраструктури ринку є виконання функції посередництва між виробництвом і споживанням. До цих функції належить передусім надання якісних і порівняно недорогих послуг суб'єктам ринку.
Стан функціонування товарного ринку можна оцінити на основі таких його економічних показників: 1) Місткість ринку, тобто максимально можливий обсяг товарів, який може бути реалізований на даному ринку, забезпечуючи задоволення потреб покупців у конкретному товарі та потреб продавців у наданні цього товару, враховуючи його вигоду. 2) Функціонування галузевих товарних ринків, які у своїй сукупності утворюють її єдиний товарний ринок країни. 3) Ступінь диверсифікованості товарного ринку, яка відображає ступінь охоплення певного регіону, поселення, враховуючи платоспроможність покупців на конкретний асортимент товарів. 4) Якість товару, що сприяє зацікавленості в купівлі та в післяпродажному сервісі. 5) Конкурентоспроможність товару, яка містить у собі такі властивості, що сприяють підвищенню попиту покупців та вигідну нішу на ринку
Для оцінки стану та перспектив розвитку як товарного ринку, так і економіки держави у цілому доцільним є аналіз показників оптової торгівлі. Інтегральним показником обсягу оптової торгівлі є загальний товарооборот. Він включає у себе оптовий товарооборот, роздрібний товарооборот, оборот від посередницької діяльності та оборот від інших видів діяльності. Також важливою якісною характеристикою товарообороту є його структура, яка являє собою питому вагу окремих видів товарообороту в загальному обсязі.
Характepною особливістю мiжнapoдних eкoнoмiчних відноcин постіндустріальної епохи є випереджаючий poзвиток тopгiвлі пocлyгами порівняно з тopгiвлею товарами, тому поряд із мiжнapoдними pинками товарів, капіталів, праці сформувався і мiжнapoдний ринок пocлyг, який охоплює cистему відноcин щодо надання пocлyг із тepиторії однієї країни на тepиторію іншої.
Ринок послуг відрізняється великою різноманітністю і в свою чергу розпадається на більш вузькі ринки: технологій, туризму, транспортних, інформаційних, орендних, фінансових, консультаційних послуг та ін. Структура ринку змінюється швидкими темпами. За останні роки знизилася частка транспорту в світовому експорті. У той же час підвищується частка туризму і таких сучасних видів послуг, як обмін технологіями, знаннями, досвідом, інформацією. Вони є найбільш динамічними. Багато видів послуг мають тенденцію до об'єднання. Наприклад, біржові, страхові, банківські та посередницькі послуги зливаються в єдиний комплекс фінансових послуг.
Останнім часом частка розвинених країн у світовій торгівлі послугами знижується, однак в даний час вони є основними експортерами та імпортерами послуг на світовому ринку. На сім провідних країн Заходу припадає близько 50% світового обороту послуг. Частка країн, що розвиваються в міжнародній торгівлі послугами поступово зростає, але більшість з них має негативне сальдо по цій позиції. Правда, деякі з країн, що розвиваються є не тільки великими імпортерами, а й експортерами послуг. Наприклад, Мексика надає туристичні послуги, Південна Корея - інжинірингові та будівельні послуги, Сінгапур - фінансові послуги.
Відповідно до Звіту СОТ «World trade report 2019», щорічної публікації, яка спрямована на поглиблене розуміння про поточні тенденції розвитку міжнародної торгівлі, питання торгової політики і функціонування багатосторонньої торговельної системи СОТ виділяють наступні ключові факти: А) у країнах, що розвиваються, в мікро-, малих та середніх підприємствах, що торгують послугами, експорт відбувається швидше, ніж у виробничих фірмах; б) Додана вартість послуг становить близько половини вартості міжнародної торгівлі товарами та послугами; в) деякі сфери послуг, наприклад інфраструктурні послуги, відіграють вирішальну роль у функціонуванні всієї економіки, а інші впливають на продуктивність факторів виробництва економіки; г) Запровадження нових торговельних реформ за допомогою торгових угод виявилося важким.
Торгівля послугами зросла швидше, ніж торгівля товарами між 2005 і 2017 роками, в середньому на 5,4% у рік.
Послуги стали основою глабольної економіки і найбільш динамічною складовою міжнародної торгівлі. Торгівля послугами швидко розширюється, і почала набирати більш швидкі темпи, ніж торгівля товарами, у 2011 р. В даний час на послуги припадає близько ¾ ВВП країн, з розвиненою економікою