«Кон’юнктура ринку»
КОН’ЮНКТУРА ТОВАРНОГО РИНКУ СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ
Спеціалізація «Економіка та управління національним господарством»
ЗМІСТВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ І ОЦІНЮВАННЯ КОН’ЮНКТУРИ ТОВАРНОГО РИНКУ…………………………………………..5
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА КОН’ЮНКТУРИ ТОВАРНОГО РИНКУ СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ…………………………………………………………...13
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ…………………………………………………………...24
ВИСНОВКИ………………………………………………………...………………31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...33
ВСТУПАктуальність теми. Кон’юнктура – важлива галузь економічної науки. Вона уособлює її динамічний напрямок, розглядає господарські процеси у постійній зміні та розвитку. Кон’юнктурні дослідження є невід’ємним елементом господарської програми. Без них неможливо домогтися успіху, бо кон’юнктура визначає сукупність чинників і умов, що впливають на розвиток ринкового процесу. У ринкових дослідженнях виділяють загальногосподарську, або економічну, кон’юнктуру і кон’юнктуру окремих ринків. Загальногосподарська кон’юнктура характеризує стан усього ринкового процесу народного господарства на той або інший період. Кон’юнктура товарних ринків вивчає зміни і коливання у сферах виробництва і реалізації окремих видів товару. Функціонування ринку, його розширення або скорочення, попит і пропозиція залежать від умов, що складаються на ньому, тобто від кон’юнктури.
Вивчення кон’юнктури товарного ринку охоплює широке коло найрізноманітніших питань виробничого, комерційного, технічного й економічного характеру, що дає змогу виявити основні напрямки господарського розвитку кожного суб’єкта ринкових відносин, стан речей і ситуацію, що склалися у певний період як результат взаємодії різноманітних чинників. Завдання вивчення кон’юнктури зводиться до постановки і вирішення проблеми прогнозу її динаміки. Стан кон’юнктури ринку характеризує виробництво і реалізацію товару за визначений термін або ситуацію на ринку в конкретний момент. Кон’юнктурні дослідження дозволяють встановити можливість і доцільність виходу з конкретним товаром на конкретний ринок відповідно до ситуації, що сформувалася.
Кон’юнктурна ситуація на ринку визначається економічними характеристиками досліджуваного об’єкта і суб’єкта ринкових відносин і залежить від умов, що складаються на ринку. Вона може змінюватися зі зміною економічних характеристик виробництва і реалізації товару завдяки техно-логічним змінам або внаслідок конкуренції.
Конкуренція в цьому випадку – основне поняття кон’юнктурних досліджень і означає тип встановлення цін і обсягів пропозиції або попиту, досягнутий між виробниками і споживачами. Таким чином, кон’юнктура товарного ринку – це сформована на ринку економічна ситуація, що характеризує співвідношення між попитом і пропозицією, рівень цін, товарні запаси та інші економічні показники. Дослідження щодо формування та розвитку ринку соняшнику висвітлені в працях вчених-економістів: А. Алтухова, Д. Вермеля, В. Гончарової, М. Дворушкіной, В. Логінової та інших. Проблемам економічної ефективності технології виробництва соняшнику присвячені роботи Н. Бондаренко, Л. Манько, О. Постернака, В. Лісогора, О. Маслака.
Мета роботи полягає у проведенні аналізу та наданні оцінки кон’юнктури товарного ринку соняшникової олії. Досягнення мети передбачало формування та вирішення наступних завдань:
– розглянути сутність, фактори та основні показники кон’юнктури товарного ринку;
– виявити принципи, функції та структуру кон’юнктури товарного ринку соняшникової олії;
– розглянути методичні підходи до оцінки товарного ринку соняшникової олії;
здійснити аналіз та оцінку кон’юнктури товарного ринку соняшникової олії;
– виявити шляхи удосконалення вітчизняного ринку соняшникової олії.
Об’єктом досліджeння є товарний ринок соняшникової олії.
Прeдмeтом досліджeння є сукупність тeорeтичних, мeтодичних і практичних підходів до вивчення кон’юнктури товарного ринку соняшникової олії.
В роботі використано такі загальнонаукові та спеціальні методи: статистичний, мeтод графічного аналізу, метод формування таблиць, а також мeтоди eкономіко-матeматичного модeлювання та прогнозування.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ І ОЦІНЮВАННЯ КОН’ЮНКТУРИ ТОВАРНОГО РИНКУ
Кон'юнктура (лат. Conjungo ‒ звязую, з'єдную; з'єднання, поєднання, збіг обставин, які в цілому утворюють тимчасову ситуацію) ‒ це поняття, яке використовується в різних сферах дослідження. Розрізняють політичну, соціальну, економічну та іншу кон'юнктуру.
Згідно з найбільш широким визначенням, кон'юнктура ‒ це сукупність факторів та обставин, які формують стан якого-небудь середовища і впливають на здійснення і результати процесів, що в цьому середовищі відбуваються.
Економічна кон'юнктура ‒ це конкретні умови процесу відтворення в кожен момент часу. В основі формування і зміни кон'юнктури лежать основним чином фактори, які визначають рух цін, цінних паперів, розмірів виробництва, зайнятості та ін.
Розрізняють загальногосподарську кон'юнктуру і ринкову кон'юнктуру. Загальногосподарська кон'юнктура характеризує стан всього світового господарства в цілому або економіки окремої країни в певний період. Вона виступає зовнішнім середовищем для ринкової кон'юнктури і в широкому плані формує розвиток останньої через складний комплекс процесів і явищ, що відбуваються в окремих регіонах, господарських системах і світі в цілому (інтеграційні процеси, реформування економік, політичні кризи, локальні війні, зміни в світовому господарстві і т.д.).
Ринкова кон'юнктура ‒ це конкретна економічна ситуація, яка склалась на ринку в даний момент або в обмежений відрізок часу.
Поняття ринкової ситуації включає:
Ступінь збалансованості ринку (співвідношення попиту і пропозиції);
Тенденції розвитку ринку, які сформувалися, змінилися або почали формуватися;
Рівень стійкості або коливання основних параметрів ринку;
Масштаби ринкових операцій і ступінь ділової активності;
Рівень комерційного (ринкового) ризику;
Силу і розмах конкурентної боротьби;
Положення ринку в певній точці економічного або сезонного циклу.
Кон'юнктура товарного ринку (ринкова кон'юнктура) ‒ характеризує ситуацію на світовому ринку в цілому, на ринку окремих товарів або на внутрішніх ринках країн. Вона виступає як результат взаємодії різних (економічних) факторів, які визначають в кожен даний момент стан на конкретних ринках і обумовлюють напрямок, хід і результат комерційної діяльності на цих ринках.
Загальногосподарська і ринкова кон'юнктура тісно взаємопов'язані. Ринкова кон'юнктура з одного боку залежить від розвитку і стану загальногосподарської, а з іншої ‒ сама впливає на її формування.
Поняття торгової кон'юнктури деколи використовується як синонім ринкової, оскільки в основі ринкової діяльності лежить торгівля товарами і послугами. Однак в більш вузькому розумінні торгова кон'юнктура або ситуація на ринку торгових посередників, є складовою частиною ринкової кон'юнктури.
Оцінка та аналіз ринкової кон'юнктури є необхідною умовою комерційної діяльності на всіх рівнях управління, а також вимога політики регулювання ринку.
Головна мета вивчення кон'юнктури ринку ‒ визначити характер і ступінь його збалансованості, насамперед співвідношення попиту і пропозиції. Суть дії ринкового механізму проявляється в стремлінні попиту і пропозиції до рівноваги. Однак, цей процес, який має стохастичний характер, відбувається під постійною дією множини суперечливих факторів, що і обумовлює наявність постійних коливань і відхилень від основної тенденції розвитку ринку. Аналіз можливих диспропорцій попиту і пропозиції попереджує про зміну ринкової ситуації. Оцінки стану ринку здатні варіюватися і носять інформаційно-попереджувальний характер як для підприємців, так і для органів управління.
Кон'юнктура ринку дає уявлення про ситуацію, що складається на ринку під впливом комплексу соціально-економічних, демографічних, природничих, організаційних, і випадкових факторів.
Предметом дослідження кон'юнктури ринку є масові процеси і явища, які визначають конкретну ринкову ситуацію, і які піддаються кількісній і якісній оцінці.
Ринкова кон'юнктура великою мірою визначає:
Комерційну цінність і конкурентоспроможність товарів і послуг, що торгуються на ринку;
Можливість та економічну діяльність з купівлі-продажу;
Вибір потенційних і фактичних фірм-контрагентів;
Вибір сприятливого моменту виходу на ринок;
Тактику і стратегію, форми і методи усунення з ринку;
Політику ведення торгових перемовин;
Доцільність прийняття практичних рішень;
Основні умови контракту купівлі-продажу, контрактну ціну і т.п.
Отже, ринкова кон'юнктура дає відповідь на основні питання комерційної діяльності: де, кому, в кого, коли, яким чином і за якою ціною купити або продати товар або послугу. Повна оцінка цього виду кон'юнктури передбачає ретроспективний аналіз її факторів і системи показників (кількісних і якісних) в динамці за певний період, виявлення закономірностей, тенденцій і перспектив її розвитку.
Нерівномірність і суперечливість розвитку світового господарства викликають часті коливання ринкової кон'юнктури. Достатньо зміни одного фактора, щоб вона спровокувала коливання на ринку. Під дією вказаних факторів ринкова кон'юнктура в кожен окремий момент свого розвитку може складатися сприятливо або несприятливо для продавця (покупця). В залежності від цього розрізняють високу, низьку або кволу кон'юнктуру ринку.
Вирішальний вплив на формування цих різновидів ринкової кон'юнктури справляють два найважливіших ринкових фактори ‒ співвідношення попиту і пропозиції на ринку та рівень ринкових цін.
Формування і розвиток ринкової кон'юнктури здійснюється в рамках певного періоду (місяць, квартал, рік і т.д.). З точки зору часових рамок розрізняють поточну, минулу і майбутню кон'юнктуру. Ринкова кон'юнктура розглядається в статиці і в динаміці.
Ринкова кон'юнктура в статиці ‒ це її стан в певний момент.
Ринкова кон'юнктура в динаміці ‒ дає можливість прослідкувати, як вона формується і розвивається, виявити закономірності, тенденції і перспективи.
Поточна кон'юнктура ‒ це ситуація на ринку, яка склалась на даний момент часу. Зазвичай, якщо не вказане інше, термін «кон'юнктура» на ринку стосується саме поточної кон'юнктури. Цей її вид охоплює короткий проміжок часу і може слугувати базою складання прогнозів і прийняття рішень лише з врахуванням закономірностей і тенденцій її розвитку за попередній період.
Минула кон'юнктура ‒ це стан на ринку, що склався в період, який передує досліджуваному. Її дослідження є винятково цікавим, оскільки дозволяє виявити тенденції її розвитку, під впливом яких складається чи склалася поточна кон'юнктура і формується майбутня. Минула кон'юнктура аналізується зазвичай за кілька місяців, років (не більше 5).
Майбутня кон'юнктура ‒ це стан на ринку, який може скластися в період, що слідує за поточним.
На базі даних про поточну і минулу кон'юнктуру будуються прогнози про майбутню кон'юнктуру.
Кон'юнктура ринку має 3 принципові відмінні риси: варіабельність; циклічність; динамічність.
Варіабельність. Ринок схильний до коливань, як випадкових, так і таких, що проявляються постійно: циклічних і сезонних; він дуже гнучкий в своєму розвитку, швидко реагує на події в соціально-економічній сфері, залежить від політичних і психологічних факторів (чуток, паніки і т.д.);
Циклічність. Ринок динамічний, його межі розширюються або звужуються, відбуваються структурні зрушення, змінюються ціни і об’єми товарної маси, що продається і купується на ринку. Стан ринку на даний момент завжди пов’язаний із ситуацією в попередній момент. Тому в дослідженнях кон'юнктури ринку чільне місце посідають виявлення і аналіз динамічних тенденцій ринкових процесів;
Динамічність. Ринкова кон'юнктура є результатом дії множини різних факторів, частина з яких має циклічний характер динаміки, і тому динаміка кон'юнктури також має циклічний характер [3].
Дослідження кон'юнктури товарного ринку виконується в такій послідовності:
1. Дослідження основних рис і особливостей ринку.
Для цілей кон'юнктурних досліджень ринки поділяють за такими ознаками:
• за ступенем організації ринкової інфраструктури: організовані, неорганізовані;
• за функціональним призначенням товару: товарні (машин і обладнання, сировини, товарів широкого попиту, у тому числі довгострокового і короткострокового користування та товарів повсякденного попиту), факторів виробництва: землі, нерухомості, праці, машин і обладнання, капіталу, кредитно-грошових, інвестицій, послуг: транспортних, населенню, науково-технічні, інші;
• за територіальною ознакою: місцевий, регіональний, національний, міжнародний;
• за обсягами продажу товарів і ступенем конкуренції: ринок чистої конкуренції, конкурентний ринок, ринок монополістичної конкуренції, олігополія, чиста монополія.
Чисельність різних типів ринку обумовлює і різноманіття оцінних показників і методів їх дослідження.
2. Вибір (розроблення) методів вивчення кон'юнктури.
Методи кон'юнктурних досліджень поділяють на такі групи:
• методи економічного загальносистемного аналізу: порівняння, візуально-графічні, балансовий, формально-логічний (експертних оцінок, якісні і кількісні рейтинги тощо);
• економіко-математичні методи: загально-математичні методи розрахунку економічних показників, методи математичного моделювання;
• економіко-статистичні і методи математичної статистики:
аналіз динаміки кон'юнктури (метод відносних величин, метод середніх величин, індексний метод, аналіз рядів динаміки, аналіз часових коливань, зведення і групування, вибіркове спостереження), регресійно-кореляційний аналіз, експертні методи.
3. Збір і накопичення кон'юнктурної інформації
Збір і накопичення інформації проводиться методами ринкових маркетингових досліджень.
4. Аналіз кон'юнктури виконується за такими напрямками:
• аналіз динаміки і циклічності економічних процесів;
• аналіз загальногосподарської кон'юнктури;
• аналіз рівня і динаміки цін, а також цінових показників кон'юнктури;
• дослідження попиту і пропозиції;
• дослідження особливостей поведінки суб'єктів ринку;
• оцінка потенціалу та основних пропорцій ринку;
• оцінка підприємницького ризику.
5. Прогноз кон'юнктури.
Прогнозування кон'юнктури здійснюється за допомогою загальноприйнятих методів маркетингового прогнозування
Основна складність дослідження кон'юнктури полягає не в тому, щоб чітко визначити коло факторів і елементів її формування. Найважливішим завданням будь-якого дослідження кон'юнктури, від успіху розв'язання якого залежить не тільки глибина охоплення і ґрунтовність аналізу, але й точність та правильність прогнозу її розвитку, є:
визначення значення, сили впливу окремих факторів на формування кон'юнктури;
виявлення провідних факторів, які визначають кон'юнктуру в
кожний окремий момент і на найближчу перспективу [4].
А для розв'язання цих завдань необхідно знати та вміти оперувати показниками розвитку кон'юнктури.
Показники ‒ це кількісні характеристики, які дозволяють оцінити зміни, які відбуваються на ринку, і визначити тенденції у розвитку кон'юнктури, тобто скласти прогноз. Показники, що виступають у ролі індикаторів кон'юнктури, залежно від поставлених цілей аналізу й особливостей розвитку ринку, можуть бути як абсолютними, так і відносними величинами.
Кон'юнктура ринку характеризується визначеними у часі та просторі певними співвідношеннями попиту і пропозиції, що формуються як сукупність товарно-грошових пропозицій під впливом конкретної комбінації діючих факторів. Визначальними показниками ринкової кон'юнктури є ціни, за якими продавці реалізують, а покупці купують товари чи послуги. Їхні конкретні величини зазнають коливань відповідно до пануючих тенденцій в русі попиту і пропозиції [4].
Основні показники кон’юнктури товарного ринку:
1. Сталості, циклічності, коливання і динаміки розвитку ринку: середні показники, показники варіації, форми кон'юнктурної хвилі, темпи і вектори зростання (спаду), параметри і функції тренду.
2. Ринкової пропозиції: обсяги, структура і динаміка пропозиції, ціни, еластичність, функціональні можливості пропозиції (максимально можливі обсяги).
3. Ринкового попиту: обсяги, структура, диференціація і динаміка попиту, ціни, еластичність, функціональні можливості попиту (місткість ринку).
4. Пропорційності ринку: співвідношення попиту і пропозиції; структура ринку (види продукції, основні товаровиробники, споживання, товарообіг, обіг капіталів тощо), у т. ч. частки ринку основних товаровиробників, посередників, споживачів, постачальників; територіальна структура ринку; масштаби ринку, рівень монополізації і конкуренції.
5. Ділової активності і комерційного ризику: обсяг, кількість, частота і динаміка угод; індекси ділової активності, макроекономічні показники, виробничі (торгові) можливості пропозиції, збутові можливості пропозиції (портфель замовлень, його склад і динаміка), рівень комерційного ризику (за видами ризику) [5].
Варто зазначити, що на практиці виробник, перш ніж прийняти остаточне рішення про розмір коштів, що виділяються для кожного ринку, хотів би знати й інші відомості про ринки (ступінь їх насиченості, кількість конкурентів, їхні позиції, тип ринку, зокрема вертикальний чи горизонтальний).
Методи оцінювання перспективної місткості ринку. Перспективну місткість ринку визначають методом екстраполяції або методом експертних оцінок. Метод екстраполяції передбачає аналіз минулих фактичних даних.
Метод експертних оцінок потребує залучення експертів (вчених, фахівців з маркетингу, досвідчених торгових агентів). Зазначений метод доцільно використовувати тоді, коли потрібно оцінити перспективи розвитку галузі чи ймовірність настання будь-якої події.
З одного боку, використання методу експертних оцінок має низку переваг: прогноз можна скласти досить швидко з незначними витратами; у процесі спілкування експертів висловлюються й узгоджуються різні точки зору. Проте, з іншого боку, думки, як правило, менш достовірні, ніж реальні факти. Цей метод доцільно використовувати для агрегованого прогнозування.
1 2 3