1   2   3
Ім'я файлу: Інф. забезпечення.doc
Розширення: doc
Розмір: 229кб.
Дата: 16.03.2020
Пов'язані файли:

Зміст курсової роботи


№ п/п

Назва розділів

Сторінки




Вступ




1

Характеристика торгового підприємства




2

Поняття про інформацію, її значення та види




3

Товарне маркування як основний засіб товарної інформації




4

Реклама – основний засіб спілкування із споживачем




5

Інформаційні товарні знаки: вимоги та класифікація




6

Висновки і пропозиції




7

Список літератури






Вступ
Розвиток і функціонування торгівлі у всіх етапах економіки обумовлено існуванням товарного виробництва. Саме товарне виробництво диктує необхідність товарно-грошового обміну і доведення товару із сфери виробництва в сферу споживання.

З одного боку, торгівля опосередковує обмін у товарно-грошовій формі для розвитку відтворювального процесу і, з другого – вона забезпечує реалізацію форм вартості товару, тобто задоволення особистих та суспільних потреб у товарах та послугах.

Відповідно торгівля відіграє значну роль у розширеному відтворювальному процесі й у функціонуванні народногосподарського комплексу взагалі.

Споживчий ринок на сучасному етапі насичений величезною кількістю різноманітних товарів, асортимент яких постійно і швидко оновлюється, розширюється, поповнюється і поглиблюється. Така ситуацією є позитивною ознакою становлення ринкової економіки в цілому, але в такому випадку постає проблема – забезпечити суб’єкти ринку якісною інформацією.

Це означає, що подана інформація повинна відповідати інформаційним потребам усіх суб’єктів ринку: споживачів, виробників та комерсантів. Споживачів вона повинна захистити від потенційної шкоди, якої їм може завдати споживання недоброякісних товарів, і забезпечити, таким чином реалізацію їх прав.

Для виробників належне, з погляду вимог сучасного ринку, інформаційне забезпечення їхніх товарів означає суттєве підвищення конкурентоспроможності останніх і надання їм споживчих переваг порівняно з аналогами, щодо яких така інформаційна підтримка відсутня або недостатня.

Для торгівлі як посередника отримання якісної інформації від виробників і надання її споживачам є одним із шляхів реалізації своєї безпосередньої функції. Отже, в питаннях інформаційного забезпечення комерційної діяльності на ринку товарів і послуг повинні відігравати висококваліфіковані торгові працівники – товарознавці-комерсанти, товарознавці-експерти, фахівці в галузі митної справи, маркетологи, менеджери торгівлі.

  1. Характеристика торгового підприємства


ЗАТ «Гефест» розпочало свою діяльність 15 грудня 1998 року як роздрібне торгове підприємство по продажу продовольчих товарів. Дане підприємство має свій статутний фонд, який поділено на певну кількість акцій рівної номінальної вартості. Засновниками товариства є фізичні особи, кожен з яких несе певну майнову відповідальність в межах внесеного вкладу. Керує підприємством Гандзюк Ніна Андріївна.

Дане підприємство знаходиться за адресою:

Волинська обл.

м. Луцьк

вул. Кравчука, 37

Даний магазин знаходиться в житловому районі і обслуговує споживачів різного віку, зокрема відвідують магазин місцеві домогосподарки та інші жителі навколишніх будинків. Ціни в магазині доступні і повністю задовольняють споживачів.

У відповідності з Постановою КМ України від 08.02.95 р. №108 “Про порядок зайняття торговельною діяльністю та правила торговельного обслуговування населення” п.11 режим роботи магазину встановлюється по узгодженню з Луцьким виконкомом Рад народних депутатів:

Магазин працює

щоденно

з 8:00 до 22:00

без перерви та вихідних

Санітарний день: остання п’ятниця місяця.

Магазин займає вбудовано-прибудовану до дев’ятиповерхового житлового будинку споруду. Ця споруда складає технічну основу магазину. Об’ємно-планіровочні і конструктивні рішення будівлі магазину відповідають його функціональному призначенню. Даний магазин має обмежені габарити (малу ширину і висоту будівлі), але забезпечує умови для правильної організації ТТП та надання послуг покупцям. Торгова споруда відповідає технологічним, будівельним, архітектурним, економічним, естетичним та санітарно-гігієнічним вимогам.

Устрій і планування магазину визначається його товарним профілем, змістом і характером торгово-оперативних функцій, ступенем спеціалізації підприємства, асортиментом товарів, формами торговельного обслуговування та формою організації праці, збереженням матеріальних цінностей та підвищенням ефективності праці тих, хто працює в магазині.

Всі приміщення магазину поділяються на слідуючи групи:

  1. Торгові:

    • торговий зал;

  2. Приміщення для приймання, зберігання і підготовки товарів до продажу:

        • склади;

        • фасувальне приміщення;

        • розвантажувальна площадка;

        • приймальне приміщення;

        • холодильна камера;

  1. Службово-побутові:

      • кабінет директора;

      • контора;

      • гардероб;

      • санітарна кімната.

  1. Підсобні:

  • приміщення для зберігання тари;

  • приміщення для зберігання інвентаря;

  • моєчна.

  1. технічні:

Магазин “Гефест” є універсальним, тому що реалізує майже всі групи товарів. А саме:

  • відділ “Бакалія”: борошно, крупи, цукор, сіль, горілка, вина, коньяки, пиво; хліб і хлібобулочні вироби;

  • Відділ “Кондитерські вироби”: цукерки, карамель, вафлі, печиво, шоколад;

  • Відділ “М’ясний”: ковбаси, напівфабрикати, субпродукти.

  • Відділ “Молочний”: молоко і молокопродукти.

В магазині “Гефест” застосовується індивідуальна форма продажу товарів – через прилавок. При цій формі покупець знайомиться з асортиментом товарів самостійно або за допомогою продавця. В процесі обслуговування продавець виявляє наміри покупця, упаковує товари, проводить розрахунок і вручає покупку.

Основним приміщенням магазину є торговий зал (див. мал.1.1.). Він призначений для продажу товарів і обслуговування покупців. Від паніровки торгового залу залежить пропускна здатність магазину та нормальні умови праці його працівників.

Під технологічним плануванням торгового залу розуміють розміщення торгово-технологічного обладнання, входу і виходу. Панування торгового залу пристінне, так як устаткування розміщене по периметру торгового залу.

Торговий зал займає площу у 37 м2, його форми, розміри і пропорції не забезпечують оптимальні умови для здійснення завершальної фази торговельно-технологічного процесу: не створені покупцям максимальні зручності для придбання ними товарів, не забезпечене ефективне використання торгових площ (див. табл.. 1.1. і табл. 1.2.).

Площу торгового залу при індивідуальній формі продажу поділяють на: установочну площу (Sуст.), виставочну площу (Sвист.), площу для руху покупців і робоче місце продавця.

Установочну площу торгового залу визначають як суму площ основ торгово-технологічного обладнання, розміщеного в торговому залі. Показником ефективності використання установочної площі є коефіцієнт (Kуст.). Він визначається за формулою:



Умовні позначення до мал. 1.1



Табл. 1.1.
Ефективність використання установочної площі.


Вид устаткування

Кількість устаткування

Ширина, мм

Довжина, мм

Sуст.

Хлібний контейнер

3

900

650

1,8

Гірка-вітрина

2

650

1010

1,3

Вітрина-холодильник

3

1900

800

4,6

Морозильна камера

1

800

1000

0,8

Прилавок-вітрина

3

750

1000

2,3

Холодильник

1

900

950

0,9

Пристінна гірка

4

910

670

2,4

Прилавок

2

900

630

1,1

Всього:

19

-

-

15,2




В порівнянні з нормативом отриманий результат 0,4 вказує на те, що установочна площа в магазині “Гефест” використовується неефективно, необхідно зменшити кількість устаткування.

Виставочну площу розраховують як суму площ всіх полиць, ярусів тих видів устаткування де виставлений товар. Показником ефективності використання виставочної площі є коефіцієнт виставочної площі (Kвист.). Він визначається за формулою:


Табл. 1.2.
Ефективність використання виставочної площі.

Вид устаткування

Кількість устаткування

Sв однієї одиниці устаткування

Sвист.

Хлібний контейнер

3

2,9

8,7

Гірка-вітрина

2

1,4

2,8

Пристінна гірка

4

2,4

9,6

Вітрина-холодильник

3

2,5

7,5

Морозильна камера

1

0,8

0,8

Прилавок-вітрина

3

1,8

5,4

Холодильник

1

0,8

0,8

Всього:

17

-

35,6



В порівнянні з нормативом отриманий результат 0,96 вказує на те, що виставочна площа в магазині використовується неефективно, необхідно зменшити кількість виставочного обладнання.

На ефективну роботу магазину крім розміру торгової площі впливає і товарообіг. Роздрібний товарообіг – це кінцева реалізація товарів шляхом обміну їх на гроші (див. табл.1.3.)

Табл. 1.3.(грн.)

Виконання прогнозу товарообігу за III квартал 2005 р.

Місяці, квартал

Прогноз товарообороту

Факт. товарооборот

Відхилення (+,-)

% викон.

Липень

40000

39750

-250

99,38

Серпень

40000

38900

-1100

97,25

Вересень

40000

41560

+1560

103,9

Всього за ІІІ кв.

120000

120210

+210

100,18




На основі приведених в табл.1.3 даних можна зробити висновки. Магазин “Гефест” у III кварталі 2004 року справився з поставленим завданням і виконав прогноз товарообігу на 100,18 %, перевиконання склало 210 грн. Відставання від прогнозу товарообігу в липні склало 250 грн., а у серпні – 1100 грн. У вересні місяці становище значно покращилось.

Значну увагу в магазині “Гефест” звертають на товаропостачання. Це складний процес доведення товарів від постачальника до магазину в терміни, кількості та асортименті, необхідних для найбільш повного задоволення попиту покупців. Магазин має надійних постачальників, з якими працює не один рік (див.табл.1.4.).

Табл.1.4.

Постачальники магазину

Назва постачальника

Асортимент товарів

Спосіб доставки

ВАТ «Волиньпак»

макаронні вироби, сіль, цукор, спеції, кава, чай

централізований

ВАТ «Торчин-продукт»

майонез, соуси, кетчупи, гірчиця

централізований

ЗАТ «Агроконтракт»

крупи, рибні консерви, пиво, мінеральні води

централізований

ВАТ «Луцьккондитер»

кондитерські вироби

централізований

ТзОВ «Вролиньморепродукти»

риба та риботовари

централізований

ТзОВ «Волиньзовнішхліб»

Хліб і хлібобулочні вироби

централізований

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас