Ім'я файлу: 350887.docx
Розширення: docx
Розмір: 48кб.
Дата: 27.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
финансовое состояние предприятия1-80%.docx
file_490024.docx
реферат печатные агенства.docx
797627.docx
эссе - место и роль ЦБ .docx
28682.docx
33594.docx
95409.docx


ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 331.103:331 22/23


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.06.01 — економіка підприємства і організація виробництва

Дулуб Лідія Миколаївна

Харків — 2000
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному економічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник — кандидат економічних наук, професор Афанасьєв Анатолій Олександрович Харківський державний економічний університет, завідуючий кафедрою фінансів

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Тищенко Олександр Миколайович Харківський державний автомобільно-дорожній технічний університет, професор кафедри менеджменту

кандидат економічних наук, доцент Євтушенко Анатолій Григорович Харківський державний економічний університет, доцент кафедри управління трудовими ресурсами

Провідна установа —Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, кафедра економіки та менеджменту, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться «30» листопада 2000 р. о 13 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

Автореферат розісланий «27» жовтня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Дороніна М.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
В умовах переходу економіки України до ринкових відносин і структурної перебудови народного господарства найбільш гострими є проблеми управління працею. Ринковий підхід до управління працею характеризується визнанням робочої сили як товару, що має вартість і ціну, може виступати суб'єктом на біржі праці.

Звідси випливає висновок про те, що товар «робоча сила» повинен підпорядковуватися всім законам ринку, зокрема закону попиту і пропозиції. Цей закон управляє процесом відтворення, розподілу і використання трудових ресурсів. На макрорівні — це встановлення пропорцій потреби в робочій силі (за фахом та кваліфікацією ) в галузях і регіонах.

Поява безробіття як чинника ринкової економіки, що зумовлюється динамікою попиту і пропозиції на товарному ринку, необхідністю прийняття загальнодержавних заходів для забезпечення зайнятості, державних гарантій допомоги тимчасово безробітним. У зв'язку з цим потребують розвитку теоретичні та практичні проблеми управління працею на рівні підприємств різноманітних форм власності.

Розвиток науково-технічного прогресу і соціально-економічних відносин обумовлює необхідність теоретичного обґрунтування змісту характеру праці в цих умовах. Однією з важливих проблем є створення умов для розвитку особистості в процесі праці на основі застосування ефективних форм її організації.

При розвитку організації праці повинні сполучатися чинники ринкового підходу з урахуванням внутрішнього і зовнішнього ринків праці, підвищення її змістовності на основі оптимізації трудового процесу, структуризації праці. Важливою задачею залишається ефективне використання колективних форм організації праці.

У ринковій економіці необхідно значно підвищити роль трудових норм і нормативів в організації виробництва, праці, заробітної плати. В рішеннях уряду України з питань широкого впровадження погодинної оплати праці відзначається необхідність розробки нормованих завдань на базі технічно обґрунтованих норм праці.

Питання управління трудовими ресурсами та організації праці і заробітної плати знайшли широке відображення у працях І.Т. Балабанова, В.П. Бабича, І.А. Бланка, М.І. Долішнього, Л.І. Жукова, В.М. Ігумнова, С.У. Олійника, С.Ф. Покропивного, С.К. Потьомкіна, В.М. Суторміної та інших.

Однак в умовах ринкової економіки розширюються функції нормування праці, посилюється їхній вплив на рівень планування й організацію виробництва. Найважливішими задачами є проведення докорінних змін в організації заробітної плати і матеріального стимулювання. З цією метою необхідним є подальше розширення прав підприємств у формуванні й використанні фонду заробітної плати, в розробці і застосуванні систем оплати праці з метою посилення, стимулювання та підвищення ефективності виробництва.

Актуальність теми. Вивчення та аналіз наукових робіт, рівень дослідження й вирішення проблем організації праці на підприємствах вітчизняної і зарубіжної промисловості, необхідність формування концептуальних і методичних підходів до вирішення задач організації праці й заробітної плати в умовах ринкової економіки — все це зумовило вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках планів науково-дослідних робіт Харківського державного економічного університету за темами: «Розробка методичних рекомендацій по оцінці фінансової стійкості підприємства» (номер державної реєстрації 0197U014741), «Аналіз фінансового стану підприємства в умовах ринкових відносин» (номер державної реєстрації 0197U014733).

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є форми і методи організації нормування й оплати праці в ринковій економіці.

Об'єкт дослідження — виробничі, науково-виробничі підприємства різноманітних форм власності України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка науково-методичних рекомендацій щодо підвищення рівня організації і нормування праці, формування ринкового підходу до організації оплати праці та матеріального стимулювання.

Відповідно до поставленої мети в дисертації було поставлено такі задачі:

розкриття головних тенденцій у розвитку змісту і характеру праці в сучасних умовах;

обґрунтування підвищення ролі й значення трудових норм і нормативів в організації та плануванні діяльності підприємств;

розробка науково-методичних рекомендацій щодо підвищення якості та ефективності нормування праці;

проведення аналізу стану організації заробітної плати на підприємствах України;

обґрунтування головних принципів організації основних елементів заробітної плати в ринкових умовах;

розробка методичних та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності форм і систем оплати праці.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених. Вивчались також конвенції та рекомендації Міжнародної Організації Праці, законодавчі та нормативні акти України з питань зайнятості, безробіття, організації праці і заробітної плати в умовах становлення ринкових відносин.

У процесі дослідження застосовувались методи статистико-економічного аналізу, зокрема: спосіб аналізу і синтезу — для деталізації об`єкта дослідження внаслідок розчленування його на окремі складові частини; порівняння — для зіставлення фактичних даних звітного року з даними за попередні роки; середніх і відносних величин — для визначення динаміки середньої заробітної плати по галузі машинобудування та промисловості України в цілому; графічний — для наочного зображення динаміки індексів перевиконання норм, погодинних тарифних ставок та відрядної заробітної плати; монографічний — для детального вивчення організації праці та заробітної плати в країнах з розвиненою економікою; соціологічних методів — для вивчення впливу суб`єктивних чинників на вибір форм та систем оплати праці; рядів динаміки — для характеристики зміни у часі показників досліджуваного питання; групування — для порівняльного аналізу рівня розрахункової нормативної трудомісткості різних моделей турбін з трудомісткістю базової моделі турбіни на ВАТ «Турбоатом»; кореляційно-регресійний аналіз — з метою визначення і кількісної оцінки зв`язку між досліджуваними показниками; розрахунково-конструктивний — при визначенні темпів зниження трудомісткості продукції; метод вікового пересування — для обгрунтування обліку чисельності різних категорій працюючих для вибору форм та систем оплати праці.

Інформаційною базою дослідження послужила облікова і статистична звітність Міністерства праці України, Харківського обласного управління статистики, дані річних звітів і статистична звітність підприємств м. Харкова, наукові праці вчених-економістів, результати соціологічних обстежень тощо.

Наукова новизна результатів, одержаних особисто автором:

набули подальший розвиток методи оптимізації організації праці на основі структурування трудових процесів;

удосконалено методи оцінки впливу колективних форм організації праці на рівень та підвищення ефективності трудових процесів;

уточнено класифікацію функцій норм праці, покладену в основу обґрунтування напрямків посилення ролі нормування праці в підвищенні її продуктивності;

розроблено функціональні моделі оцінки рівня нормування праці, що дозволяють визначити, за рахунок яких функцій необхідно здійснювати підвищення нормування праці;

набули подальший розвиток методичні рекомендації щодо вибору найбільш ефективних форм і систем оплати та стимулювання праці, які відповідають визначеним умовам виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження розроблених науково-методичних й практичних заходів та рекомендацій допоможе підприємствам цілеспрямовано проводити роботу щодо підвищення рівня організації, нормування й оплати праці з метою постійного збільшення ефективності виробництва.

Використання результатів досліджень на підприємствах дасть можливість застосовувати практичні рекомендації в організації роботи з впровадження наукової організації праці.

Практичне значення мають науково-методичні рекомендації з планування роботи щодо підвищення рівня організації праці, вибору найбільш ефективних заходів; методики з оцінки рівня нормування праці та управління трудомісткістю підприємства у ВАТ «Турбоатом», що дозволить цілеспрямовано планувати зниження трудомісткості продукції за підрозділами підприємства і сприятиме зниженню трудомісткості окремих видів продукції; заходи щодо вдосконалювання тарифної системи при визначенні політики реформи тарифної системи; методика стимулювання виконання виробничих завдань після впровадження систем оплати праці.

Розроблені методичні положення з вибору форм і систем оплати праці застосовуються у ВАТ «Турбоатом», ВАТ «Харківський завод «Електробритва», ВО «Моноліт».

Особистий внесок здобувача в роботі, що виконана у співавторстві (№1), полягає в тому, що автором обґрунтовано алгоритм планування прибутку, який підлягає оподаткуванню на прикладі промислового підприємства.

Апробація результатів дисертації. Головні результати виконаних досліджень доповідались і одержали схвалення на Міжнародній науковій конференції «Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки» (Харків, 1999 р.)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових статей загальним обсягом 1,47 ум.-друк. арк., особисто автору належить 1,31 ум.-друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури з 131 найменування. Робота викладена на 162 сторінках машинописного тексту, містить 14 таблиць, 13 рисунків, 5 додатків.

нормування оплата праця заробітний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і задачі дослідження, розкрито загальну методологію і методику дослідження проблеми розвитку організації праці й заробітної плати в ринковій економіці.

У першому розділі — «Теоретичні та методичні основи підвищення ефективності праці в ринковій економіці» — розкрито характер змісту праці в умовах ринкових відносин.

На основі узагальнення економічної літератури показано, що зміна форм власності й подальші зміни в змісті та характері праці відбуваються у процесі еволюції суспільного виробництва на його власній основі; визначальну роль у розвитку змісту праці відіграють його техніко-організаційні особливості, що відбивають тенденції сучасної науково-технічної революції та викликають цілу низку змін у виробничій, трудовій і соціальній сферах діяльності. Впровадження нової техніки і сучасної технології вимагає залучення висококваліфікованої робочої сили — гнучкої і рушійної, здатної самостійно приймати рішення, включаючись у досягнення загальних цілей підприємства. Важливу роль у трудовій діяльності кожного робітника починають відігравати здібності самостійно і творчо вирішувати складні технічні, технологічні й організаційні задачі, вміння своєчасно визначати причини, що стримують ефективне функціонування кожного елемента виробничої системи в цілому, знаходити шляхи і способи досягнення найкращого результату. Проведене дослідження робочого часу робітників, зайнятих в автоматизованому виробництві, показує, що частка переважно розумової праці складає: в слюсарів-ремонтників автоматичних верстатів 71%, у чергових електриків та слюсарів автоматизованих дільниць — 94%, у наладчиків автоматизованих ліній — 94%. В цих умовах на зміну технократичній формі організації праці приходить інноваційна, орієнтована на кваліфіковану працю, робочу силу високої якості, органічні зв'язки і взаємодію робітників у трудовому процесі з метою досягнення стратегічних цілей підприємства.

У процесі дослідження було встановлено, що одним з кардинальних напрямків в організації праці є її гуманізація на основі структурування, що включає, головним чином, формування змісту праці і зв'язку людини з трудовим процесом у часі з метою підвищення прибутковості підприємства й одночасної принадності робочих місць і ступеня задоволеності працею. Визначені шляхи реалізації цієї задачі: об'єднання різноманітних у структурному відношенні конкретних завдань; збільшення свободи дій робітника; виконання робіт, пов'язаних з плануванням, контролем, технічним обслуговуванням, прийняттям рішень; розвиток здатності й готовності до колективної роботи, що розглядається як важлива характеристика кваліфікованого рівня сучасного робітника, оскільки формується пріоритет колективних зусиль над індивідуальними. Колективна форма праці в найбільшій мірі акумулює в собі сучасні вимоги інноваційного характеру її організації. На основі дослідження даних статистичного обліку показано, що в промисловості України колективна (бригадна) форма організації праці продовжує розвиватися, доводить свою життєздатність та ефективність у ринкових умовах господарювання. В другому розділі — «Нормування як чинник підвищення продуктивності праці» — визначені напрямки підвищення ролі нормування праці як чинника організації праці в економіці й організації виробництва.

Дослідження дозволили вирішити такі методичні задачі в умовах ринку:

посилення ролі нормування праці в підвищенні конкурентоспроможності та прибутку підприємства;

відображення у бізнес-планах інноваційної діяльності ефективних напрямків науково-технічного прогресу за допомогою норм і нормативів витрат живої праці;

формування нормативної бази діяльності підприємства й обґрунтування на її основі таких показників ефективності як трудомісткість, фондомісткість, матеріалоємність;

вдосконалення розрахунків й аналізу якості норм і нормативів на основі застосування економіко-математичних методів та ПЕОМ.

Для реалізації цих напрямків запропоновано методику управління трудомісткістю продукції, в основу якої покладено аналіз та оцінку рівня нормативної трудомісткості виробів, а також уточнену класифікацію функцій норм праці, визначено місце нормування праці в механізмі управління нею. Цільовою функцією нормування праці є зростання продуктивності праці, що досягається на основі поліпшення екстенсивного й інтенсивного використання робочого часу за рахунок розширення сфери нормування праці та росту якості норм праці. Розроблено функціональні моделі нормування праці, які відбивають математичний опис характеру взаємозв'язку між цільовими настановами кожної з функцій, виражених у вигляді вихідних принципів і вимог, та показниками якості норм праці, що характеризують стан системи її нормування. Обґрунтовано напрямки підвищення планово-організаційної ролі нормування праці на основі: державного регулювання загального рівня заробітної плати шляхом перегляду тарифних умов оплати праці з урахуванням її мінімального рівня в централізованому порядку; порядку створення фонду заробітної плати на підприємствах відповідно до принципів ринкової економіки;

застосування ефективних систем оплати праці, що дозволяють стимулювати зростання продуктивності праці на основі підвищення напруженості норм.

На прикладі виробів атомного турбобудування (ВАТ «Турбоатом») розроблені моделі зниження трудомісткості за рахунок освоєння проектної трудомісткості.

У третьому розділі — «Підвищення ефективності організації заробітної плати в ринковій економіці» — визначено, що об'єктивною необхідністю й одночасно важливою мірою, що зумовлює успішний перехід до ринкових відносин, стає кардинальна реформа оплати праці з метою створення стосовно економічних умов, що змінилися, принципово нової та ефективної системи матеріального стимулювання, створення у працівників якісно нових стимулів до праці, забезпечення реального зв'язку між оплатою (доходом) і результатами праці з метою підвищення її продуктивності. На основі аналізу рівня оплати праці, застосування форм і систем оплати праці, якості тарифної системи запропоновані шляхи підвищення ефективності оплати праці.

Для порівняння динаміки тарифів, відрядної заробітної плати і переробки норм по ВАТ «Турбоатом» були розраховані індекси зміни (в часі) цих показників. Результати порівняння (рис. 1) показали значне зниження індексів відрядної зарплати і погодинних тарифних ставок при значному зрості переробки норм на підприємстві.


Рис. 1. Графік динаміки індексів переробки норм, погодинних тарифних ставок і відрядної заробітної плати за 1991 – 1998 рр.
Виходячи з вищенаведеного рис. 1 та аналізу застосування тарифних умов у промисловості України, досвіду роботи підприємств у країнах з розвиненою ринковою економікою в дисертації зроблено висновок про те, що тарифна система повинна базуватися на таких принципах:

в основу тарифної системи має бути покладена мінімальна заробітна плата, рівень якої централізовано встановлюється державою;

тарифні сітки і ставки повинні розроблятися на підприємстві на основі встановлення тарифних коефіцієнтів до мінімальної заробітної плати;

зняття обмежень за кількістю розрядів і верхніх меж тарифних ставок.

Запропоновано методику вибору найбільш ефективних систем оплати праці для конкретних умов підприємства і його підрозділів. Методика включає визначення чинників, що впливають на оплату праці, які у ринкових умовах пов'язані з технологією, ринком праці, станом рівня відносин робітників і профспілок з приводу оплати праці, структурними характеристиками виробництва. На основі сукупності чинників запропоновано формувати профіль підприємства з погляду вибору систем оплати праці. Розроблено показники для кількісної оцінки кожного чинника. Процедура вибору системи оплати праці складається з таких етапів:

розрахунок чинників, що визначають профіль підприємства, цеху, відділу з погляду оплати праці;

побудова таблиць, що зв'язують чинники і системи оплати праці;

визначення відповідної системи оплати праці на основі класифікації та оцінки ефективного застосування систем оплати праці.

Запропоновано методичний підхід до стимулювання підвищення ефективності виробництва, що передбачає систему оцінки і стимулювання росту продуктивності праці на основі забезпечення суворого виконання виробничих завдань і договірних зобов'язань. Загальні теоретичні положення були реалізовані в методиці стимулювання виконання виробничого плану в установлені договором постачання терміни та з дотриманням якості продукції, економії фонду заробітної плати.

Методичний підхід передбачає:

застосування відрядно-преміальної системи оплати праці з оцінкою результатів за трудомісткістю виконаних робіт;

використання відрядно-преміальної системи оплати праці з оцінкою за вартістю виготовленої продукції;

застосування погодинної оплати праці на основі комплектного планування виробничих завдань.

Для забезпечення контролю за фондом заробітної плати обсяги виробництва за цехами можуть бути встановлені у вартісному вираженні. Система преміювання має складатися з двох частин: премії за кінцевими результатами і за якість роботи. Для визначення обсягу виробництва у вартісному вираженні нормативи заробітної плати слід встановлювати залежно від виду цеху: заготівельних — на 1 т лиття і поковок; для механообробних — за вартістю нормо-часу; для випускаючих — на 1 грн. товарної продукції.

На основі нормативів заробітної плати (Нзп) за фактично виконаним обсягом виробництва (Vф) після закінчення місяця визначається зароблений фонд оплати праці (ФОПзар):
ФОПзар = Vф х Нзп.(1)
Нарахування відрядної заробітної плати (Взп) проводиться робітникам (бригадам) за відрядними розцінками за виконану роботу за відповідними нормами і тарифними ставками.

На відрядну заробітну плату нараховується премія за якість виконаних робіт (Пяк). Нарахована заробітна плата (ФОПнарах) розраховується за формулою:
ФОПнарах = Взп + Пяк.(2)
Кожному робітнику призначається розмір премії (у відсотках) за кінцевими результатами (През):
ФОПзар - ФОПнарах

През = —————————— х 100.(3)

ФОПнарах
При цьому пропонується також варіант відрядно-преміальної системи за методом розподілу. Заробітна плата конкретного робітника (ЗПi) може бути визначена за формулою:
ФОПзар х Ві х Кі

ЗПі = —————————— , (4)

Вц х Кц
деВі, Вц — відповідно виробіток у нормо-часах за місяць і-го робітника і цеху;

Кі, Кц — відповідно коефіцієнт, що враховує вартість нормо-часу і‑го робітника і цеху.

Запропоновано систему стимулювання виконання виробничих завдань, які розраховані на базі графіків постачання продукції з оцінкою вартості робіт від встановленої ціни.

На відміну від класичної відрядної системи оплати праці на кожну детале-операцію повинна встановлюватися вартість робіт у залежності від ціни виробу і питомої ваги в ній заробітної плати, що може бути показано як нормативи з урахуванням рентабельності виробу:
Ц х Пзп

ЗПі = ————— ,(5)

Рвир
деЗПі — заробітна плата на і-ту деталеоперацію;

Ц — ціна виробу, грн.;

Пзп — питома вага заробітної плати в ціні виробу;

Рвир — рентабельність виробу.

Для організації такої системи необхідно використовувати бази даних «Склад виробу», «Технологія».

Для організації погодинної оплати праці передбачена система комплектного планування виробничих завдань на основі застосування обчислювальної техніки. Розроблено алгоритми і методики вирішення задач з планування нормових завдань при організації погодинної оплати праці.



ВИСНОВКИ


  1. Перетворення економіки в ринковому напрямку пов'язане з вирішенням складних соціально-економічних проблем. Однією з них є організація праці і заробітної плати.

  2. В сучасних умовах праця перетворюється не тільки в головний чинник виробництва, умову підвищення ефективності виробництва, а й соціально-економічний чинник, що впливає на соціальний розвиток суспільства.

  3. Науково-технічна революція змінює характер і зміст праці, формує інноваційний підхід до організації праці, що потребує проведення роботи з підвищення змістовності праці на основі оптимізації трудового процесу, структуризації праці. Важливим чинником у вирішенні цієї задачі виступає ефективне використання колективних форм організації праці.

  4. Ринок потребує значного підвищення ролі трудових норм нормативів в організації виробництва, праці і заробітної плати.

  5. В умовах розширення самостійності підприємств у формуванні та використанні фонду заробітної плати, у розробці й застосуванні форм і систем оплати праці важливою проблемою є посилення їхнього впливу на підвищення ефективності виробництва.

  6. Однією з проблем є розробка методичних рекомендацій щодо вибору найбільш ефективних форм і систем оплати праці.

  7. В загальному вигляді результати проведеного дослідження полягають у теоретичному обґрунтуванні сутності й змісту комплексного підходу до організації, нормування й оплати праці в ринковій економіці, а також розробці науково-прикладних положень рекомендацій щодо їхнього вдосконалювання на підприємствах.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


  1. Зима А.Г., Дулуб Л.Н. О методике планирования массы прибыли, подлежащей налогообложению //Вісник ХДЕУ. — 1999.— №1(9). — С. 43 – 46.

  2. Дулуб Л.Н. Направления повышения эффективности организации труда в рыночной экономике //Вісник ХДЕУ. — 1999. — №2 (10). — С. 14 – 15.

  3. Дулуб Л.Н. Обоснование повышения роли трудовых нормативов в рыночных условиях //Вісник ХДЕУ. — 1999. — №4 (12). — С. 79.

  4. Дулуб Л.Н. Проблемы оценки и обеспечения повышения производительности предприятий //Вестник ХГПУ. Сер. «Системный анализ, управление и информационные технологии». — 1999. — Вып. 51. — С. 122 – 124.

  5. Дулуб Л.Н. Управление трудоемкостью продукции //Вестник ХГПУ. Сер. «Технический прогресс и эффективность производства». — 1999. — Вып. 86. — С. 8 – 12.

  6. Дулуб Л.Н. Рыночный подход к стимулированию повышения эффективности производства //Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина (экономическая серия). — 1999. — №459. — С. 178 – 180.

  7. Дулуб Л.Н. Развитие организации оплаты труда в условиях рыночных отношений //Матеріали Міжнар. наук. конф. «Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки», 17 – 19 лист. 1999 р. — Харків: ХДАДТУ, 1999. — С. 122 – 124.


АНОТАЦІЇ
Дулуб Л.М. Організація праці та заробітної плати в ринковій економіці. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 — економіка підприємства і організація виробництва. — Харківський державний економічний університет, Харків, 2000.

Захищаються принципові положення і методичні підходи щодо організації праці та заробітної плати в ринковій економіці. Запропоновано ринковий та інноваційний підходи до організації праці; розроблено методики і рекомендації щодо підвищення ефективності нормування праці; визначено напрямки реформування організації заробітної плати з ринкових позицій. Розроблено методику вибору форм і систем оплати праці, запропоновано більш ефективні системи оплати праці й методики комплектного планування виробничих завдань.

Ключові слова: організація праці, інноваційний підхід, нормування праці, функції, форми та системи оплати праці, ефективність.

Dulub L.N. Labour organisation and wages at the market economy. — Manuscript.

Thesis to compete for a candidate s degree in Economics in speciality 08.06.01 — enterprises economic and organisation of production. — Kharkiv State University of Economics, Kharkiv, 2000.

The basic concepts and methodical approaches to the labour organisations and wages at the market economy are to the defended.

The market and innovation approach were proposed for solving these problem. The methodics and recommendations for increasing effectiveness of labour rating are offered. The directions of labour wages reform from market position have been defined. The methodic of choice of wages forms and systems were offered and the more effective systems of wages and methodic for planning of production task were proposed. Key words: labour organisation, innovation approach, rating, functions, forms and systems of wages, effectiveness.

Дулуб Л.Н. Организация труда и заработной платы в рыночной экономике. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 — экономика предприятия и организация производства. — Харьковский государственный экономический университет, Харьков, 2000.

В диссертации защищаются принципиальные положения и методические подходы к организации труда и заработной платы в рыночной экономике. Проведено теоретическое обоснование изменения характера и содержания труда в рыночной экономике с учетом научно-технической революции, вызывающей целый ряд изменений в производственной, трудовой и социальной сферах деятельности. Обоснована необходимость инновационного подхода к развитию организации труда, повышения содержательности на основе структурирования трудовых процессов, дальнейшего расширения применения коллективных форм организации труда. Определены направления повышения роли нормирования труда как фактора организации труда в экономике и организации производства, которые включают:

усиление роли нормирования труда в повышении конкурентоспособности продукции и прибыли;

отражение в бизнес-планах и планировании инновационной деятельности с помощью норм и нормативов затрат «живого» труда;

формирование нормативной базы деятельности предприятия и обоснование на этой основе таких показателей, как трудоемкость, фондовооруженность, материалоемкость;

повышение роли нормирования труда в организации заработной платы;

повышение качества норм и нормативов на основе экономико-математических методов и ПЭВМ.

Для реализации вышеуказанных направлений предложена уточненная классификация функций нормирования труда. На этой основе разработаны функциональные модели нормирования труда, отражающие взаимосвязи между целевыми установками каждой из функций и показателями качества норм труда. Обоснованы направления повышения планово-организационной роли нормирования труда и разработана методика управления трудоемкостью продукции.

Предложены направления улучшения организации заработной платы за счет совершенствования тарифной системы, использования методики выбора наиболее эффективных форм и систем оплаты труда, разработанных систем материального стимулирования выполнения плана поставки и производственных заданий.

Разработана методика комплектного планирования производственных заданий и заработной платы по рабочим местам (бригадам) на основе применения вычислительной техники, что позволяет увязать планирование производственных заданий с номенклатурой производства продукции и повысить эффективность стимулирования рабочих в достижении наилучших конечных результатов.

Все предложения и рекомендации носят комплексный характер и направлены на повышение эффективности производства.

Ключевые слова: организация труда, инновационный подход, нормирование труда, функции, эффективность, организация заработной платы, производственные задания.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас