Актуальність теми

1 2 3

Ім'я файлу: 12_Vrodzheni-ta-nabuti-deformatsiyi-hrebta-u-ditej.docx
Розширення: docx
Розмір: 603кб.
Дата: 19.02.2020
скачати
Пов'язані файли:
pflfxf8.docx
Людина як об’єкт пізнання.pdf
Реферат1.docx
PD0A0AKTIKA_4_KUD0A0S_S (5).doc

Тема 12. Вроджені та набуті деформації хребта у дітей. Хвороба Шойермана-Мау (Юнацький кіфоз). Вроджений сколіоз. Ідіопатичний сколіоз. Хвороба Кальве. Етіопатогенез.Етіопатогенез Клінічні прояви. Дігностика. Ускладнення. Принципи консервативного ліквання. Показання до хірургічного втручання.

Актуальність теми.

Відомо, що вроджені вади спостерігаються у 2-11% хворих з деформацією хребта у фронтальній площині.

Як свидчить досвид, патологія хребта на грунті аномалий розвитку прогресує під час росту дитини більш ніж в 50% випадків. У зв’язку з недосконалистю методів прогнозування перебігу та лікування урождених вад хребта значна частка паціентів інвалідізується вже під час перших років життя. Використання традиційних методів лікування, що використвуються в класичній ортопедії при лікування іншої патології хребта призводить до невиправданої втрати часу та появленню інкурабельних хворих.
2. Конкретні цілі :

1. Ознайомити студентів з класифікацією вроджених та набутих деформацій хребта у дітей.

2. Навчити розпізнавати основні клінічні прояви деформацій хребта у дітей.

3. Навчити диференціювати вроджені та ідіопатичні деформації хребта.

4. Навичти диференціювати різні форми порущень постиви у дітей, знати принципи лікування різних видів порушень постави.

5. Вміти проводити клінічне дослідження дитини із деформацією хребта.

6. Визначити план інструментального дослідження диитни з деформацією хребта, вміти трактувати результати рентгенографії, СКТ, та МРТ при різних видах деформацій хребта у дітей

7. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених видів деформації їребта у дітей.

8. Проаналізувати клініко-анамнестичні дані та результати додаткових методів обстеження з метою постановки клінічного діагнозу згідно класифікації та обґрунтувати його.

Проводити диференціальну діагностику найбільш поширених деформацій хребта у дітей.
Здійснювати прогноз життя при найбільш поширених видів деформаії хребта у дітей при різниї ступенях деформації та в залежності від тактики лікування.
Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами субординації у хірургії дитячого віку.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

№	Дисципліни	Отримані знання та навики
1.	Нормальна анатомія	Знати анатомічні особливості хребта у дітей.
2.	Нормальна фізіологія	Володіти уявленнями про фізіологічні процеси, які відбуваються в опорно-руховому апараті у дітей.
3.	Патологічна фізіологія	Ідентифікувати патофізіологічні процеси, які виникають в хребті та спинному мозку у дітей на основі виявлених симптомів
4.	Догляд за хворими та сестринська практика	Демонструвати володіння навичками догляду за дітьми раннього віку з найбільш поширеними вадами розвитку хребта у дітей: кифозу, сколіозу.
5.	Пропедевтична педіатрія	Володіти знаннями про основні клінічні симптоми найбільш поширених вад розвитку опорно-рухового апарату у дітей: юнацького кіфозу, хвороби Кальве, вродженого та ідіопатичного сколіозу, мати уявлення про лабораторні та інструментальні методи обстеження.
6.	Соціальна медицина та організація охорони здоров’я	Застосовувати знання про структуру надання медико-санітарної допомоги дитячому населенню для належного використання ресурсів системи охорони здоров’я в плані лікування та профілактики виникненняпорушень постави та найбільш поширених вад розвитку хребта у дітей.
8.	Фармакологія	Володіти знаннями про основні групи медикаментозних засобів, що застосовуються у лікуванні найбільш поширених вад розвитку хребта у дітей.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик,

які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

№	Термін	Визначення
1.	Адамса (Adams) тест	асиметрія паравертебральних тканин у хворого з деформацією хребта, що виявляється при огляді в положенні нахилу вперед.
2	Апікальний (вершинний) хребець	найбільш горизонтально розташований, найбільш ротірований, найбільш віддалений від середньої крижової лінії і найбільш деформований хребець сколіотичної дуги.
3	Баланс тулуба (компенсація)	клінічно: розташування середньої точки потиличної кістки над крижами і надплечий над кульшовими суглобами у вертикальній площині; рентгенографічно: ситуація, коли сума всіх кутових відхилень хребта в одному напрямі дорівнює сумі всіх відхилень у протилежному напрямі.
4	Вентральний кут кіфозу	кут, утворений перетином ліній, дотичних до передньої поверхні тіл хребців верхнього і нижнього колін кіфозу.
5	Вторинна дуга	структуральна сколіотична деформація, менша, але зазвичай мобільніша, ніж первинна
6	Броун-Секара (Brown-sequard) синдром (син.: синдром половинного ураження спинного мозку)	порушення рухової функції (парез або плегия) і м'язово-суглобового відчуття на стороні ураження спинного мозку, що супроводжується порушенням больової і температурної чутливості на контралатеральному боці.
7	Гиперкіфоз	перевищення межі нормальних параметрів грудного відділу хребта в сагиттальній площині (>40°).
8	Гіпокіфоз	сплощення грудного кіфозу за межі нижнього кордону його нормальних параметрів (<20°), але без формування грудного лордозу.
9	Гипоплазія	вроджене недорозвинення анатомічних структур або органів.
10	Горб (gibbus)	островершинний кутовий кіфоз
11	Дисплазія хребця	умовне поняття, яке використовується для позначення різних варіантів порокового розвитку хребця; на відміну від аномалій хребців, що відносяться до ембріо- і фетопатій, дисплазії можуть розвиватися впродовж значного періоду часу, у тому числі в постнатальному періоді і після закінчення зростання; клінічні прояви дисплазії багато в чому залежать від умов формування й існування організму.
12	Дуга Компенсаторна (син.: вторинна дуга)	сколіотичне викривлення хребта, яке може бути структуральним; розташовується краніальніше і / або каудальніше основної дуги і сприяє підтримці балансу тулуба. Якщо компенсаторна дуга спочатку не має ознак структуральності, вона набуває їх з плином часу; незважаючи на це, залишається компенсаторною, тобто є реакцією організму, спрямованою на збереження і підтримання балансу хребта.
13	Дуга Неструктуральна	сколиотична деформація без ознак структуральних змін; в положенні бокового нахилу виправляється повністю, аж до гіперкорекції.
14	Дуга Первинна	одна з двох або трьох структуральних деформацій, яка з'явилася першою і відрізняється цим від вторинної (компенсаторною) дуги. За наявності двох структуральних дуг рівної величини визначення первинної може бути ускладнене, якщо взагалі є можливим. За наявності двох структуральних дуг різної величини зазвичай можна вважати, що переважаюча за кутом Cobb є первинною. У західній літературі частіше використовуються терміни «велика» (major) і «мала» (minor) дуга.
15	Зони Росту хребця	замикальні пластинки тіл хребців забезпечують ріст тіла хребця у висоту і в ширину; зони росту остистого, поперечних і суглобових відростків визначають зростання задніх відділів хребця; хрящова пластинка, що розташовується між тілом хребця і коренем дужки, грає визначальну роль у формуванні хребетного каналу. В нормі всі зони росту розвиваються гармонійно.
16	Інверсія Хребта	формування в сагітальній площині дуг, протилежних фізіологічним за спрямованістю: шийний і поперековий кіфоз, грудний лордоз.
17	Індекс Харрінгтона (Harrington)	частка від ділення величини деформації в градусах (кут Cobb) на кількість хребців у дузі; величина індексу> 5 є показанням до оперативної корекції деформації. Приклад: величина дуги - 70°, кількість хребців у дузі - 9; індекс Harrington дорівнює 70/9 = 7,7
18	Індекс Мобільності	різниця між показником корекції грудної дуги (співвідношення кутів Cobb у положенні стоячи і при бічному нахилі) і показником корекції поперекової дуги в процентах.
19	Кіфоз, Аномальний кіфоз	зміна форми сегмента хребта в сагітальній площині з формуванням деформації, опуклістю зверненої дорсально
20	Кіфозований Сколіоз	сколіоз з настільки вираженим ротаційним компонентом, що бічний нахил ротированого хребта імітує кіфоз.
21	Кіфосколіоз	Поєднання сколіотичної деформації з істинним гіперкіфозом; ротаційна деформація в поєднанні з уявним кіфозом не повинна позначатися цим терміном.
22	Кліппеля-Фейль (Klippel-Feil) синдром (син.: хвороба Кліппеля-Фейль, синдром короткої шиї)	множинні аномалії шийного та шийно-грудного відділів хребта, частіше - порушення сегментації; тріада К. - Ф. с .: низький ріст волосся на потилиці, коротка шия, обмеження рухливості шиї.
23	Кільцеві Апофізи тіл хребців	визначаються на профільних спонділограммах грудного відділу хребта і на фасних спонділограммах поперекового відділу хребта (в положенні бічних нахилів); найбільш достовірний показник ступеня зрілості хребетного стовпа - злиття апофізів з тілами хребців означає завершення зростання останніх; в процесах росту тіл хребців ніякої ролі не грають.
24	Кінцеві Хребці дуги	а) найбільш краніальний хребець у дузі, верхня замикальна пластина якого максимально нахилена в сторону увігнутості викривлення; б) найбільш каудальний хребець у дузі, нижня замикальна пластина якого максимально нахилена в сторону випуклості викривлення. Визначаються на спонділограммах, виконаних у положенні стоячи. За наявності двох дуг один кінцевий хребець може бути загальним для обох дуг. Кінцевий хребець може збігатися з нейтральним хребцем. Зазвичай міжхребцеві диски, суміжні з кінцевим хребцем, відкриті в протилежні сторони.
25	Коригованість Деформації	різниця між величиною кута Cobb у положенні бокового нахилу і величиною цього ж кута в положенні пацієнта стоячи
26	Ліндеманна (Lindemann)кругла спина (син.: фіксована кругла спина Ліндеманна)	кіфоз, обумовлений клиновидними змінами тіл хребців (вершина клину звернена наперед) і дисків (вершина клину звернена назад); не супроводжується характерними для хвороби Шейерманна грижами Schmorl і нерівностями замикальних пластинок.
27	Лордосколіоз	Сколіотична деформація в поєднанні з аномальною лордотичною деформацією
28	Міелодисплазія	Загальна назва вад розвитку спинного мозку
29	Міелопатія	Загальна назва набутих патологічних станів спинного мозку.
30	Нейтральний Хребець	на фасній спондилограмі в положенні пацієнта стоячи розташований на кінці дуги або поруч з нею, знаходиться в стані найменшої ротації; зазвичай виявляється поруч з нейтралізованим диском.
31	Осанка	Особливість позиції тулуба у вертикальному положенні при стоянні, сидінні, ходьбі.
32	Перекіс Тазу	відхилення тазу від горизонталі у фронтальній площині. Фіксовані перекоси можуть супроводжуватися розвитком контрактур проксимальніше і дистальніше тазу. Сколіози, викликані перекосом тазу внаслідок різної довжини кінцівок, ніколи не бувають структуральні.
33	Перехідний Кіфоз	кіфотична деформація в перехідному грудопоперековому відділі хребта. В нормі сегмент Th12-L2 прямий або злегка лордозований (3 ° по Cobb), тому будь-який кіфоз у цій зоні розглядається як патологічний
34	Платіспондилія	Рівномірне зниження висоти тіла (сплощення) хребця, що супроводжується збільшенням його розміру в горизонтальній площині
35	Хребцеві Пластинки росту	хрящові пластинки, що розташовуються на краніальній і каудальній замикальних пластинках тіла хребця; забезпечують ріст тіла хребця у висоту
36	Повна Дуга	сколіотичне викривлення хребта, в якому єдиним горизонтальним хребцем є вершинний (апікальний).
37	Поперекова Дистанція	вимірюється між центром апикального хребця поперекової дуги і середньою крижовою лінією. Якщо ця відстань > 2 см, виникає ризик розвитку декомпенсації в післяопераційному періоді
38	Попереково-Крижовий кут	кут, сформований серединною крижовою лінією і лінією, проведеною через центр поперекового апикального хребця і точку перетину серединної крижової лінії і горизонталі, що сполучає гребені клубових кісток. При величині кута більше 15 ° виникає ризик післяопераційної декомпенсації
39	Різниця Реберно-хребетних кутів	порівнювана величина реберно-хребетних кутів на увігнутій і опуклій сторонах деформації; за відсутності сколіотичної деформації ця величина дорівнює нулю
40	Рахішизіс	Важка форма незарощення хребетного каналу, що поєднується з дефектом шкірного покриву і оголенням спинного мозку
41	Реберно-Хребетний кут	перетин лінії, перпендикулярної замикальній пластинці апикального грудного хребця, і лінії, проведеної через середину шийки і голівки відповідного ребра
42	Ріссера (Risser) тест	осифікація епіфізів гребенів клубових кісток, починається в області передньої верхньої ості і продовжується в дорсальному напрямі до задньої верхньої ості в середньому протягом двох років. За Risser, гребінь клубової кістки ділиться на 4 частини, і стадийность процесу виглядає наступним чином: Risser 0 (відсутність тіні v епіфіза), Risser I (осифікація в межах 25% гребеня), Risser II (осифікація в межах 50% гребеня), Risser III (осифікація в межах 75% гребеня), Risser IV (повна осифікація гребеня), Risser V (злиття епіфіза і тіла клубової кістки). Risser IV відповідає завершенню росту хребетного стовпа
43	Ростові Спурти (син.: ростові ривки)	фізіологічні періоди різкого, що перевищує 3-5 см на рік, щорічного збільшення росту дитини. Перший спостерігається в перші 3-5 років життя дитини, другий - у дівчаток в препубертатному, у хлопчиків у пубертатному періоді
44	Ротаційний Виступ	у грудному відділі, зазвичай справа, формується за рахунок торсії хребців і виникнення реберного горба; в поперековому - результат ротації хребців, частіше зліва. Визначається в положенні переднього нахилу (проба Adams).
45	Сегментарна (Аксіальна) ротація	один з елементів, що становлять торсию, що характеризують положення двох сусідніх хребців у дузі один щодо одного в горизонтальній площині. В апікальній зоні сколіотичної дуги мінімальна, в перехідній зоні між двома дугами - максимальна
46	Сколіоз Дорослих	деформація хребта після завершення формування скелета
47	Сколіоз Вроджений	сколиотична деформація на тлі вроджених аномалій розвитку хребців
48	Сколіоз де ново (De Novo)	сколіоз дорослих з первинною поперекової дугою, вперше виявляється після 45 років (без попереднього анамнезу) внаслідок поперекового спондильозу, дегенерації дисків або нестабільності з латеролістезом
49	Сколіоз Ідіопатичний	структуральна деформація хребта, походження якої неможливо встановити
50	Сколіоз Інфантільний	деформація хребта, що розвивається в перші три роки життя
51	Сколіоз Істеричний	неструктуральна деформація хребта, що розвивається як прояв конверсійної реакції
52	Сколіоз Міопатичний	сколіоз, пов'язаний із захворюванням м'язової системи
53	Сколіоз Нейрогенний	сколіоз, обумовлений захворюванням центральної або периферійної нервової системи
54	Сколіоз Підлітків	деформація хребта в період статевого дозрівання і до завершення дозрівання скелета
55	Сколіоз Ювенільний	деформація хребта, що розвивається у віці від трьох років до початку пубертатного періоду
56	Сколіотична Постава	викривлення хребта у фронтальній площині, яке не супроводжується структурними змінами тіл хребців і коригується вольовим зусиллям пацієнта
57	Spina bifida	Незарощення хребетного каналу за рахунок порушення злиття дуг (spina bifida posterior) або тіл (spina bifida anterior) хребців
58	Spina bifida aperta	Відкрите розщеплення остистого відростка; один із синонімів загального позначення вроджених дефектів невральної трубки - комбінованих вад розвитку хребетного каналу, спинного мозку і його оболонок (спинно-мозкових гриж, ліпоменінгоцеле і рахишизис).
59	Spina bifida occulta	Закрите розщеплення остистого відростка, порушення злиття дуг хребців, не супроводжується формуванням спинно-мозкової грижі
60	Спондилокостальний Дизостоз	комбінована вада розвитку; поєднання вродженої деформації хребта і грубих пороків грудної клітки, найчастіше - синостозування або агенезії ребер
61	Середня Крижова лінія	лінія, проведена через центр крижів перпендикулярно до горизонталі, що з'єднує гребені клубових кісток
62	Стабільний Хребець	хребець, який найбільш симетрично розділений на дві частини середньої крижової лінією
63	Структуральна Дуга	сегмент хребетного стовпа з латеральним відхиленням і втратою нормальної межсегментарної мобільності. Рентгенографічно: не виправляється повністю в положенні нахилу в бік опуклості: з'являються ознаки торсії
64	Торсія	Складається з двох елементів: 1) зміщення хребця в трьох площинах - сагітальній (передній або задній нахил), фронтальній (латеральний зсув), горизонтальній (ротація); 2) тривимірної деформації хребця - передня або задня клиновидность тіла хребця (сагітальна площина), бічна клиноподібність (фронтальна), девіація тіла хребця в сторону випуклості дуги, задніх елементів п: в сторону угнутості (горизонтальна площина). Т. захоплює все хребці структуральної дуги, досягаючи максимуму в області вершини деформації; відіграє основну роль в механогенезі сколіотичної деформації
65	Тракційна Міелопатія	порушення функції спинного мозку ішемічного генезу, що виникає при розтягувальній дії на хребет (надмірному згинанні, розгинанні або інструментальній тракції)
66	Трансляція	Тип зміщення, при якому всі частини хребця в даний момент часу мають єдиний напрямок руху щодо певної фіксованої точки
67	Часткова (Fractional) дуга	компенсаторне противикривлення, яке вважається неповним, оскільки переходить у пряму лінію; єдиний горизонтальний хребець цієї дуги є найбільш краніальним або найбільш каудальним
68	Шморля (Schmorl) грижа	протрузія пульпозного ядра диска в тіло хребця через замикальну пластинку

4.2. Теоретичні питання до заняття:

Дати визначення понять: постава, кіфоз, сколіоз.
Причини виникнення найбільш поширених вад розвитку хребта апарату у дітей: принцип класифікації вроджених вад хребта.
Класифікація юнацького кіфозу.
Класифиікація порушень постави.

Класифікація врожденого сколіозу.
Класифиікація ідіоптичного сколіозу.
Патогенез виникнення найбільш поширених вад розвитку хребта у дітей: юнацького кіфозу, врожденого та ідіопатичного сколіозу.
Клінічні прояви кіфозу, сколіозу.
Клінічні прояви хвороби Кальве.
Клінічні прояви порушень постави
Діагностика найбільш поширених вад розвитку опорно-рухового апарату у дітей: кривошия, косорукість вивих стегна, клишоногість, синдактилія, полідактилія, ектродактилія, амніотичні перетяжки; недорозвиток і псевдоартроз кісток гомілки.
Лікування, профілактика та прогноз найбільш поширених вад розвитку опорно-рухового апарату у дітей: кривошия, косорукість вивих стегна, клишоногість, синдактилія, полідактилія, ектродактилія, амніотичні перетяжки; недорозвиток і псевдоартроз кісток гомілки.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Робота з тестовими завданнями.
Робота студентів в палатах біля ліжка дітей з найбільш поширеними вадами розвитку опорно-рухового апарату у дітей: юнацький кіфоз, вроджений сколіоз, ідіопатичний сколіоз.

а) збір скарг, анамнезу захворювання;

б) об’єктивне обстеження дітей;

в) формулювання діагнозу згідно сучасної класифікації;

г) скласти план обстеження хворої дитини;

д) скласти план лікування хворої дитини.

3. Клінічний розбір показового випадку.

4. Розв’язання ситуаційних задач.
Зміст теми вичерпно викладений у наступних джерелах: методичні розробки кафедри, навчальна та наукова література, інформація в мережі Internet.

Порушення постави і сколіоз

При обстеженні хребта визначається постава дитини, тобто властивість, з якою вона утримує тутлуб у вертикальному положенні. Постава дитини, як і дорослого, зв’язана з однієї сторони із формою спини, з другої – з активною функцією м’язів. Для виявлення форми спини дитину оглядають ззаду і збоку.

Спина може мати чотири форми:

- гармонійна спина;

- плеската спина;

- сутула спина;

- кругло-вигнута спина.

В залежності від стану м’язів відмічають п’ять різновидів постави: звична постава, постава спокою, випрямлена, постава нестійкості, сколіотична.

Під порушенням постави прийнято розуміти зменшення працездатності м’язів спини і тулуба, коли в результатті м’язової в’ялості нормальне статичне навантаження є надмірним,через що властивость держати тулуб випрямленим знижується (В.О.Маркс, 1978).

Розвиток дитячої постави проходить декілька фаз.

В першій фазі (до 5-6 років) значно змінюються пропорції тіла, збільшується обвід огруддя. Постава в цьому віці активна, м’язова, не врівноважена.

У другій фазі (7-10 років) організму притаманне повільне, спокійне дозрівання. Фізіологічні вигини хребта стають більш відчутними. Саме тоді формується звична постава.

В третій фазі (11-15 років) з початком розвитку статевих ознак знову значно посилюється ріст дітей, який іде більше в довжину.

Патологічні зміни постави зумовлені викривленням хребта у фронтальній та сагітальній площинах, що виходить за межі фізіологічних вигинів. До патологічних змін постави належать кіфоз, лордоз та сколіоз.

Дефекти постави умовно можна поділити наступним чином: порушення постави у фронтальній, сагітальній площині і обох площинах одночасно. Для кожного виду порушення постави характерно своє положення хребта, лопаток, тазу та нижніх кінцівок. Збереження патологічної постави можливо завдяки певному стану зв'язок, фасцій і м'язів.
Порушення постави в сагітальній площині
Порушення постави в сагітальній площині може бути пов'язано як зі збільшенням одного або декількох фізіологічних вигинів, так і зі зменшенням їх.
Порушення постави зі збільшенням фізіологічних вигинів хребта

1 2 3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас