97
Глобальні та національні проблеми економіки
СЕКЦІЯ 3
ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ
УДК 338.2
Бойко В.В.
кандидат економічних наук, доцент, докторант
Національного інституту стратегічних досліджень
ПАРАДИГМА СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
PARADIGM OF THE STATE ECONOMIC SECURITY SYSTEM
АНОТАЦІЯ
У статті опрацьовано понятійний апарат системи еконо- мічної безпеки держави, ідентифіковано якісні ознаки системи, визначено наукові течії формування парадигми безпеки. До- сліджено архітектоніку системи економічної безпеки держави.
Визначено та проведено характеристику функцій системи еко- номічної безпеки держави, серед яких мобілізаційна, конку- рентоспроможна, моніторингова, превентивна, координаційна та захисна. Визначено тенденцію посилення соціальної ком- поненти системи економічної безпеки. Сформовано концепту- альні позиції розуміння змісту системи безпеки.
Ключові слова: система, економічна безпека, держава, загроза, ризик небезпека, інституції, функція.
АННОТАЦИЯ
В статье обработан понятийный аппарат системы эконо- мической безопасности государства, идентифицированы ка- чественные признаки системы, определены научные течения формирования парадигмы безопасности. Исследована архи- тектоника системы экономической безопасности государства.
Определена и проведена характеристика функций системы экономической безопасности государства, среди которых мобилизационная, конкурентоспособная, мониторинговая, превентивная, координационная и защитная. Определена тенденция усиления социальной компоненты системы эко- номической безопасности. Сформированы концептуальные позиции понимания теоретического содержания системы без- опасности.
Ключевые слова: система, экономическая безопасность, государство, угроза, риск, опасность, институты, функция.
ANNOTATION
Definitions of state economic security are worked out in the ar- ticle, as well as qualitative features of the system are identified and scientific schools of security paradigm formation are determined.
The architectonics of the state economic security system is studied in the article. The characteristic of the features of state economic security is identified and defined, including mobilization, competi- tive, monitoring, preventive, coordinating and protective functions.
The trend of strengthening the social components of economic security is determined in the article. The conceptual positions of security system understanding are also formed.
Keywords: system, economic security, state, threat, risk, dan- ger, institutions, function.
Постановка проблеми. Глобалізаційні виклики і загрози, що посилюються в умовах лібералізації економічних відносин та інтегра- ції, вимагають необхідності формування пре- вентивних механізмів захисту національних
інтересів для забезпечення підтримки процесів соціально-економічного розвитку та розши- реного відтворення. В контексті цього актуа- лізується проблема забезпечення економічної безпеки держави, вирішення якої потребує першочергового дослідження сутнісно-функціо- нальних характеристик системи безпеки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Теоретико-методологічні та прикладні засади дослідження системи економічної безпеки держави відображені в працях таких учених, як В. Глущенко, Б. Данилишин, Є. Крихтін,
В. Куценко, О. Іляш, Г. Пастернак-Тарану- шенко, Т. Поснова, А. Сухоруков, М. Чижев- ська та ін. Авторами опрацьовано питання набору складових економічної безпеки, системи
індикаторів оцінювання її рівня, інституцій- ного базису економічної безпеки, формалізації організаційно-економічних механізмів зміц- нення безпеки.
Виділення невирішених раніше частин
загальної проблеми. Попри активізацію остан- нім часом наукових розробок у сфері еконо- мічної безпеки держави, науковцями ще недо- статньо опрацьовані питання структуризації системи безпеки, ідентифікації її складових компонентів, визначення ключових функцій та дослідження парадигми системи економічної безпеки держави.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Забезпечення економічної безпеки держави є комплексною проблемою, що обумовлено як
її сутнісно-функціональними властивостями, так і стратегічним характером, вирішення якої потребує дотримання системного підходу.
Система (в перекладі з грецької мови – «спо- лучення») є одним із фундаментальних понять природничих, технічних і соціальних наук.
Науковці Р. Акофф і Ф. Емері під системою розуміють сукупність двох і більше елементів, що діють за таких умов: 1) параметри функціо- нування кожного елемента впливають на пове- дінку цілої системи; 2) функціонування елемен- тів та їх вплив на систему є взаємозалежними;
3) якщо існують підгрупи елементів, тоді кожна з них у взаємозв’язку впливає на розвиток цілої системи, але жодна не здійснює такого впливу незалежно; 4) кожна частина системи наді- лена властивостями, що втрачаються, якщо
98
Випуск 6. 2015
Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського
її відокремити від системи [1]. Своєю чергою,
Л. Мельник тлумачить систему через призму двох концептуальних засад:
– матеріально-енергетична сукупність взаємопов’язаних складових, що об’єднані пря- мими та зворотними зв’язками в єдине ціле;
– саморозвиваюча та саморегулююча визна- ченим чином упорядкована матеріально-тех- нічна сукупність, що функціонує та керується як відносно стійке єдине ціле на основі вза-
ємодії, розподілу та перерозподілу доступних ресурсів, енергії та інформації, що забезпе- чує переважання ролі внутрішніх зв’язків над зовнішніми [5, с. 10].
Симбіоз таких сформованих позицій дозво- ляє виділити якісні ознаки системи, серед яких: 1) обов’язкова наявність упорядкованої сукупності складових елементів, функціону- вання яких визначається встановленими зако- номірностями, нормами та правилами; 2) ста- лий характер взаємозв’язків між складовими елементами, що виникають у процесі діяльності системи; 3) потоки ресурсів, інформації та енер- гії як всередині самої системи, так і в процесі
її взаємодії із зовнішнім середовищем; 4) наяв- ність чіткої ієрархічної структурної побудови з розподілом повноважень, обов’язків, відпові- дальності та центрів контролю в процесі реа- лізації основних функцій системи; 5) здатність до саморозвитку та саморегуляції системи, що формують її самодостатність і незалежність у ході суспільного обміну; 6) наявність у ціліс- ної системи властивостей і характеристик, що
є непритаманними для її складових елементів, взятих окремо.
Формалізація системи відбувається виключно в результаті сукупної взаємодії її складових елементів. Натомість автономне функціонування відокремлених блоків сис- теми ресурсно неспроможне забезпечити якісне виконання покладених на неї функцій, що заздалегідь дозволяє визначити систему як цілісну ієрархічну взаємоузгоджену сукупність підсистем, блоків і складових елементів, що органічно поєднані між собою взаємозв’язками та взаємозалежностями, функціонування яких спрямоване на досягнення заздалегідь визначе- них цілей на засадах структурованості, ресурс- ної спроможності та керованості. В контексті цього раціональною є позиція Г. Пастернака-
Таранушенка стосовно взаємопов’язаності та нерозривності організації захисту всіх видів національних інтересів (політичного, військо- вого, економічного, правового тощо) у системі безпеки держави [6, с. 29].
Концептуально виділяють три наукові течії формування парадигми національної економіч- ної безпеки: 1) камералізм (середина XIX ст., основоположником якої є Ф. Ліст). Цільо- вими пріоритетами забезпечення економічної безпеки представники цієї школи визначали захист національних економічних інтересів держави засобами формування механізмів про- тидії зовнішньоекономічним загрозам та поси- лення конкурентних позицій держави на між- народній арені. Ключовими інструментами зміцнення економічної безпеки вважалися про- текціонізм у торговельній політиці, боротьба з контрабандою та удосконалення експортно-
імпортної політики; 2) кейнсіанство (30-ті роки
ХХ ст.). На противагу зовнішнім викликам основним джерелом загроз економічній безпеці держави Дж.М. Кейнс вважав нераціональне використання природно-ресурсного потенціалу національної економіки, що зумовлює до збіль- шення безробіття, посилення інфляційних про- цесів, економічної стагнації тощо. Низька ефек- тивність господарських комплексів ресурсно неспроможна забезпечити соціально-еконо- мічну стабільність і гарантувати високі стан- дарти якості життя населення, що визначалися фундаментальною основою економічної безпеки держави, досягнення належного рівня якої запропоновано здійснювати на засадах викорис- тання механізмів та інструментів державного регулювання економікою; 3) інституціоналізм
(друга половина ХХ ст., ідеолог Е. де Сото).
Надмірна лібералізація економічних відносин поставила під сумнів самодостатність ринкових відносин та недоцільність їх регулювання з боку держави. З огляду на це виникла необхідність побудови ефективних механізмів суспільного контролю на засадах формування адекватного
інституційного середовища забезпечення еконо- мічної безпеки, що встановлює «єдині правила гри» для суб’єктів економічних відносин на всіх ієрархічних рівнях [2, с. 97–98].
Стратегічні цілі та вихідний ресурсний потенціал держави визначають структуру сис- теми економічної безпеки, її функціональні складові, набір індикаторів оцінювання її рівня, механізми та засоби зміцнення економічної без- пеки. Якісною властивістю ефективної системи безпеки є її здатність еволюціонувати відпо- відно до зміни викликів, загроз і пріоритетних завдань у конкретний період часу. Неможливо досягнути абсолютного стану безпеки та зніве- лювати до нуля дестабілізуючий вплив загроз.
Однак це не є свідченням функціональної обме- женості чи неспроможності системи економіч- ної безпеки держави. Процеси функціонування, розвитку та поступальних змін неодмінно про- дукують дестабілізуючі впливи. Таким чином, досягти абсолютної безпеки можна лише за умови перебування у стані спокою, якому непритаманні будь-які процеси взаємодії, що апріорі є неможливим з огляду на відсутність замкнутих економічних систем.
Для забезпечення функціональної спромож- ності системи економічної безпеки держави важливими є не лише наявність адекватної організаційної структури внутрішніх підсис- тем, блоків, механізмів та елементів, але й міцних і надійних взаємозв’язків між ними, що забезпечують раціональний баланс повно- важень, обов’язків і відповідальності в про-
99
Глобальні та національні проблеми економіки цесі формування безпечних умов розвитку сус- пільства з одночасним узгодженням інтересів суб’єктів усіх ієрархічних рівнів управління безпекою. На формування структури системи економічної безпеки держави мають вплив як внутрішні вихідні параметри, що визначають
її ресурсно-функціональний потенціал, так і зовнішні чинники, які є слабо керованими та прогнозованими. Останні залежать не лише від економічних, але й геополітичних впливів, що є непідконтрольними економічним законам. Схе- матична декомпозиція архітектоніки системи економічної безпеки держави представлено на рис. 1.
Наявність численних внутрішніх структур
і взаємозв’язків системи економічної безпеки держави обумовлює складність управління про- цесами формування безпеки, оперативного коре- гування її параметрів, створення гнучких меха- нізмів захисту національних інтересів. Поряд з цим система безпеки залежить від синергічного впливу цілої сукупності внутрішніх і зовнішніх
ОРГАНІЗАЦІЙНО-
ЕКОНОМІЧНИЙ
ІНСТРУМЕНТАРІЙ
СИСТЕМИ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЕКОНОМІЧНОЇ
БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНОЇ
БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
ІНСТИТУЦІЙНИЙ
БАЗИС
ГОСПОДАРСЬКИЙ
МЕХАНІЗМ
СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ
БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
ДЕСТАБІЛІЗУЮЧИЙ
ВПЛИВ ЗАГРОЗ
Формує нормативно-правову осно- ву системи економічної безпеки держави на всіх ієрархічних рівнях управління, встановлює «правила гри», допустимі параметри поведінки та санкції за їх порушення, забезпечує узгодження
інтересів суб’єктів
інституціонального обміну, знижує рівень невизначеності
інституційного середовища
Забезпечує ресурсну підтримку функціонування системи економічної безпеки держави, структурує відносини власності та організаційно-економічні відносини в процесі суспільно- економічного обміну, що мінімізує ризики та втрати суб’єктів економічного середовища
СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ
БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Підсистема моніторингу та індикаторів оцінювання рівня економічної безпеки держави
Превентивні та захисні механізми протистояння внутрішнім і зовнішнім загрозам
Інструменти та засоби зміцнення економічної безпеки держави
Рис. 1. Схематична декомпозиція архітектоніки системи економічної безпеки держави
Джерело: власна розробка
100
Випуск 6. 2015
Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського детермінант, параметри розвитку яких є авто- номними. Низька здатність до прогнозування параметрів розвитку нестабільного середовища формалізує ключове завдання системи безпеки, а саме мінімізацію негативної дії деструктивних впливів. Це дозволяє ідентифікувати принципову відмінність системи економічної безпеки серед
інших соціально-економічних систем, для яких характерна ресурсно-функціональна підтримка процесів розвитку, що полягає в орієнтації на проектування безпечних умов на перспективу.
На думку О. Іляш, побудова захисного меха- нізму за умов підвищеної нестабільності серед- овища функціонування системи потребує опера- тивної мобілізації ресурсів щодо забезпечення організованого цілеспрямованого протистояння
існуючим загрозам. Наявність внутрішнього та зовнішнього середовищ по відношенню до системи безпеки, відповідно, вимагає форму- вання адекватних механізмів захисту: зовніш- ній механізм покликаний забезпечити раціо- нальну взаємодії з оточуючим середовищем, у свою чергу, внутрішній – здійснювати боротьбу зі структурними загрозами, що спричинені недосконалістю самої системи економічної без- пеки [4, с. 39]. З огляду на природу та характер походження зовнішні загрози
є менш керованими, ніж вну- трішні, однак це зовсім не озна- чає, що потрібно недооцінювати потенційну небезпеку з боку останніх, адже внутрішні дес- табілізуючі впливи спроможні зруйнувати систему безпеки зсередини. Органічна взаємо- дія зовнішньої та внутрішньої надбудови формують структуру системи економічної безпеки держави, складові елементи якої націлені на ефективну реа- лізацію конкретних функцій, характеристика яких представ- лена на рис. 2.
Б а г а т о ф у н к ц і о н а л ь н и й характер економічної безпеки заздалегідь визначає складну
ієрархічну будову системи її забезпечення, що включає макро- (держава), мезо- (регіон), мікро- (підприємство) та нано- рівні (людина). Таким чином, поряд із горизонтальними, сис- темі безпеки притаманні вер- тикальні взаємозв’язки, що структурують параметри розви- тку кожного з вказаних ієрар- хічних рівнів, але не порушу- ють автономію останніх.
Останнім часом серед учених спостерігається суттєве поси- лення соціальної компоненти системи економічної безпеки та ролі останньої в активіза- ції процесів сталого розвитку держави. Така позиція відслід- ковується в працях таких нау- ковців, як Б. Данилишин [3],
О. Іляш [4], Є. Крихтін [9],
Т. Поснова [7], М. Чижев- ська [10] та ін. З однієї сторони, посилення соціальної спрямова- ності системи безпеки є наслід- ком підвищення рівня потреб людини, стандартів якості життя населення та гуманізації суспільних процесів, що є мож-
ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
МОБІЛІЗАЦІЙНА
Полягає в максимальному використанні природно-ресурсного потенціалу держави, що дозволяє досягти синергічного ефекту та підвищити ефективність господарю- вання в національній економіці
КОНКУРЕНТО-
СПРОМОЖНА
Формує ресурсно-функціональну основу для зміцнення позицій національної економіки в системі світових господарсь- ких зв’язків, що дозволяє покращувати якість життя та добробут населення
Забезпечує контроль за розвитком процесів на основі визначення індикаторів економічної безпеки, що дозволяє зменшити інформаційну невизначеність при прийнятті управлінських рішень
МОНІТОРИНГОВА
ПРЕВЕНТИВНА
Полягає в попередженні виникнення небезпечних ситуацій на основі спромож- ності системи безпеки моделювати розвиток ситуації та розробляти антикризові управлінські рішення
Забезпечує взаємоорганізацію та узгодження дій між господарськими комплексами національної економіки у процесі стимулювання процесів розширеного відтворення
Полягає в побудові захисних механізмів протидії дестабілізуючим впливам загроз, які передбачають втримання в гранично допустимих межах значень індикаторів безпеки з метою формування безпечних умов розвитку людини і суспільства
КООРДИНАЦІЙНА
ЗАХИСНА
Рис. 2. Функції системи економічної безпеки держави
Джерело: власна розробка
101
Глобальні та національні проблеми економіки ливим за рахунок нарощення обсягів вироб- ничо-ресурсного потенціалу світової економіки та перегляду пріоритетних ціннісних людських орієнтирів, а з іншої – стало очевидним, що забезпечення високих соціальних стандартів життя населення є потужним стимулятором активізації процесів економічного розвитку, розширеного відтворення та зміцнення безпеки держави. На сьогодні необхідність соціальної орієнтації системи економічної безпеки Укра-
їни обумовлюється такими чинниками, як:
1) наростаюча соціальна напруга в суспільстві, спричинена низьким рівнем ефективності вико- нання органами державного управління деле- гованих їм повноважень; 2) відсутність рівного доступу населення до можливості якісного задо- волення базових прав і потреб; 3) існуючі дис- пропорції регіонального розвитку; 4) об’єктивна доцільність та нагальна необхідність прове- дення системної реформи в соціальній сфері;
5) високий рівень безробіття та наростаючі темпи трудової міграції населення. З огляду на це стратегічною метою системи економічної без- пеки держави визначають формування такого стану національної економіки, який поряд із забезпеченням військово-політичної та еконо- мічної стабільності на засадах побудови ефек- тивних механізмів протистояння внутрішнім і зовнішнім загрозам дозволяв створити б ком- фортні умови для життя та всебічного розвитку людини [8, с. 76].
Висновки.
Опрацювання сутнісно-теоре- тичних характеристик системи економічної безпеки держави забезпечило ідентифікацію концептуальних позицій розуміння її змісту в таких аспектах, як: 1) об’єктивна потреба в структуризації економічних відносин та міні- мізації конфліктів інтересів між суб’єктами економічного обміну; 2) інституційна надбудова системи державного управління, покликана сформувати комфортні «правила гри» в умовах постійних змін параметрів розвитку оточуючого середовища; 3) цілісна сукупність економіч- них, організаційних, правових, інституційних
інструментів, функціонування якої спрямо- вана на досягнення безпечних умов розвитку людини та суспільства; 4) функціональний базис формування та нарощення виробничо- ресурсного потенціалу національної економіки та його трансформації в напрямі досягнення та підтримки процесів сталого розвитку держави;
5) логічно-структурний комплекс заходів, спрямований на протистояння внутрішнім та зовнішнім загрозам економічного середовища, цільовим критерієм оптимальності функціону- вання якого є мінімізація втрат, понесених у результаті дестабілізуючих впливів.
Система економічної безпеки перебуває в органічній взаємодії з процесами соціально-еко- номічного розвитку та розширеного відтворення в державі. З однієї сторони, формування інсти- туційно-спроможної системи безпеки можливе в умовах наявності потужних ефективних госпо- дарських комплексів національної економіки, що функціонують на інноваційних засадах, а з іншої – реалізація превентивної та захисних функцій безпеки є первинною фундаментальною основою для налагодження ефективного госпо- дарювання. Тому побудова системи економіч- ної безпеки визначається базовим стратегічним пріоритетом державної політики у внутрішній та зовнішніх сферах, досягнення якого забезпе- чує захист національних інтересів і підвищення рівня добробуту та якості життя населення.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:
1. Акофф Р. О целеустремленных системах / Р. Акофф, Ф.
Эмери ; пер. с англ. под. ред. И. Ушакова. – М. : Советское радио, 1974. – 272 с.
2. Глущенко В.В. Еволюція формування парадигми націо- нальної економічної безпеки / В.В. Глущенко // Актуальні питання фінансової безпеки держави : зб. наук. праць Між- народної наук.-практ. Інтернет-конф. «Актуальні питання безпеки фінансової системи держави» (Харків, 21 лютого
2014 р.). – Х. : ХНУВС, 2014. – С. 96–99.
3. Данилишин Б. Соціальна безпека – підґрунтя сталого роз- витку / Б. Данилишин, В. Куценко // Вісник НАН України. –
2010. – № 1. – С. 20–28.
4. Іляш О. І. Трансформації системи соціальної безпеки
України: регіональний вимір : [монографія] / О.І. Іляш – Л. :
ПАІС, 2012. – 592 с.
5. Мельник Л.Г. Экономика развития : [монография] /
Л.Г. Мельник. – Сумы : ИТД «Университетская книга»,
2006. – 662 с.
6. Пастернак-Таранушенко Г.А. Економічна безпека держави.
Статики процесу забезпечення / Г.А. Пастернак-Тарану- шенко ; за ред. Б. Кравченка. – К. : Кондор, 2002. – 302 с.
7. Поснова Т.В. Соціальний механізм економічної безпеки /
Т.В. Поснова // Науковий вісник Національного універси- тету ДПС України. Серія «Економіка, право». – 2014. –
№ 1(64). – С. 64–69.
8. Система економічної безпеки держави / Під заг. ред. д.е.н., проф. А.І. Сухорукова. – К. : ВД «Стилос», 2009. – 685 с.
9. Соціальна політика та економічна безпека / Під заг. ред.
Є.І. Крихтіна. – Донецьк : Каштан, 2004. – 336 с.
10. Чижевская М.Б. Социальная безопасность: анализ и прак- тика экономического исследования / М.Б. Чижевская //
Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. – 2013. – № 1(56). – С. 31–38.