Практичне завдання 9
Вправа 3
5 вимог до написання наукових статей
Текст наукової статті повинен бути надрукований у текстовому редакторі MS Word (у форматі rtf або doc);
формат паперу: А4 (21 см х 29,7 см);
орієнтація сторінок: книжкова із вирівнюванням по ширині з відступом від лівого краю – 1,25 мм;
поля: верхнє, нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1 см;
шрифт: Times New Roman (розмір шрифту – 14 рt)
міжрядковий інтервал – 1,5.
Вправа 5
НАУКО́ВИЙ СТИЛЬ – функціональний різновид літературної мови, що забезпечує пізнавально-інформативні потреби суспільства у сфері науки, освіти та виробництва. Н. с. послуговуються в різних галузях науки, техніки, технологій та освіт. діяльності.
Особливості наукового тексту науковий текст обов'язково відображає ту чи іншу проблему, висуває гіпотези, орієнтує на нове знання, характеризуються доцільністю і раціональністю усіх положень, орієнтований на досягнення дослідницької мети та завдань.
Тези, як правило, базуються на власних дослідженнях автора. Матеріали, що складаються на їх основі, зазвичай досить докладно відображають підхід автора до тієї чи іншої проблеми. Тези, що входять в документ, можуть писатися відповідно до окремого плану.
Конспект, таким чином, буває повністю авторським або ж заснованим на думках іншу людину - наприклад, викладача університету. Як і тези, він може складатися відповідно до окремого плану.
РІЗНИЦЯ МІЖ ТЕЗАМИ І КОНСПЕКТОМ
Може спостерігатися різниця між розглянутими типами джерел даних також і за змістом. Тези - це, як правило, основні думки більш масштабного тексту. Конспект може бути коротким переказом частини матеріалу - необов'язково, що це будуть основні думки даного джерела. Але не виключений варіант, при якому тези складаються на базі конспекту. У цьому випадку вони будуть відображати основні думки, що містяться в ньому.
Послідовний виклад матеріалу потребує більших витрат часу, бо автор не може переходити до наступного розділу, не закінчивши роботу над попереднім. А для обробки одного розділу необхідно часом перевірити кілька варіантів, аби знайти кращий з них. Водночас матеріал, який майже не потребує чорнової обробки, чекає черги і лежить без руху.
Цілісний прийом. Тут знадобиться майже вдвічі менше часу на підготовку кінцевого варіанта рукопису, бо спершу пишеться чернетка всього твору, ніби грубими мазками, потім відбувається його обробка в частинах і деталях.
Вибірковий виклад матеріалів також часто застосовується науковцями. У міру готовності фактичних даних автор обробляє матеріали у будь-якому зручному для нього порядку, подібно до того як художник пише картину не обов'язково з верхньої або нижньої частини. Тому обрати можна саме той прийом викладення, який видається найбільш прийнятним для перетворення так званого чорнового рукопису на проміжний або остаточний.
На цьому етапі роботи над рукописом із уже накопиченого текстового матеріалу окрім основних розділів доцільно виділити такі композиційні елементи праці: а) вступ, б) висновки і пропозиції, в) бібліографічний перелік використаних літературних джерел, г) додатки, д) покажчики.
Перед тим, як переходити до остаточної обробки чорнового рукопису, корисно обговорити основні положення його змісту зі науковим керівником.
Робота над остаточним варіантам рукопису. Коли макет чорнового рукопису готовий, всі необхідні матеріали зібрано, зроблено необхідні узагальнення, починається детальне шліфування тексту рукопису. Перевіряються і критично оцінюються кожен висновок, формула, таблиця, кожне речення, кожне слово
Наукова термінологія — сукупність термінів, тобто слів або словосполучень, що обслуговують сфeру наукової та дослідницької діяльності.