1   2   3   4
Ім'я файлу: 2 лист КП.doc
Розширення: doc
Розмір: 949кб.
Дата: 07.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Дипломний проект ОБР Savenko_bakalavr.docx

group 296


ЗМІСТ

Стор.

Вступ

4

1. Призначення та основні властивості продукції, яка випускається

7

2. Вибір сировинних матеріалів

8

3. Вибір способу виробництва

13

3.1 Характеристика існуючих технологій виробництва заданих виробів

13

3.2 Зіставлення та вибір варіанта

14

3.3 Розробка технологічної схеми, її опис

14

4. Вибір режиму роботи підприємства

17

5. Розрахунок сировинного матеріального балансу

18

6. Вибір процесів і тип обладнання для перетворення сировинних компонентів у вироби

22

7. Розрахунок кількості основного обладнання технологічної лінії

28

8. Розрахунок щокової дробарки зі складним рухом (ЩДС)

31

9. Охорона праці і навколишнього середовища під час проектування та експлуатації розробленої технологічної лінії

34

Висновки

38

Список літератури

39

Вступ.

Бетон вважається одним з найдавніших будівельних матеріалів. Про це свідчать, що збереглися до наших днів, будівлі та споруди. Спочатку бетон використовувався для зведення монолітних споруд і конструкцій, але життя на місці не стоїть, і тому був створений ще більш ефективний міцний будівельний матеріал - це залізобетон. З розвитком залізобетонних конструкцій, армованих сітками і каркасами, успішно почало розвиватися будівництво різних будівель і споруд при найменших трудових витратах і підвищених термінах зведення

За допомогою залізобетону створювались найсміливіші проекти архітектурних образів та інженерних рішень будівель і споруд, із самого початку його застосування відчувся подих нового віку. Поява залізобетону у будівництві дозволила розв’язати багато проблем комбінаційного поєднання окремих елементів будівельних об’єктів та їх частин, найважливіша серед яких – створення уніфікованих залізобетонних конструкцій. Це в свою чергу призвело до прискорення масового зведення будівель та індустріалізації виробництва будівельних конструкцій із залізобетону. Популярність залізобетонних конструкцій легко пояснити, адже з їх допомогою стало можливим суттєво скорочувати терміни будівництва оптимізувати виробничі витрати при значних об’ємах забудов. На цій основі були створені типові проекти та каталоги залізобетонних конструкцій, отримала завершеність типологія залізобетонних конструкцій для будівництва житла та об’єктів суспільного і промислового призначення. Ефективні інноваційні розробки в галузі залізобетону дозволили створювати залізобетонні конструкції витонченими в кожній деталі, вузлові, формі, системі. Будівництво житлових будинків, різних об’єктів культурно побутового чи іншого призначення зараз немислимі без застосування залізобетонних конструкцій. Особливо затребуваними і популярними залізобетонні конструкції є у промисловому будівництві. Тут вони використовуються не тільки для того, щоб звести конструктивні частини будівель, такі як фундамент, каркас, перекриття, покриття, але й застосовуються для виготовлення унікальних частин атомних електростанцій, гребель, естакад, мостів, тунелів і багатьох інших об’єктів.

Стало очевидним, що застосування залізобетонних конструкцій безмежне. Будь-яке будівництво не можна уявити без їх застосування. Залізобетонні конструкції є і будуть основними складовими будівництва.

Наступним етапом розвитку залізобетону стало застосування попередньо-напружених конструкцій, що сприяло зниженню витрати арматури в залізобетонних конструкціях, підвищенню їх довговічності і тріщиностійкості. Також значним просуванням у розвиток залізобетону стало застосування різних видів добавок.

На заводах залізобетонних виробів важливе значення має забезпечення необхідної міцності виробів в найбільш короткі терміни. Природне тверднення дозволяє отримати необхідну міцність через тривалий час, що тягне за собою збільшення кількості форм (60-70% маси всієї сталі) і виробничих площ. Вирішальним засобом прискорення твердіння бетону, в умовах заводської технології збірного залізобетону, є теплова обробка.

Одним з можливих шляхів підвищення ефективності продуктивності будівельних матеріалів є створення автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУТП) і автоматизованих систем управління підприємством (АСУП).

Завдяки АСУТП підвищилася якість і кількість виробів, що випускаються, зменшився, наприклад, витрата теплоносія, при виробництві залізобетонних виробів, зменшилася негативний вплив на навколишнє середовище, полегшений працю робітників, точний витрата матеріалів для виробництва виробів.

На всіх заводах залізобетонних виробів впроваджені електронно - обчислювальні машини (ЕОМ), що дозволяє здійснити обробку інформації автоматичними пристроями зі швидкістю, в кілька мільйонів разів перевищує швидкість обробки інформації людиною.

Основним напрямком розвитку збірних залізобетонних конструкцій є зниження металоємності і матеріаломісткості виробів і конструкцій, підвищення ступеня заводської готовності, зменшення енергетичних витрат, створення і впровадження нової техніки, вдосконалення технології і технологічних процесів, використання нових видів енергії, а також поява раніше невідомих методів організації та управління виробництвом. В даний час 80% всіх конструкцій на будівельному майданчику виконується з бетону та залізобетону. Попередньо напружені багатопустотні плити перекриття застосовуються для перекриття в будівлях і спорудах різного типу, наприклад, плити марки 1ПК застосовуються в житлових будівлях, в яких необхідна звукоізоляція житлових приміщень забезпечується пристроєм пустотних, плаваючих, безпустотних шаруватих підлог, а також одношарових підлог по вирівнює стінці.

Випускаються залізобетонні вироби використовуються в усіх галузях будівництва, тому що залізобетон є основним будівельним матеріалом, і знайшов широке застосування в житловому, промисловому, транспортному та сільськогосподарському будівництві.

1. Призначення та основні властивості продукції, яка випускається

Залізобетонні плити перекриття виготовлені з важкого, легкого і щільного силікатного бетонів i призначаються для несучої частини перекриття будівель і споруд різного призначення. Плити застосовують відповідно до вказівок робочих креслень плит і до виконавчими вимогами, про які домовилися при замовленні цих конструкцій. Плити повинні відповідати ДСТУ 9561-91.
1.1 Технічні вимоги

Плити слід виготовляти відповідно до вимог даного стандарту і технологічної документації, затвердженої підприємством - виробником, по робочих кресленнях типових конструкцій. Допускається за узгодженням виготовлювача зі споживачем виготовляти плити, що відрізняють-ся типами і розмірами від наведених у цьому стандарті, при дотриманні вимог цього стандарту.
1.2 Основні параметри і розміри

Плити підрозділяють на типи:

  • 1П1 \ - товщиною 220 мм з круглими порожнечами діаметром 159 мм, призначені для спирання по двох сторонах;

  • 1ПКТ - те ж, для того, що спирається по трьох сторонах;

  • 1ПКК - те ж, для того, що спирається по чотирьох сторонах;

  • 2ПК - товщиною 220 мм з круглими порожнечами діаметром 140 мм, призначений-значення для спирання по двох сторонах;

  • 2ПКТ - те саме. спирання за трьома сторонами;

  • 2ПКК-то ж, спирання, з чотирьох сторін;

  • ЗПК - товщиною 220 мм з круглими порожнечами діаметром 127 мм, призначений-значення для спирання по двох сторонах;

  • ЗПКТ - те ж, для того, що спирається по трьох сторонах; ЗПКК - те ж, для опирання, з чотирьох сторін;

  • 4ПК - товщиною 260 мм з круглими порожнечами діаметром 159 мм, призначені для спирання за двома сто-сторонам;

  • 5ПК - товщиною 260 мм з круглими порожнечами діаметром 180 мм, призначений-значення для спирання по двох сторонах;

  • 6ПК - товщиною 300 мм з круглими порожнечами діаметром 203 мм, призначений-значення для спирання по двох сторонах;

  • 7ПК - товщиною 160 мм з круглими порожнечами діаметром 114 мм, призначений-значення для спирання по двох сторонах;

  • ПГ - товщиною 260 мм з грушоподібними пустотами, призначені для спирання по двох сторонах;

  • ПБ - товщиною 220 мм, виготовлені методом безперервного формування на довгих стендах і призначені для спирання по двох сторонах.

У даному курсовому проекті для розрахунку приймаємо плити типу 1ПКК для яких основні координаційні розміри наведено у (рис .1)


Рис .1 - Зовнішній вигляд плити
2. Вибір сировинних матеріалів

Для виробництва цих плит перекриття використається бетонна суміш (ДСТУ Б.А. 1.1-59-95 Системна стандартизація та нормування в будівництві. Технологія важких бетонів та залізобетонних виробів. Бетонні розчинні суміші та бетони. Терміни а визначення) - багатокомпонентна система , одержувана при перемішуванні з водою або водяними розчинами в'язкого , заповнювачів і добавок.

Важкий бетон із середньою щільністю 2200-2500 кг/ м , виготовлений із застосуванням заповнювачів із щільних і міцних гірських порід або відходів виробництва.

Найважливішим компонентом бетонної суміші , що забезпечує твердіння й визначає його фізико-механічні властивості є цемент (Гідравлічне в'яжуче, яке складається , головним чином, із силікатів кальцію , і виходять шляхом спільного тонкого помелу портландцементного й двуводного гіпсу).ДСТУ Б.В.2.7-65-97

Найважливішою характеристикою цементу є їхня активність обумовлена по міцності при стиску спеціально виготовлених зразків. Залежно від активності цементу підрозділяються по марках , що чисельне відповідають стандартизованого ряду міцності при стиску.

Вітчизняна промисловість випускає портланд і шлакопортланд цементу марок М 300,400,500,550,600. Ефективне використання цементу бетонної суміші, що впливає на технологічні властивості, є нормальна густота.


Найменування мінералів клінкера

Компоненти, %

Трикальціевий силікат C S

58,6

C S

19,8

C A

13,1

C AF

4,2

Фізичні властивості

Тонкість помелу (залишок на ситі №8)

5 -10%

Час твердіння

- початок

-кінець


1,5-3 години

2,5-4 години

Тонкість помелу ( питома поверхня)

320-360 м/кг

Рівномірність зміни обсягу

Витримує

Нормальна густина

22-24%
Таблиця 2.1 Мінералогічний склад портландцементу М 400
Технологічні властивості затверділої бетонної суміші надзвичайно сильно залежать від зернового (гранулометричного) складу піску. Використається пісок для будівельних робіт ДСТУ Б.В.2.7-33-2001

Зерновий состав визначають просівання через набір стандартних сит. Умовна характеристика крупності піску - модуль крупності М обчислюється як сума повних залишків (в % ) на ситах стандартного набору, ділена на 100.

По модулю крупності піску для бетонної суміші поділяються на:

  • великі М =2,5-3,85;

  • середні М =2-2,5;

  • дрібні М =1,5-2;

  • дуже дрібні М = 1-1,5.

Піски з модулем крупності менш 1, називають тонкими застосовувати в

бетонних сумішах забороняється. На жаль, в країні переважають родовища дрібних пісків. Серед розвіданих перспективних родовищ пісків близько 30% містять дуже дрібні, близько 15% дрібні піски.

Використання дрібних пісків у порівнянні з великими викликає ріст водопотрібності бетонної суміші й підвищення витрати цементу від 3 до 25% при використанні рівно рухливих сумішей для рівномірних бетонів. Найбільше вплив на перевитрату цементу робить ступінь забрудненості піску глинистими, пилоподібними й мулистими частками , яких в особливо дрібних пісках дуже багато. Тому промивання дрібних пісків ще більш необхідні. Промивання пісків не виключає необхідності прагнути поліпшенню їх гранулометричного складу шляхом зміцнення , що можливо при додаванні штучного ( дробленого ) пеку або висівок каменедробильних заводів. Ця продукція практично відсутня в промисловості нерудних лад матеріалів , а організація випуску її на окремих будівництвах реальна лише для особливо великих об'єктів.

У якості великого заповнювача застосовують щебні із природного каменю, гравію й доменного шлаків за ДСТУ Б В.2.7-176:2008 «Суміші бетонні та бетон» загальні технічні умови

Також використають воду ДСТУ Б В.2.7-215:2009. «Бетони. Правила підбору складу»
Таблиця 2.2 Властивості великого заповнювача

Вид

заповнювача

Фракція, мм.

Середня

Щільність кг/м

Щільність кг/м

Водопоглинання в %

по фазі

Марка по міцності

Міцність при стиску МПа

Гранітний щебені

20

1560

2,751

0,7

1000

110


Існуючі нормативи забороняють використання для приготування бетонної суміші не неуважної гравійно-піщаної суміші. Це положення пояснюється не сталістю складу гравійно-піщаних сумішей навіть у тих випадках, коли в середнім співвідношенні різних фракцій є задовільним. Розроблювальні родовища гравійно - піщаної суміші формувалися в природі неоднорідно у зв'язку зі зміною кліматичних і гідрологічних умов району. Тому приготування бетонних сумішей на таких матеріалах не забезпечує стабільність технологічних характеристик суміші, надійності фізико-механічних властивостей затверділого матеріалу що пов’язано з високими витратами цементу.

Недолік у потужності промисловості нерудних матеріалів приводить до використання гравійно-піщаної суміші для приготування досить великого обсягу бетону.

Щоб уникнути дефіциту у фракціонованих нерудних матеріалах, необхідно розробити технологічні прийоми й відповідне встаткування для забезпечення стабільності состава гравійно-піщаної суміші, застосовуваної для готування бетонної суміші. Відомий обмежений досвід збагачення гравійно-пісочних сумішей, добавкою піску при постійному контролі його змісту, а також пропуском усього обсягу суміші через дробарку , що виключає влучення в бетонну суміш зерен гравію крупніше припустимих певний ефект стабілізації состав може бути досягнуть при одночасному дозуванні гравійно-пісочної суміші з декількох бункерів (або штабелів).

Наявність обґрунтованих технологічних рекомендацій із цього питання зробило б можливим дозволити застосовувати як виняток і під наглядом технологічних інститутів гравійно-піщані суміші в бетонних сумішах.

Найважливішим завданням будівельної лабораторії є призначення состава бетонної суміші й досягнення заданих фізико-механічних характеристик бетонної суміші при найменшій витраті цементу.

Незважаючи на те, що цемент - найбільш дорогий компонент суміші , виконання вимог найменшої витрати цементу або найменшої вартості бетонної суміші може в принципі привести до різних результатів.

Процедуру встановлення співвідношень між витратами складову бетонну суміш матеріалів називають по різному - проектуванням , розрахунком , визначенням або підбором состава бетонної суміші. Останні дві назви більшою мірою відповідають істоті цього процесу, тому що серед численних застосовуваних методів всі прийняті в практиці є розрахункове - експериментальними, тобто вимагають дослідних замісів з наступним коректуванням проведених розрахунків.

Методи визначення складу бетону базуються на фундаментальних дослідженнях зв'язку між характеристиками й співвідношеннями складових його матеріалів, з однієї сторони й властивостями бетонної суміші й затверділого бетону з іншої.

Властивостями й зміст окремих фракцій заповнювачів у бетонній суміші істотно впливають як на його фізико - механічні характеристики , так і особливо на консистенцію бетонної суміші. Звичайно при підборі составів прагнуть знизити водопотреба бетонної суміші підбираючи відповідну частку піску в суміші заповнювачів.

Основною технологічною характеристикою бетонної суміші є її удобоукладальність. По удобоукладальність. бетонні суміші розділяють на жорсткі й рухливі. Для монолітної бетонної суміші звичайно застосовують рухливі суміші, які у свою чергу , підрозділяють по показнику рухливості ( у відповідності опади стандартного конуса) на малорухомі ( осаду 1-4 см. ) помірковано рухливі ( 5-9 см. ) рухливі ( 10-15 см. ) особливо рухливі ( 16-20 см. ) і литі ( більше 21 см. ).

Для одержання бетонної суміші високої якості необхідно проводити постійний контроль. Контроль організовується на всіх стадіях виробництва бетонної суміші . Якості заповнювачів оцінюють стандартними методами.

Вологість заповнювача може визначатися електрофізичними й радіаційними методами. Вплив заповнювача на властивості бетонної суміші порівняно просто можна встановити за результатами безпосереднього випробування суміші : по її опорі , перемішуванню або по оцінки її рухливості. Найбільш зручно судити про рухливість бетонної суміші по зміні потужності електродвигуна бетонозмішувача.
  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас