Ім'я файлу: 2-хлор-4-нітроанілін _Шумидуб_260.doc Розширення: doc Розмір: 260кб. Дата: 15.12.2021 скачати 4 Економічні розрахунки 4.1 Організаційно-технічні заходи Важливим елементом в економічному обґрунтуванні проектованих заходів є вибір бази порівняння. Як базовий варіант можуть бути прийняті дані по виробництву продукції (послуг), вироблюваної на підприємствах, на яку є калькуляція собівартості, відпускні ціни і інші техніко-економічні характеристики виробництва. Повне найменування виробництва: 2-хлор-4-нітроанілін. Виробництво 2-хлор-4-нітроаніліну введене в експлуатацію в 1976році. Проектна потужність виробництва 260 тонн на рік. Виробництво складається з одного технологічного потоку. Метод виробництва: хлорування хлоргідрату 4-нітроаніліну розчино гіпохлориту натрію. Розробник техноробочого проекту: проектна частина Інституту хімічної технології і промислової екології (Іхтпепроєкт). Генеральний проектувальник: проектна частина Інституту хімічної технології і промислової екології (Іхтпепроєкт). Проектувальник технологічної частини: проектна частина Інституту хімічної технології і промислової екології (Іхтпепроєкт). Розробник технологічного процесу: науково-технічний центр ВАТ «Краситель». Виробництво реконструкції і розширенню не піддавалося У проектованому виробництві можливо провести наступні заходи щодо механізації заміна: 1 На стадії очисної фільтрації 1 фільтр-прес F=40 м2 було замінено на ФПАКМ F=22 м2 2 На стадії фільтрації готового продукту 1 фільтр-прес F=40 м2 було замінено на ФПАКМ F=22 м2 3 Ручне завантаження твердих реагентів − механізовано, для цього встановлено 2 бункера зі шнеком. Використання автоматичних механізованих фільтрувальних агрегатів взамін раніше використаних немеханізованих типів фільтрів дає велику перевагу. Це підвищення питомої продуктивності, виключення вживання важкої фізичної праці при збірці, розбиранні фільтру і вивантаженні осаду, зручність обслуговування, висока культура виробництва. Ці технічні заході дозволяють збільшити обсяг випуску продукції з 240 т/рік до 260 т/рік. Запропоновані заходи дозволяють поліпшити основні економічні показники проектованого виробництва. При розрахунку економічних показників проводиться аналіз пропонованих в проекті заходів і зіставлення з аналогічними показниками діючого виробництва. 4.2 Обґрунтування й розрахунок виробничої потужності Виробнича потужність визначає об'єм продукції, який може виробити підприємство за рік при повному використанні устаткування, що знаходиться у розпорядженні підприємства, по продуктивності та часі. Річна виробнича потужність визначається за формулою: (4.1) де N – число одиниць однотипних апаратів основного устаткування; q – годинна продуктивність основного апарату, прийнята по технічному паспорту або фактичним даним передового досвіду; Теф – ефективний фонд робочого часу устаткування за рік, ч. Ефективний фонд часу роботи устаткування (Теф) дорівнюється номінальному (Тн) з вирахуванням зупинок на ремонти (Трем) та технологічних зупинок апаратів (Ттехн). (4.2) де Тк – календарний фонд часу; Тк - для безперервних виробництв 8760 ч (365днів); Трем – планований час простоїв у ремонтах; Ттехн – планований час технологічних простоїв (промивання, переналагодження апаратів і т.д.); задається відповідно до технологічного регламенту (120 годин). Час ремонтних простоїв визначається по основному апарату чи агрегату у відповідності з наступною залежністю: (4.3) де nк,п – число капітальних чи поточних ремонтів у рік; Тпл(к,п) – планований простій при капітальному чи поточному ремонтах, приймається на основі системи технічного обслуговування ремонту обладнання підприємств хімічної промисловості. Для визначення nк,п виробляються наступні розрахунки: (4.4) де Ки = (0,85 ....0,95) – середній планований коефіцієнт використання устаткування протягом року (0,9); Ткал = 8760 – календарний фонд часу, ч; Z(к,т) – число капітальних і поточних ремонтів у міжремонтному циклі. (4.5) де tп – тривалість міжремонтного періоду для поточного ремонту; tк – тривалість міжремонтного періоду для капітального ремонту; є тривалістю міжремонтного циклу; Тр.ц. - тривалість міжремонтного циклу основного апарата, ч. Для капітальних ремонтів Zк = 1, тому що тривалість міжремонтного періоду для капітального ремонту дорівнює тривалість міжремонтного циклу. ; годин годин т/рік Таким чином, потужність виробництва 753,16 тон на рік. Після розрахунку виробничої потужності визначається індекс, що характеризує прогнозовані (плановані) зміни річного випуску продукції IQ за формулою: (4.6) де Q1 – річний випуск продукції по проектованому виробництву. Обсяг проектованого виробництва приймається в межах розрахованої виробничої потужності і з урахуванням отриманого завдання; Q0 – річний випуск продукції на діючому виробництві. Про проекту планується|планерує| збільшення обсягу виробництва на 8,0%. 4.3 Розрахунок матеріально-енергетичних витрат Матеріально-енергетичні витрати одиниці продукції виробництва розраховуються виходячи з норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії й цін. Потреба визначається виходячи з норм витрати сировини, матеріалів, палива й енергії на одиницю продукції, рівня цін на сировину, матеріальні ресурси, заданого річного випуску продукції і з урахуванням запропонованих організаційно-технічних заходів. Ціни приймаються на рівні діючого виробництва. Величина матеріально-енергетичних витрат одиниці продукції може змінюватися під впливом таких факторів як зміна норм витрати сировини, матеріалів, палива, енергії в порівнянні з базовим варіантом, зміна цін, заміна одного виду сировини й матеріалів іншим. На зміну норм витрат можуть впливати: удосконалення техніки, технології й організації виробництва; впровадження нової техніки й технології, що забезпечує можливі зменшення відходів, регенерація (відтворювання) колишніх у вживанні сировини, матеріалів; утилізація вторинних паливно-енергетичних ресурсів. За проектом не передбачені зміни витрат на сировину, матеріали та енергоресурси. 4.4 Розрахунок чисельності основних робітників Облікова чисельність робітників по проекту визначається за формулою: N1(сп) = N0(сп) Nсп (4.7) де N1 - чисельність основних виробничих робітників по проекту; N0(сп) - чисельність робітників базового варіанту; Nсп - змінна чисельності у зв'язку із впровадженням організаційно-технічних заходів. N0(сп) = Nяв(см)nбр Ксп (4.8) де Nяв(см) - явочна чисельність робітників у зміну, ос.; nбр - кількість бригад (приймається залежно від графіка змінності при трьохзмінном графіці - 4); Ксп - коефіцієнт за списком (приймається при трьохзмінном чотирьохбригадном графіці 1,14). N0(сп) = 241,14 = 9 осіб. По проекту не передбачені зміни чисельності основних робітників. N1(сп) = 9 осіб. Чисельність по проектованому виробництву порівнюється із чисельністю базового варіанту й визначається індекс чисельності. (4.9) . 4.5 Розрахунок вартості виробничого устаткування Вартість устаткування проектованого виробництва визначається у відповідності із залежністю: S1 = S0 + Sввод – Sвиб (4.10) де S1 - вартість устаткування по проектованому виробництву; S0 - вартість устаткування по базовому варіанту; Sввод - вартість устаткування, що вводиться; Sвиб - вартість устаткування, що вибуло визначається виходячи з кількості одиниць устаткування що вибуло та їх цін. Вартість устаткування по базовому варіанту визначається відношенням суми амортизаційних відрахувань по калькуляції базового варіанту до середньої норми амортизації. S0 = 2535,40 тис.грн. Первинна вартість устаткування яке вводиться, включає витрати на його придбання, доставку і монтаж. Вартість устаткування, яке вводиться в експлуатацію, визначається по таблиці 4.1. Таблиця 4.1 – Розрахунок вартості устаткування, яке вводиться в експлуатацію
Отже, вартість устаткування, яке вибуло, рівна 180 тис.грн. Вартість устаткування проектного виробництва визначаємо за формулою (4.10). S1 = 2535,40 + 546 – 480 – 7,53 – 132,00 = 2461,87 тис.грн. Індекс зміни собівартості устаткування (Iоб) складає: . Вартість устаткування|обладнання| за проектом зменшиться на 2,9%. 4.6 Розрахунок витрат на одиницю продукції в виробництві, яке проектується Розрахунок витрат на одиницю продукції передбачає наявність калькуляції по базовому варіанту й здійснюється за допомогою методики аналізу зниження собівартості одиниці продукції. По умовно-змінним статтям витрат (сировина й основні матеріали, енергетичні витрати) зміна в % визначається: (4.11) де С – зміна в грн/т відповідної статті приймається на основі раніше виконаних розрахунків; С0 - виробнича собівартість одиниці продукції базового варіанту (по калькуляції базового варіанту). По статтям витрат «Сировина, матеріали» та «Енерговитрати» зміни собівартості не відбувається. По статті заробітна плата основних виробничих робочих з відрахуваннями на заходи соціального забезпечення, що відбиває вплив росту продуктивності праці й середньої заробітної плати на зниження собівартості: (4.12) де Із/п – індекс середньої заробітної плати одного основного виробничого робітника ІПп – індекс продуктивності праці одного основного виробничого робітника dз/п – питома вага зарплати у собівартості одиниці продукції базового варіанту. При незмінності умов оплати праці в порівнянні з базовим варіантом Іср.з/п приймається рівним одиниці. Індекс продуктивності праці: (4.13) Інші прямі витрати приймаються на рівні базового варіанту. Зниження виробничої собівартості по умовно-постійним статтям витрат визначається по формулам: (4.14) Іум.-пост. - індекс умовно-постійних витрат. До умовно-постійних статей витрат відносяться загальвиробничі витрати, адміністративні витрати та витрати на збут. Розрахунок зміни собівартості одиниці продукції за статтями витрат та визначення її величини по проекту представлені в таблиці 4.2. Таблиця 4.2 – Розрахунок виробничої собівартості одиниці продукції в проектному виробництві
Тобто, за проектом виробництва собівартість продукції знизиться на 2,70% або на 479,12 грн/т і складе 17265,94 грн/т. 4.7 Розрахунок основних техніко-економічних показників виробництваДля підприємств важливими характеристиками їх виробничої діяльності служать нижче наведені показники. Їх розрахунок виконується окремо за дійсним та виробництвом, що проектується. Річний обсяг виробленої продукції в натуральних і вартісних показниках (по відпускних цінах): , (4.15) де Qб - обсяг виробленої продукції в грошовому вираженні (грн.); Q′ - обсяг виробленої продукції в натуральному вираженні (т); Ц - ціна одиниці продукції. Базове виробництво: тис.грн. Проектне виробництво: тис.грн. Продуктивність праці розраховується за формулою: , (4.16) де N - чисельність робітників, ос. Даний показник розраховується по категоріям працюючих та основних робітників окремо. Продуктивність праці працюючих: Базове виробництво: тис.грн./ос. Проектне виробництво: тис.грн./ос. Продуктивність праці робітників: Базове виробництво: тис.грн./ос. Проектне виробництво: тис.грн./ос. Використання основних фондів у цілому може бути охарактеризовано кількістю продукції, виробленої на 1 грн. вартості основних фондів. Цей показник називається фондовіддача і розраховується як відношення всієї продукції, виробленої на підприємстві, у грошовому вираженні до середньорічної вартості основних фондів, грн. , (4.17) де Фс.р - середньорічна вартість основних фондів, тис. грн. Базове виробництво: грн. Проектне виробництво: тис.грн. Прибуток від реалізації продукції визначається як різниця між обсягом реалізованої продукції підприємства і виробничою собівартістю цієї продукції. Прибуток на одиницю продукції (П): , (4.18) де C – собівартість продукції, тис. грн.; Ц – ціна продукції, грн. Базове виробництво: грн. Проектне виробництво: грн. Прибуток річного випуску (Пр) визначається виходячи з наступної залежності: , (4.19) де Q - випуск продукції в натуральному вираженні. Базове виробництво: тис.грн. Проектне виробництво: тис.грн. Рентабельність обчислюється як відношення прибутку до собівартості, %. (4.20) Базове виробництво: % Проектне виробництво: % Строк окупності основних виробничих фондів, років: (4.21) де Фс.р. - середньорічна вартість основних виробничих фондів. Базове виробництво: років Проектне виробництво: років Економічний ефект від зниження собівартості виробництва, що проектується: , (4.22) де ΔС – зниження повної собівартості одиниці продукції на проектному виробництві за всіма статтями калькуляції, грн/т. тис.грн. Результати розрахунків техніко-економічних показників виробництва зводиться в таблицю 4.3. Таблиця 4.3 - Основні техніко-економічні показники виробництва
Таким чином, проектовані заходи дозволить збільшити обсяг виробництва на 8,34% до рівня 260 тон або в вартісному виразі 5070,00 тис.грн. Продуктивність праці зросте також на 8,34% і складе: працюючого – 563,34 тис.грн./ос., робітника – 1014,00 тис.грн./ос. Фондовіддача зросте до рівня 2,10 грн. Зниження собівартості одиниці продукції складе 2,7% або на 479,12 грн/т. Економічний ефект складе 124,57 тис.грн. |