1 2 Ім'я файлу: Крицкая.docx Розширення: docx Розмір: 59кб. Дата: 22.11.2021 скачати Пов'язані файли: organzacya-psihologchnoyi-reabltacyi-dtey-nvaldv-metodichniy-pos адміністративне право2.doc Соціологічне дослідження на тему.doc задачи ОС.docx 2.4 Аналіз стану та ефективності використання основних засобів Аналізуючи дані табл. 2.4.1, слід акцентувати увагу на змінах, які відбулися у вартісних показниках основних засобів, їх структурі. Таблиця 2.4.1 – Наявність, рух і структура основних засобів 2010 р.
Таблиця 2.4.2 – Наявність, рух і структура основних засобів 2011 р.
Вагоме значення в роботі має аналіз руху і технічного стану основних засобів. Для цього визначають такі показники:
Таблиця 2.4.4 – Аналіз руху і технічного стану основних засобів
Висновки: Протягом 2010 – 2011 рр. коефіцієнт оновлення збільшився. Це говорить про поліпшення фінансової ситуації на підприємстві, тобто у підприємства з’являються додаткові коштів на техніко-технологічне переоснащення. Спостерігається незначне зниження коефіцієнта придатності, що свідчить про те, що підприємство знижує ефективність використання обладнання. Частка зношених основних засобів в загальній їх вартості перевищує встановлений норматив на рівні 50% протягом всього аналізованого періоду. У 2011 році спостерігається незначний приріст оновлення обладнання. У порівнянні з 2010 р. строк оновлення основних засобів значно зменшився за рахунок модернізації обладнання. Оцінка ефективності та інтенсивності використання основних засобів:
Дані показники визначають за три роки та аналізують в динаміці. Для визначення причин змін окремих показників рекомендовано типовий аналіз доповнити факторним. Таблиця 2.4.5 – Оцінка ефективності та інтенсивності використання основних засобів
Висновки: Протягом 2010 – 2012 рр. показник фондорентабельності має негативну тенденцію. Це говорить про неефективне використання основних засобів на підприємстві. Показник фондовіддачі в 2012 р. а порівнянні з 2010р. збільшився до 2,666. Показник фондомісткості зменшився, це говорить про зменшення затрат на виготовлення продукції. Протягом 2010 – 2012 рр. економія від використання основних фондів становить 27852,5 тис. грн. В якості узагальнюючого показника розглядають рентабельність капіталу, вкладеного в основні засоби (фондорентабельність). Формулу для її визначення можна представити у вигляді мультиплікативної моделі: RОЗ = ФВОЗ*ЧРП*Rп (6.1) На підставі використання методу абсолютних різниць необхідно визначити як змінився рівень рентабельності основних засобів за рахунок кожного фактору. Факторний аналіз Висновки: Рентабельність використання основних засобів зменшилась на 0,124 пункти. Рентабельність знизилась на 0,076 п. за рахунок збільшення фондовіддачі, на 0,057 п. за рахунок збільшення частки реалізованої продукції в загальному обсязі виробництва продукції, а також збільшилась на 0,009 п. за рахунок зниження рентабельності продажів. 2.5 Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами та ефективності їх використання Аналіз матеріальних ресурсів проводять, виходячи з розуміння того, що останні знаходяться у двох станах – статичному та динамічному. Ці два стани взаємопов’язані між собою та є невід’ємною складовою матеріального потоку - об’єкта логістичного управління. Управлінський аналіз в залежності від цілей може передбачати проведення поглибленого логістичного аналізу показників інтенсивності, напруженості, корисності руху матеріальних ресурсів. Проте його здійснення вимагає наявності даних первинного управлінського обліку про фактичні та нормативні витрати часу на виготовлення окремих видів продукції, розмір замовлення тощо. В загальному вигляді аналіз матеріальних ресурсів зводиться до аналізу статичних показників стану матеріальних ресурсів – запасів, в тому числі по видах. Для цього доцільно скористатися даними Ф.№1 «Баланс» та Ф.№5 «Примітки до фінансової звітності» та представити результати у формі табл. 2.5.1. Таблиця 2.5.1 – Динаміка показників складу та структури запасів підприємства
Аналіз даних таблиці 2.5.1 здійснюється за досліджуваний трирічний період з урахуванням того, що запаси фіксуються у звітності у вигляді залишків, визначених станом на кінець року. Висновки: Виходячи з отриманих даних бачимо, що найбільшу питому вагу в структурі запасів підприємства займають запаси незавершеного виробництва. Значну частину також займають сировина і матеріали. О цінити наскільки раціональним було співвідношення запасів у сферах виробництва та обігу дозволяє розрахунок показника структури запасів - коефіцієнту накопичення: (2.1) де ВЗ - виробничі запаси; МШП - малоцінні та швидкозношувані предмети; НЗВ - незавершене виробництво; ГП - готова продукція; Т - товари Бажаним є наближення значення показника до одиниці (КН=1,0), що дозволяє судити про відповідність виробничих потреб обсягу замовлень, розмір якого відповідає попиту на продукцію. Ситуація, коли КН>1,0, свідчить про існування труднощів з реалізацією готової продукції. Для визначення часових параметрів запасів необхідно розрахувати такі показники: тривалість зберігання виробничих запасів: (2.2) де ВЗ – середньорічна вартість виробничих запасів, тис. грн.; Смв – сума матеріальних витрат в собівартості реалізованої продукції, тис. грн.; тривалість обороту незавершеного виробництва: (2.3) де НЗВ – середньорічна вартість незавершеного виробництва, тис. грн.; Сф – фактична собівартість виробленої продукції, тис. грн.; тривалість зберігання готової продукції: (2.4) де ГП – середньорічна вартість готової продукції; Сф.в. – фактична виробнича собівартість реалізованої продукції, грн. На підставі розрахунку показників тривалості зберігання окремих видів запасів визначають тривалість виробничого циклу за формулою: (2.5) Позитивно оцінюється скорочення тривалості виробничого циклу за досліджуваний період, що свідчить про пришвидшення оборотності оборотного капіталу підприємства за рахунок скорочення часу його знаходження в уречевленому вигляді. Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів здійснюється за допомогою системи різноманітних показників: 1) узагальнюючі показники: матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції. Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником, який визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції. Матеріаломісткість визначає суму матеріальних витрат: зростання матеріаломісткості збільшує суму матеріальних витрат, зниження – зменшує. Матеріаломісткість (ММ) продукції визначається за формулою: ММ = М/ВП (2.6) де М – сума матеріальних витрат, тис. грн; ВП – обсяг продукції (робіт, послуг), тис. грн. Матеріаловіддача – це обернений до матеріаломісткості показник, що характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів і розраховується як співвідношення вартості продукції до суми матеріальних витрат. Таким чином, формулою для визначення матеріаловіддачі (МВ) є: МВ= ВП/М (2.7) Для розрахунку питомої ваги матеріальних витрат в собівартості продукції сума матеріальних витрат ділиться на собівартість виготовленої продукції. Цей показник відображає не тільки рівень використання матеріальних ресурсів, але й структуру витрат виробництва продукції. Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції розраховується за формулою: ВМ=М/С*100 (2.8) де ВМ – питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції, %; С – повна собівартість продукції (робіт, послуг), тис. грн. Застосування узагальнюючих показників в аналізі дозволяє отримати лише загальну уяву про рівень ефективності використання матеріальних ресурсів і резерви її підвищення. Більш детальну інформацію забезпечує аналіз індивідуальних показників. 2) індивідуальні показники: ефективність споживання окремих елементів матеріальних ресурсів (основних, допоміжних матеріалів, палива, енергії тощо), а також встановлення зниження матеріаломісткості окремих виробів (питомої матеріаломісткості). Питома матеріаломісткість окремих виробів може визначатися у вартісному, натурально-вартісному та натуральному вираженні. До індивідуальних показників слід віднести: сировиномісткість продукції, паливомісткість продукції, енергомісткість продукції. Сировиномісткість продукції визначається за формулою: Мс=ВС/ВП (2.9) де Мс – сировиномісткість продукції; ВС– вартість спожитих сировини і матеріалів, тис. грн.; Паливомісткість продукції визначається за формулою: Мп=ВП/ВП (2.10) де ВП – вартість спожитого палива, тис. грн. Енергомісткість продукції визначається за формулою: МЕ = ВЕ/ВП (2.11) де ВЕ – вартість спожитої енергії (пара, електрика тощо), тис. грн. Одним з показників ефективності використання матеріальних ресурсів є прибуток на 1 грн. матеріальних витрат. В процесі аналізу слід вивчити динаміку даного показника і встановити фактори зміни його величини. Для цього можна використати наступну факторну модель: (2.12) де П – прибуток від реалізації продукції, який визначається за даними Ф.№2 як валовий прибуток, скоригований на величину адміністративних витрат та витрат на збут, тис. грн.; ВР – виручка (дохід) від реалізації продукції, тис. грн.; RПР - рентабельність продажів; ДРП – частка реалізованої продукції в загальному обсязі випуску товарної продукції; МВ – матеріаловіддача. За результатами аналізу розроблюють стратегічну і тактичну політику управління ресурсозбереженням, спрямовану на підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів на підприємстві. Таблиця 2.5.2 – Показники забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами та ефективності їх використання
Висновки: Коефіцієнт накопичення має значення більше 1 протягом 2010 – 2011 рр. Це говорить про достатню забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами. Такі показники як: тривалість зберігання виробничих запасів, тривалість обороту незавершеного виробництва, тривалість зберігання готової продукції – визначає тривалість виробничого циклу, яка має тенденцію до збільшення приблизно на 14 днів в 2011 році в порівнянні з 2010 р. Це говорить про зниження ефективності роботи підприємства. Матеріаломісткість продукції збільшується, а матеріаловіддача в свою чергу знижується. Це говорить про збільшення матеріальних витрат на підприємстві. Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції: в 2010 році – 56,77%, в 2011 році – 63,87%, Прибуток на 1 грн. матеріальних витрат в 2011 році зменшився на 0,181 п.п. у порівнянні з 2010 р. Дані показники на підприємстві можна пояснити наступним чином. Витрати на виробництво зростають меншими темпами, ніж виручка від реалізації, що в свою чергу говорить про прибутковість підприємства. Факторний аналіз
Вплив фактора рентабельності продажів записано так: Вплив фактора частки реалізованої продукції в загальному обсязі виробництва: Вплив фактора матеріаловіддачі: Використовуючи метод ланцюгових підстановок визначимо вплив кожного фактора на показник прибутку на 1 грн. матеріальних витрат. За рахунок зміни рентабельності продажів показник прибутку зміниться на: За рахунок зміни частки реалізованої продукції в загальному обсязі виробництва показник прибутку змінився на: За рахунок зміни матеріаловіддачі показник прибутку змінився на: Перевірка: Висновки: Прибуток на 1 грн. матеріальних витрат зменшився в 2011р. в порівнянні з 2010р. на 0,181 пункт, в основному це сталось за рахунок зменшення рентабельності продажів, а інші два фактори мали незначний вплив на даний показник. ВИСНОВКИ За досліджуваний період спостерігається збитковий стан підприємства з низьким рівнем рентабельності (від’ємні значення показника рентабельності продажів). Під час аналізу було виявлено, що підприємство не повністю використовує максимально можливий час роботи, що говорить про неефективність використання трудових ресурсів на підприємстві. При цьому основні засоби використовуються недостатньо ефективно, про що говорить збільшення тривалості виробничого циклу протягом 2010 – 2012 рр. За даними маржинального аналізу можна сказати, що в 2010 р.– 2012р. підприємство не подолало свій поріг рентабельності, що дуже негативно відбилося на його фінансовому стані. Підприємство має постійно слідкувати за порогом рентабельності та запасом фінансової стійкості, бо коли виручка від реалізації зменшиться, то підприємство може опинитися під загрозою збитковості. 1 2 |