Ім'я файлу: Особливості кредитних відносин в Україні.docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 12.10.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 12.10.2022
скачати
Особливості кредитних відносин в Україні
Історія розвитку кредитних відносин у незалежній Україні ще досить коротка. Але складалась вона на базі тих кредитних відносин, які існували в Радянському Союзі з його адміністративно-командною системою господарювання. На жаль, кредитні відносини в Україні після розпаду СРСР розвивались недостатньо ефективно, що негативно вплинуло на стан економіки. З переходом до ринкових умов господарювання змінювався склад як кредиторів, так і позичальників.
Почався перехід від старої до ринкової системи господарювання. Щоправда, у галузі кредитних відносин цей перехід здійснювався швидше, ніж в інших сферах життя нашої країни. Це пояснюється тим, що в основі цих відносин лежить наймобільніший ресурс – гроші. З переходом до ринкових умов господарювання змінювався склад як кредиторів, так і позичальників. Основними кредиторами стали комерційні банки, у тому числі колишні державні. А позичальниками дедалі більше ставали приватні та колективні підприємства, приватні підприємці та окремі громадяни.
Значні зміни стали відбуватись у формах і видах кредитів, особливо в методах кредитування. Від кредитування численних окремих об'єктів, передбачених банківськими інструкціями в радянський час, комерційні банки перейшли до кредитування суб'єктів, турбуючись насамперед про свої доходи і повернення кредиту. Кредитування почало здійснюватися в основному на покриття дефіциту оборотного капіталу підприємств.
Загалом, у розвитку кредитних відносин в Україні за час незалежності можна виділити щонайменше чотири періоди.
Період І – 1991-1992 рр. – період становлення нового типу кредитних відносин на базі соціалістичних форм і видів кредитування. Саме в цей період відновлюється істинна сутність кредиту як самостійної економічної та базової категорії. Зростають обсяги наданих кредитів шляхом розширення переліку суб’єктів кредитних відносин
Період ІІ – 1993-1999 рр. – період значного зменшення обсягів наданих кредитів та перехід до товарної форми кредитування. У цей період практично призупиняється довгострокове інвестиційне кредитування. Фінансовий стан як суб’єктів господарювання, так і комерційних банків погіршується. Зростання попиту на кредити призводить до зростання відсоткових ставок. Найкритичнішого стану ситуація в банківській системі набуває в 1996 році у період фінансової кризи.
Період ІІІ – 2000 – 2008 рр. – період динамічного зростання обсягів кредитування в економіці України. Відбувається процес відновлення інвестиційного кредитування. Пік обсягів кредитів, наданих комерційними банками – 2006 – 2008 рр. Значне зростання обсягів кредитних ресурсів у 2008 р. пов’язане з переоцінкою кредитів в іноземній валюті внаслідок девальвації гривні (зниження курсу національної валюти по відношенню до інших валют або до золота).
Період IV – з 2009 року – характеризується зменшенням кредитних вкладень в економіку країни. Основні причини: значний відплив депозитних ресурсів унаслідок фінансової дестабілізації в 2008-2009 рр. та зростання недовіри до банківської системи; призупинення взаємного кредитування банками на міжбанківському ринку.
Сучасна система кредитування побудована на ліберальній основі: клієнт не закріпляється за банком, а сам вибирає кредитну установу, послугами якої він хотів би користуватися; йому надано право відкривати позичкові рахунки не в одному, а декількох банках. Лібералізація системи кредитування розширює можливості клієнта в отриманні кредиту та створює умови для розвитку міжбанківської конкуренції.
На сьогоднішній день у зв’язку зі світовою фінансовою кризою українські банки опинилися в скрутному становищі. Необхідність повертати залучені за кордоном кошти, які вже роздані як довгострокові кредити, через відсутність інших джерел фінансування примушує банки і саму державу вживати заходів для забезпечення фінансової спроможності української банківської системи.
[]