Ім'я файлу: Анатомія.doc
Розширення: doc
Розмір: 633кб.
Дата: 14.04.2023
скачати
Пов'язані файли:
200301_ÐУ - Ð´Ð»Ñ ÑамоÑÑоÑÑелÑной ÑабоÑÑ
Розширення: doc
Розмір: 633кб.
Дата: 14.04.2023
скачати
Пов'язані файли:
200301_ÐУ - Ð´Ð»Ñ ÑамоÑÑоÑÑелÑной ÑабоÑÑ
1.Еволюція нервової системи
На початковій стадії розвитку хребетних особливо велику роль відіграли апарат руху і органи чуття, які сприяли виникненню найбільш організованої трубчастої нервової системи. Поява спинного мозку зумовлена удосконаленням у першу чергу органів руху тварин. А подальший розвиток нервової системи і виникнення головного мозку переважно пов’язано із удосконаленням органів чуття.
В історії розвитку тваринного світу головний мозок появляється вперше у хребетних тварин.
На першому етапі розвитку головний мозок складається лише із трьох відділів: заднього, середнього і переднього. Із цих відділів у першу чергу особливо добре розвивається задній, або ромбоподібний, мозок (у нижчих риб).
Ускладнення кожного відділу мозку тісно пов’язане з розвитком різноманітних органів чуття. Так розвиток заднього мозку відбувається під впливом рецепторів слуху і рівноваги. на ранніх етапах найбільш розвиненим був задній мозок. У ньому виникають центри управління важливими процесами: диханням, кровообігом, травленням та ін.
На другому етапі, у зв’язку з розвитком органів зору (також у риб), значно розвивається середній мозок.
На третьому етапі з виходом тварин із водного середовища у повітряне на перше місце виходять нюх і зір. Особливо посилено прогресує розвитокнюхових рецепторів, які сприймають хімічні речовини, що містяться в повітрі.
Кінцевий мозок у вищеорганізованих тварин розвивається утворюючи так званий плащ (кору), тобто новий мозок, який філогенетично є найпізнішим утворенням, що різко переважає над рештою відділів мозку
Отже, у хребетних тварин передній кінець нервової трубки прогресивно розвивається і перетворюється в головний мозок, що складається із п’яти основних відділів: переднього, проміжного, середнього, заднього (мозочка) і довгастого, що розташовані в одній і тій же послідовності.
У людини відбувається подальший розвиток кори великих півкуль. Вона є найважливішою частиною центральної нервової системи, органом вищого нервового аналізу і синтезу, що пов’язаний із виробленням умовно-рефлекторних зв’язків і формуванням індивідуального досвіду.
2.Загальна х-ка нервової системи.
Нервова система є лише у багатоклітинних організмів. Вона пройшла такі три основні етапи розвитку в філогенезі тварин:
I етап — дифузна нервова система,
II етап — вузлова нервова система,
III етап — трубчаста нервова система.
Уперше нервова система утворюється у кишковопорожнинних тварин (гідри, медузи) і має досить просту будову. Зірчасті нейрони з численними відростками, з’єднуючись між собою, утворюють сітку, більш або менш рівномірно розташовану по всьому тілу. Така нервова система називається дифузною, або сітчастою
У червів і членистоногих (раки, павуки, комахи) нервові клітини зібрані у скупчення — вузли (ганглії), що попарно розташовуються в кожному сегменті тіла, з’єднуються між собою. Від вузлів відходять нервові волокна до органів. Вузли на передньому кінці тіла більш розвинені і відіграють роль головного мозку. Така нервова система називається вузловою, або гангліонарною.
В усіх хребетних тварин і людини нервова система трубчастого типу, тобто нервові клітини зібрані у вигляді нервової трубки . У них розрізняють центральну нервову систему — головний та спинний мозок і периферичну нервову систему. Остання складається з черепномозкових і спинномозкових нервів, які сполучають центральну нервову систему з різними органами.
Нервова система складається з нейронів, або нервових клітин і нейроглії, або нейрогліальних клітин.
Нейрони - це збудливі клітини, тобто вони здатні генерувати і передавати електричні імпульси (потенціали дії). Нейрони мають різну форму і розміри, формують відростки двох типів: аксони і дендрити. У нейрона зазвичай кілька коротких розгалужених дендритів, по яких імпульси йдуть до тіла нейрона, і один довгий аксон, за яким імпульси йдуть від тіла нейрона до інших клітин (нейронів, м'язовим або залозистим клітинам). Передача збудження з одного нейрона на інші клітини відбувається за допомогою спеціалізованих контактів - синапсів. Нейрогліальні клітини більш численні, ніж нейрони і складають принаймні половину обсягу ЦНС, але на відміну від нейронів вони не можуть генерувати потенціалів дії. Нейроглиального клітини різні за будовою і походженням, вони виконують допоміжні функції в нервовій системі, забезпечуючи опорну, трофічну, секреторну, розмежувальну і захисну функції.
3.Класифікація нервової системи
Класифікація нервової системи.
Існує дві основні класифікації нервової системи:
I. За топографією:
1. Центральна нервова система - Systema nervosum centrale - це спинний мозок і головний мозок.
2. Периферична нервова система - Systema nervosum periphericum -це спинномозкові нерви (31 пара) і черепні нерви (12 пар).
II. За функцією:
1. Соматична нервова система - Systema nervosum somaticum - виконує рухові (моторні) та чутливі (сенсорні) функції, звязує організм із зовнішнім середовищем.
2. Вегетативна нервова система - Systema nervosum autonomicum -виконує обмінні функції, відповідає за внутрішнє середовище організму (гомеостаз).
Вегетативна нервова система поділяється на дві частини: симпатичну і парасимпатичну.
4.Що належить до центральної та периферійної частин нервової системи?
Центральна нервова система представлена головним та спинним мозком, які складаються з сірої та білої речовини.
Сіра речовина головного та спинного мозку це, як вже наголошувалось у попередній лекції, скупчення нервових клітин разом з найближчими розгалуженнями їх відростків, ядра або нервові центри.
Біла речовина головного та спинного мозку - це нервові волокна, відростки нервових клітин, які мають мієлінову оболонку, що надає білого кольору волокнам. Нервові волокна утворюють провідні шляхи спинного і головного мозку, об`єднують різні відділи центральної нервової системи і різні ядра (нервові центри) між собою.
Периферійна нервова система це частина нервової системи, яка знаходяиться за межами головного і спинного мозку. Центральна нервова система здійснює через периферійну нервову систему регуляцію функцій всіх систем, органів і тканин.
Периферійну нервову систему складають корінці, спинномозкові та черепні нерви, їх розгалуження, а також скупчення нервових клітин у чутливих (сенсорних) і вегетативних вузлах або гангліях. Належать до неї і чутливі апарати (нервові закінчення - рецептори), які закладені в тканинах і органах та спиймають зовнішні і внутрішні подразнення, а також нервові закінчення (ефектори), які передають імпульси м`язам, залозам, відповідають за пристосувальні реакції до цих подразнень.
5.Чим утворені сіра та біла речовина головного і спинного мозку?
Під поняттям сі́ра речовина́ (лат. substantia grisea) розуміють ту частину центральної нервової системи, яка складається переважно з нервових клітин. Під поняттям бі́ла речовина́ (лат. substantia alba) розуміють ту частину центральної нервової системи, яка складається з провідних шляхів (нервових волокон).
Сіра речовина утворює скупчення нервових клітин з початковими відділами їхніх відростків, а біла речовина - це скупчення нервових волокон.
6.Загальна х-ка спинного мозку: зовнішня та внутрішня будова
Спинний мозок поділяється на 5 відділів, або частин: шийний, грудний, поперековий, крижовий і куприковий. Спинний мозок має два потовщення: шийне і поперекове (рис. 5.3), де відходять нерви до верхньої та нижньої кінцівок. Сіра речовина – це скупчення нервових клітин, до яких підходять і від яких відходять нервові волокна. На поперечному розрізі сіра речовина має вигляд метелика. У центрі сірої речовини спинного мозку знаходиться центральний канал спинного мозку, який слабко помітний неозброєним оком. У сірій речовині розрізняють передні, задні, а в грудному відділі і бічні роги. Біла речовина розташована по периферії спинного мозку і складається з нервових волокон, зібраних в пучки – це низхідні і висхідні провідні шляхи. Розрізняють передні, задні і бічні канатики. Спинний мозок виконує рефлекторну і провідникову функції.
7.Де розташований спинний мозок. На якому рівні він починається та закінчується?
Спинний мозок (medulla spinalis] лежить у хребтовому каналі і являє собою тяж довжиною 41-45 см (у дорослого). Вгорі він безпосередньо через великий потиличний отвір переходить у головний мозок, а внизу на рівні II поперекового хребця закінчується звуженням, що має назву мозкового конуса. Від останнього відходить термінальна нитка, яка є атрофованою нижньою частиною спинного мозку.
8.Назвіть оболонки спинного мозку і між оболонні простори. Чим вони обмежовані і чим заповнені?
Спинний мозок покритий трьома оболонками: твердою, павутинною і м'якою (судинною). Зовнішня тверда оболонка (dura mater spinalis), утворена щільною сполучною тканиною, в деяких місцях зростається з кістками хребта. У межах міжхребцевих отворів тверда оболонка вкриває спинномозкові корінці, вузли та нерви. Тверда оболонка внизу оточує "кінський хвіст" і разом з кінцевою ниткою приростає до окістя куприка. Від твердої оболонки відходять сполучнотканинні волокна (2223 пари), які утворюють зубчасті зв'язки, між м'якою й твердою оболонками, зміцнюючи спинний мозок. Між павутинною й твердою оболонками утворюється субдуральний простір, заповнений спинномозковою рідиною. Простір між твердою оболонкою й окістям хребетного стовпа називається епідуральним. У ньому містяться жирова клітковина й венозні сплетення.
Павутинна оболонка (arachnoidea mater spinalis) лежить під твердою - це тонка, щільна пластинка, бідна на нерви і судини. В тих місцях, де павутинна оболонка перекидається між звивинами мозку, утворюються особливі пустоти - цистерни, в яких накопичується спинномозкова рідина. Найбільші з них - цистерна бокової ямки великого мозку, міжніжкова цистерна, мозочково-мозкова цистерна тощо.
Під павутинною оболонкою лежить м'яка оболонка (pia mater spinalis), яка щільно прилягає до поверхні мозку і заходить у всі заглибини на його поверхні. Вона утворена пухкою сполучною тканиною, містить багато кровоносних судин. Між м'якою і павутинною оболонками утворюється надпавутинний простір, заповнений рідиною, яка відіграє роль лімфи.
9.Яку форму має сіра речовина спинного мозку на горизонтальному розрізі, зчого вона утворена?
На поперечному розрізі сіра речовина має вигляд метелика. У центрі сірої речовини спинного мозку знаходиться центральний канал спинного мозку, який слабко помітний неозброєним оком. У сірій речовині розрізняють передні, задні, а в грудному відділі і бічні роги. До чутливих клітин задніх рогів підходять відростки клітин спинномозкових вузлів, які складають задні корінці. Від рухових клітин передніх рогів відходять передні корінці спинного мозку. Клітини бічних рогів відносяться до вегетативної нервової системи і забезпечують симпатичну іннервацію внутрішніх органів, судин, залоз, а клітинні групи сірої речовини крижового відділу – парасимпатичну іннервацію тазових органів. Відростки клітин бічних рогів входять до складу передніх корінців. Сіра речовина – це скупчення нервових клітин, до яких підходять і від яких відходять нервові волокна.
10.Чим утворений кінський хвіст спинного мозку і де він розташований?
Мозковий конус нижче II поперекового хребця являє собою утворення з сполучної тканини, яке складається з трьох шарів. Закінчення термінальної нитки припадає на II куприковий хребець, в місці її зрощення з окістям. Корінці нижніх спинномозкових нервів обвиваються навколо термінальної нитки і утворюють пучок, який носить назву « кінський хвіст». Сукупність корінців поперекових та крижових сегментів спинного мозку.
11.Які ви знаєте канатики спинного мозку і чим вони утворені?
Біла речовина спинного мозку розташована по периферії спинного мозку, тут проходять мієлінізірованниє волокна, що сполучають сегменти спинного мозку між собою і з центрами головного мозку.
У білій речовині спинного мозку розрізняють задні (розташовані кнутрі від заднього рогу) передні (розташовані кнутрі від переднього рогу) і бічні (розташовані між задніми і передніми рогами) канатики
12.Дайте визначення сегментові спинного мозку. Скільки їх є і які відділи утворюють.
Сегмент спинного мозку - це: Ділянка сірої речовини спинного мозку, із парою задніх і парою передніх корінців. Шийний - 8 сегментів,Грудний - 12 сегментів, Поперековий - 5сегментів, Крижовий – 5, Куприковий – 1.
13.Які за функціями нейрони містяться в передніх,бічних та задніх рогах(стовпах) сірої речовини спинного мозку.
Сіра речовина утворює дві вертикальні колони у правій та лівій половинах спинного мозку. Посередині проходить вузький центральний канал із спинномозковою рідиною. В кожній колоні сірої речовини розрізняють два стовпи - передній і задній. На поперечному розрізі спинного мозку ці стовпи мають вигляд рогів і нагадують літеру Н або метелика. Сіра речовина спинного мозку утворює з кожної сторони по два виступи: короткі і широкі виступи, що йдуть до передньої поверхні мозку, називаються передніми рогами, а в напрямку до задньої поверхні витягуються вужчі – задні. Крім передніх і задніх рогів у грудному відділі та верхніх поперекових сегментах спинного мозку містяться бічні роги сірої речовини. У бічних рогах містяться центр соматичної нервової системи й інші нейрони спинномозкового-мозочкового шляху. У сірій речовині передніх рогів містяться тіла рухових (відцентрових) нейронів (мотонейрони), відростки яких утворюють передній корінець. При ураженні передніх рогів або переднього корінця спостерігається периферичний параліч з атонією і атрофією м'язів. У задніх рогах розташовані клітини проміжних нейронів, через які здійснюється зв'язок між доцентровими нейронами. Задній корінець утворений волокнами чутливих (доцентрових) клітин, тіла яких розташовуються в спинномозкових вузлах. Через задні корінці збудження передається із периферії в спинний мозок. Це - чутливі корінці. Через передні корінці збудження передається від спинного мозку до м'язів та інших органів. Це - рухові корінці. Мотонейрони поділяються на 2 основних типи: а і у нейрони, які іннервують різні за функцією волокна скелетних м'язів.
14.Чим утворені і де розташовані рухові ядра у спинному мозку?
Нервові клітини формують ядра, які протягом спинного мозку зливаються в передні, бічні і задні стовпи сірої речовини
15.Чим утворені і де розташовані чутливі ядра у спинному мозку?
16.Які ядра розташовані в бічних стовпах спинного мозку?
Бічні і моторні ядра.
17.Опишіть сегмент спинного мозку.
Від спинного мозку відходить 31 пара змішаних спинномозкових нервів: 8 пар шийних, 12 - грудних, 5 - поперекових, 5 - крижових і 1 пара поперекових. Ділянку спинного мозку, яка відповідає відповідній парі спинномозкових нервів, називають сегментом спинного мозку. У спинному мозку виділяють 31 сегмент. Передні корінці - рухові нерви, задні корінці - чутливі нерви/
18.Дайте загальну х-ку простої рефлекторної дуги.
Проста рефлекторна дуга складається принаймні з двох нейронів, з яких один пов'язаний з якою-небудь чуттєвою поверхнею (наприклад, шкірою), а інший за допомогою свого нейриту закінчується в м'язі (чи залозі). При подразненні чутливої поверхні порушення йде по зв'язаному з нею нейрону в доцентровому напрямку (центріпетальним) до рефлекторному центру, Де знаходиться з'єднання (синапс) обох нейронів. Тут порушення переходить на інший нейрон і йде вже відцентрово (центріфугально) до м'яза або залозі. У результаті відбувається скорочення м'яза або зміна секреції залози. Часто до складу простої рефлекторної дуги входить третій уставний нейрон, що служить передатною станцією з чутливого шляху на руховий.
19.Дайте загальну х-ку складної рефлекторної дуги
Рефлекторна дуга - сукупність чутливих і рухових структур нервової системи, необхідних для здійснення рефлексу. Рефлекторна дуга складається з:
рецептора - нервове ланка, що сприймає подразнення
афферентной ланки - доцентрове нервове волокно - відростки рецепторних нейронів, що здійснюють передачу імпульсів від чутливих нервових закінчень в центральну нервову систему
центральної ланки - нервовий центр (необов'язковий елемент, наприклад для аксон-рефлексу)
еферентної ланки - відцентрове нервове волокно, які проводять збудження від центральної нервової системи на периферію
еффектора - виконавчий орган, діяльність якого змінюється внаслідок рефлексу.
20.Які ви знаєте корінці спинного мозку, які вони за функцією і чим утворені?
21.Дайте загальну характеристику проекційних провідних шляхів центральної нервової системи.
Провідні шляхи центральної нервової системи - групи нервових волокон, які характеризуються спільністю будови і функцій і пов'язують різні відділи головного і спинного мозку. Проекційні волокна в головному і спинному мозку утворюють доцентрові (висхідні, аферентні, чутливі) провідні шляхи, що передають імпульси від рецепторів, що сприймають інформацію із зовнішнього світу і внутрішнього середовища організму в головний мозок, і відцентрові (спадні, еферентні, рухові) шляхи, що передають імпульси від структур головного мозку до клітин рухових ядер черепних нервів і передніх рогів спинного мозку.
22.Охарактеризуйте чутливі проекційні провідні шляхи центральної нервової системи.
23.Охарактеризуйте рухові проекційні провідні шляхи центральної нервової системи.
24.Дайте загальну х-ку головного мозку.
Головний мозок — це вищий відділ центральної нервової системи. Він регулює та контролює взаємодію всіх органів і систем організму, об’єднуючи їх у цілісний організм, взаємодію організму з навколишнім середовищем, пристосування до фізичних і соціальних чинників.
Головний мозок як і спинний покритий трьома оболонками: м’якою, павутинною і твердою.
М’яка або судинна оболонка безпосередньо прилягає до речовини мозку, заходить у всі борозни і закрутки.
Павутинна оболонка – тоненька на пів прозора, не має кровоносних судин, між нею і твердою оболонкою знаходиться простір заповнений спинномозковою ріденою.
Тверда оболонка вистилає черепну порожнину і щільно зрощується з кістками, утворюючи окістя має вени кількість судин і нервів.
Головний мозок поділяється на п'ять відділів.
1. Довгастий мозок.
2. Задній мозок (варолієвий вміст і мозочок).
3. Середній мозок.
4. Проміжний мозок.
5. Кінцевий мозок.
25.Де розташований головний мозок? Опишіть його зовнішню будову.
Головний мозок розташований у порожнині мозкового черепа кістки якого захищають масу мозку від зовнішніх механічних пошкоджень. Зовні мозок нагадує дроглисту масу жовтого кольору. Середня маса мозку у чоловіків 1375 грам, а у жінок 1275 грам, проте в чоловіків він становить 2% загальної маси а у жінок 2.5%. Ступінь розвитку мозку залежить від співвідношення спинного мозку до головного, у кішок 1:1, у собак 1:2, у мавпах 1:16, у людини 1:50.
М'яка, або судинна, оболонка головного мозку (лат. ріа mater encephali) безпосередньо прилягає до речовини мозку, заходить у всі борозни, покриває всі звивини. Складається вона з пухкої сполучної тканини, в якій розгалужуються численні судини, що живлять мозок. Від судинної оболонки відходять тоненькі відростки сполучної тканини, які заглиблюються в масу мозку.
Павутинна оболонка головного мозку (лат. arachnoidea encephali) — тоненька, напівпрозора, не має судин. Вона щільно прилягає до звивин мозку, але не заходить у борозни, внаслідок чого між судинною й павутинною оболонками утворюються підпавутинні цистерни, заповнені спинномозковою рідиною, за рахунок якої й відбувається живлення павутинної оболонки. Найбільша мозочково-довгаста цистерна розміщена позаду четвертого шлуночка, в неї відкривається серединний отвір четвертого шлуночка; цистерна бічної ямки лежить у бічній борозні великого мозку; міжніжкова — між ніжками мозку; цистерна перехрестя — у місці зорової хіазми (перехрестя).
Тверда оболонка головного мозку (лат. dura mater encephali) — окістя для внутрішньої мозкової поверхні кісток черепа. В цій оболонці спостерігається найвища концентрація больових рецепторів в організмі людини, в той час як в самому мозку больові рецептори відсутні.
Тверда мозкова оболонка побудована із щільної сполучної тканини, вистеленої зсередини пласкими зволоженими клітинами, що щільно зростається з кістками черепа в ділянці його внутрішньої основи. Між твердою й павутинною оболонами є субдуральний простір, заповнений серозною рідиною.
26.Опишіть внутрішню будову головного мозку.
Довгастий мозок (лат. medulla oblongata) розвивається із п'ятого мозкового пухирця (додаткового). Довгастий мозок є продовженням спинного мозку з порушеною сегментальністю. Сіра речовина довгастого мозку складається з окремих ядер черепних нервів. Біла речовина — це провідні шляхи головного і спинного мозку, що тягнуться догори в мозковий стовбур, а звідти до спинного мозку.
На передній поверхні довгастого мозку міститься передня серединна щілина, з обох боків якої лежать потовщені білі тяжі, що називаються пірамідами. Піраміди донизу звужуються у зв'язку з тим, що частина їхніх волокон переходить на протилежний бік, утворюючи перехрестя пірамід, котрі утворюють бічний пірамідний шлях. Частина білих волокон, що не перехрещуються, утворюють прямий пірамідний шлях. Довгастий мозок є продовженням спинного мозку людини і переходить у задній мозок. Виконує рефлекторну та провідну функції. У ньому містяться центри безумовних рефлексів жування, ковтання, ссання, кашлю, чхання, блювання, мигання. Регулює травлення, дихання, кровообіг. Міст зв’язує довгастий і середній мозок. Складається з сірої та білої речовин: сіра знаходиться в середині, біла — ззовні. Виконує рефлекторну та провідну функції. Ядра моста регулюють деякі процеси життєдіяльності, тонус скелетних м’язів у стані спокою.
Міст (лат. pons) лежить вище довгастого мозку. Це потовщений валик із поперечно розміщеними волокнами. Центром його проходить основна борозна, в якій лежить основна артерія головного мозку. По обидва боки борозни є значні підвищення, утворені пірамідними шляхами. Міст складається з великої кількості поперечних волокон, які утворюють його білу речовину — нервові волокна. Між волокнами чимало скупчень сірої речовини, яка утворює ядра мосту. Продовжуючись до мозочку, нервові волокна утворюють його середні ніжки.
Мозочок (лат. cerebellum) лежить на задній поверхні мосту й довгастого мозку в задній черепній ямці. Складається із двох півкуль і черв'яка, який з'єднує півкулі між собою. Маса мозочку 120–150 г.
Мозочок відокремлюється від великого мозку горизонтальною щілиною, в якій тверда мозкова оболонка утворює намет мозочку, натягнутий над задньою ямкою черепа. Кожна півкуля мозочка складається з сірої та білої речовини.
Сіра речовина мозочка міститься поверх білої у вигляді кори. Нервові ядра лежать усередині півкуль мозочку, що складаються переважно з білої речовини. Кора півкуль утворює паралельно розташовані борозни, між якими є звивини такої ж форми. Борозни поділяють кожну півкулю мозочка на декілька часток. Одна з часток — клаптик, що прилягає до середніх ніжок мозочка, виділяється більше за інших. Вона філогенетично найдавніша. Клаптик і вузлик черв'яка з'являються вже у нижчих хребетних і пов'язані з функціонуванням вестибулярного апарату.
Кора півкуль мозочку складається з двох шарів нервових клітин: зовнішнього молекулярного й зернистого. Товщина кори 1-2,5 мм.
Сіра речовина мозочка розгалужується в білій (на серединному розрізі мозочка видно ніби гілочку вічнозеленої туї), тому її називають деревом життя мозочку.
Мозочок трьома парами ніжок з'єднується із стовбуром мозку. Ніжки представлені пучками волокон. Нижні (хвостові) ніжки мозочка йдуть до довгастого мозку й називаються ще вірьовчастими тілами. До їхнього складу входить задній спинномозково-мозочковий шлях.
Середні (мостові) ніжки мозочку з'єднуються з мостом, у них проходять поперечні волокна до нейронів кори півкуль. Через середні ніжки проходить кірково-мостовий шлях, завдяки якому кора великого мозку впливає на мозочок.
Верхні ніжки мозочку у вигляді білих волокон ідуть у напрямку до середнього мозку, де розміщуються поздовж ніжок середнього мозку й тісно до них прилягають. Верхні (черепні) ніжки мозочка складаються переважно з волокон його ядер і служать основними шляхами, що проводять імпульси до зорових бугрів, підзоровобугрової ділянки та червоних ядер.
Ніжки розташовані спереду, а покришка — ззаду. Між покришкою та ніжками пролягає водопровід середнього мозку (водопровід Сільвія). Він з'єднує четвертий шлуночок із третім.
Головна функція мозочку — рефлекторна координація рухів і розподіл м'язового тонусу.
27.Нзвіть частини головного мозку.
28.Опишіть загальну будову довгастого мозку.
29.Ядра яких чутливих нервів закладені в довгастому мозку?
У довгастому мозку розташовані ядра деяких із черепних нервів, зокрема язиково-глоткового, блукаючого, під'язикового. Велику частину довгастого мозку займають ядра оливи, вони пов'язані з мозочком і беруть участь у регуляції рівноваги тіла. Також у довгастому мозку розташовані тонке і клиноподбіне ядра, аркоподібне ядро (лат. nucleus arcuatus), що бере участь у комунікації між мозочком та кортикоспінальним провідним шляхом.
30.З яких частин складається власне задній мозок. Дайте їм загальну х-ку.
Задній мозок у свою чергу складається з довгастого мозку та моста і є безпосереднім продовженням спинного мозку. У задньому мозку виділяють:
1) еферентні нейрони, 2) вставні або проміжні нейрони, 3) нервові волокна, 4) клітини ретикулярної формації. Проте на відміну від спинного мозку основна частина сірої речовини заднього мозку розміщена у вигляді скупчень, так званих ядер, розділених білою речовиною.
Ядра довгастого мозку. Вони поділяються на 1) рухові, 2) чутливі, 3) змішані та 4) ретикулярної формації.
31.Опишіть загальну будову моста. Яка його ф-ція?
Міст (лат. pons) лежить вище довгастого мозку. Це потовщений валик із поперечно розміщеними волокнами. Центром його проходить основна борозна, в якій лежить основна артерія головного мозку. По обидва боки борозни є значні підвищення, утворені пірамідними шляхами. Міст складається з великої кількості поперечних волокон, які утворюють його білу речовину — нервові волокна. Між волокнами чимало скупчень сірої речовини, яка утворює ядра мосту. Продовжуючись до мозочку, нервові волокна утворюють його середні ніжки.
Ядра моста беруть участь у регуляції сльозові потовиділення, координації актів жування і ковтання, кліпання очима тощо. Парасимпатичне ядро блукаючого нерва входить до системи рефлекторної регуляції дихання і кровообігу.
32.Ядра яких черепних нервів містяться в мості?
Ці ядра та їхні проекції відіграють роль у забезпеченні «діалогу» між мозочком та моторною корою.У мості також беруть початок три пари черепних нервів (V трійчастий, VI відвідний та VII лицевий) і залягають ядра деяких із них (ядро лицевого нерва, ядро відвідного нерва, головне та рухове ядра трійчастого нерва, частково присінкові і завиткові ядра присінково-завиткового нерва). Інші ядра мосту є частиною ретикулярної формації. Також у цій структурі мозку розташовуються ядра, що разом із ядрами довгастого мозку беруть участь у регулюванні частоти дихальних рухів.
33.Які частини має мозочок? Де він розташований? Яка його функція?
Див. питання 26.
34.Які пари ніжок має мозочок? Які структури вони сполучають?
Див. питання 26.
35.Опишіть загальну будову середнього мозку.
Середній мозок (mesencephalon) (рис. 40, 45) складається з ніжок великого мозку і чотиригорбикового тіла. Порожнина середнього мозку представлена вузьким каналом - сільвієвим водопроводом, що з'єднує порожнини 4-го і 3-го мозкових шлуночків. Через середній мозок проходять всі висхідні шляхи до кори великого мозку і мозочка та низхідні, які несуть імпульси до довгастого і спинного мозку. У середньому мозку розташовані скупчення сірої речовини у вигляді ядер чотиригорбикового тіла, ядер окорухового і блокового нервів, червоне ядро і чорна речовина. Передні бугри чотиригорбикового тіла є первинними зоровими центрами, а задні бугри - первинними слуховими центрами. За їх участю здійснюються рефлекси на світло і звук, рухи очей, поворот голови. Середній мозок виконує також складні рефлекторні функції (синхронні рухи очей, голови, тулуба у відповідь на звукові сигнали й світлові подразнення) і бере участь в автоматизації рухів.
36. Ядра яких черепних нервів містяться в середньому мозку?
Сіра речовина середнього, як і заднього мозку розміщена у вигляді скупчень, утворюючи ядра. Розрізняють такі ядра середнього мозку: 1) ядро окорухового нерва (ІІІ пара), 2) ядро блокового нерва (ІV пара); 3) чорна речовина (завдяки наявності пігменту меланіну). Нейрони чорної речовини мають здатність синтезувати дофамін, тобто ці нейрони мають дофамінергічну природу і через аксони направляти його до базальних гангліїв; 4) червоне ядро; 5) ядра ретикулярної формації.
Ядро окорухового нерва знаходиться на рівні верхніх горбиків чотиригорбкового тіла. Його нейрони іннервують верхній, нижній і внутрішній прямі, нижній косий м'язи ока, а також м'яз, що підіймає повіку. У складі окорухового нерва йдуть парасимпатичні волокна, які іннервують ціліарний м'яз і сфінктер зіниці.
Ядро блокового нерва розташоване на рівні нижніх горбиків чотиригорбкового тіла. Його нейрони іннервують верхній косий м'яз ока.
Чорна речовина координує: 1) діяльність мімічних м'язів; 2) дрібні рухи, наприклад, пальців рук.
Червоне ядро. Від нього починається руброспинальний тракт. Через нього червоне ядро активує мотонейрони м'язів флексорів (згиначів) і реципрокно гальмують такі для м'язів екстензорів (розгиначів).
37.Як називається порожнина середнього мозку і з чим вона сполучається?
Порожнина середнього мозку представлена вузьким каналом - сільвієвим водопроводом, що з'єднує порожнини 4-го і 3-го мозкових шлуночків. Через середній мозок проходять всі висхідні шляхи до кори великого мозку і мозочка та низхідні, які несуть імпульси до довгастого і спинного мозку.
38.Назвіть частини проміжного мозку. Дайте їм загальну х-ку.
Проміжний мозок (diencephalon) розміщений вище від середнього мозку під мозолистим тілом, зверху і з боків прикритий і зростається з півкулями кінцевого мозку.
До складу проміжного мозку входять : зоровий бугор, надбугрова, забугрова та підбугрова ділянки. Порожниною проміжного мозку є третій шлуночок. Це щілиноподібний простір, розміщений в серединній площині між зоровими горбами. Внизу третій шлуночок переходить у водопровід, а зверху через парні отвори сполучається з бічними шлуночками великих півкуль.
39.Дайте загальну х-ку півкулям кінцевого (великого) мозку. Назвіть частки півкуль великого мозку.
Кінцевий (великий) мозок складається з двох півкуль, покритих мозковим плащем (корою). В півкулях головного мозку містяться перший (лівий) і другий (правий) шлуночки (рис. 53). Півкулі з'єднані між собою мозолистим тілом. Всередині великого мозку між лобними частками і проміжним мозком містяться скупчення сірої речовини - це базальні, або підкоркові ганглії, до яких належать: хвостате ядро, лушпина, бліда куля. (рис. 54).
Лобова, потилична, скронева, тім’яна долі.
40.Назвіть шлуночки головного мозку, де вони розміщені, чим вони заповнені і як сполучаються між собою.
Шлуночки головного мозку — порожнини в головному мозку, заповнені спинномозковою рідиною.
Бокові шлуночки — лат. ventriculi laterales, (telencephalon); Бокові шлуночки головного мозку — порожнини в головному мозку, що містять ліквор, найбільш великі в шлуночковій системі головного мозку. Лівий боковий шлуночок вважається першим, правий — другим. Бокові шлуночки сполучаються з третім шлуночком за допомогою міжшлуночкових (монроєвих) отворів. Розташовуються нижче від мозолистого тіла, симетрично по боках від серединної лінії. У кожному бічному шлуночку розрізняють передній (лобовий) ріг, тіло (центральну частину), задній (потиличний) і нижній (скроневий) роги.
Третій шлуночок — лат. ventriculus tertius, (diencephalon); Третій шлуночок мозку знаходиться між зоровими горбами, має кільцеподібну форму, оскільки у нього проростає проміжна маса зорових бугрів (лат. massa intermedia thalami). У стінках шлуночка знаходиться центральна сіра мозкова речовина (лат. substantia grisea centralis) в ньому розташовуються підкіркові вегетативні центри. Третій шлуночок зв'язаний з мозковим водопроводом середнього мозку, а позаду назальної спайки мозку (лат. comissura nasalis) — з бічними шлуночками мозку через міжшлуночковий отвір (лат. foramen interventriculare).
Четвертий шлуночок — лат. ventriculus quartus, (mesencephalon). Розміщується між мозочком і довгастим мозком. Склепінням йому служить черв'ячок і мозкові вітрила, а дном — довгастий мозок і міст. Являє собою залишок порожнини заднього мозкового міхура і тому є спільною порожниною для всіх відділів заднього мозку, що становлять ромбовидний мозок (лат. rhombencephalon) — довгастий мозок, мозочок, міст і перешийок. IV шлуночок нагадує намет, в якому розрізняють дно і дах. Дно, або основа, шлуночка має форму ромба, наче втисненого в задню поверхню довгастого мозку і мосту. Тому його називають ромбоподібною ямкою (лат. fossa rhomboidea). У задньому нижньому кутку ромбоподібної ямки відкривається центральний канал спинного мозку, а в передньому верхньому кутку — IV шлуночок з'єднується з водопроводом. Латеральні кути закінчуються сліпо у вигляді двох кишень (лат. recessus laterales ventriculi quarti), що загинаються вентрально навколо нижніх ніжок мозочка.
Два бічних шлуночка відносно великі, вони мають С-подібну форму і нерівно огинають спинні частини базальних гангліїв. У шлуночках головного мозку синтезується спинномозкова рідина (ліквор), яка потім надходить у субарахноїдальний простір. Порушення відтоку ліквору з шлуночків проявляється гідроцефалією.
41.42.
43.Які ви знаєте оболони головного мозку? Охарактеризуйте їх.
М'яка, або судинна, оболонка головного мозку (лат. ріа mater encephali) безпосередньо прилягає до речовини мозку, заходить у всі борозни, покриває всі звивини. Складається вона з пухкої сполучної тканини, в якій розгалужуються численні судини, що живлять мозок. Від судинної оболонки відходять тоненькі відростки сполучної тканини, які заглиблюються в масу мозку.
Павутинна оболонка головного мозку (лат. arachnoidea encephali) — тоненька, напівпрозора, не має судин. Вона щільно прилягає до звивин мозку, але не заходить у борозни, внаслідок чого між судинною й павутинною оболонками утворюються підпавутинні цистерни, заповнені спинномозковою рідиною, за рахунок якої й відбувається живлення павутинної оболонки. Найбільша мозочково-довгаста цистерна розміщена позаду четвертого шлуночка, в неї відкривається серединний отвір четвертого шлуночка; цистерна бічної ямки лежить у бічній борозні великого мозку; міжніжкова — між ніжками мозку; цистерна перехрестя — у місці зорової хіазми (перехрестя).
Тверда оболонка головного мозку (лат. dura mater encephali) — окістя для внутрішньої мозкової поверхні кісток черепа. В цій оболонці спостерігається найвища концентрація больових рецепторів в організмі людини, в той час як в самому мозку больові рецептори відсутні.
Тверда мозкова оболонка побудована із щільної сполучної тканини, вистеленої зсередини пласкими зволоженими клітинами, що щільно зростається з кістками черепа в ділянці його внутрішньої основи. Між твердою й павутинною оболонами є субдуральний простір, заповнений серозною рідиною.
44.Які ви знаєте пазухи(синуси) твердої оболони головного мозку і чим вони заповнені?
Відростки твердої оболони (dura mater cranialis), підходячи до борозен на мозковій поверхні кісток черепа, розщеплюються і прикріплюються до країв борозен, утворюючи пазухи черепної твердої оболони (sinus durae matris cranialis), по яких тече венозна кров:
- верхню стрілову пазуху (sinus sagittalis superior):
- нижня стрілова пазуха (sinus sagittalis inferior);
- пряму пазуху (sinus rectus);
- потиличну пазуху (sinus occipitalis);
- поперечну пазуху (sinus transversus);
- печеристу пазуху (sinus cavernosus):
- сигмоподібну пазуху (sinus sigmoideus);
- верхню кам’янисту пазуху (sinus petrosus superior);
- нижню кам’янисту пазууа (sinus petrosus inferior);
- стік пазух (confluens sinuum), що є непарним і розміщений на внутрішньому потиличному виступі (protuberantia occipitalis interna) в місці злиття верхньої стрілової, прямої, потиличної та поперечної пазух.
Венозна кров (sanguis venosus) із стоку пазух (confluens sinuum) поступає в поперечну пазуху (sinus transversus), а потім у сигмоподібну пазуху (sinus sigmoideus), а вже звідти – через яремний отвір (foramen jugulare) у внутрішню яремну вену (v. jugularis interna).
45.Дайте загальну х-ку кори головного мозку.
Кора великих півкуль головного мозку, шар сірої речовини товщиною 1—5 мм, що покриває півкулі великого мозку ссавців тварин і людини. Ця частина головного мозку, що розвинулася на пізніх етапах еволюції тваринного світу, грає виключно важливу роль в здійсненні психічною, або вищою нервовою діяльності, хоча ця діяльність є результатом роботи мозку як єдиного цілого. Завдяки двостороннім зв'язкам з відділами нервової системи, що пролягають нижче, кора може брати участь в регуляції і координації всіх функцій організму. У людини кора складає в середньому 44% від об'єму всієї півкулі в цілому. Її поверхня досягає 1468—1670 см 2 .
46.Чим представлена сіра речовина головного мозку.
Під поняттям сі́ра речовина́ (лат. substantia grisea) розуміють ту частину центральної нервової системи, яка складається переважно з нервових клітин.
У головному мозку навпаки сіра речовина знаходиться головним чином ззовні і укутує білу речовину. Ця ділянка називається корою (cortex). Кора присутня в кінцевому мозку і (telencephalon) і в мозочку (cerebellum). В інших відділах головного мозку сіра вставлена в білу речовину. Ці ділянки називаються ядрами (nuclei).
Крім сірої кори наповерхні півкулі, є ще скупчення сірої речовини в його товщі, іменовані базальними ядрами і складові те, що для стислості називають підкіркою. На відміну від кори, що має будову екранних центрів, підкіркові ядра мають будову ядерних центрів.
До них відносять хвостате, сочевицеподібне ядра, мигдалеподібне тіло і огорожу.
Підкіркові ядра координують руху (ходьбу, біг тощо) і інстинктивне поведінку. Відростки клітин підкіркових ядер направляються до червоних ядер середнього мозку і до рухових ядер стовбура головного і спинного мозку.
47.Якими волокнами представлена біла речовина головного мозку?
Біла речовина півкуль великого мозку складається з великої кількості нервових волокон, що мають різне спрямування. Нервові волокна, які проводять імпульси у висхідному або в низхідному напрямку, утворюють провідні шляхи. На підставі будови і функцій ці волокна поділяють на три групи провідних шляхів: асоціативні, комісуральних і проекційні.
Асоціативні нервові волокна (провідні шляхи) з’єднують різні ділянки кори і підкіркові ядра (базальні вузли) в межах однієї півкулі. За асоціативним проводять шляхах нервові імпульси передаються з одних центрів півкулі в іншу, наприклад з чутливих (зорового, слухового, загальної чутливості) в руховий центр для відповідної реакції на що надійшли в мозок сигнали.
Комісуральних нервові волокна (провідні шляхи) проходять в коміссуру-спайках (мозолистом тілі, передній білої спайці, спайці зводу мозку) і з’єднують однакові ділянки сірої речовини (кори, підкіркових ядер) правої і лівої півкуль. За допомогою комісуральних провідних шляхів узгоджуються дії функціональних центрів правої і лівої половин мозку.
Проекційні нервові волокна (провідні шляхи) пов’язують спинний мозок з головним (висхідні шляхи), а також головний мозок зі спинним (низхідні шляхи). З півкулі великого мозку в бік спинного та з спинного мозку до кори і підкіркових ядер проекційні провідні шляхи проходять через внутрішню капсулу. Внутрішня капсула — це вузька ділянка білої речовини головного мозку, розташований у кожній півкулі на кордоні його з проміжним мозком. З медіальної сторони до внутрішньої капсулі прилягає таламус, з боку півкулі великого мозку — велике чечевицеподібних ядро — одне з підкоркових ядер.
48.Які аналізатори розташовані в корі лобової частки півкулі головного мозку?
Передцентральна звивина (gyrus precentralis) і прицентральна часточка (lobulus paracentralis) лобової частки становлять руховий центр кори і є аналізатором кінестезичних імпульсів, які надходять від посмугованих м'язів, суглобів, сухожилків. Тут замикаються рухові умовні рефлекси. У верхній ділянці передцентральної звивини розташовані клітинні групи, що належать до м'язів нижніх кінцівок, нижче — верхніх кінцівок, ще нижче — неврони, пов'язані з іннервацією м'язів голови. Оскільки нервові шляхи перехрещуються, праві рухові центри кори пов'язані з мускулатурою лівої сторони тіла і навпаки.
У задній частині середньої лобової звивини міститься центр узгодженого руху голови й очей (окоруховий, блоковий, відвідний і додатковий нерви).
49.Які аналізатори розташовані в корі скроневої частки головного мозку?
Вважають, що локалізація статичного аналізатора (центр збереження рівноваги і положення тіла в просторі) — кора верхньої та середньої скроневих звивин. Ушкодження цього центру призводить до атаксії (розладу координації рухів).
Центр слуху розташований у корі верхньої скроневої звивини, на боці, оберненому до острівця. Двостороннє ураження центру призводить до повної кіркової глухоти.
У gyrus parahippocampalis та ділянці її гачка містяться центри нюхового та смакового аналізаторів. Кіркові центри слуху, нюху й смаку кожної півкулі мають зв'язок з відповідними рецепторами обох (правої та лівої) половин голови.
Кіркове ядро аналізатора зору розташоване по обидва боки шпорної борозни.
Зоровий центр кожної півкулі зв'язаний із зовнішньою половиною сітківки свого боку і з присередньою її половиною протилежного. У ділянці клина (cuneus) містяться центри зорової пам'яті й зорової орієнтації.
Кіркове ядро слухового аналізатора усної мови розташоване в глибині задньої ділянки верхньої скроневої звивини. Якщо уражено цей центр, то виникає сенсорна афазія (людина чує слова, але не розуміє їхнього значення).
50.Які аналізатори розташовані в корі тім’яної та потиличної частки головного мозку?
У лівій (у лівшів у правій) нижній тім'яній часточці розташований центр, який координує цілеспрямовані рухи. Він функціонує за типом тимчасових зв'язків, які виникають протягом індивідуального життя, тобто умовних рефлексів. У разі ушкодження цього центру елементи довільних рухів зберігаються, але порушуються цілеспрямовані дії (апраксія).
У зацентральній звивині (тім'яна частка) локалізується ядро шкірного аналізатора (больова, тактильна, температурна чутливість), причому проекція нервових елементів кори на периферію аналогічна проекції їх на передцентраль-ній звивині.
Ядро зорового аналізатора письмової мови, пов'язане із загальним центром аналізатора зору, міститься в gyrus angularis нижньої тім'яної часточки зліва. Керує процесом читання. Порушення його функції не призводить до втрати зору, але людина перестає читати й розуміти написане (алексія).
Ядро рухового аналізатора письмової мови локалізується в задній ділянці середньої лобової звивини і в ннжньотім'яній ділянці. При ушкодженні цього центра всі рухи, зв'язані з письмом, зберігаються, але втрачається здатність писати літери та інші письмові знаки (аграфія).
Кірковий кінець рухового аналізатора виразної усної мови* міститься зліва у задній третині нижньої лобової звивини .У разі ушкодження цієї зони людина втрачає здатність вимовляти слова (рухова афазія), хоч довільні скорочення відповідних м'язів або їх груп можливі.