[ Соціальний захист населення в Республіці Білорусь ] | |
Всього | 12 013 109 702 |
в тому числі на: | |
виплату пенсій за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, за вислугу років, надання послуг з виплати пенсій та допомог | 9 705 203 391 |
виплату допомоги по державному соціальному страхуванню (по хворобі та тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах, у зв'язку з народженням дитини, жінці, яка стала на облік у медичному закладі до 12-тижневого терміну вагітності, на виплату допомог сім'ям, які виховують дітей, на поховання) | 1 968 760 362 |
оплату щомісячного надається за заявою матері, яка виховує дитину-інваліда до 18 років, вільного від роботи дня | при необхідності |
виплату пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, відповідно до законодавства та міжнародних договорів України | 6 819 280 |
надання матеріальної допомоги нужденним літнім і непрацездатним громадянам | 4 000 000 |
фінансування заходів щодо забезпечення зайнятості населення | 117 626 597 |
виплату стягувачам в якості компенсації недоотриманої суми аліментів у зв'язку з простоєм чи іншими обставинами, що мали місце з не залежних від боржника причин, з наступним відшкодуванням Фонду соціального захисту населення Міністерства праці та соціального захисту виплачених сум наймачем | при необхідності |
фінансування виплат на санаторно-курортне лікування та оздоровлення | 106 164 000 |
фінансування спеціалізованих навчально-спортивних закладів Федерації профспілок Білорусі | 33 236 200 |
фінансування та матеріально-технічне забезпечення поточної діяльності Фонду соціального захисту населення Міністерства праці та соціального захисту та його територіальних органів | 71 012 560 |
фінансування інших виплат відповідно до законодавства про державне соціальне страхування | 287 312 |
Як видно з таблиць, обсяг коштів, що виділяються на фінансування фонду в 2008 році в порівнянні з 2007 роком, збільшився на 20,5%, що показує соціальну спрямованість державної політики (малюнок 1).
Малюнок 1 Функціональна структура видатків консолідованого бюджету, у відсотках до підсумку
Розвиток і зміцнення матеріально-технічної бази закладів соціального обслуговування ведеться перш за все за рахунок коштів республіканського бюджету - це будівництво і реконструкція республіканських санаторіїв, спальних корпусів будинків-інтернатів. Ряд об'єктів зводиться відповідно до Президентської програмою «Діти Білорусі». Слід зазначити, що будівництво і реконструкція, фінансування установ соціального обслуговування здійснюються нерівномірно і зі значним відставанням обсягів виділених асигнувань від реальних витрат.
Пріоритетним напрямом подальшого розвитку системи соціального обслуговування є задоволення специфічних потреб найбільш уразливих верств населення: інвалідів, людей похилого віку, дітей, малозабезпечених сімей та ін В першу чергу доцільно зміцнити мережу нестаціонарних установ соціального обслуговування як найбільш економічних і наближених до реальних потреб населення. Поряд з територіальними центрами соціального обслуговування слід розвивати установи соціального обслуговування сім'ї та дітей, спеціалізовані відділення соціальної допомоги вдома, соціальні будинки в сільській місцевості та інших Залучення коштів громадян дозволить розширити спектр послуг, що надаються, підвищити їх якість, більш повно враховувати індивідуальні потреби людини.
Як і в інших галузях соціально-культурної сфери, потрібно оптимізація мережі стаціонарних установ соціального обслуговування, забезпечення всіх нужденних необхідною кількістю місць, реконструкція будівель і споруд у малих містах, селищах та сільській місцевості. Намічається розширення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців закладів соціального обслуговування. Ресурсна база соціальних послуг може бути значно розширена на основі активного залучення недержавного сектору, взаємодії з благодійними та релігійними організаціями.
Прийняті в останні роки заходи по зростанню доходів населення, надання адресної соціальної підтримки малозабезпеченим громадянам, підвищення рівня державних мінімальних соціальних гарантій дозволили знизити частку населення з доходами нижче бюджету прожиткового мінімуму з 41,9% у 2000 році до 6,1% в 2008 році.
При цьому на тлі загального зростання рівня життя не допущено суттєвого майнового розшарування населення. Співвідношення доходів 10% найбільш і 10% найменш забезпечених груп білорусів знаходиться в межах 5,6 - 5,9 рази. Цей показник є найнижчим серед країн СНД.
3. Проблеми та перспективи розвитку соціального захисту населення в Республіці Білорусь (порівняти з США)
Можна виділити три основні варіант моделей соціальної політики держави.
Модель Бісмарка, базовими характеристиками якої є:
максимальне врахування природи трудових відносин. Призначення обов'язкового соціального страхування полягає у збереженні для застрахованих працівників досягнутого рівня і якості життя, соціального статусу при настанні соціальних ризиків. Розмір страхових внесків і виплат орієнтований на заміщення заробітної плати при настанні страхових випадків, а також на надання якісної медичної допомоги та реабілітаційних послуг. Необхідною передумовою стабільного функціонування соціального страхування є договірне професійне та міжгалузеве регулювання заробітної плати;
оптимальне поєднання інтересів суб'єктів правовідносин - особистої відповідальності працівників і роботодавців, їх солідарної взаємодопомоги, що втілюється у розподілі страхової навантаження між працівниками і роботодавцями на паритетній основі, при цьому розмір пенсій та допомог залежить від розміру заробітної плати, величини страхових платежів і тривалості страхового стажу;
організація соціального страхування з окремих видів соціальних ризиків у формі товариств взаємного страхування, в яких ключову роль відіграють роботодавці та працівники. Їх повноважні представники визначають розміри страхових тарифів, формують політику щодо створення страхової, соціальної та медичної інфраструктури, організовують процес управління діяльністю виконавчих органів (страховиків);
поєднання універсального та диференційованого підходів при визначенні фінансового навантаження та розмірів страхових тарифів. Перший виражається в однакових для всіх категорій зайнятих розмірах відрахувань на соціальне страхування, другий - у гнучких тарифах, що дозволяють компенсувати витрати, пов'язані з різними наслідками соціальних (професійних) ризиків в залежності від шкідливості або небезпечності умов праці, а також стану (якості) використовуваної робочої сили (див. схему 1).
Таким чином, соціальне страхування, організоване за моделлю Бісмарка, грунтується на професійно-трудової соціальної солідарності, що дозволяє акумулювати великі фінансові ресурси, що забезпечують гарантії надання якісної медичної та реабілітаційної допомоги, високий рівень страхових виплат (пенсій та допомог). Дана модель характеризується демократичністю управління та прозорістю фінансових потоків. Товариства взаємного страхування діють на основі самоврядування, самофінансування і некомерційного господарювання під державним правовим контролем. Гармонійне поєднання економічної діяльності і соціального благополуччя громадян досягається завдяки "культурі страхової солідарності", яка забезпечує нормативні основи для узаконення значної частини перераспределительной діяльності держави добробуту.
Таблиця 4. - Модель соціального страхування Бісмарка
Модель соціального страхування Бісмарка |
Обов'язкове соціальне страхування професійних груп, що працюють на основі паритетній розкладки страхової навантаження між роботодавцями та працівниками, а також самоврядування соціальним страхуванням за допомогою товариств взаємного страхування. Основна мета - заміщення заробітної плати |
Договірне професійно-галузеве регулювання заробітної плати та страхових тарифів по обов'язковому соціальному страхуванню |
На думку німецького вченого Хайнца Ламперта, цілі соціального ринкового господарства в Німеччині, складаються в соціальній захищеності громадян та соціальної справедливості, а кошти, необхідні для їх досягнення, повинні виникати з вільної господарської діяльності. Модель Беверіджа характеризують такі риси:
трирівневий тип соціального захисту, що закріплює за державою обов'язку надання базових гарантій соціального захисту всього населення, за роботодавцем - соціальне (професійне) страхування найманих працівників (у якому часткова участь приймає працівник), за працівником - додаткове особисте страхування;
орієнтація державних соціальних гарантій на прожитковий мінімум, додаткової професійної страхування - на заміщення (компенсацію) заробітку, додаткового добровільного особистого страхування - на реалізацію працівниками своїх особистих можливостей в інтересах власної соціального захисту;
забезпечення державою трьох базових умов життєдіяльності населення - державна охорона здоров'я, надання рівних можливостей для виховання дітей сім'ям з різними доходами (допомоги на дітей) і запобігання масового безробіття (див. таблицю 3).
Таблиця 3 - Модель Беверіджа
Модель соціального захисту Беверіджа
У. Беверідж вважав, що родинні допомоги та національну службу охорони здоров'я слід фінансувати з держбюджету, а інші заходи соціального захисту - за рахунок відрахувань самих працівників і роботодавців, а також субсидій держави. У Великобританії на кожен з інститутів соціального захисту (державне соціальне забезпечення, соціальне страхування та додаткове особисте страхування) припадає приблизно рівна частка фінансових ресурсів. Система охорони здоров'я і соціального забезпечення у Великобританії включає в себе: Національну службу охорони здоров'я, послуги якої доступні всім громадянам країни, а також проживають, мають статус постійного мешканця; соціальні служби при місцевих органах влади (муніципалітетах), що забезпечують на місцях турботу про людей похилого віку, інвалідів, людей з розумовими розладами, а також про сім'ї з дітьми; соціальне забезпечення - систему, покликану, по-перше, підтримувати базовий стандарт життя для людей, які втратили або не можуть знайти роботу, а по-друге - забезпечувати фінансову допомогу сім'ям та інвалідам. Всі ці організації мають "прозорий" бюджет, а їх діяльність відноситься до числа головних пріоритетів британського уряду: на їх утримання йде близько половини всіх урядових расходов58 Шведська модель. Її відмітні риси: фінансування соціальних видатків за рахунок загальних податкових доходів бюджету, прогресивна податкова система (вилучається до 65% доходів високоприбуткових груп населення); пріоритет принципів рівності та солідарності у здійсненні соціальної політики; запобіжний характер заходів щодо недопущення тривалого безробіття; високий рівень і загальнодоступність заходів соціальної підтримки населення (див. малюнок 4). Значна роль дотацій з держбюджету до системи обов'язкового соціального страхування пояснює активну роль держави у функціонуванні цієї системи, діяльність якої перебуває під суворим державним контролем. Досягнення загального добробуту і високого при цьому рівня наданих соціальних гарантій вимагає значних витрат з боку шведської держави. З цією метою в країні функціонує прогресивна податкова система, яка дозволяє акумулювати в державний бюджет великі обсяги ресурсів і перерозподіляти тим самим значні обсяги первинно розподіляються доходів. Так, соціальні витрати становлять у Швеції майже 50% до обсягу державних витрат. Це дозволяло до недавнього часу підтримувати високий рівень заміщення (від величини заробітної плати) пенсій та допомог: пенсій до 65-75% від заробітної плати, допомоги з тимчасової непрацездатності до 90%.
Рисунок 4 - Шведська модель Таким чином, основу сучасних систем державного соціального захисту, які є ядром державної соціальної політики в країнах Євросоюзу ЄС), складають два базових інституту: соціальне страхування та державне соціальне забезпечення. З їх допомогою формуються дуже великі фінансові ресурси, які досягають 30 і більше відсотків ВВП. При цьому на частку соціального страхування в більшості країн ЄС (у Німеччині, Франції, Бельгії, Італії) доводиться приблизно 60-70% всіх витрат на цілі соціального захисту. У Скандинавських країнах і Великобританії державне бюджетне фінансування систем соціальної підтримки населення і витрати на соціальне страхування приблизно рівні. Що стосується Республіки Білорусь, то нам необхідно удосконалювати систему соціальної політики, вона досить близька до європейської моделі, але бажано у нас в країні застосувати симбіоз моделей. По-перше, потрібно вибрати соціальну модель держави, як систему взаємопов'язаних соціальних інститутів (доходів населення, соціального страхування і забезпечення), охорони здоров'я та освіти, що включають в себе: - Для працюючих - інститут гідної заробітної плати, що забезпечує працівнику і членам його сім'ї прийнятні рівень і якість життя. Розмір МРОТ потрібно наблизити до величини не нижче 40% середньої заробітної плати по країні; остання ж повинна бути не менше п'ятикратної величини прожиткового мінімуму, а частка зарплати у ВВП - досягти за п'ять років 35%; - Для пенсіонерів - інститут пенсійного страхування, який би забезпечував найманим працівникам можливість заробити (за 35-40 років страхового стажу) пенсію не менше 50-60% їх заробітної плати; - Для всіх громадян країни - гарантоване (безкоштовне) надання медичної допомоги в рамках базової програми державної охорони здоров'я, що доповнюється обов'язковим медичним страхуванням для працюючих (сукупні витрати на які повинні становити не менше 6% ВВП); - Для всіх громадян країни - гарантоване (безкоштовне) надання можливостей для здобуття середньої та вищої професійної освіти (державні витрати на які повинні складати не менше 5% ВВП). По-друге, державні витрати на соціальні цілі слід було б законодавчо встановити на рівні не нижче мінімальних стандартів, рекомендованих конвенціями і рекомендаціями МОП, Копенгагенської декларації про соціальний розвиток (1995 р.) 61, Європейської соціальної хартії. По-третє, необхідно розробити загальнонаціональну (структуровану за основними напрямками) програму розвитку систем освіти, охорони здоров'я та житлово-комунальної сфери, яка включала б федеральну і узгоджені з нею регіональні програми [12]. Соціальна політика Республіки Білорусь спрямована на забезпечення динамічного зростання рівня і якості життя населення, створення умов для всебічного розвитку людського потенціалу. Проведені послідовні заходи щодо підвищення розмірів заробітної плати та різних соціальних виплат, удосконалення адресної системи соціальної допомоги нужденним громадянам дозволили забезпечити в 2008 р. стійке зростання доходів населення. Так, реальні грошові доходи населення зросли на 14,7%, реальна заробітна плата - на 9,5%, реальні пенсії - на 9,2%. У соціально-трудовій сфері політика держави спрямована на підвищення рівня зайнятості населення та ефективного використання ресурсів праці. Основні зусилля будуть націлені на оновлення та поліпшення структури робочих місць, розвиток кадрового потенціалу, створення сприятливих умов для розвитку малого бізнесу. Одне з найважливіших напрямків соціальної політики - забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи на основі зміни умов і норм пенсійного забезпечення, розвитку системи обов'язкового професійного пенсійного страхування працівників, зайнятих у несприятливих умовах праці, подальшого підвищення розмірів пенсій. Продовжиться реалізація заходів, спрямованих на посилення соціальної підтримки сімей з дітьми. Охорона здоров'я також є найважливішим компонентом соціальної політики Республіки Білорусь. Бюджетні витрати на охорону здоров'я в 2008 р. склали 4,2% ВВП. Мінімальний норматив бюджетної забезпеченості видатків на охорону здоров'я виконаний, який склав 353 тис. рублів на людину. Експорт послуг закладами охорони здоров'я зріс на 23% і склав 8,6 млн. дол.США. Пріоритетними напрямками в 2009 р. в області охорони здоров'я:
Основною метою розвитку системи освіти у 2008 р. було підвищення якості та конкурентоспроможності освітніх послуг. Подальший розвиток системи вищої освіти забезпечує прийнятий у 2007 р. Закон Республіки Білорусь «Про вищу освіту». Затверджена Концепція розвитку експорту освітніх послуг у 2007 - 2010 рр.. Сергій Сидорський підтвердив, що витрати на соціальні цілі в 2009 році скорочуватися не будуть, а навпаки, будуть збільшені. Передбачається, що витрати на охорону здоров'я у порівнянні з 2008 роком будуть збільшені на 24,4%. Кошти будуть спрямовані на надання медичної допомоги громадянам, закупівлю лікарських засобів, технічне переоснащення об'єктів охорони здоров'я. Витрати на фінансування освіти передбачені зі зростанням на 11%. Збільшення витрат на виплату стипендій закладено на рівні 14%. Збережено також витрати на фінансування житлового будівництва, які дозволять забезпечити введення в обсязі 6 млн. кв. м житла. Зростання реальної заробітної плати в бюджетній сфері буде забезпечений на рівні не менше 14%. Виростуть також і пенсії. У якості однієї з перспектив можна виділити створення корпоративної автоматизованої системи фонду соціального захисту населення (малюнок 5). Малюнок 5 - Функціональні підсистеми Каїса Фонду Організаційне управління в цілому і у Фонді зокрема отримало на кожному робочому місці потужний інструмент обробки інформації у вигляді персональних ЕОМ, широкого набору периферійних пристроїв, а також програмного забезпечення. З їх допомогою з'явилася можливість оформлення інформації в найкоротші терміни (наскільки це дозволяють можливості людини) і в різноманітних зручних для сприйняття формах, а також можливість автоматизувати ряд рутинних операцій. 2. Комп'ютерні мережі створили надзвичайно корисну фізичну середовище для дуже швидкого переміщення інформації, а також створили безпрецедентні можливості для її тиражування. На всіх рівнях управління з'явилася можливість створення і ефективного використання електронних сховищ інформації. У порівнянні з традиційними сховищами, такими як архіви, електронні мають два найважливіших переваги:
На основі використання переваг електронних сховищ інформації з'явилася можливість використовувати великі обсяги інформації не тільки для цілей (довгострокового або порівняно довгострокового) планування, але і для цілей оперативного управління. Раніше використання великих масивів даних стримувалося високою трудомісткістю їх аналізу. Крім того, в сучасних корпоративних сховищах може реєструватися і накопичуватися інформація не тільки про об'єкт управління та управлінських впливах, але й про те, як функціонувала сама система управління. Іншими словами, можливо детально фіксувати в документальних і числових структурах «технологічний досвід» системи, який сьогодні накопичується, головним чином, в пам'яті і професійних навичках працівників цієї системи. Це можуть бути відомості про реальних інформаційних зв'язках, маршрутах проходження документів, хронометражі технологічних операцій і багато інші дані [13-14]. Дослідження показують, що оптимізація технології функціонування багатьох систем управління на основі нових наукових методів (у тому числі кількісних) часто стримується не відсутністю формального апарату і програм аналізу та оптимізації, а складністю і трудомісткістю отримання реальних даних про функціонування системи (сьогодні це можливо, і те не завжди, тільки через опитування співробітників та аналіз документів). Накопичується в електронних сховищах технологічну інформацію слід розглядати як найважливіший ресурс для підвищення ефективності технологічних процесів і процесів управління в ФСЗН та їх оптимізації. Висновок Ідейна основа соціальної держави сходить до уявлень античних мислителів про ідеальний державний устрій, що забезпечує загальне благо для всіх громадян, його практичне формування - відбиває об'єктивний процес зростання соціальної ролі держави в регулюванні суспільних відносин в індустріальному і постіндустріальному суспільствах. Промислова революція та індустріалізація країн Західної Європи викликали нове різке класове розшарування суспільства, породили гострий соціальний антагонізм між робочим класом і буржуазією. Ліворадикальний шлях вирішення цього основного протиріччя капіталістичного суспільства знайшов своє втілення в теорії марксизму, в соціалістичній революції і практиці соціалістичного будівництва. Соціал-реформістський шлях - у різних концепціях поступового вдосконалення, еволюції буржуазного суспільного ладу, у тому числі за допомогою створення соціальної держави, в практиці соціально-економічних і політичних реформ, що проводяться буржуазною державою. Активне застосування категорії «соціальний захист» можна пояснити тим фактом, що останнім часом у багатьох країнах світу відбулися кардинальні зміни в соціальній політиці, які призвели до необхідності її розгляду з позицій характеристик її захисної функції. Разом з тим, прагнення держави надати своїм громадянам всеосяжні соціальні гарантії може призвести до порушення нормальних об'єктивно-суб'єктивних зв'язків між суспільством і індивідом - останній перестане прагнути самостійно дбає про себе і своєї сім'ї, У результаті виникне феномен соціального утриманства, тобто орієнтація людини не на власні сили, а на постійну підтримку з боку суспільства. З урахуванням аналізу емпіричного досвіду і різних поглядів, позицій і підходів фахівців, що займаються питаннями соціального захисту, і з метою практичного використання даного поняття як робоче визначення, можна використовувати наступне: «Соціальний захист населення - це система взаємопов'язаних правових, економічних заходів і гарантій, реалізованих органами державної влади та управління, громадськими інститутами, спеціалізованими установами, роботодавцями та фізичними особами, спрямованих на попередження, пом'якшення і подолання соціальної вразливості особистості, родини, а також окремих категорій і груп населення, забезпечення їх активної життєдіяльності та задоволення основних життєвих потреб ». У Республіці Білорусь соціальна політика є одним з пріоритетів державної політики. У систему державних мінімальних соціальних стандартів в нашій республіці включаються державні мінімальні стандарти в області:
Провідні позиції в управлінні соціальним обслуговуванням займає Міністерство праці та соціального захисту Республіки Білорусь, Фонд соціального захисту населення Міністерства праці та соціального захисту Республіки Білорусь, які активно співпрацює з міністерствами освіти і охорони здоров'я, іншими республіканськими органами державного управління. На регіональному рівні функції управління в сфері соціального обслуговування виконують місцеві виконавчі і розпорядчі органи. Поряд з державними органами система соціального обслуговування в Республіці Білорусь включає: • центри соціального обслуговування сімей та різних категорій населення, які потребують соціального обслуговування (дітей, молоді, громадян похилого віку, інвалідів та інших категорій громадян); • соціально-реабілітаційні центри, спеціальні клініки для безнадійно хворих людей (хоспіси); • соціальні притулки; • психолого-педагогічні центри; центри (відділення) соціальної допомоги вдома; центри тимчасового (денного і нічного) перебування і патронажу; стаціонарні установи соціального обслуговування; • геронтологічні центри; • реабілітаційно-трудові майстерні; • юридичних і фізичних осіб, у тому числі індивідуальних підприємців, які надають соціальні послуги. Основними завданнями в галузі соціальної політики на 2009 рік є:
У якості однієї з перспектив можна виділити створення корпоративної автоматизованої системи фонду соціального захисту населення, яка дозволить помітно поліпшити функціонування інституту соціальної підтримки населення в Білорусі. Головною сферою регулювання взаємодії держави і суспільства є встановлення оптимального співвідношення між виробництвом і розподілом, а головне протиріччя соціальної держави складає протиріччя між розширюється соціальною політикою та економічним зростанням, економічними труднощами і необхідністю фінансування соціальних витрат. Саме ці питання є предметом теоретичних суперечок прихильників економічної свободи і захисників державного втручання в економіку. Список використаної літератури 1. Волгін М.А. Соціальна політика. - М.: Іспит, 2008. - 736 с. 2. Сучасна соціальна політика: російсько-німецьке порівняння / / Людина і праця. № 4, 2004 р, С. 18. 3. Краснова О.В. Законодавство та соціальне обслуговування людей похилого віку в Великобританії: досягнення та обмеження. Див: Соціальне законодавство Росії і Великобританії. Британо-російська програма. Російсько-Європейський фонд. М., 2000. З .104-118. 4. Social Economics / Eds. J. Eatwell, M. Milgate, D. Newman. London: Macmillanpress Ltd., 1989, р .277 5. 5. Бібліотечка журналу `Індивідуальний підприємець`. Соціальний захист. Мн.: 2008 6. European Econonomy. 1999. № 68 Р.218, експертні оцінки ІМЕМ РАН. 7.Офіціальний сайт Національного статистичного комітету Республіки Білорусь Електронний ресурс - Режим доступу: http://www.belstat.gov.by/ - Дата доступу: 18.04.2009 8. Сухорукова Т. Соціальні важелі економічного зростання. / / Економіст. - 2007. - № 7. - С. 56. 9.Закон Республіки Білорусь в галузі соціального захисту населення та соціальної політики / / Електронний ресурс - Режим доступу: www / pravo.by - Режим доступу: 17.04.2009 10. Указ Президента Республіки Білорусь від 16 січня 2009 р. № 40 «Про Фонд соціального захисту населення Міністерства праці та соціального захисту» 11. Соціальна модель держави: досвід країн Європи та вибір сучасної Росії http: / / www. Budgetrf. Ru / Publications / Magazines / VestnikSF / 2006 / vestniksf 294-6 / vestniksf 294-6130. Htm # a 56 FirefoxHTML \ Shell \ Open \ Command 12. Офіційний сайт Міністерства праці та соціального захисту / / Електронний ресурс - Режим доступу: http://www.mintrud.gov.by/ - Дата доступу: 17.04.2009 13. Офіційний сайт ФСЗН Міністерства праці та соціального захисту населення / / Електронний ресурс - Режим доступу: http://www.ssf.gov.by/ - Дата доступу: 17.04.2009 14.А.Б. Тарушкін. Інституційна економіка. Навчальний посібник. Пітер. 2004 Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |