[ Сенсорний розвиток дітей з порушеннями мови ] | Оцінка, бали | ||
Ганна З. | 0 | 0,5 | 5 |
Алія А. | 0 | 0,8 | 5 |
Андрій С. | 0 | 0,9 | 5 |
Антон М. | 0 | 0,7 | 5 |
Борис Л. | 0 | 0,8 | 5 |
Василь Г. | 0 | 0,9 | 5 |
Віра Д. | 0 | 0,5 | 5 |
Гена Ж. | 0 | 0,5 | 5 |
Діма Ю. | 1 | 1,0 | 4 |
Дарина А. | 0 | 0,6 | 5 |
Єгор М. | 0 | 0,7 | 5 |
Женя В. | 1 | 1,0 | 4 |
Зіна П. | 0 | 0,8 | 5 |
Міша Д. | 0 | 0,8 | 5 |
Марія А. | 1 | 1,0 | 4 |
Ніна З. | 0 | 0,6 | 5 |
Надя Р. | 0 | 0,6 | 5 |
Оля П. | 0 | 0,6 | 5 |
Павло С. | 1 | 1,0 | 4 |
Римма Ю. | 1 | 1,0 | 4 |
Середній бал | 4,75 |
Таким чином, діти показали високий результат тестування. 15 осіб набрали по 5 балів, так як не допустили жодної помилки в нанизуванні кілець; 5 осіб - по 9 балів, так як допустили по одній помилку у виборі розміру і протягом відведеного часу не змогли її виправити.
Визначимо рівень розвитку сприйняття величини у дітей з урахуванням шкали оцінки результатів згідно з методикою (табл. 4).
Таблиця 4. Рівень розвитку сприйняття величини дітей контрольної групи
Рівень розвитку сприйняття величини предмета | Кількість дітей |
Дуже високий | 15 |
Високий | 5 |
Середній | 0 |
Низький | 0 |
Дуже низький | 0 |
Дуже високий рівень розвитку сприйняття величини предмета мають 15 дітей, які правильно зібрали пірамідку, не допустивши жодної помилки.
Високий рівень розвитку сприйняття величини предмета мають чотири п'ять дітей, які допустили по одній помилку у виборі розміру кілець.
Середній, низький і дуже низький рівень розвитку сприйняття величини предмета в контрольній групі не виявлено (табл. 4).
Таким чином, діти контрольної групи мають дуже високий і високий рівень розвитку сприйняття величини.
Тестування на наступному етапі дослідження мало на меті визначити рівень розвитку сприйняття форми предмету, для чого нами використовувався «Тест з геометричними фігурами». Результати дослідження кожної дитини заносився в протоколи дослідження, на підставі яких була складена зведена таблиця результатів обстеження рівня розвитку сприйняття дітьми контрольної групи форми предмета (табл. 5).
Таблиця 5. Результати обстеження рівня розвитку сприйняття форми предмету дітей контрольної групи
Ім'я дитини | Час, витрачений на виконання завдання, хв. | Оцінка, бали |
Ганна З. | 0,9 | 5 |
Алія А. | 0,8 | 5 |
Андрій С. | 1,2 | 4 |
Антон М. | 0,9 | 5 |
Борис Л. | 0,8 | 5 |
Василь Г. | 1,2 | 4 |
Віра Д. | 0,9 | 5 |
Гена Ж. | 0,8 | 5 |
Діма Ю. | 1,1 | 4 |
Дарина А. | 0,9 | 5 |
Єгор М. | 0,9 | 5 |
Женя В. | 0,8 | 5 |
Зіна П. | 0,7 | 5 |
Міша Д. | 1,1 | 4 |
Марія А. | 1,2 | 4 |
Ніна З. | 0,9 | 5 |
Надя Р. | 0,9 | 5 |
Оля П. | 0,9 | 9 |
Павло С. | 1,1 | 10 |
Римма Ю. | 1,2 | 10 |
Середній бал | 4,70 |
Виходячи з даних таблиці, можна зробити висновок про високий результаті тестування. У 14 дітей по 5 балів тому, що вони виконали завдання менш, ніж за дві хвилини. 6 дітей вклалися у часовий проміжок від 1 хв. до 1,2, тим самим набравши по 4 балів. Нижче 4 кількість балів ні в кого немає.
Визначимо рівень розвитку сприйняття форми предмета у дітей з урахуванням шкали оцінки результатів (табл. 6).
Таблиця 6. Рівень розвитку сприйняття форми дітей контрольної групи
Рівень розвитку сприйняття форми предмету | Кількість дітей |
Дуже високий | 14 |
Високий | 6 |
Середній | 0 |
Низький | 0 |
Дуже низький | 0 |
14 дітей мають дуже високим рівнем розвитку сприйняття форми предмета, так як зібрали дошку менш, ніж за 1 хв. 6 дітей показали високий рівень сприйняття форми предмета, витративши на виконання завдання трохи більше однієї хвилини.
Середній, низький і дуже низький рівень розвитку сприйняття форми предмета в контрольній групі не виявлено (табл. 6).
Таким чином, діти контрольної групи мають дуже високий і високий рівень розвитку сприйняття форми.
Обстежуємо рівень просторового сприйняття дітей контрольної групи, використовуючи методику «Чим залатати килимок?».
Результати обстеження також представимо в таблиці (табл. 7).
Таблиця 7. Результати обстеження рівня розвитку просторового сприйняття дітей контрольної групи
Ім'я дитини | Час, витрачений на виконання завдання, сек. | Оцінка, бали |
Ганна З. | 32 | 4 |
Алія А. | 29 | 5 |
Андрій С. | 31 | 4 |
Антон М. | 28 | 5 |
Борис Л. | 27 | 5 |
Василь Г. | 34 | 4 |
Віра Д. | 29 | 5 |
Гена Ж. | 27 | 5 |
Діма Ю. | 31 | 4 |
Дарина А. | 27 | 5 |
Єгор М. | 32 | 4 |
Женя В. | 31 | 4 |
Зіна П. | 29 | 5 |
Міша Д. | 32 | 4 |
Марія А. | 27 | 5 |
Ніна З. | 28 | 5 |
Надя Р. | 32 | 4 |
Оля П. | 29 | 5 |
Павло С. | 31 | 4 |
Римма Ю. | 29 | 5 |
Середній бал | 4,55 |
Виходячи з даних таблиці 7, зробимо наступні висновки
Просторове сприйняття дітей розвинене дещо гірше, ніж сприйняття кольору, форми і величини. Всього 11 дітей набрали по 5 балів, виконавши завдання менш ніж за 30 сек. 9 дітей вклалися у часовий проміжок від 30 сек. до 34, тим самим набравши по 4 бали.
У той же час ні в однієї дитини контрольної групи немає балів менше 4.
Визначимо рівень розвитку сприйняття форми предмета у дітей з урахуванням шкали оцінки результатів (табл. 8).
Таблиця 8. Рівень розвитку сприйняття простору дітей контрольної групи
Рівень розвитку сприйняття простору | Кількість дітей |
Дуже високий | 11 |
Високий | 9 |
Середній | 0 |
Низький | 0 |
Дуже низький | 0 |
11 дітей мають дуже високим рівнем розвитку сприйняття простору, так як «залатали килимок» менш, ніж за 30 сек. 9 дітей показали високий рівень сприйняття простору, витративши на виконання завдання більше 30 сек.
Середній, низький і дуже низький рівень розвитку просторового сприйняття в контрольній групі не виявлено (табл. 6).
Таким чином, в контрольній групі володіють:
- 16 дітей дуже високим і 4 - високим рівнем розвитку сприйняття кольору;
- 15 дітей дуже високим та 5 високим рівнем розвитку сприйняття величини предмета;
- 14 дітей дуже високим і 6 високим рівнем розвитку сприйняття форми;
- 11 дітей дуже високим і 9 - високим рівнем розвитку просторового сприйняття.
Отже, при використанні методик на визначення рівня сприйняття кольору, величини, форми і простору в контрольній групі не було виявлено жодної дитини із середнім, низьким і дуже низьким рівнем сенсорного розвитку. Рівень розвитку сприйняття більше 50% дітей - дуже високий.
3.2 Особливості сенсорного розвитку дітей із загальним недорозвитком мовлення (третій рівень мовного розвитку)
На підставі протоколів обстеження (Додаток 3) у таблиці 9 представлено результати обстеження рівня сформованості колірного сприйняття дітей експериментальної групи за допомогою методики «Закрась малюнок».
Таблиця 9. Результати обстеження колірного сприйняття дітей експериментальної групи
Ім'я дитини | Час, витрачений на виконання завдання, хв. | Кількість помилок у виборі кольору, шт. | Оцінка, бали |
Олена С. | 5,1 | 1 | 3 |
Андрій Є. | 7,1 | 2 | 2 |
Артем В. | 5,2 | 1 | 3 |
Валя М. | 5,2 | 1 | 3 |
Віктор С. | 5,1 | 1 | 3 |
Вадим Р. | 10,2 | 3 | 1 |
Гена Р. | 5,1 | 1 | 3 |
Діма О. | 7,1 | 3 | 1 |
Іван Д. | 5,3 | 1 | 3 |
Катя В. | 7,1 | 2 | 2 |
Кіра Л. | 5,4 | 1 | 3 |
Олена З. | 5,1 | 1 | 3 |
Люда Ж. | 5,1 | 1 | 3 |
Міша Р. | 5,1 | 1 | 3 |
Раю В. | 7,9 | 3 | 1 |
Роман К. | 5,6 | 1 | 3 |
Рінат Г. | 7,1 | 2 | 2 |
Світла З. | 5,1 | 1 | 3 |
Світла Е. | 7,2 | 2 | 2 |
Світла Н. | 7,2 | 2 | 2 |
Середній бал | 2,45 |
Виходячи з даних таблиці, можна сказати, що більшість дітей набрали по три бали - 12 осіб, тобто вони виконали завдання, допустивши не більше однієї помилки, і витративши на виконання завдання від 5 до 7 хвилин.
За два бали набрали 5 дітей: вони допустили по дві помилки, витративши на виконання завдання понад 7 хвилин.
Три бали набрали троє дітей, які допустили по три помилки.
Визначимо рівень розвитку колірного сприйняття у дітей з урахуванням шкали оцінки результатів (табл. 10).
Таблиця 10. Рівень розвитку колірного сприйняття дітей експериментальної групи
Рівень розвитку колірного сприйняття | Кількість дітей |
Дуже високий | 0 |
Високий | 0 |
Середній | 12 |
Низький | 5 |
Дуже низький | 3 |
Таким чином, в експериментальній групі дуже високим і високим рівнем розвитку колірного сприйняття ніхто з дітей не має.
Середній рівень розвитку сприйняття кольору мають 12 дітей.
Низький і дуже низький рівень розвитку сприйняття кольору в експериментальній групі мають відповідно 5 і 3 дитини (табл. 10).
Таким чином, діти експериментальної групи мають в основному середній рівень розвитку сприйняття кольору.
Результати обстеження рівня розвитку сприйняття дітьми експериментальної групи величини предмета на основі методики «Тест з пірамідкою» представлені в таблиці 11.
Таблиця 11. Результати обстеження рівня розвитку сприйняття величини дітей експериментальної групи
Ім'я дитини | Кількість допущених помилок, шт. | Час, витрачений на виконання завдання, хв. | Оцінка, бали |
Олена С. | 2 | 1,0 | 3 |
Андрій Є. | 4 | 1,0 | 1 |
Артем В. | 4 | 1,0 | 1 |
Валя М. | 4 | 1,0 | 1 |
Віктор С. | 5 | 1,0 | 1 |
Вадим Р. | 2 | 1,0 | 3 |
Гена Р. | 3 | 1,0 | 2 |
Діма О. | 3 | 1,0 | 2 |
Іван Д. | 2 | 1,0 | 3 |
Катя В. | 3 | 1,0 | 2 |
Кіра Л. | 4 | 1,0 | 1 |
Олена З. | 2 | 1,0 | 3 |
Люда Ж. | 3 | 1,0 | 2 |
Міша Р. | 3 | 1,0 | 2 |
Раю В. | 3 | 1,0 | 2 |
Роман К. | 2 | 1,0 | 3 |
Рінат Г. | 3 | 1,0 | 2 |
Світла З. | 3 | 1,0 | 2 |
Світла Е. | 3 | 1,0 | 2 |
Світла Н. | 2 | 1,0 | 3 |
Середній бал | 2,15 |
Таким чином, всі діти виконували завдання з пірамідкою рівно 1 хвилину, тобто весь відведений на завдання час. Якісний аналіз результатів показав, що 5 дітей допустили більше 3-х помилок, тим самим заробивши 1 бал; 7 дітей допустили 3 помилки, отримавши по 2 бали, решта 8 дітей допустили по 2 помилок і отримали по 3 бали.
Визначимо рівень розвитку сприйняття величини у дітей з урахуванням шкали оцінки результатів згідно з методикою (табл. 12).
Таблиця 12. Рівень розвитку сприйняття величини дітей експериментальної групи
Рівень розвитку сприйняття величини предмета | Кількість дітей |
Дуже високий | 0 |
Високий | 0 |
Середній | 8 |
Низький | 7 |
Дуже низький | 5 |
Таким чином, дані таблиці 12 дозволяють зробити висновок про те, що діти експериментальної групи в основному мають низький або середній рівень розвитку сприйняття величини предмета (відповідно 7 та 8 дітей). 5 дітей мають дуже низьким рівнем сприйняття величини предмета.
Високий і дуже високий рівень розвитку сприйняття величини предмета в експериментальній групі не виявлено (табл. 12).
Далі ми визначили рівень розвитку сприйняття форми предмету з допомогою «Тесту з геометричними фігурами». Зведені результати дослідження рівня розвитку сприйняття дітьми експериментальної групи форми предмета представлені в табл. 13.
Таблиця 13. Результати обстеження рівня розвитку сприйняття форми предмету дітей експериментальної групи
Ім'я дитини | Час, витрачений на виконання завдання, хв. | Оцінка, бали | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Олена С. | 2,7 | 3 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Андрій Є. | 3,2 | 2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Артем В. | 5,1 | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Валя М. | 5,1 | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Віктор С. | 5,0 | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вадим Р. | 3,2 | 2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Гена Р. | 5,6 | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Діма О. | 5,3 | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Іван Д. | 3,2 | 2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Катя В. | 2,4 | 3 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кіра Л. | 5,2 | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Олена З. | 5,1 | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Люда Ж. | 3,2 | 2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Міша Р. | 5,1 | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Раю В. | 5,4 | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роман К. | 3,2 | 2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рінат Г. | 5,2 | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Світла З. | 2,4 | 3 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Світла Е. | 3,2 | 2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Світла Н. | 5,3 | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Середній бал
Виходячи з даних таблиці 13, можна зробити такі висновки. Більше п'яти хвилин виконували завдання 11 дітей, їм було дано по одному балу. Ті діти, які вклалися в проміжок від 3 до 4 хвилин, отримали по 2 бали (6 чол.). Три дитини впоралися із завданням менше ніж за 3 хвилини, отримали по 3 бали. Визначимо рівень розвитку сприйняття форми предмета у дітей з урахуванням шкали оцінки результатів (табл. 14). Таблиця 14. Рівень розвитку сприйняття форми дітей експериментальної групи
Дуже високим і високим рівнем розвитку сприйняття форми предмета в експериментальній групі не володіє ніхто. Середній рівень спостерігається у 3 дітей, низький - у 6, і найбільше - у 11 дітей спостерігається дуже низький рівень розвитку сприйняття форми. Таким чином, діти експериментальної групи мають дуже низький, низький та середній рівень розвитку сприйняття форми. Обстежуємо рівень просторового сприйняття дітей експериментальної групи, використовуючи методику «Чим залатати килимок?». Результати обстеження представимо в таблиці (табл. 15). Таблиця 15. Результати обстеження рівня розвитку просторового сприйняття дітей експериментальної групи
Виходячи з даних таблиці 15, можна зробити такі висновки Тільки дві дитини впоралися із завданням менше ніж за 50 сек, тим самим отримавши по 3 балів. 10 дітей отримали по 2 бали, тому що впоралися із завданням за 50-60 секунд, 8 дітей отримали по 1 балу, тому що в них виконання завдання зайняло 60-70 секунд. Визначимо рівень розвитку сприйняття форми предмета у дітей з урахуванням шкали оцінки результатів (табл. 16). Таблиця 16. Рівень розвитку сприйняття простору дітей експериментальної групи
8 дітей мають дуже низьким рівнем розвитку сприйняття простору, так як впоралися із завданням більш ніж за 60 сек. 10 дітей показали низький рівень сприйняття простору. І лише у 2 дітей спостерігається середній рівень сприйняття простору Таким чином, в експериментальної групи мають: - 3 дитини - дуже низьким, 5 - низьким, 12 - середнім рівнем розвитку колірного сприйняття. - 5 дітей - дуже низьким, 7 - низьким, 6 - середнім рівнем розвитку сприйняття величини. - 11 дітей - дуже низьким, 6 - низьким, 3 - середнім рівнем розвитку сприйняття форми. - 8 - дуже низьким, 10 - низьким, 2 - середнім рівнем розвитку просторового сприйняття. При використанні методик на визначення рівня сприйняття кольору, величини, форми і простору в експериментальній групі не було виявлено жодної дитини з високим і дуже високим рівнем сенсорного розвитку. 3.3 Порівняльний аналіз сенсорного розвитку дітей без мовних патологій та дітей із загальним недорозвиненням мови Проведемо порівняльний аналіз результатів тестування обох груп дітей з метою виявити наявність відхилень сенсорного розвитку дітей без мовних патологій та дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Для цього складемо відповідні таблиці і розрахуємо середній бал по групі, набраний дітьми в ході одного дослідження за формулою середньої арифметичної. Складемо зведену таблицю середніх балів, набраного дітьми при тестуванні з допомогою методик в ході тестування. Результати розрахунків представлені в таблиці 17. Таблиця 17. Середньогрупові показники стану сенсорних функцій дітей
Таким чином, середній бал при тестуванні колірного сприйняття дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) складає 2,45 бала, що нижче середнього балу контрольної групи (4,8 бала) на 2,35 бала. Тобто спостерігається відхилення колірного сприйняття між дітьми без мовних патологій (контрольної) і дітьми з загальним недорозвитком мовлення розвитку (експериментальної групи). Середній бал при тестуванні сприйняття величини предмета дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) складає 2,15 бала, що нижче середнього балу контрольної групи (4,75 бала) на 2,6 бали. Тобто спостерігається відхилення сприйняття величини предмета між дітьми без мовних патологій (контрольної) і дітьми з загальним недорозвитком мовлення розвитку (експериментальної групи). Середній бал при тестуванні сприйняття форми предмету дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) становить 1,6 бала, що нижче середнього балу контрольної групи (4,7 бала) на 3,1 бала. Тобто спостерігається значне відхилення сприйняття форми предмета між дітьми без мовних патологій (контрольної) і дітьми з загальним недорозвитком мовлення розвитку (експериментальної групи). Середній бал при тестуванні просторового сприйняття дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) становить 1,6 бала, що нижче середнього балу контрольної групи (4,55 бали) на 2,95 бала. Тобто спостерігається значне відхилення просторового сприйняття між дітьми без мовних патологій (контрольної) і дітьми з загальним недорозвитком мовлення розвитку (експериментальної групи). Зобразимо отримані дані графічно (рис. 1).
Рис. 1. Середньогрупові показники сформованості сенсорних функцій дітей контрольної та експериментальної груп Складемо зведену таблицю виявлених рівнів розвитку сприйняття кольору в обох групах дітей за методикою «Закрась малюнок» (див. табл. 2 і 10) (табл. 18). Таблиця 18. Рівень розвитку сприйняття кольору дітей контрольної та експериментальної груп
Кількість виявлених у контрольній групі дітей з дуже високим рівнем розвитку сприйняття кольору при тестуванні за допомогою методики «Закрась малюнок» становить 16 людини, в експериментальній групі таких дітей не виявлено; з високим рівнем - 4 особи, в експериментальній групі дітей з високим рівнем колірного сприйняття немає. У той час як із середнім, низьким і дуже низьким рівнем розвитку сприйняття кольору дітей у контрольній групі немає, в експериментальній групі з середнім рівнем виявлено 12 осіб, з низьким -5, з дуже низьким - 3 людини. Зобразимо результати обстеження графічно (рис. 2).
Рис. 2. Рівень розвитку сприйняття кольору дітей контрольної та експериментальної груп На малюнку 2 видно, що у дітей контрольної групи спостерігається перевага дуже високого і високого рівня розвитку сприйняття кольору. У той час як у дітей експериментальної групи спостерігається переважання середнього, низького і дуже низького рівня розвитку сприйняття кольору. Даний факт підтверджує дослідження фахівців в галузі сенсорного розвитку дітей без патологій мови і з загальним недорозвитком мовлення [24]. Складемо зведену таблицю виявлених рівнів розвитку сприйняття величини предмета в обох групах дітей за методикою «« Тест з пірамідкою »(див. табл. 4 і 12) (табл. 19). Таблиця 19. Рівень розвитку сприйняття величини предмета дітей контрольної та експериментальної груп
Виходячи з таблиці 19, можна зробити висновок, що кількість виявлених в контрольній групі дітей з дуже високим рівнем розвитку сприйняття величини предмета, виявлених при тестуванні за допомогою методики «Тест з пірамідкою» - 15 чоловік, в експериментальній групі таких дітей не виявлено; з високим рівнем розвитку сприйняття величини предмета в контрольній групі 5 дітей, в експериментальній - нікого. Кількість виявлених у контрольній групі дітей з середнім, низьким і дуже низьким сприйняттям предмета не виявлено, у той час як в експериментальній групі дітей із середнім рівнем розвитку сприйняття величини предмета - 8 осіб, з низьким -7, і з дуже низьким - 5 осіб. Це пов'язано з тим, що діти із загальним недорозвитком мовлення (третій рівень мовного розвитку) не можуть сприймати величину предметів так ясно, як діти без мовної патології. Даний факт підтверджується дослідженнями фахівців в області сенсорного розвитку [12]. Зобразимо результати обстеження графічно (рис. 3).
Рис. 3. Рівень розвитку сприйняття величини предмета дітей контрольної та експериментальної груп На малюнку 3 видно, що у дітей контрольної групи спостерігається перевага дуже високого і високого рівня розвитку сприйняття величини предмета. У той час як у дітей експериментальної групи спостерігається значне переважання середнього, низького і дуже низького рівня розвитку сприйняття величини предмета. Таким чином, результати дослідження, спрямованого на виявлення рівня розвитку сприйняття величини предмета, в експериментальній групі нижче показників дітей контрольної групи, тобто спостерігається вплив розвитку мовлення на сенсорний розвиток дітей. Розглянемо результати дослідження рівня розвитку сприйняття форми дітей обох груп за методикою «Тест з геометричними фігурами» (див. табл. 6 і 14) (табл. 20). Таблиця 20.Уровень розвитку сприйняття форми предмету дітей контрольної та експериментальної груп
Виходячи з таблиці 20, можна зробити висновок, що кількість виявлених при тестуванні за допомогою методики «Тест з геометричними фігурами» дітей з дуже високим рівнем розвитку сприйняття форми предмета в контрольній групі - 11 осіб, в експериментальній групі таких дітей немає; з високим - на 9. Кількість виявлених в експериментальній групі дітей з дуже низьким рівнем розвитку сприйняття форми предмета, виявлених при тестуванні за допомогою методики «Тест з геометричними фігурами» - 8 осіб, з низьким -10, із середнім -2. У контрольній групі дітей з таким рівнем сприйняття форми предмету не виявлено. Це пов'язано з тим, що діти із загальним недорозвитком мовлення (третій рівень мовного розвитку) не можуть сприймати форму предметів так ясно, як діти без мовної патології. Даний факт підтверджується дослідженнями фахівців в області сенсорного розвитку [32]. Зобразимо результати обстеження графічно (рис. 4).
Рис. 4. Рівень розвитку сприйняття форми предмету дітей контрольної та експериментальної груп На малюнку 4 видно, що у дітей контрольної групи спостерігається перевага дуже високого і високого рівня розвитку сприйняття форми предмета. У той час як у дітей експериментальної групи спостерігається значне переважання середнього, низького і дуже низького рівня розвитку сприйняття форми предмета. Таким чином, результати тестування, спрямованого на виявлення рівня розвитку сприйняття форми предмета, в експериментальній групі нижче показників дітей контрольної групи, тобто спостерігається вплив розвитку мовлення на сенсорний розвиток дітей у сфері сприйняття форми предметів. Складемо зведену таблицю виявлених в обох групах рівнів просторового сприйняття дітей за методикою «Чим залатати килимок?» (Див. табл. 8 і 16) (табл. 21). Таблиця 21. Рівень розвитку просторового сприйняття дітей контрольної та експериментальної груп
Кількість виявлених у контрольній групі дітей з дуже високим рівнем розвитку просторового сприйняття при тестуванні за допомогою методики «Чим залатати килимок?» Склало 11 осіб, з високим - 9 осіб. В експериментальній групі дітей з дуже високим і високим рівнем розвитку просторового сприйняття не виявлено. Дітей із середнім, низьким і дуже низьким рівнем розвитку просторового сприйняття в контрольній групі при тестуванні за допомогою методики «Чим залатати килимок?» Не виявлено. В експериментальній групі з середнім рівнем розвитку виявлено 2 людини, з низьким - 10 осіб, з дуже низьким - 8 дітей. Зобразимо результати обстеження графічно (рис. 5).
Рис. 5. Рівень розвитку просторового сприйняття дітей контрольної та експериментальної груп На малюнку 5 видно, що в основному діти контрольної групи мають дуже високим і високим рівнем розвитку просторового сприйняття, діти експериментальної групи - дуже низьким і низьким. Таким чином, результати тестування просторового сприйняття в експериментальній групі нижче результатів дітей контрольної групи, тобто спостерігається вплив розвитку мови на розвиток просторового сприйняття дітей. Таким чином, висунуті в цьому дослідженні гіпотези знайшли своє підтвердження. 1. Рівень розвитку колірного сприйняття у дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) нижче, ніж у дітей без мовних патологій: середній бал при тестуванні колірного сприйняття дітей експериментальної групи склав 2,45 бала, що нижче середнього балу контрольної групи (4,8 бала) на 2,35 бала. У дітей експериментальної групи з дуже низьким і з низьким рівнем розвитку сприйняття при виконанні завдання виникали складності у визначенні кольору олівця, у дітей із середнім рівнем - у визначенні відтінку кольору в тих ситуаціях, коли виникала необхідність вибирати відтінок серед олівців одного і того ж кольору. Дані тестування підтверджують Коломинский Я.Л., Панько Е.А., Ігумнов С.А. [16]. 2. Рівень розвитку сприйняття величини предмета у дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) нижче ніж у дітей без мовних патологій: середній бал при тестуванні сприйняття величини предмета дітей експериментальної групи склав 2,15 бала, що нижче середнього балу контрольної групи (4,75 бала ) на 2,6 бали. Діти експериментальної групи з середнім рівнем розвитку сприйняття величини предмета не могли визначити величину кілець піраміди в середині піраміди, коли кільця по діаметру практично однакові, але легко визначали найбільше (нижнє) і найменше кільце. У дітей з дуже низьким і низьким рівнем сприйняття проблеми виникали відразу, при знаходженні самого великого кільця. Висновки тесту підтверджують дослідження К.М. Гуревича [12]. 3. Рівень розвитку сприйняття форми предмета у дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) нижче ніж у дітей без мовних патологій: середній бал при тестуванні сприйняття форми предмету дітей експериментальної групи становить 1,6 бала, що нижче середнього балу контрольної групи (4,7 бали ) на 3,1 бала. У дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) з середнім рівнем розвитку сприйняття форми не виникало труднощів із знаходженням однакових половинок однієї і тієї ж фігури, але вони важко було у виборі таких самих форм на дошці, по черзі прикладаючи форми до різних отворів, перш, ніж знаходили потрібне. Діти з низьким і дуже низьким розвитком сприйняття форми не могли знайти половинки від однієї фігури вже на першому етапі. Дані дослідження відповідають твердженням С. Г. Савченко [32]. 4. Рівень розвитку просторового сприйняття у дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) нижче ніж у дітей без мовних патологій: середній бал при тестуванні просторового сприйняття дітей експериментальної групи становить 1,6 бала, що нижче середнього балу контрольної групи (4,55 бала) на 2,95 бала. Тут діти експериментальної групи всіх рівнів не відразу могли визначити відповідний малюнок. 4. Напрями сенсорного розвитку дітей із загальним недорозвитком мовлення (третій рівень мовного розвитку) Виходячи з результатів дослідження, в ході корекційної роботи з дітьми з ОНР (третій рівень мовного розвитку) треба розв'язувати корекційні завдання, спрямовані на розвиток сенсорної сфери дитини, яка включає: - Розвиток зорового і дотикального сприйняття форм: розрізнення, називання, класифікацію, трансформація форм; - Розвиток зорового і дотикального сприйняття просторових відносин: розуміння, називання, орієнтування, трансформація; - Розвиток зорового і дотикального сприйняття величин: розрізнення, називання, класифікацію, трансформація, порівняння за величиною, рядообразованіе за величиною [10]; - Розвиток зорового сприйняття кольорів: розрізнення, називання кольорів, класифікація за кольором, рядообразованіе за інтенсивністю кольору [16]. Сенсорний розвиток дитини має самостійне значення, так як забезпечує отримання чітких уявлень про навколишній світ і одночасно з цим становить фундамент загального розумового розвитку дитини, яке неможливе без опори на повноцінне сприйняття [31]. При первинному обстеженні піддослідних дітей, ми виявили, що основна частина з них значно відстає не тільки в мовному розвитку, а й у формуванні сенсорного розвитку та процесу сприйняття (не знають назв і не розрізняють основні кольори спектру, не володіють поняттями форми, величини і порівняльними операціями з ними і т.д.), тому нами був розроблений комплекс завдань, спрямованих на освоєння дітьми сприйняття кольору, форми, величини, простору, для корекції сенсорного розвитку дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) 4-5 років. Завдання розроблялися на основі методики М. Соловйової «Пізнавальні ігри на піску» [34]. 1. Вправа «Кубики» МЕТА: Розвивається сприйняття величини, кольору, за однією ознакою і за двома ознаками; ОБЛАДНАННЯ: кубики різних розмірів і різних кольорів. Можна використовувати пірамідки, відерця, матрьошки. Інструкція: завдання виконується спільно з дитиною у формі ігрового діалогу. А. Ти любиш грати? А пустувати? Можна мені пустувати? (Дорослий розкидає кубики на підлозі). Б. Допоможи мені, будь ласка, підняти кубики, дай найбільший кубик, самий маленький. А тепер великий червоний ... Маленький жовтий і т.д. 2. Вправа «Чудові віконця» МЕТА: формування сенсорної функції сприйняття кольору, форми ОБЛАДНАННЯ: 12 прямокутних кольорових карток (основні кольори і їх відтінки); 5 карток різної форми (коло, овал, прямокутник, квадрат, прямокутник). Інструкція: завдання виконується спільно з дитиною у формі ігрового діалогу. А. Один чарівник побудував палац з «чудесними віконцями». Щоб знайти своє віконце, треба знати кольору і форми. Давай розглянемо ці віконця і спробуємо назвати колір і форму. (Картки розкладаються на столі і дитина називає кожне віконце). Б. А тепер вибери своє «віконце», яке тобі найбільше подобається за кольором, формою. 3. Вправа «Чарівні картинки». МЕТА: Цілісність сприйняття образу, розвиток просторового сприйняття. ОБЛАДНАННЯ: а) три картинки: 1-я розрізана на дві частини; 2-а - на чотири частини, 3-я на шість частин; б) серія сюжетних малюнків (3-4 картинки). Інструкція: у цих конвертах в мене лежать чарівні картинки. Діти намагаються їх скласти, а вони знову ламаються. Спробуй скласти картинку. (Педагог пропонує спочатку простий рівень - 2 частини, потім середній - 4 частини, останній - складний - 6 частин). 4. Вправа «Знайди і назви». МЕТА. Закріпити вміння швидко знаходити геометричну фігуру певного розміру, кольору. ОБЛАДНАННЯ: фланелеграф, 10-12 геометричних фігур (кола, квадрати, трикутники, прямокутники) різного кольору та розміру Правила. Відповідь слід відразу за питанням; називати всі зазначені в питанні ознаки (колір, розмір). Дитина, правильно і швидко показав і назвав фігуру, бере її собі. В кінці підраховують, скільки у кого фігур, оголошують переможців. Ігрові дії включають елементи цікавості, змагання. Інструкція. На фланелеграфе розкладають у безладді 10-12 геометричних фігур (кола, квадрати, трикутники, прямокутники) різного кольору і розміру. Вихователь, а потім і ведучий гру дитина каже: «Хто знайшов велике коло?», «Хто знайшов маленький синій квадрат?» І т.д. 5. Вправа «« Склади картинку » МЕТА: Розвиток у дітей геометричного уяви, просторових уявлень, закріплення знань про геометричні фігури, їх властивості. ОБЛАДНАННЯ: Аркуш паперу із зображенням геометричних фігур на відстані один від одного (Додатку 4). Інструкція: Вихователь пропонує дитині назвати предмети, що мають в будові зображену або запропоновану ним геометричну фігуру, потім складати або домалювати те, що йому цікаво 6. Вправа «Наклей» МЕТА: Розвиток у дітей геометричного уяви, просторових уявлень. ОБЛАДНАННЯ: На аркушах паперу зображуються геометричні фігури, наприклад кола різних розмірів, на відстані один від іншого. Інструкція: Педагог пропонує дитині назвати предмети, що мають в будові зображену або запропоновану ним геометричну фігуру, потім складати або домалювати те, що йому цікаво, не повторювати робіт товаришів. - Необхідно домалювати, закінчити зображення предмета, що має в своїй структурі круглу форму, наприклад, сніговика; - Необхідно домалювати, закінчити зображення предмета, що має в своїй структур трикутник, треба приєднати інші фігури і отримати при цьому будь-якої силует, наприклад, прапорець і ін 7. Вправа «Різнобарвні колечка». МЕТА: навчити дітей правильно називати основні кольори і їх відтінки, показати, що предмети можна розрізняти не тільки за формою і розміром, але і за кольором. ОБЛАДНАННЯ: кільця діаметром 4-5 см різного кольору, 5-6 невеликих коробочок, пофарбованих у ті ж кольори, що і колечка. Інструкція: педагог висипає на стіл підготовлені каблучки і просить хлопців сказати, якого вони кольору. Якщо діти при цьому роблять помилки, то назви кольорів слід вивчити наступним чином: це колечко синє, як небо або річка; цей предмет жовтого кольору, як сонечко, а це кільце червоне, як стигла вишня або малина; це - зелене, як травичка влітку . Подібні асоціації допомагають дітям не тільки запам'ятати кольори, в які пофарбовані колечка, а й добре вивчити самі назви. Коли педагог впевнений, що хлопці добре засвоїли цей матеріал, то можна трохи ускладнити завдання, розклавши колечка в підготовлені коробочки в залежності від їх кольору, тобто в червону помістити всі кільця червоного кольору, в синю - синього і т.д. Замість коробочок можна використовувати і невеликі різнокольорові палички, на які слід надягати підготовлені колечка в залежності від їх кольору (наприклад, на жовту паличку помістити колечка жовтого кольору і т.п.). При цьому розвиваються не тільки мислення, а й дрібні м'язи руки дитини. 8. Вправа «Куточки». МЕТА: Розвиток у дітей просторових уявлень, образного мислення, здатності комбінувати, конструювати, поєднувати форму і колір, складаючи об'ємну фігуру. ОБЛАДНАННЯ: 27 кубиків, склеєних по 3 так, що виходить «куточок» (Додаток 5). Куточки фарбуються в 3 кольори: 3 - в червоний, 3 - у синій, 3 - у зелений. Комбінування кольору і форми дає можливість складати візерунки, споруди, різноманітні фігури. Інструкція: Розглянути забарвлення кубиків і куточків, будова куточків. Підвести дітей до узагальнених висловлювань про забарвлення кубиків і куточків. Пояснити правила: складати з кубиків і куточків різні просторові фігури, поєднуючи колір. Використовувати для роботи повний набір. У період освоєння ігор діти складають будівлі з неповного набору. У залежності від задуму і характеру будівлі використовують 3-5 фігур (кубиків або куточків). 9. Вправа «Різнокольорове доміно». МЕТА: навчити дітей правилам гри в дитяче доміно, показати важливість підбору потрібного кольору, продовжити навчання правильного назвою квітів. ОБЛАДНАННЯ: дитяче доміно з 28 штук, в якому замість картинок квадрати пофарбовані в різні кольори (яких повинно бути 7 видів). Розподіл має відповідати цьому часу. Інструкція: педагог набирає команду гравців, в якій повинно бути не більше 4 дітей, і роздає доміно. Кожному учаснику дістається по 7 штук. Після цього один з гравців, якому дісталася картка «червоний-червоний» викладає її на стіл. Наступний учасник кладе доміно, в якому один з квадратів пофарбований у червоний колір. Далі необхідно викласти картку, щоб кольори збігалися. Якщо у дитини немає необхідного кольору, то він пропускає хід. Виграє дитина, у якої раніше за інших закінчаться картки доміно. Якщо в грі беруть участь тільки 2 або 3 дитини, то на столі повинні залишитися 14 або 7 карток, перевернутих квітами вниз. Вони будуть служити запасними для тих хлопців, у яких під час гри не виявилося потрібного кольору. Для кращого закріплення назви кольорів бажано просити дітей називати їх, коли вони викладають необхідну картку на стіл. 10. Вправа «Весела аплікація». МЕТА: закріпити знання дітей про основні кольорах, розвивати логічне мислення, мова, вміння складати предмети з підготовлених частин. ОБЛАДНАННЯ: 3 картонних трикутника зеленого кольору великого, середнього і маленького розміру (для збору ялинки), 5 картонних пелюсток для квітки червоного кольору і 1 невелика зелена смужка (для збору ромашки), картонні деталі для збору вантажного автомобіля. Інструкція: хлопці розглядають підготовлені деталі і кажуть, що можна зібрати з даних частин. Педагог уважно вислуховує кожної дитини і потім пояснює всім, що вони сьогодні будуть робити ялинку, квітка і вантажівка, показуючи при цьому підготовлені зразки. Але спочатку педагог просить дітей в одну сторону відкласти трикутники зеленого кольору, в іншу - деталі для збору квітки і окремо-то, що залишилося. Першим етапом гри хлопці повинні правильно скласти трикутники, щоб з них вийшла новорічна ялинка. Зробити це потрібно так: першим ляже на стіл найбільший трикутник, на нього зверху - середній і лише на самий верх - маленький. Зробити квітка з підготовленого матеріалу хлопці повинні самостійно, але для цього слід спочатку показати зразок. Коли діти закінчать виконання, педагогу необхідно перевірити роботу і похвалити кожної дитини. Потім діти самостійно збирають вантажівка, використовуючи для цього приготовані заздалегідь деталі, яких трохи більше, ніж це необхідно. Такий підхід до заняття допомагає хлопцям проявити фантазію і зібрати машину таким способом, як вони цього хочуть. Таким чином, комплекс розроблених за результатами дослідження завдань орієнтований на придбання сенсорного досвіду, завдяки якому діти дізнаються про свої фізичні і чуттєвих можливостях, а також про властивості речей, які їх оточують. Висновок Актуальність цього дослідження підтверджується тим, що сенсорне розвиток є основою психофізіологічного розвитку дитини, з сприйняття предметів і явищ навколишнього світу починається пізнання; всі інші форми пізнання - запам'ятовування, мислення, уява - будуються на основі образів сприйняття. Тому нормальний розумовий розвиток дітей неможливо без опори на повноцінне сприйняття предметів. Незважаючи на те, що дослідженням в області сенсорного розвитку дитини дошкільного віку займалися багато вчених, проблемам розвитку дітей з ОНР до цих пір увагу не приділялося. Мета цього дослідження: виявлення рівня сенсорного розвитку дітей без мовної патології та дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Сенсорний розвиток - це процес формування сприйняття форми, кольору, величини, простору, часу, рухів тіла, особливих властивостей предметів і явищ, цілісних предметів. У иделяют три періоди сенсорного розвитку дітей без мовних патологій: п ервий - дитинство; в торою - раннє дитинство; т ретій - дошкільний вік. У дитинстві і ранньому дитинстві накопичуються подання про колір, форму, величину. У дітей розвиваються пізнавальні вміння визначати колір, розмір, форму предметів шляхом зорового, дотикового та рухового обстеження, порівняння; дитина вчиться розуміти і використовувати в мовленні слова - назви величин і форм. У ранньому дитинстві і середньому дошкільному віці у дітей формуються сенсорні еталони - стійкі, закріплені в мові подання про колір, геометричні фігури, відносинах за величиною між кількома предметами; діти навчаються способам обстеження предметів: їх угрупованню за кольором, формою навколо зразків-еталонів, виконання все більш складних дій; розвивається аналітичне сприйняття - уміння розбиратися в поєднанні кольорів, розчленовувати форму предметів, виділяти окремі величини. Діти з першим рівнем мовного розвитку не орієнтуються в просторі та часі; не можуть назвати кольори, не маніпулюють величинами, формами. Діти з другим рівнем мовного розвитку обмежується перерахуванням безпосередньо сприймаються предметів і дій, ігноруючи їх властивості - величину, форму, колір; також не орієнтуються в просторі і в часі; одним і тим же словом можуть називати багато предметів, що мають схожість за формою, призначенням або іншими ознаками. Діти з третім рівнем мовного розвитку зазвичай вже не можуть у називання предметів, дій, ознак, якостей і станів, добре знайомих їм з життєвого досвіду, але не використовують важкі для них слова та вирази; також виникають труднощі у визначенні простору, часу. Для досягнення мети ми проводили обстеження двадцяти дітей старшого дошкільного віку з нормальним розвитком мови, з яких була сформована контрольна група, і двадцяти дітей із загальним недорозвиненням мовлення, з яких була сформована експериментальна група. Для досягнення мети і завдань дослідження нами були запропоновані методики «Закрась малюнок», «Тест з пірамідкою», «Тест з геометричними фігурами», «Чим залатати килимок?". Рівень розвитку колірного сприйняття у дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) нижче, ніж у дітей без мовних патологій: середній бал при тестуванні колірного сприйняття дітей експериментальної групи склав 2,45 бала, що нижче середнього балу контрольної групи (4,8 бала) на 2,35 бала. У дітей експериментальної групи з дуже низьким і з низьким рівнем розвитку сприйняття при виконанні завдання виникали складності у визначенні кольору олівця, у дітей із середнім рівнем - у визначенні відтінку кольору в тих ситуаціях, коли виникала необхідність вибирати відтінок серед олівців одного і того ж кольору. Рівень розвитку сприйняття величини предмета у дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) нижче, ніж у дітей без мовної патології: середній бал при дослідженні сприйняття величини предмета дітей експериментальної групи склав 2,15 бала, що нижче середнього балу контрольної групи (4,75 бала) на 2,6 бали. Діти експериментальної групи з середнім рівнем розвитку сприйняття величини предмета не могли визначити величину кілець піраміди в середині піраміди, коли кільця по діаметру практично однакові, але легко визначали найбільше (нижнє) і найменше (верхнє) кільце. У дітей з дуже низьким і низьким рівнем сприйняття проблеми виникали відразу, при знаходженні самого великого кільця. Рівень розвитку сприйняття форми предмета у дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) нижче, ніж у дітей без мовної патології: середній бал при тестуванні сприйняття форми предмету дітей експериментальної групи становить 1,6 бала, що нижче середнього балу контрольної групи (4,7 бала) на 3,1 бала. У дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) з середнім рівнем розвитку сприйняття форми не виникало труднощів із знаходженням однакових половинок однієї і тієї ж фігури, але вони важко було у виборі таких самих форм на дошці, по черзі прикладаючи форми до різних отворів, перш, ніж знаходили потрібне. Діти з низьким і дуже низьким розвитком сприйняття форми не могли знайти половинки від однієї фігури вже на першому етапі. Рівень розвитку просторового сприйняття у дітей з ОНР (третій рівень мовного розвитку) нижче ніж у дітей без мовних патологій: середній бал при тестуванні просторового сприйняття дітей експериментальної групи становить 1,6 бала, що нижче середнього балу контрольної групи (4,55 бала) на 2,95 бала. Тут діти експериментальної групи всіх рівнів не відразу могли визначити відповідний малюнок. Таким чином, результати дослідження сенсорного розвитку дітей з ОНР і без мовної патології виявили вплив розвитку мовлення на сенсорний розвиток дітей. Виходячи з результатів дослідження, в ході корекційної роботи з дітьми з ОНР (третій рівень мовного розвитку) вирішувалися корекційні завдання, спрямовані на розвиток сенсорної сфери дитини. Таким чином, мета і завдання реалізовані, гіпотеза експериментального дослідження підтверджена. Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |