[ Бюджети та їх роль в управлінському обліку ]! | Потреба в основних матеріалах, кг. (2) | Собівартість списання, грн / кг (3) | Бюджет прямих матеріальних витрат, грн. (4) = (2) х (3) | |||||
Продукт "Альфа" | Продукт "Бета" | Всього | Продукт "Альфа" | Продукт "Бета" | Всього | |||
Матеріал X | 380 | 110 | 490 | 203,5 | 77 330 | 22 385 | 99 715 | |
Матеріал У | 1900 | 880 | 2 780 | 414,2 | 786 980 | 364 496 | 1 151476 | |
Матеріал До | 950 | 0 | 950 | 240,8 | 228 760 | 0 | 228 760 | |
Матеріал Н | 0 | 2 200 | 2 200 | 307,4 | 0 | 676 280 | 676 280 | |
Матеріал З | 760 | 0 | 760 | 95,6 | 72 656 | 0 | 72 656 | |
Всього | 1 165 726 | 1 063 161 | 2228887 |
Об'єднанням бюджетів прямих матеріальних витрат і прямих витрат праці виходить бюджет прямих витрат у цілому (Табл. 2.2.10).
Таблиця 2.2.10. Бюджет (повних) прямих витрат за планом виробництва
Продукти | Бюджет прямих витрат праці | Бюджет прямих матеріальних витрат | Бюджет (повних) прямих витрат |
(1) | (2) | (3) | (4) = (2) + (3) |
Продукт "Альфа" Продукт "Бета" | 1 080 000 1 188 000 | 1 165 726 1 063 161 | 2 245 726 2 251 161 |
Всього | 2 268 000 | 2 228 887 | 4 496 887 |
Основними методами планування загальновиробничих витрат, (в розрізі окремих статей) є:
калькулювання на основі розрахунку планової ставки нарахування
технологічне нормування (наприклад, витрати на опалення і освітлення виробничих приміщень, які розраховуються виходячи з норм освітленості (обігріву) і площі виробничих приміщень); кошторисна планування (наприклад, фонд оплати праці загальновиробничих робітників);
розрахункові методи (наприклад, амортизація виробничих приміщень). Бюджет загальновиробничих витрат (ОПР) представлений нижче в Табл.2.2.11
Таблиця 2.2.11. Бюджет ОПР
Статті загальновиробничих витрат | Сума, руб. |
1) Допоміжні матеріали на загальновиробничі потреби (матеріали К, С, А, В) 2) Фонд оплати праці допоміжних (загальновиробничих) робочих 3) Витрати на опалення та освітлення виробничих приміщень 4) Амортизація устаткування і виробничих приміщень | 112 978 400 000 560000 230000 |
Всього | 1 302 978 |
Припустимо, що облік у нас ведеться за системою калькулювання граничних (змінних) витрат, тоді для обчислення повних змінних витрат та маржинального доходу за видами продукції ОПР повинні бути розподілені по окремих продуктах. Розподіл здійснюється на основі вибору бази розподілу та розрахунку ставки розподілу (відношення "величина статті ОПР / величина бази розподілу"). При цьому база розподілу повинна спочатку ставитися до окремих видів продукції і за своїм економічним або речовинним змістом відповідати распределяемой статті ОПР. Нехай після розподілу загальновиробничі витрати, пов'язані на продукт "Альфа" склали 683 866, а на продукт "Бета" - 619 112, що в сумі становить 1302978. У підсумку, бюджети прямих витрат і загальновиробничих витрат формують бюджет виробничих витрат. (Табл. 2.2.12)
Таблиця 2.2.12. Бюджет виробничих витрат.
Бюджет прямих витрат | Бюджет ОПР | Бюджет виробничих витрат | |
Продукт "Альфа" | 2 245 726 | 683 866 | 2 929 592 |
Продукт "Бета" | 2 251 161 | 619 112 | 2 870 273 |
Всього | 4 496 887 | 1 302 978 | 5 799 865 |
Далі розраховується собівартість випуску. При позамовному системі обліку (обумовленої виробничою спеціалізацією підприємства на виконанні індивідуальних замовлень) собівартість випуску розраховується в розрізі окремих завершених замовлень (після підписання акту здачі-приймання) як сума всіх накопичених витрат (поточного і минулих періодів) по даному замовленню. У серійному (потоковому і масовому) виробництві питома собівартість випуску розраховується методом середньозваженої по умовним одиницям продукції:
Питома собівартість одиниці товарного випуску | = Незавершене виробництво на початок періоду | + Валовий випуск за період | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Умовних одиниць в НЗВ поч. пер | + Умовних одиниць у валовому випуску Нехай по продукту "Альфа" і "Бета" перехідний залишок НЗВ відсутня, тобто питома собівартість одиниці товарного випуску дорівнює питомим витратам по однієї умовної одиниці валового випуску. Розрахунок питомої собівартості випуску наведений у Табл.2.2.13. Таблиця 2.2.13. Собівартість випуску
Комерційні (збутові) витрати підприємства поділяються на постійні (загальні), які не залежать від обсягу продажів, і змінні, динаміка яких пропорційна зміні величини відвантаження (продаж). На даному етапі бюджетного процесу складається проект бюджету змінних комерційних витрат (ПКР) з наступним розподілом за видами реалізованої продукції. Так, для витрат по упаковці та сортування готової продукції базою нарахування буде фізичний обсяг відвантаження (так як величина цієї статті ПКР визначається саме фізичним показником обсягу продажів). Для витрат ж на пряму рекламу, спрямованих на збільшення виручки від реалізації в цілому, базою нарахування буде вартісний обсяг продажів (планова виручка). Для транспортних витрат, що залежать від тривалості рейсів машин, базою нарахування буде планований кілометраж рейсів. Після розрахунку планової величини сукупних ПКР (припустимо, що вона дорівнює 1043660) здійснюється їх розподіл за видами продукції відповідно до встановлених базами і ставками розподілу (на продукт "Альфа" - 637 430, на продукт "Бета" - 406 230). Наступним кроком є розрахунок величини постійних витрат, які складаються з двох агрегованих статей (подбюджетов) - загальногосподарських витрат і загальних (постійних) комерційних витрат (ПКР)) Основою складання бюджету постійних витрат (Табл.2.2.14) є кошторисна планування в розрізі підрозділів ( служб) підприємства, контролюючих відповідні витрати. Собівартість реалізації окремих видів продукції калькулюється за повними змінним витратам, які належать на даний вид продукції, і включає в себе: виробничі витрати та змінні комерційні витрати. Таблиця 2.2.14. Проект бюджету постійних витрат
Величина виробничих витрат у собівартості реалізації розраховується методом середньозваженої на основі балансу відвантаження: Початкові запаси готової продукції + Випуск - Відвантаження (продажу) = Кінцева величина запасів готової продукції Даний розрахунок наведений у Табл. 2.2.15 (Додаток Д). Розрахунок собівартості реалізації (змінні витрати) за видами продукції наведено в Табл. 2.2.16. Таблиця 2.2.16. Собівартість реалізації (змінні витрати) за видами продукції
2.3 Бюджет прибутків і збитків, бюджет руху грошових коштів і баланс Таким чином, все вище складені плани, проекти є основою для формування основних бюджетів: бюджет прибутків і збитків, бюджет руху грошових коштів і баланс. Розглянемо кожну з цих форм. Бюджет доходів і витрат чи, як його ще називають, бюджет прибутків і збитків, (від англ. Income statement), є найбільш поширеним в нашій практиці і зрозумілим для розуміння керівниками будь-якого рівня управління. Призначення даного бюджету полягає в тому, щоб показати співвідношення всіх доходів (виручки) від реалізації в плановому періоді і всіх видів витрат, які планує понести в цей же період підприємство, пов'язаних з отриманням доходів і з виділенням найбільш важливих (критичних) статей витрат. Іншими словами, мова йде про структуру відпускної вартості продукції. Основний зміст бюджету доходів і витрат - показати керівникові компанії ефективність її господарської діяльності в майбутньому (чи будуть доходи перевищувати витрати). Проблема в даному випадку полягає в тому, що в цьому документі не відображається рух реальних грошових кошти. Будучи частиною бюджетної системи підприємства, даний документ, по суті, до гроші не має ніякого відношення, в прогнозі доходів і витрат, показані ті витрати, які понесе підприємство на організацію виробництва і збуту своїх виробів чи послуг. По суті даний бюджет - це прогнозування компанією структури собівартості продукції, яка випускається (точніше, її вартості за відпускними цінами), на майбутній період з виділенням змінних і умовно - постійних витрат, валовий, операційної, балансового і чистого прибутку. На відміну від обов'язкової національної форми звітності про фінансові результати, в теорії бюджетування дана форма складається і для окремих проектів, структурних підрозділів. [2. с.23]. У нашому прикладі звіт про прибутки та збитки в розрізі видів продукції будується за маржинального принципом (принципом директ-костинг), коли виділяються величини виручки, змінних витрат і операційного (маржинального) доходу по окремих видах продукції. Такий підхід дозволяє обчислювати рентабельність окремих виробничих ліній (продуктів), зіставляти взаємопов'язані показники змінних витрат і виручки в розрізі окремих видів продукції (проводити так званий аналіз "витрати-генератори витрат"), що виключно важливо для поточного та перспективного планування діяльності підприємства. [9. с.30]. Бюджет руху грошових коштів - це, по суті, план руху розрахункового рахунку і наявних коштів у касі підприємства, який відображає всі прогнозовані надходження і списання коштів в результаті господарської діяльності. Він показує можливі (передбачувані, виходячи з умов договорів або контрактів) отримання передоплати за продукцію, яка поставляється, затримки надходжень за продукцію, відвантажену раніше (дебіторська заборгованість). Важливість цього документу в бізнесі весь час зростає. Формування бюджету про доходи 7 витратах, інвестиційного плану, без ув'язки доходів і витрат у часі і за умовами надходження і використання, не дозволяє стверджувати про наявність системи бюджетування. У теорії фінансового менеджменту при плануванні руху грошових коштів потрібно дотримуватися простий рекомендації: даний бюджет повинен показувати тільки "живі" гроші, а не зобов'язання. Тому при його складанні краще орієнтуватися не на абстрактні фінансові потоки, а на реальний рух розрахункового рахунку підприємства. Баланс - або, точніше, прогноз по балансовому листу (від англ. Balancesheet) - це прогноз співвідношення всього, що має компанія в даний момент (все майно, зобов'язань споживачів та ін), тобто активів, і всього того, що підприємство має іншим, тобто пасивів (зобов'язань перед постачальниками, бюджетом, банками та інвесторами). Без розрахункового балансу неможливо отримати вихідну інформацію для фінансового аналізу та оцінки інвестиційної привабливості проекту, контракту, компанії т.п. Наприклад, не можна розрахувати більшість фінансових коефіцієнтів, також не можна приймати управлінські рішення, які стосуються розподілу прав і відповідальності в фінансовій сфері між керівниками центрів фінансової відповідальності. Відповіді на питання "Що було до початку бюджетного періоду?" і "Що залишилося після його закінчення в бізнесі?" можна отримати тільки при наявності розрахункового балансу [2. С.24]. Таким чином, ми бачимо, що процес складання бюджетів є досить таки складним і вимагає витрат сил, енергії, а також практичних навичок роботи з даного напрямку. На основі аналізу складених бюджетів та отриманих фактичних значень показників керівництво підприємства може побачити всю картину фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому та його структурних підрозділів. Розділ 3. Шляхи удосконалення бюджетування на підприємстві Розробка стратегії і тактики виробничо-господарської діяльності підприємства є найважливішим завданням для будь-якого бізнесу. У сформованих в даний час умовах функціонування господарські одиниці недостатньо приділяють уваги важливого економічного методу управління - планування. Дуже шкода, що бюджет, як інструмент планування, в діяльності вітчизняних підприємств ще не знайшов належної оцінки і застосування. На нашу думку, така ситуація у сфері бюджетування на рівні підприємств обумовлена тим, що, по-перше, нинішня система галузевого планування втратила своє значення і зруйнована. Планові розрахунки на підприємствах в більшості випадків мають миттєвий характер. Макроекономічна нестабільність в державі протягом останніх років теж не спонукає підприємства займатися довгостроковим і поточним плануванням, що звужує сферу застосування фінансового планування на підприємстві. По-друге, в період ринкових перетворень на зміну техпромфінплану прийшов бізнес-план, виражений у фінансових показниках, який є прикладом з'єднання перспективного та поточного планування при створенні нового підприємства, для розробки стратегії фінансування і залучення інвестицій або обгрунтування виробництва нових видів продукції. Однак бізнес-план - це документ, який визначає середньо-стратегічне завдання в контексті довгострокових цілей, які мають декларативний характер і містять малу кількісних оцінок. Це свідчить про те, що бізнес-план не може забезпечити точною, повною і своєчасною інформацією керівництво й економічні служби підприємства. Тому, господарська практика вимагає інших, більш дієвих методів забезпечення поточних рішень, наприклад - бюджетування. [6. С.79]. На нашу думку, впровадження бюджетування стримується через Складність у складанні бюджетів, відсутністю науково обгрунтованої методичної бази, прийнятною для вітчизняних підприємств. Вищим керівним органам, в компетенції яких є розробка і прийняття такої бази, слід подумати про це. Так, наприклад, існували ж у плановій економіці галузеві та міжгалузеві "Методичні рекомендації з розробки техпромфінплану виробничого об'єднання, підприємства ", відповідно до яких підприємства розробляли комплексний план по всіх напрямках своєї діяльності. [19. С.71]. Але для ринкових умов ці методичні рекомендації НЕ неприйнятні, тому потрібно розробити нову методичну базу. Оскільки в ринкових умовах найважливішими показниками, що характеризують ефективність кінцевих результатів стають фінансово-економічні - обсяг продажів, бюджет витрат, прибуток, рентабельність, податки, фінансові потоки, джерела фінансових інвестицій, фінансове становище підприємства, цими показниками потрібно приділяти основну увагу, тобто потрібно дбати і покращувати фінансовий менеджмент підприємства. А одним з підходів його вдосконалення і є бюджетування. Якщо говорити про вдосконалення самого бюджетування в нашій країні, то ми хочемо порекомендувати компаніям складати бюджети, розглянуті нами у другому розділі курсової роботи, для планування поточної діяльності і розвитку в нових умовах господарювання. Організація бюджетного планування - складна управлінська процедура, що охоплює співробітників всіх служб підприємства. Необхідність точного і своєчасного виконання учасниками регламентованих функцій і забезпечення їх ефективної взаємодії обумовлюють створення автоматизованої системи бюджетування. В даний час на ринку вже існують подібні системи, які можна умовно класифікувати на дві групи: програмно-методичні розробки, що складаються з набору шаблонів для MS Excel; спеціалізоване програмне забезпечення. [12. С.55]. Перша група має низьку вартість і високою гнучкістю у здійсненні фінансових розрахунків, у межах тривіальних алгоритмів і невеликих обсягів інформації. При ускладненні моделі її реалізація стає або неможливою, або втрачається вартісна привабливість. Основним же недоліком таких систем є обмеження групової роботи. Необхідно також зауважити, що легкість змін в алгоритмах розрахунку породжує таку ж легкість виникнення помилок у виробничо-фінансової моделі. Системи другої групи, як правило, усувають зазначені недоліки, дають багаторазову економію часу і зниження числа помилок у розрахунках і коригування, проте характеризуються високою вартістю адаптації та впровадження (наприклад, система бюджетного планування). Система бюджетування являє собою спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для складання річного бюджету підприємства з помісячною деталізацією і необхідно для підвищення організаційної цілісності та ефективності процесу управління на підприємстві. Система бюджетування дозволяє автоматично відстежувати ефективність виконання поставлених у процесі бюджетного планування завдань за допомогою зіставлення фактичних дій співробітників підприємства з регламентом бюджетного процесу. Особливу увагу в процесі складання бюджету надається виробничому блоку, що забезпечує детальну характеристику виробничої специфіки підприємства: визначення максимальних можливостей з випуску продукції в залежності від потужностей використовуваного обладнання, а також перетину технологічних маршрутів окремих видів виробів (конкуруючих продуктів). Складання основних операційних бюджетів базується на нормативах витрати матеріалів / комплектуючих, напівфабрикатів власного виробництва, трудових нормативи та післяопераційних розцінках. Автоматичний розрахунок бюджету підприємства, крім основних бюджетних форм, дозволяє одержати зведений план основного і допоміжного виробництва з урахуванням ранжирування попиту клієнтів і сторонніх споживачів, ранжирування пропозиції постачальників і усунення дефіциту сировини і матеріалів, визначення величини передбачуваних і нормованих запасів, виробничих потужностей з урахуванням зупинок виробництва , а також внутрішньої потреби підприємства в напівфабрикатах і продуктах допоміжного виробництва. Проводиться розрахунок собівартості виробничого плану в цілому та диференціювання за статтями і елементами витрат. Собівартість розраховується по кожному виробничому переділу, по виробах і внутрішнім комплектуючим. Розрахунку собівартості передує індивідуальна настройка методики розподілу умовно-постійних витрат. Результатами розрахунків є: прогноз сукупних доходів і витрат підприємства, прогноз руху грошових коштів, прогнозний баланс. У процесі бюджетування автоматично формуються бюджети структурних підрозділів на основі зведеного бюджету підприємства. Це досягається за допомогою закріплення всіх статей доходної та видаткової частини бюджету за центрами доходів і витрат. Після того як бюджет розроблений і прийнятий, реальні показники діяльності підприємства повинні порівнюватися із запланованими для виявлення відхилень. За оцінками фахівців, підприємства, які не формують річних бюджетів, втрачають за рік до 20% своїх доходів. [11. С.13]. Щоб уникнути подібних втрат, керівництво фірми повинно завжди мати у своєму розпорядженні достатньо достовірною інформацією про поточні та майбутні грошові потоки, постійно порівнювати бюджет з фактичними даними, аналізувати відхилення, посилювати сприятливі і зменшувати несприятливі тенденції, удосконалювати методологію планування. Забезпечення ритмічного безперервного функціонування підприємства в умовах динамічних змін потребує постійного спостереження за надходженням кошти, виділенням конкретного виду діяльності, яка забезпечує позитивний грошовий потік, прогнозування його обсягів і приблизних термінів надходження. Висновки Роль системи управлінського обліку та бюджетування полягає в тому, щоб представити всю фінансову інформацію, показати рух коштів, фінансових ресурсів, рахунків і активів підприємства в максимально універсальною і зіставною формі, представити відповідні показники господарської діяльності в найбільш прийнятному вигляді для прийняття ефективних управлінських рішень. Бюджет як інструмент фінансового планування в країнах з ринковою економікою є описом цілей компанії, визначником конкретних фінансових і операційних завдань. У первісному своєму вигляді він був розроблений як статична система взаємин, в подальшому він стає регістром еталонних показників, які порівнюються з результатами поточної діяльності. Модель продажів, функціонування виробництва і багато інших перетворюють бюджет в комплексну систему, яка дає можливість знаходити оптимальні щодо обраних критеріїв, як поточні, так і перспективні рішення у всіх сферах діяльності підприємства. Таким чином, бюджетування передбачає підготовку головного бюджету, що складається з інтегрованих бюджетів, які показують різні сторони діяльності компанії. Крім цього, в зарубіжній практиці бюджетування беруться до уваги такі чинники, як потреби покупців, рівень конкуренції, корпоративна і трудова стабільність, фактори політики і економіки та ін Безперечно, бюджет підприємства - досить складний документ за своїм змістом і вимагає від виконавців досвіду у всіх сферах його діяльності, оскільки відображає взаємодію таких сфер. Формування бюджету вимагає також зміни структури керівництва і управління підприємством, великих витрат часу і коштів. Вартість лише одних модулів комплексних комп'ютерних систем, пов'язаних з фінансовим плануванням, коливається від кількох сотень умовних одиниць до кількох тисяч. Втім, питання про те, чи потрібно впроваджувати бюджетування в господарську практику підприємств, має вирішуватися однозначно - необхідно, оскільки наявність навіть самого простого бюджету дає можливість орієнтуватися в різних аспектах фінансового управління від податкового планування до розробки резервної політику підприємства. Вважається, що бюджет - це більше, ніж рахунок грошей. Він є планом діяльності підприємства, грає мотивуючу роль у веденні бізнесу, стимулює прагнення до виконання доходної частини фінансового плану, активізує процес осмислення і переосмислення бізнесу і постановки завдань. Процес бюджетування як технологія планування, обліку і контролю за грошовими потоками та фінансовими результатами поступово проникає в організацію управління господарською та фінансовою діяльністю підприємств в Україні. Науковцям слід проводять роботу по створенню методичної бази для складання бюджетів, яка враховувала б, особливості та господарській, і фінансової діяльності вітчизняних підприємств. Дуже шкода, що не всі зараз розуміють важливість бюджетування, а, якщо і розуміють, то на багатьох підприємствах просто немає кваліфікованих фахівців з розробки бюджетів, або ж не вистачає грошових коштів, так що фірма ледве тримається на плаву. Але все - таки ми настійно рекомендуємо підприємствам складати такі бюджети, як визначення цільового обсягу продажів, план виробництва, визначення потреби в основних матеріалах, бюджет витрат праці, бюджет виробничих, адміністративних витрат, витрат на збут, калькулювання собівартості реалізації продукції за видами. Список літератури
Програми Додаток А Додаток Б Технологія складання зведеного бюджету промислового підприємства
| Пе р первинних ва р іант Звіту про прибутки та збитки (звіту про фінансові результати) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Етап 14 | Розрахунок інвестиційних потреб | 1) Кошторисна планування капітальних витрат 2) Складання довгострокового "бюджету розвитку" (інвестиційного бюджету) | Первинний варіант інвестиційного бюджету | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Етап 15 | Розрахунок величини фінансових надходжень та витрат | Складання планових балансових таблиць: руху дебіторської заборгованості; руху кредиторської заборгованості; інших активних і пасивних розрахунків | Первинний варіант бюджету руху грошових коштів | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Етап 16 | Складання прогнозного балансу на кінець бюджетного періоду | На основі фактичного балансу на початок бюджетного періоду та первинного проекту звіту про прибутки та збитки (етап 12) первинного варіанта інвестиційного бюджету (етап 13) первинного варіанту бюджету руху грошових коштів (етап 14) | Первинний проект цільового балансу (на кінець бюджетного періоду) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Етап 17 | Розрахунок величини первинного фінансового дефіциту | Визначення фінансових нормативів (коефіцієнтів) | Первинний варіант звіту про зміну фінансового стану | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Етап 18 | Коригування показників зведеного бюджету | На основі фінансових нормативів (коефіцієнтів) | Остаточні варіанти: операційного бюджету інвестиційного бюджету фінансового бюджету | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Остаточний варіант зведеного бюджету на поточний період |
Додаток В
Бюджет закупівель матеріалів
Матеріали, одиниці виміру | Залишок на 1.01.2006г. (Факт) | Потреба 2006р. (План) | Залишок на 1.04.2006г. (План) | Закупівля (план) | Прогнозна ціна закупівель (грн. за од) | Бюджет закупівель, грн. |
(1) | (2) | (3) | (4) | (5) = (3) + (4) - (2) | (6) | (7) = (5) х (6) |
Матеріал X, кг | 100 | 490 | 80 | 470 | 200 | 94 000 |
Матеріал У, кг | 450 | 2 780 | 400 | 2 730 | 400 | 1 092 000 |
Матеріал К, кг | 300 | 1 328 | 300 | 1328 | 250 | 332 000 |
Матеріал Н, кг | 400 | 2 200 | 500 | 2 300 | 300 | 690 000 |
Матеріал С, кг | 250 | 949 | 200 | 899 | 100 | 89 900 |
Матеріал А літри | 10 | 90 | 20 | 100 | 8 | 800 |
Матеріал В, пог. метри | 40 | 350 | 40 | 350 | 20 | 7 000 |
Матеріал Д, листи | 20 | 120 | 30 | 130 | 5 | 650 |
Матеріал Е, коробки | 1000 | 30 000 | 3 000 | 32 000 | 10 | 320 000 |
Матеріал І, літри | 500 | 6 000 | 1000 | 6 500 | 8 | 52 000 |
Всього | 2 678 350 |
Додаток Д
Розрахунок планової величини виробничих витрат у собівартості реалізації окремих видів продукції
Показники | Продукт "Альфа" | Продукт "Бета"
|