| Федеральне агентство з освіти Державна освітня установа вищої професійної освіти Московський державний індустріальний університет |
Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту
Курсова робота
за спеціальністю «Статистика»
на тему «Статистичне вивчення продуктивності праці на підприємстві»
Група 06Б21
Студент Є.В. Горячук
Керівник проекту
Горемикін
Тетяна Костянтинівна
Москва 2007
ЗМІСТ
1.Вступ
Теоретична частина
2.1. Поняття продуктивності праці
2.2. Прямі і зворотні величини продуктивності праці та їх взаємозв'язок
2.3. Натуральний метод вимірювання динаміки продуктивності праці,
його значення і межі застосування
2.4. Трудовий метод вимірювання динаміки продуктивності праці
2.5. вартісної метод вимірювання динаміки продуктивності праці,
його зміст і межі застосування
2.6. Показники виконання норм виробітку
Аналітична частина
3.1. Розрахунок вироблення і аналіз в динаміці
3.2. Вимір динаміки продуктивності праці
3.3. Факторний індексний аналіз
3.4. Графічний метод в аналізі динаміки
Висновок
5. Список використаної літератури
ВСТУП
Продуктивність праці є одним з найважливіших якісних показників роботи підприємства, вираженням ефективності витрат праці.
Рівень продуктивності праці характеризується співвідношенням обсягу виробленої продукції або виконаних робіт і витрат робочого часу.
Від рівня продуктивності праці залежать темпи розвитку промислового виробництва, збільшення заробітної плати і доходів, розміри зниження собівартості продукції.
Підвищення продуктивності праці шляхом механізації і автоматизації праці, впровадження нової техніки і технології практично не має меж. Тому метою аналізу продуктивності праці є виявлення можливостей подальшого збільшення випуску продукції за рахунок зростання продуктивності праці, більш раціонального використання працюючих і їх робочого часу. Виходячи із зазначених цілей виділяють, наступні завдання статистичного вивчення продуктивності праці в промисловості:
1) вимірювання рівня продуктивності праці;
2) вивчення виконання плану і динаміки продуктивності праці;
3) визначення ступеня виконання норм виробітку робітниками;
4) аналіз рівня і динаміки продуктивності праці - вивчення чинників продуктивність праці і виявлення резервів її подальшого підвищення;
Рішення перерахованих завдань дозволяє розкривати досягнення і недоліки в організації виробництва, дає можливість керівникам підприємств закріплювати досягнуті в роботі успіхи і усувати наявні недоліки.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Під продуктивністю праці розуміють випуск продукції в одиницю витрат праці. Продуктивність праці характеризує ефективність, результативність затрат праці і визначається кількістю продукції, виробленої в одиницю робочого часу, або витратами праці на одиницю виробленої продукції або виконаних робіт.
Під зростанням продуктивності праці мається на увазі економія витрат праці (робочого часу) на виготовлення одиниці продукції або додаткові обсяги виробленої продукції в одиницю часу, що безпосередньо впливає на підвищення ефективності виробництва, так як в одному випадку скорочуються поточні витрати на виробництво одиниці продукції за статтею "Заробітна плата основних виробничих робітників ", а в іншому - в одиницю часу виробляється більше продукції.
Значний вплив на зростання продуктивності праці надає впровадження досягнень науково-технічного прогресу, яке проявляється у використанні економічного обладнання і сучасної технології, що сприяє економії живої праці (зарплата) і збільшення минулої праці (амортизація). Проте приріст вартості минулої праці завжди менше, ніж економія живої праці, інакше впровадження досягнень науково-технічного прогресу економічно не виправдане (винятком є підвищення якості продукції).
Перед статистикою продуктивності праці стоять завдання:
1) вдосконалення методики розрахунку продуктивності праці;
2) виявлення факторів зростання продуктивності праці;
3) визначення впливу продуктивності праці на зміну обсягу продукції.
В економічній практиці, продуктивність праці може бути виміряна за допомогою прямих і зворотних величин.
Прямий величиною продуктивності праці є показник виробітку:
W = q / T, де
W - вироблення продукції в одиницю робочого часу;
q - випуск продукції;
T - витрати праці (люд.-годинник).
Зворотною величиною продуктивності праці є показник трудомісткості:
t = T / q, де
T - витрати праці (люд.-годинник);
t - трудомісткість виготовлення одиниці продукції.
У практиці статистики на промисловому підприємстві розраховують наступні показники виробітку залежно від витрат праці на виробництво продукції: середня годинна вироблення робітника; середній денний виробіток робітника; середня місячна (квартальна, річна) вироблення працівника промислово-виробничого персоналу (ППП). Взаємозв'язок показників середньої вироблення представлена на схемі. SHAPE \ * MERGEFORMAT
Середня місячна (квартальна, річна) вироблення працівника ППП (w) |
Середня годинна вироблення робітника (а) |
Середня тривалість ність робочого дня (b) |
Середнє число днів роботи робітника за місяць (квартал, рік) (с) |
Частка робітників у числен-ності ППП (d) |
середня денна вироблення робочого |
Середня місячна (квартальна, річна) вироблення робочого |
Середня місячна (квартальна, річна) вироблення працівника ППП |
Схема 1.1. Взаємозв'язок показників середньої вироблення
Використовуючи індексний метод аналізу, можна визначити вплив у розглянутих у схемі 1.1. чинників - співмножників на динаміку (зміна) середньої місячної (квартальної, річний) вироблення працівника промислово-виробничого персоналу в звітному періоді в порівнянні з базисним.
Так як W = abcd, то:
Jw = W1 / W0 = a1b1c1d1 / a0b0c0d0 = (a1b1c1d1 / a0b1c1d1) * (a0b1c1d1 / a0b0c1d1) * (a0b0c1d1 / a0b0c0d1) * (a0b0c0d1 / a0b0c0d0) =>
Jw = Jw (a) * Jw (b) * Jw (c) * Jw (d)
Частка від ділення чисельника і знаменника дробів характеризує процентна зміна середньої місячної (квартальної, річний) вироблення працівника промислово-виробничого персоналу під впливом відповідного фактора (a, b, c, d).
Різниця чисельника і знаменника дробів характеризує абсолютна зміна (у вартісному вираженні) середньої місячної (квартальної, річний) вироблення працівника промислово-виробничого персоналу під впливом відповідного фактора (a, b, c, d).
З розглянутої вище схеми 1.1. можна побудувати взаємозв'язку індексів годинний, денний, річного виробітку робітників у наступному вигляді:
Jсред. денний вироблення = Jсред. годинниковий вироблення * Jсред. продовж. раб.дн;
Jсред. міс. (кварт., рік.) вироблення = Jсред. денний вироблення * Jсред. числа днів роботи одного робітника за міс. (кварт., рік)
Якщо в задачі дано індекси середньої годинниковий і середньої денний вироблення, то індекс середньої тривалості робочого дня буде розрахований:
Jсред. продовж. раб.дн = Jсред. днев. вироблення / Jсред. год. вироблення;
Індекс середнього числа днів роботи одного робітника за період (місяць, квартал, рік) складе:
Jсред. числа днів роботи одного робітника за міс. (кварт., рік) = Jсред. міс. (кварт., рік.) вироблення / Jсред. днев. вироблення
Для вимірювання динаміки продуктивності праці в практиці статистики використовують три методи: натуральний, трудовий і вартісний.
Натуральний метод застосовується для вимірювання динаміки продуктивності праці за умови випуску однойменної і порівнянної продукції з базисним періодом продукції. Перевага цього методу - простота розрахунку, наочність, об'єктивність вимірювання рівня продуктивності праці. Використовують натуральні та умовно-натуральні показники продукції. Вони дають можливість визначити рівень і динаміку продуктивності праці за окремими видами однорідної продукції.
Натуральний метод найбільш точно відповідає змісту категорій праці. Він відображає ефективність конкретної праці при виробництві конкретних видів продукції.
Але він може застосовуватися тільки на підприємствах, дільницях, виробництвах, у галузях, де виробляється однорідна продукція або ведеться облік витрат робочого часу за кожним видом виробленої продукції. Такий метод застосовується на підприємствах транспорту, у видобувній, обробній промисловості, при характеристиці окремих видів робіт у будівництві, транспортному і сільському господарстві, при аналізі виконання норм виробітку групами робітників, що виконують однакові операції.
При виробництві різнорідної продукції натуральні показники не можуть бути використані для узагальнення рівня і динаміки продуктивності праці.
Якщо порівнюються підприємства, що випускають однакову продукцію, що розрізняються по повноті циклу виробництва, то натуральні показники продуктивності праці виявляються непорівнянними. Перехід на випуск однойменних виробів підвищеної якості при однаковому обсязі виробництва не відбивається в натуральних показниках продуктивності праці.
Індекс продуктивності праці в цьому випадку визначається за формулою:
Jнат. = W1 / W0 * 100%, де
W1 і W0 - вироблення продукції відповідно у звітному і базисному періодах, шт., Кг і т.п.
Застосування натурального методу вимірювання динаміки продуктивності праці обмежено, тому що в рідкісних випадках на промисловому підприємстві може випускатися продукція однойменна і порівнянна з базисним періодом.
Трудовий метод застосовується для вимірювання динаміки продуктивності праці за умови приготування равноіменной, але порівнянної з базисним періодом продукції. Трудові показники продуктивності засновані на вимірі обсягу виробленої продукції в нормо-годинах робочого часу. Трудові показники продуктивності визначаються по одному або декількох видів однорідної продукції. Соизмеритель різних видів продукції або робіт при цьому є нормативна трудомісткість, яка відображає витрати праці на випуск одиниці продукції.
Індекс продуктивності праці визначається за формулою:
Jтруд. = Σq1t0 / Σq1t1 * 100%, де
q1 - продукція звітного періоду, шт,;
t1 - трудомісткість виготовлення одиниці продукції відповідно у звітному і базисному періодах, год.
Трудовий метод вимірювання динаміки продуктивності праці більш широко застосуємо, ніж натуральний, так як передбачає випуск багатономенклатурної, порівнянної з базисним періодом продукції.
Вартісний метод застосовується для вимірювання динаміки продуктивності праці, коли враховується вся продукція підприємства, а не тільки порівнянна з базисним періодом. Вартісний метод можна вважати універсальним для вимірювання динаміки продуктивності праці.
Вартісні показники продукції дозволяють одержати узагальнюючі характеристики продуктивності праці по підприємствах, галузях економіки та економічним районам. При використанні грошових вимірників продукції для вивчення динаміки продуктивності праці або при характеристиці виконання планових завдань необхідно усувати вплив зміни цін, тобто використовувати дані про вартість виробленої продукції в порівнянних цінах.
Вартісний метод отримав своє поширення на рівні міністерств, галузей, територій, промисловості в цілому. Важливе значення вартісного показника продуктивності праці - можливість його розрахунку за будь-якою номенклатурі його найменування. Це і дає можливість отримання зведених характеристик у розрізі галузей макроекономіки.
Індекс продуктивності праці в цьому випадку визначається за наступною формулою:
Jстоім. = (ΣQ1 (p) / T1) / (Σ Q0 (p) / T0) * 100%, де
Q1 (p) і Q0 (p) - обсяг продукції у фіксованих оптових цінах підприємства відповідно за звітний та базисний періоди4
T1 і T0 - витрати праці на виробництво продукції (чол.-години; люд.-дні; середня спискова чисельність робітників або ППП).
Важливим питанням у вивченні продуктивності туди на промисловому підприємстві є визначення ступеня виконання норм виробітку. існує 4 способи визначення ступеня виконання норм виробітку робітниками:
а) зіставлення фактичного виробітку (W1) зі встановленою за нормою (Wн);
б) зіставленням нормативної трудомісткості (tн) з фактичною трудомісткістю (t1);
в) зіставлення загальної кількості виробленої продукції (q = W1T1) з тим її кількістю, яке могло бути вироблено за той же час при встановленій нормі виробітку (WнT1);
г) зіставленням кількості робочого часу, призначеного за нормою на фактично вироблену продукцію (q1tн), з фактично витраченого часу на ту ж продукцію (q1t1 = T1).
АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
Під продуктивністю праці розуміють випуск продукції в одиницю витрат праці. Продуктивність праці може бути виміряна за допомогою прямих і зворотних величин.
Прямий величиною продуктивності праці є показник виробітку:
W = q / T, де
W - вироблення продукції в одиницю робочого часу;
q - випуск продукції;
T - витрати праці (люд.-годинник).
Зворотною величиною продуктивності праці є показник трудомісткості:
t = T / q, де
T - витрати праці (люд.-годинник);
t - трудомісткість виготовлення одиниці продукції.
Покажемо розрахунок прямих і зворотних величин продуктивності праці за даними таблиці 1.
Таблиця 1.
| Показники | Умовні позначення | Базисний період | Звітний період | Темп росту,% |
| Виготовлено деталей, тис. шт. | q | 60 | 80 | 133,3 |
| Витрати праці, чол.-год. | T | 120 | 100 | 83,3 |
| Середня годинна виробка, шт. | W | 0,5 | 0,8 | 160,0 |
| Трудомісткість виготовлення однієї деталі, годину. | t | 2,0 | 1,25 | 62,5 |
W0 = 60 / 120 = 0,5 шт.;
W1 = 80 / 100 = 0,8 шт.
Показники трудомісткості відповідно склали:
t0 = 120 / 60 = 2 год.;
t1 = 100 / 80 = 1,25 год.
Показники вироблення і трудомісткості взаємопов'язані. Якщо W0 = 0,5, то t0 = 1 / 0,5 = 2,0; Якщо W1 = 0,8, то t1 = 1 / 0,8 = 1,25.
Ланцюгові показники темпу росту відповідно склали:
Тр (q) = 80 / 60 * 100 = 133,3%;
Тр (T) = 100 / 120 * 100 = 83,3%;
Тр (W) = 0,8 / 0,5 * 100 = 160,0%;
Тр (t) = 1,25 / 2,0 * 100 = 62,5%.
Для вимірювання динаміки продуктивності праці в практики статистики використовують три методи: натуральний, трудовий і вартісний.
Натуральний метод використовується для вимірювання динаміки продуктивності праці за умови випуску однойменної і порівнянної з базисним періодом продукції. Індекс продуктивності праці в цьому випадку визначається за формулою:
Jнат. = W1 / W0 * 100%, де
W1 і W0 - вироблення продукції відповідно у звітному і базисному періодах, шт., Кг і т.п.
Jнат. = 0,8 / 0,5 * 100 = 160,0%;
Застосування натурального методу для вимірювання динаміки продуктивності праці показує нам, що продуктивність праці збільшилася на 60% (160,0-100).
Трудовий метод застосовується для вимірювання динаміки продуктивності праці за умови приготування равноіменной, але порівнянної з базисним періодом продукції. Індекс продуктивності праці визначається за формулою:
Jтруд. = Σq1t0 / Σq1t1 * 100%, де
q1 - продукція звітного періоду, шт,;
t1 - трудомісткість виготовлення одиниці продукції відповідно у звітному і базисному періодах, год.
Jтруд. = Σ80 * 2 / Σ80 * 1,25 * 100%
Jтруд. = 160 / 100 * 100% = 160%
Застосування трудового методу для вимірювання динаміки продуктивності праці показує нам, що продуктивність праці збільшилася на 60% (160,0-100).
Вартісний метод застосовується для вимірювання динаміки продуктивності праці, коли враховується вся продукція підприємства, а не тільки порівнянна з базисним періодом. Індекс продуктивності праці в цьому випадку визначається за наступною формулою:
Jстоім. = (ΣQ1 (p) / T1) / (Σ Q0 (p) / T0) * 100%, де
Q1 (p) і Q0 (p) - обсяг продукції у фіксованих оптових цінах підприємства відповідно за звітний та базисний періоди4
T1 і T0 - витрати праці на виробництво продукції (чол.-години; люд.-дні; середня спискова чисельність робітників або ППП).
Індекс годинниковий вироблення робітників:
Jчас = (36544 / 3283597) / (36881 / 3180374) * 100%
Jчас = 0,01 / 0,01 * 100% = 100%
Індекс денного виробітку робітників:
Jдн. = (36544 / 415119) / (36881 / 400119) * 100%
Jдн. = 0,09 / 0,09 * 100% = 100%
Індекс річного виробітку робітника:
Jгод = (36544 / 1749) / (36881 / 1688) * 100%
Jгод = 20,9 / 21,8 * 100% = 95,9%
Індекс річного виробітку працівника ППП:
Jгод = (36544 / 2190) / (36881 / 2128) * 100%
Jгод = 16,7 / 17,3 * 100% = 96,5%
Індекси вартовий і денного виробітку показали нам, що годинна і денна вироблення працівника щодо базисного періоду залишилася незмінною. При цьому за допомогою індексу річного виробітку робітника, ми побачили, що за рік вироблення робочого знизилася на 4,1% (95,9 - 100) в порівнянні з базисним періодом. А індекс річного виробітку працівника ППП показав нам, що вироблення працівника ППП, також знизилася на 3,5% (96,5 - 100) в порівнянні з базисним періодом.
Факторний індексний аналіз
Використовуючи індексний метод аналізу, можна визначити вплив на динаміку середньої місячної (квартальної, річний) вироблення працівника у звітному періоді в порівнянні з базисним.
Розглянемо приклад розрахунку наведених індексів за даними таблиці 2.
Таблиця 2.
Загальна зміна середньої річного виробітку працівника ППП у звітному періоді в порівнянні з базисним за рахунок впливу всіх факторів (abcd) складе:
Jw = a1b1c1d1 / a0b0c0d0 = 0,01 * 7,9 * 237,3 * 0,8 / 0,01 * 7,9 * 260,7 * 0,8 =
= 15 / 16,5 * 100% = 90,9%
ΔW = 15 - 16,5 = - 1,5 тис. руб.
Зміна середньої річного виробітку працівника ППП за рахунок фактора (a), тобто середньої годинниковий вироблення, складе:
Jw (a) = a1b1c1d1 / a0b1c1d1 = 0,01 * 7,9 * 237,3 * 0,8 / 0,01 * 7,9 * 237,3 * 0,8 =
= 15 / 15 * 100% = 100%
ΔW (a) = 15 - 15 = 00,0 тис. руб.
Зміна середньої річного виробітку працівника ППП за рахунок фактора (b), тобто середньої тривалості робочого дня, складе:
Jw (b) = a0b1c1d1 / a0b0c1d1 = 0,01 * 7,9 * 237,3 * 0,8 / 0,01 * 7,9 * 237,3 * 0,8 =
= 15 / 15 * 100% = 100%
ΔW (b) = 15 - 15 = 00,0 тис. руб.
Зміна середньої річного виробітку працівника ППП за рахунок фактора (с), тобто середнього числа днів роботи одного робітника за рік, складе:
Jw (с) = a0b0c1d1 / a0b0c0d1 = 0,01 * 7,9 * 237,3 * 0,8 / 0,01 * 7,9 * 260,7 * 0,8 =
= 15 / 16,5 * 100% = 90,9%.
ΔW (з) = 15 - 16,5 = - 1,5 тис. руб.
Зміна середньої річного виробітку працівника ППП за рахунок фактора (d), тобто частки робітників у кількості ППП, складе:
Jw (d) = a0b0c0d1 / a0b0c0d0 = 0,01 * 7,9 * 260,7 * 0,8 / 0,01 * 7,9 * 260,7 * 0,8 =
= 16,5 / 16,5 * 100% = 100%.
ΔW (d) = 16,5 - 16,5 = 00,0 тис. руб.
Правильність проведених розрахунків підтверджують наступні тотожності:
Jw = Jw (a) * Jw (b) * Jw (с) * Jw (d);
90,9% = 1 * 1 * 0,909 * 1 * 100%
ΔW = W (a) + W (b) + W (з) + W (d);
- 1,5 = 00,0 + 00,0 - 1,5 + 00,0.
Загальний висновок факторного індексного аналізу продуктивності праці в розглянутому прикладі зводиться до наступного. Середня річна вироблення працівника у звітному періоді в порівнянні з базисним знизилася на 9,1% (90,9 - 100), або на 1,5 тис. крб., В тому числі:
За рахунок не збільшення середньої годинниковий вироблення робочого на (100,0-100) середня річна вироблення працівника не збільшилася.
За рахунок не збільшення середньої тривалості робочого дня (100,0-100) середня річна вироблення працівника не збільшилася.
За рахунок зменшення середнього числа днів роботи одного робітника за рік на 9,1% (90,9-100) середня річна вироблення працівника знизилася на 1,5 тис. руб.
За рахунок не збільшення частки робітників в чисельності ППП
(100,0-100) середня річна вироблення працівника не збільшилася.
Так як, не відбулося позитивного вплив трьох чинників: «a», «b», «d», вплив четвертого фактора «c» виявилося вирішальним, внаслідок чого відбулося у цілому зниження середньої річного виробітку працівника у звітному періоді в порівнянні з базисним.
Графічний метод в аналізі динаміки
Застосувавши графічний метод в аналізі динаміки порівняємо динаміку показників вироблення працівника ППП, звітного періоду з базисним, покажемо на рис. 1.
ВИСНОВОК
Індекси вартовий і денного виробітку показали нам, що годинна і денна вироблення працівника щодо базисного періоду залишилася незмінною. При цьому за допомогою індексу річного виробітку робітника, ми побачили, що за рік вироблення робочого знизилася на 4,1% (95,9 - 100) в порівнянні з базисним періодом. А індекс річного виробітку працівника ППП показав нам, що вироблення працівника ППП, також знизилася на 3,5% (96,5 - 100) в порівнянні з базисним періодом.
Застосування натурального методу для вимірювання динаміки продуктивності праці показує нам, що продуктивність праці збільшилася на 60% (160,0-100).
Застосування трудового методу для вимірювання динаміки продуктивності праці показує нам, що продуктивність праці збільшилася на 60% (160,0-100).
Доцільно для нашого підприємства використовувати натуральний метод вимірювання динаміки продуктивності праці, тому що наше підприємство випускає однойменну продукцію і цей спосіб є найзручнішим для нас.
Загальний висновок факторного індексного аналізу продуктивності праці в розглянутому прикладі зводиться до наступного. Середня річна вироблення працівника у звітному періоді в порівнянні з базисним знизилася на 9,1% (90,9 - 100), або на 1,5 тис. крб., В тому числі:
За рахунок не збільшення середньої годинниковий вироблення робочого на (100,0-100) середня річна вироблення працівника не збільшилася.
За рахунок не збільшення середньої тривалості робочого дня (100,0-100) середня річна вироблення працівника не збільшилася.
За рахунок зменшення середнього числа днів роботи одного робітника за рік на 9,1% (90,9-100) середня річна вироблення працівника знизилася на 1,5 тис. руб.
За рахунок не збільшення частки робітників в чисельності ППП (100,0-100) середня річна вироблення працівника не збільшилася.
Так як, не відбулося позитивного вплив трьох чинників: «a», «b», «d», вплив четвертого фактора «c» виявилося вирішальним, внаслідок чого відбулося у цілому зниження середньої річного виробітку працівника у звітному періоді в порівнянні з базисним.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Волков О.І., Скляренко В.К. Економіка підприємства: Курс лекцій. -М.: ИНФРА - М, 2004.
2. Горемикін Т.К. Статистика. Частина 2. Статистика промисловості: Навчальний посібник. - М.: МІІР, 2008.
3.Гусаров В.М. Статистика. Підручник. - М.: Юніті-дана, 2001
4. Чернова Т.В. Економічна статистика: Навчальний посібник. - Таганрог: ТРТУ, 2003.
Вартісний метод застосовується для вимірювання динаміки продуктивності праці, коли враховується вся продукція підприємства, а не тільки порівнянна з базисним періодом. Індекс продуктивності праці в цьому випадку визначається за наступною формулою:
Jстоім. = (ΣQ1 (p) / T1) / (Σ Q0 (p) / T0) * 100%, де
Q1 (p) і Q0 (p) - обсяг продукції у фіксованих оптових цінах підприємства відповідно за звітний та базисний періоди4
T1 і T0 - витрати праці на виробництво продукції (чол.-години; люд.-дні; середня спискова чисельність робітників або ППП).
Індекс годинниковий вироблення робітників:
Jчас = (36544 / 3283597) / (36881 / 3180374) * 100%
Jчас = 0,01 / 0,01 * 100% = 100%
Індекс денного виробітку робітників:
Jдн. = (36544 / 415119) / (36881 / 400119) * 100%
Jдн. = 0,09 / 0,09 * 100% = 100%
Індекс річного виробітку робітника:
Jгод = (36544 / 1749) / (36881 / 1688) * 100%
Jгод = 20,9 / 21,8 * 100% = 95,9%
Індекс річного виробітку працівника ППП:
Jгод = (36544 / 2190) / (36881 / 2128) * 100%
Jгод = 16,7 / 17,3 * 100% = 96,5%
Індекси вартовий і денного виробітку показали нам, що годинна і денна вироблення працівника щодо базисного періоду залишилася незмінною. При цьому за допомогою індексу річного виробітку робітника, ми побачили, що за рік вироблення робочого знизилася на 4,1% (95,9 - 100) в порівнянні з базисним періодом. А індекс річного виробітку працівника ППП показав нам, що вироблення працівника ППП, також знизилася на 3,5% (96,5 - 100) в порівнянні з базисним періодом.
Факторний індексний аналіз
Використовуючи індексний метод аналізу, можна визначити вплив на динаміку середньої місячної (квартальної, річний) вироблення працівника у звітному періоді в порівнянні з базисним.
Розглянемо приклад розрахунку наведених індексів за даними таблиці 2.
Таблиця 2.
| Показники | Одиниці виміру | Умовні позначення | Базисний рік | Звітний рік |
| Товарна продукція у фіксованих оптових цінах підприємства | Тис. руб. | Q | 36881 | 36544 |
| Середня облікова чисельність ППП У тому числі робочих | Чол. Чол. | T Tp | 2128 1688 | 2190 1749 |
| Відпрацьовано робітниками людино-днів | Чел.-дн. | Tд | 400119 | 415119 |
| Відпрацьовано робітниками людино-годин | Люд.-год. | Тч | 3180374 | 3283597 |
| Середня годинна вироблення робочого | Тис. руб | а = Q / Tч | 0,01 | 0,01 |
| Середня тривалість робочого дня | Година | b = Тч / Тд | 7,9 | 7,9 |
| Середнє число днів роботи одного робітника за рік | Дн. | з = Тд / Тр | 260,7 | 237,3 |
| Частка робітників у кількості ППП | d = Тр / Т | 0,8 | 0,8 | |
| Середня річна вироблення працівника ППП | Тис. руб. | W = abcd | 16,5 | 15 |
Jw = a1b1c1d1 / a0b0c0d0 = 0,01 * 7,9 * 237,3 * 0,8 / 0,01 * 7,9 * 260,7 * 0,8 =
= 15 / 16,5 * 100% = 90,9%
ΔW = 15 - 16,5 = - 1,5 тис. руб.
Зміна середньої річного виробітку працівника ППП за рахунок фактора (a), тобто середньої годинниковий вироблення, складе:
Jw (a) = a1b1c1d1 / a0b1c1d1 = 0,01 * 7,9 * 237,3 * 0,8 / 0,01 * 7,9 * 237,3 * 0,8 =
= 15 / 15 * 100% = 100%
ΔW (a) = 15 - 15 = 00,0 тис. руб.
Зміна середньої річного виробітку працівника ППП за рахунок фактора (b), тобто середньої тривалості робочого дня, складе:
Jw (b) = a0b1c1d1 / a0b0c1d1 = 0,01 * 7,9 * 237,3 * 0,8 / 0,01 * 7,9 * 237,3 * 0,8 =
= 15 / 15 * 100% = 100%
ΔW (b) = 15 - 15 = 00,0 тис. руб.
Зміна середньої річного виробітку працівника ППП за рахунок фактора (с), тобто середнього числа днів роботи одного робітника за рік, складе:
Jw (с) = a0b0c1d1 / a0b0c0d1 = 0,01 * 7,9 * 237,3 * 0,8 / 0,01 * 7,9 * 260,7 * 0,8 =
= 15 / 16,5 * 100% = 90,9%.
ΔW (з) = 15 - 16,5 = - 1,5 тис. руб.
Зміна середньої річного виробітку працівника ППП за рахунок фактора (d), тобто частки робітників у кількості ППП, складе:
Jw (d) = a0b0c0d1 / a0b0c0d0 = 0,01 * 7,9 * 260,7 * 0,8 / 0,01 * 7,9 * 260,7 * 0,8 =
= 16,5 / 16,5 * 100% = 100%.
ΔW (d) = 16,5 - 16,5 = 00,0 тис. руб.
Правильність проведених розрахунків підтверджують наступні тотожності:
Jw = Jw (a) * Jw (b) * Jw (с) * Jw (d);
90,9% = 1 * 1 * 0,909 * 1 * 100%
ΔW = W (a) + W (b) + W (з) + W (d);
- 1,5 = 00,0 + 00,0 - 1,5 + 00,0.
Загальний висновок факторного індексного аналізу продуктивності праці в розглянутому прикладі зводиться до наступного. Середня річна вироблення працівника у звітному періоді в порівнянні з базисним знизилася на 9,1% (90,9 - 100), або на 1,5 тис. крб., В тому числі:
За рахунок не збільшення середньої годинниковий вироблення робочого на (100,0-100) середня річна вироблення працівника не збільшилася.
За рахунок не збільшення середньої тривалості робочого дня (100,0-100) середня річна вироблення працівника не збільшилася.
За рахунок зменшення середнього числа днів роботи одного робітника за рік на 9,1% (90,9-100) середня річна вироблення працівника знизилася на 1,5 тис. руб.
За рахунок не збільшення частки робітників в чисельності ППП
(100,0-100) середня річна вироблення працівника не збільшилася.
Так як, не відбулося позитивного вплив трьох чинників: «a», «b», «d», вплив четвертого фактора «c» виявилося вирішальним, внаслідок чого відбулося у цілому зниження середньої річного виробітку працівника у звітному періоді в порівнянні з базисним.
Графічний метод в аналізі динаміки
Застосувавши графічний метод в аналізі динаміки порівняємо динаміку показників вироблення працівника ППП, звітного періоду з базисним, покажемо на рис. 1.
ВИСНОВОК
Індекси вартовий і денного виробітку показали нам, що годинна і денна вироблення працівника щодо базисного періоду залишилася незмінною. При цьому за допомогою індексу річного виробітку робітника, ми побачили, що за рік вироблення робочого знизилася на 4,1% (95,9 - 100) в порівнянні з базисним періодом. А індекс річного виробітку працівника ППП показав нам, що вироблення працівника ППП, також знизилася на 3,5% (96,5 - 100) в порівнянні з базисним періодом.
Застосування натурального методу для вимірювання динаміки продуктивності праці показує нам, що продуктивність праці збільшилася на 60% (160,0-100).
Застосування трудового методу для вимірювання динаміки продуктивності праці показує нам, що продуктивність праці збільшилася на 60% (160,0-100).
Доцільно для нашого підприємства використовувати натуральний метод вимірювання динаміки продуктивності праці, тому що наше підприємство випускає однойменну продукцію і цей спосіб є найзручнішим для нас.
Загальний висновок факторного індексного аналізу продуктивності праці в розглянутому прикладі зводиться до наступного. Середня річна вироблення працівника у звітному періоді в порівнянні з базисним знизилася на 9,1% (90,9 - 100), або на 1,5 тис. крб., В тому числі:
За рахунок не збільшення середньої годинниковий вироблення робочого на (100,0-100) середня річна вироблення працівника не збільшилася.
За рахунок не збільшення середньої тривалості робочого дня (100,0-100) середня річна вироблення працівника не збільшилася.
За рахунок зменшення середнього числа днів роботи одного робітника за рік на 9,1% (90,9-100) середня річна вироблення працівника знизилася на 1,5 тис. руб.
За рахунок не збільшення частки робітників в чисельності ППП (100,0-100) середня річна вироблення працівника не збільшилася.
Так як, не відбулося позитивного вплив трьох чинників: «a», «b», «d», вплив четвертого фактора «c» виявилося вирішальним, внаслідок чого відбулося у цілому зниження середньої річного виробітку працівника у звітному періоді в порівнянні з базисним.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Волков О.І., Скляренко В.К. Економіка підприємства: Курс лекцій. -М.: ИНФРА - М, 2004.
2. Горемикін Т.К. Статистика. Частина 2. Статистика промисловості: Навчальний посібник. - М.: МІІР, 2008.
3.Гусаров В.М. Статистика. Підручник. - М.: Юніті-дана, 2001
4. Чернова Т.В. Економічна статистика: Навчальний посібник. - Таганрог: ТРТУ, 2003.