Розробка технології роботи промислової сортувальної станції та здійснено розрахунок її параметрів

Криті

Пл

Пв

Цис-терни

Північна

Ск. руди

Ск. вапна

Ск. вугілля

Вивантаження

Вивантаження

Вивантаження

329

30

136

-

-

-

-

-

-

329

30

136

-

-

-

Разом:

Вивантаження

Навантаження

Надлишок

Недолік

495

-

495

-

-

-

-

-

-

-

-

-

495

-

495

-

-

-

-

-

Східна

Ск. метал-а

Ск. чавуну

Ск. прокату

Вивантаження

Навантаження

Навантаження

94

32

125

-

-

-

-

32

-

94

-

125

-

-

-

Разом:

Вивантаження

Навантаження

Надлишок

Недолік

94

157

-

63

-

-

-

-

-

32

-

32

94

125

-

31

-

-

-

-

Хі -

чна

Склад вогнетриву

Ск. коксу

Склад хімпрому

Ск. шлаку

Разом:

Вивантаження

Навантаження

Вивантаження

Навантаження

Вивантаження

Навантаження

Надлишок

Недолік

62

19

19

89

81

108

50

77

31

-

-

-

31

-

31

-

-

-

-

-

-

-

-

-

31

19

-

89

31

108

-

77

-

-

19

-

19

-

19

-

Юж -

ва

Ск. мазуту

Ск. вугілля енр

Склад запасних

Частин

Вивантаження

Вивантаження

Вивантаження

Всього по промислового кутку:

Навантаження: - 337 вагонів

Вивантаження: - 983 вагонів

Надлишок: - 786 вагонів

Недолік: - 248 вагонів

В = (N _в + N ^пер _пір) + (N _п + N ^хат _пір) (3)

де N _в, N _п - вивантаження і завантаження з промислового вузла, вагонах;

N ^хат _пір - кількість відсутніх для забезпечення навантаження порожніх вагонів;

N ^пер _пір - число відправляються з вантажної станції або з промислового вузла порожніх вагонів.

В = (337 +786) + (983 +248) = 2246 вагонів

На підставі балансової таблиці будуємо діаграму вагонопотоків.

1.4. Розрахунок потрібних розмірів руху

Характеристики електровоза ВЛ 10 і тепловоза ТЕМ 1:

ПЛ 10 [2]:

Сила тяги (F _кр) - 46000 кгс;

Розрахункова швидкість (U _р) - 46,7 км / год;

Облікова маса (Р) - 180 т;

Довжина електровоза (l _лок) - 33 м.

ТЕМ 1:

Сила тяги (F _кр) - 35400 кгс;

Облікова маса - (Р) 121 т;

Довжина електровоза (l _лок) - 17 м.

Визначення середнього значення маси брутто за формулою:

q _бр ^ср = (Σ n _k (Р _гр ^до · До _гр ^до + q _т ^к)) / Σ n _k (4)

q _т ^до - маса тари вагона до - го типу, т.

q _бр ^ср = (729 (66.0, 92 +19,2) +94 (66.0, 8 +19,2) +32 (63.0, 92 +20,9) +31 · (63.0 , 8 +23) +18 (63.0, 8 +23) +36 (60.0, 83 +23) +19 (60.0, 8 +23) +24 (61.0, 93 +24,6 ) / 983) = 78,2 тс

Визначення середньої довжини вагонів за формулою:

l _ср = (Σ n _k · l _в ^к) / Σ n _до (5)

l _у ^к - довжина вагона до-го типу, м.

l _ср = ((825.13, 93) + (30.13, 97) + (49.14, 73) + (79.12, 02)) / 983 = 14 м

Визначення питомої опір руху локомотиву за формулою:

ω ₀ ^'= 1,9 +0,01 · U +0,0003 · U ² (6)

де U - розрахункова швидкість, км / ч.

ω ₀ ^'= 1,9 +0,01 · 46,7 +0,0003 · 46,7 ² = 3,1 кгс / тс

Визначення питомого опору локомотива за формулою:

ω _^0''= 0,7 + ((3 +0,1 · U +0,0002 · U ²⁾ / q _про) (7)

де q _о - середнє навантаження на вісь;

ω _^0''= 0,7 + ((3 +0,1 · 46,7 +0,0002 · 46,7 ²⁾ / 19,55) = 1,1 кгс / тс

Визначення середнього навантаження на вісь за формулою:

q _о = q _бр ^СР / 4 (8)

q _о = 78,2 / 4 = 19,55

Визначення маси поїзда за формулою:

Q _бр = ((F _кр - P (ω ₀ ^'+ i _р) / (ω ^_0''+ i _р)) (9)

де F _кр - розрахункова сила тяги локомотива, кгс;

P - вага локомотива;

ω ₀ ^'- основне питомий опір руху локомотива в тяговому режимі з розрахунковою швидкістю;

ω _^0''- основне питомий опір руху вагонів при розрахунковій швидкості, кгс / тс;

i _р - розрахунковий підйом,% _0.

Q _бр = 46000-180 (3,1 +9) / (1,1 +9)) == 4338,8 тс

Визначення кількість завантажених вагонів у складі за формулою:

m _гр = Q _бр / q _бр ^ср (10)

m _гр = 4338,8 / 78,2 = 56 ст.

Визначення довжину навантаженого поїзда за формулою:

l _сост = m _гр · l _ср (11)

l _сост = 56.14 = 784м ≈ 850м

m _пір = (l _п - l _лок -10) / l ^ср _в (12)

l _лок - довжина локомотива, м;

l _п - корисна довжина приймально шляху, м.

m _пір = (850-33-10) / 14 = 58 ст.

Таблиця 3 - Потрібні розміри руху між станціями.

Σ В = 2354

1.5 Опис схеми промислової станції сортувальної

Опис технології роботи сортувальної станції (ПСР).

За завданням ПСС обслуговує два великих підприємства: металургійний комбінат і стройиндустрию. До станції примикання одноколійні перегони: ПСС - Північна, ПСС -

Східна, ПСС - Хімічна, ПСС - Південна, ПСС - Будівельна. Засоби поїзної зв'язку на перегонах - автоблокування. На станції все стрілочні переводи включені в електричну централізацію. Перегін ПСС обслуговує електровоз серії ВЛ10, на інших перегонах в якості вивізних локомотивів використовують локомотиви ТЕМ 1, тепловози цієї ж серії використовується на маневровій роботі. На станції ПСС парк «ВО» розташований послідовно щодо парку «СТ» (схема розташування дивитися малюнок 3).

На станцію з дороги прибувають маршрутні поїзда і передачі в розбирання. На мережу відправляються готова продукція, вся навантаження ПСС у маршрутних поїздах на три напрямки: південь, захід, схід, а так само відправляються в кільцевих маршрутах порожні вагони з під руди та коксівного вугілля, решті порожняк відправляється в розбірних поїздах.

По прибуттю з дороги з маршрутними поїздами проводиться наступні операції в парку «ВО» (за завданням): відчеплення поїзного локомотива ВЛ10, технічний огляд, комерційний огляд, приймально-здавальні операції тобто зняття вагонів з простою дороги та зарахування на простій підприємства.

Причеплення вивізного локомотива ТЕМ1 і відправлення двома частинами по 29 вагонів на станції вивантаження.

З розбірних поїздами виконуються ті ж самі операції, що і з маршрутними у міру готовності причіпляють гірковий локомотив і склад осаджують на гірку і розпускають вагони на короткі шляхи парку «СО 2». Шляхи парку «СО 2» спеціалізовані по вантажним станціям ПСС.

На шляхах «СО 2» формуються склади на адресу вантажної станції і після технічного огляду, комерційного огляду, причеплення вивізного локомотива поїзди відправляються на станцію примикання.

Вся готова продукція прибуває в розбірних поїздах у кількості 28 вагонів у парк «В» і після відчеплення вивізного локомотива, технічного і комерційного оглядів, причеплення гіркового локомотива, подаються на гірку і розпускається на довгі шляхи «СТ 1», на шляхах «СО 1» формуються маршрутні поїзди на три напрямки: південь, захід, схід, у міру готовності провадиться технічний огляд і комерційний, приймально-здавальні операції, причеплення поїзного локомотива і відправлення на мережу в обхід парку «ВО».

Після вивантаження порожні вагони, які не використовуються під здвоєні операції прибувають з вантажних станції в парк «ВО», де накопичуються до норми, а за тим у міру готовності відправляються на станції примикання. Станції обслуговують два пости ЕЦ. Електрична централізація (ЕЦ), гіркова централізація (ГАЦ), локомотівовагонное господарство для виконання всіх видів ремонту.

1.6. Розрахунок числа приймально шляхів

Число приймально шляхів для розбірних поїздів і подач визначаються за формулою:

M ^р _п-о = (К _з · n _р · t ^р _з) / 1440, (13)

де К _з - коефіцієнт запасу пропускної здатності (1,15);

n _р - середньодобове число розбірних поїздів, подач;

t ^р _з - тривалість занять шляху прийомом, обробкою і виведенням складу для формування, хв.

M ^р _п-о = (1,15 · 19.95) / 1440 = 1,4 ≈ 2 п.

t ^р _з = t _пр + t _оп + t _вив + t ^р _ож, (14)

t _пр - час приймання поїзда або подачі (5 хв.);

t _оп - час на виконання технологічних операцій з приймання поїзда і підготовка його для формування (1 хв. на вагон);

t _вив - час ходу складу на насувній шлях для розформування (4 хв.);

t ^р _{очікуван} - час простою вагону в очікуванні розформування.

t ^р _з = 5 +56 +4 +30 = 95 хв.

При передачі складу по частинах, розраховується за формулою:

t ^р _ож = (t _сміття / Р) + t _доп, (15)

де Р - число частин, на які діляться або з яких складається потяг;

t _сміття - час формування всього потяга з підбіркою вагонів у групи для подачі на вантажні станції, 30 хв.;

t _доп - додатковий простий поїзда з підбіркою на колії приймання, пов'язаних з передачею його по частинах на сортувальну витяжку.

t ^р _ож = (15 / 2) +40 +47,5 = 117,5 хв.

Σ t ^від _{очікуван} = (t ^від _{очікуван} / Р) + t _доп, (16)

Σt ^від _{очікуван} = (15 / 2) +40 = 47,5 хв.

t _доп = (Р-1) · t _інтро (17)

t _інтро - інтервал часу між останніми відправленнями на вантажні пункти частин поїзда.

t _доп = (2-1) · 40 = 40 хв.

Всього в парку ПО 4-та шляхи і 1-н ходової.

Число приймально шляхів для розбірних поїздів парк У визначаються за формулою:

M ^р _п-о = (К _з · n _р · t ^р _з) / 1440 (18)

К _з - коефіцієнт пропускної здатності, прийняти 1,15;

n _р - середньодобове число розбірних поїздів;

t ^р _з - тривалість зайнятості колії прийомом, обробкою і виведенням складу для формування.

n _р = 337/28 = 12 поїздів.

M ^р _п-о = (К _з · n _р · t ^р _з) / 1440 = (1,15 · 12.67) / 1440 = 0,6 ≈ 1 п.

t ^р _з = t _пр + t _оп + t _вив + t ^р _ож (19)

t _пр, - час приймання поїзда, 5 хвилин;

t _оп - час на виконання технічних операцій по прийому поїзда і підготовки його для розформування;

t _вив - час ходу поїзда складу на насувній шлях для розформування попереднього складу;

t ^р _{очікуван} - час простою вагонів в очікуванні формуванні та розформування попереднього складу.

t ^р _з = 5 +28 +4 +30 = 67 хв.

Так як парк «В» складається з однієї колії, то він відноситься, то він відноситься до парку «ВО».

Визначаємо число шляхів в сортувальному парку «СТ 1»:

Так як в цьому парку відбувається накопичення вагонів на мережу і формуються на 3-й напрямки: Південь, Захід, Схід. [2]

З'їзд з одного шляху складе 337 / 6 = 56,1 ≈ 57в. (6 п.)

Визначити кількість шляхів у парку «СО 2»: короткі шляхи призначені для формування складу на вантажну станцію ПСС: всього 5 станції, а з дороги приходить 430 вагонів.

470/70 = 6,7 ≈ 7 шляхів

6 шляхів чіткої спеціалізації;

1 шлях не чіткої спеціалізації;

Так як гірка переробляє протягом доби переробляється 983 році в., Необхідно передбачити 1 додатковий шлях для перестановками складів при планово-попереджувальних ремонтів або прибирання снігу. Додатковий шлях передбачаємо в парку «СТ 1».

Всього в сортувальному парку 14 шляхів.

2 Проектування гірки малої потужності на промисловій станції

2.1 Проектування і розрахунок насувній частини гірки

Насувна частина вважається від граничного стовпчика останнього стрілочного переводу предгорочной горловини парку прийому до вершини гори і її довжина повинна бути як правило, 150м. Для полегшення розчеплення вагонів і зупинки їх при припиненні розпуску перед горбом гірки робиться підйом не менше 8% ₀ на відстані не менше 50м.

Необхідна вимога, що пред'являється до профілю насувній частини - це забезпечення зрушення з місця повного складу з великовантажних вагонів гіркових локомотивів при знаходженні першого вагона перед вершиною гори.

F _{до тр} / P + Q> l _ср + ώ _кр + ώ _стор + ώ _тр, (20)

де, F _{до тр} - сила тяги локомотива при рушанні складу з місця, кгс;

P - маса маневрового локомотива, тс;

Q - розрахункова маса складу на ділянці, то;

l _ср - середній ухил на довжині складу, що зупинився перед вершиною гори,% _0;

ώ _кр - додаткове середнє питомий опір від кривих, кгс / тс;

ώ _стр - додаткове середнє питомий опір від стрілок кгс / тс;

ώ _тр - питомий опір при рушанні з місця, кгс / тс.

46000 / (180 +4338,8)> 5 +1,1 +2,6 +3,3

12,2> 12

Найменші радіуси сполучених кривих на вершині гори приймається 350 м, а на інших елементах спускної частини гірки не менше 250 м. Для запобігання саморозчеплення вагонів на вершині гори сума абсолютних величин сполучених ухилів насувній і спускний частини і не повинна перевищувати 55% _0.

2.2 Проектування і розрахунок спускної частини гірки

2.2.1 Визначення важкого шляху і висоти гірки

Сумарна питома робота сил опору, що діють на вагон при проходженні їм відстані від вершини гірки до розрахункової точки, заздрості від довжини шляху, кількості стрілочних переводів і числа кривих. Сортувальний шлях з мінімальною сумарною питомою роботою всіх сил опору називається легким, а з найбільшої сумарної питомої роботою сил опору - важким.

Питома робота сил опору, подоланих поганим бігуном при несприятливих умовах сказиваніе по кожній колії сортувального парку. Для симетричних горловин парків розрахунок можна зробити для шляхів тільки половини парку.

Розрахунок втрат енеговисоти вноситься в таблицю.

Таблиця 4 Розрахунок втрат енерговисоти

Кут повороту на стрілках береться з книги «Укладання і зміна стрілочних переводів».

Кут повороту на кривих заноситься з таблиці додатку.

Основний опір і опір середовища беруться з таблиці 5.

Опір від стрілок також беруться з «Укладання і зміна стрілочних переводів».

Додаткове питомий опір повітряного середовища визначається для одиночних вагонів визначається, за формулою:

ώ _ср = (17,8 · З _х · S) / ((273 + t ⁰⁾ q · V _р ^2), (21)

де, С _х - коефіцієнт обтічності одиночних вагонів або першого вагона в відчепі;

S - площа поперечного перерізу одиночного вагона в відчепі, м ^2;

q - маса вагона, т;

t ⁰ - розрахункова температура повітря, С ^0;

V _р ² - відносна швидкість відчепу з обліковому напрямку вітру, м / с.

ώ _ср = ((17,8 · 1,29 · 9,7) / ((273-16,9) · 19,55)) · 7,7 ² = 2,3 мс / т

Відносна швидкість відчепу з обліковому напрямку вітру, визначається за формулою:

V _р ² = V _ср ² + V _в ² +2 · V _ср · V _в · cos β (22)

де, V _ср - середня швидкість руху відчепу на ділянці спускної частини гірки, м / с;

V _в - швидкість вітру, м / с;

β - кут між напрямом вітру і віссю ділянки шляху, по якому рухається відцеп.

Отриманий дані заносимо в таблицю 5.

При β <30 ⁰ розрахунок ведеться за формулою:

α = β / 2 (23)

V _р = V _ср + V _в (24)

Таблиця 5 Основні параметри опір повітряного середовища

V _р ² = 3 ² +5,8 ² +2 · 3 · 5,8 · 0,5 = 7,7 м / с

Розрахунок висоти гірки - це різниця відміток її вершини і розрахункової точки важкого з опору шляху підгіркового парку. Розрахунок висоти гірки веду з урахуванням забезпечення проходу поганого бігуна при самих несприятливих умовах скочування (зустрічному вітрі, зимової розрахункової температури) до розрахункової точки важкого з опору шляху сортувального парку. Відстань до граничної точки приймаю 50 м.

Висота гірки визначається за формулою:

Н _р = 10 ^-3 [L _р (ώ _ср + ω ₀₎ +9 Σα +20 · n] - (V _р ² -2 · q) (24)

де, L _р - відстань від вершини гори (точка відриву відчепів) до розрахункової точки важкого з опору шляху, м;

ώ ₀ - основне питомий опір руху поганого бігуна, кгс / тс;

ώ _ср - опір повітряного середовища і вітру поганого бігуна, кгс / тс;

9 кгс / тс - додаткова питома робота сил опору розрахункового бігуна в кривих на кожен градус кута повороту;

Σα - сума кутів повороту на шляху прямування відчепу важким ділянці до розрахункової точки, включаючи кути повороту стрілочних перекладних кривих, град.;

20 кгс / тс додаткова питома робота сил ударів при проходженні по стрілочному переводу;

n - число стрілочних по шляху проходження відчепу на важкий з опору шлях;

V _р - швидкість насування складу на гірку, м / с;

q - прискорення сили ваги з урахуванням обертаючих мас вагона, м / с.

Н _р = 10 ^-3 [260.3, 8 +9 · 56,8 +20 · 4] - (0,8 ² / 2.9, 5) = 1,87 м

2.2.2 Проектування поздовжнього профілю спускної частини гірок малої потужності.

Поздовжній профіль спускної частини проектую для кожного пучка підгіркового парку з урахуванням кривизни шляхів і характеру вагонопотоку, наступного на даний пучок.

Розрахункову довжину спускної частини гірок розбиваю на чотири розрахункових ділянки поздовжнього профілю: швидкості, гальмівної позиції, стрілочної зони і сортувальних шляхів підгіркового парку.

Ухил швидкісної ділянки визначається в залежності від розрахункової висоти гірки, за формулою:

i _ск = (1000 · Н _г - i _c · l _рк - i _з · l _з - i _т · l _т) / (l _{ск-Т у)} (25)

де, i _c, i _з, i _т - ухили відповідного ділянки розрахункового сортувального шляху, стрілочної зони і гальмівної позиції;

l _рк, l _з, l _т, l _ск - довжина елементів відповідного ділянки від граничного стовпчика до розрахункової точки, стрілочної зони, гальмівної позиції і швидкості, м.

Т _в - довжина від горба до точки перелому швидкісної ділянки, м;

i _ск = (1000.1 ,87-1 · 50-1,5 · 140-7 · 52) / (60-16,5) = 29% ₀

Ухил швидкісної ділянки спускної частини гірок малої потужності приймаю можливо більш крутим, але не крутіше 40% _0. Найменший швидкісний ухил приймаємо 25% _0. Довжина швидкісної ділянки 50 м.

Т _у = (R _в · Δ i) / 2000 (25)

де, R _в - радіус вертикальної кривої, м;

Δ i - алгебраїчна різниця суміжних ухилів,% _0.

Т _у = (1000.33) / 2000 = 16,5

2.3 Розрахунок потужності гальмівних позицій

На гірках малої потужності механізовані гальмівні засоби повинні забезпечувати при сприятливих умовах скочування зупинку дуже хороших бігунів з числа чотиривісних вагонів на паркової гальмівної позиції при використанні всіх гальмівних позицій, розташованих за маршрутом скочування.

Загальна потужність гальмових засобів на гірках малої потужності визначається з виразу:

Н _о = ​​h _г + h ₀ - (ώ _0х · l _р +6,5 Σα ^о _т +20 · n) · 10 ^-3 (26)

де, h _г, l _г - висота і довжина ділянки від розрахункової вершини сортувального пристрою до кінця паркової гальмівної позиції найбільш легкого шляху, м;

h ₀ - енергетична висота, відповідна швидкість насування складу на гірку;

ώ _0х - основне питомий опір руху дуже хорошого бігуна, кгс / тс;

Σα ^о _т - сума стрілочних кутів повороту кривих ділянок колії за маршрутом прямування дуже хорошого бігуна протягом, град.;

n - число стрілочних переводів на ділянці.

Н _о = ​​1,87 +3,0 - (3,3 · 37,5 +6,5 · 34,8 +20 · 4) · 10 ^-3 =- 0,4

Загальна кількість уповільнювачів за маршрутом прямування відчепів визначається за формулою:

m _оз = Н _о / h _з (27)

де, h _з - енергетична висота поглинається вагонним сповільнювачем.

m _оз = 0,4 / 0,25 = 2 зм.

Число уповільнювачів на кожній гальмівної позиції визначається зі співвідношення її потрібної розрахункової потужності до поглинання її потрібної розрахункової потужності одного сповільнювача.

Величина потужності першої гальмівної позиції визначається за формулою:

h _з = Н _о - _{^h''т (пр) (28)}

де, _{^h''т (пр)} - проектна потужність паркової гальмівної позиції, яка дорівнює сумі енерговисоти, що поглинається всіма сповільнювачами, які проектуються для установлення на цій позиції.

h _з = 0,4 / 0,4 = 1 зм.

Висновок

Висновок: для переробки необхідного вагонопотоку в обсязі 983 році в. потрібна та кількість вагонних сповільніть, для хорошого бігуна, на один шлях сортування повинно бути 3 сповільнювача. Гірка повинна бути заввишки 1,87 м, крутизна спускної частини повинна бути 28% _0, кількості сортувальних шляхів 14, довжиною шести 850м і шести довжиною 392 м.

Список літератури:

1. Шубка В.Г. «Залізничні станції та вузли» 2002 р.

2. Савченко, Земблінов, Сатріковскій «Залізничні станції та вузли» 1984

   Додати в блог або на сайт
   
   
   Цей текст може містити помилки.
   
   Транспорт | Курсова
   127.5кб. | скачати
   

   ---

   Схожі роботи:
   Проект промислової сортувальної станції та технологія її роботи
   Розрахунок кількісних та якісних показників роботи сортувальної станції
   Організація роботи сортувальної станції
   Аналіз роботи сортувальної станції
   Організація роботи сортувальної станції 2 Технічна та
   Аналіз експлуатаційної роботи залізничної сортувальної станції Т
   Розробка зведеного планового бюджету для залізничної сортувальної станції
   Організація технології роботи вантажної станції
   Розробка і стандартизація складу та промислової технології одержання очних крапель антиалергічної