Розрахунок показників вантажоперевезень

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


Зміст

Введення

1. Вихідні дані

2. Порядок виконання курсової роботи

2.1 Розрахунок показників плану вантажних перевезень по відділенню дороги

2.2 Визначення обсягу роботи та якісних показників використання рухомого складу

2.2.1 Розрахунок обсягу роботи вагонів

2.2.2 Розрахунок роботи в тонна-кілометрах брутто

2.2.3 Розрахунок пробігу та кількості поїздів по ділянках і напрямках

2.2.4 Пробіг поїзних і маневрових локомотивів

2.2.5 Потрібних парк поїзних локомотивів

2.2.6 Робочий парк вантажних вагонів

2.2.7 Розрахунок якісних показників використання рухомого складу

Висновок

Список літератури

Введення

Перехід до ринкових відносин вимагає нових підходів до проблем формування матеріальних потоків, їх раціоналізації та визначення ролі транспорту, в тому числі і автомобільного, як основного учасника процесів відтворення, що робить істотний впливу на раціональність розміщення, обміну та ефективності суспільного виробництва.

Основними показниками використання рухомого складу, що впливають з собівартість перевезень вантажів, є навантаження навантаженого вагона, маса вантажного поїзда брутто, частка порожнього пробігу вагона до груженому, дільнична швидкість руху поїздів. Істотний вплив також надає дальність перевезень вантажів.

Вплив якісних показників використання рухомого складу на експлуатаційні витрати та собівартість має комплексний характер, оскільки зміна кожного з них відбивається на рівні ряду інших.

Мета даного курсового проекту полягає в розрахунку всіх показників відносяться до вантажоперевезень.

1. Вихідні дані

  1. Схема відділення (рис. 1.1).

2. Протяжність ділянок відділення (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Довжина ділянок відділення, км

Найменування ділянок

Протяжність

А-Б

300

Б-С

Лютий 1955

3. План навантаження і вивантаження вантажів

Таблиця 1.2 План навантаження і вивантаження вантажів, тис. т на рік

Найменування станцій і ділянок

Навантаження

Вивантаження


Кам'яного вугілля

лісу

Всього

Кам'яного вугілля

лісу

Всього

А

2140

-

2140

-

3700

3700

А-Б

960

1050

2010

-

-

-

Б

1700

-

1700

-

1920

1920

Б-С

-

-

-

1140

810

1950

З

1490

-

1490

-

2730

2730

Всього

6290

1050

7340

1140

9160

10300

4. План прийому вантажів (табл. 1.3).

Таблиця 1.3 План прийому вантажів, тис. т на рік

Найменування вантажу

Найменування станцій

Сума

Кам'яне вугілля

А



З

16500

Ліс

А

13000


З


5. Час виконання маневрових операцій поїзним локомотивом збірного поїзда на кожній зупинці 30 хв.

6. Техніко-виробничі показники (табл. 1.4, 1.5).

Таблиця 1.4 Норми простою вагонів і локомотивів

Простій вагонів під вантажний операцією, год

Простий вагонів на одній станції, год

Простий локомотивів за час обороту, год

Маса тари вагона, т

одиночної

здвоєною

з переробкою

без переробки

в основному депо

в оборотному депо

у пункті зміни бригад

всього

20

24

4

0,4

2,5

1,6

-

22

Таблиця 1.5 Техніко-економічні показники

Найменування показників

Ділянка А-Б

Ділянка Б-С


Напрямки


парне

непарне

парне

непарне

Середня маса поїзда брутто, т

3000

3000

3000

3000

Склад порожнього і збірного поїзда, ваг.

60

60

60

60

Технічна швидкість, км / год

60

65

55

60

Дільнична швидкість, км / год

50

55

45

50

Число зупинок збірного поїзда на ділянці

5

5

6

6

7. Питома вага вагонів, що проходять технічні станції без переробки, приймається в межах 30%

8. Норма переробки вагонів маневровим локомотивом на годину: місцевих 20; транзитних з переробкою від 60.

2. Порядок виконання курсової роботи

2.1 Розрахунок показників плану вантажних перевезень по відділенню дороги

Показники річного плану перевезень вантажів розраховують по одному з умовних відділень дороги, наведених у завданні (рис. 1.1, табл. 1.1).

Загальні розміри відправлення або прибуття вантажів по відділенню отримують шляхом додавання величин відправлення або прибуття вантажів на всіх станціях і ділянках.

Прийом вантажів з інших відділень, а також здачу їх на інші відділення визначають по кожному стикові пункти і в цілому по відділенню.

Перевезення по відділенню дороги складають з суми відправлення і прийому або з суми прибуття і здачі вантажу:

Р = Р gr + Р pr або Р = Р r + Р sd '

де Р-перевезення по відділенню; Р gr - відправлення вантажів; Р pr - прийом; Р r - прибуття вантажів; Р sd - здача.

Загальний обсяг перевезень розподіляють за видами сполучення. Спочатку визначають перевезення у місцевому сполученні, потім - у всіх інших.

Вивезення = відправлення - місцеве повідомлення.

Ввезення = прибуття - місцеве повідомлення.

Транзит = прийом - ввезення.

Розподіл перевезень по видах сполучення роблять за таблицею межучастковой і межстанционной кореспонденції.

Косу табл. 2.1 межучастковой і межстанционной кореспонденції вантажів складають на підставі даних про місцевій роботі станцій і ділянок (відправлення і прибуття) і на підставі даних про розміри прийому та здачі вантажів по стикових пунктах відділення дороги. У даній таблиці по горизонталі показують відправлення і прийом вантажів з розподілом по станціях і ділянках прибуття і пунктам здачі, а по вертикалі - прибуття та здачу вантажів. Загальну перевезення відділення дороги складають по вертикалі з суми відправлення та прийому, а по горизонталі - із суми прибуття і здачі.

- Вантажообіг на кожній ділянці визначають як добуток густоти руху потоку на протяжність ділянки. Для визначення густини руху потоку на ділянках за даними межучастковой і межстанционной кореспонденції будують схему вантажопотоків кожного роду вантажу. Схема вантажопотоків для кам'яного вугілля дана на рис. 2.1. Густину руху потоку по ділянках визначають як полусумму відправлення з початкової станції ділянки і прибуття на кінцеву станцію.

Таблиця 2.1 Межучастковая і Міжстанційна кореспонденції вантажів, тис. т

Найменування вантажу

Найменування станцій і ділянок

Прибуття

Здача по станціях

Всього








А

А-Б

Б

Б-С

З

Разом

А

З

Разом


Кам'яне вугілля

Відправлення А

1000

1000

1140

1140

2140


А-Б

960

960

960


Б

1700

1700

1700


З

1490

1490

1490


Разом

1000

1000

5290

5290

6290


Прийом по станції З

16500

16500

16500


Всього

1000

0

1000

0

27080

27080

29080

Ліс

Відправлення А-Б

1000

1000

50

50

1050


Прийом пі станції A

13000

13000

13000


Всього

14000

0

0

0

0

14000

50

0

50

14050

Разом по відділенню дороги

15000

50

27080

43130

Рис.2.1. Схема вантажопотоку лісу (парне напрямок)

Рис.2.2. Схема вантажопотоку кам'яного вугілля (непарна напрямок)

Примітка. Навантаження вантажів показана знаком плюс, вивантаження - знаком мінус; - густота руху потоку на ділянці.

Розміри вантажообігу по кожній дільниці, окремими напрямами і повністю по відділенню наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Густота руху потоку і пробіг вантажу

Найменування ділянок

Відстань, км

Густота руху потоку, тис. т

Вантажообіг, млн т-км



Напрямки



парне

непарне

парне

непарне

всього



кам'яне вугілля

ліс

кам'яне вугілля

ліс




А-Б

300

-

9825

19030

-

2947,5

5709

8656,5

Б-С

255

-

8025

17420

-

2046,38

4442,1

6488,5

Всього

555

-

17850

36450

-

4993,88

10151,1

15145

Середню густину потоку (середню вантажонапруженість) по відділенню визначають шляхом ділення загального пробігу вантажів на експлуатаційну довжину відділення:

f = = 15145/555 * 1000 = 27288,29

де - Вантажообіг відділення дороги; L - експлуатаційна довжина відділення.

Середню дальність перевезення отримують діленням величини вантажообігу на обсяг перевезень вантажів по відділенню:

l = = 27288,29 / 43130 * 1000 = 632,70

2.2 Визначення обсягу роботи та якісних показників використання рухомого складу

2.2.1 Розрахунок обсягу роботи вагонів

Обсяг роботи навантажених вагонів визначають кількістю вагонів і їх пробігом у межах відділення.

Число завантажених вагонів на відділенні отримують шляхом розподілу навантаження, вивантаження, прийому і здачі на всіх станціях та дільницях на статичне навантаження вагона (46 т / ваг, для кам'яного вугілля, 40 т / ваг, для лісу).

Результати розрахунків зводять в таблиці, подібні табл. 1.1, 1.2.

Таблиця 2.3. Визначення числа завантажених вагонів для навантаження і вивантаження

Найменування станцій і ділянок

Навантаження

Вивантаження


Кам'яного вугілля

лісу

Всього

Кам'яного вугілля

лісу

Всього

А

47

-

47

-

93

93

А-Б

21

26

47

-

-

-

Б

37

-

37

-

48

48

Б-С

-

-

-

25

20

45

З

32

-

32

-

68

68

Всього

137

26

163

25

229

254

Таблиця 2.4 Визначення числа завантажених вагонів при прийомі вантажу

Найменування вантажу

Найменування станцій

Сума

Кам'яне вугілля

А



З

359

Ліс

А

325


З


Для визначення пробігу завантажених вагонів необхідно побудувати схему їх руху, як і при визначенні пробігу вантажів (рис. 2.1). Пробіг вагонів розраховують у вагоно-кілометрах. Дані розрахунку заносять в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 Густота та пробіг завантажених вагонів

Найменування ділянок

Відстань,

Густота руху вагонів, тис. ваг.

Пробіг вагонів, млн ваг.-км



Напрямки



парне

непарне

парне

непарне

всього

А-Б

300

246

414

73,69

124,11

197,80

Б-С

255

201

379

51,16

96,57

147,73

Всього

555

447

793

124,85

220,68

345,52

Пробіг порожніх вагонів по відділенню утворюється з пробігу місцевих порожніх вагонів та пробігу вагонів, що перевозяться за регулювального завдання. У даній роботі розраховують пробіг лише місцевих порожніх вагонів.

Розрахунок пробігу порожніх вагонів починають з розподілу плану навантаження і вивантаження за типами вагонів. Вугілля і ліс перевозять у вагонах одного типу (у напіввагонах).

Шляхом порівняння величин навантаження і вивантаження визначають надлишок або недолік порожніх вагонів по кожній станції і дільниці (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Надлишок і недолік порожніх вагонів у місцевій роботі, тис. ваг.

Найменування станцій і ділянок

Навантаження

Вивантаження

Надлишок

Недолік

А

47

93

46

-

А-Б

47

-

-

47

Б

37

48

11

-

Б-С

-

45

45

-

З

32

68

36

-

Всього



138

47

Станції та ділянки, що мають надлишок порожніх вагонів, прикріплюють до станцій і дільниць, де їх недостатньо. При надлишку або недоліку порожніх вагонів на відділенні, пункти здачі і прийому порожняка вибирають з таким розрахунком, щоб не допустити зустрічних потоків порожніх вагонів.

На підставі даних про надлишок і недоліку порожніх вагонів на станціях і ділянках та про розміри прийому або здачі по стикових пунктів складають схему руху порожняка по відділенню (рис. 2.3, 2.4) та визначають пробіг порожніх вагонів.

Рис.2.3. Схема руху порожняка (непарна напрямок)

Рис.2.4. Схема руху порожняка (парне напрямок)

Примітка. Знаком плюс і мінус показаний надлишок і нестача порожніх вагонів по станціях і ділянках; - середня густота руху вагонів.

Пробіг порожніх вагонів визначають шляхом множення густоти потоку на довжину ділянки (табл. 2.7). Середню густоту руху порожніх вагонів по ділянках і напрямках визначають як середню арифметичну величину між відправленням вагонів з однієї дільничної станції і прибуттям їх на сусідню.

Таблиця 2.7 Пробіг порожніх вагонів

Найменування ділянок

Відстань

Густота руху порожніх вагонів, тис. ваг.

Пробіг порожніх вагонів, млн ваг.-км



Напрямки



парне

непарне

парне

непарне

всього

А-Б

300

23,00

68,50

6,90

20,55

27,45

Б-С

255

33,00

58,50

8,42

14,92

23,33

Всього

555

56,00

127,00

31,08

70,48

101,56

Результати розрахунків пробігів завантажених та порожніх вагонів зведемо в табл. 2.8.

Таблиця 2.8 Пробіг навантажених і порожніх вагонів

Найменування ділянок

Парне напрямок

Начетное напрямок

В обох напрямках


Пробіг вагонів, млн ваг.-км

Відсоток порожнього пробігу вагонів

Пробіг вагонів, млн ваг.-км

Відсоток порожнього пробігу вагонів

Пробіг вагонів,, млн ваг.-км

Відсоток порожнього пробігу вагонів


завантажених

порожніх

всього

до загального

до груженому

завантажених

порожніх

всього

до загального

до груженому

завантажених

порожніх

всього

до загального

до груженому

А-Б

73,69

6,90

80,59

8,56

9,36

124,11

20,55

144,66

14,21

16,56

197,80

27,45

225,25

12,19

13,88

Б-С

51,16

8,42

59,58

14,13

16,46

96,57

14,92

111,49

13,38

15,45

147,73

23,34

171,07

13,64

15,80

Всього

124,85

31,08

155,93

19,93

24,89

220,68

70,48

291,16

24,21

31,94

345,52

101,56

447,08

22,72

29,39

2.2.2 Розрахунок роботи в тонна-кілометрах брутто

Зробимо цей розрахунок окремо для порожніх і навантажених вагонів: для навантажених за формулою

Де - Т-км брутто завантажених вагонів; - Т-км нетто (отримані в табл. 2.2); - Т-км тари,

де q t - Середня маса тари (подано в завданні); - Вагоно-кілометри навантажені;

для порожніх за формулою

де Σ (pl) br - Т-км брутто порожніх вагонів; - Вагоно-кілометри порожні.

Розрахунок тонна-кілометрів роботи брутто завантажених та порожніх вагонів дано відповідно в табл. 2.9, 2.10.

Таблиця 2.9 Робота порожніх вагонів, т-км брутто

Найменування ділянок

Маса тари вагона, т

Пробіг порожніх вагонів, млн ваг.-км

Робота тари порожніх вагонів, млн т-км



Напрямки



парне

непарне

всього

парне

непарне

всього

А-Б

22

6,90

20,55

27,45

151,8

452,1

603,9

Б-С

22

8,42

14,92

23,34

185,24

328,24

513,48

Всього

-

31,08

70,48

101,56

337,04

780,34

1117,38

Таблиця 2.10 Робота завантажених вагонів, т-км брутто

Найменування ділянок

Пробіг вантажу, млн т-км

Пробіг навантажених вагонів, млн ваг.-км

Мас, са тари вагона, т

Пробіг тари вагона, млн т-км

Робота завантажених вагонів, т-км брутто


Напрямки


Напрямки


парне

непарне

всього

парне

непарне

всього


парне

непарне

всього

парне

непарне

всього

А-Б

2947,5

5709

8656,5

73,69

124,11

197,80

22

217,19

708,54

925,73

3164,69

6417,54

9582,23

Б-С

2046,4

4442,1

6488,475

51,16

96,57

147,73

22

104,69

428,96

533,65

2151,07

4871,06

7022,13

Всього

4993,9

10151

15144,975

124,85

220,68

345,52

-

321,89

1137,50

1459,38

5315,76

11288,60

16604,36

2.2.3 Розрахунок пробігу та кількості поїздів по ділянках і напрямках

Пробіг навантажених поїздів (табл. 2.11) визначаємо діленням тонна-кілометрів брутто на масу поїзда брутто, а пробіг порожніх поїздів (табл. 2.12) - діленням вагоно-кілометрів порожніх на склад поїзда у вагонах, загальний пробіг розраховуємо за табл. 2.13.

Розміри руху в поїздах в середньому за добу по ділянках і напрямках визначають за формулою:

де - Поездо-кілометри по ділянках і напрямах; L - Довжина ділянки; Т - число днів в планованому періоді.

Таблиця 2.11 Пробіг і кількість завантажених поїздів

Випро - нованіе ділянок

Т-км брутто, млн

Маса поїзда брутто, т

Пробіг поїздів, тис. поездо-км

Число поїздів на добу


Напрямки


парне

непарне-

парне

непарне

парне

непарне

всього

парне

непарне

А-Б

3164,69

6417,54

3000,00

3000,00

1054,90

2139,18

3194,08

7,00

11,00

Б-С

2151,07

4871,06

3000,00

3000,00

717,02

1623,69

2340,71

4,00

8,00

Всього

5315,76

11288,60

-

1771,92

3762,87

5534,79

11,00

19,00

Таблиця 2.12 Пробіг і кількість порожніх поїздів

Найменування ділянок

Ваг.-км порожніх вагонів, млн

Склад поїзда, ваг.

Пробіг поїздів, тис. поездо-км

Число поїздів на добу


Напрямки


Напрямки


парне

непарне


парне

непарне

парне

нечетно

А-Б

6,9

20,55

60

414

1233

2

6

Б-С

8,42

14,92

60

505,2

895,05

3

4

Всього

31,08

70,48

-

919,2

2128,05

5

10

Таблиця 2. 13 Загальний пробіг і кількість потягів

Найменування ділянок

Пробіг поїздів за напрямками, тис. поездо-км

В обох напрямках

Число поїздів на добу за напрямками

Число пар поїздів на добу


четному

нечетному


четному

нечетному



завантажених

порожніх

всього

завантажених

порожніх

всього


завантажених

порожніх

всього

завантажених

порожніх

всього


А-Б

1054,90

414,00

1468,90

2139,18

1233,00

3372,18

4841,08

7

2

9

11

6

17

26

Б-С

717,02

505,20

1222,22

1623,69

895,05

2518,74

3740,96

4

3

7

8

4

12

19

Всього

1771,92

919,20

2691,12

3762,87

2128,05

5890,92

8582,04

11

5

16

19

10

29

45

Таблиця 2.14 Пробіг поїзних локомотивів, тис. лок.-км

Випро - нованіе ділянок

Пробіг на чолі поїздів за напрямками

Допоміжний пробіг локомотивів



У тому числі

Всього у допоміжному пробігу

% Допоміжного пробігу до пробігу на чолі поїздів



одиночний пробіг за напрямками

пробіг у маневровій роботі

простий




парне

непарне

всього

парне

непарне

всього





А-Б

1468,9

3372,18

4841,08

1903,28

1903,28

1903,28

39,32

Б-С

1222,2

2518,74

3740,96

1296,52

1296,52

1296,52

34,66

Всього

2691,1

5890,92

8582,04

3199,8

3199,8

3199,8

37,28

2.2.4 Пробіг поїзних і маневрових локомотивів

Пробіг поїзних локомотивів складають з пробігу на чолі поїздів, подвійний тязі, одиночному проходженні, в підштовхуванні, а також з маневрового пробігу та іншого умовного пробігу. (Подвійну тягу і підштовхування за умовами курсової роботи не застосовують.)

Пробіг локомотивів на чолі поїздів дорівнює пробігу поїздів. Одиночний пробіг локомотивів визначають як різницю між кількості поездо-кілометрів в парному і непарному напрямках. Одна година маневрового пробігу прирівнюється 5 км, а вартість години простою - 1 км.

У табл. 2.14 - 2.18 дано розрахунок пробігу поїзних локомотивів.

Таблиця 2.15. Розрахунок маневрового пробігу поїзних локомотивів

Найменування ділянки

Кількість збірних вагонів на добу

Число зупинок

Час виконання маневрових операцій на одній зупинці, ч.

Час витрачений на маневрову роботу за добу

Час витрачений на маневрову роботу за рік, тис.ч

Маневровий пробіг поїзних локомотивів за рік, тис.лок.км

А-Б

3

5

0,5

7,5

2737,5

20531,25

Б-С

3

6

0,5

9

3285

29565,00

Всього

6

11

1

16,5

6022,50

50096,25

Таблиця 2.16 Кількість збірні поїздів

Найменування ділянок

Розрахунковий обсяг роботи збірних поїздів, тис. ваг. / рік

Провізна здатність збірного поїзда, тис. ваг. / рік

Кількість збірних поїздів


Напрямки


парне

непарне

парне

непарне

парне

непарне

всього

А-Б

20,9

47,20

21,90

21,90

1

2

3

Б-С

24,80

45,20

21,90

21,90

1

2

3

Всього

45,70

92,40

43,80

43,80

2

4

6

Таблиця 2.17 Розрахунок умовного пробігу (простою) поїзних локомотивів на проміжних станціях за напрямками

Найменування ділянок

Лок.-км лінійні без збірних поїздів, тис.

Vt, - км / год

V у , і км / год

Час в чистому русі, тис. год

Загальний час на ділянці, тис. год

Простій на проміжних станціях, тис. год

Умовний пробіг, тис. лок.-км


парне

непарне

всього

парне

непарне

парне

непарне

парне

непарне

всього

парне

непарне

всього

парне

непарне

всього

парне

непарне

всього

А-Б

1266,3

2967

4233,4

60

65

50

55

21,11

45,65

66,75

25,33

53,95

79,27

4,22

8,30

12,52

5345,26

24624,52

29969,79

Б-С

1019,6

2113,6

3133,2

55

60

45

50

18,54

35,23

53,77

22,66

42,27

64,93

4,12

7,05

11,16

4200,55

14890,88

19091,42

Всього

2286

5080,6

7366,6

*

*

*

*

39,64

80,87

120,52

47,98

96,22

144,20

8,34

15,34

23,69

9545,81

39515,40

49061,21

Таблиця 2.18 локомотиво-кілометри лінійні без локомотиво-кілометрів зі збірними поїздами

Найменування ділянок

Число збірних поїздів

Лок.-км зі збірними поїздами, тис. лок.-км

Лок.-км лінійні, тис. лок.-км

Лок.-км лінійні без збірних,


Напрямки


парне

непарне

парне

непарне

парне

непарне

парне

непарне

всього

А-Б

1

2

202,58

405,15

1468,9

3372,2

1266,33

2967,03

4233,36

Б-С

1

2

202,58

405,15

1222,2

2518,7

1019,63

2113,59

3133,22

Всього

2

4

405,15

810,3

2691,1

5890,9

2285,95

5080,62

7366,57

Потрібне число збірних поїздів визначають за формулою:

Nsb = Usb / fsb

Де Nsb - число збірних поїздів на добу;

Usb - розрахунковий обсяг роботи збірних поїздів, тис. ваг. / рік;

fsb - провізна, здатність збірного поїзда, тис, ваг. / рік.

Для визначення обсягу роботи збірних поїздів будують розрахункову, схему потоків навантажених і порожніх вагонів на дільницях по кожному напрямку руху (рис. 2.3).

Обсяг роботи збірного "поїзда визначають для кожної ділянки і напрямки окремо. Дорівнює він максимальну величину прибуття чи відправлення за умовною проміжної станції, розташованої в середині ділянки.

У нашому прикладі розрахунку вагонів потягу на ділянці А-Б у напрямку АБ дорівнює 21 тис. вагонів, у напрямку БА - 47 тис. вагонів. Провізна здатність збірного поїзда розраховується за формулою:

Fsb = nsb * T = 60 * 365 = 21900

де, п sb - Склад збірного поїзда, ваг.

Розрахунок необхідної кількості збірних поїздів наведено в табл. 2.16.

Для розрахунку пробігу спеціально маневрових локомотивів спочатку необхідно визначити місцеву і транзитну роботу на технічних станціях (табл. 2.19, 2.20, 2.21), а потім зробити розрахунок обсягу маневрової роботи за добу.

Таблиця 2.19 Розрахунок місцевої і транзитної роботи

Випро -

нованіе технічни-кою станції і ділянок

Місцева робота, тис.ваг.

Транзитні вагони


Навантаження

Вивантаження

Здвоїла - ні опера - ції

Один - ві опера - ції

навантажені

порожні

всього

У тому числі









Без пе - лення

З пере - риментальних

А

2140

3700

46,5

46

9300

44,8

9344,8

5606,88

3737,92

А-Б

2010

-

47,2

81

81

48,6

32,4

Б

1700

1920

37

11

7380

-

7380

4428

2952

Б-С

-

1950

45,2

125,8

125,8

75,48

50,32

З

1490

2730

32,4

35,3

21150

21150

12690

8460

Всього

7340

10300

115,9

185,2

37830

47

38081,6

22849

15232,6

Таблиця 2.20 Допоміжна таблиця для визначення транзиту завантажених вагонів, тис. ваг.

Найменування станцій

Прийом

Вивантаження

Транзит

Здача

Навантаження

Транзит

А

13000

3700

9300

50

2140

9300

Б

-

1920

7380

-

1700

7380

З

16500

2730

21150

5290

1490

21150

Всього

29500

13470

16030

5340

5330

16030

Таблиця 2.21 Допоміжна таблиця для визначення транзиту порожніх вагонів, тис. ваг.

Найменування станцій

Прийом

Недолік

Транзит

Здача

Надлишок

Транзит

А

44,80

-

44,8

50

46

44,8

Б

81

-

81


11

81

З

-

-

-

5290

81

-

Всього

125

-

125,80

5340

138

125,80

Розмір передбачуваної роботи з подачі та прибирання вагонів до місць навантаження і вивантаження за добу визначають за формулою:

де Σ z od - Кількість вагонів з поодинокими операціями;

Σ z sdu - кількість вагонів з парними операціями.

Розмір передбачуваної роботи з формування і розформування поїздів на технічних станціях за добу визначають за формулою:

- Кількість транзитних вагонів з переробкою.

Маневровий пробіг спеціальних маневрових локомотивів Обчислюють за кількістю маневрових локомотивів за умови їх роботи протягом 23,5, год на добу (для тепловозів), що залишилися 0,5 год використовують на екіпіровку і враховують як інший умовний пробіг маневрових локомотивів.

2.2.5 Потрібних парк поїзних локомотивів

Парк поїзних локомотивів визначають по витраті часу роботи локомотива на пересування поїздів, стоянки на проміжних станціях; стоянки в пунктах основного і оборотного депо, а при змінному способі на стоянки в пунктах зміни локомотивних бригад (табл. 2.23). Простий локомотивів в основному і оборотному депо даний в табл. 2.24.

Таблиця 2.23 Розрахунок часу роботи поїзних локомотивів

Найменування ділянок

Лок.-г на наскрізних поїздах і одиночному проходженні за напрямками, тис.

Лок.-год зі збірними поїздами, тис.

Час простою в основному і оборотному депо, тис. лок.-год

Загальний час, тис. лок.-год



Час у русі за напрямками

Час роботи на промежут. станціях

всього




четному

нечетному

всього

четному

нечетному

всього





А-Б

9

17

26

36,9

69,7

106,6



1,6


Б-С

7

12

19

28,7

49,2

77,9



1,6


Всього

16

29

45

65,6

118,9

184,5





Таблиця 2.24 Розрахунок простою локомотивів в основному і оборотному депо

Найменування ділянок

Число пар поїздів

Простий в основному депо, год

Простий в оборотному депо, год

Загальний час простою пари поїздів, год

Час простою локомотивів за добу, год

Простий поїзних локомотивів за рік, тис. год

А-Б

26

2,5

1,6

106,6

2558,4

933,816

Б-С

19

2,5

1,6

77,9

1869,6

682,404

Всього

45

-

184,5

4428

1616,22

Формула розрахунку робочого парку поїзних локомотивів має наступний вигляд:

М rb - Робочий парк поїзних локомотивів за добу;

Σ М t витрата часу поїзними локомотивами в рік.

2.2.6 Робочий парк вантажних вагонів

Визначають його за витратами вагоно-годин на окремі види роботи за формулою:

де Σ nt du - Час знаходження вагонів у русі (табл. 2.25);

Σ nt st - Простій вагонів на проміжних станціях (табл. 2.26);

Σ nt tr - Те ж, на технічних станціях (табл. 2.27);

Σ nt r - те ж, під вантажними операціями (табл. 2.28).

Таблиця 2.25 Розрахунок вагоно-годин у русі

Найменування ділянок

Вагоно-кілометри, млн

V t, км / год

Вагоно-години, тис.


Напрямки



парне

непарне

всього

парне

непарне

парне

непарне

всього

А-Б

73,69

124,11

197,80

60

65

4421,25

8067,07

12488,32

Б-С

51,16

96,57

147,73

55

60

2813,77

5794,04

8607,81

Всього

124,85

220,68

345,52

-

-

7235,02

13861,11

21096,12

Таблиця 2.26. Розрахунок вагоно-годин на проміжних станціях

Випро - нованіе ділянок

Вагоно-кілометри, млн

V, км / год

Вагоно-години в дорозі, тис.

Вагоно-години в русі, тис.

Вагоно-години на проміжних станціях, тис.


парне

непарне

всього

парне-

непарне

парне

непарне

всього

парне

непарне

всього


А-Б

73,69

124,11

197,80

50,00

55,00

3684,38

6825,98

10510,35

4996,88

10959,50

15956,37

5446

Б-С

51,16

96,57

147,73

45,00

60,00

2302,17

5794,04

12460,87

3306,23

9154,64

12460,87

0

Всього

124,85

220,68

345,52

-

-

5986,55

12620,02

22971,22

8303,11

20114,14

28417,25

5446

Таблиця 2.27 Розрахунок простою вагонів на технічних станціях

Найменування технічних станцій

Кількість транзитних вагонів, тис.ваг.

Норма простою вагонів, год

Вагоно-години на технічних станціях, тис.ч


З переробкою

Без переробки

З переробкою

Без переробки

З переробкою

Без переробки

Всього

А

4290

10010

4

0,4

17160

4004

21164

Б

2945,10

6871,90

4

0,4

11780,40

11780,4

2748,8

З

7235,10

16881,90

4

0,4

28940,40

28940,4

6752,76

Таблиця 2.28 Розрахунок простою вагонів під вантажними операціями

Найменування станцій і ділянок

Кількість вагонів, тис.

Норма простою

Вагоно-години простою


Зі здвоєними операціями

З одиночними операціями

Зі здвоєними операціями

З одиночними операціями

Зі здвоєними операціями

З одиночними операціями

Всього

А

2140

1560

4

0,4

8560

624

9184

А-Б


2010

4

0,4

0

804

804

Б

1700

220

4

0,4

6800

88

6888

Б-С


1950

4

0,4

0

780

780

З

1490

1240

4

0,4

5960

496

6456

Всього

5330

6980

-

-

21320

2792

24112

2.2.7 Розрахунок якісних показників використання рухомого складу

У річному плані роботи рухомого складу визначаються наступні якісні показники:

1 Порожній пробіг вагонів до груженому:

2. Відсоток порожнього пробігу вагонів до спільного пробігу:

3. Динамічна навантаження вагона робочого парку:

4. Динамічна навантаження навантаженого вагона:

5. Середня маса поїзда брутто:

де Σ NS - загальний пробіг поїздів на відділенні.

6. Допоміжний пробіг локомотивів до пробігу на чолі поїздів:

7. Допоміжний пробіг локомотивів у відсотках до загального пробігу:

8. Середньодобовий пробіг поїзних локомотивів:

де Σ mts - лінійний пробіг локомотивів

9. Середньодобова продуктивність поїзних локомотивів

де М rb - робочий парк поїзних локомотивів

10. Повний час обігу вагона в добі:

де Σ n rb - робочий парк вагонів; Σ u gr + Σ u rp - роботу відділення за рік,

Повний час обороту розчленовується на чотири елементи витрат:

час руху

де Rw повний рейс вагона; Vt - середня технічна швидкість;

час знаходження вагона на проміжних станціях

час знаходження вагона під вантажними операціями за оборот

де Tgr - середній час знаходження вагона під однією вантажною операцією;

km - коефіцієнт місцевої роботи, що показує кількість вантажних операцій, що припадають на один оборот вагона;

час знаходження вагона на технічних станціях за оборот

Де ztr - середнє число технічних станцій, що проводяться вагоном за оборот; Ttr - середнє. Час знаходження вагона на одній технічній станції Середній час знаходження вагона по одній вантажній операції:

коефіцієнт місцевої роботи

середній час знаходження вагона на одній технічній станції

середнє вагонне плече

середня кількість технічних станцій, прохідних вагонів за оборот

11 Середньодобовий пробіг вагона робочого парку

12 Середньодобова продуктивність вагона робочого парку:

13. Навантажений рейс вагона:

14. Порожній рейс вагона

Підсумки всіх вироблених розрахунків оформляють у дві підсумкові таблиці у формі табл. 2.29, 2.30.

Таблиця 2.29 Техніко-виробничі показники та пробіги рухомого складу на відділенні (вантажний рух)

Показники

Одиниця

вимірювання

Величина показника

Тонна-кілометри експлуатаційні

динамічна навантаження навантаженого вагона

динамічна навантаження вагона робочого парку

Порожній пробіг вагонів до груженому

Вагоно-кілометри загальні

Тонна-кілометри брутго

Маса поїзда брутто

Поездо-кілометри

Допоміжний пробіг локомотивів до загального:

загальний пробіг локомотивів

Лінійний пробіг локомотивів

Робочий парк поїзних локомотивів

Робочий парк маневрових локомотивів

Середньодобовий пробіг поїзних локомотивів

Добова продуктивність локомотива

млн

Т / Ваг.

млн

%

млн

млн

т

тис.

%

тис, км

тис, км

лок на добу

лок на добу

км

тис. т км брутто

15145

43,83

33,88

29,39

20,16

402,63

3000

16604

37,28

8582,04

5534,79

516

79,18

4,55

88,16

Таблиця 2.30 Показники використання вагонів вантажного парку

Показники

Одиниця

вимірювання

Величина

показника

Повний час обігу вагона

Повний час обігу вагона

Навантажений рейс вагона

Відсоток порожнього пробігу вагона до спільного пробігу

Повний рейс вагона

Дільнична швидкість

Технічна швидкість

Час перебування вагона в русі за оборот

Час перебування на проміжних станціях

Час перебування вагона під однією вантажною операцією

Коефіцієнт місцевої роботи

Час перебування вагона під вантажними операціями за оборот

Час знаходження вагона на технічній станції-Вагонне плече

Число технічних станцій, які проходить вагон за оборот

Час знаходження вагона на технічних станціях за оборот

Середньодобовий пробіг вагона

Добова продуктивність вагона робочого парку

Середньодобовий прийом завантажених вагонів

Середньодобове навантаження

Середньодобова робота відділення

Робочий парк в середньому за добу

на добу

ч

км

%

км

км / год

км / год

ч

ч

ч

ч

ч

км

од.

ч

км

т км нетто

ваг.

ваг.

ваг.

ваг.

41,60

998,40

66,96

22,72

555

50

60

9,25

1,85

6,57

2,7

17,74

0,40

3,6

3

41,60

2,3

80,41

29500

13470

5687

1652

Висновок

Перехід до ринкових відносин вимагає нових підходів до проблем формування матеріальних потоків, їх раціоналізації та визначення ролі транспорту, в тому числі і автомобільного, як основного учасника процесів відтворення, що робить істотний впливу на раціональність розміщення, обміну та ефективності суспільного виробництва.

У представленому курсовому проекті зроблено розрахунок показників плану вантажних перевезень по відділенню, визначено обсяг роботи якісних показників використання рухомого складу, розрахований: обсяг роботи вагонів, пробіг і кількість поїздів по ділянках і напрямках, пробіг поїзних і маневрових локомотивів, робочий парк вантажних вагонів

Список літератури

  1. Абрамов А.Є. "Основи аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств" / М.: Економіка і фінанси, 2004р.

  2. Артеменко В.Г. "Фінансовий аналіз" / М.: Видавництво "ДІС", 2004р.

  3. Астахов В.П. "Аналіз фінансової стійкості фірми" / М.: Вісь, 2003р.

  4. Баканов М.І., Шеремет А.Д. "Теорія економічного аналізу" / М.: Економіка і фінанси, 2002р.

  5. Баканов А.С. "Річна звітність комерційної організації" / М.: Изд-во "Бухгалтерський облік", 2000р.

  6. Балабанов І.Т. "Аналіз і планування фінансів господарюючого суб'єкта" / М.: фінанси і статистика, 1997р.

  7. Бернстайн Л.А. "Аналіз фінансової звітності" / Пер. з англ. - М.: фінанси і статистика, 2001р

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Транспорт | Курсова
206.6кб. | скачати

Схожі роботи:
Розрахунок економіческіз показників
Розрахунок статистичних показників
Розрахунок середньостатистичних показників
Розрахунок фінансових показників підприємства
Розрахунок показників електричного кола
Розрахунок техніко економічних показників
Розрахунок основних фінансових показників
Розрахунок показників капітального ремонту
Розрахунок показників прибутковості підприємства
© Усі права захищені
написати до нас