Розрахунок авторемонтного підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство Науки та Освіти України
Кафедра експлуатації та ремонту машин
Курсова робота
з дисципліни «Технологія виробництва і ремонту машин»
Виконав студент гр.
Перевірив

ЗМІСТ
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .. 3
1 Проектування авторемонтного підприємства ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4
1.1 Виробнича структура підприємства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... 4
1.2 Схема КР машини ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 6
1.3 Розрахунок виробничої програми ремонтного підприємства ... ... .... 9
1.3.1 Річний фонд часу робочого ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 9
1.3.2 Річний фонд часу робочого поста ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..... 9
1.3.3 Річний фонд часу роботи устаткування ... ... ... ... ... ... ... ... ....... 10
1.3.4 Визначення річного обсягу робіт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 10
1.4 Розрахунок показників проектованого цеху ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 11
1.4.1 Визначення кількості працюючих ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 11
1.4.2 Розрахунок устаткування і робочих місць ковальсько-термічного цеху ... 15
1.4.3 Розрахунок площ виробничих приміщень ... ... ... ... ... ............ 22
1.4.4 Розрахунок площ адміністративних та побутових приміщень ... ... ... .. 22
1.4.5 розрахунок площ складських приміщень ... ... ... ... ... ... ... ... ... ............ 23
1.4.6 Розрахунок потреби в енергоресурсах ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... 23
1.5 Розробка генерального плану ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 25
1.5.1 Схема вантажопотоків ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 25
1.5.2 Схема генерального плану ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 27
1.5.3 Технологічна планування виробничих ділянок ... ... ... ... ... 27
2 Розробка технологічного процесу ремонту деталі ... ... ... .................... 29
Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ........ 34

ВСТУП
На сучасному етапі розвитку будівельного і дорожнього машинобудування дуже актуальними проблемами є підвищення надійності та довговічності ізготавліваеми машин, зростання ефективності їх виробництва. Необхідність створення машин з більш досконалим рівнем якості при найменшій собівартості їх виготовлення ставить перед машинобудівниками завдання безперервного вдосконалення технології виробництва на базі новітніх досягнень науки і техніки.
Ефективність використання і якість функціонування дорожньо-будівельних машин визначається рівнем їх надійності. Загальна тривалість простоїв дорожньо-будівельних машин та обладнання в технічному обслуговуванні та ремонті складає значну частку річного фону робочого часу. Втрати, пов'язані із забезпеченням довговічності та безпеки будівельних машин за період експлуатації в декілька разів перевищують їхню початкову вартість. Забезпечення довговічності машин є складною проблемою Щоб рішення, якій необхідно проведення комплексу конструкторських, технологічних і організаційних заходів на всіх зграях існування машини.
Паралельно з розвитком технології машинобудування удосконалювалися технологія і організація ремонту машин.
У нашій країні діє система планово-попереджувального технічного обслуговування і ремонту машин. Впровадження цієї системи забезпечило підвищення продуктивності машин, поліпшення їх технічного стану, скоротило простої машин у ремонті. Однак показники надійності і довговічності машин після капітального ремонту, як правило, нижче таких же показників нових машин, значна трудомісткість і вартість ремонту. З метою поліпшення якості ремонту і підвищення техніко-економічних показників ремонтних підприємств слід прагнути до доведення технічного рівня технології та організації машиноремонтний виробництва до рівня машинобудівного.

1 проектування авторемонтних підприємств
1.1 Виробнича структура підприємства
Структура авторемонтного підприємства (АРП) визначається в основному виробничою програмою, обсягом і характером виконуваних ремонтних робіт, а також групою підприємства з оплати праці. Найбільший перелік робіт і відповідно найбільш розвинена організаційна структура характерна для підприємств серійного типу по КР повнокомплектних автомобілів, до яких належить підприємство, дане в завданні.
Організаційна структура такого підприємства включає керівництво (директор, головний інженер, заступники директора), підрозділи управління виробництвом (виробничо-диспетчерський відділ), служби та підрозділи головного інженера (служби головного конструктора, головного технолога, головного механіка та головного енергетика, відділ механізації та автоматизації виробничих процесів, заводська лабораторія), підрозділи забезпечення виробництва (бухгалтерія, планово-економічний відділ, відділ технічного контролю, відділ праці і заробітної плати, відділ кадрів), підрозділи постачання і збуту (адміністративно господарський відділ, відділ постачання, відділ збуту, транспортний відділ та ін ), виробничі підрозділи (основні виробничі цехи чи ділянки, служби допоміжного виробництва та склади).
Виробничі підрозділи АРП-це п'ять цехів: розбірно-мийний, складальний, моторний цех, ковальсько-термічний і слюсарно-механічний. Нижче наведена схема структури управління АРП рис.1 і виробнича структура на рис.2.

SHAPE \ * MERGEFORMAT
Директор
Головний інженер
Зам.по хоз.часті
Плановий відділ
ВТК
Бухгалтерія
Відділ кадрів
Виробничо-диспетчерський відділ
Техніч. відділ
ОГМ
Основні виробничі цехи
Енергогосподарство
Інструм.хоз-во
Ремонтний цех
Інструм-й цех
Склад ремонтного фонду автомобілів
Організаційна діаграма
Рис.1 Структура управління АРП

SHAPE \ * MERGEFORMAT
Підприємство
Цехи основного виробництва
Цехи допоміжного виробництва
Обслуговуюче господарство
Підсобне господарство
Переробка відходів виробництва
Виробництво ширвжитку
Підсобне господарство
розбірний
складальний
моторний
Слюсарно-механічний
Ковальсько-термічний
Ремонтно-механічний
Інструментальний
Енергетичний
Ремонтно-будівельний
Технологічної підгонки
Складське
Транспортне
Інструментальне
Організаційна діаграма
Рис.2 Виробнича структура
1.2 Схема КР машини
Розглянемо технологічний процес КР вантажного автомобіля (рис.3). З прийнятого в ремонт автомобіля знімають акумуляторні батареї, прилади харчування й електроустаткування і направляють його на майданчик зберігання ремонтного фонду. Після цього автомобіль буксиром переводять на транспортує конвеєр посади мийки. Після зовнішньої мийки автомобіль подають на пост попереднього розбирання, де з нього знімають платформу, колеса спинки і сидіння, скла, оббивку та арматуру кабіни, і саму кабіну, а також паливні баки. Зняті частини направляють на відповідні пости для ремонту. Наступний комплекс робіт: повторна мийка, зливання масла з картерів двигуна, коробки передач, заднього моста, механізму управління і випарювання картерів за допомогою водяної пари.
Переміщуваний транспортером автомобіль надалі надходить на пости повного розбирання. Тут нього знімають механізм управління, силовий агрегат, карданні вали, передній і задній мости, вузли підвіски і привід гальмівної системи. Всі зняті агрегати вузли направляються на спеціалізовані ділянки (цехи) і пости для подальшого ремонту. Після ремонту раму автомобіля миють і відправляють в ремонт.
Розглянуті групи робіт складають перший етап КР автомобіля-його розбирання і миття. Другий етап-це ремонт його агрегатів і вузлів. На цьому етапі виконуються: розбирання агрегату (вузла), миття і очищення деталей, дефектація їх, відновлення досягли граничного стану деталей збірка агрегату (вузла), його випробування, обкатка і забарвлення. Проте як видно зі схеми не по всіх агрегатів вузлів виконується повністю цей перелік робіт, що пояснюється особливостями призначення пристрою вузла чи агрегату.
Після розбирання агрегату вузлів зовнішні і внутрішні поверхні деталей піддають миттю і очищенню від таких забруднень як нагар, накип, стара фарба, продукти корозії, коксові і смолисті відкладення.
У результаті дефекації і сортування деталей з'ясовується можливість їх подальшого використання в агрегаті або вузлі, визначається обсяг і характер відновних робіт, і кількість нових потрібних деталей.
Відновлення деталей є основним видом робіт на ремонтному підприємстві. Складання вузлів і агрегатів, як і відновлення деталей, являє собою найважливіша умова забезпечення необхідної якості ремонту при оптимальних виробничих витратах. На збірку деталі подаються комплектами. Комплектування деталей виконують комплектувальні відділення. Складання двигунів виробляють на потокових лініях інших агрегатів - на спеціалізованих постах.
Випробування агрегатів і вузлів проводяться з метою перевірки якості їх складання і відповідності вихідних характеристик вимогам технічних умов на ремонт, а також для забезпечення попередньої підробітки рухомо сполучених деталей.
Забарвлення відремонтованих агрегатів і вузлів проводиться, як правило, після випробування і усунення дефектів перед загальною складанням автомобіля. Забарвлення платформи і кабіни виконують відразу після відновлення: колеса забарвлюють до збірки (шиномонтажних робіт). Поле випробувань і забарвлення агрегати і вузли пред'являють представнику отелення технічного контролю. Відремонтовані агрегати і вузли в подальшому направляють на загальну складання автомобіля через проміжні цехові комори або минаючи їх.
Третім етапом технологічного процесу капітального ремонту автомобіля є загальне складання. Загальна збірка ведеться з відремонтованих агрегатів і вузлів на спеціалізованих постах або на потокових лініях. Після загальної збірки автомобіль заправляють паливом і подають на випробування, що представляють собою четвертий етап технологічного процесу капітального ремонту. Випробування проводяться пробігом або на випробувальних стендах з біговими барабанами. Під час випробувань проводяться необхідні регулювання і усуваються виявлені несправності. Поле випробувань дорожніх умовах автомобіль піддають миттю. При виявленні в ході випробувань несправностей, не усунених регулюванням, автомобіль спрямовують на пост усунень дефектів. Повністю справний автомобіль при необхідності підфарбовують і здають представника відділу технічного контролю або безпосередньо замовнику.
Рис.3 Схема КР машини
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Приймання автомобіля в ремонт
Мийка коліс
Склад ремонтного фонду автомобілів
Приймання агрегатів в ремонт
Зовнішня мийка автомобіля
Зняття електрообладнання, кабіни, кузова, коліс
Мийка шасі
Розбирання шасі на вузли та агрегати
Мийка й очищення рами
Відновлення рами
Забарвлення рами
Загальна збірка автомобіля
Обкатка і випробування авт-ля
Усунення дефектів
Підфарбування автомобіля
Склад готової продукції
Здача автомобіля споживачеві
Мийка електроустаткування
Обробка кабіни, кузова
Ремонт коліс
Ремонт електрообладнання
Ремонт кабіни, кузова
Забарвлення коліс
Забарвлення електроустаткування
Забарвлення кабіни, кузова
Слад ремонтного фонду агрегатів
Мийка і випарювання агрегатів
Подразборка агрегатів
Мийка подразобранних агрегатів
Розбирання агрегатів на деталі
Мийка й очищення деталей
Дефектація деталей
Комплектування деталей
Збірка агрегатів
Приробітку і випробування
Забарвлення агрегатів
Відновлення деталей
Виготовлення деталей
запчастини
Округлений прямокутник: Мийка колісОкруглений прямокутник: Мийка електроустаткуванняОкруглений прямокутник: Обробка кабіни, кузоваОкруглений прямокутник: Ремонт колісОкруглений прямокутник: Ремонт електроустаткуванняОкруглений прямокутник: Ремонт кабіни, кузоваОкруглений прямокутник: Фарбування колісОкруглений прямокутник: Забарвлення електроустаткуванняОкруглений прямокутник: Забарвлення кабіни, кузоваОкруглений прямокутник: Відновлення деталейОкруглений прямокутник: Виготовлення деталейОкруглений прямокутник: запчастиниОрганізаційна діаграма
1.3 Розрахунок виробничої програми ремонтного підприємства
1.3.1 Річний фонд часу робочого
Номінальний, для всіх спеціальностей цеху, ч.:
Фн.р. = [К-(В + П)] tсм-Пр = [365 - (104 +8)] · 8,2-3 = 2071,6 год
Де К = 365 - кількість календарних днів у році;
У = 104 - кількість вихідних днів на рік;
П = 8 - кількість святкових днів у році;
tсм = 8,2 - тривалість робочої зміни, год;
Пр = 3 - кількість годин на які скорочується робочий день у святкові дні.
Дійсний, год:
Фд.р. = (Фн.р.-to · tзм) · β
Де to - тривалість відпустки, днів;
β - коефіцієнт, що враховує втрати робочого часу з поважних причин.
Для гальваніка і термістів:
Фд.р. = (2071,6-18 · 8,2) ∙ 0,97 = 1866,28 ч.
Для коваля і зварювальника:
Фд.р. = (2071,6-24 ∙ 8,2) ∙ 0,92 = 1724,82 ч.
Розрахунки за визначенням фондів часу робітників за професіями в проектованому цеху зводимо в табл. 1.
Таблиця 1
Фонди часу робітників за професіями
Професія
Тривалість
Коефф.учіт.потері раб.времені β
Год.фонд раб. Часу, год
Раб.смени, год
Відпустки, днів
номінальний
дійсний
Гальванік і терміст
8,2
18
0,97
2071,6
1866,28
Коваль і зварювальник
8,2
24
0,92
1724,82
1.3.2 Річний фонд часу робочого поста
Фр.п. = Фн.р. ∙ m ∙ у
Де m = 1 - кількість робочих одночасно працюють на посту;
у = 2 - кількість змін роботи посту.
Для гальваніка і термістів:
Фр.п. = 1866,28 ∙ 1 ∙ 2 = 3732,56 ч.
Для коваля і зварювальника:
Фр.п. = 1724,82 ∙ 1 ∙ 2 = 3449,63 ч.
1.3.3 Річний фонд часу роботи обладнання
Номінальний, год:
Фн.о. = [К-(В + П)] ∙ tсм ∙ у-Пр = [365 - (104 +8)] ∙ 8,2 ∙ 2-3 = 4146,2 ч.
Дійсний, год:
Фд.о. = Фн.о. ∙ ηо = 4146,2 ∙ 0,97 = 4021,81 ч.
Де ηо = 0,97 - коефіцієнт використання устаткування за часом.
Розрахунки за визначенням фондів часу посту і обладнання зводимо в таблицю 2.
Таблиця 2
Фонди часу поста та обладнання
Професія робочого
Фонд часу робочого поста, Фр.п.
Фонд часу обладнання, год
Номінальний, Фн.о.
Дійсний, Фд.о.
Гальванік і терміст
3732,56
4146,2
4021,81
Коваль і зварювальник
3449,63
1.3.4 Визначення річного обсягу робіт
Річна трудомісткість основний ремонтної продукції на спеціалізованому ремонтному підприємстві:
Тг = Тн ∙ αпр ∙ N = 677 ∙ 0,982 ∙ 2300 = 1529072,2 чол ∙ год
де Тн = 677 чол ∙ ч - нормативна трудомісткість КР одного виробу;
αпр = 0,982 - коефіцієнт, що враховує зміни трудомісткості ремонту виробу в залежності від річної програми підприємства, αпр шукаємо інтерполяцією
αпр = 1,0-3 ∙ 0,006 = 0,982, αпр = 0,94 +7 ∙ 0,006 = 0,982;
N = 2300 шт - прийнята виробнича програма підприємства.
Знаючи річну трудомісткість ремонтного підприємства, визначаємо річну трудомісткість по кожному цеху основного виробництва, причому для проектованого цеху річна трудомісткість розраховується по кожному відділенню, ділянці і виду робіт:
Тр = Тг ∙ К/100, чол ∙ год
Де К - трудові витрати, що припадають на цех, відділення, дільниця, вид робіт, від загальної трудомісткості АРП,%.
Дані розрахунку зводимо в табл.3, при цьому враховуючи, що дійсна трудомісткість проектованого ковальсько-термічного цеху з урахуванням 2-х змінній роботи збільшується на 10% у зв'язку з виготовленням і ремонтом деталей для власних потреб заводу.
Таблиця 3
Трудомісткість проектованого цеху та основних виробничих цехів
№ п / п
Цех, відділення, дільниця, вид робіт
Відсоток трудових витрат, К
Річна трудомісткість, Т, чол ∙ ч
примітка *
1
Розбірно-мийний цех
10,2
155965,36
-
2
Складальний цех
30,6
467896,09
-
3
Моторний цех
25,5
389913,41
-
4
Слюсарно-механічний цех
25,5
389913,41
417207,35
5
Ковальсько-термічний цех
8,2
125383,92
275844,63
6
Ковальсько-пресове відділення
1,8
27523,30
60551,26
7
Ковальські і пресово-штампувальні роботи
1,5
22936,08
50459,42
8
Ремонт ресор
0,3
4587,21
10091,88
9
Термічне відділення
2,7
41284,95
90826,89
10
Термічні роботи без нагріву ТВЧ
1,9
29052,37
63915,218
11
Термічні роботи з нагріванням ТВЧ
0,8
12232,58
26911,67
12
Зварювально-наплавочні відділення
2,3
35168,66
77371,05
13
Гальванічне відділення
1,4
21407,01
47095,40
* Дійсна трудомісткість цехів, відділень і т.д. з урахуванням трудових витрат на власні потреби АРП.
1.4 Розрахунок показників проектованого цеху
1.4.1 Визначення кількості працюючих
На ремонтному підприємстві склад працюючих поділяється на такі категорії: основні робітники, допоміжні робітники, інженерно-технічні працівники (ІТП), лічильно-конторський персонал (СКП), молодший обслуговуючий персонал (МОП).
Чисельність основних виробничих робітників (ОПР):

Де mяв, mсп - число робітників відповідно явочное і списочное;
Хмар-річна трудомісткість робіт цеху, дільниці, відділку або виду робіт;
Кн.в. = 1,15-запланований коефіцієнт перевиконання норм виробітку.
Списочное число робочих в основних цехах:
- Розбірно-мийний
- Складальний цех
- Моторний цех
- Слюсарно-механічний .
Облікова і явочна кількість робітників у ковальсько-термічному цеху:
1) ковальсько-пресове відділення
- Ковальські та пресово-штампувальні роботи
-Ремонт ресор
всього mяв = 25, mсп = 31 чол;
2) термічне відділення
- Термічні роботи без нагріву ТВЧ
- Термічні роботи з нагріванням ТВЧ
всього mяв = 38, mсп = 42 чол;
3) зварювально-наплавочні відділення
4) гальванічне відділення .
Розрахунки за визначенням кількості основних робочих по цехах АРП зводимо в табл.4 (для проектованого цеху кількість робочих визначаємо по кожному відділенню, ділянці і виду робіт).
Таблиця 4
Кількість основних виробничих робітників
№ п / п
Цех, відділення, дільниця, вид робіт
Трудомісткість робіт, чол ∙ ч
Фонд часу робітника, год
Число робочих
Номін. Фн.р.
Дійств. Фд.р.
явочное
списочное
розрахункове
прийняте
розрахункове
прийняте
1.
Розбірно-мийний цех
155965,36
2071,6
-
-
-
76
-
2.
Складальний цех
467896,09
-
-
-
228
-
3.
Моторний цех
389913,41
-
-
-
206
-
4.
Слюсарно-механічний цех
417207,35
-
-
-
203
-
5.
Ковальсько-термічний цех
275844,625
-
115,79
116
133,73
134
6.
Ковальсько-пресове відділення
60551,26
1724,82
25,42
25
30,5
31
7.
Ковальські і пресові роботи
50459,42
1724,82
21,2
21
25,4
25
8.
Ремонт ресор
10091,88
1724,82
4,2
4
5,59
6
9.
Термічне відділення
90826,89
1866,28
38,13
38
42,32
42
10.
Термічні роботи з нагріванням ТВЧ
26911,67
1866,28
11,3
11
12,54
12
11.
Термічні роботи без нагріву ТВЧ
63915,22
1866,28
28,83
27
29,78
30
12.
Зварювально-наплавочні відділення
77371,05
1724,82
32,48
33
39,01
39
13.
Гальванічне відділення
47095,4
1866,28
19,77
20
21,9
22
Чисельність ІТП, СКП, МОП і допоміжних робітників визначимо тільки для проектованого цеху в процентному відношенні до кількості ОПР (табл.5).
Таблиця 5
Кількість допоміжних робітників, ІТП, СКП, МОП в цеху
№ п / п
Категорія робочих
Ставлення до числа ОПР,%
Кількість, чол.
Примітка
1.
допоміжні робочі
15
20
Контролери, транспортні робітники, комірники, різноробочі, водії
2.
ІТП
13
17
Половина ІТП працює безпосередньо на виробництві, а половина - заводоуправлінні
3.
СКП
12
16
1 / 3 СКП працює на виробництві, а 2 / 3 - у заводоуправлінні
4.
МОП
3
4
Прибиральники цехів, службових приміщень, дворів, кур'єри, телефоністи, гардеробники
Штат основних виробничих і допоміжних робочих проектованого цеху розподіляємо по змінах і розрядами за формою табл.6.
Штати ІТП, СКП, МОП формуємо на підставі розрахунків і зводимо в табл.7. При цьому, при складанні штатних відомостей та структури управління виходили з таких нормативів: цехом вважається підрозділ, що має об'єм, що забезпечує завантаження не менше 100 чол. Приблизно 20-25 чол. припадає на одного майстра, при наявності 3-х майстрів приймається старший майстер. Правильність розподілу за розрядами на ділянках характеризується середнім розрядом:

де R1, R2, ..., Rn - перший, другий і наступний розряд, прийнятий в цеху;
m1, m2, ..., mn - кількість робочих відповідного розряду.
Ковальсько-пресове відділення:
;
термічне відділення: ;
зварювально-наплавочні відділення:
;
гальванічне відділення:
Таблиця 6
Штатна відомість основних і допоміжних робітників
№ п / п
Відділення, вид робіт
спеціальність робочого
Найбільше робочих
По змінах
За розрядами
1-а
2-а
1
2
3
4
5
6
А. виробничі робітники
1
Ковальсько-пресове відділення
Коваль
31
16
15
4
5
10
6
4
2
2
Ковальські і пресово-штампувальні роботи
25
13
12
4
5
6
4
4
2
3
Ремонт ресор
6
3
3
-
-
4
2
-
-
4
Термічне відділення
Терміст
42
21
21
2
6
16
10
6
-
5
Термічні роботи з нагріванням ТВЧ
12
6
6
-
2
6
2
2
-
6
Термічні роботи без нагріву ТВЧ
30
15
15
2
6
10
8
4
-
7
Зварювально-наплавочні відділення
Зварювальник
39
20
19
6
7
10
10
4
2
8
Гальванічне відділення
Гальванік
22
11
11
4
4
8
4
2
-
Всього
134
68
66
26
56
62
32
23
8
Б. допоміжні робочі
1
Контролери
4
2
2
2
Транспортні робітники
4
2
2
3
Комірники
4
2
2
4
Різноробочі
6
3
3
5
Водії
2
1
1
Всього
20
10
10
1.4.2 Розрахунок устаткування і робочих місць ковальсько-термічного цеху
Ковальське відділення. У цьому відділенні визначаємо кількість горнів, молотів, нагрівальних печей і пресів для штампування.
Кількість обладнання ковальського відділення визначається за виду оброблюваних за рік поковок.
На стадії проектування маса поковок:
т
де Тк = 60551,26 чол ∙ ч - річна трудомісткість ковальського відділення;
Р = 40 т - річна маса деталей оброблюваних одним ковалем і молотобійцем.
Розподілимо річну масу поковок за видами робіт у процентному відношенні до загальної маси поковок:
Ручна ковка Gp = G ∙ 18% = 585 ∙ 0,18 = 105 т;
Машинна кування Gм = G ∙ 62% = 585 ∙ 0,62 = 362 т;
Штампування на пресах gп = G ∙ 20% = 585 ∙ 0,20 = 118 т.
Кількість горнів:

де gч = 8 кг / год - годинна продуктивність горна.
Кількість молотів відповідного типу:

де G'м - річний обсяг (маса) поковок відповідного типу молота;
g'м - годинна продуктивність молота відповідного типу, кг / год;
ηз = 0,85 - коефіцієнт завантаження молота.
-З масою падаючих частин до 100 кг ;
-З масою падаючих частин до 150 кг .
Кількість нагрівальних печей для нагріву поковок:

де g'п - годинна продуктивність печі, кг;
ηз = 0,8 - коефіцієнт, що враховує завантаження печі по масі.
- Для нагріву поковок масою до 10 кг ;
- Для нагріву поковок масою 10 ... 15 кг
приймаємо = 1.
Годинну продуктивність нагрівальної печі знаходимо для відповідної маси поковок, знаючи, що середня продуктивність печі складає 250 кг / год з 1 мІ площі поду печі.
1 = 250 ∙ 0,27 = 67,5 кг; 1 = 250 ∙ 0,34 = 85 кг
де 0,27 і 0,34 м І - середня площа поду печі даного виду.
Розрахунки з визначення кількості молотів і печей зводимо в табл.7.
Таблиця 7
Визначення кількості молотів і печей
Маса поковок, кг
Маса падаючих частин молота, кг
% До річної масі поковок
Річний обсяг поковок, кг
Годинна произв. молота, кг, GМ
середня площа поду печі, мІ
Годинна произв. печі, кг, gп
Кількість молотів
Кількість печей
розрахункове
прийняте
розрахункове
прийняте
До 10
100
55
199100
14
0,27
67,5
4,16
4
0,92
1
10-15
150
15
54300
19
0,34
85
0,836
1
0,2
1
Кількість пресів для штампування:

де gп = 95 кг / год - годинна продуктивність преса;
ηз = 0,85 - коефіцієнт завантаження преса.
Приймаються Хп = 1 шт.
Термічне відділення. Річний обсяг робіт термічного відділення:
Gт = GТ ∙ N ∙ Kн ∙ Кпрα = 140 ∙ 2300 ∙ 2 ∙ 0,85 ∙ 1,1 = 602 140 кг
де GТ = 140 кг - маса термічно оброблюваних деталей автомобіля;
Kн = 2 - коефіцієнт кратності нагрівання;
Кпр = 0,85 - коефіцієнт приведення;
α = 1,1 - коефіцієнт самообслуговування.
Значення коефіцієнта приведення знаходимо за наступною формулою:

де μ = 0,9 поправочний коефіцієнт
Gн = 11000 кг - маса машини коефіцієнт приведення якої знаходимо;
Gа = 12000 кг - маса машини з відомим коефіцієнтом приведення.
Отриманий річний обсяг робіт термічного відділення розбиваємо по видах термообробки згідно табл.8.
Кількість печей:
для виконання певного виду термообробки (крім цементації)
;
- Відпал ;
- Нормалізація ;
- Об'ємна гарт ;
- Поверхневе загартування ;
- Високий відпустку ;
- Низький відпустку ;
для цементації
,
де і - Річний обсяг робіт за видами термообробки, кг;
gп - продуктивність печі, кг / год;
= 0,5 - коефіцієнт використання пода печі по масі;
= 2,5 год - середня тривалість цементації деталей однієї садки;
gц - маса цементованих деталей однієї садки, кг.
Годинну продуктивність печей та інші нормативи визначають по [6, 7].
Дані розрахунку кількості печей заносимо в табл.8.
Таблиця 8
Кількість печей термічного відділення
№ п / п
Вид термообробки
% Від загального обсягу робіт
Річний обсяг робіт, G'т, кг
Кількість печей
розрахункове
прийняте
1
Відпал
10
60214
0,665
1
2
Нормалізація
15
90321
0,624
1
3
Цементація
8
48171,2
0,998
1
4
Об'ємна гарт
25
150535
1,04
1
5
Поверхневе загартування
14
84299,6
0,58
1
6
Відпустка:
високий
18
108385,2
0,929
1
низький
10
60214
0,52
1
Гальванічне відділення. Річний обсяг робіт для даного виду покриття в гальванічному відділенні:
, Чол ∙ год;
де t - тривалість операції для даного виду покриття, хв;
Fп-річна виробнича програма для даного виду покриття, дмІ;
Zз - площа сумарної поверхні одночасного завантаження деталей у ванну, дмІ.
- Хромування чол ∙ год;
- Осталивание чол ∙ год;
- Нікелювання чол ∙ год;
- Обміднення чол ∙ год
Тривалість гальванічної операції:
t = (t1 + t2 + t3) ∙ КПЗ;
хромування t = (395 +6 +36) ∙ 1,04 = 454,5 хв, осталивание t = (1226 +6 +111) ∙ 1,03 = = 1383,3 хв, нікелювання t = (58 +6 +6 ) ∙ 1,05 = 73,5 хв, обміднення t = (60 +6 +6) ∙ 1,05 = = 75,6 хв;
де t1 - тривалість процесу електролітичного осадження металу, хв;
t2 = 6 час на завантаження і вивантаження деталей, хв;
t3 - додатковий час, знаходиться за формулою:
t3 = (t1 + t2) ∙ 0,09 хв;
хромування t3 = (395 +6) ∙ 0,09 = 36, осталивание t3 = (1226 +6) ∙ 0,09 = 111, нікелювання t3 = (58 +6) ∙ 0,09 = 6, обміднення t3 = (60 +6) ∙ 0,09 = 6;
КПЗ - коефіцієнт, що враховує підготовчо-заключний час, КПЗ = 1,03 ... 1,05 при роботі у дві зміни.
Тривалість процесу електролітичного осадження металу визначаємо за формулами:
для зносостійкого хромування хв
для осталивание хв
для нікелювання хв
для обміднення хв.
Значення товщини шару покриття h і щільності струму Дк обрані з [10, табл.2.12].
Річна виробнича програма для даного виду покриття:
Fп = fп ∙ N ∙ Kпр,
хромування Fп = 10 ∙ 2300 ∙ 0,85 = 19550, осталивание Fп = 5 ∙ 2300 ∙ 0,85 = 35190, нікелювання Fп = 0,87 ∙ 2300 ∙ 0,85 = 1700,85, обміднення Fп = 0,8 ∙ 2300 ∙ 0,85 = 1564;
де fп - орієнтовна площа поверхні покриття на автомобіль КрАЗ-256Б (для хромування fп = 10 дмІ, для осталивание fп = 5 дмІ, для нікелювання fп = 0,87 дмІ, для міднення fп = 0,8 дмІ) [10, стор 26].
Сумарна площа поверхні одночасного завантаження деталей залежить від розмірів ванни. Визначимо її з розрахунку 3-5 л електроліту на 1дмІ площі покриття деталей:
дмі,
де Vв = 800 л - робочий об'єм гальванічної ванни типу 06;
V '= 4 л - питомий об'єм електроліту (на 1 дмІ площі покриття).
Хромування Zв = 800/10 ∙ 4 = 20, осталивание Zв = 800 / 5 ∙ 4 = 40, нікелювання Zв = = 800 / 0,87 ∙ 4 = 230, обміднення Zв = 800 / 0,8 ∙ 4 = 250 дмі.
Обчислюємо необхідну кількість ванн за видами покриття:
,
де = 0,8 коефіцієнт використання ванни за часом.
- Для хромування Хв = 7404,6 / 4021,8 ∙ 0,8 = 2,3 ≈ 2;
- Для осталивание Хв = 20282,6 / 4021,8 ∙ 0,8 = 6,3 ≈ 6;
- Для нікелювання Хв = 9,1 / 4021,8 ∙ 0,8 = 0,003 ≈ 0;
- Для обміднення Хв = 7,9 / 4021,8 ∙ 0,8 = 0,002 ≈ 0
Результати розрахунків з визначення річного обсягу робіт, річний виробничої програми, кількості ванн за видами покриття гальванічного відділення зводимо в табл.9.
Таблиця 9
Річний обсяг робіт, виробнича програма, кількість ванн за видами покриття
№ п / п
Вид покриття
h
Дк
t1
t2
t3
КПЗ
Кпр
Fп

Тг
t

1
Хромування
0,25
63
395
6
36
1,04
0,85
19550
20
7404,6
454,5
2
2
Осталивание
2
46
1226
111
1,03
35190
40
20282,6
1383,3
6
3
Нікелювання
0,02
1,755
58
6
1,05
1701
230
9,1
73,5
0
4
Обміднення
0,17
13
60
6
1,05
1564
250
7,9
7506
0
Кількість полірувальних верстатів для гальванічного відділення
,
де = 58005 дмІ - сумарна площа поверхонь деталей оброблюваних протягом року;
= 42 дмІ - годинна продуктивність полірувального верстата.
Приймаються = 1 шт.
Зварювальне відділення. Кількість робочих постів для ручного, газового зварювання та різання:
.
Кількість обладнання для автоматичного зварювання і наплавлення:
,
де - Річна трудомісткість виду робіт, чол ∙ год (табл.10);
= 0,9 - коефіцієнт використання устаткування в часі.
Розподіл трудомісткості зварювального відділення за видами робіт від загальної трудомісткості відділення (Тсв.отд .= 77371,05 чол ∙ ч), а також розрахункова кількість робочих постів та обладнання наведено в табл.10.
Таблиця 10
Трудомісткість за видами робіт і кількість устаткування зварювального відділення
№ п / п
Вид роботи
% Розподілу річної трудомісткості
Трудомісткість даного виду робіт, Т'c, чол ∙ ч
Фонд поста Фр.п.
Дійств. фонд оборуд-я Фд.о.
Кількість обладнання
розрахункове
прийняте
1
Ручна зварка
43
33270
3449,632
4021,8
9,6
10
2
Автоматичне зварювання та наплавлення під шаром флюсу
15
11605
3,2
3
3
Віброконтактная наплавлення
12
9285
2,6
3
4
Газове зварювання
15
12379
3,6
4
5
Газове різання
14
10832
3,1
3
Устаткування по кожному по кожному відділенню проектованого цеху підбираємо з урахуванням виконаних розрахунків і розробленої технології. У результаті підбору складається відомість технологічного устаткування проектованого цеху. Вона ж є специфікацією обладнання до технологічної плануванні проектованого цеху і розміщена в додатку пояснювальної записки даного курсового проекту.
1.4.3 Розрахунок площ виробничих приміщень
Площі цехів АРП розраховуємо за питомою площі на одного робітника:
Fц = Σfп.раб. ∙ m'сп,
де fп.раб - питома площа на одного працюючого даного відділення, мІ;
m'сп - списочное кількість робітників у найбільшій зміні даного цеху, відділення, чол.
Тоді:
- Розбірно-мийний цех Fр-м.ц .= 17 ∙ 38 = 646 мІ;
- Складальний цех Fсб.ц. = 16 ∙ 114 = одна тисяча вісімсот двадцять чотири мІ;
- Моторний цех Fм.ц = 6 ∙ 103 = 618 мІ;
- Слюсарно-механічний цех Fсл-м.ц .= 16 ∙ 102 = 1632 м І;
- Ковальське відділення Fк.о. = 17 ∙ 16 = 272 мІ;
- Зварювально-наплавочні відділення Fс-н.о .= 11 ∙ 20 = 220 мІ;
- Термічне Fт.о. = 25 ∙ 21 = 525 мІ;
- Гальванічне Fг.о. = 13 ∙ 11 = 143 мІ.
Загальна площа ковальсько-термічного цеху Fц.к-т = Fк.о + Fт.о + Fг.о + Fсн.о = = 272 +220 +525 +143 = 1160 мІ.
Загальна площа цехів підприємства:
Fц.общ .= Fр-м.ц + Fсб .. ц. + Fм.ц. + Fсл-м.ц + Fц.к-т =
= 646 +1824 +618 +1632 +1160 = 5880 мІ.

1.4.4 Розрахунок площ адміністративних та побутових приміщень
А). При розрахунку площ адміністративних приміщень проектованого цеху приймемо питому площу на одного ІТП і СКП рівну 5 м І, тоді:
Fа.п. = (mітр + mскп) ∙ 5 = (17 +16) ∙ 5 = 165 мІ.
Б). Розрахунок побутових приміщень:
- Площі займані гардеробами з розрахунку 0,8 мІ на одного робітника Fг = mр ∙ 0,8 = 78 ∙ 0,8 = 62,4 мІ;
де mр = 154 чол - загальна кількість основних і допоміжних робітників;
- Площі, займані умивальниками з розрахунку кількості робітників у найбільшій зміні за питомою площі 0,5 мІ на один кран умивальника, при цьому приймається 1 кран на 10 чоловік
Fум = (78/10) ∙ 0,5 = 3,9 м І;
- Площі, займані душовими кабінами, приймаються з розрахунку одна душова кабіна на 5 осіб, питома площа на одну кабіну 2 м І Fд.к. = (78 / 5) ∙ 2 = 31,2 мІ;
- Площі, займані туалетами, приймаються з розрахунку один унітаз на 15 осіб, питома площа унітазу - 3 м І
Fт = (78/15) ∙ 3 = 15,6 мІ.
Загальна площа адміністративно-побутових приміщень:
FА.Б. = Fа.п. + Fг. + Fум. + Fд.к. + Fт = 165 +62,4 +3,9 +31,2 +15,6 = 278,1 м І
1.4.5 розрахунок площ складських приміщень
Площі складських приміщень на стадії проектного завдання:
Fскл .= Σ Fц ∙ 0,25 = (1160 +646 +1824 +618 +1652) ∙ 0,25 = тисячі чотиреста шістьдесят шість мІ.
Площа ІРК Fірк = 134 ∙ 0,15 = 20,1 мІ.
Розподіл площі складських приміщень наведено в табл.11.
Таблиця 11
Площа складських приміщень
№ п / п
Найменування складу
% Займаний складом
Площа складу, мІ
1
Склад запасних частин
9
131,94
2
Склад деталей очікують ремонту
6
87,96
3
Склад металів
8
117,28
4
Склад брухту
2
29,32
5
Склад паливно-мастильних матеріалів
3
43,98
6
Склад лісу
6
87,96
7
Склад матеріалів
16
234,56
8
Центральний інструментальний склад (ЦІС)
4
58,64
9
Склад машин, що очікують ремонту
25
366,5
10
Склад відремонтованих машин
21
307,86
1.4.6 Розрахунок потреби в енергоресурсах
А). Витрата силової енергії визначимо по встановленій потужності обладнання, кВт ∙ год:
Qе.с. = ΣРе.с. ∙ Фд.о. ∙ ηз ∙ Кс,
де ΣРе.с. - Сумарна встановлена ​​потужність певної категорії устаткування (див. додаток), кВт;
ηз = 0,25 - коефіцієнт завантаження обладнання;
Кс - коефіцієнт попиту [10 стор.31].
Визначимо витрата силовий енергії для різних видів устаткування і загальна витрата.
1. електродвигуни стендів, ковальсько-пресового обладнання, верстатного обладнання:
Qе.1 = (20 +7 +2,8 +2,8 +4,55 +1 +1,7 +0,52 +21 +21) ∙ 4021,8 ∙ 0,25 ∙ 0,14 = 11587, 15 кВт.
2. електрозварювальні апарати та трансформатори:
Qе.2 = (2,9 +250 +46) ∙ 4021,8 ∙ 0,25 ∙ 0,35 = 105185,15 кВт.
3. електропечні і електросушільние установки:
Qе.3 = (75 +60 +90 +72 +30 +100 +8,5 +5 +2,12) ∙ 4021,8 ∙ 0,25 ∙ 0,5 = 222516,14 кВт.
4. електродвигуни компресорів, насосів і вентиляторів:
Qе.4 = 2,8 ∙ 4021,8 ∙ 0,25 ∙ 0,65 = 1829,92 кВт.
5. електродвигуни підйомно-транспортних засобів:
Qе.5 = (1 +0,73 +0,25 +3,4 +2,4 +0,65 +6,45) ∙ 4021,8 ∙ 0,25 ∙ 0,2 = 2992,22 кВт.
Загальний витрата електроенергії по цеху:
Qе.ц. = Σ Qе.с. = 11587,15 +105185,15 +222516,14 +1829,92 +2992,22 = 344111,04 кВт.
Б). Річна витрата освітлювальної енергії, кВт ∙ год:
Qо.е. = g ∙ t ∙ F = 15 ∙ 2100 ∙ 1160 = 36540000 Вт = 36540 кВт,
де g = 15Вт - питома витрата електроенергії на 1 м І;
t = 2100 год - кількість годин роботи електроосвітлення в протягом року;
F = 1160 мІ - площа підлоги.
В). Річна витрата стисненого повітря визначають як суму витрат стисненого повітря різними споживачами:
Qсж = 1,5 Σg ∙ n ∙ kи ∙ Код ∙ Фод = 1,5 ∙ (4 ∙ 5 ∙ 0,4 ∙ 0,8 ∙ 4021,8 +0,5 ∙ 2 ∙ 0,1 ∙ 0,9 ∙ 4021,8 +75 ∙ 2 ∙ 0,5 ∙ 0,9 ∙ ∙ 4021,8) = 446359,47 мі
де 1,5 - коефіцієнт, що враховує експлуатаційні втрати;
g - питома витрата стисненого повітря одним споживачем при безперервній роботі, мі / год;
n - кількість однойменних споживачів стисненого повітря;
Кі - коефіцієнт використання воздухоприемника;
Код - коефіцієнт одночасності.
Г). Річна витрата води на виробничі потреби.
Витрата води на зовнішню мийку однієї машини
Qм.м. = N ∙ 1мі = 2300 ∙ 1 = 2300 мі.
Витрата води при промиванні деталей у баках: приймаємо для бака місткістю 1 мі середній годинниковий витрата води 6 л, тоді річний:
Qпром .= Фд.о. ∙ 6 = 4021,8 ∙ 6 = 24130,8 л = 2413,08 мі.
Для знежирення і промивання деталей у мийних машинах приймемо середній годинниковий витрата води 0,3 мі / т.
Для охолодження деталей при загартуванню у високочастотній установці приймаємо витрату 5 мі / год на установку, тоді річний витрата:
Qохл .= Фд.о. ∙ 5 = 4021,8 ∙ 5 = 20 109 м3.
Витрата води в гальванічних установках з розрахунку 0,2 л / м 2 поверхні гальванічного покриття:
Qгальв .= (Zхром + Zостал.) ∙ 0,2 ∙ Фд.о. = (20 +40) ∙ 0,2 ∙ 4021,8 = 4826,16 мі.
Витрата води в промивних ваннах гальванічного ділянки на 1 мІ поверхні покриття виробів приймається: промивка холодною водою - 100 л, теплою - 50 л, гарячої - 25 л.
Витрата води на господарсько-побутові потреби відповідно до санітарних норм для гарячих цехів на одну людину в зміну -45 л, тоді:
Qхоз .= mсп ∙ 45 = 134 ∙ 4 = 6300 л.
Д). Річна витрата пари на опалення і вентиляцію:

де gm = 30 ккал / год - витрата тепла на 1 мі будівлі;
Той = 3936 год - кількість годин опалювального періоду;
Vзд = (1160 ∙ 6) = 66 960 мі - обсяг виробничого корпусу;
i = 54 ккал / кг - тепломісткість пари.
Річні витрати виробничого пара:
Θп.пр. = Gн ∙ N = 2 ∙ 2300 = 4600 мі / т,
де Gн = 2 т - питома норматив витрати пари на один умовний ремонт.
Загальний річний витрата пари:
Θ = + Θп.пр. = 15,219 +4600 = 4615,219 мі / т.

1.5 Розробка генерального плану
1.5.1 Схема вантажопотоків
При розробці або прийняття схем вантажопотоків виробничого корпусу підприємства з ремонту автомобілів потрібно дотримуватися не тільки умови технологічного взаємозв'язку, а й діючі норми будівельного, санітарного та протипожежного проектування.
У даній роботі схема вантажопотоків задана в завданні - це Г-образна схема, схема шляху ремонту автомобіля по ній наведена на рис.4.
Знаючи загальну площу виробничих цехів, визначимо площа виробничого корпусу з урахуванням міжцехових проходів:
Fпр.корп .= Fц.общ. + (Fц.общ ∙ 15%) = 5880 + (5880 ∙ 0,15) = 6762 мІ.
За загальної площі визначаємо габаритні розміри корпусу. Приймаються 6-ти пролітний корпус по ширині 12 м тобто В = 72 м. Знайдемо довжину корпусу:
L = Fпр.корп / В = 6762/72 = 93,92.
Отриману довжину округляємо кратно 6 в більшу сторону і приймаємо L = 96 м. Таким чином, розміри будівлі 96Ч72 м прийнята сітка колон - проліт 12 м, крок 6 м.
Визначивши габаритні розміри корпусу, накреслимо його маркувальний план (рис. 4) і завдамо лінії вантажних потоків. У табл. 12 приведено експлікація до Маркувальні плани.
Таблиця 12
Експлікація цехів АРП

Найменування цеху
Площа цехів мІ
розрахункова
ухвалена
1
Розбірний
646
648
2
Складальний
1824
2016
3
Слюсарно-механічний
1632
1728
4
Ковальсько-термічний
1160
1152
5
Моторний
618
624
1.5.2 Схема генерального плану
Генеральний план проектується з урахуванням вимог раціональної організації виробничого процесу ремонту машин, прямоточності руху об'єкта ремонту, транспортних маршрутів і т.п..
Будинки і споруди на схемі генплану розташовуються по відношенню до сторін світу і напрямком пануючих вітрів таким чином, щоб були забезпечені найбільш вигідні умови для природної вентиляції та освітлення, а також перешкоджати поширенню газу і диму на житлові масиви від цехів з шкідливими виділеннями.
Взаємне розташування будівель і розривів між ними береться відповідно до вимог СНиП II-А.5-70 і СНиП II-М.1-71, а схема проїздів і проходів повинна забезпечувати найбільш зручне сполучення між виробничими і господарськими будівлями і спорудами.
При розробці генплану приймаємо площа побутових приміщень у розмірі 12%, адміністративних - 5% від прийнятої площі виробничого корпусу.
Площа ділянки забудови (території підприємства):
Fз = fуд ∙ N = 9,1 ∙ 2300 = 20930 м І = 2,093 га.
На території підприємства передбачені автомобільні дороги і тротуари міського типу з безпилове покриттям. Ширина дороги в місцях з одностороннім рухом
Вд = Вм +1,8 = 2,64 +1,8 = 4,44 м
при двосторонньому русі
Вд = 2 ∙ Вм +2,7 = 2 ∙ 2,64 +2,7 = 7,98 м
де Вм = 2,64 м - ширина машини.
Площа озеленення 15-20% від загальної площі території підприємства. Територія підприємства по периметру огороджена. Ширина воріт в'їзду і виїзду 5м.
Знайдемо загальну площу земельної ділянки:
Fоу = Fз / Кз = 69767 м І = 6,9767 га
де Кз = 0,3 - коефіцієнт забудови.
Визначення використовуваної площі території (що включає площа забудови, дороги і т.п. - без зелених насаджень):
Fи = Кі * Fоу = 0,7 ∙ 69 767 = 48 837 мІ = 4,8837 га
де Кі = 0,7 - коефіцієнт використання території.
1.5.3 Технологічна планування виробничих ділянок
Виконується на основі схеми вантажопотоків головного виробничого корпусу підприємства.
На аркуші де буде зображена планування наносимо в масштабі 1:100 сітку колон (пролетЧшаг) проектованої ділянки відповідно до його розташуванням на схемі вантажопотоків і позначають колони та інші елементи будівлі в плані. Обладнання повинно бути розставлено виходячи з умов виконання технологічного процесу, найбільш раціонального використання виробничої площі та дотримання встановлених заходів відстані між обладнанням і будівельними конструкціями, які обумовлені правилами техніки безпеки і охорони праці.
Кожен тип обладнання показують на плануванні умовним позначенням, форма якого відповідає контурам його в плані, а розміри - габаритними розмірами. Графічне зображення обладнання в плані може бути взято з паспортів, каталогів або планувань аналогічних ділянок.
На технологічній плануванні вказуються також робочі місця, місця підведення електроенергії, стисненого повітря, води, пари, газу і т.п. Крім того, ковальсько-термічний цех відокремлюється від інших цехів вогнестійкої стінкою.

2 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ РЕМОНТУ ДЕТАЛІ
Операція I: наплавочний
Установка А.
Перехід 1. Наплавить зношену різьблення до Ш30.
Встановимо режими наплавлення зношеної різьблення. Тип і діаметр електродів підбираємо за дані виробника (табл. 94, 95 [2]). Приймаються наплавочні дріт Св-10Г2 діаметром 2,5 мм. Для даного електрода приймаємо величину зварювального струму 340А, коефіцієнт наплавлення дорівнює 9,5 г / Ач. Товщина наплавляемого шару 3мм, крок наплавлення 4 мм / об, швидкість наплавлення 1,2 м / хв, швидкість подачі дроту 3,1 м / хв [9, тадл.10].
Визначимо масу наплавленого металу:
G = L ∙ F ∙ γ = 4 ∙ 0,3 ∙ 7,8 = 9,36 г
де L = 4 см - довжина наплавляється поверхні;
F = 0,3 см - товщина наплавляемого шару;
γ = 7,8 г / смі - щільність наплавляемого металу.
Основний час:

де і - число проходів, обчислюється за формулою: ;
n = 10 хв-1 - частота обертання деталі;
S = 4 мм / об - величина поздовжньої подачі супорта.
Допоміжний час пов'язане з наплавочні становить Твсп = 1,4 хв на один прохід [9].
Оперативне час: Топ = Те + Твсп = 6 +1,4 = 7,4 хв.
Додатковий час: Тдоп = 15% Топ = 0,15 ∙ 7,4 = 1,11 хв.
Підготовчо-заключний час приймаємо Тп-з = 16 хв.
Визначаємо норму часу на наплавлення:
ТнI = Тдоп + Топ + Тп-з = 1,11 +7,4 +16 = 24,51 хв.
Операція II: токарна
Установка А. Визначення допоміжного часу.
По таблиці 43 [2] визначимо допоміжний час на установку і зняття деталі при точінні в самоцентруючому патроні з вивірянням за дрібні при масі деталі 18 кг. Тв = 2,1 хв.
Перехід 1.Обточіть начорно до Ш26 мм.
Призначення режиму різання.
Припуск на обробку:
h = (D-d) / 2 = (30-26) / 2 = 2 мм.
Глибина різання t = 2 мм, тобто припуск знімаємо за один прохід i = 1.
З табл.8 [2] вибираємо подачу S = 0,5 мм / об, по глибині різання і діаметру оброблюваної деталі.
Швидкість різання вибираємо з табл.10 [2] за прийнятою подачі і глибині різання, v = 40 м / хв. помножимо швидкість різання на поправочний коефіцієнт в залежності від марки оброблюваної стали Км = 1,7, табл.12 [2]:
v = v ∙ Км = 40 ∙ 1,7 = 68 м / хв.
Частота обертання деталі:
n = 318,31 ∙ v / d = 318,31 ∙ 68/30 = 721,5 хв-1.
Приймаються найближчим менше паспортне значення числа оборотів n = 700 хв-1 табл.37 [2].
Розрахунок основного часу. Визначимо довжину оброблюваної поверхні з урахуванням врізання й перебігаючи:
L = l + y = 40 +4 = 44 мм
де у = 4 мм - врізання і перебігаючи з табл.38 [2].
Основний час розраховуємо за формулою:
.
Визначення допоміжного часу. Згідно табл.44 [2] при роботі на верстаті з висотою центрів 200 мм Тв = 0,8 хв.
Штучний час: Тшт = Тв + Те = 0,13 +0,8 = 0,83 хв.
Перехід 2. Обточити начисто до Ш24 мм.
Призначення режиму різання.
Припуск на обробку:
h = (D-d) / 2 = (26-24) / 2 = 1 мм.
Глибина різання t = 1 мм, тобто припуск знімаємо за один прохід i = 1.
З табл.8 [2] вибираємо подачу S = 0,2 мм / об, по глибині різання і діаметру оброблюваної деталі.
Швидкість різання вибираємо з табл.10 [2] за прийнятою подачі і глибині різання, v = 56 м / хв. помножимо швидкість різання на поправочний коефіцієнт в залежності, від марки оброблюваної стали Км = 1,7, табл.12 [2]:
v = v ∙ Км = 56 ∙ 1,7 = 95 м / хв.
Частота обертання деталі:
n = 318,31 ∙ v / d = 318,31 ∙ 95/26 = 1163,1 хв-1.
Приймаються найближчим менше паспортне значення числа оборотів n = 1100 хв-1 табл.37 [2].
Розрахунок основного часу. Визначимо довжину оброблюваної поверхні з урахуванням врізання й перебігаючи:
L = l + y = 40 +4 = 44 мм
де у = 4 мм - врізання і перебігаючи з табл.38 [2].
Основний час розраховуємо за формулою:

Визначаємо допоміжний час. Згідно табл.44 [2] при роботі на верстаті з висотою центрів 200 мм Тв = 0,5 хв.
Перехід 3.Снять фаску на Ш24 мм.
Визначаємо основний час. При проточці фасок робота проводиться з ручною подачею змінної і без зміни числа проходів попередньої або наступної обробки. У зв'язку з цим ражим різання при цьому не встановлюється.
Основний час на зняття фасок беремо з табл.40 при діаметрі деталі 24 мм і шириною фаски 1,5 мм Те = 0,1 хв.
Визначення допоміжного часу. Допоміжний час, пов'язане з проходом при роботі на верстаті з висотою центрів 200 мм Тв = 0,07 хв.
Перехід 4. Нарізати різьбу М24. Різьба нарізається плашкою за один прохід i = 1. Швидкість нарізування v = 4 м / хв, подача S = 1,5 мм / об.
Різьба нарізається плашкою за один прохід.
Визначаємо частоту обертання:
n = 318,31 ∙ v / d = 318,31 ∙ 4 / 24 = 53,05 хв-1
приймаємо n = 50 хв-1.
Визначаємо основний час:
To =
де lо = 40 мм - довжина нарізати різьблення;
lвр = 1п = 1 мм - величина врізання й перебігаючи плашки;
n = 50 хв-1 - частота обертання при робочому ході;
nо = 100 хв-1 - частота обертання при зворотному ході.
Визначення допоміжного часу. Згідно табл.44 [2] при роботі на верстаті з висотою центрів 200 мм Тв = 0,8 хв.
Визначимо час на токарних операцію:
1) допоміжний час
ΣТв = ТВ1 + Тв2 + Тв3 + Тв4 = 0,8 +0,5 +0,07 +0,8 = 2,17 хв;
2) основний час
ΣТо = ТЕ1 + ТО2 + То3 + То4 = 0,13 +0,2 +0,1 +0,42 = 0,85 хв;
3) оперативний час
Топ = Те + Тв = ΣТо + ΣТв = 2,17 +0,85 = 3,02 хв;
4) додатковий час
Тдоп = Топ ∙ (k/100) = 3,02 ∙ (7 / 100) = 0,2114 хв
де k = 7% - за табл.7 для токарної операції.
Підготовчо-заключний час за табл. 45 для токарних верстатів з висотою центрів 200 мм, Тп-з .= 9 хв.
Норма часу на токарних операцію:
ТнII = Топ + Тдоп + Тп-з .= 3,02 +0,2114 +9 = 12,2314 хв.
Операція III: шліфувальна
Установка А. Встановити і закріпити деталь. Допоміжний час на встановлення і зняття деталі вибираємо з табл. 90 [2] в залежності від маси деталі Тв = 2,2 хв.
Перехід 1. Шліфувати до Ш 34,7 мм.
Припуск на бік:
h = (D-d) / 2 = (34,8-34,7) / 2 = 0,05 мм.
де D = 34,8 мм - діаметр обробки.
Довжина проходу - величина поперечного переміщення шліфувального круга, вона дорівнює 0,05 мм.
Значення поперечної подачі шліфувального круга визначають за табл. 86 [2]. Для діаметра шліфується поверхні не більше 80 мм вона дорівнює Sпоп = 0,003 мм / об. Швидкість шліфування v = 1800 м / хв. Частота обертання n = 1200 хв-1.
Визначення норм часу.
Основний час:

де kт = 1,25 - коефіцієнт, що враховує точність шліфування.
Допоміжний час Тв = 0,5 хв, табл. 91 [2].
Додатковий час:

Підготовчо-заключний час визначають за табл.92 [2], Тп-з = 7 хв.
Норма часу:
ТнIII = Те + Тв + Тдоп + Тп-з = 0,0174 +0,5 +0,0466 +7 = 7,564 хв.
Операція IV: гальванічна
Хроміруем посадочне місце під підшипник з Ш34, 7 мм до Ш35, 1 мм.
Визначаємо основний час нанесення хрому на поверхню деталі:
То = 99500 ∙ h / Dк = 99500 ∙ 0,2 / 50 = 398 хв = 6,63 години,
де h = 0,2 мм - товщина шару покриття;
Dк = 50 А / дмІ - катодна щільність струму.
Визначимо допоміжний час за табл. 295 [2] Тв = 0,6 хв.
Оперативне час - відповідно до табл. 296 [2], для хромування воно дорівнює Топ = 6,39 хв.
Коефіцієнт використання ванни по табл. 297 [2] дорівнює Кі = 0,48.
Розраховуємо норму часу на хромування шийки валу:


Операція V: шліфувальна
Установка А. Встановити і закріпити деталь. Допоміжний час на встановлення і зняття деталі вибираємо з табл. 90 [2] в залежності від маси деталі Тв = 2,2 хв.
Перехід 1. Шліфувати до Ш 35 мм.
Припуск на бік:
h = (D-d) / 2 = (35,1-35) / 2 = 0,05 мм.
де D = 35,1 мм - оброблюваний діаметр.
Довжина проходу - величина поперечного переміщення шліфувального круга, вона дорівнює 0,05 мм.
Значення поперечної подачі шліфувального круга визначають за табл. 86 [2]. Для діаметра шліфується поверхні не більше 80 мм вона дорівнює Sпоп = 0,003 мм / об. Швидкість шліфування v = 1800 м / хв. Частота обертання n = 1200 хв-1.
Визначення норм часу.
Основний час:

де kт = 1,25 - коефіцієнт, що враховує точність шліфування.
Допоміжний час Тв = 0,5 хв, табл. 91 [2].
Додатковий час:

Підготовчо-заключний час визначають за табл.92 [2], Тп-з = 7 хв.
Норма часу:
ТнV = Те + Тв + Тдоп + Тп-з = 0,0174 +0,5 +0,0466 +7 = 7,564 хв.
Визначаємо норму часу на ремонт валу
Тн = ТнI + ТнII + ТнIII + ТнIV + ТнV = 24,51 +12,2314 +7,564 +407,32 +7,564 = 459,2 хв.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Воробйов Л.М. Технологія машинобудування та ремонт машин: Підручник для вузів. - М., 1981. - 344 с.
2. Матвєєв В.А., Пустовалов І.І. Технічне нормування ремонтних робіт у сільському господарстві. - М., 1979. - 288 с.
3. Авдєєв М.В., Воловик Є.Л., Ульман І.Ю Технологія ремонту машин і устаткування: Підручник і навчальні посібники для вищих навчальних закладів. - М., 1986. - 247 с.
4. Матеман А.А. технологія машинобудування: Підручник для машинобудівних вузів за фахом «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти». - 1985. - 496 с.
5. Руденко П.О. Проектування технологічних процесів в машинобудуванні. - К., 1985. - 255 с.
6. Довідник технолога авторемонтного виробництва (Під ред. Г. А. Малишева.). М., 1977. - 432 с.
7. Воловик Є.Л. Довідник по відновленню деталей. - М., 1981. - 351 с.
8. Довідник технолога-машинобудівника в 2-х т. (Під ред. А. Г. Копилова і Р. К. Мещерякова). - М., 1985.
9. Чабани В.Я., Власенко М.В., Тимченко В.Н. Технологія виробництва і ремонт дорожньо-будівельних машин. - 1985. - 263 с.
10. Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «Технологія ремонту машин» для студентів спеціальності 0511 всіх форм навчання (Упор. В. С. Назарець.). - Дніпропетровськ: ДІСИ, 1988. - 47 с.
11. Методичні вказівки до технологічної частини дипломного проекту з застосуванням ЕОМ (Упор. В. Г. Заренбін, В. С. Назарець, К. І. Тарасов) - Дніпропетровськ: ДІСИ, 1985. - 43 с.

Додаток
Відомість технологічного обладнання
№ п / п
Обладнання
Модель, тип
Тих. хар-ка
Кількість
Встановлена ​​потужність, кВт
Габаритні розміри, мм
Займана площа, мІ
Єдін.
Заг.
Єдін.
Заг.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Ковальсько-пресове відділення
1.
Горн ковальський на два вогні
НП-о16
-
1
-
-
2230Ч1030
2,3
2,3
2.
Горн ковальський на один вогонь
2275
-
2
-
-
1130Ч1030
1,16
2,32
3.
Молот пневматичний
МБ-412
150 кг
5
10
20
2265Ч1000
2,265
4,53
4.
Піч для нагріву поковок
Н-1018
площа поду 0,47 мІ
2
-
-
2000Ч1700
3,4
6,8
5.
Прес кривошипний
К-117А
100 т
1
7
7
1360Ч1800
2,44
2,44
6.
Скриня для ковальського інструменту
2250
-
4
-
-
800Ч400
0,32
1,28
7.
Ковадло дворога
-
150 кг
3
-
-
-
-
-
8.
Підставка під ковадло
-
-
3
-
-
Ш 600
0,28
0,84
9.
Верстат для Ресорник
ПІ-012
на чуг. ніжках
3
-
-
1600Ч800
1,28
3,84
10.
Камерна електропіч для нагріву ресор
Н-75
t ˚ нагрева1000 ˚ C
1
75
75
3130Ч2430
7,6
7,6
11.
Плита правочная
ОСТ 214939
-
1
-
-
1500Ч1000
1,5
1,5
12.
Підставка під правочную плиту
2236
-
1
-
-
1500Ч1000
1,5
1,5
13.
Обдирно-шліфувальний верстат
ЗМ634
Коло Ш 400
1
2,8
2,8
900Ч600
0,54
0,54
14.
Вертикально-свердлильний верстат
2Б118
Ш18
1
1
1
900Ч600
0,54
0,54
15.
Щит управління до печі Н-75
ЩУ-14
-
1
-
-
650Ч450
0,29
0,29
16.
Гібозакалочная машина для ресорних листів
До-707
вус. сж. 4800 кг произв-ть 60 лист / год
1
-
-
2600Ч1360
3,54
3,54
17.
Вентилятор високого тиску відцентровий з ел.двигуном
ВД-4
Тиск 0,5 кг / смІ
1
2,8
2,8
800Ч400
0,32
0,32
18.
Стенд для загину ушков ресор
2350
-
1
-
-
815Ч720
0,59
0,59
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
19.
Стенд для випробування ресор автомобілів
КТБ АВТУ № 75
-
1
2,8
2,8
1950Ч650
0,13
0,13
20.
Стенд для збірки ресор
-
-
1
4,5
4,5
2000Ч500
1
1
21.
Стенд для перевірки і правки передніх осей автомобілів
СР-003
-
1
-
-
2200Ч450
0,99
0,99
22.
Стелаж для заготовок
-
-
1
-
-
2500Ч800
2
2
23.
Кран-балка підвісна
2185
вантажопідйомність 1т
1
1
1
-
-
-
Термічне відділення
24.
Шахтна електропіч для газової цементації
Ц-60А
t ˚ = 950 ˚ С
1
60
60
2000Ч1600
3,2
3,2
25.
Щит управління до печі Ц-60А
Щин-13
-
1
-
-
600Ч400
0,24
0,24
26.
Камерна електропіч
Н-45
t ˚ = 950 ˚ С
2
45
90
2200Ч1400
3,08
6,16
27.
Щит управління до печі Н-45
ЩУ-13
-
1
-
-
650Ч450
0,29
0,29
28.
Шахтна електропіч для відпустки
ПН-32
t ˚ = 650 ˚ С
2
36
72
1540Ч1540
2,37
4,74
29.
Щит управління до печі ПН-32
ЩУ-13
-
1
-
-
650Ч450
0,29
0,29
30.
Камерна високотемпературна електропіч
Г-30
t ˚ = 1300 ˚ С
1
30
30
1500Ч1550
2,325
2,325
31.
Щит управління до печі Г-30
Щин-13
-
1
-
-
600Ч400
0,24
0,24
32.
Пічний автотрансформатор до печі Г-30
АПТ-332
380/220 в
1
-
-
670Ч450
0,3
0,3
33.
Високочастотна установка для гартування деталей
ЛГЗ-60
-
1
100
100
2800Ч1400
3,92
3,92
34.
Електрична масляна ванна
МБ-40
t ˚ = 300 ˚ С
1
8,5
8,5
1380Ч1290
1,78
1,78
35.
Ванна для охолодження деталей у воді
2238
-
1
-
-
1300Ч690
0,897
0,897
36.
Ванна для охолодження деталей в маслі
2237
-
1
-
-
1480Ч775
1,15
1,15
37.
Лужна ванна для промивання деталей
989
-
1
-
-
1300Ч900
1,17
1,17
38.
Електрозаточной верстат
332Б
2 кола Ш 200
1
1,7
1,7
530Ч430
0,23
0,23
39.
Постачання під настільне обладнання
2282
-
3
-
-
800Ч600
0,48
1,44
40.
Твердомір Роквелла (настольн.)
ТК-2
зусилля до 150 кг
1
-
-
485Ч205
0,1
0,1
41.
Твердомір Брінелля (настольн.)
ТШ-2
зусилля до 3000 кг
1
0,52
0,52
700Ч225
0,157
0,157
42.
Секційний стелаж
2247
-
1
-
-
1400Ч456
0,638
0,638
43.
Верстат слюсарний
2280
-
2
-
-
1400Ч800
1,12
2,24
44.
Електротельфер
ПЕ-0, 5
Вантажопідйо-ть 0,5 т
1
0,73 + 0,25
0,98
-
-
-
Зварювально-наплавочні відділення
45.
Токарно-гвинторізний верстат автоматичного наплавлення під шаром флюсу
1А62
В.Ц. 200; р.м.ц 1400
3
7
21
3170Ч1580
5,01
15,03
46.
Токарно-гвинторізний верстат для вибродуговой наплавлення
1А62
В.Ц. 200; р.м.ц. 1400
3
7
21
3170Ч1580
5,01
10,03
47.
Зварювальна головка з механізмом, що подає для 1А62 (на рис. Не показана)
ПДШМ-500
-
2
-
-
-
-
-
48.
Касета з електродним дротом для 1А62 (на рис. Не показана)
Собтв. изгот.
-
2
-
-
-
-
-
49.
Наплавлювальний головка
А-508М
-
4
-
-
-
-
-
50.
Наплавлювальний головка
УАНЖ-5
-
4
-
-
-
-
-
51.
Стіл для електрозварювальних робіт
2228
-
10
-
-
1100Ч750
0,825
8,25
52.
Стіл для газозварювальних робіт
2223
-
7
-
-
1080Ч830
0,896
6,275
53.
Розподільна шафа
-
-
1
-
-
700Ч425
0,298
0,298
54.
Селеновий випрямляч
ВСГ-3М
Струм 200 А
2
2,9
2,9
-
-
-
55.
Підставка під селенові випрямлячі
2358
-
1
-
-
1405Ч555
0,78
0,78
56.
Трансформатор зварювальний однопостовий
СТН-350
Струм 350 А
10
25
250
695Ч398
0,277
2,77
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
57.
Табурет для зварювальника
2224
-
15
-
-
400Ч400
-
-
58.
Стелаж для головок блоків
Собств. изгот.
-
1
-
-
2500Ч550
1,375
1,375
59.
Шафа для інструментів
2243
-
1
-
-
550Ч450
0,248
0248
60.
Стелаж секційний
2247
-
1
-
-
1200Ч450
0,54
0,54
61.
Ящик для флюсу
-
-
2
-
-
450Ч650
0,29
0,585
62.
Ящик для піску
-
-
1
-
-
500Ч550
0,275
0,275
63.
Ацетиленовий генератор
ГВР-3
3000 л / год
1
-
-
-
-
-
64.
Підставка під ацетилен-й ген-р
-
-
1
-
-
1000Ч1000
1
1
65.
Підвісний однобалочний кран
ПК-101
Грузопод-ть 1т
1
3,4 +2,4 +0,65
6,45
-
-
-
Гальванічне відділення
66.
Ванна для зносостійкого хромування
2263
-
2
-
-
1750Ч1280
2,24
4,48
67.
- / / - Осталивание
2264
-
6
-
-
1700Ч600
1,02
6,12
68.
Ванна електролітичного обезжирення
Л-7004
-
2
-
-
1650Ч950
1,56
3,12
69.
- / / - Уловлювання електроліту
2327
-
8
-
-
686Ч586
0,402
3,216
70.
- / / - Для тирси
2261
-
1
-
-
1310Ч860
1,127
1,127
71.
- / / - Зняття старого хрому
2263
-
1
-
-
1753Ч1282
2,247
2,247
72.
- / / - Хол-й води
2258
-
1
-
-
1100Ч700
0,77
0,77
73.
- / / - Гарячої води
2259
-
1
-
-
1100Ч700
0,77
0,77
74.
- / / - Віденської вапна
2260
-
1
-
-
1220Ч600
0,732
0,732
75.
Стіл для навішування деталей
2299
-
1
-
-
2000Ч800
1,6
1,6
76.
Шафа для обезводоражіванія деталей
проектний
-
1
5
5
700Ч700
0,49
0,49
77.
Сушильна шафа
2274
-
1
2,12
2,12
700Ч550
0,385
0,385
78.
Верстат слюсарний
2280
-
1
-
-
1400Ч800
1,12
1,12
79.
Верстат полірувальний двошпиндельні
З-42М
2 кола
Ш300
1
1
1
690Ч400
0,276
0,276
80.
Стелаж поличний
2242
-
1
-
-
3060Ч600
1,836
1,836
81.
Шафа для хімікатів
-
-
1
-
-
1200Ч600
0,72
0,72
82.
Низьковольтний агрегат
АНД
1500 / 750А
4
11,5
46
1400Ч600
0,84
3,36
83.
Підвісний однобалочний кран
ПК-101
Грузопод-ть 1т
1
3,4 +2,4 +0,65
6,45
-
-
-
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Транспорт | Курсова
598.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Проектування гальванічного ділянки авторемонтного підприємства
Проектування ділянки по газовій зварці авторемонтного підприємства
Розрахунок беззбиткового обсягу виробництва у вартісному виразі Розрахунок податку на прибуток підприємства
Розробка проекту авторемонтного цеху зі створенням ділянки з ремонту КПП в НГВУ Чернушканефть
Розрахунок держмита з підприємства
Технологічний розрахунок експлуатаційного підприємства
Розрахунок економічних показників підприємства
Розрахунок основних засобів підприємства
Розрахунок показників прибутковості підприємства
© Усі права захищені
написати до нас