ЗМІСТ
Вихідні дані для проектування
1 Обгрунтування типу виробництва і його коротка характеристика
2 Визначення кількості станкочасов на річну програму випуску
3 Визначення необхідної кількості верстатного обладнання
4 Визначення основного технологічного маршруту обробки деталей на спеціалізованих ділянках
5 Розрахунок нормогодин складання виробів на річну програму випуску
6 Визначення загальної чисельності робочого складу цеху
6.1 Визначення кількості основних виробничих робітників
6.2 Визначення чисельності допоміжних робітників
6.3 Визначення чисельності працівників ІТП
6.4 Визначення чисельності лічильно-конторського персоналу
6.5 Визначення чисельності молодшого обслуговуючого персоналу
7 Визначення загальної площі складального ділянки
8 Визначення площ основних і допоміжних площ цеху
8.1 Площа заточного відділення
8.2 Площа відділення ремонту інструменту і оснастки
8.3 Площа інструментально - роздавальної комори
8.4 Площа ремонтного відділення
8.5 Площа відділення енергетики
8.6 Площа складських відділень цеху
8.7 Площа відділення мастильно-охолоджувальної рідини
8.8 Площу складу олій
8.9 Площа відділення збору і переробки стружки
8.10 Площа міжопераційних складів
8.11 Площа контрольного відділення
8.12 Площа під магістральні проїзди
9 Складає відомості площ цеху
10 Вибір вантажопідйомного обладнання
Список використаної літератури
Вихідні дані для проектування
- Тип верстата - консольно-фрезерний
- Кількість типорозмірів - 7 шт
- Модель верстата представника - 6М11
- Річна програма випуску - 60 шт.
- Верстатомісткість одного виробу - 2900ч
- Маса виробу - 2,1 т. (середній)
1. Обгрунтування типу виробництва і його коротка характеристика
У залежності від річної програми випуску (60 шт) і маси верстата представника (2,1 т) можна зробити висновок, що дане виробництво є середньосерійному [1, с 56].
Серійним називається таке виробництво, при якому виготовлення виробів проводиться партіями або серіями, що складаються з однойменних, однотипних за конструкцією і однакових за розмірами виробів.
Поняття партія ставиться до кількості деталей, а поняття серія - до кількості машин, що запускаються у виробництво одночасно.
У серійному виробництві, в залежності від кількості виробів у серії, їх характеру і трудомісткості їх виготовлення, частоти повторюваності серій протягом року розрізняють дрібносерійне, среднесерійное і великосерійне.
Серійне виробництво займає проміжне положення між одиничним і масовим виробництвом. До його характерним відмінностям можна віднести наступне:
Верстати: універсальні, спеціалізовані, спеціальні, автоматизовані і агрегатні.
Верстатне обладнання повинно бути спеціалізовано в такій мірі, щоб був можливий перехід від однієї серії машин до іншого.
Верстатні пристосування: універсальні і збірні, для точного встановлення заготовок без вивірки.
Контрольно-вимірювальні засоби: калібри і контрольно-вимірювальні пристрої.
Ріжучий інструмент: спеціальний і спеціалізований, збірний ріжучий інструмент зі змінними ріжучими пластинами.
Технологічний процес: переважно диференційований.
Кваліфікація робітників: середня.
Серійне виробництво є найбільш поширеним видом виробництва в машинобудуванні. Одними з такого виду виробництва є: виробництво підшипників, прокатного і шахтного обладнання, верстатобудування та ін
2. Визначення кількості станкочасов на річну програму випуску
де
N = 60 - річна програма випуску
3. Визначення необхідної кількості верстатного обладнання
де
Приймаються
Загальний склад устаткування по [1, табл. 12а, с.147] наведено в таблиці 3.1
Таблиця 3.1 - Загальний склад устаткування
Примітка: У даній таблиці 3.1 скориговано кількість%-тов прийнятих верстатів від їх загальної кількості в порівнянні з оригіналом [1, табл. 12а, с.147].
Збільшимо відсоток токарно-гвинторізних і зубообробних верстатів з ЧПК, тому що у виконуваній самостійній роботі розглянутий консольно-фрезерний верстат, без урахування корпусних деталей, переважно складається з деталей тіл обертання і зубчастих коліс, які найбільш трудомісткі і відповідають за точність самого верстата. А отже застосування більшої кількості верстатів з ЧПУ на виконання цих деталей, дасть велику продуктивність виготовлення і точність виготовленої продукції, що характерно підвищить її якість і терміни окупності проекту. За цим застосування більшої кількості верстатів з ЧПК можна вважати рентабельним, але для більш точної оцінки необхідно зробити більш докладний економічний аналіз на терміни окупності і собівартість продукції. А також необхідно взяти до уваги технологічний процес складання одиниці обладнання, оскільки можливо велика продуктивність на виконання вище згаданих деталей не має необхідності з-за відсутності поспіху в подачі даних деталей на складання.
Зменшимо відсоток фрезерних і шліфувальних верстатів, тому що більш точна і трудомістка робота на виконання зубчастих коліс можлива на зубообробному верстаті з ЧПК, а також вартість виконуваної роботи верстатником на цьому верстаті менше, ніж на шліфувальному (залежно від рівня кваліфікації робітника).
Кількість інших верстатів приймаємо рівним 0, тому в серійному виробництві завантаженість обладнання в середньому не перевищує 80% і отже в придбанні додаткового обладнання немає необхідності, а в разі ремонту або поломки можна задіяти неповних обладнання.
Необхідні дані, для визначення виробничої площі цеху наведені в таблицях 3.2 та 3.3 відповідно.
Таблиця 3.2 - Дані по ділянці обробки тіл обертання і дрібних корпусних деталей (ділянка № 1)
Таблиця 3.3 - Дані по ділянці обробки великих і середніх корпусних деталей (ділянка № 2)
Виходячи з даних таблиць 3.2 та 3.3, загальна виробнича площа складе:
4. Визначення основного технологічного маршруту обробки деталей на спеціалізованих ділянках
На ділянці обробки тіл обертання, використання устаткування найбільш повно відобразить маршрут обробки зубчастого колеса.
005 Токарно-гвинторізний (карусельна, попередня)
010 Термічна
015 Токарно-гвинторізний (карусельна, остаточна)
020 Вертикально-свердлувальний (радіально-свердлильні)
025 Горизонтально-протяжна
030 Вертикально-фрезерна
035 Комплекс шліфувальних операцій
040 зубообробки
045 слюсарну
050 Термічна
055 Остаточне шліфування діаметрів і торців
060 зубошліфувальних
065 Контрольна
На ділянці обробки корпусних деталей, розташування устаткування буде відповідати типовому технологічному процесу обробки корпусу.
005 Фрезерна
010 Горизонтально-розточна
015 Повздошно-стругальні
020 Термічна
025 Горизонтально-розточна з ЧПУ
030 Фрезерна
035 Повздошно-стругальні
040 Радіально-свердлувальний
045 Плоскошліфувальна
050 Внутрішньошліфувальні
055 слюсарну
5. Розрахунок нормогодин складання виробів на річну програму випуску
Для среднесерійного виробництва нормировочной час на загальну складання машини визначається за формулою:
6. Визначення загальної чисельності робочого складу цеху
6.1 Визначення кількості основних виробничих робітників
Кількість верстатників визначається за формулою:
де
приймаємо Р = 55 чол.
Визначення кількості збирачів
Пропускна здатність стенду визначається за формулою:
де
Кількість стендів, необхідних для стаціонарної загальної збірки річної кількості машин визначається за формулою:
де
приймаємо ССБ = 7 шт.
Кількість робітників-складальників для стаціонарної складання машин визначається за формулою:
де М = 60 шт - кількість машин, що збираються на рік;
приймаємо Rcб = 29 чол.
Визначення кількості розмітника і слюсарів-межопераціонніков
Трудомісткість розмічальних робіт визначається за формулою:
Чисельність розмітника для среднесерійного типу виробництва визначається за формулою:
Вихідні дані для проектування
1 Обгрунтування типу виробництва і його коротка характеристика
2 Визначення кількості станкочасов на річну програму випуску
3 Визначення необхідної кількості верстатного обладнання
4 Визначення основного технологічного маршруту обробки деталей на спеціалізованих ділянках
5 Розрахунок нормогодин складання виробів на річну програму випуску
6 Визначення загальної чисельності робочого складу цеху
6.1 Визначення кількості основних виробничих робітників
6.2 Визначення чисельності допоміжних робітників
6.3 Визначення чисельності працівників ІТП
6.4 Визначення чисельності лічильно-конторського персоналу
6.5 Визначення чисельності молодшого обслуговуючого персоналу
7 Визначення загальної площі складального ділянки
8 Визначення площ основних і допоміжних площ цеху
8.1 Площа заточного відділення
8.2 Площа відділення ремонту інструменту і оснастки
8.3 Площа інструментально - роздавальної комори
8.4 Площа ремонтного відділення
8.5 Площа відділення енергетики
8.6 Площа складських відділень цеху
8.7 Площа відділення мастильно-охолоджувальної рідини
8.8 Площу складу олій
8.9 Площа відділення збору і переробки стружки
8.10 Площа міжопераційних складів
8.11 Площа контрольного відділення
8.12 Площа під магістральні проїзди
9 Складає відомості площ цеху
10 Вибір вантажопідйомного обладнання
Список використаної літератури
Вихідні дані для проектування
- Тип верстата - консольно-фрезерний
- Кількість типорозмірів - 7 шт
- Модель верстата представника - 6М11
- Річна програма випуску - 60 шт.
- Верстатомісткість одного виробу - 2900ч
- Маса виробу - 2,1 т. (середній)
1. Обгрунтування типу виробництва і його коротка характеристика
У залежності від річної програми випуску (60 шт) і маси верстата представника (2,1 т) можна зробити висновок, що дане виробництво є середньосерійному [1, с 56].
Серійним називається таке виробництво, при якому виготовлення виробів проводиться партіями або серіями, що складаються з однойменних, однотипних за конструкцією і однакових за розмірами виробів.
Поняття партія ставиться до кількості деталей, а поняття серія - до кількості машин, що запускаються у виробництво одночасно.
У серійному виробництві, в залежності від кількості виробів у серії, їх характеру і трудомісткості їх виготовлення, частоти повторюваності серій протягом року розрізняють дрібносерійне, среднесерійное і великосерійне.
Серійне виробництво займає проміжне положення між одиничним і масовим виробництвом. До його характерним відмінностям можна віднести наступне:
Верстати: універсальні, спеціалізовані, спеціальні, автоматизовані і агрегатні.
Верстатне обладнання повинно бути спеціалізовано в такій мірі, щоб був можливий перехід від однієї серії машин до іншого.
Верстатні пристосування: універсальні і збірні, для точного встановлення заготовок без вивірки.
Контрольно-вимірювальні засоби: калібри і контрольно-вимірювальні пристрої.
Ріжучий інструмент: спеціальний і спеціалізований, збірний ріжучий інструмент зі змінними ріжучими пластинами.
Технологічний процес: переважно диференційований.
Кваліфікація робітників: середня.
Серійне виробництво є найбільш поширеним видом виробництва в машинобудуванні. Одними з такого виду виробництва є: виробництво підшипників, прокатного і шахтного обладнання, верстатобудування та ін
2. Визначення кількості станкочасов на річну програму випуску
де
N = 60 - річна програма випуску
3. Визначення необхідної кількості верстатного обладнання
де
Приймаються
Загальний склад устаткування по [1, табл. 12а, с.147] наведено в таблиці 3.1
Таблиця 3.1 - Загальний склад устаткування
| Верстати | Завод консольно-фрезерних верстатів | |||||
| % Від загальної кількості | кількість, шт. | прийняте кількість, шт | з них% автоматів, напівавтоматів, верстатів з ЧПК, спеціальних | кількість, шт. | прийняте кількість, шт. | |
| Токарно-гвинторізні | 14,5 | 6,38 | 7 | 6,2 | 2,73 | 3 |
| Токарно-карусельні | 2,6 | 1,14 | 1 | - | - | 0 |
| Токарно-револьверні | 4,6 | 2,02 | 2 | 0,8 | 0,4 | 0 |
| Токарні автомати і напівавтомати | 3,5 | 1,54 | 2 | - | - | 0 |
| Розточувальні | 8,7 | 3,8 | 4 | 3,5 | 1,54 | 2 |
| Свердлильні | 13,3 | 5,85 | 6 | 4,3 | 1,9 | 2 |
| Агрегатно-розточні і агрегатно-свердлильні | 2,9 | 1,28 | 1 | 0,7 | 0,3 | 0 |
| Стругальні та довбальні | 2 | 0,88 | 1 | - | - | 0 |
| Протяжні | 1,6 | 0,7 | 1 | - | - | 0 |
| Фрезерні | 19,0 | 8,4 | 8 | 8,3 | 3,7 | 4 |
| Зубообробні | 6,6 | 2,9 | 3 | 1,6 | 0,7 | 1 |
| Шліфувальні, хонінгувальні, Суперфінішна | 18,5 | 8,14 | 8 | 5,3 | 2,33 | 2 |
| Інші | 4,4 | 1,94 | 0 | 0,6 | 0,3 | 0 |
| Разом | 100 | = SUM (ABOVE) 44 | 32 | 13 | ||
Збільшимо відсоток токарно-гвинторізних і зубообробних верстатів з ЧПК, тому що у виконуваній самостійній роботі розглянутий консольно-фрезерний верстат, без урахування корпусних деталей, переважно складається з деталей тіл обертання і зубчастих коліс, які найбільш трудомісткі і відповідають за точність самого верстата. А отже застосування більшої кількості верстатів з ЧПУ на виконання цих деталей, дасть велику продуктивність виготовлення і точність виготовленої продукції, що характерно підвищить її якість і терміни окупності проекту. За цим застосування більшої кількості верстатів з ЧПК можна вважати рентабельним, але для більш точної оцінки необхідно зробити більш докладний економічний аналіз на терміни окупності і собівартість продукції. А також необхідно взяти до уваги технологічний процес складання одиниці обладнання, оскільки можливо велика продуктивність на виконання вище згаданих деталей не має необхідності з-за відсутності поспіху в подачі даних деталей на складання.
Зменшимо відсоток фрезерних і шліфувальних верстатів, тому що більш точна і трудомістка робота на виконання зубчастих коліс можлива на зубообробному верстаті з ЧПК, а також вартість виконуваної роботи верстатником на цьому верстаті менше, ніж на шліфувальному (залежно від рівня кваліфікації робітника).
Кількість інших верстатів приймаємо рівним 0, тому в серійному виробництві завантаженість обладнання в середньому не перевищує 80% і отже в придбанні додаткового обладнання немає необхідності, а в разі ремонту або поломки можна задіяти неповних обладнання.
Необхідні дані, для визначення виробничої площі цеху наведені в таблицях 3.2 та 3.3 відповідно.
Таблиця 3.2 - Дані по ділянці обробки тіл обертання і дрібних корпусних деталей (ділянка № 1)
| Модель верстата | Кількість | Коротка тих. характеристика | Питома площа, м 2 | Всього м 2 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 16Б05 | 2 | d max = 250 L max = 500 потужність N = 1,5 кВт маса, кг = 715 | 12 | 24 |
| 16К20 | 2 | d max = 400 L max = 1000 потужність N = 11 кВт маса, кг = 2835 | 25 | 50 |
| 16К20Ф3 | 3 | d max = 400 L max = 1000 потужність N = 10 маса, кг = 4000 | 25 | 75 |
| 1512 | 1 | d max = 1250 L max = 1000 потужність N = 30 маса, кг = 16500 | 25 | 25 |
| 1Д316 | 1 | d max прутка = 18 L max подачі прутка = 50 потужність N = 1,7 маса, кг = 1028 | 12 | 12 |
| 1А425 | 1 | d max прутка = 65 L max подачі прутка = 175 потужність N = 7,5 маса, кг = 4850 | 25 | 25 |
| 1М10А | 1 | d max прутка = 10 L max подачі за цикл = 100 потужність N = 2,2 маса, кг = 840 | 12 | 12 |
| 11Т16В | 1 | d max прутка = 16 L max подачі за цикл = 140 потужність N = 3 маса, кг = 1200 | 25 | 25 |
| 7Б56 | 1 | Тягова сила кН = 200 Хід санчат = 1600 Розмір опорної плити = 450х450 d в планшайбі = 160 потужність N = 30 маса, кг = 7450 | 60 | 60 |
| 5140 | 1 | d max = 500 Н max вінця = 100 модуль = 8 потужність N = 4 маса, кг = 4400 | 25 | 25 |
| 53А20 | 1 | d max = 200 Н max вінця = 180 модуль = 6 потужність N = 7.5 маса, кг = 6800 | 25 | 25 |
| 5С277 | 1 | d max = 500 Н max вінця = 80 модуль = 12 потужність N = 5,5 маса, кг = 15000 | 25 | 25 |
| 6Р13 | 1 | розміри столу - 400х1600 потужність N = 11 маса, кг = 4200 | 25 | 25 |
| 5А872 | 1 | d max = 800 Н max вінця = 125 модуль = 12 потужність N = 4 маса, кг = 12500 | 25 | 25 |
| 5853 | 1 | d max = 800 Н max вінця = 280 модуль = 12 потужність N = 075х2 маса, кг = 7500 | 25 | 25 |
| 3М153 | 1 | d max = 140 L max = 500 потужність N = 7,5 маса, кг = 4000 | 25 | 25 |
| 3У12Ф2 | 1 | d max = 200 L max = 500 потужність N = 5,5 маса, кг = 4200 | 25 | 50 |
| Разом | = SUM (ABOVE) 21 | = SUM (ABOVE) 508 |
| Модель верстата | Кількість | Коротка тих. характеристика | Питома площа, м 2 | Всього м 2 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 2421 | 1 | робоча зона - 250х450 потужність N = 1 маса, кг = 1985 | 12 | 12 |
| 2М615 | 1 | робоча зона - 900х1000 потужність N = 4,5 маса, кг = 8500 | 25 | 25 |
| ІР320МФ4 | 1 | робоча зона - 320х320 ємність магазину - 36 потужність N = 7,5 маса, кг = 8000 | 25 | 25 |
| ІР800МФ4 | 1 | робоча зона - 800х800 ємність магазину - 30 потужність N = 14 маса, кг = 12500 | 70 | 70 |
| 2Н125 | 2 | d max свердління = 25 робоча зона - 400х450 потужність N = 2,2 маса, кг = 880 | 12 | 24 |
| 2М57 | 2 | d max свердління = 75 потужність N = 7,5 маса, кг = 10500 | 25 | 50 |
| 21104Н7Ф4 | 2 | d max свердління = 25 робоча зона - 400х630 потужність N = 5,5 маса, кг = 8500 | 25 | 50 |
| Агрегатний | 1 | Набір окремих комплектуючих верстата під конкретні розміри деталі | 25 | 25 |
| 7110 | 1 | розміри столу - 900х1000 потужність N = 75 маса, кг = 27500 | 70 | 70 |
| 6Р11 | 1 | розміри столу - 250х1000 потужність N = 5,5 маса, кг = 2360 | 12 | 12 |
| 6Р82Ш | 1 | розміри столу - 320х1250 потужність N = 7,5 маса, кг = 3300 | 25 | 25 |
| 6Р13 | 1 | розміри столу - 400х1600 потужність N = 11 маса, кг = 4200 | 25 | 25 |
| 6550Ф3 | 2 | розміри столу - 500х1000 потужність N = 8 маса, кг = 10490 | 50 | 100 |
| 6305Ф4 | 2 | розміри столу - 500х1250 потужність N = 7,8 маса, кг = 14000 | 50 | 100 |
| 3Е710 | 1 | розміри столу - 400х125 розміри кола - 200х32х76 потужність N = 4 маса, кг = 2300 | 25 | 25 |
| 3Д725 | 1 | розміри столу - 2000х630 розміри кола - 500х305х100 потужність N = 30 маса, кг = 15500 | 40 | 40 |
| 3К228 | 1 | d max заготівлі = 560 d max отвори = 200 потужність N = 5,5 маса, кг = 6900 | 25 | 25 |
| 3Е721Ф3-1 | 1 | розміри столу - 630х320 розміри кола - 400х63х127 потужність N = 7,5 маса, кг = 6360 | 25 | 25 |
| Разом | 23 | = SUM (ABOVE) = SUM (ABOVE) 728 |
4. Визначення основного технологічного маршруту обробки деталей на спеціалізованих ділянках
На ділянці обробки тіл обертання, використання устаткування найбільш повно відобразить маршрут обробки зубчастого колеса.
005 Токарно-гвинторізний (карусельна, попередня)
010 Термічна
015 Токарно-гвинторізний (карусельна, остаточна)
020 Вертикально-свердлувальний (радіально-свердлильні)
025 Горизонтально-протяжна
030 Вертикально-фрезерна
035 Комплекс шліфувальних операцій
040 зубообробки
045 слюсарну
050 Термічна
055 Остаточне шліфування діаметрів і торців
060 зубошліфувальних
065 Контрольна
На ділянці обробки корпусних деталей, розташування устаткування буде відповідати типовому технологічному процесу обробки корпусу.
005 Фрезерна
010 Горизонтально-розточна
015 Повздошно-стругальні
020 Термічна
025 Горизонтально-розточна з ЧПУ
030 Фрезерна
035 Повздошно-стругальні
040 Радіально-свердлувальний
045 Плоскошліфувальна
050 Внутрішньошліфувальні
055 слюсарну
5. Розрахунок нормогодин складання виробів на річну програму випуску
Для среднесерійного виробництва нормировочной час на загальну складання машини визначається за формулою:
6. Визначення загальної чисельності робочого складу цеху
6.1 Визначення кількості основних виробничих робітників
Кількість верстатників визначається за формулою:
де
приймаємо Р = 55 чол.
Визначення кількості збирачів
Пропускна здатність стенду визначається за формулою:
де
Кількість стендів, необхідних для стаціонарної загальної збірки річної кількості машин визначається за формулою:
де
приймаємо ССБ = 7 шт.
Кількість робітників-складальників для стаціонарної складання машин визначається за формулою:
де М = 60 шт - кількість машин, що збираються на рік;
приймаємо Rcб = 29 чол.
Визначення кількості розмітника і слюсарів-межопераціонніков
Трудомісткість розмічальних робіт визначається за формулою:
Чисельність розмітника для среднесерійного типу виробництва визначається за формулою:
приймаємо Тразм = 4 чол.
Трудомісткість міжопераційних слюсарних робіт визначається за формулою:
Чисельність слюсарів-межопераціонніков для среднесерійного типу виробництва визначається за формулою:
приймаємо Тслес .= 4 чол.
6.2 Визначення чисельності допоміжних робітників
Чисельність допоміжних робітників для среднесерійного типу виробництва визначається за формулою:
приймаємо Т = 5 чол
6.3 Визначення чисельності працівників ІТП
Чисельність працівників ІТП для среднесерійного типу виробництва визначається за формулою:
приймаємо ІТП = 9 чол.
6.4 Визначення чисельності лічильно-конторського персоналу
Чисельність лічильно-конторського персоналу визначається за формулою:
приймаємо Рскп = 4 чол
6.5 Визначення чисельності молодшого обслуговуючого персоналу
Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу визначається за формулою:
приймаємо РМОП = 3 чол
Відомість працюють у цеху по категоріях наведена в таблиці 6.1
Таблиця 6.1 - Відомість працюють у цеху по категоріях
| Категорії працюючих | Кількість |
| Виробничі робітники: Основні: - Верстатники - Складальники Розмітника Cлесарі-межопераціоннікі | 55 29 4 4 |
| Всього виробничих робітників | 92 |
| Допоміжні робітники | 5 |
| Всього робітничих | 97 |
| ІТП СКП МОП | 9 4 3 |
| Усього працюючих | 113 |
7. Визначення загальної площі складального ділянки
Площа складального ділянки визначається за формулою:
де f = 20м 2 - питома площа, відповідає одному збирачеві.
На цій площі розміщується 13 складальних стендів (див. п. 6.1.2.).
8. Визначення площ основних і допоміжних площ цеху
8.1 Площа заточного відділення
де f = 10м 2 - питома площа на один основний верстат заточного відділення; N = 39 шт. - Кількість верстатів, що обслуговуються заточним відділенням.
Визначаємо кількість заточувальних верстатів:
Приймаються N З.О. = 3 шт.
8.2 Площа відділення ремонту інструменту і оснастки
де f = 24м 2 - питома площа на один основний верстат ремонтного відділення при середній величині, що випускається.
N = 44 шт. - Кількість основних верстатів.
Визначаємо кількість верстатів ремонтного відділення:
Приймаються N Р.І. = 2 шт.
8.3 Площа інструментально - роздавальної комори
Приймаємо, що на даній площі буде розташовуватися інструментально - роздавальна комора та комора пристосувань.
Площа даного відділення визначається за формулою:
де f =
8.4 Площа ремонтного відділення
де f = 27м 2 - питома площа на один основний верстат ремонтного відділення; N = 44 шт. - Кількість основних верстатів.
Визначаємо кількість верстатів ремонтного відділення:
Приймаються N З.О. = 2 шт.
8.5 Площа відділення енергетики
Визначається укрупнено:
Приймаються
8.6 Площа складських відділень цеху
Склад складається з складу пруткового матеріалу і складу заготовок.
Площа складу пруткового матеріалу визначають за формулою:
де А = 5 діб - запас зберігання;
D = 233 дня - кількість робочих днів у році;
q = 2,5 т / м 2 - допустима грузонопряженность площі складу;
К = 0,25 - коефіцієнт використання площі складу, що враховує проходи і проїзди.
Площа складу заготовок:
де А = 12 діб - запас зберігання;
q = 3 т / м 2 - допустима грузонопряженность площі складу;
К = 0,35 - коефіцієнт використання площі складу, що враховує проходи і проїзди.
Загальна площа складської відділення складе:
Як видно з розрахунку, дана площа занадто мала, щоб забезпечувати потреби цеху, тому застосовуємо укрупнений розрахунок.
Приймаються Sск = 13м 2
Склад готових деталей так само визначаємо укрупнено:
Приймаються Sс.г.д = 13м 2
8.7 Площа відділення мастильно-охолоджувальної рідини
Площа даного відділення визначається укрупнено, в залежності від кількості основного обладнання.
8.8 Площу складу олій
8.9 Площа відділення збору і переробки стружки
Площа даного відділення визначається укрупнено, в залежності від кількості основного обладнання.
8.10 Площа міжопераційних складів
Визначається укрупнено і становить 10% від загальної виробничої площі:
Приймаються Sм.ск = 13м 2
8.11 Площа контрольного відділення
Площа даного відділення визначається за формулою:
де
f =
К = 1,7 - коефіцієнт, що враховує розташування обладнання, інвентарю.
8.12 Площа під магістральні проїзди
Вона приймається в розмірі 15% від площі усіх ділянок і відділень цеху.
Приймаються
9. Складає відомості площ цеху
Розраховані площі ділянок, відділень і служб зведені в таблицю 9.1.
Таблиця 9.1 - Відомості площ цеху
| № | Найменування ділянок, відділень і служб цеху | Площа м 2 |
| 1 | Ділянка механічної обробки тіл обертання | 508 |
| 2 | Ділянка механічної обробки корпусних деталей | 728 |
| 3 | Площа складального ділянки | 580 |
| 4 | Площа заточного відділення | 30 |
| 5 | Площа відділення ремонту інструменту і оснастки | 48 |
| 6 | Площа інструментально - роздавальної комори | 66 |
| 7 | Площа ремонтного відділення | 54 |
| 8 | Площа відділення енергетики | 11 |
| 9 | Площа складських відділень цеху | 13 |
| 10 | Склад готових деталей | 13 |
| 11 | Площа відділення мастильно-охолоджувальної рідини | 40 |
| 12 | Площа складу масел | 15 |
| 13 | Площа міжопераційних складів | 13 |
| 14 | Площа відділення збору і переробки стружки | 75 |
| 15 | Площа контрольного відділення | 41 |
| Загальна площа всіх відділень цеху | = SUM (ABOVE) 2235 | |
| 16 | Площа під магістральні проїзди | 336 |
| Всього | 2571 | |
10. Вибір вантажопідйомного обладнання
Як вантажопідйомного обладнання, яке використовується в цеху, приймаємо:
- Мостові електричні крани;
- Передавальні візки;
- Передавальні платформи;
- Місцеві підйомники.
Мостові електричні крани.
Їх кількість визначається за укрупненими розрахунком.
За даним розрахунком, один мостовий кран обслуговує 50м прольоту цеху. Виходячи з цього, на кожному прольоті приймаємо по 2 мостових крана, вантажопідйомністю 5 і 10т.
Передавальні візки.
Вони необхідні для транспортування малогабаритних вантажів середньої тяжкості між операціями вздовж магістрального проїзду. Приймаються по 2 візки вантажопідйомністю 2т на кожному прольоті цеху, що забезпечить швидку та ефективну передачу напівфабрикатів.
Передавальні платформи
Призначені для передачі вантажів з одного прольоту на інший. Приймаються 2 платформи, вантажопідйомністю 20т, по обидва боки цеху (на початку і в кінці).
Місцеві підйомники
Даними підйомними пристроями оснащений дільниця складання. Визначаємо їх кількість, з розрахунку, що один підйомник обслуговує 2 складальних стенду - 13 / 2 = 6,5 шт. Приймаються 7 шт, вантажопідйомністю
Список використаної літератури
1. Єгоров М.Є. Основи проектування машинобудівних заводів. - М.: Вищ. шк., 1969. - 475 с.
2. Ямпільський Є.С. Проектування машинобудівних заводів і цехів. - М.: Машинобудування, 1975. - 326 с.
3. Методичні вказівкі до Самостійної роботи з дісціпліні «Механоскладальні дільніці І цехи у машінобудуванні» (для студентів спеціальності 7.090202) / Склад. А. А. Попівненко, С. А. Гончаров. - Стереотип. вид. - Краматорськ: ДДМА, 2004.-12 с.
4. Методичні вказівкі до практичних зайняти з дісціпліні «Механоскладальні дільніці І цехи у машінобудуванні» (для студентів спеціальності 7.090202) / Склад. А. А. Попівненко, С. А. Гончаров. - Стереотип. вид. - Краматорськ: ДДМА, 2004. - 28 стор.
5. Когут М. С. Механоскладальні цехи та дільніці у машінобудуванні: Підручник. - Львів: Видавництво Державного Університету «Львівська політехніка», 2000. - 352 с.