Особливості морфометричних показників венозних судин плацентарної тканини мешканок півдня Киргизстану
Кенешбаев Б.К., Тулекеев Т.М., Сакібаев К.Ш.(Медичний інститут, ОшГУ, м. Ош, Киргизстан)
Morphometric features of the placential tissues vein of women, who live in south region of kyrgystan
Keneshbaev BK, Tulekeev TM, Sakibaev K. Sh.(Medical Institute, Osh SU, Osh, Kyrgyzstan)
У програмі глобального моніторингу, прийнятої ООН (1980), важкі метали та їх сполуки згадані як одне з найбільш небезпечних забруднювачів навколишнього середовища, пов'язані з 1-2-го класів небезпеки [1, 2]. Солі важких металів, будучи одним з основних факторів забруднення навколишнього середовища, надають неспецифічне вплив в тканинах і органах [3, 6].
Репродуктивна система жінок і система мати-плацента-плід відрізняється особливою чутливістю до дії екзо - і ендогенних несприятливих факторів будь-якого походження [4, 5, 7].
Плацента може служити бар'єром для шкідливих факторів екосистеми у фізіологічних умовах, тому вивчення її морфофункціональних параметрів має значення для встановлення характеру компенсаторно-пристосувальних можливостей організму [8].
З урахуванням вищесказаного, метою даної роботи було вивчення морфометричних особливостей венозних судин плаценти мешканок проживають в територіальній близькості до джерела забруднення.
Матеріал і методи дослідження
Об'єктом дослідження стали 142 плаценти породіль після природного розродження (39-41нед). Методичний добір групи здійснювався на підставі зіставлення гігієнічних умов проживання та виробництва.Виходячи зі ступеня забруднення, навколишнього середовища, досліджуваний матеріал був розподілений на 2 групи: I група - 32 плаценти, отримані від породіль постійно проживають в зоні середньої інтенсивності забруднення (на відстані 60 - 65 км від джерела забруднення - м. Кизилкія); II група (контрольна) включала - 32 плаценти, отримані від породіль постійно проживають в зоні слабкої інтенсивності забруднення (на відстані 120-140 км від джерела забруднення - м. Ош);
Збір матеріалу проводився на базі пологових будинків м. Ош і Кизилкія. Дослідження плацент проводилася на підставі методів, описаних А.І. Брусиловським (1986), С.А. Степановим (1991), А.П. Милованова (1999).
Застосовувалися макроскопічні, гістологічні, планіметричних та атомно-абсорбційної-спектрофотометричні (ААСФМ) методи дослідження. Для гістологічного вивчення вирізали по 3 шматочки тканини (1,0 х 1,0 х 0,5 см) з макроскопічно не змінених ділянок центральної, крайової зон плаценти і пуповини. Зрізи товщиною 5-7 мкм фарбували гематоксилін еозином, і за Ван - Гізоном. ААСФМ проводилися в лабораторії спектрофотометрії Інституту прикладної фізики Національного Університету РУ (м. Ташкент). Всього було визначено вміст сурми з 44 плацент жінок: I група - 22 плаценти; II група - 10; III група - 12. Статистичну обробку проводили з використанням пакета прикладних програм для статистичних обробок даних Microsoft Excel - 2003, використовуючи критерії достовірності (р) по Стьюдента.
Результати досліджень та їх обговорення.
Проведені нами дослідження плацент мешканок проживають в територіальній близькості, дозволили виявити певні зміни в порівнянні з контролем.
У плацентах первородящих жінок першої групи, вміст сурми становить 0,014 ± 0,003, 0,016 ± 0,003 і 0,045 ± 0,006 мг / кг відповідно в центральній, крайовій зоні і пуповині. Дані показники в порівнянні з аналогічними показниками другої групи на 2,3, 3,2 і 5,6 рази більше.
У повторнородящих в центральній зоні плаценти змісту сурми більше на 12,7 разу, тоді як у крайовій зоні і пуповині вміст сурми більше на 5 і 1,4 рази. У багато народжують вміст сурми також на 3,7, 2,2 і 1,1 рази більше в порівнянні з контролем.
У центральній і крайової зонах (табл.1) плаценти у першо - і повторнородящих жінок I групи відзначаються статистично значуща відмінність в порівнянні з контролем (між діаметром вен, діаметром просвіту вен, ІК). Параметр товщини стінки вен центральної та крайової зони у першо-, повторнородящих, і у багато крайової зони статистично не відрізняються з даними II групи (р> 0,05).
Табліца.1.
Планіметрія вен стовбурових ворсин плацент жінок I групи (в мкм)
| Параметри | Паритет пологів | |||||
| Первородящі | Повторнородящих | Многорожавшие | ||||
| Ділянка плаценти | ||||||
| Центральний | Крайовий | Центральний | Крайовий | Центральний | Крайовий | |
| d-судини | 58,08 ± 0,58 | 50,8 ± 0,42 | 57,33 ± 0,63 | 52,89 ± 0,48 | 55 ± 0,57 | 54,2 ± 0,87 |
| 53,63 ± 0,57 * | 53,75 ± 0,65 * | 48,73 ± 0,7 * | 49,53 ± 0,52 * | 49,24 ± 0,5 * | 49,89 ± 0,52 * | |
| <0,001 | <0,001 | <0,001 | <0,001 | <0,001 | <0,001 | |
| d-просвіту | 47,22 ± 0,66 | 41,07 ± 0,63 | 47,3 ± 0,63 | 43,71 ± 0,48 | 44,62 ± 0,63 | 43,89 ± 0,93 |
| 43,65 ± 0,67 * | 43,77 ± 0,73 * | 38,9 ± 0,68 * | 39,97 ± 0,64 * | 40,13 ± 0,53 * | 40,21 ± 0,53 * | |
| <0,001 | <0,01 | <0,001 | <0,001 | <0,001 | <0,01 | |
| Товщина стінки | 5,42 ± 0,17 | 4,86 ± 0,16 | 5,01 ± 0,24 | 4,59 ± 0,21 | 5, 19 ± 0, 19 | 5,16 ± 0,18 |
| 4,99 ± 0,24 * | 4,99 ± 0,16 * | 4,91 ± 0,14 * | 4,78 ± 0,2 * | 4,55 ± 0,2 * | 4,84 ± 0,11 * | |
| > 0,05 | > 0,05 | > 0,05 | > 0,05 | <0,05 | > 0,05 | |
| Індекс Керногана | 0,11 ± 0,002 | 0,12 ± 0,002 | 0,11 ± 0,004 | 0,1 ± 0,003 | 0,12 ± 0,003 | 0,12 ± 0,001 |
| 0,12 ± 0,003 * | 0,11 ± 0,001 * | 0,13 ± 0,001 * | 0,12 ± 0,004 * | 0,11 ± 0,003 * | 0,12 ± 0,002 * | |
| <0,01 | <0,001 | <0,001 | <0,001 | <0,05 | > 0,05 | |
У багато народжують центральної зони плаценти всі параметри вен стовбурових ворсин (діаметр судини і просвіту, товщина стінки, ІК) вірогідно збільшуються. Показники крайової зони також достовірно більше, за винятком товщини стінки (р> 0,05).
Таблиця.2.
Площа поперечного перерізу просвіту та обсягу вен стовбурових ворсин плацент жінок I групи
| Паритет пологів | Ділянка плаценти | Площа поперечного перерізу, мкм 2 | Обсяг, мкм 3 | ||
| II група | контроль | II група | контроль | ||
| Первородящі | Центральний | 2662,5 ± 53,2 | 2269,3 ± 47,3 | 440,8 ± 8,7 | 375,6 ± 7,8 |
| p <0,001 | p <0,001 | ||||
| Крайовий | 2112,1 ± 49,1 | 2284,7 ± 55,3 | 336,3 ± 5,5 | 378,3 ± 9,1 | |
| p <0,05 | p <0,001 | ||||
| Повторно родитиме | Центральний | 2592,2 ± 56,4 | 1882,9 ± 52,5 | 429,3 ± 9,3 | 311,8 ± 8,6 |
| p <0,05 | p <0,01 | ||||
| Крайовий | 2201,1 ± 40,2 | 1943,6 ± 40 | 364,5 ± 6,6 | 321,8 ± 6,6 | |
| p <0,001 | p <0,001 | ||||
| Багато народжували | Центральний | 2401 ± 49,1 | 1910,9 ± 39,6 | 397,6 ± 8,1 | 316,4 ± 6,5 |
| p <0,001 | p <0,001 | ||||
| Крайовий | 2335,5 ± 74,3 | 1963,7 ± 40,7 | 386,7 ± 12,3 | 324,1 ± 6,6 | |
| p <0,001 | p <0,001 | ||||
У першо-, повторно-і багато народжують I групи у центральній та крайової зонах показники УО судинного компонента кінцевих ворсин плаценти достовірно збільшується порівняно з контролем (р <0,001).
Вивчення гістологічних зрізів показує, що в плацентах жінок I групи строма ворсин компактна. Окремі артерії оточені грубоволокнисті сполучно-тканинними муфтами. Частина артерій мають потовщену інтиму, ендотелій набряклий, просвіт облітерірован. Зустрічаються незрілі елементи ворсинчатого хоріона з невеликою кількістю центрально і парацентральной розташованих судин. Капіляри переповнені кров'ю.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Рис. 2. Питома обсяг судинного компонента термінальних ворсин I групи |
Таким чином, в екологічно несприятливих умовах у плацентарної тканини розвиваються більш виражені компенсаторні реакції, які проявляються збільшенням показників площі поперечного перерізу просвіту та обсягу вен, а також питомої обсягу судинних компонентів ворсинчатого хоріона.
Література
1. ГОСТ 12.1 007-76. Система стандартів безпеки праці. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки. Введ.01.01.77. - М.: 1980. - 6с.2. Зайцева Н.В., Уланова Т.С., Плахова Л.В. та ін Вплив поліметалічних забруднень об'єктів навколишнього середовища на зміну мікроелементного складу біосередовищ у дітей. / / Гігієна і санітарія. - 2004. - № 4. - С.11-15.
3. Сітка Н.П., Захарова О.А. Кінетика металів у системі мати-плід-новонароджений при техногенному впливі. / / Гігієна і санітарія. - 2005. - № 5. - С.65-67.
4. Целковіч Л.С., Рогачова BC Репродуктивна функція у жінок, які мешкають в умовах впливу несприятливих факторів навколишнього середовища. / / Акушерство і гінекологія. - 1998. - № 2. - С.24 - 27.
5. Beneov O. Drug Treatment in Perinatal Period and the Risk of Functional Teratogenicity. / / Toxicology Letters. 1995. Vol.78. p.3-13.
6. Sharshenova AA The Problem of Mercury in the Biogeochemical Province in Kyrgyzstan. / / Toxicology Letters. 19 95. Vol.78. Issue 0. p.74-75.
7. Iyengar GV, Rapp A. Human placenta as a 'dual' biomarker for monitoring fetal and maternal environment with special reference to potentially toxic trace elements. Part 1. Physiology. function and sampling of placenta for elemental characterisation. / / The Science of The Total Environment. 2001. Vol.280 (1-3). № 3. p. 195-206.