Воронезького державного
ГОСПОДАРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра «Бухгалтерський облік і аудит»
Курсова робота
На тему: Облік формування собівартості
транспортних послуг.
Воронеж 2002
                             
Зміст
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4
Глава 1.Основні принципи організації обліку
витрат на підприємстві ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .9
1.1 Класифікація витрат на виробництво ... ... ... ... ... ... .. 9
1.2 Регістри обліку витрат на виробництво ... ... ... ... ... ... .. 12
1.3 Розподіл матеріалів за напрямками витрат 12
1.4 Правила визначення фактичної собівартості
витрачених матеріалів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 13
1.5 Розподіл витрат на оплату праці та пов'язаних
з нею обов'язкових платежів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 14
1.6 Склад виплат працівникам підприємства, що включаються
до собівартості продукції (робіт, послуг) ... ... ... ... ... ... ... ... 15
1.7 Виплати, що не включаються до собівартості продукції 16
1.8 Розрахунок амортизованої вартості основних
коштів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 16
1.9 Розподіл витрат по ремонту основних засобів .. 19
1.10 Розподіл сум нарахованого зносу МПБ ... ... ... 19
1.11 Розподіл послуг за напрямами видатків ... ... .. 20
Глава 2. Склад основних витрат, порядок їх обліку та
включення до собівартості послуг ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20
2.1 Форми договору морського перевезення ... ... ... ... ... ... ... ... .20
2.2 Оплата портових зборів і послуг ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .22
2.3 Паливо та мастильні матеріали ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .23
2.4 Зарплата плавскладу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .25
Глава 3. Стан аналітичного обліку та шляхи
удосконалення обліку витрат і формування
собівартості послуг ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .28
3.1 Аналітичний облік ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 28
3.2 Організація управлінського обліку ... ... ... ... ... ... ... ... .. 29
3.3 Рекомендації ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 30
Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .32
Додаток 1. Бухгалтерський баланс ТОВ «Оріон К» ... .. 35
Додаток 2. Звіт про прибутки та збитки ... ... ... ... ... ... ... .37
Додаток 3. Дисбурсментський рахунок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 38
Додаток 4. Штатний розклад т / х «Балтійський-64» .. 39
Список таблиць

1.1	Розрахунок середньої фактичної собівартості матеріалу (фарба для теплохода)	13
1.2	Відомість розподілу нарахованої оплати праці, відрахувань на державне соціальне страхування та у позабюджетний фонд зайнятості населення; розрахунок транспортного податку.	15
1.3	Відомість обчислення зносу основних засобів і нема-ріальних активів.	17
1.4	Облік розрахунків по портові збори з нерезидентами.	23
1.5	Розрахунок середньої ціни палива з т / х «Балтійський-64» за травень 1998	24
1.6	Облік розрахунків по інвалюті замість добових.	27

Введення
Процес виробництва є найважливішою стадією кругообігу коштів підприємства. У ході цього процесу підприємство, витрачаючи матеріальні, трудові та фінансові ресурси, формує собівартість наданих послуг, що, в кінцевому рахунку, за інших рівних умов істотно впливає на фінансовий результат роботи підприємства - його валовий прибуток або збиток. Тому будь-який підприємець намагається управляти процесом виробництва, від якого залежать обсяг випуску продукції, її якість і конкурентоспроможність. Велика роль при цьому відводиться бухгалтерському обліку, за допомогою якого суцільним чином, безперервно і взаємопов'язане відбиваються всі документально підтверджені господарські операції, чим забезпечується достовірність, своєчасність і точність інформації. Правильна організація обліку витрат на виробництво, з одного боку, забезпечує дієвий контроль за ефективним використанням на підприємстві матеріальних, трудових і фінансових ресурсів і, з іншого боку, дозволяє підприємству уникнути конфліктних ситуацій у відносинах з податковою службою при вирішенні питань оподаткування прибутку. Облік процесу виробництва дозволяє підприємству виявити фактичну собівартість наданих послуг.
Основними завданнями бухгалтерського обліку витрат на виробництво є:
- Своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво і збут продукції;
- Обчислення (калькулювання) фактичної собівартості окремих видів і всього обсягу товарної продукції;
- Надання менеджменту підприємства інформації, необхідної для управління виробничими процесами та прийняття рішень;
- Контроль за економним та раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Основним документом, яким керується підприємство при організації обліку виробничих витрат, є Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг), що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), та про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку, затверджене постановою Уряду Російської Федерації від 5 серпня 1992 р. за № 552, з урахуванням змін і доповнень, затверджених постановою Уряду Російської Федерації від 1 липня 1995 р. № 661 (24) і наступних змін і доповнень. Це Положення дає право підприємству визначити склад і обсяг витрат на виробництво, формують собівартість продукції і прямо впливають на фінансовий результат його діяльності. Звідси зрозуміла важливість таких питань, як види, призначення і склад витрат.
У собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства включаються витрати, пов'язані з використанням у процесі виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних засобів, трудових ресурсів та інші витрати на її виробництво і реалізацію, зокрема:
- Витрати на підготовку і освоєння виробництва;
- Витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, обумовлені технологією і організацією виробництва, включаючи матеріальні витрати і витрати на оплату праці працівників, витрати з контролю виробничих процесів і якості продукції;
- Витрати, пов'язані з обслуговуванням виробничого процесу;
- Витрати, щодо забезпечення нормальних умов праці та техніки безпеки;
- Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом;
- Виплати, передбачені законодавством про працю за опрацьованим час, оплата чергових і додаткових відпусток;
- Відрахування на державне соціальне страхування, до Пенсійного фонду Російської Федерації та інші позабюджетні фонди;
- Витрати на відтворення основних виробничих фондів включаються до собівартості продукції у формі амортизаційних відрахувань;
- Амортизація нематеріальних активів;
- Інші витрати.
Слід зазначити, що частина витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) нормується для цілей оподаткування, наприклад, витрати на підготовку кадрів, рекламу, представницькі витрати і т. п. У собівартість включають повну суму таких витрат, але при розрахунку оподатковуваного прибутку до її фактично отриманої величині додають витрати, вироблені підприємством понад норми. Крім того, в собівартість продукції включають втрати від браку, втрати від простоїв з внутрішньовиробничих причин і від нестачі надійшли матеріальних ресурсів у межах норм природних втрат.
Завдяки своєму винятково вигідному географічному положенню, Приморський край є "воротами" Росії на Тихому океані. На півдні Примор'я розташовані великі транспортні вузли: Владивосток, Знахідка, Східний, Зарубіна. Частка транспортних послуг, особливо морського транспорту, у валовому продукті краю дуже значна. У ході проведених в країні реформ у транспортному комплексі сформувалися тисячі приватних та акціонерних компаній, самостійно визначають свою господарську політику. На ринку морських транспортних послуг працюють близько 1000 компаній за виданими Росморфлоту ліцензій з 13 видів діяльності (18). У цій важкій конкурентній боротьбі зможуть вижити і розвиватися лише ті компанії, які зуміють в короткі терміни знизити тарифи на перевезення за рахунок скорочення витрат виробництва, підвищення якості надаваних послуг. Конкурентоспроможність і серйозний імідж здобувається тільки в результаті нормального менеджменту та налагодження відповідно до світових вимог системи фінансового управління та бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим особливе місце в бухгалтерському обліку займає облік витрат виробництва та формування собівартості транспортних послуг. У пропонованій роботі на прикладі невеликої приватної судноплавної компанії «Оріон К» розглянуті особливості обліку формування собівартості транспортних послуг.
ТОВ «Оріон К» створено 6 березня 1996 року в м. Знахідка за участю АТЗТ «Надія» та фізичних осіб, зазначених у договорі про його створення. Основним предметом діяльності товариства є організація і здійснення морських каботажних і міжнародних вантажопасажирських перевезень.
ТОВ «Оріон К» є суб'єктом малого підприємництва, згідно ст. 3 федерального Закону «Про державну підтримку малого підприємництва в Російській Федерації» від 14 червня 1995 р. № 88-ФЗ, так як 60% в статутному капіталі належить АТЗТ «Надія», яке в свою чергу також є малим підприємством, 40% в статутному капіталі належить фізичним особам; середня чисельність працівників у 1996-1997 рр.. не перевищувала граничного рівня, встановленого для підприємств транспорту - 100 чоловік. Структура компанії та її основні контрагенти показані на схемі 1.
Схема 1
Структура компанії та її основні контрагенти.

Засновники

Ген. директор

1-заст.-техн. директор заст. ген. директора з безпеки мореплавання

Фін. директор

Служба кадрів

Комерційно-експлуатаційна служба

Бухгалтерія

Відділ постачання

Балтійський-64

Оланга

Свіслоч

А. Ванєєв

- Фрахтователи - Морські Адміністрації портів - Агентуючі фірми - Постачальницькі фірми - Поточний ремонт - судоремзаводи - Постачання бункерного палива - Радіоцентр Пріморрибпрома - Система управління рухом суден - Перевірка ПСН і КВП - Ремонт електроапаратури - Атестаційні програми ДВГМА - Картографія - Базова радіонавігаційна камера - Медкомісія ВЗО

Судна компанії

Основні контрагенти

Глава 1. Основні принципи
організації обліку витрат на підприємстві.

Для обліку витрат на виробництво ТОВ «Оріон К» використовує такі рахунки, передбачені типовим Планом рахунків бухгалтерського обліку:
20 «Основне виробництво» - активний калькуляційний;
25 «Загальновиробничі витрати» - активний збирально-розподільчий;
26 «Загальногосподарські витрати» - активний збирально-розподільчий;
31 «Витрати майбутніх періодів» - активний бюджетно-розподільчий.
Класифікація витрат на виробництво.
На організацію обліку виробничих витрат на підприємстві великий вплив робить класифікація витрат за певними ознаками.
По відношенню до технологічного процесу виробництва розрізняють перемінні та умовно-постійні витрати, а від способу включення у собівартість послуг - прямі і непрямі.
Змінні - це такі витрати, які знаходяться в прямій пропорційній залежності від обсягу виробництва. До них відносяться, зокрема, витрати на матеріали і оплату праці.
До умовно-постійних належать витрати, які при зміні обсягу виробництва або зовсім не змінюються (наприклад, амортизаційні відрахування, відрахування в ремонтний фонд) або змінюються незначно (наприклад, загальновиробничі і загальногосподарські витрати).
Прямі витрати обумовлені технологічним процесом надання транспортних послуг і підлягають прямому включенню до складу виробничих витрат конкретних послуг за дебетом рахунка 20: витрата матеріалів і палива на технологічні цілі (кредит рахунки 10), оплата праці (кредит рахунку 70), відрахування на соціальне страхування та забезпечення (кредит рахунку 69) і ін
Непрямі витрати викликані організацією управління виробничим процесом підприємства; в собівартість конкретних послуг їх включають пропорційно базі розподілу, встановленої галузевою інструкцією з планування, обліку і калькулювання (наприклад, пропорційно оплаті праці, прямих витрат). До них відносять загальновиробничі (рахунок 25) і загальногосподарські (рахунок 26) витрати.
Витрати для цілей оподаткування прибутку класифікують на нелімітіруемие і лімітовані. Лімітуються - це такі, за якими затверджені в установленому порядку ліміти, норми і нормативи. До них, зокрема, відносяться компенсації за використання для службових поїздок особистих автомобілів; витрати на відрядження; представницькі витрати; оплата за навчання за договорами з навчальними закладами для підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; витрати з виплати відсотків за отриманими кредитами (за винятком позичок пов'язаних з придбанням основних засобів, нематеріальних та інших необоротних активів); витрати на рекламу. Облік таких витрат ведеться на рахунках витрат (20, 25, 26) окремо в межах встановлених лімітів (норм, нормативів) і окремо - понад діючих лімітів (норм, нормативів). Справа в тому, що на суму таких витрат, що перевищують норми, величина валового прибутку для цілей оподаткування коригується.
Відповідно до завдань та з метою виконання управлінських і контрольних функцій облік витрат на виробництво здійснюється в декількох розрізах (Загальна схема класифікації витрат на виробництво наведена на схемі 2):
1. За місцем виникнення витрат і за характером виробництва;
2. За економічними елементами;
3. За способом включення до собівартості;
4. По відношенню до технологічного процесу;
5. За статтями калькуляції.
Схема 2
                  Загальна схема класифікації
витрат на виробництво.

По відношенню до технологічного процесу

1. Основні (Умовно-змінні) а) матеріали б) зар.плата робочих в) нарахування на зар.плата г) витрати по освоєнню д) знос е) резерв на ремонт ж) втрати від простоїв та ін 2. Накладні (Умовно-постійні) а) загальновиробничі витрати б) загальногосподарські витрати

Розподіл сум нарахованого зносу МШП.

Згідно зі встановленими Положенням про бухгалтерський облік та звітності правилами підприємство при виборі облікової політики на майбутній рік щодо передачі малоцінних предметів в експлуатацію може передбачити різні варіанти. У ТОВ «Оріон К» "наказом по обліковій політиці передбачено, що при передачі МШП в експлуатацію (кредит рахунку 12) їх вартість у розмірі 100% відразу входить у витрати виробництва (дебет рахунків 20, 25, 26, 31, 43).
Розподіл послуг за напрямами видатків.
Для нормального ходу процесу виробництва підприємство отримує згідно з укладеними договорами електроенергію, тепло, воду та ін Підставою для включення цих витрат у витрати виробництва (дебет рахунків 20, 25, 26, 31, 43, 89, кредит рахунку 60) служать пропоновані для оплати рахунок -фактури та додані до них розрахунки розподілу послуг за напрямками витрат: на технологічні цілі основного виробництва; загальновиробничі і загальногосподарські цілі; комерційні витрати і т.д.; виділений в розрахункових документах постачальників послуг на оплату окремою позицією ПДВ приймається на облік за рахунком 19 ( дебет субрахунка 19-5, кредит рахунку 60) і в міру оплати (дебет рахунку 60, кредит рахунків 50, 51, 52) суми ПДВ підлягають заліку (дебет рахунки 68, кредит субрахунка 19-5) у зменшення заборгованості перед бюджетом по цих податках за реалізовані послуги.

                       Глава 2. Склад основних витрат,
порядок їх обліку та включення до собівартості послуг.
              
У зв'язку з тим, що основним видом діяльності ТОВ «Оріон К» є надання послуг з морського перевезення вантажів, доцільно коротко зупинитися на головних положеннях договору морського перевезення.
Форми договору морського перевезення.
Фрахтування - це договір про надання (здачу в оренду) судна для виконання певного рейсу або ряду рейсів або на певний період часу.
Розрізняють такі форми договору морського перевезення: рейсовий чартер, коносамент, букінг-нота, генеральний контракт. У практиці роботи ТОВ «Оріон К» у більшості випадків використовується рейсовий чартер. При рейсовому чартері (voyage c / p) фрахтувальнику для виконання перевезення надається все судно, певна частина судна або певні вантажні приміщення. Перевізник зобов'язаний надати судно, повністю підготовлене до виконання майбутнього рейсу, і після закінчення навантаження направити його зі звичайною швидкістю в порт вивантаження. Він не має права використовувати судно для інших, навіть попутних перевезень, якщо це не узгоджено з фрахтувальником. Фрахтувальник зобов'язаний надати погоджену кількість вантажу, забезпечити навантаження-вивантаження у визначені терміни (стадійний час) і сплатити фрахт відповідно до умов договору. У спеціальних статтях чартеру детально визначено рід і кількість вантажу, порти вантаження-вивантаження і порядок їх номінування, кількість причалів, строки подання судна під навантаження, порядок розрахунку сталійного часу, розподіл між фрахтувальником і перевізником витрат по вантажних операцій і т. д. По кожному з цих розділів передбачені права та обов'язки сторін у разі будь-яких можливих відхилень реальних умов рейсу від узгоджених в чартері (відсутність необхідної кількості вантажу, простий в очікуванні причалу, запізнення судна до узгодженої дати навантаження, різні форс-мажорні обставини). Всі умови перевезення, а також ставка провізної плати дійсні тільки для договірних сторін і тільки на період даної угоди.
Висновок конкретних угод проводиться на базі типових форм чартерів. Проте в процесі переговорів сторони вносять в стандартний друкарський текст різні зміни, а також часто узгоджують спеціальні доповнення до проформі.
При укладанні угоди на конкретне перевезення фрахтівник повністю зберігає контроль за роботою судна. У договорі (чартер) детально обумовлюються всі умови майбутнього рейсу і на основі цього узгоджується ставка провізної плати на одиницю вантажу або загальна сума фрахту. Судновласник (фрахтівник) є перевізником, він несе комерційні ризики, пов'язані з ефективністю майбутнього рейсу, а також відповідальний за збереження вантажу. При фрахтуванні на один рейс після здачі вантажу та оплати фрахту сторони вільні від взаємних зобов'язань.
У процесі експлуатації судна судновласник несе різні витрати.
Постійні витрати на утримання судна в робочому стані: постачання, поточний ремонт, техобслуговування, проведення чергових оглядів, витрати на мастильні та обтиральні матеріали, відрахування на амортизацію та страхування.
Змінні витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням транспортної роботи: портові збори, лоцманська і буксирна допомогу, швартові операції, витрати на паливо і воду, агентування.
До основних витрат, безпосередньо пов'язаних з технологією вантажоперевезень і визначальним їх собівартість відносяться:
1. Оплата портових зборів і послуг;
2. Паливо і мастила;
3. Зарплата плавскладу;
4. Амортизація основних засобів.

Оплата портових зборів і послуг.
Збори. За призначенням і принципам оплати можна виділити збори трьох основних видів: маякові, портові та причальні (Додаток 3).
Ставки маякового збору встановлюють, як правило, на реєстрову тонну чистої місткості. Портові збори справляються з суден у всіх портах світу, проте, зустрічаються під різними назвами: портове, тоннажний, корабельний, якірний, доковий і т. п. Встановлюють зазвичай в залежності від чистої місткості судна. Збір сплачується за кожний захід і вихід судна з порту. Крім власне портового збору, судно при заході в порт оплачує велике число різних дрібних зборів: адміністративний, на користь будинку моряків, митний, санітарний, днопоглиблювальний. У замерзаючих портах зазвичай передбачається льодовий збір.
До портових послуг відносяться: лоцманська проводка, буксирування, швартування. Базисна ставка встановлюється в залежності від тієї характеристики судна, що визначає обсяг і складність роботи. Передбачається розвинена система надбавок до тарифу для всіх випадків, коли робота виконується в позаурочний час або в незвичайних умовах; оплата за рахунок судна різних додаткових операцій і штрафи за простій відповідних фахівців і технічних засобів з вини судна. Що ж стосується знижок, то вони застосовуються значно рідше і в меншому розмірі.
Витрати на оплату судових мит і портових послуг враховуються окремо по кожному судну за фактично надійшли рахунок-фактурами і безпосередньо включаються до собівартості того періоду, до якого вони фактично належать, незалежно від часу оплати (попередньої або наступної). На підставі рахунок-фактури в обліку робиться запис: дебет рахунку 20, кредит рахунку 60 - на вартість послуг без ПДВ, одночасно дебет рахунку 19-5, кредит рахунки 60 - на суму ПДВ. За умови оплати постачальнику в обліку робляться записи: дебет рахунку 60, кредит рахунку 51 і проводиться залік по ПДВ: дебет рахунку 68-2, кредит рахунки 19-5. Облік розрахунків по портові збори з іноземними агентами (нерезидентами) ведеться у ТОВ «Оріон К» з використанням 76 рахунку. В обліку при цьому робляться такі записи (таблиця 1.4):
Т а б л і ц а 1.4
Облік розрахунків по портові збори з нерезидентами

Господарська операція	Дебет рахунку	Кредит рахунку
А) перераховано аванс на сплату портових зборів, з перерахунком валюти в рублі за курсом ЦБ РФ на цю дату	61	52
Б) відбита заборгованість по виконаних робіт і послуг згідно дисбурсментських рахунків з підтверджуючими документами (інвойс, заявка капітана, ваучер-документ, що підтверджує виконання робіт), з перерахунком валюти в рублі за курсом ЦБ РФ на дату виконання робіт	20	76
В) оплачені рахунки нерезидента, з перерахунком валюти в рублі за курсом ЦБ РФ на цю дату	76	61 (52)
Г) відбита курсова різниця	80 (76)	76 (80)

Паливо і мастильні матеріали.
        Витрати на придбання дизельного палива і масел складають значну частину витрат з експлуатації судна. Паливо і масла надходять від постачальників за супровідними документами: рахунок-фактурами і накладними. Приймання палива і масла на борт судна оформляється розпискою матеріально-відповідальної особи (старшого або 2-го механіка і завіряється судновою печаткою). Облік палива і масла ведеться на активному субрахунку 10-3. В обліку робиться запис: дебет рахунку 10-3, кредит рахунки 60 - на суму прийнятого палива і масла і дебет рахунку 19-1, кредит рахунки 60 на суму ПДВ. Облік витрат палива і масла протягом місяця проводиться суворо у відповідності з технологічними нормами витрати і ведеться в машинному журналі безперервно з фіксацією режимів роботи двигунів. Після закінчення місяця старший механік здає в бухгалтерію підприємства паливний звіт, де зафіксовано прийняте протягом місяця кількість палива і масла і його витрати. На підставі наявних документів (рахунок-фактура, накладна, паливний звіт) складається розрахунок середньої ціни (таблиця 1.5).
Т а б л і ц а 1.5

Розрахунок середньої ціни палива за

т / х «Балтійський-64» за травень 1998

Постачальник, № і дата документа	Кількість палива, кг	Сума
Залишок на 30.04.98 р.	32500	48750
ТОВ «Амгунь» рахунок-фактура № 34 від 07.05.98 р.	50000	77500
Разом із залишком	82500	126250

Зарплата плавскладу.
        Витрати на оплату праці плавскладу складаються з двох складових: заробітної плати за посадовими окладами відповідно до чинного штатним розкладом (Додаток 4) та інвалюти замість добових, що виплачується за нормами, встановленими Розпорядженням Уряду Російської Федерації № 819-р від 1 червня 1994 року.
У ТОВ «Оріон К» прийнята погодинна форма оплати праці, тобто оплата здійснюється за певну кількість відпрацьованого часу незалежно від кількості наданих послуг. Заробітну плату визначають множенням годинної тарифної ставки на кількість відпрацьованих годин.
Для контролю трудової дисципліни і для обліку відпрацьованого часу ведеться табельний облік. Він полягає у щоденній реєстрації явки на роботу, звільнення з місця роботи, всіх випадків запізнень і неявок із зазначенням причини, а також годин простою і понаднормової роботи. Такий облік на судні здійснюють старший помічник капітана і старший механік в табелі обліку використання робочого часу.
Для визначення суми заробітної плати, що підлягає видачі на руки працівникам, необхідно визначити суму заробітку за місяць і виробити з неї необхідні утримання. Ці розрахунки проводять в розрахунково-платіжної відомості, яка, крім того, служить і документом, за яким проводять виплати за місяць.
На кожного працівника, крім того, ведуться особові рахунки, де фіксуються відомості (сімейний стан, посаду, оклад, стаж, час вступу на роботу тощо), а також - всі види нарахувань і утримань за кожний місяць. За цими даними легко розрахувати середній заробіток за будь-який період.
Синтетичний облік витрат з оплати праці ведеться на пасивному рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці». За кредитом його відбивають нарахування з оплати праці, а за дебетом - утримання із нарахованої суми, видачу та невиплачені в строк суми. Сальдо цього рахунку, як правило, кредитове, показує заборгованість підприємства працівникам по заробітній платі.
Склад фонду заробітної плати з 1996 р. встановлено Інструкцією, затвердженою наказом Мінстату України від 10.07.95 р. № 89. Відповідно до названої Інструкції до складу фонду заробітної плати включають нараховані суми оплати праці в грошовій і натуральній формах за відпрацьоване і невідпрацьований час, що стимулюють доплати і надбавки. У нього входять також компенсаційні виплати, пов'язані з режимом роботи та умовами праці, виплати на харчування і т.п., що носять регулярний характер.
Операцію з нарахування і розподілу оплати праці плавскладу оформляють наступній бухгалтерської проводкою: дебет рахунку 20 «Основне виробництво» (оплата праці плавскладу), кредит рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці».
Із сум відображених витрат на оплату праці нараховують внески до Пенсійного фонду у розмірі 29%, у тому числі 28% від нарахованої зарплати включають у витрати підприємства, а 1% від тієї ж бази утримують з заробітку працівника. При обчисленні страхових внесків до Пенсійного фонду не враховуються виплати, наведені в переліку, затвердженому Постановами Уряду РФ від 19.02.96 р. № 153 і № 1367 від 18.11.96 р. У цих Постановах передбачено, що страхові внески до Пенсійного фонду не стягуються з всіх видів виплат, нарахованих працівнику не роботодавцем.
Із сум нарахованої оплати праці відраховуються певні суми на соціальне і медичне страхування трудящих. Крім того, виробляються відрахування до Фонду зайнятості.
Для обліку розрахунків по внесках на соціальне страхування, до Пенсійного фонду, на медичне страхування та з Фондом зайнятості використовують пасивний рахунок 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення». Цей рахунок має субрахунки: 69-1 "Розрахунки по соціальному страхуванню», 69-2 «Розрахунки з пенсійного забезпечення», 69-3 «Розрахунки по медичному страхуванню 3,4%», 69-4 «розрахунки з медичного страхування 0,2 % », 69-5« Розрахунки фонду зайнятості ». Нараховані суми відносять в дебет рахунку 20, і в кредит рахунку 69. При перерахуванні коштів дебетують рахунок 69 і кредитують рахунок 52 «Розрахунковий рахунок».
Друга частина витрат на оплату праці плавскладу представляє собою інвалютні виплати. Згідно з Розпорядженням Уряду РФ № 819-р від 1 червня 1994 року членами екіпажів суден закордонного плавання морського флоту російських судноплавних компаній за кожну добу закордонного плавання проводяться виплати іноземної валюти замість добових. Зазначені виплати провадяться за рахунок коштів підприємств-судновласників і відносяться на експлуатаційні витрати. Конкретний розмір виплати іноземної валюти замість добових членам екіпажів суден встановлюється підприємством-судновласником окремим наказом з урахуванням класифікації та виду флоту в межах норм, встановлених пунктом 1 цього розпорядження. При цьому в ТОВ «Оріон К» у бухгалтерському обліку роблять такі записи (таблиця 1.6)

Т а б л і ц а 1.6
Облік розрахунків по інвалюті замість добових

Господарська операція	Дебет рахунку	Кредит рахунку
А) перераховано аванс на виплату інвалюти замість добових, з перерахунком валюти в рублі за курсом ЦБ РФ на цю дату	61	52
Б) нарахована інвалюта замість добових, виходячи з фактичної тривалості закордонного плавання відповідно до встановлених норм з підтверджуючими документами (суднова роль з відмітками прикордонної влади), з перерахунком валюти в рублі за курсом ЦБ РФ на дату закінчення рейсу	20	76
В) видані кошти підзвітній особі (капітану) для виплати інвалюти замість добових, з перерахунком валюти в рублі за курсом ЦБ РФ на цю дату	71	61
Г) виплачено інвалюту замість добових членам екіпажу	76	71
Г) відбита курсова різниця	80 (71)	71 (80)

Крім зазначених виплат плавскладу згідно наказу «Про порядок і норми виплат іноземної валюти членам екіпажів суден закордонного плавання за виконання робіт, що не входять до кола їх прямих обов'язків» на підставі листа ММФ № 144 від 15.08.1988 р. оплачується в інвалюті робота за зачистку трюмів, кріплення і розкріплення лісових вантажів, та інші роботи з розцінками і нормами, затвердженими ММФ і погодженим з Мінфіном. Нараховані в інвалюті суми перераховуються в рублі за курсом ЦБ РФ і включаються до фонду оплати праці.
Глава 3. Стан аналітичного обліку
та шляхи удосконалення обліку витрат і
формування собівартості послуг.
Виконання головних завдань бухгалтерського обліку, сформульованих у Положенні про бухгалтерський облік та звітності в Російській Федерації, неможливе без належної організації аналітичного обліку, незалежно від організаційної форми бухгалтерської роботи, форм і методів бухгалтерського обліку, технології обробки облікової інформації, системи внутрішньовиробничого обліку та контролю.
Аналітичний облік.
У ТОВ «Оріон К» аналітичний облік витрат на виробництво організовано відповідно до вимог галузевої інструкції з планування, обліку і калькулювання (22). Облік витрат ведеться окремо по кожному судну і кожному рейсу. Підставою для записів у регістри аналітичного обліку є первинні документи, що забезпечують отримання необхідної інформації в кількісному і вартісному вираженні і правове забезпечення збереження майна. Однак той факт, що до цих пір не обговорений статус документів при комп'ютерному веденні обліку, послаблює позиції аналітичного обліку.
При цьому в умовах комп'ютерного обліку мають право на існування обидва варіанти відображення даних про господарські операції на рахунках: від загального до окремого (від синтетичного рахунку до детальним аналітичним рахунках) і від приватного до загального (від детальних рахунків до узагальнюючого синтетичному рахунку). Отже, саме аналітична інформація, формована на основі первинних документів, є вихідною базою інтеграції всіх видів обліку при відповідному програмному забезпеченні.
Організація управлінського обліку.
Під управлінським обліком розуміється система організації, збору та агрегування облікових даних, спрямована на вирішення конкретної управлінської задачі. Грунтуючись на цьому визначенні, створення системи управлінського обліку може бути досить чітко представлено у вигляді трьох етапів, на кожному з яких вирішуються свої специфічні завдання.
Перший етап - формування управлінського рішення облікової задачі або аналіз і опис існуючого рішення. На цьому етапі необхідно визначити:
саму управлінську задачу і її рішення;
дані, які потрібні для її рішення (тобто яким чином мають бути організовані дані для вирішення завдання), систему їх збору та зберігання;
результати, які планується досягти, а також - осіб, відповідальних за їх досягнення, і відповідно систему управлінської звітності, планування і прогнозування результатів діяльності.
На другому етапі необхідно «пов'язати» прийняті рішення з існуючими управлінськими рішеннями, обліковою політикою та бухгалтерської практикою і, нарешті, вже існуючими обліковими технологіями та програмними засобами. Цей етап знаходиться на стику двох елементів системи управлінського обліку - організації та збору даних. З одного боку, організація даних існуючих схем обліку може бути використана при формуванні управлінського обліку, з іншого - вимоги управлінського обліку можуть призвести до змін в існуючих структурах даних. Можуть змінитися й вимоги до системи збору даних, наприклад, піддадуться перегляду періодичність, обсяг і адреси надання звітних форм. При цьому важливо підтримувати узгодження між різними обліковими схемами з метою усунення дублювання інформації, скорочення кількості звітних форм та підвищення актуальності даних, що надаються.
На третьому етапі проводиться втілення прийнятих рішень у життя. При цьому важливо підтримати процес постановки управлінського обліку організаційно-адміністративними заходами. Необхідно офіційно покласти відповідальність за збирання та аналіз даних на конкретних осіб (фінансовий директор, головний бухгалтер) і тим самим завершити формування системи збору управлінських даних, розробити посадові інструкції для виконавців, затвердити форми документів і правила документообігу, що разом зі звітними та аналітичними формами і утворює систему агрегування облікових даних.
Рекомендації
У плані розвитку бухгалтерського обліку в ТОВ «Оріон К» можна рекомендувати наступне:
1. В даний час недостатньо уваги приділяється аналізу та планування фінансової діяльності. У зв'язку з цим необхідно посилити аналітичність обліку з одного боку і впровадити в практику роботи елементи управлінського обліку, для чого провести навчання керівництва компанії основам обліку.
2. У зв'язку з тим, що проведення ремонту суден на під-твердження класу Регістру вимагає значних фінансових коштів, доцільно передбачити формування ремонтного фонду для фінансування витрат з судноремонту.
У цьому випадку підприємство щомісячно за встановленим нормативом, затвердженим самим підприємством, до первісної (балансової) вартості судна робить відрахування в ремонтний фонд (дебет рахунків 20, 23, 25, 26, 29, 43, кредит субрахунка 89-3). Фактичні витрати на судноремонт списують на зменшення ремонтного фонду (дебет субрахунка 89-3) з кредиту різних рахунків залежно від характеру витрат (10.12, 13, 23, 60, 68, 69, 70, 71, 76).
Приклад. Акцептований рахунок "Судноремонтний комплекс - Приморський завод" за ремонт т / х "Балтійський-64" на клас Регістру (особливо складний ремонт основних засобів виробничого призначення) на 720 000 руб., В тому числі ПДВ 120 000 крб. Повинні бути зроблені такі записи:
дебет субрахунка 89-3 - 600 000 руб.
дебет субрахунка 19-5 - 120 000 руб.
кредит рахунки 60 - 720 000 руб.
Якщо ремонтного фонду виявляється недостатньо, то зроблені витрати на ремонт спишуть на рахунок 31. Надалі в міру відрахувань в ремонтний фонд рахунок 31 будуть закривати (дебет субрахунка 89-3, кредит рахунки 31) до повного погашення.
Приклад. У ремонтному фонді значиться 500 000 руб. Зроблені такі записи:
дебет субрахунка 89-3 - 500 000 руб.,
дебет рахунку 31 - 100 000 руб.,
дебет субрахунка 19-5 - 120 000 руб.,
кредит рахунки 60 - 720 000 руб.
Таким чином, оскільки головна мета приватної фірми є максимізація прибутку, а головною перешкодою, що виникають при досягненні цієї мети - витрати виробництва, то правильно організований облік витрат, що включає аналітичний та управлінський облік, аналіз та планування фінансової діяльності дозволять знизити витрати і збільшити прибуток підприємства .


Список літератури.
1. Безруких П.С. Склад і облік витрат виробництва та обігу. На допомогу бухгалтеру. Положення про склад витрат, коментарі. - М.: ФБК, 1996. - 224 с.
2. Безруких П.С. Особливості бухгалтерського звіту за 1997 рік. Головбух, 1998, № 2, с. 8-15.
3. Вєтров А. Ал. Операційний аудит - аналіз. / За ред. акад. А. Ан. Вєтрова. - М.: Перспектива, 1996. - 127 с.
4. Волков Н.Г. Бухгалтерський облік на підприємствах малого та середнього бізнесу. М.: Изд-во «Бізнес-карта», 1994. - 204 с.
5. Волков Н.Г. Бухгалтерський облік операцій з готівковою так і безготівковою іноземною валютою. - М.: Міжнародний центр фінансово-економічного розвитку, 1995. - 180 с.
6. Глушков І.Є. Бухгалтерський облік на сучасному підприємстві. Ефективне посібник з бухгалтерського обліку. - Новосибірськ, фірма "ЕКОР", 1995. - 630 с.
7. Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина друга. Коментарі. - М.: "Світ ділової книги", 1996. -287 С.
8. Інструкція про порядок заповнення форм річної бухгалтерської звітності (в редакції Наказу Мінфіну РФ "Про формування річної бухгалтерської звітності" від 21.11.97 № 81 н).
9. Кодекс торговельного мореплавства Союзу РСР. Затверджено указом Президії ВР СРСР від 17 вересня 1968 р. - М.: Юридична література, 1972.-62 с.
10. Козлова Е.П. Бухгалтерський облік та відображення в обліковій політиці витрат на виробництво. Головбух, 1998, № 8, с. 8-14.
11. Лебедєва І.А. Витрати на відрядження. - М., Інформаційно-видавничий дім «Філін». 1996. - 144 с.
12. Луговий В.А. Облік витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг): Методика і практикум. - М.: Фінанси і статистика, 1995. - 144 с. - (Бібліотека бухгалтера).
13. Луговий В.А. Облік основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових інвестицій: Методика і практикум. - М.: Фінанси і статистика, 1995. - 176 с. - (Бібліотека бухгалтера).
14. Макарьева В.І. Коментар до Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг), що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), та про порядок формування фінансових результатів. враховуються при оподаткуванні прибутку. - М.: Фінанси і статистика, 1993. - 64 с.
15. Макарьева В.І. Практичний посібник з бухгалтерського обліку та звітності перед податковими органами (з урахуванням останніх змін і доповнень). - М.: Податковий вісник, 1997. - 256 с.
16. Моляков Д. С. Фінанси підприємств галузей народного господарства. Навчальний посібник. - М.: Фінанси і статистика, 1996. - 176 с.
17. Нідлз Б., Андерсон Х., Колдуелл Д. Принципи бухгалтерського обліку. - М.: Фінанси і статистика, 1994. - 496 с.
18. Про підсумки соціально-економічного розвитку транспортного комплексу за 1997 рік та основні завдання на 1998 рік. Морські вести Росії, 1998, № 7-8, с.1-6.
19. Про бухгалтерський облік. Федеральний закон від 21.11.96 р. № 129-ФЗ.
20. Про державну підтримку малого підприємництва в Російській Федерації. Федеральний закон від 14.06.95 р. № 88-ФЗ.
21. Про рекомендації з ведення бухгалтерського обліку і застосуванню облікових регістрів на малих підприємствах. Лист Міністерства фінансів СРСР від 2 липня 1991 р. № 40.
22. Особливості складу витрат, з виробництва та реалізації робіт (послуг), що включаються до собівартості робіт (послуг) підприємств експлуатаційної діяльності морського транспорту, затверджені Департаментом морського транспорту Міністерством транспорту Російської Федерації 18 березня 1993 р. № СН 35/501.
23. Положення про бухгалтерський облік та звітності в Російській Федерації (із змінами і доповненнями). Затверджено наказом Міністерства фінансів РФ від 26.12.94 р. № 170.
24. Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг), що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), та про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку. Затверджено постановою Уряду Російської Федерації від 5 серпня 1992 р. № 552 зі змінами та доповненнями, затвердженими постановами від 1 липня 1995 р. № 661 і від 20 листопада 1995 р. № 1133.
25. Положення з бухгалтерського обліку «Облік майна та зобов'язань організації, вартість яких виражена в іноземній валюті». Затверджено наказом Міністерства фінансів Російської Федерації від 13.06.95 № 50.
26. Протас В.Ф. Мікроекономіка: структурно-логічні схеми. - М.: Банки і біржі, 1996. - 167 с.
27. Пустозерова В.М. Коментар КЗпП. - М.: "Пріор", 1996. - 272 с.
28. Збірник діючих нормативних актів ММФ для капітана морського торговельного судна. - М.: В / О "Мортехінформреклама", 1984. - 601 с.
29. Збірник організаційно-розпорядчих та інших документів і матеріалів з ​​безпеки мореплавання. - М.: В / О "Мортехінформреклама", 1984. - 435 с.
30. Довідник капітана далекого плавання / Л.Р. Аксютін, В.М. Бондар, Г.Г. Єрмолаєв та ін; Під ред. Г.Г. Єрмолаєва. - М.: Транспорт, 1988. - 248 с.
31. Терехова В.А. Аналітичний облік: стан і проблеми. Бухгалтерський облік. 1997 р. № 3 с.86-89.