Жанри поздоровлень. До постановки проблеми.
Теорія і практика мовленнєвого спілкування має необхідність в інформації як про становлення різних жанрів поздоровлень в історії вітчизняної культури, так і про особливості їх функціонування в даний час.
Примхливу історію цікавлять нас жанрів ми простежуємо з XVII століття. Правилом складання привітань навчали вже в Києво-Могилянській академії. Її вихованці повинні були вміти, як писав Ф. Прокопович, "пристойно вітати приятелів, говорити за келихами доброзичливі мови друзям і урочистим чином зустрічати відомі річні свята" [Цит. по: Граудина, Міськевич 1989: 23]. Тому вітальні промови створювалися і виголошувалися не тільки на заняттях з риторики, але і на замовлення на офіційних заходах. Зауважимо, що вітальні листи поетика наказувала складати у віршах.
У освіченому XVIII столітті увагу до епістолярного жанру значно зростає. Умови світського життя вимагали не тільки особливих манер, але й дотримання правил хорошою, а часом навіть і вишуканою мови. У 1708 році під патронажем «всепресветлейшія великия государині, ея імператорської величності Катерини Олексіївни» виходить перший друкований посібник з складання епістолярних творів - перекладний Письмовник, що дав початок «кумпліментарной» листуванні. Він містив 130 зразкових листів, у тому числі і вітальних, і навчав галантному речі приватних послань. Природно, видання було призначено для читачів вищого світу.
Епістолярна спадщина XIX століття, в тому числі і листи-подзравленія, що створювалося у відповідності з рекомендаціями численних Письмовник, кабінетних і купецьких секретарів, також відрізняє вишукана світська мова, сувора нормативність мовних засобів і стійкість жанрів. Однак детальний аналіз приватного листування - завдання майбутніх досліджень.
У радянську епоху вітання - це ювілейні промови, вимовляти публічно, вітальні адреси, які складалися від імені колективу, фіксувалися письмово і оголошувалися публічно, і приватні поздоровлення, що писалися на листівках; останній жанр відноситься до числа найбільш поширених. Приводом для написання листівок були сімейні та державні свята: Новий рік, 8-е Березня, 1-ше Травня та ін
Смислова близькість приводів для поздоровлення і нормативність соціально-комунікативних жанрів мовлення призвели до того, що структура поздоровлень і мовні форми вираження кожного з компонентів тексту наблизилися до клішовані. На вітальних листівках навіть стали друкувати стандартні тексти, залишаючи місце для імені адресата.
Але якщо в XVIII столітті проходження зразкам сприяло розвитку мовної та загальної культури носіїв мови, то в XX столітті клішованість тексту створювала враження «відписки»; іншими словами, стандартизовані вітальні тексти були неспроможними виконувати ту функцію, заради якої вони створювалися.
Необхідне в цій ситуації подолання стандарту здійснювалося за двома напрямками. По-перше, доводилося користуватися послугами копірайтерів, які вміли створювати особистісно орієнтовані вітальні адреси і ювілейні промови. По-друге, процвітало складання «зошитів», що включали цікаві прозові та поетичні варіанти дружніх привітань.
В даний час ця сфера мовного спілкування, як і багато інших, динамічно розвивається. Значно зросла кількість приводів для привітань. У їхньому ряду і Великдень, і День Святого Валентина, і найнесподіваніші особисті приводи - навіть просто ясний, сонячний день.
У приватних привітаннях зростає частка публічності. Із привітаннями нерідко вдаються до радіопередачах Стіл замовлень на Російському радіо або Презент на Європі плюс. Так, звертаються з привітаннями навіть до тих, хто перебуває поруч, у момент телефонного дзвінка на радіо. У таких випадках текст виявляється дуже коротким і спонтанним, тому грішить стандартними мовними формами: "Я хочу привітати мою дружину Таню з Днем народження. Я її дуже люблю! Бажаю їй здоров'я, успіхів і процвітання "(Презент: Європа плюс). Але публічність звернення і завершальний його подарунок - замовлена пісня зберігають урочистість жанру.
Ще одна нова форма вітання - рядок, що біжить на ТБ. В силу високої вартості такий текст, як правило, зводиться до одного - і дуже коротким - пропозиції: "Вітаємо Ганну Сергіївну з народженням онука!". Передають привітання також за допомогою пейджерів і Інтернету.
Особливу популярність серед молодих придбали вітання, як і 'записочки', в місцевих газетах. Ці прозові та віршовані тексти мають чітку адресатна спрямованість і складаються самими із привітаннями. У таких публікаціях знаходимо й звернення за прізвиськами, і вирази з молодіжного жаргону: "Наташка! Ти кльова дівчина! З Днем народження тебе, малюк ". Ще приклад: "Мусику-пусік, мама і тато вітають тебе з Днем народження. Не забувай, що ми тебе любимо ".
Отже, багата історія та динамічний стан жанрів поздоровлень в даний час обіцяють при їх детальному вивченні змістовні висновки.
Теорія і практика мовленнєвого спілкування має необхідність в інформації як про становлення різних жанрів поздоровлень в історії вітчизняної культури, так і про особливості їх функціонування в даний час.
Примхливу історію цікавлять нас жанрів ми простежуємо з XVII століття. Правилом складання привітань навчали вже в Києво-Могилянській академії. Її вихованці повинні були вміти, як писав Ф. Прокопович, "пристойно вітати приятелів, говорити за келихами доброзичливі мови друзям і урочистим чином зустрічати відомі річні свята" [Цит. по: Граудина, Міськевич 1989: 23]. Тому вітальні промови створювалися і виголошувалися не тільки на заняттях з риторики, але і на замовлення на офіційних заходах. Зауважимо, що вітальні листи поетика наказувала складати у віршах.
У освіченому XVIII столітті увагу до епістолярного жанру значно зростає. Умови світського життя вимагали не тільки особливих манер, але й дотримання правил хорошою, а часом навіть і вишуканою мови. У 1708 році під патронажем «всепресветлейшія великия государині, ея імператорської величності Катерини Олексіївни» виходить перший друкований посібник з складання епістолярних творів - перекладний Письмовник, що дав початок «кумпліментарной» листуванні. Він містив 130 зразкових листів, у тому числі і вітальних, і навчав галантному речі приватних послань. Природно, видання було призначено для читачів вищого світу.
Епістолярна спадщина XIX століття, в тому числі і листи-подзравленія, що створювалося у відповідності з рекомендаціями численних Письмовник, кабінетних і купецьких секретарів, також відрізняє вишукана світська мова, сувора нормативність мовних засобів і стійкість жанрів. Однак детальний аналіз приватного листування - завдання майбутніх досліджень.
У радянську епоху вітання - це ювілейні промови, вимовляти публічно, вітальні адреси, які складалися від імені колективу, фіксувалися письмово і оголошувалися публічно, і приватні поздоровлення, що писалися на листівках; останній жанр відноситься до числа найбільш поширених. Приводом для написання листівок були сімейні та державні свята: Новий рік, 8-е Березня, 1-ше Травня та ін
Смислова близькість приводів для поздоровлення і нормативність соціально-комунікативних жанрів мовлення призвели до того, що структура поздоровлень і мовні форми вираження кожного з компонентів тексту наблизилися до клішовані. На вітальних листівках навіть стали друкувати стандартні тексти, залишаючи місце для імені адресата.
Але якщо в XVIII столітті проходження зразкам сприяло розвитку мовної та загальної культури носіїв мови, то в XX столітті клішованість тексту створювала враження «відписки»; іншими словами, стандартизовані вітальні тексти були неспроможними виконувати ту функцію, заради якої вони створювалися.
Необхідне в цій ситуації подолання стандарту здійснювалося за двома напрямками. По-перше, доводилося користуватися послугами копірайтерів, які вміли створювати особистісно орієнтовані вітальні адреси і ювілейні промови. По-друге, процвітало складання «зошитів», що включали цікаві прозові та поетичні варіанти дружніх привітань.
В даний час ця сфера мовного спілкування, як і багато інших, динамічно розвивається. Значно зросла кількість приводів для привітань. У їхньому ряду і Великдень, і День Святого Валентина, і найнесподіваніші особисті приводи - навіть просто ясний, сонячний день.
У приватних привітаннях зростає частка публічності. Із привітаннями нерідко вдаються до радіопередачах Стіл замовлень на Російському радіо або Презент на Європі плюс. Так, звертаються з привітаннями навіть до тих, хто перебуває поруч, у момент телефонного дзвінка на радіо. У таких випадках текст виявляється дуже коротким і спонтанним, тому грішить стандартними мовними формами: "Я хочу привітати мою дружину Таню з Днем народження. Я її дуже люблю! Бажаю їй здоров'я, успіхів і процвітання "(Презент: Європа плюс). Але публічність звернення і завершальний його подарунок - замовлена пісня зберігають урочистість жанру.
Ще одна нова форма вітання - рядок, що біжить на ТБ. В силу високої вартості такий текст, як правило, зводиться до одного - і дуже коротким - пропозиції: "Вітаємо Ганну Сергіївну з народженням онука!". Передають привітання також за допомогою пейджерів і Інтернету.
Особливу популярність серед молодих придбали вітання, як і 'записочки', в місцевих газетах. Ці прозові та віршовані тексти мають чітку адресатна спрямованість і складаються самими із привітаннями. У таких публікаціях знаходимо й звернення за прізвиськами, і вирази з молодіжного жаргону: "Наташка! Ти кльова дівчина! З Днем народження тебе, малюк ". Ще приклад: "Мусику-пусік, мама і тато вітають тебе з Днем народження. Не забувай, що ми тебе любимо ".
Отже, багата історія та динамічний стан жанрів поздоровлень в даний час обіцяють при їх детальному вивченні змістовні висновки.