Відповідальність керівника та головного бухгалтера організації
Порушення встановлених заборон або невиконання покладених обов'язків кваліфікується як правопорушення і тягне несприятливі наслідки для порушника.
Відповідальність за вчинення правопорушень встановлена законодавством.
Кримінальний кодекс Республіки Білорусь (далі - КК) містить звід заборон, порушення яких є найбільш тяжким видом правопорушень і передбачає найбільш тяжкі види покарань. Кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) встановлює підстави відповідальності за менш тяжкі правопорушення. Також підстави притягнення до відповідальності містяться і в інших законодавчих актах: Податковому кодексі Республіки Білорусь, Митному кодексі Республіки Білорусь, Цивільному кодексі Республіки Білорусь (далі - ГК), укази і декрети Президента Республіки Білорусь.
Визначають міру покарання за скоєні протиправні дії органи державної влади, які мають законодавчо визначені повноваження. До них відносяться суд, прокуратура, міліція, органи фінансового, податкового та іншого державного контролю.
Кваліфікація відповідальності залежить від попередніх порушення обставин: наявності (відсутності) наміру і провини, в тому числі і від ступеня небезпеки наслідків, які стали результатом цього правопорушення.
Відповідно до ст. 26 Конституції Республіки Білорусь ніхто не може бути визнаний винним у злочині, якщо його провина не буде в передбаченому законом порядку доведена і встановлена набрав законної сили вироком суду. Обвинувачений не повинен доводити свою невинність. Також ніхто не повинен примушувати давати свідчення проти самого себе, членів своєї сім'ї, близьких родичів. Докази, отримані з порушенням закону, не маю юридичної сили.
Кваліфікація дисциплінарних проступків базується на нормах трудового права.
Питання матеріальної відповідальності посадових осіб організацій можуть регулюватися не тільки трудових, а й цивільним законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 КК під посадовими особами розуміються особи, які постійно або тимчасово або за спеціальним повноваженням займають в установах, організаціях або на підприємствах (незалежно від форм власності) посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, уповноважені у встановленому порядку на вчинення юридично значимих дій.
Зазначені види повноважень, виступаючі ознаками посадової особи, є самостійними ознаками, не пов'язаними один з одним.
Згідно з Висновком Конституційного Суду Республіки Білорусь від 12.11.2001 № 3-129/2001 виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків пов'язане з виконанням юридично значущих дій, проте виконання останніх виступає і як самостійна підстава для віднесення того або іншого працівника, не наділеного організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими повноваженнями, до категорії посадових осіб.
Особи, уповноважені в установленому порядку на вчинення юридично значущих дій, за змістом кримінального закону - це особи, які постійно або тимчасово займають в організаціях (незалежно від форм власності) посади або виконують покладені на них обов'язки за спеціальним повноваженням і вчиняють також дії, в результаті яких наступає або можуть наступити юридично значущі наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин, суб'єктами яких є інші особи. Стосовно теми цієї статті розглянемо суб'єкти правовідносин, якими є керівник і головний бухгалтер організації.
Згідно зі ст. 252 Трудового кодексу Республіки Білорусь (далі - ТК) керівником організації є фізична особа, яка в силу закону або установчих документів організації здійснює керівництво організацією, в тому числі виконує функції її одноосібного виконавчого органу.
Порядок обрання одноособового виконавчого органу встановлюється Законом Республіки Білорусь від 09.12.1992 № 2020-XII "Про господарські товариства" (зі змінами) (далі - Закон № 2020-XII). Докладний порядок обрання (призначення) одноособового виконавчого органу встановлюється установчими документами організації.
До компетенції виконавчого органу господарського товариства належить здійснення поточного керівництва його діяльністю.
Одноосібний виконавчий орган господарського товариства в межах своєї компетенції без довіреності діє від імені цього товариства, в тому числі представляє його інтереси і робить угоди від його імені.
Згідно зі ст. 7 Закону Республіки Білорусь від 18.10.1994 № 3321-XII "Про бухгалтерський облік та звітності" (із змінами) головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з посади керівником організації відповідно до її установчими документами.
Головний бухгалтер, який здійснює керівництво бухгалтерським обліком в організації, підпорядковується безпосередньо керівнику організації.
У разі виникнення розбіжностей між керівником організації та головним бухгалтером з питань вчинення окремих господарських операцій документи по них повинні бути прийняті до виконання головним бухгалтером за письмовим розпорядженням керівника цієї організації, який несе всю повноту відповідальності за наслідки здійснення таких операцій.
Відповідно до п. 11 Положення про державну реєстрацію та ліквідації (припинення діяльності) суб'єктів господарювання, затвердженого Декретом Президента Республіки Білорусь від 16.03.1999 № 11 "Про впорядкування державної реєстрації та ліквідації (припинення діяльності) суб'єктів господарювання" (із змінами) комерційні та некомерційні організації зобов'язані повідомити податкові органи за місцем взяття на облік відомості про заміну керівника і (або) бухгалтера (головного бухгалтера) відповідної організації для внесення змін до Державного реєстру платників (інших зобов'язаних осіб), а також реєстрації органам за місцем державної реєстрації відомості про заміну керівника для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і індивідуальних підприємців та отримання посвідчення керівника.
Стосовно видів відповідальності керівника і головного бухгалтера організації можна зробити висновки:
1. Керівник і головний бухгалтер організації як громадяни можуть нести відповідальність громадянську згідно з правовими нормами цивільного законодавства, кримінальну відповідальність за злочини, передбачені КК (крім посадових) і адміністративну, передбачену КпАП.
2. Керівник і головний бухгалтер організації як працівники можуть нести дисциплінарну або матеріальну відповідальність, передбачену трудовим законодавством, і кримінальну - за злочинні дії (бездіяльність) у сфері трудових відносин, передбачені КК.
3. Керівник і головний бухгалтер організації як посадові особи можуть нести:
· • кримінальну відповідальність за злочини у сфері економічної діяльності;
· • адміністративну відповідальність за правопорушення в галузі фінансів, податків і зборів, ринку цінних паперів, передбачені КпАП.
При укладанні цивільно-правових угод, захисту інтересів у суді та інших випадках від імені юридичної особи виступають його органи.
Крім вищого органу управління господарського товариства - загальних зборів учасників цього товариства і ради директорів (наглядової ради) у господарському суспільстві також утворюється виконавчий орган - колегіальний орган (правління або дирекція) і (або) одноосібний виконавчий орган (директор або генеральний директор).
Права та обов'язки одноосібного виконавчого органу (директора або генерального директора) та членів колегіального виконавчого органу господарського товариства визначаються Законом № 2020-XII, законодавством про працю та установчими документами, а також договорами (контрактами), що укладаються кожним з цих господарських товариств.
Відповідно до п. 3 ст. 49 ЦК особа, яка в силу акту законодавства чи установчих документів юридичної особи виступає від його імені, має діяти в інтересах представленого ним юридичної особи добросовісно і розумно. Воно зобов'язане на вимогу засновників (учасників) юридичної особи, оскільки інше не передбачено законодавчими актами або договором, відшкодувати збитки, завдані їм юридичній особі.
Згідно з п. 1 ст. 184 ЦК при відсутності повноважень діяти від імені іншої особи або при перевищенні таких повноважень угода вважається укладеною від імені і в інтересах вчинила її обличчя, якщо тільки інша особа (представлений) згодом прямо не схвалить цю угоду.
Тобто якщо керівник або інша особа організації перевищать свої повноваження при укладанні угоди і згодом не отримають схвалення від уповноваженого органу організації, то зазначена особа (керівник або інша особа) стає стороною угоди, яку вона вчинила за межами своїх повноважень. У цьому випадку керівник або інша особа організації буде нести всі права або обов'язки за вказаною угодою. Якщо керівник організації для підтвердження своїх повноважень пред'являє посвідчення керівника організації, то повноваження інших співробітників організації підтверджуються довіреністю.
Згідно з роз'ясненнями Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь від 11.09.2007 № 03-29/1715 "Про підвідомчість справ і документів, що підтверджують повноваження керівників" до моменту отримання посвідчення документом, що підтверджує повноваження керівника комерційної організації, є наказ про призначення його на посаду, або виписка з рішення органу управління організації, або трудовий договір (контракт), або цивільно-правовий договір, копія протоколу або виписка з протоколу органу, уповноваженого статутом організації, про обрання керівником організації.
Стаття 23 ЦК встановлює, що громадянин відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном, за винятком майна, на яке відповідно до законодавчих актів не може бути звернено стягнення.
Перелік майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення, встановлюється цивільним процесуальним законодавством.
Як працівники, так і керівник і головний бухгалтер організації можуть нести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну наймачеві при виконанні трудових обов'язків, передбачену гол. 37 ТК.
При цьому керівник і головний бухгалтер організації можуть бути притягнуті до матеріальної відповідальності при одночасній наявності наступних умов:
1) шкоди, заподіяної наймачеві при виконанні трудових обов'язків;
2) протиправність поведінки (дії або бездіяльності) керівника або головного бухгалтера організації;
3) прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою керівника або головного бухгалтера організації і що виникли у наймача збитком;
4) вини керівника або головного бухгалтера в заподіянні шкоди.
Тому якщо відсутнє будь-яке одна умова, то керівництво або головний бухгалтер організації не можуть бути притягнуті до матеріальної відповідальності.
При визначенні розміру збитку враховується тільки прямий дійсний збиток, а неодержані доходи не враховуються.
Стаття 256 ТК покладає на керівника організації повну матеріальну відповідальність за реальний збиток, заподіяний їм майну організації. Стаття 402 ТК також встановлює на всіх працівників, в тому числі на керівника і головного бухгалтера організації повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну з їх вини наймачеві. Випадки повної матеріальної відповідальності працівників, у тому числі керівника і головного бухгалтера організації передбачені у ст. 404 ТК.
Крім цього, ст. 403 ТК встановлює випадки обмеженої матеріальної відповідальності.
Як керівнику організації, так і працівникам кадрової служби необхідно звернути увагу на ст. 245 ТК, що передбачає покладання матеріальної відповідальності на службову особу, винну в незаконному звільненні, переведенні, переміщенні, зміну істотних умов праці, відсторонення від роботи.
У випадках звільнення без законної підстави або з порушенням встановленого порядку звільнення або незаконного переведення на іншу роботу суд вправі на вимогу працівника винести рішення про відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому зазначеними діями. Розмір моральної шкоди визначається судом (ст. 246 ТК).
Статті 257-259 ТК встановлюють додаткові підстави для припинення трудового договору з керівником організації і випадки розірвання трудового договору з керівником організації за ініціативою і рішенням власника майна.
Стаття 260 ТК надає право керівникові організації розірвати трудовий договір з попередженням у письмовій формі не пізніше ніж за один місяць.
При розірванні трудового договору без поважних причин керівник організації на вимогу власника майна організації або уповноваженого ним органу зобов'язаний виплатити організації компенсацію в розмірі, передбаченому трудовим договором.
Поважними причинами є:
· • досягнення керівником організації пенсійного віку;
· • перешкоджає продовженню трудової діяльності хвороба;
· • необхідність догляду за хворим членом сім'ї;
· • порушення власником майна організації або уповноваженим ним органом умов трудового договору.
КпАП містить поняття посадової особи, яким є фізична особа, яка постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням виконує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції, а також державний службовець, який має право в межах своєї компетенції віддавати розпорядження чи накази і приймати рішення щодо осіб, не підлеглих йому по службі.
Тому керівник і головний бухгалтер організації, що володіють зазначеними повноваженнями, можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності як посадові особи.
Найбільш поширеними адміністративними правопорушеннями, при здійсненні яких може притягуватися до адміністративної відповідальності керівник організації, є:
· • порушення законодавства про звернення громадян (ст. 9.13 КоАП);
· • порушення законодавства про зайнятість населення (ст. 9.15 КоАП);
· • відмова в прийомі на роботу (ст. 9.16 КоАП);
· • порушення правил з охорони праці (ст. 9.17 КоАП);
· • порушення законодавства про працю (ст. 9.19 КоАП);
· • порушення законодавства про книгу зауважень і пропозицій (ст. 9.24 КоАП);
· • порушення порядку та строків видачі довідок або інших документів, а також строків подання документів та (або) відомостей, необхідних для видачі довідок або інших документів (ст. 9.26 КоАП);
· • порушення терміну постановки на облік в якості платника обов'язкових страхових внесків (ст. 11.19 КоАП);
· • порушення порядку ведення бухгалтерського обліку та правил зберігання бухгалтерських документів та інших документів, необхідних для нарахування і сплати податків (ст. 12.1 КоАП);
· • порушення встановленого порядку формування та застосування цін (тарифів) (ст. 12.4 КоАП);
· • незаконна підприємницька діяльність (ст. 12.7 КоАП);
· • лжепредпринимательство (ст. 12.12 КоАП);
· • порушення законодавства про рекламну діяльність (ст. 12.15 КоАП);
· • порушення правил торгівлі і надання послуг населенню (ст. 12.17 КоАП);
· • порушення порядку виробництва та обліку алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції, етилового спирту і тютюнових виробів (ст. 12.21 КоАП);
· • порушення порядку декларування виробництва та обігу алкогольної продукції та тютюнових виробів (ст. 12.22 КоАП);
· • недотримання вимозі з перевірки автентичності акцизних марок Республіки Білорусь при торгівлі тютюнової та алкогольної продукцією (ст. 12.24 КоАП);
· • порушення вимог законодавства про технічний нормуванні та стандартизації, порядку підтвердження відповідності алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції та етилового спирту, тютюнової сировини та тютюнових виробів вимогам технічних нормативних правових актів у галузі технічного нормування та стандартизації, недотримання вимог до інформації, що вказується на споживчій тарі ( ст. 12.25 КоАП);
· • порушення законодавства про рекламу та порядку реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів (ст. 12.26 КоАП);
· • уклонение от проведения обязательного аудита и (или) неустранение выявленных аудитором нарушений законодательства (ст. 12.31 КоАП);
· • легализация доходов, полученных незаконным путем (ст. 12.32 КоАП);
· • нарушение срока постановки на учет в налоговом органе (ст. 13.1 КоАП);
· • нарушение правил эксплуатации транспортного средства (ст. 18.12 КоАП);
· • нарушение законодательства о делопроизводстве (ст. 22.12 КоАП);
· • прием на работу без документов (ст. 23.15 КоАП);
· • непредставление информации об изменении юридического адреса (ст. 23.19 КоАП);
· • утрата или незаконное уничтожение документов постоянного или долгосрочного хранения (ст. 23.37 КоАП);
· • нарушение порядка регистрации юридических лиц и индивидуальных предпринимателей (ст. 23.64 КоАП).
Наиболее распространенными административными правонарушениями, при совершении которых может привлекаться к административной ответственности главный бухгалтер организации, являются:
· • нарушение законодательства о труде (ст. 9.19 КоАП);
· • незаконное открытие счетов за пределами Республики Беларусь (ст. 11.5 КоАП);
· • невозвращение из-за границы валюты (ст. 11.6 КоАП);
· • нарушение порядка ведения кассовых операций (ст. 11.7 КоАП);
· • нарушение порядка использования средств из бюджета или государственных целевых бюджетных и внебюджетных фондов либо организации закупок за счет указанных средств (ст. 11.16 КоАП);
· • нарушение порядка предоставления, привлечения и использования заемных средств (ст. 11.17 КоАП);
· • уклонение от погашения кредиторской задолженности (ст. 11.18 КоАП);
· • нарушение срока постановки на учет в качестве плательщика обязательных страховых взносов (ст. 11.19 КоАП);
· • сокрытие, занижение объекта для начисления обязательных страховых взносов (ст. 11.20 КоАП);
· • нарушение установленного порядка заключения и исполнения договоров банковского вклада (депозита), страхования, договоров, заключаемых профессиональными участниками рынка ценных бумаг, предусматривающих привлечение денежных средств граждан (ст. 11.23 КоАП);
· • досрочная выплата банком процентов по вкладам (депозитам), выплаты повышенных процентов работникам банка, выдача кредита кредитополучателю, имеющему просроченную задолженность (ст. 11.27 КоАП);
· • невыполнение банками обязанностей по контролю за соблюдением кассовых операций и выдачи наличных денег (ст. 11.29 КоАП);
· • необеспечение при реализации внешнеторговых договоров своевременного поступления денежных средств либо поступления товаров с выполнения работ, оказания услуг по импорту (ст. 11.37 КоАП);
· • предоставление кредита для выплаты заработной платы, выдача или перечисление денежных средств для оплаты труда с нарушением требований законодательства (ст. 11.61 КоАП);
· • нарушение порядка перевода денежных средств физическому лицу (ст. 11.62 КоАП);
· • нарушение порядка ведения бухгалтерского учета и правил хранения бухгалтерских документов и иных документов, необходимых для исчисления и уплаты налогов (ст. 12.1 КоАП);
· • нарушение установленного порядка формирования и применения цен (тарифов) (ст. 12.4 КоАП);
· • нарушение срока постановки на учет в налоговом органе (ст. 13.1 КоАП).
Как руководителю, так и главному бухгалтеру организации следует знать обстоятельства, смягчающие административную ответственность, которыми признаются:
· • чистосердечное раскаяние физического лица, совершившего административное правонарушение;
· • предотвращение лицом, совершившим административное правонарушение, вредных последствий такого правонарушения;
· • добровольное возмещение или устранение причиненного вреда, либо исполнение возложенной на лицо обязанности, за неисполнение которой налагается административное взыскание;
· • наличие на иждивении у физического лица, совершившего административное правонарушение, малолетнего ребенка;
· • совершение административного правонарушения вследствие стечения тяжелых личных, семейных или иных обстоятельств;
· • совершение административного правонарушения под влиянием угрозы или принуж-дения либо в силу материальной, служебной и или иной зависимости;
· • совершение административного правонарушения несовершеннолетним или лицом, достигшим семидесяти лет;
· • совершение административного правонарушения беременной женщиной.
Указанный перечень не является исчерпывающим, так как суд или орган, ведущий административный процесс, могут признать смягчающими административную ответственность и иные обстоятельства.
УК предусматривает, что наказание и иные меры уголовной ответственности должны быть справедливыми, то есть устанавливаться и назначаться с учетом характера и степени общественной опасности преступления, обстоятельств его совершения и личности виновного.
Не является преступлением действие или бездействие, формально содержащие признаки какого-либо деяния, предусмотренного УК, но в силу малозначительности не обладающие общественной опасностью, присущей преступлению.
Деяние, в отношении которого осуществлен добровольный отказ, не влечет уголовной ответственности.
Распространенные преступления, при совершении которых могут быть подвергнуты уголовной ответственности руководители организаций, следующие:
· • нарушение законодательства о труде (ст. 199 УК);
· • мошенничество (ст. 209 УК);
· • хищение путем злоупотребления служебными полномочиями (ст. 210 УК);
· • присвоение либо растрата (ст. 211 УК);
· • незаконное отчуждение вверенного имущества (ст. 217 УК);
· • незаконная предпринимательская деятельность (ст. 233 УК);
· • лжепредпринимательство (ст. 234 УК);
· • выманивание кредита или дотаций (ст. 237 УК);
· • ложная экономическая несостоятельность (банкротство) (ст. 238 УК);
· • уклонение от погашения кредиторской задолженности (ст. 242 УК);
· • уклонение от уплаты сумм налогов, сборов (ст. 243 УК);
· • принуждение к совершению сделки или отказу от ее совершения (ст. 246 УК);
· • дискредитация деловой репутации конкурента (ст. 249 УК);
· • распространение ложной информации о товарах и услугах (ст. 250 УК);
· • выпуск либо реализация недоброкачественной продукции (ст. 337 УК);
· • выполнение работ либо оказание услуг, не отвечающих требованиям безопасности (ст. 338 УК);
· • принуждение к выполнению обязательств (ст. 384 УК);
· • злоупотребление властью или служебными полномочиями (ст. 424 УК);
· • бездействие должностного лица (ст. 425 УК);
· • превышение власти или служебных полномочий (ст. 426 УК);
· • сокрытие экономической несостоятельности (банкротства) (ст. 239 УК);
· • преднамеренная экономическая несостоятельность (банкротство) (ст. 240 УК);
· • препятствование возмещению убытков кредитору (кредиторам) (ст. 241 УК).
Главный бухгалтер обеспечивает контроль за движением активов и выполнением обязательств.
Распространенные преступления, при совершении которых может быть подвергнут уголовной ответственности главный бухгалтер организации, следующие:
· • хищение путем злоупотребления служебными полномочиями (ст. 210 УК);
· • присвоение либо растрата (ст. 211 УК);
· • незаконное открытие счетов за пределами Республики Беларусь (ст. 224 УК);
· • невозвращение из-за границы валюты (ст. 225 УК);
· • уклонение от уплаты таможенных платежей (ст. 231 УК);
· • легализация ("отклонение") материальных ценностей, приобретаемых преступным путем (ст. 235 УК);
· • выманивание кредита или дотаций (ст. 237 УК);
· • уклонение от погашения кредиторской задолженности (ст. 242 УК);
· • уклонение от уплаты сумм налогов, сборов (ст. 243 УК);
· • нарушение антимонопольного законодательства (ст. 244 УК);
· • служебный подлог (ст. 427 УК).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція Республіки Білорусь. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996р. / Мінськ «Білорусь» 1997.
2. Декрет Президента Республики Беларусь от 26 июля 1999 р . N 29 «О дополнительных мерах по совершенствованию трудовых отношений, укреплению трудовой и исполнительской дисциплины» (Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь, 06.08.1999, N 58, рег. № 1/512 от 28.07.1999) (с учетом изменений, внесенных Указом Президента Республики Беларусь от 27.02.2002 № 145; Декретами Президента Республики Беларусь от 04.04.2002 N 10; 30.08.2002 № 22). ЮРИДИЧЕСКАЯ БАЗА «ЮСИАС» 2008г.
3. Указ Президента Республики Беларусь от 12 апреля 2000 р . № 180 «О порядке применения Декрета Президента Республики Беларусь от 26.07.1999г. №29» (Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь, 21.04.2000, N 37, рег. № 1/1164 от 14.04.2000) (с учетом изменений, внесенных Указами Президента Республики Беларусь от 23.08.2005 № 392, рег. № 1/6727 от 24.08.2005; 02.06.2006 № 369, рег. № 1/7644 от 05.06.2006). ЮРИДИЧЕСКАЯ БАЗА «ЮСИАС» 2008г.
4. Трудовий кодекс Республіки Білорусь, прийнятий Палатою Представників 8 червня 1999 . Схвалений Радою республіки 30 червня 1999 року. ЮРИДИЧЕСКАЯ БАЗА «ЮСИАС» 2008г.
5. Коментар до Трудового кодексу Республіки Білорусь. Під ред. Василевича Г.А. Видавництво Амалфея. / 2003. - 1120с.
6. Трудове право: Підручник / В.І. Семенков, В.М. Артемова, Г.А. Василевич та ін; За заг. ред. Семенкова В.І. / Мн.; Амалфея, 2001 - 592с.
7. Трудове право: Підручник / В.І. Семенков; За заг. ред. Семенкова В.І. / Мн.; Амалфея, 2002 - 672с.
8. Трудовое и социальное право: Учебник/под общей редакцией В.И. Семенкова. Мн.: Амалфея, 1999.-664с.
9. Трудове право: Підручник / В.І Семенков, Г.А. Василевич Г.Б. Шишка та ін; За заг. ред. В.І. Семенкова. - 3-е вид.; Перероб. і доп. - Мн.: Амалфея, 2006с.
10. Трудове право Республіки Білорусь: Практичний посібник / Важенкова Т.М. - Мн.: УП «Молодіжне», 2003.
11. Трудове право Республіки Білорусь, Короткий виклад курсу / В.А. Круглов. - Мн.: Бенедикт 2004. - 75С.
Порушення встановлених заборон або невиконання покладених обов'язків кваліфікується як правопорушення і тягне несприятливі наслідки для порушника.
Відповідальність за вчинення правопорушень встановлена законодавством.
Кримінальний кодекс Республіки Білорусь (далі - КК) містить звід заборон, порушення яких є найбільш тяжким видом правопорушень і передбачає найбільш тяжкі види покарань. Кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) встановлює підстави відповідальності за менш тяжкі правопорушення. Також підстави притягнення до відповідальності містяться і в інших законодавчих актах: Податковому кодексі Республіки Білорусь, Митному кодексі Республіки Білорусь, Цивільному кодексі Республіки Білорусь (далі - ГК), укази і декрети Президента Республіки Білорусь.
Визначають міру покарання за скоєні протиправні дії органи державної влади, які мають законодавчо визначені повноваження. До них відносяться суд, прокуратура, міліція, органи фінансового, податкового та іншого державного контролю.
Кваліфікація відповідальності залежить від попередніх порушення обставин: наявності (відсутності) наміру і провини, в тому числі і від ступеня небезпеки наслідків, які стали результатом цього правопорушення.
Відповідно до ст. 26 Конституції Республіки Білорусь ніхто не може бути визнаний винним у злочині, якщо його провина не буде в передбаченому законом порядку доведена і встановлена набрав законної сили вироком суду. Обвинувачений не повинен доводити свою невинність. Також ніхто не повинен примушувати давати свідчення проти самого себе, членів своєї сім'ї, близьких родичів. Докази, отримані з порушенням закону, не маю юридичної сили.
Кваліфікація дисциплінарних проступків базується на нормах трудового права.
Питання матеріальної відповідальності посадових осіб організацій можуть регулюватися не тільки трудових, а й цивільним законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 КК під посадовими особами розуміються особи, які постійно або тимчасово або за спеціальним повноваженням займають в установах, організаціях або на підприємствах (незалежно від форм власності) посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, уповноважені у встановленому порядку на вчинення юридично значимих дій.
Зазначені види повноважень, виступаючі ознаками посадової особи, є самостійними ознаками, не пов'язаними один з одним.
Згідно з Висновком Конституційного Суду Республіки Білорусь від 12.11.2001 № 3-129/2001 виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків пов'язане з виконанням юридично значущих дій, проте виконання останніх виступає і як самостійна підстава для віднесення того або іншого працівника, не наділеного організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими повноваженнями, до категорії посадових осіб.
Особи, уповноважені в установленому порядку на вчинення юридично значущих дій, за змістом кримінального закону - це особи, які постійно або тимчасово займають в організаціях (незалежно від форм власності) посади або виконують покладені на них обов'язки за спеціальним повноваженням і вчиняють також дії, в результаті яких наступає або можуть наступити юридично значущі наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин, суб'єктами яких є інші особи. Стосовно теми цієї статті розглянемо суб'єкти правовідносин, якими є керівник і головний бухгалтер організації.
Згідно зі ст. 252 Трудового кодексу Республіки Білорусь (далі - ТК) керівником організації є фізична особа, яка в силу закону або установчих документів організації здійснює керівництво організацією, в тому числі виконує функції її одноосібного виконавчого органу.
Порядок обрання одноособового виконавчого органу встановлюється Законом Республіки Білорусь від 09.12.1992 № 2020-XII "Про господарські товариства" (зі змінами) (далі - Закон № 2020-XII). Докладний порядок обрання (призначення) одноособового виконавчого органу встановлюється установчими документами організації.
До компетенції виконавчого органу господарського товариства належить здійснення поточного керівництва його діяльністю.
Одноосібний виконавчий орган господарського товариства в межах своєї компетенції без довіреності діє від імені цього товариства, в тому числі представляє його інтереси і робить угоди від його імені.
Згідно зі ст. 7 Закону Республіки Білорусь від 18.10.1994 № 3321-XII "Про бухгалтерський облік та звітності" (із змінами) головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з посади керівником організації відповідно до її установчими документами.
Головний бухгалтер, який здійснює керівництво бухгалтерським обліком в організації, підпорядковується безпосередньо керівнику організації.
У разі виникнення розбіжностей між керівником організації та головним бухгалтером з питань вчинення окремих господарських операцій документи по них повинні бути прийняті до виконання головним бухгалтером за письмовим розпорядженням керівника цієї організації, який несе всю повноту відповідальності за наслідки здійснення таких операцій.
Відповідно до п. 11 Положення про державну реєстрацію та ліквідації (припинення діяльності) суб'єктів господарювання, затвердженого Декретом Президента Республіки Білорусь від 16.03.1999 № 11 "Про впорядкування державної реєстрації та ліквідації (припинення діяльності) суб'єктів господарювання" (із змінами) комерційні та некомерційні організації зобов'язані повідомити податкові органи за місцем взяття на облік відомості про заміну керівника і (або) бухгалтера (головного бухгалтера) відповідної організації для внесення змін до Державного реєстру платників (інших зобов'язаних осіб), а також реєстрації органам за місцем державної реєстрації відомості про заміну керівника для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і індивідуальних підприємців та отримання посвідчення керівника.
Стосовно видів відповідальності керівника і головного бухгалтера організації можна зробити висновки:
1. Керівник і головний бухгалтер організації як громадяни можуть нести відповідальність громадянську згідно з правовими нормами цивільного законодавства, кримінальну відповідальність за злочини, передбачені КК (крім посадових) і адміністративну, передбачену КпАП.
2. Керівник і головний бухгалтер організації як працівники можуть нести дисциплінарну або матеріальну відповідальність, передбачену трудовим законодавством, і кримінальну - за злочинні дії (бездіяльність) у сфері трудових відносин, передбачені КК.
3. Керівник і головний бухгалтер організації як посадові особи можуть нести:
· • кримінальну відповідальність за злочини у сфері економічної діяльності;
· • адміністративну відповідальність за правопорушення в галузі фінансів, податків і зборів, ринку цінних паперів, передбачені КпАП.
При укладанні цивільно-правових угод, захисту інтересів у суді та інших випадках від імені юридичної особи виступають його органи.
Крім вищого органу управління господарського товариства - загальних зборів учасників цього товариства і ради директорів (наглядової ради) у господарському суспільстві також утворюється виконавчий орган - колегіальний орган (правління або дирекція) і (або) одноосібний виконавчий орган (директор або генеральний директор).
Права та обов'язки одноосібного виконавчого органу (директора або генерального директора) та членів колегіального виконавчого органу господарського товариства визначаються Законом № 2020-XII, законодавством про працю та установчими документами, а також договорами (контрактами), що укладаються кожним з цих господарських товариств.
Відповідно до п. 3 ст. 49 ЦК особа, яка в силу акту законодавства чи установчих документів юридичної особи виступає від його імені, має діяти в інтересах представленого ним юридичної особи добросовісно і розумно. Воно зобов'язане на вимогу засновників (учасників) юридичної особи, оскільки інше не передбачено законодавчими актами або договором, відшкодувати збитки, завдані їм юридичній особі.
Згідно з п. 1 ст. 184 ЦК при відсутності повноважень діяти від імені іншої особи або при перевищенні таких повноважень угода вважається укладеною від імені і в інтересах вчинила її обличчя, якщо тільки інша особа (представлений) згодом прямо не схвалить цю угоду.
Тобто якщо керівник або інша особа організації перевищать свої повноваження при укладанні угоди і згодом не отримають схвалення від уповноваженого органу організації, то зазначена особа (керівник або інша особа) стає стороною угоди, яку вона вчинила за межами своїх повноважень. У цьому випадку керівник або інша особа організації буде нести всі права або обов'язки за вказаною угодою. Якщо керівник організації для підтвердження своїх повноважень пред'являє посвідчення керівника організації, то повноваження інших співробітників організації підтверджуються довіреністю.
Згідно з роз'ясненнями Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь від 11.09.2007 № 03-29/1715 "Про підвідомчість справ і документів, що підтверджують повноваження керівників" до моменту отримання посвідчення документом, що підтверджує повноваження керівника комерційної організації, є наказ про призначення його на посаду, або виписка з рішення органу управління організації, або трудовий договір (контракт), або цивільно-правовий договір, копія протоколу або виписка з протоколу органу, уповноваженого статутом організації, про обрання керівником організації.
Стаття 23 ЦК встановлює, що громадянин відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном, за винятком майна, на яке відповідно до законодавчих актів не може бути звернено стягнення.
Перелік майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення, встановлюється цивільним процесуальним законодавством.
Як працівники, так і керівник і головний бухгалтер організації можуть нести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну наймачеві при виконанні трудових обов'язків, передбачену гол. 37 ТК.
При цьому керівник і головний бухгалтер організації можуть бути притягнуті до матеріальної відповідальності при одночасній наявності наступних умов:
1) шкоди, заподіяної наймачеві при виконанні трудових обов'язків;
2) протиправність поведінки (дії або бездіяльності) керівника або головного бухгалтера організації;
3) прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою керівника або головного бухгалтера організації і що виникли у наймача збитком;
4) вини керівника або головного бухгалтера в заподіянні шкоди.
Тому якщо відсутнє будь-яке одна умова, то керівництво або головний бухгалтер організації не можуть бути притягнуті до матеріальної відповідальності.
При визначенні розміру збитку враховується тільки прямий дійсний збиток, а неодержані доходи не враховуються.
Стаття 256 ТК покладає на керівника організації повну матеріальну відповідальність за реальний збиток, заподіяний їм майну організації. Стаття 402 ТК також встановлює на всіх працівників, в тому числі на керівника і головного бухгалтера організації повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну з їх вини наймачеві. Випадки повної матеріальної відповідальності працівників, у тому числі керівника і головного бухгалтера організації передбачені у ст. 404 ТК.
Крім цього, ст. 403 ТК встановлює випадки обмеженої матеріальної відповідальності.
Як керівнику організації, так і працівникам кадрової служби необхідно звернути увагу на ст. 245 ТК, що передбачає покладання матеріальної відповідальності на службову особу, винну в незаконному звільненні, переведенні, переміщенні, зміну істотних умов праці, відсторонення від роботи.
У випадках звільнення без законної підстави або з порушенням встановленого порядку звільнення або незаконного переведення на іншу роботу суд вправі на вимогу працівника винести рішення про відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому зазначеними діями. Розмір моральної шкоди визначається судом (ст. 246 ТК).
Статті 257-259 ТК встановлюють додаткові підстави для припинення трудового договору з керівником організації і випадки розірвання трудового договору з керівником організації за ініціативою і рішенням власника майна.
Стаття 260 ТК надає право керівникові організації розірвати трудовий договір з попередженням у письмовій формі не пізніше ніж за один місяць.
При розірванні трудового договору без поважних причин керівник організації на вимогу власника майна організації або уповноваженого ним органу зобов'язаний виплатити організації компенсацію в розмірі, передбаченому трудовим договором.
Поважними причинами є:
· • досягнення керівником організації пенсійного віку;
· • перешкоджає продовженню трудової діяльності хвороба;
· • необхідність догляду за хворим членом сім'ї;
· • порушення власником майна організації або уповноваженим ним органом умов трудового договору.
КпАП містить поняття посадової особи, яким є фізична особа, яка постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням виконує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції, а також державний службовець, який має право в межах своєї компетенції віддавати розпорядження чи накази і приймати рішення щодо осіб, не підлеглих йому по службі.
Тому керівник і головний бухгалтер організації, що володіють зазначеними повноваженнями, можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності як посадові особи.
Найбільш поширеними адміністративними правопорушеннями, при здійсненні яких може притягуватися до адміністративної відповідальності керівник організації, є:
· • порушення законодавства про звернення громадян (ст. 9.13 КоАП);
· • порушення законодавства про зайнятість населення (ст. 9.15 КоАП);
· • відмова в прийомі на роботу (ст. 9.16 КоАП);
· • порушення правил з охорони праці (ст. 9.17 КоАП);
· • порушення законодавства про працю (ст. 9.19 КоАП);
· • порушення законодавства про книгу зауважень і пропозицій (ст. 9.24 КоАП);
· • порушення порядку та строків видачі довідок або інших документів, а також строків подання документів та (або) відомостей, необхідних для видачі довідок або інших документів (ст. 9.26 КоАП);
· • порушення терміну постановки на облік в якості платника обов'язкових страхових внесків (ст. 11.19 КоАП);
· • порушення порядку ведення бухгалтерського обліку та правил зберігання бухгалтерських документів та інших документів, необхідних для нарахування і сплати податків (ст. 12.1 КоАП);
· • порушення встановленого порядку формування та застосування цін (тарифів) (ст. 12.4 КоАП);
· • незаконна підприємницька діяльність (ст. 12.7 КоАП);
· • лжепредпринимательство (ст. 12.12 КоАП);
· • порушення законодавства про рекламну діяльність (ст. 12.15 КоАП);
· • порушення правил торгівлі і надання послуг населенню (ст. 12.17 КоАП);
· • порушення порядку виробництва та обліку алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції, етилового спирту і тютюнових виробів (ст. 12.21 КоАП);
· • порушення порядку декларування виробництва та обігу алкогольної продукції та тютюнових виробів (ст. 12.22 КоАП);
· • недотримання вимозі з перевірки автентичності акцизних марок Республіки Білорусь при торгівлі тютюнової та алкогольної продукцією (ст. 12.24 КоАП);
· • порушення вимог законодавства про технічний нормуванні та стандартизації, порядку підтвердження відповідності алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції та етилового спирту, тютюнової сировини та тютюнових виробів вимогам технічних нормативних правових актів у галузі технічного нормування та стандартизації, недотримання вимог до інформації, що вказується на споживчій тарі ( ст. 12.25 КоАП);
· • порушення законодавства про рекламу та порядку реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів (ст. 12.26 КоАП);
· • уклонение от проведения обязательного аудита и (или) неустранение выявленных аудитором нарушений законодательства (ст. 12.31 КоАП);
· • легализация доходов, полученных незаконным путем (ст. 12.32 КоАП);
· • нарушение срока постановки на учет в налоговом органе (ст. 13.1 КоАП);
· • нарушение правил эксплуатации транспортного средства (ст. 18.12 КоАП);
· • нарушение законодательства о делопроизводстве (ст. 22.12 КоАП);
· • прием на работу без документов (ст. 23.15 КоАП);
· • непредставление информации об изменении юридического адреса (ст. 23.19 КоАП);
· • утрата или незаконное уничтожение документов постоянного или долгосрочного хранения (ст. 23.37 КоАП);
· • нарушение порядка регистрации юридических лиц и индивидуальных предпринимателей (ст. 23.64 КоАП).
Наиболее распространенными административными правонарушениями, при совершении которых может привлекаться к административной ответственности главный бухгалтер организации, являются:
· • нарушение законодательства о труде (ст. 9.19 КоАП);
· • незаконное открытие счетов за пределами Республики Беларусь (ст. 11.5 КоАП);
· • невозвращение из-за границы валюты (ст. 11.6 КоАП);
· • нарушение порядка ведения кассовых операций (ст. 11.7 КоАП);
· • нарушение порядка использования средств из бюджета или государственных целевых бюджетных и внебюджетных фондов либо организации закупок за счет указанных средств (ст. 11.16 КоАП);
· • нарушение порядка предоставления, привлечения и использования заемных средств (ст. 11.17 КоАП);
· • уклонение от погашения кредиторской задолженности (ст. 11.18 КоАП);
· • нарушение срока постановки на учет в качестве плательщика обязательных страховых взносов (ст. 11.19 КоАП);
· • сокрытие, занижение объекта для начисления обязательных страховых взносов (ст. 11.20 КоАП);
· • нарушение установленного порядка заключения и исполнения договоров банковского вклада (депозита), страхования, договоров, заключаемых профессиональными участниками рынка ценных бумаг, предусматривающих привлечение денежных средств граждан (ст. 11.23 КоАП);
· • досрочная выплата банком процентов по вкладам (депозитам), выплаты повышенных процентов работникам банка, выдача кредита кредитополучателю, имеющему просроченную задолженность (ст. 11.27 КоАП);
· • невыполнение банками обязанностей по контролю за соблюдением кассовых операций и выдачи наличных денег (ст. 11.29 КоАП);
· • необеспечение при реализации внешнеторговых договоров своевременного поступления денежных средств либо поступления товаров с выполнения работ, оказания услуг по импорту (ст. 11.37 КоАП);
· • предоставление кредита для выплаты заработной платы, выдача или перечисление денежных средств для оплаты труда с нарушением требований законодательства (ст. 11.61 КоАП);
· • нарушение порядка перевода денежных средств физическому лицу (ст. 11.62 КоАП);
· • нарушение порядка ведения бухгалтерского учета и правил хранения бухгалтерских документов и иных документов, необходимых для исчисления и уплаты налогов (ст. 12.1 КоАП);
· • нарушение установленного порядка формирования и применения цен (тарифов) (ст. 12.4 КоАП);
· • нарушение срока постановки на учет в налоговом органе (ст. 13.1 КоАП).
Как руководителю, так и главному бухгалтеру организации следует знать обстоятельства, смягчающие административную ответственность, которыми признаются:
· • чистосердечное раскаяние физического лица, совершившего административное правонарушение;
· • предотвращение лицом, совершившим административное правонарушение, вредных последствий такого правонарушения;
· • добровольное возмещение или устранение причиненного вреда, либо исполнение возложенной на лицо обязанности, за неисполнение которой налагается административное взыскание;
· • наличие на иждивении у физического лица, совершившего административное правонарушение, малолетнего ребенка;
· • совершение административного правонарушения вследствие стечения тяжелых личных, семейных или иных обстоятельств;
· • совершение административного правонарушения под влиянием угрозы или принуж-дения либо в силу материальной, служебной и или иной зависимости;
· • совершение административного правонарушения несовершеннолетним или лицом, достигшим семидесяти лет;
· • совершение административного правонарушения беременной женщиной.
Указанный перечень не является исчерпывающим, так как суд или орган, ведущий административный процесс, могут признать смягчающими административную ответственность и иные обстоятельства.
УК предусматривает, что наказание и иные меры уголовной ответственности должны быть справедливыми, то есть устанавливаться и назначаться с учетом характера и степени общественной опасности преступления, обстоятельств его совершения и личности виновного.
Не является преступлением действие или бездействие, формально содержащие признаки какого-либо деяния, предусмотренного УК, но в силу малозначительности не обладающие общественной опасностью, присущей преступлению.
Деяние, в отношении которого осуществлен добровольный отказ, не влечет уголовной ответственности.
Распространенные преступления, при совершении которых могут быть подвергнуты уголовной ответственности руководители организаций, следующие:
· • нарушение законодательства о труде (ст. 199 УК);
· • мошенничество (ст. 209 УК);
· • хищение путем злоупотребления служебными полномочиями (ст. 210 УК);
· • присвоение либо растрата (ст. 211 УК);
· • незаконное отчуждение вверенного имущества (ст. 217 УК);
· • незаконная предпринимательская деятельность (ст. 233 УК);
· • лжепредпринимательство (ст. 234 УК);
· • выманивание кредита или дотаций (ст. 237 УК);
· • ложная экономическая несостоятельность (банкротство) (ст. 238 УК);
· • уклонение от погашения кредиторской задолженности (ст. 242 УК);
· • уклонение от уплаты сумм налогов, сборов (ст. 243 УК);
· • принуждение к совершению сделки или отказу от ее совершения (ст. 246 УК);
· • дискредитация деловой репутации конкурента (ст. 249 УК);
· • распространение ложной информации о товарах и услугах (ст. 250 УК);
· • выпуск либо реализация недоброкачественной продукции (ст. 337 УК);
· • выполнение работ либо оказание услуг, не отвечающих требованиям безопасности (ст. 338 УК);
· • принуждение к выполнению обязательств (ст. 384 УК);
· • злоупотребление властью или служебными полномочиями (ст. 424 УК);
· • бездействие должностного лица (ст. 425 УК);
· • превышение власти или служебных полномочий (ст. 426 УК);
· • сокрытие экономической несостоятельности (банкротства) (ст. 239 УК);
· • преднамеренная экономическая несостоятельность (банкротство) (ст. 240 УК);
· • препятствование возмещению убытков кредитору (кредиторам) (ст. 241 УК).
Главный бухгалтер обеспечивает контроль за движением активов и выполнением обязательств.
Распространенные преступления, при совершении которых может быть подвергнут уголовной ответственности главный бухгалтер организации, следующие:
· • хищение путем злоупотребления служебными полномочиями (ст. 210 УК);
· • присвоение либо растрата (ст. 211 УК);
· • незаконное открытие счетов за пределами Республики Беларусь (ст. 224 УК);
· • невозвращение из-за границы валюты (ст. 225 УК);
· • уклонение от уплаты таможенных платежей (ст. 231 УК);
· • легализация ("отклонение") материальных ценностей, приобретаемых преступным путем (ст. 235 УК);
· • выманивание кредита или дотаций (ст. 237 УК);
· • уклонение от погашения кредиторской задолженности (ст. 242 УК);
· • уклонение от уплаты сумм налогов, сборов (ст. 243 УК);
· • нарушение антимонопольного законодательства (ст. 244 УК);
· • служебный подлог (ст. 427 УК).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція Республіки Білорусь. Прийнята на республіканському референдумі
2. Декрет Президента Республики Беларусь от 26 июля
3. Указ Президента Республики Беларусь от 12 апреля
4. Трудовий кодекс Республіки Білорусь, прийнятий Палатою Представників
5. Коментар до Трудового кодексу Республіки Білорусь. Під ред. Василевича Г.А. Видавництво Амалфея. / 2003. - 1120с.
6. Трудове право: Підручник / В.І. Семенков, В.М. Артемова, Г.А. Василевич та ін; За заг. ред. Семенкова В.І. / Мн.; Амалфея, 2001 - 592с.
7. Трудове право: Підручник / В.І. Семенков; За заг. ред. Семенкова В.І. / Мн.; Амалфея, 2002 - 672с.
8. Трудовое и социальное право: Учебник/под общей редакцией В.И. Семенкова. Мн.: Амалфея, 1999.-664с.
9. Трудове право: Підручник / В.І Семенков, Г.А. Василевич Г.Б. Шишка та ін; За заг. ред. В.І. Семенкова. - 3-е вид.; Перероб. і доп. - Мн.: Амалфея, 2006с.
10. Трудове право Республіки Білорусь: Практичний посібник / Важенкова Т.М. - Мн.: УП «Молодіжне», 2003.
11. Трудове право Республіки Білорусь, Короткий виклад курсу / В.А. Круглов. - Мн.: Бенедикт 2004. - 75С.