1. Валютні рахунки. Відкриття, застосування валютного рахунку. Валютне платіжне отримання. Грошові кошти в дорозі
1.1 Відкриття рахунків в іноземній валюті
Відкриття кореспондентських рахунків банків резидентів та нерезидентів як в іноземній валюті, так і в гривнях здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та нормативних актів Національного банку України. Після отримання ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій (надалі - ліцензія) уповноважені банки України можуть укладати угоди про відкриття кореспондентських рахунків. Установи, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку мають ліцензію на право відкриття та ведення рахунків банків-кореспондентів, а також мають відкриті кореспондентські рахунки в іноземній валюті та відкрили в себе кореспондентські рахунки в іноземній та національній (якщо вона виступає як іноземна) валюті, формують пакет документів про відкритий кореспондентський рахунок і надають інформацію територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням установи. Реєстрації підлягають кореспондентські рахунки, які відкриті установами при встановленні кореспондентських відносин.
Філії банків не мають права відкривати рахунки банкам та в банках, у тому числі укладати договори про кореспондентські відносини.
У цьому Положенні наведені нижче терміни використовуються у такому значенні:
Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, який визначається Національним банком України, і на підставі відповідного договору.
1.2 Нормативні документи, що регламентують відкриття і функціонування рахунків банків-кореспондентів
- Про затвердження правил реєстрації кореспондентських рахунків банків Національним банком України № 343 от 15.08.2001, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 04.09.2001 № 780/5971 із змінами та доповненнями;
-Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україну від 05.04.2001 № 2346-III;
-Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів № 118 от 26.03.1998, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 10.04.1998 № 231/2671 із змінами та доповненнями;
-Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"
-Законами України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"
-Постанова про здійснення банками фінансового моніторингу № 189 от 14.05.2003, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.05.2003 року № 381/7702
-Постанова про безготівкові розрахунки в України в національній валюті № 22 от 21.01.2004 г, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року № 377/8976
-Інструкція про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті № 110 от 17.03.2004, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2004 року № 483/9082
- Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень від 31 серпня 2001 року N 375, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2001 р . за N 906/6097
1.3 Відкриття та ведення кореспондентських рахунків банків резидентів та нерезидентів в іноземній валюті в уповноважених банках України
Якщо валютний рахунок відкривається там, де і гривневий, і суб'єкт вже ідентифікований, належним чином заповнені і підписані бланки заяви про відкриття поточного рахунку, то і картки із зразками підписів можуть бути представлені суб'єктом у банк.
Якщо ж суб'єкт не є клієнтом банку, то для відкриття рахунку необхідне обов'язкове особиста присутність:
при відкритті рахунку юридичної особи - осіб, які мають право першого та другого підпису, власників цієї юридичної особи, а також фізичних осіб, які мають істотну участь у цій юридичній дії (у випадку якщо юридична особа є господарським товариством);
при відкритті рахунку фізичної особи - підприємця - самого підприємця, а також його довірених осіб.
Перераховані особи при зверненні в банк мають:
пред'явити паспорт або документ, що його заміщає, а також довідку про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків; представника юридичної особи та приватного підприємця - а також і документи, які підтверджують їх повноваження;
представити документи (копії), необхідні для відкриття валютного рахунку (розглянуті вище).
На підставі цих документів уповноважений працівник банку спочатку здійснює ідентифікацію суб'єкта. Після ідентифікації працівник банку робить ксерокопії відповідних сторінок паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, що завіряються підписами працівника банку та фізичної особи - власника цих документів. Дані ксерокопії разом з пакетом поданих документів зберігаються в справі з юридичного оформлення рахунку.
Слід зазначити, що банк має право вимагати й інші документи і дані, необхідні для з'ясування суті діяльності суб'єкта, його фінансового стану, а також особистих його представників. У разі неподання таких документів рахунок суб'єкту не відкривається.
Якщо ідентифікація пройшла успішно і всі необхідні документи присутні, то між банком і суб'єктом укладається у письмовій формі договір банківського обслуговування, в якому, зокрема, визначаються умови та термін відкриття валютного рахунку, особливості його функціонування, а також розмір і умови оплати цієї послуги. Форму договору банк розробляє самостійно.
Після підписання договору працівник банку в заяві про відкриття поточного рахунка вказує дату відкриття та номер рахунку. Номер відкритого валютного рахунку також вказується в картці із зразками підписів.
Днем відкриття поточного рахунку в іноземній валюті вважається дата, зазначена на заяві про відкриття цього рахунку в розділі «Оцінки банку». До отримання банком повідомлення про постанову даного рахунку на податковий облік операції по ньому будуть здійснюватися тільки за зарахування коштів. Витратні операції можна буде здійснювати після того, як банк отримає зазначене повідомлення. Форма цього повідомлення наведена у додатку 1 до Порядку подання податковим органам Повідомлення про відкриття (закриття) рахунків в установах банків, затвердженого наказом ДПАУ від 01.08.2001 р. № 306. Воно заповнюється суб'єктом (кульковою ручкою, пастою темного кольору), після чого направляється до податкового органу. Останній, у 3-денний термін з моменту його отримання, зобов'язаний прямо або через суб'єкта передати банку (в якому відкритий рахунок) корінець Повідомлення з оцінкою про постанову рахунку на податковий облік.
Валютні рахунки бувають:
поточні;
кредитні;
депозитні (до 12 місяців);
розподільні.
Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній засаді для збереження грошових коштів і для здійснення розрахунково-касових операцій застосовуючи платіжні інструменти згідно умов договору та вимог законодавства України.
Кредитні рахунки - відкриваються банками на договірній засаді і призначаються для обліку кредитів, наданих шляхом оплати розрахункових документів або перерахуванням кредитних коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитних угод.
Розподільчий рахунок (транзитний) - на який зараховується виторг. Ще його називають гарантійним або блокуючим.
Депозитні рахунки - відкриваються підприємством на певний термін, обумовлений договором, який укладається між власником рахунку та установою банку на визначений строк, або без визначення такого строку під обумовлені відсотки (дохід) і належать поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.
Нормативним документом, що регулює порядок відкриття поточних рахунків в іноземній валюті, є Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492. Відповідно до її положень, суб'єкт господарювання, будь то юридична або фізична особа - підприємець (далі суб'єкт), може відкрити такий рахунок в якому-небудь банку на свій вибір. Виняток з цього правила становлять випадки, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова не допускається законом або банківськими правилами.
Відмовити у відкритті рахунку банку може, якщо суб'єкт не надасть повний пакет документів для своєї ідентифікації або якщо він не згоден з умовами, відповідно до яких банк надає клієнтам свої послуги.
Таким чином, перш ніж відкрити валютний рахунок, необхідно ознайомитися з умовами банку, на яких останній готовий цей рахунок відкрити і надалі обслуговувати. Ці умови обумовлюються в договорі банківського рахунку.
Якщо умови влаштовують, і суб'єкт зупиняє свій вибір на конкретному банку, можна приступати безпосередньо до процедури відкриття валютного рахунку.
Кошти з поточного рахунку переводяться на депозитний рахунок, а після закінчення терміну зберігання повертаються на поточний рахунок.
Залежно від суми валюти депозитний рахунок може відкриватися нід 1 до 12 місяців.
Мінімальна сума іноземної валюти визначається банком.
Попередній імпортний депозит відкривається при здійсненні бартерної операції, але не пізніше, ніж через три робочих дні з моменту набрання чинності бартерного договору і діє на весь період бартерною (товарообмінної) операції.
Депозит повертається суб'єкту ЗЕД протягом трьох банківських днів з дати надання копії митної декларації, що засвідчує отримання товарів за імпортом.
Валютні ресурси, які враховуються підприємством, за правом приналежності поділяють на:
власні валютні ресурси;
валютні ресурси особливого призначення;
позичкові валютні ресурси.
Позикові валютні ресурси - це такі, що одержані підприємством на певний термін у вигляді позики банку або відповідно з певними зобов'язаннями перед іншими кредитними установами.
За відкриття валютних рахунків і здійснення операцій з них підприємство сплачує комісійну винагороду у валюті. Кожен уповноважений банк встановлює свої тарифи ставок комісійних винагород.
Крім того, банк стягує з підприємств суму у валюті в оплату поштово-телеграфних, комісійних винагород іноземних банків та інших витрат, фактично зроблених у зв'язку із здійсненням валютних операцій.
Як правило, банк нараховує і виплачує відсотки з операцій на валютних рахунках. Нарахування відсотків здійснюється один раз на квартал за процентними ставками, які визначаються на основі ставок за короткостроковими депозитами на міжнародному валютному ринку.
Використання іноземної валюти суб'єктами ЗЕД повинно здійснюватися згідно Правил «Використання готівкової іноземної валюти на території України» затвердженими постановою Правління НБУ від 26.03.1998 р. за № 119.
Іноземна валюта, що є на поточних валютних рахунках, може бути за розпорядженням власника:
Перекладена за кордон у прийнятій банківської формі з експортно-імпортних операцій.
Перерахована на рахунок суб'єкта ЗЕД для наступного перекладу за кордон для оплати імпортованих товарів.
Перерахована на валютні рахунки іншим підприємствам (нерезидентам, першим посередникам, транспортним, страховим організаціям) в оплату товарів (наданих послуг), вироблених цими підприємствами.
Використана на оплату заборгованості за кредитами в іноземній валюті, отриманих у банку, банківські комісії та поштово-телеграфні витрати.
Використана на оплату витрат на відрядження, у відповідності з діючими правилами, а також на представницькі витрати.
Для забезпечення експлуатаційних витрат за кордоном.
Використана для продажу на внутрішньому ринку на УМВБ.
У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежів іноземна валюта. Такі розрахунки повинні здійснюватися тільки через уповноважені банки.
Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України дозволяється за умови наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Валюта України є єдиним законним засобом платежів на території України, яка приймається без обмежень для оплати всіх вимог і зобов'язань, якщо інше не передбачено Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Уповноважені банки зобов'язані купувати іноземну валюту на міжбанківському ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання обов'язків резидентів.
Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, повинен обов'язково декларуватися в Національному банку України.
Найважливішим завданням обліку валютних коштів та операцій з ними є достовірне відображення відповідної інформації на передбачених для цієї мети бухгалтерських рахунках і в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.
Всі операції по валютних рахунках реєструються на підставі банківських виписок та додатків до них підтвердних документів.
У банківській виписці обов'язково вказуються валютні суми (вхідний сальдо на початок дня, суми з операцій, вихідне сальдо на кінець дня), а також у гривневому еквіваленті.
Основні рахунки обліку іноземної валюти, товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт, наданих послуг у зовнішньоекономічній діяльності, тобто для бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з рухом валюти, повинні здійснюватися відповідно до Інструкції № 291.
До сум, які знаходяться в дорозі, належать:
виторг, отриманий підприємствами за реалізовані послуги, продукцію і виконані роботи, внесений в банк для зарахування на валютний рахунок;
валютні ресурси, перераховані на УМВР для їх продажу;
кошти в іноземній валюті, прийняті до обліку за телеграфним повідомленням іноземного банку про зроблене платіж за рахунок акредитиву, до вступу підтверджуючих документів (рахунків-фактур, актів тощо).
Методика обліку за цими рахунками аналогічна методиці обліку іноземної валюти в касі і на валютних рахунках:
аналітичний облік ведеться у відповідних валютах;
синтетичний облік - у грошовій одиниці України.
Бухгалтерія підприємства перевіряє правильність і обгрунтованість проведених банком операцій за розрахунковими рахунками і, якщо буде виявлено помилку, повідомляє відділення банку протягом 10 днів з дня отримання виписки. Виправлення у виписці банку підтверджуються підписом головного бухгалтера установи банку та відбитком круглої печатки. Виправлення в первинних документах не дозволяється.
Банк видає виписки в розрізі валют і в українській гривні. Паралельно із записами в журналах-ордерах по валютних рахунках у грошовій одиниці України, необхідно також відображати аналогічні записи у валюті відкритого рахунку за її номіналом. Для цього відкривають другий комплект облікових регістрів, або роблять запис даних через дріб.
Враховуючи національний план рахунків, синтетичний облік наявності і руху валютних ресурсів, а також різних операцій зовнішньоекономічної діяльності рекомендується здійснювати облік валютних надходжень і продажу на таких рахунках.
Основні рахунки для обліку операцій в іноземній валюті
1.1 Відкриття рахунків в іноземній валюті
Відкриття кореспондентських рахунків банків резидентів та нерезидентів як в іноземній валюті, так і в гривнях здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та нормативних актів Національного банку України. Після отримання ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій (надалі - ліцензія) уповноважені банки України можуть укладати угоди про відкриття кореспондентських рахунків. Установи, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку мають ліцензію на право відкриття та ведення рахунків банків-кореспондентів, а також мають відкриті кореспондентські рахунки в іноземній валюті та відкрили в себе кореспондентські рахунки в іноземній та національній (якщо вона виступає як іноземна) валюті, формують пакет документів про відкритий кореспондентський рахунок і надають інформацію територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням установи. Реєстрації підлягають кореспондентські рахунки, які відкриті установами при встановленні кореспондентських відносин.
Філії банків не мають права відкривати рахунки банкам та в банках, у тому числі укладати договори про кореспондентські відносини.
У цьому Положенні наведені нижче терміни використовуються у такому значенні:
Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, який визначається Національним банком України, і на підставі відповідного договору.
1.2 Нормативні документи, що регламентують відкриття і функціонування рахунків банків-кореспондентів
- Про затвердження правил реєстрації кореспондентських рахунків банків Національним банком України № 343 от 15.08.2001, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 04.09.2001 № 780/5971 із змінами та доповненнями;
-Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україну від 05.04.2001 № 2346-III;
-Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів № 118 от 26.03.1998, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 10.04.1998 № 231/2671 із змінами та доповненнями;
-Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"
-Законами України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"
-Постанова про здійснення банками фінансового моніторингу № 189 от 14.05.2003, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.05.2003 року № 381/7702
-Постанова про безготівкові розрахунки в України в національній валюті № 22 от 21.01.2004 г, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року № 377/8976
-Інструкція про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті № 110 от 17.03.2004, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2004 року № 483/9082
- Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень від 31 серпня 2001 року N 375, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 жовтня
1.3 Відкриття та ведення кореспондентських рахунків банків резидентів та нерезидентів в іноземній валюті в уповноважених банках України
Якщо валютний рахунок відкривається там, де і гривневий, і суб'єкт вже ідентифікований, належним чином заповнені і підписані бланки заяви про відкриття поточного рахунку, то і картки із зразками підписів можуть бути представлені суб'єктом у банк.
Якщо ж суб'єкт не є клієнтом банку, то для відкриття рахунку необхідне обов'язкове особиста присутність:
при відкритті рахунку юридичної особи - осіб, які мають право першого та другого підпису, власників цієї юридичної особи, а також фізичних осіб, які мають істотну участь у цій юридичній дії (у випадку якщо юридична особа є господарським товариством);
при відкритті рахунку фізичної особи - підприємця - самого підприємця, а також його довірених осіб.
Перераховані особи при зверненні в банк мають:
пред'явити паспорт або документ, що його заміщає, а також довідку про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків; представника юридичної особи та приватного підприємця - а також і документи, які підтверджують їх повноваження;
представити документи (копії), необхідні для відкриття валютного рахунку (розглянуті вище).
На підставі цих документів уповноважений працівник банку спочатку здійснює ідентифікацію суб'єкта. Після ідентифікації працівник банку робить ксерокопії відповідних сторінок паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, що завіряються підписами працівника банку та фізичної особи - власника цих документів. Дані ксерокопії разом з пакетом поданих документів зберігаються в справі з юридичного оформлення рахунку.
Слід зазначити, що банк має право вимагати й інші документи і дані, необхідні для з'ясування суті діяльності суб'єкта, його фінансового стану, а також особистих його представників. У разі неподання таких документів рахунок суб'єкту не відкривається.
Якщо ідентифікація пройшла успішно і всі необхідні документи присутні, то між банком і суб'єктом укладається у письмовій формі договір банківського обслуговування, в якому, зокрема, визначаються умови та термін відкриття валютного рахунку, особливості його функціонування, а також розмір і умови оплати цієї послуги. Форму договору банк розробляє самостійно.
Після підписання договору працівник банку в заяві про відкриття поточного рахунка вказує дату відкриття та номер рахунку. Номер відкритого валютного рахунку також вказується в картці із зразками підписів.
Днем відкриття поточного рахунку в іноземній валюті вважається дата, зазначена на заяві про відкриття цього рахунку в розділі «Оцінки банку». До отримання банком повідомлення про постанову даного рахунку на податковий облік операції по ньому будуть здійснюватися тільки за зарахування коштів. Витратні операції можна буде здійснювати після того, як банк отримає зазначене повідомлення. Форма цього повідомлення наведена у додатку 1 до Порядку подання податковим органам Повідомлення про відкриття (закриття) рахунків в установах банків, затвердженого наказом ДПАУ від 01.08.2001 р. № 306. Воно заповнюється суб'єктом (кульковою ручкою, пастою темного кольору), після чого направляється до податкового органу. Останній, у 3-денний термін з моменту його отримання, зобов'язаний прямо або через суб'єкта передати банку (в якому відкритий рахунок) корінець Повідомлення з оцінкою про постанову рахунку на податковий облік.
Валютні рахунки бувають:
поточні;
кредитні;
депозитні (до 12 місяців);
розподільні.
Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній засаді для збереження грошових коштів і для здійснення розрахунково-касових операцій застосовуючи платіжні інструменти згідно умов договору та вимог законодавства України.
Кредитні рахунки - відкриваються банками на договірній засаді і призначаються для обліку кредитів, наданих шляхом оплати розрахункових документів або перерахуванням кредитних коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитних угод.
Розподільчий рахунок (транзитний) - на який зараховується виторг. Ще його називають гарантійним або блокуючим.
Депозитні рахунки - відкриваються підприємством на певний термін, обумовлений договором, який укладається між власником рахунку та установою банку на визначений строк, або без визначення такого строку під обумовлені відсотки (дохід) і належать поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.
Нормативним документом, що регулює порядок відкриття поточних рахунків в іноземній валюті, є Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492. Відповідно до її положень, суб'єкт господарювання, будь то юридична або фізична особа - підприємець (далі суб'єкт), може відкрити такий рахунок в якому-небудь банку на свій вибір. Виняток з цього правила становлять випадки, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова не допускається законом або банківськими правилами.
Відмовити у відкритті рахунку банку може, якщо суб'єкт не надасть повний пакет документів для своєї ідентифікації або якщо він не згоден з умовами, відповідно до яких банк надає клієнтам свої послуги.
Таким чином, перш ніж відкрити валютний рахунок, необхідно ознайомитися з умовами банку, на яких останній готовий цей рахунок відкрити і надалі обслуговувати. Ці умови обумовлюються в договорі банківського рахунку.
Якщо умови влаштовують, і суб'єкт зупиняє свій вибір на конкретному банку, можна приступати безпосередньо до процедури відкриття валютного рахунку.
Кошти з поточного рахунку переводяться на депозитний рахунок, а після закінчення терміну зберігання повертаються на поточний рахунок.
Залежно від суми валюти депозитний рахунок може відкриватися нід 1 до 12 місяців.
Мінімальна сума іноземної валюти визначається банком.
Попередній імпортний депозит відкривається при здійсненні бартерної операції, але не пізніше, ніж через три робочих дні з моменту набрання чинності бартерного договору і діє на весь період бартерною (товарообмінної) операції.
Депозит повертається суб'єкту ЗЕД протягом трьох банківських днів з дати надання копії митної декларації, що засвідчує отримання товарів за імпортом.
Валютні ресурси, які враховуються підприємством, за правом приналежності поділяють на:
власні валютні ресурси;
валютні ресурси особливого призначення;
позичкові валютні ресурси.
Позикові валютні ресурси - це такі, що одержані підприємством на певний термін у вигляді позики банку або відповідно з певними зобов'язаннями перед іншими кредитними установами.
За відкриття валютних рахунків і здійснення операцій з них підприємство сплачує комісійну винагороду у валюті. Кожен уповноважений банк встановлює свої тарифи ставок комісійних винагород.
Крім того, банк стягує з підприємств суму у валюті в оплату поштово-телеграфних, комісійних винагород іноземних банків та інших витрат, фактично зроблених у зв'язку із здійсненням валютних операцій.
Як правило, банк нараховує і виплачує відсотки з операцій на валютних рахунках. Нарахування відсотків здійснюється один раз на квартал за процентними ставками, які визначаються на основі ставок за короткостроковими депозитами на міжнародному валютному ринку.
Використання іноземної валюти суб'єктами ЗЕД повинно здійснюватися згідно Правил «Використання готівкової іноземної валюти на території України» затвердженими постановою Правління НБУ від 26.03.1998 р. за № 119.
Іноземна валюта, що є на поточних валютних рахунках, може бути за розпорядженням власника:
Перекладена за кордон у прийнятій банківської формі з експортно-імпортних операцій.
Перерахована на рахунок суб'єкта ЗЕД для наступного перекладу за кордон для оплати імпортованих товарів.
Перерахована на валютні рахунки іншим підприємствам (нерезидентам, першим посередникам, транспортним, страховим організаціям) в оплату товарів (наданих послуг), вироблених цими підприємствами.
Використана на оплату заборгованості за кредитами в іноземній валюті, отриманих у банку, банківські комісії та поштово-телеграфні витрати.
Використана на оплату витрат на відрядження, у відповідності з діючими правилами, а також на представницькі витрати.
Для забезпечення експлуатаційних витрат за кордоном.
Використана для продажу на внутрішньому ринку на УМВБ.
У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежів іноземна валюта. Такі розрахунки повинні здійснюватися тільки через уповноважені банки.
Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України дозволяється за умови наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Валюта України є єдиним законним засобом платежів на території України, яка приймається без обмежень для оплати всіх вимог і зобов'язань, якщо інше не передбачено Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Уповноважені банки зобов'язані купувати іноземну валюту на міжбанківському ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання обов'язків резидентів.
Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, повинен обов'язково декларуватися в Національному банку України.
Найважливішим завданням обліку валютних коштів та операцій з ними є достовірне відображення відповідної інформації на передбачених для цієї мети бухгалтерських рахунках і в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.
Всі операції по валютних рахунках реєструються на підставі банківських виписок та додатків до них підтвердних документів.
У банківській виписці обов'язково вказуються валютні суми (вхідний сальдо на початок дня, суми з операцій, вихідне сальдо на кінець дня), а також у гривневому еквіваленті.
Основні рахунки обліку іноземної валюти, товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт, наданих послуг у зовнішньоекономічній діяльності, тобто для бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з рухом валюти, повинні здійснюватися відповідно до Інструкції № 291.
До сум, які знаходяться в дорозі, належать:
виторг, отриманий підприємствами за реалізовані послуги, продукцію і виконані роботи, внесений в банк для зарахування на валютний рахунок;
валютні ресурси, перераховані на УМВР для їх продажу;
кошти в іноземній валюті, прийняті до обліку за телеграфним повідомленням іноземного банку про зроблене платіж за рахунок акредитиву, до вступу підтверджуючих документів (рахунків-фактур, актів тощо).
Методика обліку за цими рахунками аналогічна методиці обліку іноземної валюти в касі і на валютних рахунках:
аналітичний облік ведеться у відповідних валютах;
синтетичний облік - у грошовій одиниці України.
Бухгалтерія підприємства перевіряє правильність і обгрунтованість проведених банком операцій за розрахунковими рахунками і, якщо буде виявлено помилку, повідомляє відділення банку протягом 10 днів з дня отримання виписки. Виправлення у виписці банку підтверджуються підписом головного бухгалтера установи банку та відбитком круглої печатки. Виправлення в первинних документах не дозволяється.
Банк видає виписки в розрізі валют і в українській гривні. Паралельно із записами в журналах-ордерах по валютних рахунках у грошовій одиниці України, необхідно також відображати аналогічні записи у валюті відкритого рахунку за її номіналом. Для цього відкривають другий комплект облікових регістрів, або роблять запис даних через дріб.
Враховуючи національний план рахунків, синтетичний облік наявності і руху валютних ресурсів, а також різних операцій зовнішньоекономічної діяльності рекомендується здійснювати облік валютних надходжень і продажу на таких рахунках.
Основні рахунки для обліку операцій в іноземній валюті
| Найменування рахунку | Примітки |
| 302 - «Каса в іноземній валюті» 304 - «Операційна каса в іноземній валюті» | За рахунком 302 відображаються надходження коштів в іноземній валюті |
| 312 - «Поточні рахунки в іноземній валюті» | Ці рахунки відповідно до Інструкції № 291 призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів |
| 333 - «Гроші в дорозі в національній валюті» | Незважаючи на те, що названий рахунок на валютний, Саме він використовується при купівлі іноземної валюти |
| 334 - «Гроші в дорозі в іноземній валюті » | Цей субрахунок застосовується як правило при здійсненні операцій з продажу іноземної валюти |
| 362 - «Розрахунки з іноземними покупцями» 3621 - «Розрахунки з іноземними покупцями і замовниками» | Аналітичний облік ведеться у валюті, обумовленій договором з кожним покупцем |
| 3622 - «Розрахунки см іноземними покупцями за бартерними операціями» | |
| 372 - «Розрахунки з підзвітними особами» 40 - «Статутний фонд» | |
| 6321 - «Розрахунки з іноземними постачальниками та замовниками» | Цей облік за товарно-матеріальні цінності, виконаний роботи, надані послуги. Аналітичний облік ведеться по кожному постачальнику окремо в розрізі кожного документа на оплату |
| «714»-Дохід від курсової різниці » | Узагальнюється інформація про доходи від курсових різниць |
Таким чином бухгалтерський облік готівкової іноземної валюти здійснюється на рахунках 3 класу 302 "Каса в іноземній валюті". До даного рахунку відкриваються субрахунки четвертого порядку на кожну іноземну валюту, що знаходиться в касі підприємства. Наприклад:
3021 "Каса в іноземній валюті. Долари США";
3022 "Каса в іноземній валюті. Євро".
За дебетом рахунка 302 "Каса в іноземній валюті" відображається надходження іноземних грошових коштів у касу підприємства, за кредитом - виплата (видача) іноземних грошових коштів з каси підприємства.
На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв'язку, обмін валюти тощо), відкривається субрахунок "Операційна каса в іноземній валюті" у розрізі валют.
Відображення в бухобліку курсових різниць залежить від того, яка це курсова різниця. Виходячи з природи курсових різниць їх можна розділити на
- Операційну курсову різницю;
- Неопераційну курсову різницю.
Згідно з П (С) БО 3, операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Курсові різниці можна розділити і за результатами зміни вартості іноземної валюти:
- Позитивна курсова різниця;
- Негативна курсова різниця.
Виходячи з того, яка виникла на підприємстві курсова різниця, її облік може бути відображений на наступних рахунках:
1. 714 "Дохід від операційної курсової різниці" - узагальнюється інформація про доходи від позитивних курсових різниць за активами й зобов'язаннями підприємства, пов'язаними з операційною діяльністю підприємства;
2. 744 "Дохід від неопераційної курсової різниці" - узагальнюється інформація про позитивних курсових різницях за активами і зобов'язаннями в інвалюті, пов'язаними з фінансовою та інвестиційною діяльністю підприємства;
3. 945 "Витрати від операційної курсової різниці" - ведеться облік втрат за активами й зобов'язаннями операційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до інвалюти (від'ємна курсова різниця);
4. 974 "Втрати від неопераційних курсових різниць" - відображаються втрати за активами й зобов'язаннями неопераційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до інвалюти (від'ємна курсова різниця).
Якщо підприємство використовує рахунки класу 8, то курсові різниці необхідно відображати на рахунках 84 "Інші операційні витрати" і 85 "Інші витрати".
Для всіх перерахованих вище рахунків, на яких відображаються курсові різниці, необхідно відкривати субрахунки порядку 4 на кожну валюту.
Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку касових операцій по інвалюті на прикладі, в тому числі курсових різниць.
Приклад 1. Залишок іноземної валюти (долари США) на кінець попереднього робочого дня (05.01.2002 р.) - 200,00 USD, що склало 1059,64 грн за курсом НБУ 5,2982 грн за $ 1 на 05.01.2002 р. На 08.01.2002 р. курс НБУ - 5,2985 грн за $ 1. Виходячи з наведених даних відобразимо операції за рахунком 30 "Каса":
| № п / п | Зміст операції | Сума | Бухгалтерські проводки | |
| Д-т | К-т | |||
| 1 | Відображення позитивної курсової різниці, що виникла за сумою залишку інвалюти в касі | 0,00 USD 0,06 грн | 3022 "Каса в іноземній валюті" курсова різниця, долари США | 7141 "Дохід від операційної курсової різниці", долари США |
| № п / п | Зміст операції | Сума | Бухгалтерські проводки | |
| Д-т | К-т | |||
| 1 | Відображення від'ємної курсової різниці, що виникла за сумою залишку інвалюти в касі | 0,00 USD 0,04 грн | 9451 "Витрати від операційної курсової різниці", долари США | 3022 "Каса в іноземній валюті" курсова різниця, долари США |
| № п / п | Зміст операції | Сума | Бухгалтерські проводки | |
| Д-т | К-т | |||
| 1 | Надходження готівкових грошових коштів у касу підприємства | 500,00 USD 2649,25 грн | 3021 "Каса в іноземній валюті", долари США | 361 "Розрахунки з покупцями і замовниками" |
| 2 | Розрахунок готівкою грошовими коштами з каси підприємства | 300,00 USD 1589,40 грн | 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" | 3021 "Каса в іноземній валюті," долари США |
Валютне платіжне отримання
Під операціями та обліком готівкової іноземної валюти необхідно мати на увазі операції з її отримання й оприбуткування в касу підприємства, видачі з каси, бухгалтерський і податковий облік готівкової іноземної валюти в касі. Виходячи з цього розглянемо операції та облік готівкової іноземної валюти в наступному порядку:
- Отримання та оприбуткування готівкової іноземної валюти в касу;
- Ліміт каси в іноземній валюті;
- Видача готівкової іноземної валюти з каси підприємства;
- Курсові різниці, що виникають відносно готівкової іноземної валюти в касі;
- Бухгалтерський облік іноземної валюти в касі підприємства;
- Податковий облік іноземної валюти.
Отримання і оприбуткування іноземної валюти в касу підприємства
Отже, ми визначили цілі, на які підприємство може використовувати іноземну валюту. Наступним етапом буде оприбуткування іноземної валюти в касу підприємства.
Як відомо, у касу гроші можуть надійти кількома шляхами:
- Отримання готівкової іноземної валюти з банку;
- Отримання готівкової іноземної валюти як виручки від реалізації;
- Інші шляхи надходження іноземної валюти в касу підприємства (наприклад повернення авансу, виданого на відрядження).
Розглянемо ці варіанти.
Отримання готівкової іноземної валюти з банку
Для початку нагадаємо, що Постановою № 527 визначено: банки відкривають поточний рахунок в іноземній валюті зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності.
Поточний рахунок в іноземній валюті згідно з чинним законодавством відкривається підприємству або фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності (резидентам) для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України, в тому числі при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України, в готівковій іноземній валюті.
Таким чином, видачу юридичній особі готівкової іноземної валюти з поточного валютного рахунку у вільно конвертованій валюті здійснює уповноважений банк.
Також уповноважений банк може видавати готівкову іноземну валюту юридичній особі і без наявності у такої особи поточного валютного рахунку.
Постановою № 119 визначаються умови і порядок отримання готівкової іноземної валюти на території України.
Найбільш поширеними випадками є отримання готівкової іноземної валюти з поточного рахунку на відрядження і на експлуатаційні витрати за кордоном.
Готівкову іноземну валюту з поточного валютного рахунку у вільно конвертованій валюті уповноважений банк видає за наявності заяви юридичної особи - резидента (мається на увазі також підприємець, який здійснює свою діяльність без створення юридичної особи) або постійного представництва юридичної особи - нерезидента.
Заява на отримання готівкової іноземної валюти з поточного валютного рахунку на відрядження (див. зразок № 1) складається в довільній формі і повинна обов'язково містити наступні дані:
- Номер і дата наказу (розпорядження);
- Прізвище, ім'я та по батькові особи, яка відбуває за кордон;
- Термін перебування за кордоном;
- Розрахунок витрат.
Заява на отримання готівкової іноземної валюти з поточного валютного рахунку (див. зразок № 2) на експлуатаційні витрати за кордоном складається у довільній формі і повинна обов'язково містити наступні дані:
- Мета виїзду;
- Прізвище, ім'я та по батькові особи, що вивозить іноземну валюту на експлуатаційні потреби;
- Розрахунок витрат.
Готівкову іноземну валюту на експлуатаційні витрати транспортних засобів за кордоном уповноважений банк видає юридичним особам - резидентам або постійним представництвам юридичних осіб - нерезидентів, які займаються перевезенням вантажів і пасажирів за кордон власними (орендованими, зафрахтованими) літаками, суднами, автотранспортними засобами.
Також подається доручення керівника підприємства працівнику на отримання коштів на відрядження або на експлуатаційні витрати в касі уповноваженого банку в усній або письмовій формі. Доручення також складається у довільній формі (про нього нижче).
Документи, що надаються для виплати іноземної валюти на відрядження за кордон, залишаються в уповноваженому банку.
У разі якщо у підприємства відсутній поточний валютний рахунок, то для отримання готівкової іноземної валюти необхідно подати ті ж документи, що і для отримання готівкової іноземної валюти за наявності поточного валютного рахунку. При цьому в заяві необхідно вказати:
- Замість номера поточного рахунку в іноземній валюті - номер поточного рахунку в національній валюті.
- В самій заяві вказати наступний текст:
Зразок
"Просимо зняти з нашого поточного рахунку в національній валюті грошові кошти для придбання іноземної валюти у сумі 100,00 USD. Придбану іноземну валюту видати Воскобійники Андрію Пилиповичу для витрат на експлуатаційні витрати відповідно до розрахунку витрат (розрахунок додається), а також відповідно до розпорядженням керівника від 24.12.2001 р. № 27. Період перебування Воскобойника А. Ф. за кордоном - з 02.01.2002 р. по 08.01.2002 р. Вартість послуг банку просимо списати з нашого поточного рахунку в національній валюті ".
При отриманні таким шляхом готівкової іноземної валюти необхідно пам'ятати, що в суму, зняту з поточного рахунку в національній валюті, буде входити:
- Вартість іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі;
- Вартість послуг банку на придбання іноземної валюти;
- Сума пенсійного збору (у розмірі 1% від вартості валюти), яка повинна бути сплачена при придбанні іноземної валюти.
Отриману в банку таким шляхом готівкову іноземну валюту ми рекомендуємо оприбуткувати в касу підприємства. Надалі її можна відразу ж або через певний період використовувати за призначенням.
Для оприбуткування інвалюти в касу необхідні такі документи:
1. Прибутковий касовий ордер (далі - ПКО) (порядок оформлення ПКО див. рис.).
Особливості заповнення ПКО
Для оприбуткування готівкової іноземної валюти в касу підприємства не розроблено первинний документ. Тому підприємства вимушені використовувати бланк ПКО, розроблений для відображення операцій в національній валюті. Виходячи з цього при заповненні ПКО необхідно:
- У графі "Сума" вказується цифрами суму, виражену в іноземній валюті, а через дріб - суму, виражену в національній валюті за курсом НБУ на дату здійснення операції.
- Літерами зазначати суму в іноземній валюті, з зазначенням суми у національній валюті і курсу НБУ на дату здійснення операції.
2.Копія доручення (розпорядження) (якщо доручення було дано у письмовій формі) керівника на отримання грошових коштів в інвалюті на відрядження або на експлуатаційні витрати в касі обслуговуючого підприємство банку. Цей документ, якщо він складається письмово, має довільну форму (див. рис.).
Отримання готівкової іноземної валюти як виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Такий варіант надходження готівкової іноземної валюти малоймовірний, але все ж таки можливий. Але для того щоб використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу, необхідна відповідна ліцензія. Виходячи з цього підприємство, що приймає готівкову іноземну валюту в касу, повинно мати індивідуальну ліцензію (постійну або разову) НБУ на здійснення розрахунків в іноземній валюті.
Адже якщо така ліцензія відсутня, а готівкова іноземна валюта надійшла до каси, то договір, відповідно до якого здійснюються розрахунки, контролюючі органи можуть визнати недійсним.
Якщо готівковою іноземною валютою розраховуються фізособи, то необхідно враховувати наступне: відповідно до Положення № 119, вони можуть здійснювати такі розрахунки, тільки якщо не можуть обміняти іноземну валюту на національну валюту.
Таке твердження відразу ж викликає безліч питань:
- Як упевнитися, що фізособа не може обміняти іноземну валюту на національну валюту?
- Якщо все ж такий обмін валют можна здійснити, то як надалі це можна підтвердити? І т. д.
У ситуації, коли фізособа розплачується готівковою іноземною валютою, рекомендуємо:
1. Якщо можливо, перенести сам факт розрахунку за надану продукцію (товари, роботи, послуги) до того моменту, поки фізособа не зможе зробити обмін валют. Подальшою мотивацією може бути те, що фізособа розраховується за товари готівковою іноземною валютою через те, що всі обмінні пункти (банки) вже не здійснюють обмін.
2. Якщо неможливо перенести операцію, то підприємству необхідні документи (їх копії), побічно підтверджують, що фізособа не може здійснити операцію з обміну іноземної валюти на національну валюту. Наприклад, якщо це відряджений, який не може обміняти валюту через те, що він їде з населеного пункту, зніміть копію з його квитка, де зазначено час відбуття автобуса (поїзда, літака).
Надалі оприбуткування інвалюти відбувається так само, як і при операціях отримання іноземної валюти з банку.
Інші надходження інвалюти в касу підприємства
До іншим надходженням інвалюти в касу підприємства можна віднести:
- Повернення в касу наданих підприємством іншим юрособам (або фізособам) позик в інвалюті;
- Повернення невикористаних підзвітних сум особою, яка перебувала у відрядженні за кордоном.
- Повернення в касу підприємства сплачених (як безготівковим, так і готівковим способом) авансів за куповану продукцію (товари, роботи послуги) іншим юрособам або фізособам;
- І т. д.
Всі ці надходження інвалюти в касу підприємства оформляються ПКО. При цьому касиру можуть знадобитися додаткові документи, наприклад копія авансового звіту і т. п.
Грошові кошти в дорозі
Готівка, відіслана з кас торговельних, видовищних, транспортних та інших підприємств і організацій кредитній установі для зарахування на рахунок цих підприємств (організацій), але не надійшла на рахунок протягом деякого часу за умовами зв'язку та доставки.
Що стосується грошових коштів що знаходяться в дорозі, то дані субрахунки використовуються у випадках, коли грошові кошти були списані або видані з будь-якого рахунку (каси), але ще не надійшли за призначенням.
| № п / п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | Податковий облік * | ||
| Д-т | К-т | ВД | ВР | |||
| 1 | Надійшли до каси підприємства поштові марки | 331 | 372 | 20,00 | - | 20,00 |
| 2 | Передано марки в секретаріат і використані для наклейки на вихідну кореспонденцію | 92 | 331 | 20,00 | - | - |
Приклад 1
Грошові кошти у вигляді виручки від реалізації товарів у сумі 7340,00 грн. з операційної каси магазину, що належить підприємству ТОВ "Золота марка" 30 травня в 20 00 були здані в касу банку для зарахування на поточний рахунок. Дана операція бухгалтером ТОВ "Золота марка" була відображена в звіті за травень. На поточний рахунок підприємства 7340,00 гри. в травні місяці не надійшло, що підтверджено наданими банком виписками по рахунку . Дана сума була зарахована на поточний рахунок підприємства тільки другого червня.
| Дата | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | Податковий облік | ||
| Д-т | К-т | ВД | ВР | |||
| 30 травня | Передано виручка з каси магазину в касу банку для зарахування на поточний рахунок. | 333 | 30121 | 7340,00 | - | - |
| 2 червня | Кошти, що надійшли до каси банку, зараховані на поточний рахунок. | 311 | 333 | 7340,00 | - | - |
2.Інностранная валюта. Фунт-стерлінг, номінали фунта стерлінга
До валюти належать грошові знаки іноземних держав, а також платіжні та кредитні документи, які використовуються в міжнародних розрахунках і виражаються в іноземних грошових знаках.
Сучасному капіталізму притаманні нестійкі, падаючі валюти. Протягом тривалого часу мають місце систематичні інфляції і девальвації валюти. Тому, багато капіталістичні країни намагаються штучно підтримувати номінальне золотий вміст своїх валют. У деяких же країнах курс підтримується за допомогою валютних обмежень.
Валюта поділяється на конвертовану, частково конвертовану і неконвертовану. Валюта тих країн, які відмінили валютні обмеження, як для резидентів, так і для нерезидентів, є конвертованою, тобто може обмінюватися на будь-яку іншу іноземну валюту. Валюта тих країн, які не по всіх валютних операцій скасували валютні обмеження, є частково конвертованою. До такого виду валют відноситься валюта більшості західноєвропейських країн, в яких скасовані валютні обмеження для нерезидентів, що дає їм можливість безперешкодно переводити експортну виручку і суми на банківських рахунках в долари, або будь-які інші, повністю або частково конвертовані валюти.
До неконвертованих валют відноситься валюта тих країн, в яких збережені всі обмеження з валютних операцій для резидентів і нерезидентів. Зокрема, це валюта, що розвиваються і залежних країн, курси валют яких, встановлюються на вигідному для іноземних монополій, рівні.
У соціалістичних країнах стійкість валюти в основному забезпечує товарна маса, яка потрапляє в обіг через кооперативну і державну торгівлю за плановими цінами. Також стійкість цих валют спирається і на державний золотий запас, як на одне із забезпечень валюти.
Такому чином іноземна валюта - це іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських квитків, монет, що знаходяться в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обороті, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які знаходяться на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України.
Крім того, до валютних цінностей, які належать резидентам і нерезидентам - власникам валютних цінностей, віднесені також платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах.
Англійський фунт стерлінгів з'явився на світ набагато раніше, ніж єдина європейська валюта і американський долар. Після скасування національних валют європейських країн фунт залишився однією з найбільш "вікових" грошових одиниць Старого Світу, але як і раніше самою надійною і вагомою. Вперше монета в один фунт стерлінгів була викарбувана в 1489 році - за три роки до відкриття Америки Колумбом. Тоді назву "фунт стерлінгів" ще не застосовувалося, а викарбувана монета іменувалася "золотий соверен". Вага цієї монети становила 15,47 (за іншими даними - 15,55) грам, виконана вона була із золота 994-ї проби, що якраз відповідало вартості одного фунта срібних монет або 20 шилінгам по 12 пенсів. На аверсі монети був зображений король Генріх VII, що сидить на троні, на реверсі зображувалася троянда з гербом Англії. Назва монети - "соверен" - своїм походженням зобов'язане зображенню на аверсі короля, суверена всіх підданих англійської Корони.
Зі встановленням у Великобританії золотого стандарту в 1816 році соверен стає основною монетної одиницею, рівної за масою 7,32 грама чистого золота. У 1917 році виготовлення цих монет для внутрішнього обігу припинилася, з цього моменту їх чеканили тільки для продажу на міжнародних ринках золота. Випуск банкнот у фунтах стерлінгів розпочато Англійським банком з 1694 року. Після скасування золотого стандарту і припинення розміну банкнот на золото фунт стерлінгів знецінився кілька: його паритет до долара США знизився з 4,86 доларів до 3,51 доларів в 1932 році. Надалі фунт стерлінгів неодноразово девальвувався.
У листопаді 1967 року його курс до долара США становив 2,4 долара (офіційне золотий вміст дорівнювало 2,13281 грама). З червня 1972 валютний паритет фунта стерлінгів і відносно вузькі рамки коливань його курсу офіційно не підтримуються (введений "плаваючий курс"). 5 березня 1976 курс англійського фунта стерлінгів вперше в історії опустився нижче двох доларів за фунт, в червні 1977 року курс фунта стерлінгів до долара США склав 1,72 долара. Через тридцять років - у 2007 році - курс фунта становив 1,92-2,10 долара, що дозволяє британській валюті зберігати горде звання найдорожчою в світі.
Таким чином національною валютою Великобританії є фунт стерлінгів. Він дорівнює 20 шилінгам або 240 пенсам. Як лічильна одиниця в 240 пенсів фунт вживався вже в 10 столітті. З другої половини 12 століття почалася чеканка монет типу пенсів, відомих як «стерлінги», ось тоді і виникла назва фунт стерлінгів.
Взагалі, є кілька версій походження назви фунт стерлінгів. Деякі джерела вважають, що назва з'явилася в XII столітті і спочатку означало буквально «фунт чистого срібла». Це пов'язано зі «стерлінгом» - стародавньої англійської срібною монетою. 240 монет мали вагу 1 фунт (453,6 грам). Великі покупки виражали в «фунтах стерлінгів". З іншого боку це був спосіб перевірки повновагового монет - якщо вага 240 монет не дорівнював
У 1955 році Оксфордський словник англійської мови запропонував версію, відповідно до якої назва стерлінг датується близько 1300 року і походить від побутового назви срібного норманського пенні, на якому були маленькі зірочки (староанглійською: steorling).
Найбільш поширена теорія Волтера Пінчебека (Walter de Pinchebek), згідно з якою раніше використовувалося назву «Easterling Silver» (срібло з східних земель), яке позначало характерний сплав срібла 925 проби з якого виготовлялися монети в північній Німеччині. Цю область з п'яти міст англійці називали «Easterling», в XII столітті вона увійшла до складу Ганзейського союзу (Hanseatic League, Ганза). Цей район мав в Лондоні своє представництво («контору»), вів активну торгівлю з Англією, оплачуючи товари місцевими монетами, які мали високу якість і твердість (чисте срібло дуже м'яке і швидко стирається). Король Генрі II починаючи з 1158 року зробив подібний сплав стандартом для монет Англії. Поступово в мові назва сплаву скоротилося до «Sterling Silver» і стало еквівалентом «монетне срібло».
Назва остаточно закріплюється за грошовою одиницею з 1694 року, коли банк Англії вперше починає випуск банкнот.
У сучасній англійській мові для позначення грошей Великобританії вживається слово фунт (англ. pound, наприклад, This car costs
З лютого 1971 фунт був приведений до десяткової системи. На розмінну монету карбувалися написи «New pence (penny)» до 1982 року.
Десяткова монетна система
Вперше ці монети з'явилися в 1968 році. Це були монети в 5 (5p) і 10 (10p) пенсів, які були еквівалентні і знаходилися в регулярному поводженні з монетами по 1 (1 / -) і 2 (2 / -) шилінгів. Вигнутий рівносторонній семикутник, 50-пенсовой (50p) монети з мідно-нікелевого сплаву замінив 10-ти (10 / -) шиллінгового банкноту в 1969 році. Десяткова монетна система набула чинності, коли кількість таких монет досягло загального розповсюдження і введенням в 1971 році бронзових монет у пів-, один-і два пенси і виведенням з обігу монет в 1 (1d) та 3 (3d) пенні. Старі шестіпенсовие (6d) монети були в обігу з вартістю два з половиною пенси до 1980 року. У 1982, слово «new» було прибрано з карбованих монет, також була представлена 20-пенсовая (20p) монета, що слідувала за однофунтовой (£ 1) монетою в 1983 році. Полпенсовая (½ p) монета останній раз була викарбувана в 1983 році і вийшла з обігу в 1984 році. З початком 1990-их років відбулася заміна матеріалу монет з бронзового на сталь з мідним покриттям і зменшення в розмірі 5-ти, 10-ти та 50-ти пенсових монет. Старі 1 шиллінгового монети, які залишалися в обігу з вартістю 10 пенсів, були виведені з обігу в 1991 році з подальшим зменшенням розміру пятіпенсових монет, двухшіллінговие монети були також виведені з обігу в 1993 році. Біметалева двухфунтовая (£ 2) монета була введена в обіг в 1998 році.
В даний час найстарші знаходяться в обігу монети у Великобританії - це однопенсовие (1p) і двухпенсовие (2p) мідні монети вперше представлені в 1971 році. До введення десяткової монетної системи розмін монет міг містити монети віком сто років і більше, з будь-яким з п'яти монархів на лицьовій стороні.
У 1992 році склад матеріалу одно-(1p) і двох-(2p) пенсових монет змінився з бронзового на сталь з мідним покриттям. Нові монети із сердечником зі сталі можна відібрати за допомогою магніту, між тим повністю бронзові монети будуть поступово вилучатися з регулярного звернення. Сьогодні Британія залишається однією з небагатьох сучасних країн, де велика кількість монет має цінність, схожу за значенням з гарантією «золота» старих соверенів.
У квітні 2008 року була розпочата велика зміна стилю монет. Монети нового стилю випускалися в обіг поступово, починаючи з літа 2008 року. Нові реверси монет в 1p, 2p, 5p, 10p, 20p і 50p містять частини Корольовського Щита, а нова фунтова монета містить весь щит. Монети мають ті ж характеристики як і зі старим стилем (які все ще залишаються в обігу).
Зі зміною зовнішнього вигляду монет в 2008 році пов'язаний цікавий казус. У 2008 році королівський монетний двір карбував монети і старого і нового типів, і в листопаді 2008 року частина двадцатіпенсових монет, була випущена без вказівки будь-якої дати. Сталося це в зв'язку з тим, що на старих монетах цього номіналу дата була поміщена на стороні, протилежній портрет королеви Єлизавети II (реверс), в той час, як на нових монтеах дата поміщається як раз на стороні, де розташований портрет (аверс) ( див. малюнки). При карбуванні «неправильної» монети помилково були використані старий штемпель аверсу (без дати) і новий штемпель реверсу (теж без дати). За офіційною інформацією (сайт Королівського монетного двору) такий недолік торкнулося не більше, ніж 250 000 монет із 136 000 000 облямованих в цьому році двадцатіпенсовіков. За неофіційними даними це перша британська монета без дати за останні 300 років.
Фунт стерлінгів як резервна валюта
Фунт стерлінгів був основною резервною валютою в більшості країн світу в XVIII і XIX століттях. Важка економічна ситуація у Великобританії після Другої світової війни і посилення домінування США у світовій економіці призвело до втрати фунтом стерлінгів статусу найбільш значущої валюти. У середині 2006 року він став третьою найбільш широко поширеною резервною валютою, отримавши сплеск популярності в останні роки.
Зазнавши за останні десятиліття ряд девальвацій, курс фунта повільно знижується. Найнижчий курс до долара за всю історію існування фунта стерлінгів був зафіксований в 1985 році і склав 1.0463, але в наступні роки він реабілітувався.
Поряд з іншими європейськими валютами, такими як іспанська песета і італійська ліра, фунт стерлінгів визнається «традиційно слабкою валютою", тому він так сильно і часто схильний девальвація. Максимальне значення курсу фунта стерлінгів було в 1946 році. Можна сказати, що англійська валюта прогрессирующе знецінюється.
Ознаки дійсності фунта стерлінгів.
1. Папір і рельєфна друк. Банкноти віддруковані на спеціальному папері, при дотику до якої виникає унікальне відчуття: якщо провести пальцем по банкноті, можна відчути рельєфну друк близько слів "Bank of England" на лицьовій стороні банкноти. 2. Металева нитка. Металева нитка, «вживлення» в папір, присутній на кожній банкноті. На банкнотах номіналом 5, 10,
3. Водяний знак. При перегляді банкноти проти світла видно водяний знак у вигляді портрета Королеви.
4. Якість друку. Друк виконана дуже чітко, все елементи чітко видно.
5. Голограма. Коли ви нахиляєте купюру, то зображення на голограмі змінюється: від «Британії» до цифрового позначення номіналу банкноти.
6. Ультрафіолетова захист. При перегляді банкноти під ультрафіолетовим випромінюванням можна побачити номінал банкноти.
7. Мікротекст. Використовуючи збільшувальне скло можна побачити під портретом Королеви лінію, що складається з букв і цифр.
8. Переглядається зображення. На банкноті номіналом
Хто зображений на задній частині банкноти
£ 5 банкнота (Elizabeth Fry) Розмір: 135mm x 70mm
£ 10 банкнота (Charles Darwin) Розмір: 142mm x 75mm
£ 20 банкнота (Sir Edward Elgar) (старий випуск) Розмір: 149mm x 80mm
£ 20 банкнота (Adam Smith) (новий випуск) Розмір: 149mm x 80mm
£ 50 банкнота (Sir John Houblon) Розмір: 156mm x 85mm
Література
1. Про затвердження правил реєстрації кореспондентських рахунків банків Національним банком України № 343 от 15.08.2001, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 04.09.2001 № 780/5971 із змінами та доповненнями;
2.Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"
3.Кадуріна Л.О.., Стрельникова М.С. БЛІК зовнішньоекономічної діяльності на підпріємствах України: теорія, практика, Рекомендації: авчальній посібник. -: Центр учбової Літератури, 2007-606с.
5 .. Pound sterling, Encyclopaedia Britannica. Http://www.telegraph.co.uk/news/newstopics/howaboutthat/5676529/Mix-up-at-Royal-Mint-creates-dateless-20p-pieces-worth-50 . html http://lenta.ru/news/2009/06/29/error/
The Daily Telegraph. Sterling surges to 14-year high. Перевірено 24 січня 2007.