1. Акціонерні товариства
Акціонерні товариства зобов'язані розкривати інформацію у формі річної бухгалтерської звітності.
Бухгалтерська звітність акціонерного товариства один з основних документів, звідки акціонери і потенційні інвестори, а також інші учасники ринку цінних паперів можуть отримувати інформацію про фінансовий стан акціонерного товариства.
Російським законодавством встановлено ряд вимог щодо забезпечення розкриття річної бухгалтерської звітності акціонерного товариства.
Річна бухгалтерська звітність акціонерного товариства повинна містити:
-Бухгалтерський баланс;
-Звіт про прибутки і збитки;
-Додатку до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки, передбачені нормативними актами Російської Федерації;
-Аудиторський висновок, який підтверджує достовірність річної бухгалтерської звітності акціонерного товариства, якщо вона відповідно до федеральних законів підлягає обов'язковому аудиту;
-Пояснювальну записку.
Балансу акціонерними товариствами полягають в розкритті такої інформації:
1) Облік власних акцій (часток), викуплених товариством
Акціонерні товариства можуть викуповувати акції у акціонерів з метою їх подальшого перепродажу, анулювання або розподілу серед своїх працівників. Викуплені у акціонерів акції враховують на рахунку 81 "Власні акції (частки)". Вартість викуплених акцій відображають за дебетом рахунка 81 і кредиту рахунків обліку грошових коштів за сумою фактичних витрат на їх придбання.
Викуплені акції не дають права голосу на акціонерних зборах, по них не нараховуються і не виплачуються дивіденди. У бухгалтерському балансі організації вони можуть відображатися до 1 року після їх викупу.
При перепродажу акцій вони списуються з кредиту рахунку 81 в дебет рахунків обліку грошових коштів. Анульовані акції списуються на зменшення статутного капіталу (дебет рахунки 80, кредит рахунку 81).
Різниця у вартості придбаних і проданих та анульованих акцій списується на рахунок 91 "Інші доходи і витрати":
- На витрати - дебет рахунку 91, кредит рахунку 81;
- На доходи - дебет рахунку 81, кредит рахунку 91.
2) Облік резервного капіталу
Резервний капітал (фонд) створюють в обов'язковому порядку акціонерні товариства і спільні підприємства відповідно до чинного законодавства. На свій розсуд його можуть створювати й інші організації.
Кошти резервного капіталу акціонерного товариства призначені для покриття його збитків, а також для погашення облігацій суспільства і викупу акцій товариства у разі відсутності інших засобів. Резервний капітал не може бути використаний для інших цілей.
Розмір резервного капіталу визначається статутом організації. В акціонерних товариствах він не може бути менше 5% від статутного капіталу.
Для отримання інформації про наявність та рух резервного капіталу використовують пасивний рахунок 82 "Резервний капітал".
Відрахування до резервного капіталу відображаються за кредитом рахунка 82 "Резервний капітал" і дебетом рахунка 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)".
Використання резервного капіталу відображається за дебетом рахунка 82 "Резервний капітал" і кредитом рахунку 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)". При цьому суми, що направляються на покриття збитку за звітний рік, списуються безпосередньо в дебет рахунка 82 з кредиту рахунку 84.
Суми резервного капіталу, що направляються на погашення облігації, оформляють двома бухгалтерськими записами:
Дебет рахунку 83 "Додатковий капітал" Кредит рахунку 75 "Розрахунки з засновниками"
Дебет рахунку 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" або 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками" Кредит рахунку 51 "Розрахункові рахунки"
Організації, що створюють резервний капітал на свій розсуд, можуть його використовувати на різні цілі, в тому числі:
- На покриття збитків від господарської діяльності (кредитують рахунок 84);
- Виплату доходів по облігаціях і дивідендів по акціях у разі відсутності прибутку (кредитують рахунки 70 і 75);
- Збільшення статутного капіталу (кредитують рахунок 80);
- Покриття різних непередбачених витрат (кредитують рахунки витрат).
2. Звіт про прибутки та збитки
У звіті про прибутки та збитки акціонерного товариства розкривається інформація про прибуток, що припадає на одну акцію, у двох величинах:
1) Базовий прибуток (збиток) на акцію визначається як відношення базового прибутку (збитку) звітного періоду до середньозваженого кількості звичайних акцій, що знаходяться в обігу протягом звітного періоду.
Базовий прибуток (збиток) звітного періоду визначається шляхом зменшення (збільшення) прибутку (збитку) звітного періоду, що залишається в розпорядженні організації після оподаткування та інших обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетні фонди, на суму дивідендів за привілейованими акціями, нарахованими їх власникам за звітний період.
При обчисленні базового прибутку (збитку) звітного періоду не враховуються дивіденди за привілейованими акціями, в тому числі по кумулятивним, за попередні звітні періоди, які були виплачені або оголошені протягом звітного періоду.
Середньозважена кількість звичайних акцій, що знаходяться в обігу протягом звітного періоду, визначається шляхом підсумовування кількості звичайних акцій, що перебувають в обігу на перше число кожного календарного місяця звітного періоду, та ділення одержаної суми на число календарних місяців у звітному періоді.
Для розрахунку середньозваженої кількості звичайних акцій, що перебувають в обігу, використовуються дані реєстру акціонерів товариства на перше число кожного календарного місяця звітного періоду
Дані про середньозважений кількості звичайних акцій, що перебувають в обігу, коригуються у випадках:
а) розміщення акціонерним товариством звичайних акцій без їх оплати, не впливає на розподіл прибутку між акціонерами, відповідно до пункту 7 цих Методичних рекомендацій;
б) розміщення додаткових звичайних акцій за ціною нижче ринкової вартості відповідно до пункту 8 цих Методичних рекомендацій.
Ринкова вартість цінних паперів визначається відповідно до Федеральним законом від 26 грудня 1995 р . N 208-ФЗ "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1996, N 1, ст. 1).
При розміщенні акціонерним товариством звичайних акцій без оплати шляхом розподілу їх серед акціонерів товариства кожному акціонеру - власнику звичайних акцій розподіляється ціле число звичайних акцій, пропорційне числу належали йому звичайних акцій. До зазначеного виду розміщення відносяться дроблення і консолідація звичайних акцій, у тому числі випуск додаткових акцій у межах сум дооцінки основних засобів, спрямованих на збільшення статутного капіталу.
Для цілей забезпечення порівнянності середньозваженої кількості звичайних акцій, що знаходяться в обігу на початок і кінець звітного періоду, звичайні акції вважаються розміщеними на початок звітного періоду. При цьому кількість звичайних акцій, що знаходяться в обігу до дати зазначеного розміщення, при розрахунку їх середньозваженої кількості збільшується (зменшується) у тій же пропорції, в якій вони були збільшені (зменшені), таке розміщення.
При розміщенні звичайних акцій за ціною нижче їхньої ринкової вартості у випадках, передбачених Федеральним законом "Про акціонерні товариства", для цілей розрахунку базового прибутку (збитку) на акцію всі звичайні акції, що перебувають в обігу до зазначеного розміщення, передбачаються оплаченими за ціною нижче ринкової вартості при відповідному збільшенні їх кількості.
Кількість звичайних акцій, що знаходяться в обігу до зазначеного розміщення, коригується залежно від співвідношення ринкової вартості на дату закінчення зазначеного розміщення та середньої розрахункової вартості звичайних акцій, що перебувають в обігу.
2) Величина розбавлений прибуток (збитку) на акцію показує максимально можливу ступінь зменшення прибутку (збільшення збитку), що припадає на одну звичайну акцію акціонерного товариства, у випадках:
- Конвертації всіх конвертованих цінних паперів акціонерного товариства в звичайні акції (далі - конвертовані цінні папери);
- При виконанні всіх договорів купівлі - продажу звичайних акцій у емітента за ціною нижче їхньої ринкової вартості.
До конвертованим цінних паперів відносяться привілейовані акції певних типів або інші цінні папери, що надають їх власникам право вимагати їх конвертації в звичайні акції в установлений умовами випуску термін.
Під розбавлений прибуток розуміється її зменшення (збільшення збитку) у розрахунку на одну звичайну акцію в результаті можливого в майбутньому випуску додаткових звичайних акцій без відповідного збільшення активів товариства.
При визначенні розбавлений прибуток (збитку) на акцію значення базового прибутку і середньозваженої кількості звичайних акцій, що перебувають в обігу, що використовуються у звітному періоді при розрахунку базового прибутку на акцію, коригуються на відповідні суми можливого приросту вказаних значень у зв'язку з конвертацією в звичайні акції всіх конвертованих цінних паперів акціонерного товариства і виконання договорів.
Коригування здійснюється шляхом збільшення чисельника і знаменника, використовуваних при розрахунку базового прибутку на акцію, на суми можливого приросту відповідно базового прибутку і середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу в разі конвертації цінних паперів та виконання договорів, зазначених у пункті 9 цих Методичних рекомендацій.
При визначенні можливого приросту прибутку в розрахунок приймаються всі витрати (доходи), пов'язані з вищевказаним конвертованим цінних паперів та договорами, які акціонерне товариство перестане здійснювати (отримувати) у разі конвертації в звичайні акції всіх конвертованих цінних паперів та виконання договорів, зазначених у пункті 9 цих Методичних рекомендацій.
Витратами, що відносяться до конвертованих цінних паперів, можуть бути: дивіденди, належні за привілейованими акціями, які відповідно до умов їх випуску можуть бути конвертовані у звичайні акції; відсотки, що виплачуються за власними конвертованих облігацій; суми списання різниці між ціною розміщення конвертованих цінних паперів та номінальною вартістю, якщо вони були розміщені за ціною нижче номінальної вартості; інші аналогічні витрати.
Доходами, що відносяться до конвертованих цінних паперів, можуть бути: суми списання різниці між ціною розміщення конвертованих цінних паперів та номінальною вартістю, якщо вони були розміщені за ціною вище номінальної вартості; інші аналогічні доходи.
При розрахунку можливого приросту прибутку з метою визначення розбавлений прибуток (збитку) величина вищевказаних витрат зменшується на суми вищевказаних доходів.
При визначенні можливого приросту середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу в випадках конвертації цінних паперів в розрахунок приймаються всі додаткові звичайні акції, які будуть розміщені в результаті такої конвертації.
Можливий приріст кількості звичайних акцій в обігу без відповідного збільшення активів товариства визначається наступним чином:
((РС * - ЦР) х КА *) / РС
де РС * - ринкова вартість однієї звичайної акції, визначена як середньозважена ринкова вартість протягом звітного періоду;
ЦР - ціна розміщення однієї звичайної акції відповідно до умов, визначених у договорі;
КА * - загальна кількість звичайних акцій за договором про купівлю.
Можливий приріст кількості звичайних акцій приймається в розрахунок середньозваженої кількості звичайних акцій, що знаходяться в обігу:
- З початку звітного періоду;
- З дати випуску конвертованих цінних паперів або укладення договору про придбання, якщо ці події відбулися протягом звітного періоду.
Якщо протягом звітного періоду відбувається припинення дії договорів або анулювання конвертованих цінних паперів, а також їх конвертація у звичайні акції, можливий приріст середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу розраховується за період, протягом якого конвертовані цінні папери перебували в обігу (мали силу).
У разі виконання договору протягом звітного періоду розрахунок можливого приросту середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу проводиться за період з початку звітного періоду (з дати укладення зазначеного договору) до дати розміщення цінних паперів, тобто виникнення прав на звичайні акції в їхніх перших власників.
На підставі вище наведених даних визначається ставлення можливого приросту прибутку до можливого приросту середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу для кожного виду та випуску конвертованих цінних паперів і договорів. Отримані значення слід розташувати в порядку зростання: від найменшої величини до найбільшої.
Базовий прибуток (чисельник) відповідно до зазначеної послідовністю збільшується на величину можливого приросту прибутку, а середньозважена кількість звичайних акцій, що знаходяться в обігу (знаменник), збільшується на величину можливого приросту середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу.
Разводнения прибуток (збиток) на акцію представляє собою відношення базового прибутку (збитку), скоригованого на величину її можливого приросту, до середньозваженого кількості звичайних акцій, що перебувають в обігу, скоригованого на величину можливого приросту їх кількості в результаті конвертації цінних паперів в звичайні акції і виконання договорів, зазначених у пункті 9 цих Методичних рекомендацій.
Для розрахунку показника розбавлений прибуток на акцію вибираються ті конвертовані цінні папери, конвертація яких у звичайні акції (виконання) призводить до зменшення базової прибутку (збільшення збитку) на акцію. У зазначених цілях необхідно провести аналіз значень, отриманих в результаті розрахунків. Якщо будь-яке з цих значень більше попереднього, тобто призводить до збільшення прибутку на одну звичайну акцію, що знаходиться в обігу, відповідний вигляд (випуск) конвертованих цінних паперів або договір має антіразводняющій ефект і не бере участі у розрахунку розбавлений прибуток на акцію. Якщо отримані значення розташовуються в порядку убування, то це означає, що всі наявні у суспільства конвертовані цінні папери і договори мають разводняющие ефект.
Для цілей розрахунку розбавлений прибуток на акцію значення чисельника і знаменника в розрахунку базового прибутку на акцію збільшуються на відповідні суми можливого приросту прибутку та середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу і цінних паперів та виконання договорів, що мають разводняющие ефект.
3. Звіт про зміни капіталу
Статутний капітал АТ являє собою суму номінальних вартостей акцій, придбаних акціонерами. Освіта статутного капіталу повинно створити мінімум гарантій інтересів кредиторів товариства. Статутний капітал не може бути менше встановленого законом.
У формуванні статутного капіталу повинні брати участь всі акціонери, яких закон зобов'язує повністю оплатити придбані акції. Жоден з них не може бути звільнений від цього обов'язку. Не може бути зроблено залік вимоги акціонера до суспільства як внесення плати за акції. Для відкритих АТ діє правило про те, що відкрита підписка на акції не допускається до повної оплати статутного капіталу.
Для обліку статутного капіталу Планом рахунків передбачено рахунок 85. Аналітичний облік на рахунку 85 "Статутний капітал" має забезпечувати формування інформації як по акціонерам, так і по стадіях формування статутного капіталу.
З моменту реєстрації товариства всі акції враховуються на субрахунку "Оголошений капітал". По завершенні підписки на акції на їх номінальну вартість робиться запис щодо зменшення коштів на субрахунку
"Оголошений капітал" і щодо збільшення коштів - на субрахунку "Підписний капітал".
Після внесення до реєстру акціонерів - учасників передплати (після оплати ними передбаченої законодавством вартості викуповуються акцій) номінальна вартість отриманих учасниками акцій перераховується з субрахунка "Підписний капітал" на субрахунок "Оплачений капітал (акції в обігу)".
Згідно ст.28 Закону про акціонерні товариства статутний капітал товариства може бути збільшений двома способами: або шляхом збільшення номінальної вартості акцій, або шляхом розміщення додаткових акцій.
Збільшення статутного капіталу за допомогою розміщення додаткової кількості акцій серед акціонерів відображається в обліку наступними проводками:
1. Д 87 "Додатковий капітал", субрахунок 1 "Приріст вартості майна по переоцінці" - К 75-1 "Розрахунки за внесками до статутного капіталу" - розміщення додаткових акцій серед акціонерів за рахунок коштів від переоцінок основних фондів.
2. Д 87-2 "Емісійний дохід" - К 75-1 - розміщення додаткових акцій серед акціонерів за рахунок емісійного доходу.
3. Д 88 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" - К 75-1 - розміщення додаткових акцій серед акціонерів за рахунок нерозподіленого прибутку та залишків коштів фондів спеціального призначення.
4.Дт.сч.75-1-Кт.сч.85 -3 «Сплачений капітал»
Збільшення статутного капіталу за допомогою розміщення додаткових акцій через підписку в обліку відображається проведеннями:
По завершенні підписки на акції на номінальну вартість розміщених акцій в обліку АТ робиться проводка: за дебетом субрахунка 75-1 "Розрахунки за внесками у статутний капітал" і кредитом субрахунка 85-2 "Підписний капітал".
У міру оплати учасниками підписки викуповуються акцій
Дт.сч. 01, 04, 06, 07, 08, 10, 12, 41, 50, 51, 52, 58, кредит субрахунка 75-1 - на отримане ними додаткову кількість акцій за номінальною вартістю;
Одночасно робиться проводка Дт.сч. 85-2 "Підписний капітал" - Кт.сч. 85-3 "Оплачений капітал (акції в обігу)".
Облік операцій, пов'язаних зі зміною статутного капіталу
Згідно ст.29 Закону статутний капітал акціонерного товариства може бути змінений шляхом скорочення (збільшення) загальної кількості акцій, у тому числі шляхом придбання (викупу) акцій у акціонерів та їх подальшого анулювання, а також шляхом зменшення (збільшення) номінальної вартості акцій. Для доведення статутного капіталу до розміру чистих активів, що є обов'язковою вимогою, встановленим ст.35 Закону «Про акціонерні товариства».
Зменшення розмірів статутного капіталу може також відбуватися в результаті реорганізації акціонерного товариства (його поділу, виділення з нього іншого суспільства).
У разі зменшення статутного капіталу шляхом придбання (викупу) акцій або часток і їх подальшого анулювання виконуються такі бухгалтерські записи.
1. Викуп акцій у акціонерів:
Д 56 "Власні акції, викуплені в акціонерів" - К 75 "Розрахунки за внесками до статутного капіталу";
Д 75-1 "Розрахунки за внесками у статутний капітал" - До 50, 51.
2. Погашення викуплених акцій та зменшення статутного капіталу:
Д 85 "Статутний капітал" - К 56-1.
При зменшенні статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій
1. Викуп акцій у акціонерів (часток в учасників):
Д 56-1 - До 75-1; Д 75-1 - До 50, 51.
2. Погашення акцій за рахунок власних джерел (емісійного доходу, нерозподіленого прибутку, залишків коштів фондів спеціального призначення):
Д 87 "Додатковий капітал", субрахунок 2 "Емісійний дохід", 88 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" - К 56-1.
Джерело вибирають, виходячи з відповідного рішення органу управління акціонерного товариства, що має належну документальне оформлення.
Конвертація належать акціонерам акцій товариства меншої номінальної вартості в акції більшої номінальної вартості на рахунках бухгалтерського обліку не відображається, а фіксується у внутрішньому аналітичному обліку на рахунку 85 "Статутний капітал" по кожному акціонеру.
Конвертація в акції більшої номінальної вартості акцій меншої номінальної вартості, викуплених раніше і перебувають на балансі акціонерного товариства без зміни статутного капіталу і не погашених для здійснення конвертації, відображається в обліку таким чином.
1. Д 48 "Реалізація інших активів" - К 56-1 - вибуття акцій меншої номінальної вартості.
2. Д 56-1 - До 48 "Реалізація інших активів" - отримання акцій більшої номінальної вартості.
3. Д 48 - До 87-2 - збільшення додаткового капіталу акціонерного товариства на різницю номінальних оцінок старих і нових акцій.
При цьому обов'язкова державна реєстрація емісій (випусків) нових акцій більшої номінальної вартості і проспектів емісії цих акцій у ФКЦБ Росії або її регіональних відділеннях і обов'язкового підтвердження реєстрацією в зазначених реєструючих органах факту анулювання старих акцій
У розділі "Довідки" вказуються вартість чистих активів організації на початок і кінець звітного періоду, а також суми цільових фінансування та надходжень за звітний і попередній роки, отримані з бюджету та позабюджетних фондів на різні цілі (фінансування капітальних вкладень, витрати по звичайних видах діяльності) .
Вартість чистих активів всі організації визначають, керуючись порядком, викладеним в наказі Мінфіну Росії № 10н і ФКЦБ Росії № 03-6/пз від 29.01.2003 "Про порядок оцінки вартості чистих активів акціонерних товариств". Однак встановлений наказом № 10 порядок оцінки вартості чистих активів (ЧА) можна спростити, розрахувавши їх за формулою:
ЧА = А - П, де:
А - активи, що приймаються до розрахунку;
П - пасиви, що приймаються до розрахунку.
У свою чергу, А і П визначаються за формулами:
А = ІБ - ЗУ, де:
ІБ - підсумок бухгалтерського балансу;
ЗУ - заборгованість учасників (засновників) за внесками до статутного капіталу.
П = IVр + (Vр - ДБП), де:
IVр - підсумок розділу IV бухгалтерського балансу;
Vр - підсумок розділу V бухгалтерського балансу;
ДБП - доходи майбутніх періодів.
В організаціях, у яких відсутні показники ЗУ і ДБП, вартість чистих активів дорівнює підсумку розділу III бухгалтерського балансу. Іншими словами, чисті активи - це вартість оборотних і необоротних активів, забезпечених власними засобами організації. Чисті активи - це вартість майна організації, яке вільне від боргових зобов'язань.
Пунктом 4 статті 35 Федерального закону "Про акціонерні товариства" визначено, що якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства виявляється меншою його статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу до величини, яка перевищує вартість його чистих активів . Якщо вартість чистих активів виявляється менше величини мінімального статутного капіталу (для ВАТ - 1000 МРОТ, для ЗАТ - 100 МРОТ) товариство зобов'язане прийняти рішення про свою ліквідацію.
У пункті 6 вищевказаної статті підкреслюється, що якщо суспільство в розумний строк не прийме рішення про зменшення свого статутного капіталу або про свою ліквідацію, кредитори вправі вимагати від нього дострокового припинення або виконання зобов'язань та відшкодування їм збитків. У цих випадках орган, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, які інші державні органи (органи місцевого самоврядування) має право пред'явити до суду вимога про ліквідацію товариства.
Крім того, згідно з пунктом 1 статті 43 Федерального закону "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів за акціями, якщо на день прийняття такого рішення вартість чистих активів товариства буде менше його статутного капіталу (не мінімального, встановленого законодавством, а власного статутного капіталу) і резервного фонду або стане менше внаслідок прийняття такого рішення.
4. Пояснювальна записка
Пояснювальна записка до бухгалтерської звітності розкриває всю істотну інформацію з звітує організації. Після закінчення року, надання пояснювальної записки є обов'язковим.
Акціонерні товариства в першу чергу звертають увагу на розкриття такої інформації:
1) Інформація про пов'язаних сторін
Під пов'язаними сторонами розуміються юридичні та фізичні особи, здатні впливати на діяльність юридичних та (або) фізичних осіб. Серед таких юридичних і фізичних осіб у Положенні з бухгалтерського обліку "Інформація про пов'язаних сторін" (ПБУ 11/2008), затвердженому Наказом Мінфіну Росії від 29.04.2008 N 48н, названі:
-Особи, які є афілійованими особами за законодавством РФ;
-Організації, що беруть участь у спільній діяльності;
-Організація, яка складає бухгалтерську звітність, і недержавний пенсійний фонд, що діє в інтересах працівників такої організації або іншої організації, яка є пов'язаною стороною організації, що становить бухгалтерську звітність.
Якщо у звітному періоді організація взаємодіяла з пов'язаними сторонами і проводила відповідні операції, то в поясненнях до бухгалтерської звітності щодо кожної пов'язаної стороні розкривається така інформація:
-Характер відносин з нею;
-Види операцій з нею;
-Обсяг операцій кожного виду (в абсолютному або відносному виразі);
-Вартісні показники по незавершених на кінець звітного періоду операціями;
-Умови і строки здійснення (завершення) розрахунків за операціями, а також форма розрахунків;
-Величини утворених резервів по сумнівним боргами на кінець звітного періоду;
-Величина списаної дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, інших боргів, нереальних для стягнення, в тому числі за рахунок резерву по сумнівних боргах.
2) Інформація про події після звітної дати
Пояснювальна записка, що розглядається як частина пояснень до бухгалтерської звітності, повинна містити і розкривати інформацію про події, що мали місце після звітної дати, які можуть вплинути на розуміння результатів роботи організації зовнішніми користувачами. Для формування змісту подібних відомостей керуються Положенням з бухгалтерського обліку "Події після звітної дати" (ПБО 7 / 98), затвердженим Наказом Мінфіну Росії від 25.11.1998 N 56н (в ред. Наказу Мінфіну Росії від 20.12.2007 N 143н).
Подією після звітної дати визнається факт господарської діяльності, який надав або може вплинути на фінансовий стан, рух грошових коштів або результати діяльності організації і який мав місце в період між звітною датою і датою підписання звітності.
Річні дивіденди, рекомендовані або оголошені в установленому порядку за результатами роботи організації за звітний рік, так само розкриваються в поясненнях до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки. При цьому у звітному періоді ніякі записи в бухгалтерському (синтетичному та аналітичному) обліку не виробляються.
Разом з тим, оголошення в період між звітною датою і датою підписання бухгалтерської звітності за звітний рік дивідендів дочірніми і залежними товариствами за періоди, що передували звітної дати, може бути визнано подією після звітної дати, що підтверджує існуючі на звітну дату господарські умови, в яких організація вела свою діяльність.
До подій після звітної дати відносяться:
1) події, що підтверджують існували на звітну дату господарські умови, в яких організація вела свою діяльність:
оголошення в установленому порядку дебітора організації банкрутом, якщо станом на звітну дату щодо цього дебітора вже здійснювалася процедура банкрутства;
вироблена після звітної дати оцінка активів, результати якої свідчать про стійкий і істотному зниженні їх вартості, визначеної за станом на звітну дату та ін;
2) події, які свідчать про що виникли після звітної дати господарських умовах, у яких організація вела свою діяльність:
прийняття рішення про реорганізацію організації;
придбання підприємства як майнового комплексу;
проведена реконструкція або запланована реконструкція організації та ін
Необхідною умовою відображення такої події в поясненнях до бухгалтерської звітності є визнання його істотним. Суттєвість події після звітної дати визнається виходячи з того, що без знання про нього користувачам бухгалтерської звітності неможливо достовірно оцінити фінансовий стан організації, рух грошових коштів або результатів діяльності. Суттєвість визначається організацією самостійно.
3) Так само акціонерні товариства в пояснювальній записці відображають:
- Кількість випущених і сплачених акцій;
- Кількість акцій випущених, але неоплачених або оплачених частково;
- Номінальну вартість акцій, що належать безпосередньо акціонерному товариству, а також його дочірнім і залежним підприємствам.
Якщо акціонерне товариство здійснило додаткову емісію акцій, слід вказати мету додаткового випуску, дату та основні умови випуску, відомості про кількість додаткових звичайних і привілейованих акцій та суму коштів, отриманих від розміщення акцій.
Відповідно до закону про бухгалтерський облік акціонерні товариства зобов'язані публікувати річну бухгалтерську звітність не пізніше 1 червня року, наступного за звітним.
Публічність бухгалтерської звітності полягає в її опублікування в газетах і журналах, доступних користувачам бухгалтерської звітності, або поширення серед них брошур, буклетів та інших видань, що містять бухгалтерську звітність, а також в її передачі органам державної статистики за місцем реєстрації організації для надання 'зацікавленим користувачам. Порядок публікації бухгалтерської звітності встановлюється Мінфіном РФ і органами, яким федеральними законами надане право регулювання бухгалтерського обліку. Загальні положення щодо публікації бухгалтерської звітності, встановлені законом про бухгалтерський облік, для акціонерних товариств конкретизовано наказом Мінфіну РФ від 28.11.96 р. № 101 (10).
Відповідно до цього наказу публікація бухгалтерської звітності акціонерним товариством проводиться після перевірки і підтвердження її аудитором (аудиторською фірмою) та затвердження її загальними зборами акціонерів.
Публікації в обов'язковому порядку підлягають бухгалтерський баланс і звіт про фінансові результати. Бухгалтерський баланс може публікуватися за скороченою формою, розробленою на основі Положення про бухгалтерську звітність. Скорочена форма бухгалтерського балансу може включати лише підсумкові показники за розділами (необоротні активи, оборотні активи, збитки, капітал і резерви, довгострокові пасиви, короткострокові пасиви)
Метою фінансового аналізу - є отримання найбільш інформативних, ключових параметрів, що дають об'єктивну і найбільш точну картину фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства.
Мета фінансового аналізу досягається в результаті вирішення певного взаємозалежного набору аналітичних завдань:
- Оцінює структуру майна та джерел їх формування;
- Виявляє ступінь збалансованості між рухом матеріальних і фінансових ресурсів;
- Оцінює структуру і потоки власного і позикового капіталу в процесі економічного кругообігу, націленого на витяг максимального прибутку, підвищення фінансової стійкості, забезпечення платоспроможності тощо;
- Оцінює правильне використання грошових коштів для підтримки ефективної структури капіталу;
- Оцінює вплив факторів на фінансові результати діяльності та ефективність використання активів;
- Здійснює контроль за рухом фінансових потоків, дотриманням нормативів витрачання фінансових і матеріальних ресурсів, доцільністю здійснення витрат.
Акціонерні товариства зобов'язані розкривати інформацію у формі річної бухгалтерської звітності.
Бухгалтерська звітність акціонерного товариства один з основних документів, звідки акціонери і потенційні інвестори, а також інші учасники ринку цінних паперів можуть отримувати інформацію про фінансовий стан акціонерного товариства.
Російським законодавством встановлено ряд вимог щодо забезпечення розкриття річної бухгалтерської звітності акціонерного товариства.
Річна бухгалтерська звітність акціонерного товариства повинна містити:
-Бухгалтерський баланс;
-Звіт про прибутки і збитки;
-Додатку до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки, передбачені нормативними актами Російської Федерації;
-Аудиторський висновок, який підтверджує достовірність річної бухгалтерської звітності акціонерного товариства, якщо вона відповідно до федеральних законів підлягає обов'язковому аудиту;
-Пояснювальну записку.
Балансу акціонерними товариствами полягають в розкритті такої інформації:
1) Облік власних акцій (часток), викуплених товариством
Акціонерні товариства можуть викуповувати акції у акціонерів з метою їх подальшого перепродажу, анулювання або розподілу серед своїх працівників. Викуплені у акціонерів акції враховують на рахунку 81 "Власні акції (частки)". Вартість викуплених акцій відображають за дебетом рахунка 81 і кредиту рахунків обліку грошових коштів за сумою фактичних витрат на їх придбання.
Викуплені акції не дають права голосу на акціонерних зборах, по них не нараховуються і не виплачуються дивіденди. У бухгалтерському балансі організації вони можуть відображатися до 1 року після їх викупу.
При перепродажу акцій вони списуються з кредиту рахунку 81 в дебет рахунків обліку грошових коштів. Анульовані акції списуються на зменшення статутного капіталу (дебет рахунки 80, кредит рахунку 81).
Різниця у вартості придбаних і проданих та анульованих акцій списується на рахунок 91 "Інші доходи і витрати":
- На витрати - дебет рахунку 91, кредит рахунку 81;
- На доходи - дебет рахунку 81, кредит рахунку 91.
2) Облік резервного капіталу
Резервний капітал (фонд) створюють в обов'язковому порядку акціонерні товариства і спільні підприємства відповідно до чинного законодавства. На свій розсуд його можуть створювати й інші організації.
Кошти резервного капіталу акціонерного товариства призначені для покриття його збитків, а також для погашення облігацій суспільства і викупу акцій товариства у разі відсутності інших засобів. Резервний капітал не може бути використаний для інших цілей.
Розмір резервного капіталу визначається статутом організації. В акціонерних товариствах він не може бути менше 5% від статутного капіталу.
Для отримання інформації про наявність та рух резервного капіталу використовують пасивний рахунок 82 "Резервний капітал".
Відрахування до резервного капіталу відображаються за кредитом рахунка 82 "Резервний капітал" і дебетом рахунка 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)".
Використання резервного капіталу відображається за дебетом рахунка 82 "Резервний капітал" і кредитом рахунку 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)". При цьому суми, що направляються на покриття збитку за звітний рік, списуються безпосередньо в дебет рахунка 82 з кредиту рахунку 84.
Суми резервного капіталу, що направляються на погашення облігації, оформляють двома бухгалтерськими записами:
Дебет рахунку 83 "Додатковий капітал" Кредит рахунку 75 "Розрахунки з засновниками"
Дебет рахунку 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" або 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками" Кредит рахунку 51 "Розрахункові рахунки"
Організації, що створюють резервний капітал на свій розсуд, можуть його використовувати на різні цілі, в тому числі:
- На покриття збитків від господарської діяльності (кредитують рахунок 84);
- Виплату доходів по облігаціях і дивідендів по акціях у разі відсутності прибутку (кредитують рахунки 70 і 75);
- Збільшення статутного капіталу (кредитують рахунок 80);
- Покриття різних непередбачених витрат (кредитують рахунки витрат).
2. Звіт про прибутки та збитки
У звіті про прибутки та збитки акціонерного товариства розкривається інформація про прибуток, що припадає на одну акцію, у двох величинах:
1) Базовий прибуток (збиток) на акцію визначається як відношення базового прибутку (збитку) звітного періоду до середньозваженого кількості звичайних акцій, що знаходяться в обігу протягом звітного періоду.
Базовий прибуток (збиток) звітного періоду визначається шляхом зменшення (збільшення) прибутку (збитку) звітного періоду, що залишається в розпорядженні організації після оподаткування та інших обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетні фонди, на суму дивідендів за привілейованими акціями, нарахованими їх власникам за звітний період.
При обчисленні базового прибутку (збитку) звітного періоду не враховуються дивіденди за привілейованими акціями, в тому числі по кумулятивним, за попередні звітні періоди, які були виплачені або оголошені протягом звітного періоду.
Середньозважена кількість звичайних акцій, що знаходяться в обігу протягом звітного періоду, визначається шляхом підсумовування кількості звичайних акцій, що перебувають в обігу на перше число кожного календарного місяця звітного періоду, та ділення одержаної суми на число календарних місяців у звітному періоді.
Для розрахунку середньозваженої кількості звичайних акцій, що перебувають в обігу, використовуються дані реєстру акціонерів товариства на перше число кожного календарного місяця звітного періоду
Дані про середньозважений кількості звичайних акцій, що перебувають в обігу, коригуються у випадках:
а) розміщення акціонерним товариством звичайних акцій без їх оплати, не впливає на розподіл прибутку між акціонерами, відповідно до пункту 7 цих Методичних рекомендацій;
б) розміщення додаткових звичайних акцій за ціною нижче ринкової вартості відповідно до пункту 8 цих Методичних рекомендацій.
Ринкова вартість цінних паперів визначається відповідно до Федеральним законом від 26 грудня
При розміщенні акціонерним товариством звичайних акцій без оплати шляхом розподілу їх серед акціонерів товариства кожному акціонеру - власнику звичайних акцій розподіляється ціле число звичайних акцій, пропорційне числу належали йому звичайних акцій. До зазначеного виду розміщення відносяться дроблення і консолідація звичайних акцій, у тому числі випуск додаткових акцій у межах сум дооцінки основних засобів, спрямованих на збільшення статутного капіталу.
Для цілей забезпечення порівнянності середньозваженої кількості звичайних акцій, що знаходяться в обігу на початок і кінець звітного періоду, звичайні акції вважаються розміщеними на початок звітного періоду. При цьому кількість звичайних акцій, що знаходяться в обігу до дати зазначеного розміщення, при розрахунку їх середньозваженої кількості збільшується (зменшується) у тій же пропорції, в якій вони були збільшені (зменшені), таке розміщення.
При розміщенні звичайних акцій за ціною нижче їхньої ринкової вартості у випадках, передбачених Федеральним законом "Про акціонерні товариства", для цілей розрахунку базового прибутку (збитку) на акцію всі звичайні акції, що перебувають в обігу до зазначеного розміщення, передбачаються оплаченими за ціною нижче ринкової вартості при відповідному збільшенні їх кількості.
Кількість звичайних акцій, що знаходяться в обігу до зазначеного розміщення, коригується залежно від співвідношення ринкової вартості на дату закінчення зазначеного розміщення та середньої розрахункової вартості звичайних акцій, що перебувають в обігу.
2) Величина розбавлений прибуток (збитку) на акцію показує максимально можливу ступінь зменшення прибутку (збільшення збитку), що припадає на одну звичайну акцію акціонерного товариства, у випадках:
- Конвертації всіх конвертованих цінних паперів акціонерного товариства в звичайні акції (далі - конвертовані цінні папери);
- При виконанні всіх договорів купівлі - продажу звичайних акцій у емітента за ціною нижче їхньої ринкової вартості.
До конвертованим цінних паперів відносяться привілейовані акції певних типів або інші цінні папери, що надають їх власникам право вимагати їх конвертації в звичайні акції в установлений умовами випуску термін.
Під розбавлений прибуток розуміється її зменшення (збільшення збитку) у розрахунку на одну звичайну акцію в результаті можливого в майбутньому випуску додаткових звичайних акцій без відповідного збільшення активів товариства.
При визначенні розбавлений прибуток (збитку) на акцію значення базового прибутку і середньозваженої кількості звичайних акцій, що перебувають в обігу, що використовуються у звітному періоді при розрахунку базового прибутку на акцію, коригуються на відповідні суми можливого приросту вказаних значень у зв'язку з конвертацією в звичайні акції всіх конвертованих цінних паперів акціонерного товариства і виконання договорів.
Коригування здійснюється шляхом збільшення чисельника і знаменника, використовуваних при розрахунку базового прибутку на акцію, на суми можливого приросту відповідно базового прибутку і середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу в разі конвертації цінних паперів та виконання договорів, зазначених у пункті 9 цих Методичних рекомендацій.
При визначенні можливого приросту прибутку в розрахунок приймаються всі витрати (доходи), пов'язані з вищевказаним конвертованим цінних паперів та договорами, які акціонерне товариство перестане здійснювати (отримувати) у разі конвертації в звичайні акції всіх конвертованих цінних паперів та виконання договорів, зазначених у пункті 9 цих Методичних рекомендацій.
Витратами, що відносяться до конвертованих цінних паперів, можуть бути: дивіденди, належні за привілейованими акціями, які відповідно до умов їх випуску можуть бути конвертовані у звичайні акції; відсотки, що виплачуються за власними конвертованих облігацій; суми списання різниці між ціною розміщення конвертованих цінних паперів та номінальною вартістю, якщо вони були розміщені за ціною нижче номінальної вартості; інші аналогічні витрати.
Доходами, що відносяться до конвертованих цінних паперів, можуть бути: суми списання різниці між ціною розміщення конвертованих цінних паперів та номінальною вартістю, якщо вони були розміщені за ціною вище номінальної вартості; інші аналогічні доходи.
При розрахунку можливого приросту прибутку з метою визначення розбавлений прибуток (збитку) величина вищевказаних витрат зменшується на суми вищевказаних доходів.
При визначенні можливого приросту середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу в випадках конвертації цінних паперів в розрахунок приймаються всі додаткові звичайні акції, які будуть розміщені в результаті такої конвертації.
Можливий приріст кількості звичайних акцій в обігу без відповідного збільшення активів товариства визначається наступним чином:
((РС * - ЦР) х КА *) / РС
де РС * - ринкова вартість однієї звичайної акції, визначена як середньозважена ринкова вартість протягом звітного періоду;
ЦР - ціна розміщення однієї звичайної акції відповідно до умов, визначених у договорі;
КА * - загальна кількість звичайних акцій за договором про купівлю.
Можливий приріст кількості звичайних акцій приймається в розрахунок середньозваженої кількості звичайних акцій, що знаходяться в обігу:
- З початку звітного періоду;
- З дати випуску конвертованих цінних паперів або укладення договору про придбання, якщо ці події відбулися протягом звітного періоду.
Якщо протягом звітного періоду відбувається припинення дії договорів або анулювання конвертованих цінних паперів, а також їх конвертація у звичайні акції, можливий приріст середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу розраховується за період, протягом якого конвертовані цінні папери перебували в обігу (мали силу).
У разі виконання договору протягом звітного періоду розрахунок можливого приросту середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу проводиться за період з початку звітного періоду (з дати укладення зазначеного договору) до дати розміщення цінних паперів, тобто виникнення прав на звичайні акції в їхніх перших власників.
На підставі вище наведених даних визначається ставлення можливого приросту прибутку до можливого приросту середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу для кожного виду та випуску конвертованих цінних паперів і договорів. Отримані значення слід розташувати в порядку зростання: від найменшої величини до найбільшої.
Базовий прибуток (чисельник) відповідно до зазначеної послідовністю збільшується на величину можливого приросту прибутку, а середньозважена кількість звичайних акцій, що знаходяться в обігу (знаменник), збільшується на величину можливого приросту середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу.
Разводнения прибуток (збиток) на акцію представляє собою відношення базового прибутку (збитку), скоригованого на величину її можливого приросту, до середньозваженого кількості звичайних акцій, що перебувають в обігу, скоригованого на величину можливого приросту їх кількості в результаті конвертації цінних паперів в звичайні акції і виконання договорів, зазначених у пункті 9 цих Методичних рекомендацій.
Для розрахунку показника розбавлений прибуток на акцію вибираються ті конвертовані цінні папери, конвертація яких у звичайні акції (виконання) призводить до зменшення базової прибутку (збільшення збитку) на акцію. У зазначених цілях необхідно провести аналіз значень, отриманих в результаті розрахунків. Якщо будь-яке з цих значень більше попереднього, тобто призводить до збільшення прибутку на одну звичайну акцію, що знаходиться в обігу, відповідний вигляд (випуск) конвертованих цінних паперів або договір має антіразводняющій ефект і не бере участі у розрахунку розбавлений прибуток на акцію. Якщо отримані значення розташовуються в порядку убування, то це означає, що всі наявні у суспільства конвертовані цінні папери і договори мають разводняющие ефект.
Для цілей розрахунку розбавлений прибуток на акцію значення чисельника і знаменника в розрахунку базового прибутку на акцію збільшуються на відповідні суми можливого приросту прибутку та середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу і цінних паперів та виконання договорів, що мають разводняющие ефект.
3. Звіт про зміни капіталу
Статутний капітал АТ являє собою суму номінальних вартостей акцій, придбаних акціонерами. Освіта статутного капіталу повинно створити мінімум гарантій інтересів кредиторів товариства. Статутний капітал не може бути менше встановленого законом.
У формуванні статутного капіталу повинні брати участь всі акціонери, яких закон зобов'язує повністю оплатити придбані акції. Жоден з них не може бути звільнений від цього обов'язку. Не може бути зроблено залік вимоги акціонера до суспільства як внесення плати за акції. Для відкритих АТ діє правило про те, що відкрита підписка на акції не допускається до повної оплати статутного капіталу.
Для обліку статутного капіталу Планом рахунків передбачено рахунок 85. Аналітичний облік на рахунку 85 "Статутний капітал" має забезпечувати формування інформації як по акціонерам, так і по стадіях формування статутного капіталу.
З моменту реєстрації товариства всі акції враховуються на субрахунку "Оголошений капітал". По завершенні підписки на акції на їх номінальну вартість робиться запис щодо зменшення коштів на субрахунку
"Оголошений капітал" і щодо збільшення коштів - на субрахунку "Підписний капітал".
Після внесення до реєстру акціонерів - учасників передплати (після оплати ними передбаченої законодавством вартості викуповуються акцій) номінальна вартість отриманих учасниками акцій перераховується з субрахунка "Підписний капітал" на субрахунок "Оплачений капітал (акції в обігу)".
Згідно ст.28 Закону про акціонерні товариства статутний капітал товариства може бути збільшений двома способами: або шляхом збільшення номінальної вартості акцій, або шляхом розміщення додаткових акцій.
Збільшення статутного капіталу за допомогою розміщення додаткової кількості акцій серед акціонерів відображається в обліку наступними проводками:
1. Д 87 "Додатковий капітал", субрахунок 1 "Приріст вартості майна по переоцінці" - К 75-1 "Розрахунки за внесками до статутного капіталу" - розміщення додаткових акцій серед акціонерів за рахунок коштів від переоцінок основних фондів.
2. Д 87-2 "Емісійний дохід" - К 75-1 - розміщення додаткових акцій серед акціонерів за рахунок емісійного доходу.
3. Д 88 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" - К 75-1 - розміщення додаткових акцій серед акціонерів за рахунок нерозподіленого прибутку та залишків коштів фондів спеціального призначення.
4.Дт.сч.75-1-Кт.сч.85 -3 «Сплачений капітал»
Збільшення статутного капіталу за допомогою розміщення додаткових акцій через підписку в обліку відображається проведеннями:
По завершенні підписки на акції на номінальну вартість розміщених акцій в обліку АТ робиться проводка: за дебетом субрахунка 75-1 "Розрахунки за внесками у статутний капітал" і кредитом субрахунка 85-2 "Підписний капітал".
У міру оплати учасниками підписки викуповуються акцій
Дт.сч. 01, 04, 06, 07, 08, 10, 12, 41, 50, 51, 52, 58, кредит субрахунка 75-1 - на отримане ними додаткову кількість акцій за номінальною вартістю;
Одночасно робиться проводка Дт.сч. 85-2 "Підписний капітал" - Кт.сч. 85-3 "Оплачений капітал (акції в обігу)".
Облік операцій, пов'язаних зі зміною статутного капіталу
Згідно ст.29 Закону статутний капітал акціонерного товариства може бути змінений шляхом скорочення (збільшення) загальної кількості акцій, у тому числі шляхом придбання (викупу) акцій у акціонерів та їх подальшого анулювання, а також шляхом зменшення (збільшення) номінальної вартості акцій. Для доведення статутного капіталу до розміру чистих активів, що є обов'язковою вимогою, встановленим ст.35 Закону «Про акціонерні товариства».
Зменшення розмірів статутного капіталу може також відбуватися в результаті реорганізації акціонерного товариства (його поділу, виділення з нього іншого суспільства).
У разі зменшення статутного капіталу шляхом придбання (викупу) акцій або часток і їх подальшого анулювання виконуються такі бухгалтерські записи.
1. Викуп акцій у акціонерів:
Д 56 "Власні акції, викуплені в акціонерів" - К 75 "Розрахунки за внесками до статутного капіталу";
Д 75-1 "Розрахунки за внесками у статутний капітал" - До 50, 51.
2. Погашення викуплених акцій та зменшення статутного капіталу:
Д 85 "Статутний капітал" - К 56-1.
При зменшенні статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій
1. Викуп акцій у акціонерів (часток в учасників):
Д 56-1 - До 75-1; Д 75-1 - До 50, 51.
2. Погашення акцій за рахунок власних джерел (емісійного доходу, нерозподіленого прибутку, залишків коштів фондів спеціального призначення):
Д 87 "Додатковий капітал", субрахунок 2 "Емісійний дохід", 88 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" - К 56-1.
Джерело вибирають, виходячи з відповідного рішення органу управління акціонерного товариства, що має належну документальне оформлення.
Конвертація належать акціонерам акцій товариства меншої номінальної вартості в акції більшої номінальної вартості на рахунках бухгалтерського обліку не відображається, а фіксується у внутрішньому аналітичному обліку на рахунку 85 "Статутний капітал" по кожному акціонеру.
Конвертація в акції більшої номінальної вартості акцій меншої номінальної вартості, викуплених раніше і перебувають на балансі акціонерного товариства без зміни статутного капіталу і не погашених для здійснення конвертації, відображається в обліку таким чином.
1. Д 48 "Реалізація інших активів" - К 56-1 - вибуття акцій меншої номінальної вартості.
2. Д 56-1 - До 48 "Реалізація інших активів" - отримання акцій більшої номінальної вартості.
3. Д 48 - До 87-2 - збільшення додаткового капіталу акціонерного товариства на різницю номінальних оцінок старих і нових акцій.
При цьому обов'язкова державна реєстрація емісій (випусків) нових акцій більшої номінальної вартості і проспектів емісії цих акцій у ФКЦБ Росії або її регіональних відділеннях і обов'язкового підтвердження реєстрацією в зазначених реєструючих органах факту анулювання старих акцій
У розділі "Довідки" вказуються вартість чистих активів організації на початок і кінець звітного періоду, а також суми цільових фінансування та надходжень за звітний і попередній роки, отримані з бюджету та позабюджетних фондів на різні цілі (фінансування капітальних вкладень, витрати по звичайних видах діяльності) .
Вартість чистих активів всі організації визначають, керуючись порядком, викладеним в наказі Мінфіну Росії № 10н і ФКЦБ Росії № 03-6/пз від 29.01.2003 "Про порядок оцінки вартості чистих активів акціонерних товариств". Однак встановлений наказом № 10 порядок оцінки вартості чистих активів (ЧА) можна спростити, розрахувавши їх за формулою:
ЧА = А - П, де:
А - активи, що приймаються до розрахунку;
П - пасиви, що приймаються до розрахунку.
У свою чергу, А і П визначаються за формулами:
А = ІБ - ЗУ, де:
ІБ - підсумок бухгалтерського балансу;
ЗУ - заборгованість учасників (засновників) за внесками до статутного капіталу.
П = IVр + (Vр - ДБП), де:
IVр - підсумок розділу IV бухгалтерського балансу;
Vр - підсумок розділу V бухгалтерського балансу;
ДБП - доходи майбутніх періодів.
В організаціях, у яких відсутні показники ЗУ і ДБП, вартість чистих активів дорівнює підсумку розділу III бухгалтерського балансу. Іншими словами, чисті активи - це вартість оборотних і необоротних активів, забезпечених власними засобами організації. Чисті активи - це вартість майна організації, яке вільне від боргових зобов'язань.
Пунктом 4 статті 35 Федерального закону "Про акціонерні товариства" визначено, що якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства виявляється меншою його статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу до величини, яка перевищує вартість його чистих активів . Якщо вартість чистих активів виявляється менше величини мінімального статутного капіталу (для ВАТ - 1000 МРОТ, для ЗАТ - 100 МРОТ) товариство зобов'язане прийняти рішення про свою ліквідацію.
У пункті 6 вищевказаної статті підкреслюється, що якщо суспільство в розумний строк не прийме рішення про зменшення свого статутного капіталу або про свою ліквідацію, кредитори вправі вимагати від нього дострокового припинення або виконання зобов'язань та відшкодування їм збитків. У цих випадках орган, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, які інші державні органи (органи місцевого самоврядування) має право пред'явити до суду вимога про ліквідацію товариства.
Крім того, згідно з пунктом 1 статті 43 Федерального закону "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів за акціями, якщо на день прийняття такого рішення вартість чистих активів товариства буде менше його статутного капіталу (не мінімального, встановленого законодавством, а власного статутного капіталу) і резервного фонду або стане менше внаслідок прийняття такого рішення.
4. Пояснювальна записка
Пояснювальна записка до бухгалтерської звітності розкриває всю істотну інформацію з звітує організації. Після закінчення року, надання пояснювальної записки є обов'язковим.
Акціонерні товариства в першу чергу звертають увагу на розкриття такої інформації:
1) Інформація про пов'язаних сторін
Під пов'язаними сторонами розуміються юридичні та фізичні особи, здатні впливати на діяльність юридичних та (або) фізичних осіб. Серед таких юридичних і фізичних осіб у Положенні з бухгалтерського обліку "Інформація про пов'язаних сторін" (ПБУ 11/2008), затвердженому Наказом Мінфіну Росії від 29.04.2008 N 48н, названі:
-Особи, які є афілійованими особами за законодавством РФ;
-Організації, що беруть участь у спільній діяльності;
-Організація, яка складає бухгалтерську звітність, і недержавний пенсійний фонд, що діє в інтересах працівників такої організації або іншої організації, яка є пов'язаною стороною організації, що становить бухгалтерську звітність.
Якщо у звітному періоді організація взаємодіяла з пов'язаними сторонами і проводила відповідні операції, то в поясненнях до бухгалтерської звітності щодо кожної пов'язаної стороні розкривається така інформація:
-Характер відносин з нею;
-Види операцій з нею;
-Обсяг операцій кожного виду (в абсолютному або відносному виразі);
-Вартісні показники по незавершених на кінець звітного періоду операціями;
-Умови і строки здійснення (завершення) розрахунків за операціями, а також форма розрахунків;
-Величини утворених резервів по сумнівним боргами на кінець звітного періоду;
-Величина списаної дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, інших боргів, нереальних для стягнення, в тому числі за рахунок резерву по сумнівних боргах.
2) Інформація про події після звітної дати
Пояснювальна записка, що розглядається як частина пояснень до бухгалтерської звітності, повинна містити і розкривати інформацію про події, що мали місце після звітної дати, які можуть вплинути на розуміння результатів роботи організації зовнішніми користувачами. Для формування змісту подібних відомостей керуються Положенням з бухгалтерського обліку "Події після звітної дати" (ПБО 7 / 98), затвердженим Наказом Мінфіну Росії від 25.11.1998 N 56н (в ред. Наказу Мінфіну Росії від 20.12.2007 N 143н).
Подією після звітної дати визнається факт господарської діяльності, який надав або може вплинути на фінансовий стан, рух грошових коштів або результати діяльності організації і який мав місце в період між звітною датою і датою підписання звітності.
Річні дивіденди, рекомендовані або оголошені в установленому порядку за результатами роботи організації за звітний рік, так само розкриваються в поясненнях до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки. При цьому у звітному періоді ніякі записи в бухгалтерському (синтетичному та аналітичному) обліку не виробляються.
Разом з тим, оголошення в період між звітною датою і датою підписання бухгалтерської звітності за звітний рік дивідендів дочірніми і залежними товариствами за періоди, що передували звітної дати, може бути визнано подією після звітної дати, що підтверджує існуючі на звітну дату господарські умови, в яких організація вела свою діяльність.
До подій після звітної дати відносяться:
1) події, що підтверджують існували на звітну дату господарські умови, в яких організація вела свою діяльність:
оголошення в установленому порядку дебітора організації банкрутом, якщо станом на звітну дату щодо цього дебітора вже здійснювалася процедура банкрутства;
вироблена після звітної дати оцінка активів, результати якої свідчать про стійкий і істотному зниженні їх вартості, визначеної за станом на звітну дату та ін;
2) події, які свідчать про що виникли після звітної дати господарських умовах, у яких організація вела свою діяльність:
прийняття рішення про реорганізацію організації;
придбання підприємства як майнового комплексу;
проведена реконструкція або запланована реконструкція організації та ін
Необхідною умовою відображення такої події в поясненнях до бухгалтерської звітності є визнання його істотним. Суттєвість події після звітної дати визнається виходячи з того, що без знання про нього користувачам бухгалтерської звітності неможливо достовірно оцінити фінансовий стан організації, рух грошових коштів або результатів діяльності. Суттєвість визначається організацією самостійно.
3) Так само акціонерні товариства в пояснювальній записці відображають:
- Кількість випущених і сплачених акцій;
- Кількість акцій випущених, але неоплачених або оплачених частково;
- Номінальну вартість акцій, що належать безпосередньо акціонерному товариству, а також його дочірнім і залежним підприємствам.
Якщо акціонерне товариство здійснило додаткову емісію акцій, слід вказати мету додаткового випуску, дату та основні умови випуску, відомості про кількість додаткових звичайних і привілейованих акцій та суму коштів, отриманих від розміщення акцій.
Відповідно до закону про бухгалтерський облік акціонерні товариства зобов'язані публікувати річну бухгалтерську звітність не пізніше 1 червня року, наступного за звітним.
Публічність бухгалтерської звітності полягає в її опублікування в газетах і журналах, доступних користувачам бухгалтерської звітності, або поширення серед них брошур, буклетів та інших видань, що містять бухгалтерську звітність, а також в її передачі органам державної статистики за місцем реєстрації організації для надання 'зацікавленим користувачам. Порядок публікації бухгалтерської звітності встановлюється Мінфіном РФ і органами, яким федеральними законами надане право регулювання бухгалтерського обліку. Загальні положення щодо публікації бухгалтерської звітності, встановлені законом про бухгалтерський облік, для акціонерних товариств конкретизовано наказом Мінфіну РФ від 28.11.96 р. № 101 (10).
Відповідно до цього наказу публікація бухгалтерської звітності акціонерним товариством проводиться після перевірки і підтвердження її аудитором (аудиторською фірмою) та затвердження її загальними зборами акціонерів.
Публікації в обов'язковому порядку підлягають бухгалтерський баланс і звіт про фінансові результати. Бухгалтерський баланс може публікуватися за скороченою формою, розробленою на основі Положення про бухгалтерську звітність. Скорочена форма бухгалтерського балансу може включати лише підсумкові показники за розділами (необоротні активи, оборотні активи, збитки, капітал і резерви, довгострокові пасиви, короткострокові пасиви)
Метою фінансового аналізу - є отримання найбільш інформативних, ключових параметрів, що дають об'єктивну і найбільш точну картину фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства.
Мета фінансового аналізу досягається в результаті вирішення певного взаємозалежного набору аналітичних завдань:
- Оцінює структуру майна та джерел їх формування;
- Виявляє ступінь збалансованості між рухом матеріальних і фінансових ресурсів;
- Оцінює структуру і потоки власного і позикового капіталу в процесі економічного кругообігу, націленого на витяг максимального прибутку, підвищення фінансової стійкості, забезпечення платоспроможності тощо;
- Оцінює правильне використання грошових коштів для підтримки ефективної структури капіталу;
- Оцінює вплив факторів на фінансові результати діяльності та ефективність використання активів;
- Здійснює контроль за рухом фінансових потоків, дотриманням нормативів витрачання фінансових і матеріальних ресурсів, доцільністю здійснення витрат.