1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 35 Схема протоколу обстеження дитини з висновком про фізичний розвиток дитини та імовірні причини порушень Скарги, анамнез захворювання, життя. Проведення антропометрії з занесенням даних у таблицю:
Розрахунок належних показників за емпіричними формулами, оцінка фізичного розвитку за вентильними таблицями (з занесенням даних у таблицю) Висновок: Оцінка фізичного розвитку (середній, вищий чи нижчий від середнього для віку і статі) Оцінка гармонійності фізичного розвитку При наявності відхилень тих чи інших показників – вказати імовірні фактори, які могли вплинути на фізичний розвиток дитини Тема 7. Психомоторний розвиток дітей. Таблиця. Нервово-психічний розвиток дітей першого року життя (складено на основі шкали розвитку Griffits – GES)
Оцінка психомоторного розвитку важлива, оскільки набуття дитиною тих чи інших моторних навичок чітко пов’язано з дозріванням нервової системи, зокрема з процесами мієлінізації. У розвитку дитини виділяють 3 основні етапи: Талямопалідарний – від народження до 4 – 6 місяців. У цьому періоді для дитини характерні рудиментарні рефлекси, позо-тонічні рефлекси та хаотичні, спонтанні, атетозоподібні рухи. Стріопалідарний – з 4 – 6 до 10 – 11 місяців) – цілеспрямовані рухи, що формуються на 1 – 2-ому році життя – захоплення предмета, повзання, біг. Удосконалення цих рухів триває роками. Дозрівання кіркових функцій – автономізація і вдосконалення рухів пальців від пінцетного захоплення у віці 10 – 11 місяців до віртуозної тонкої моторики, що формується у малюванні, грі на інструментах та ін. Оцінку нервово-психічного розвитку дитини здійснюють за наступними лініями: Моторика – цілеспрямована, маніпулятивна діяльність дитини, статика – фіксація та утримання окремих частин тіла у певному положенні. У розвитку виділяють 4 етапи: І етап – утримання голови у вертикальному положенні – на 2–3 місяці життя, у 3-місячному віці дитина повинна добре утримувати голову у положенні на животі. ІІ етап – дитина може сидіти у 6 – 7-місячному віці. У цьому ж віці дитина починає повзати. ІІІ етап – у 9 – 10-місячному віці дитина може стояти. IV етап – наприкінці 1-ого року життя дитина починає самостійно ходити. Координація рухів, сенсорні реакції – здатність до цілеспрямованих рухів, маніпулювання предметами, фіксації зору, формування реакцій на світло, дотик. Слух / мова – реакція на звук, мову. У розвитку мови дитини можна виділити підготовчий етап (агукання, лепет), розвиток сенсорної мови (дитина розуміє значення слова, тобто пов’язує з ним особу, предмет або дію), виникнення і розвиток моторної мови (дитина вимовляє слова, значення яких розуміє). Особистість / емоції – розуміння та здатність виражати емоції, встановлення соціальних контактів, прив’язаності. При оцінці психомоторного розвитку дітей першого півріччя звертають увагу на виникнення і формування слухових та зорових орієнтаційних реакцій, емоцій, рухів, підготовчі етапи моторної мови, навички при годуванні дитини. У віці 6 – 12 місяців оцінюють навички дій з предметами, формування абстрактного мислення. На другому році життя ведучими показниками психомоторного розвитку є мова, гра, можливості маніпуляцій з предметами, емоційний розвиток, навички користування горщиком. У віці 2 – 3 роки важливими показниками є мова, гра, вміння приймати участь у забавах з ровесниками, рухова активність, зацікавленість усім невідомим. У 3 – 7 років звертають увагу на формування речень, словниковий запас, пізнавальну та креативну діяльність, вміння нав’язувати контакти з ровесниками, приймати участь у спільних забавах. На нервово-психічний розвиток дитини у значній мірі впливає соціальне оточення. Починаючи від перших днів життя, до дитини слід багато говорити, називаючи предмети, особи, дії, відчуття і емоції (тобі весело – сумно, тобі подобається – не подобається та ін.). На перших місяцях життя більше значення мають інтонації, емоційне забарвлення мови мами (іншої особи) – ніжне звертання до дитини дає їй почуття безпеки, любові. Після 7 – 8 місяців спроби дитини повторювати склади або прості слова за дорослими сприяють розвитку її мови. Важливе значення для розвитку дитини мають іграшки. У перші 6 місяців життя іграшки повинні бути яскравими, зручними для захоплення та утримання у ручці (брязкальця, кільця, дзвіночки). У 6 – 12 місяців іграшки повинні бути більш різноманітними – ляльки, звірі, кубики, нескладні пірамідки. На другому році життя іграшки ще більш різноманітні, особливе зацікавлення викликають м’ячі, кубики, піраміди, маніпулювання предметами стає більш складним. На третьому році життя гра стає більш складною і самостійною. Діти роблять спроби малювати, з’являється зацікавлення книжками. У 3 – 6 років з’являється рольові ігри, впровадження уявних персонажів і предметів. З 5 – 6-річного віку діти можуть грати в нескладні ігри за правилами, не порушуючи їх. Тема 8. Оцінка психомоторного розвитку дітей. Психомоторний розвиток дитини оцінюють за окремими лініями – моторика, емоції, навички (досягнення), слух – мова. Інтегральна оцінка психомоторного розвитку – коефіцієнт розвитку (QD) – визначають за календарним та психічним віком дитини. Календарний вік – реальний вік дитини (на першому році життя дитини визначається у тижнях, далі – у місяцях, роках). Психічний вік відображає рівень психічного розвитку (вік, якому відповідає рівень психічного розвитку), виявлений при обстеженні дитини. Загальний психічний розвиток є середнім арифметичним розвитку по головних лініях. DQ визначають за шкалою Stanford-Binet Intelligence Scale (1972) та D. Wechsler (1965):
ВПР – вік психічного розвитку, КВ – календарний вік Таблиця . Шкала оцінки DQ
Важливо пам’ятати, що не всі діти мають однакові темпи нервово-психічного розвитку за усіма лініями. Вперше виявлене відставання у появі окремих навиків, досягнень не є підставою для встановлення діагнозу. У такому випадку необхідно провести консультування матері, дати рекомендації щодо догляду з метою пришвидшення формування навичок. І лише при відсутності позитивної динаміки при повторному огляді слід призначати поглиблене обстеження, консультацію невролога. Таблиця . Тактика лікаря при оцінці нервово-психічного розвитку дитини
Таблиця . Рівні затримки нервово-психічного розвитку дітей
Схема протоколу оцінки нервово-психічного розвитку дитини Опитування матері про перебіг вагітності, пологів, захворювання під час вагітності, шкідливі звички, умови праці, стресові ситуації. Характер вигодовування, режим дитини, оточуюче середовище, хто здійснює догляд за дитиною, перенесені захворювання. Розвиток дитини по місяцях, роках. При огляді дитини звернути увагу на поведінку, настрій, відносини між матір’ю і дитиною, рухові навички, наявність гіпо- і гіперкінезії. При обстеженні для нав’язання контакту з дитиною використовують гру. Оцінити розвиток дитини по окремих лініях. Розрахувати інтегральний коефіцієнт розвитку DQ. Дати заключення про нервово-психічний розвиток дитини, при наявності відхилень вказати на можливі фактори, що привели до зміни темпів розвитку. Дати рекомендації матері по догляду за дитиною, зокрема щодо режиму дня, загартовування, іграшок. При наявності показів призначити консультацію невролога, дати рекомендації матері щодо коригуючих занять з дитиною з метою пришвидшення формування тих чи інших навичок. 5. Матеріали методичного забезпечення 5.1. Питання для самоконтролю Соціальні і біологічні аспекти фізичного розвитку дітей. Фактори, які мають вплив на фізичний розвиток дитини. Методи оцінки фізичного розвитку дітей. Зміни маси, росту, обводу голови і грудної клітки у різні періоди дитинства. Поняття про гармонійність фізичного розвитку. Акселерація – медичні і соціальні аспекти. Семіотика порушень зросту і маси тіла. Загартовування, масаж, гімнастика у дітей різного віку. Дозрівання нервової системи і психомоторний розвиток дитини. Фактори, які мають вплив на психомоторний розвиток дитини. Формування рухових навичок і координація рухів. Психоемоційний розвиток дитини. Становлення мови, зв’язок з розвитком слуху. Критерії і методи оцінки психомоторного розвитку дітей. Семіотика, ступені важкості порушення психомоторного розвитку. Поняття про госпіталізм. Роль іграшок у розвитку дитини. 5.2. Тестові завдання Середня маса новонародженої дівчинки складає: А. 2800 – 3000 В. 3000 – 3200 С. 3200 – 3400 D. 3100 – 3300 Е. 3300 - 3500 Середня маса новонародженого хлопчика складає: А. 2800 – 3000 В. 3000 – 3200 С. 3200 – 3400 D. 3100 – 3300 Е. 3300 - 3500 Середня маса тіла дитини в 1 рік складає: А. 10,5 кг В. 9,5 кг С. 8,5 кг D. 7,5 кг Е. 6,5 кг Довжина тіла дитини протягом першого року життя у середньому збільшується на: А. 15 см В. 20 см С. 25 см D. 30 см Е. 35 см Обвід голови новонародженої дитини по відношенню до обводу грудної клітки: А. На 2 см менший В. на 4 см менший С. Оба обводи однакові D. На 4 м більший Е. На 2 см більший Втрата маси тіла у перші дні життя дитини вважається фізіологічною, якщо вона не перевищує: А. 1 – 2 % В. 2 – 5 % С. 6 – 8 % D. 10 – 12 % Е. 10 – 15 % При гіпотрофії І ступеня дефіцит маси тіла складає: А. 5 – 10% В. 10 – 15% С. 10 – 20% D. 20 – 30 % Е. 25 – 30% При гіпотрофії ІІ ступеня дефіцит маси тіла складає: А. 10 – 15% В. 10 – 20% С. Понад 20% D. 20 – 30 % Е. Понад 30% При гіпотрофії ІІІ ступеня дефіцит маси тіла складає: А. 10 – 15% В. 10 – 20% С. Понад 20% D. 20 – 30 % Е. Понад 30% При ІІ ступені гіпотрофії підшкірно-жировий шар зникає: А. Цілковито В. На животі, тулубі і кінцівках С. На обличчі D. На кінцівках Е. На животі, тулубі і обличчі Періоди витягування у дівчаток спостерігаються у віці: А. 6 – 8 і 10 – 12 років В. 8 – 10 і 13 – 16 років С. 6 – 9 і 13 – 16 років D. 6 – 8 і 12 – 14 років Е. 8 – 10 і 14 – 16 років Періоди витягування у хлопчиків спостерігаються у віці: А. 6 – 8 і 10 – 12 років В. 8 – 10 і 13 – 16 років С. 6 – 9 і 13 – 16 років D. 6 – 8 і 12 – 14 років Е. 8 – 10 і 14 – 16 років Внутрішньоутробна гіпотрофія це: А. Низька маса тіла при народженні В. Те ж, що і недоношеність С. Низька маса тіла по відношенню до довжини тіла при народженні D. Низька маса тіла по відношенню до терміну гестації Е. Жодна з відповідей не вірна Надмірна маса тіла у дітей першого року життя називається: А. Гіпотрофія В. Ейтрофія С. Атрофія D. Паратрофія Е. Дистрофія У 4-річному віці зріст дитини у середньому становить: А. 80 см В. 120 см С. 110 см D. 100 см Е. 90 см У 10-річному віці маса тіла дитини у середньому становить: А. 20 кг В. 25 кг С. 30 кг D. 35 кг Е. 40 кг При ожирінні ІІІ ступеня надмір маси тіла становить: А. 10 – 15% В. 20 – 30% С. Понад 30% D. 50 – 100 % Е. Понад 100% Вологе обтирання дитини починають з: А. 1 міс. В. 3 міс. С. 6 міс. D. 1 року Е. 4 років Обвід голови і грудної клітки дитини вирівнюються у віці: А. 1 міс. В. 2 міс. С. 3 міс. D. 4 міс. Е. 4 роки Гармонійним фізичний розвиток вважається тоді, коли: А. Маса тіла і обвід грудної клітки відповідають зросту В. Маса тіла і зріст відпровідають вікові С. Зріст і обвід грудей відповідають вікові D. Обвід грудей відповідає зросту Е. Жодне з тверджень не правильне Ретардація – це: А. Пришвидшення темпів фізичного розвитку і статевого дозрівання В. Сповільнення темпів фізичного розвитку і статевого дозрівання С. Пришвидшення темпів фізичного розвитку і сповільнення статевого дозрівання D. Сповільнення темпів фізичного розвитку і пришвидшення статевого дозрівання Е. Сповільнення темпів фізичного розвитку При гіпофізарному нанізмі спостерігаються: А. Недостатня маса тіла, знижений інтелект В. Короткі, деформовані кінцівки, збережений інтелект С. Надмірна маса тіла, знижений інтелект D. Збережені пропорції тіла, інтелект знижений Е. Збережені пропорції тіла та інтелект 23. Для тиреогенного нанізму характерні: А. Недостатня маса тіла, знижений інтелект В. Короткі, деформовані кінцівки, збережений інтелект С. Надмірна маса тіла, знижений інтелект D. Збережені пропорції тіла, інтелект знижений Е. Збережені пропорції тіла та інтелект Для обрахунку індексу Чулицької необхідно визначити наступні антропометричні показники: А. Масу тіла, зріст В. Обводи плеча, стегна, гомілки С. Масу тіла, обвід грудей D. Обвід грудей, зріст Е. Обвід грудей, стегна, гомілки Для обрахунку індексу Ерісмана необхідно визначити наступні антропометричні показники: А. Масу тіла, зріст В. Обводи плеча, стегна, гомілки С. Масу тіла, обвід грудей D. Обвід грудей, зріст Е. Обвід грудей, стегна, гомілки Дитина починає тягнутись ручкою до запропонованого предмета у віці: А. 5 міс. В. 4 міс. С. 3 міс. D. 2 міс. Е. 1 міс. Дитина тривало усміхається та починає агукати у віці: А. 1 міс В. 2 міс. С. 3 міс. D. 4 міс. Е. 5 міс. Дитина може маніпулювати одночасно двома предметами: А. 8 міс. В. 7 міс. С. 6 міс. D. 5 міс. Е. 4 міс. Може перекладати предмет з одної ручки в іншу: А. 8 міс. В. 7 міс. С. 6 міс. D. 5 міс. Е. 4 міс. Дитина шукає джерело звуку очима і рухами голови у віці: А. 2 і 3 міс. В. 3 і 4 міс. С. 3 і 5 міс. D. 4 і 5 міс. Е. 1 і 2 міс. Дитина починає вставати на ноги у: А. 5 міс. В. 6 міс. С. 7 міс. D. 8 міс. Е. 9 міс. Словниковий запас дитини в 1 рік становить: А. 5 – 6 слів В. 20 – 30 слів С. 8 – 10 слів D. 80 – 100 слів Е. 40 – 60 слів Словниковий запас дитини у 2 роки становить: А. 50 – 60 слів В. 50 – 100 слів С. 800 – 1000 слів D. 200 – 400 слів Е. 90 – 100 слів Часткове та повне пінцетне захоплення предметів виникає у віці: А. 5 і 6 міс. В. 6 і 7 міс. С. 7 і 8 міс. D. 8 і 9 міс. Е. 9 і 10 міс. Дитина може перевернутись зі спини на живіт у: А. 6 міс. В. 7 міс. С. 8 міс. D. 9 міс. Е. 10 міс. Дитина починає реагувати на своє ім’я у віці: А. 3 міс. В. 4 міс. С. 5 міс. D. 6 міс. Е. 7 міс. Дитина може вилізти на невелику сходинку увіці: А. 8 міс. В. 10 міс. С. 12 міс. D. 18 міс. Е. 20 міс. Дитина добре повзає, опираючись на руки і коліна у віці: А. 6 міс. В. 7 міс. С. 8 міс. D. 9 міс. Е. 10 міс. Для новонародженої дитини характерний: А. Гіпотонус згиначів В. Гіпертонус згиначів С. Гіпертонус розгиначів D. Опістотонус Е. Загальна м’язова гіпотонія У новонародженої дитини рухи: А. Координовані В. Атетозоподібні С. Цілеспрямовані D. Плавні Е. Без особливостей 41.Середній нормальний рівень DQ коливається у межах: А. 120 – 130 В. 110 – 120 С. 90 – 110 D. 70 – 90 Е. 60 – 80 42. Діти потребують постійної опіки, якщо у них DQ: А. < 120 В. < 100 С. < 90 D. < 70 Е. < 50 Госпіталізм – це: А. Відставання у розвитку, спричинене дефіцитом спілкування В. Відставання у розвитку, спричинене хромосомними захворюваннями С. Відставання у розвитку, спричинене страхом дитини перед лікарнею D. Відставання у розвитку, спричинене вродженою патологією Е. Жодна з приведених відповідей не є вірною Дитина починає слідкувати за предметом, що рухається горизонтально у віці: А. 1 міс. В. 2 міс. С. 3 міс. D. 4 міс. Е. 5 міс. Дитина починає шукати джерело звуку очима у віці: А. 5 міс. В. 4 міс. С. 3 міс. D. 2 міс. Е. 1 міс. Дитина починає шукати джерело звуку рухами голови у віці: А. 1 міс. В. 2 міс. С. 3 міс. D. 4 міс. Е. 5 міс. Дитина починає тягнутися до матері, коли хоче, щоб її взяли на руки у віці: А. 1 міс. В. 9 міс. С. 4 міс. D. 1 рік Е. 6 міс. Дитина робить перші спроби самостійно їсти ложечкою з горнятка у віці: А. 11 – 12 міс. В. 9 – 10 міс. С. 7 – 8 міс. D. 5 – 6 міс. Е. 3 – 4 міс. Дитина може щось показати вказівним пальцем у віці: А. 12 міс. В. 10 міс. С. 8 міс. D. 6 міс. Е. 4 міс. Стосовно анатомо-фізіологічних особливостей нервової системи у дітей правильними є усі твердження, крім: А. Філогенетично більш старі відділи нервової системи диференційовані краще, ніж більш нові В. Мієлінізація нервових волокон до народження дитини не є завершеною С. Аналізатор рівноваги починає функціонувати ще внутрішньоутробно D. Серед аналізаторів процес мієлінізації найшвидше проходить у шкірному Е. У корі мієлінізація завершена до народження дитини Еталон відповідей
5.3. Ситуаційні задачі Задача 1. Патронажна медсестра оглянула дівчинку віком 4 міс., яка народилася з масою тіла 3.400 кг і довжиною тіла 53 см. На час огляду маса – 6 кг, довжина тіла - 62 см, обвід голови – 41 см, обвід грудної клітки 41 см. Дівчинка активна, бавиться підвішеними іграшками, голосно сміється, добре утримує голову, лежачи на животі; не повзає, не сидить. Оцінити фізичний розвиток дитини. Оцінити психо-моторний розвиток дитини. Задача 2. В клініку поступила дитина з вродженою вадою серця - тетрадою Фалло - віком 1 рік. Хлопчик млявий, малорухливий, сидить, стоїть з опорою, не ходить, іграшками бавиться по-різному але недовго, вимовляє окремі склади “ма”, “ба”, п’є з горнятка, яке тримає мама. Антропометричні дані: маса – 8 кг, довжина тіла - 70 см, обвід голови – 45 см, обвід грудної клітки 44 см. Оцінити фізичний розвиток дитини. Оцінити психо-моторний розвиток дитини. Задача 3. При диспансерному огляді 3-х річного здорового хлопчика його фізичний розвиток розцінено як гармонійний середній, а нервово-психічний - відповідає віку 3 – 3, 5 р. Навести ймовірні антропометричні показники цієї дитини. Описати показники нервово-психічного розвитку дитини даного віку. Задача 4. У відділення поступила новонароджена дівчинка віком 6 днів з підозрою на вроджену ваду серця. Дитина від І доношеної вагітності, вік мами – 21 р., перебіг вагітності без особливостей, пологи фізіологічні. При огляді: гіпертонус згиначів, смоктальний рефлекс активний, викликаються рефлекси Бабінського, повзання, опори, в положенні на животі голову повертає на бік, голову не утримує, при різкому постукуванні по пеленальному столику розводить руки в сторони, а потім кричить, не усміхається. Дитина народилася з масою тіла 3.200 кг, на час огляду важить 3.150 кг. Які з описаних показників нервово-психічного розвитку є патологічними ? Пояснити різницю мас тіла дитини після народження і на 6-ий день життя. Задача 5. До педіатра звернулася 40-річна мама зі своїм двомісячним сином, який народився від ІІІ–ої доношеної вагітності (маса тіла при народженні 2.800 кг, довжина тіла 49 см). На час огляду маса – 3.800 кг, довжина тіла - 52 см, обвід голови – 41 см, обвід грудної клітки 35 см. Хлопчик малоактивний, в перервах між сном капризує, за рухомими предметами слідкує незавжди, до іграшок не тягнеться, голову не утримує. Виражений гіпертонус м’язів згиначів, руки зігнуті в кулачки. Оцінити фізичний розвиток дитини. Оцінити психо-моторний розвиток дитини. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 35 |