1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   35
Ім'я файлу: metodichki_z_pediatriyi (1).doc
Розширення: doc
Розмір: 3951кб.
Дата: 04.06.2022
скачати
Тема 2. Семіотика ураження нервової системи у дітей

Загальна семіотика

  1. Порушення свідомості спостерігаються при черепно-мозкових травмах, інфекційних захворюваннях, у новонароджених дітей – прояв гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС.

  • кома – повна втрата свідомості, відсутність активних рухів, втрата чутливості, рефлекторних функцій, розлади дихання і серцевої діяльності

  • сопор – збережені окремі елементи свідомості, реакція на сильні подразники

  • сомноленція -–загальмованість, сонливість, дезорієнтація, млявість, байдужість до оточення

  • аменція – спутаність свідомості, неадекватність поведінки, періоди збудження і загальмованості, марення, галюцинації




  1. Біль голови

  • циркуляторний при розладах крово- і ліквородинаміки

  • механічний при об’ємних процесах

  • токсичний при загальних інфекціях

  • рефлекторний при захворюванях очей, вух

  • психогенний при неврозах




  1. Головокружіння: при анемії, захворюваннях судин головного мозку, порушеннях мозкової гемодинаміки, ураження вестибулярного апарату




  1. Блювота (з або без попередньої нудоти, може покращити самопочуття): підвищення внутрішньочерепного тиску, об’ємні процеси головного мозку, подразнення мозкових оболонок




  1. Порушення ходи (атаксія – похитування): пухлини мозку, ураження мозочка. Обережна хода з зігнутим або нерухомим тулубом спостерігається при болях в поперековій ділянці




  1. Порушення координації рухів (ураження мозочка):

  • при динамічній атаксії: адіадохокінез – нерегулярні, некоординовані сповільнені рухи кистей, позитивні пальце-носова та колінно-п’яткова проби

  • при статичній (локомоторній) атаксії: похитування в позі Ромберга




  1. Вимушене або пасивне положення хворого:

  • опістотонус – дугоподібне вигинання спини внаслідок тонічного скорочення довгих м’язів (голова закинута назад, дитина торкається ліжка тільки потилицею, п’ятками) спостерігається при правці

  • менінгеальна поза (“поза лягавого собаки”) – закинута голова, витягнутий тулуб, втягнений живіт, руки притиснені до грудної клітки, ноги підтягенені до живота - спостерігається при менінгіті

  1. Зміни, що виявляються при огляді обличчя:

  • швидка зміна міміки обличчя – вираз збудження, занепокоєння, напруження, блиск в очах спостерігається у дітей-невропатів

  • вираз пригнічення, відсутній погляд, маскоподібне обличчя – гострий енцефаліт

  • наморщене чоло, нерухомі мімічні м’язи, очі примружені, губи міцно стиснені і вип’чені, носогубна складка виразна і припіднята – правець

  • слабовиражені складки на обличчі, розширена очна щілина, опущений кут рота (на боці ураження) – ураження ядра, корінця або гілки лицевого нерву

  • птоз - при аплазії ядра окорухового нерва

  • лагофтальм – (на боці ураження) при периферичному парезі лицевого нерва, ураженні його ядра

  • ністагм: мимовільні рухи, тремтіння очних яблук по горизонтальній / вертикальній осі (горизонтальний / вертикальний ністагм), обертальні рухи (ротаційний ністагм) – при ураженні мозочка

  • косоокість – при ураженні окорухового нерва (див. нижче «Порушення ЧМ інервації»)

  • с-м Грефе – відставання верхньої повіки, яке виникає при русі очних яблук донизу – підвищення в/черепного тиску

  • «симптом сонця, що сідає» - при швидкому переведенні дитини з горизонтального положення у вертикальне очні яблука повертаються вниз і всередину, райдужна оболонка частково прикривається нижньою повікою і між верхньою повікою та райдужною оболонкою видно склеру – підвищення внутрішньочерепного тиску




  1. Парези (послаблення рухів), паралічі (відсутність рухів):

  • центральні (спастичні): при ураженні великих пірамідних клітин кори великих півкуль і пірамідних шляхів

  • периферичні (мляві): при ураженні рухових ядер ЧМН, передніх стовпів спинного мозку, передніх корінців, нервових сплетень, окремих нервів


Діагностичні ознаки центрального і периферичного паралічів

Ознака
Центральний параліч
Периферичний параліч

Поширеність паралічу
Дифузна (моно-, гемітип)
Обмежена (сегментарний / невральний тип)

Тонус м’язів
↑
↓

Сухожильні рефлекси
↑ з поширенням зон
Не викликаються або різко ↓

Шкірні рефлекси
Не викликаються, або ↓
Не змінені

Патологічні рефлекси
+
-

Електрозбудливість нервів і м’язів
Не порушена
Кількісні і якісні зміни

Фібрилярне тремтіння
-
+




  1. Гіперкінези – мимовільні, неритмічні, некоординовані, різноманітні рухи різних частин тіла, є результатом ураження стріарної системи:

  • атетоз – повільні стереотипні мимовільні рухи пальцями рук і ніг, які згинаються-розгинаються, змінюють положення супінації-пронації – при енцефаліті, дитячому церебральному паралічі (ДЦП)

  • тремор – ритмічні стереотипні рухи тіла у спокої або при довільних рухах (інтенційний тремор), переважно дистальних відділів верхніх кінцівок – при тиреотоксикозі, деяких органічних ураженнях головного мозку, внаслідок фізичного або емоційного збудження

  • тіки – швидкі клонічні неритмічні стереотипні рухи у вигляді частого кліпання, підняття брів, відкриття рота, скорочення інших груп мімічних м’язів – при неврозах, внаслідок ураження головного мозку в перинатальному періоді

  • хорея – швидкі неритмічні скорочення різних груп м’язів дистальних і проксимальних відділів обличчя, тулубу, кінцівок (наморщування чола, витягування язика, безцільні поривчасті рухи кінцівками) - при ревматизмі, спадковій хореї Гентінгтона

  1. Зміни сухожилкових рефлексів:

  • анізорефлексія – асиметричність рефлексів – ознака органічного ураження нервової системи

  • гіперрефлексія – ураження пірамідних шляхів і центрального мотонейрону (центральний параліч)

  • клонус – ритмічні скорочення м’язу / м’язів внаслідок розтягнення його сухожилля - при центральному паралічі

  • гіпорефлексія – ураження рефлекторної дуги (периферичний параліч)




  1. Порушення чутливості спостерігаються при поліомієліті, менінгіті, геміплегії

  • кількісні порушення: анестезія – повна втрата всіх видів чутливості; гіпестезія – зниження будь-якого виду чутливості; гіперестезія – підвищення чутливості; дисоціація – ізольоване порушення одних видів чутливості при збереженні інших

  • якісні порушення: дизестезія – неправильне сприйняття зовнішнього подразника (наприклад: холод як тепло), поліестезія – сприйняття поодиноких подразників як численних, синестезія – відчуття подразнення нетільки в місці нанесення але і в інших ділянках, парестезія – ненормальні відчуття (оніміння, жар), що виникають без зовнішнього подразника




  1. Порушення ЧМ інервації:

  • I пара n. olfactorius: аносмія – відсутність нюху, гіпоосмія – зниження нюху, гіперосмія – загострене відчуття запахів, дизосмія – спотворене сприйняття запахів: при ураженні n. olfactorius

  • ІI пара n. оpticus: амавроз – сліпота при повному перериванні провідності n. оpticus, амбліопія – зниження гостроти зору, геміанопсія – випадіння половини поля зору (при пухлинах гіпофізу, розширенні шлуночків при гідроцефалії), зміни на очному дні – неврит зорового нерву, атрофія нерву при пухлинах гіпофізу, застійний сосок при підвищеному в/черепному тиску

  • III, IV, VI пари – n. oculomotorius, n. trochlearis, n. аbducens – косоокість: збіжна (при ураженніn. аbducens) або розбіжна (при ураженні n. oculomotorius), міоз (звуження зіниць), мідріаз (розширення зіниць), анізокорія (нерівномірність зіниць)

  • V пара – n. trigeminus: зміна чутливості на обличчі в надорбітальній ділянці, підорбітальній ділянці, на підборідді, параліч жувальних м’язів на боці ураження ядра нерва

  • VII пара – n. facialis: асиметрія обличчя (див вище «Зміни, що виявляються при огляді обличчя»)

  • VIII пара – n. vestibulocochlearis:

  • ураження pars cochlearis: ан-/гіп-акузія (глухота / зниження слуху) при ураженні нерва чи ядра нерва, гіперакузія (підвищена чутливість до звукових подразників) при менінгеальному синдромі

  • ураження pars vestibularis: порушення рівноваги, координації рухів, головокружіння, блювота, ністагм

  • IX Х пари – n. glossopharyngeus, n. vagus: дисфагія (порушення ковтання), асиметрія м’якого піднебіння, дисфонія (захриплість/гугнявість голосу), афонія (відсутність голосу)

  • XI пара – n. accessorius: при ураженні нерва або його ядра – гіпотрофія m. Sternocleidomastoideus, утруднення повороту голови у здоровий бік, опущення плеча на боці ураження

  • XII пара – hypoglossus: при ураженні нерва або його ядра відхилення язика при висуванні в бік ураження, дизартрія (нечітка і сповільнена мова), при двобічному ураженні: повна нерухомість язика, анартрія (втрата мови)




  1. Наяність позитивних менінгеальних симптомів: ригідність потиличних м’язів, симптоми Брудзінського, симптом Керніга, симптом Лесажа (для дітей раннього віку) – при подразненні мозкових оболонок (менінгіт, в/черепна гіпертензія)

Основні неврологічні симптомокомплекси

  1. Менінгеальний синдром

  • причини: подразнення рецепторів судин оболонок, хоріоідальних сплетень при підвищеному в/черепному тиску, запаленнях оболонок (менінгіт), токсичному ураженні оболонок, субарахноїдальному крововиливі;

  • скарги: болі голови + декілька разова блювота, яка не залежить від прийому їжі, після блювоти переважно болі зменшуються; гіперакузія, фотофобія, гіперестезія;

  • об’єктивно: поза хворого (“поза лягавого собаки”) – закинута голова, витягнутий тулуб, втягнений живіт, руки притиснені до грудної клітки, ноги підтягенені до живота; позитивні менінгеальні с-ми (ригідність потиличних м’язів, симптоми Керніга, Брудзинського, Лесажа)




  1. Синдром в/черепної гіпертензії

  • причини: менінгіт, менінгоенцефаліт, абсцесс мозку, пухлина, гідроцефалія.

  • скарги: болі голови, часті зригування, блювота (переважно вранці), головокружіння, оглушенність, мозковий крик;

  • об’єктивно: менінгеальні симптоми позитивні, тремор підборіддя і повік, позитивний с-м Грефе, застійні явища на очному дні; у дітей раннього віку – збільшення розмірів черепа, розходженння швів черепа, розширення вен на голові, вибухання і пульсація тім’ячка;

  • рентгенографія черепа: пальцевидні вдавлення, розширення входу в турецьке сідло




  1. Гіпертензійно-гідроцефальний синдром

  • зумовлений підвищенням в/черепного тиску за рахунок збільшення об’єму цереброспінальної рідини в порожнині черепа при гідроцефалії

Гідроцефалія

  • причини: вади розвитку ЦНС, запалення оболонок мозку, травми;

  • види: гіперсекреторна (підвищена продукція ліквору), арезорбтивна (порушення зворотного всмоктування ліквору);

  • форми: зовнішня (акумуляція ліквору в субарахноїдальному просторі) і внутрішня (акумуляція ліквору в шлуночках); гостра і хронічна, компенсована і декомпенсована;

  • об’єктивно: ознаки синдрому в/черепної гіпертензії (див. вище);

При вродженій гідроцефалії обвід голови при народженні сягає 80-100 см, порушена пропорція голова-тулуб, розходження швів черепа, великі тім’ячка, високе і нависаюче чоло, напівзакриті повіки, виражена судинна сітка на скронях, чолі, повіках, відставання у психічному розвитку, адинамія


  1. Судомний синдром

  • судоми – раптові напади клонічних або тонічних або клоніко-тонічних скорочень м’язів з втратою або без втрати свідомості;

  • тонічна стадія судом: на фоні загального рухового збудження переривається контакт з оточуючим середовищем, блукаючий погляд, відкидається голова, згинаються руки в ліктевих і променево-зап’ясних суглобах, випрямляються ноги, змикаються щелепи, ціаноз, брадикардія, через 1 хв глибокий вдох і настає клонічна стадія

  • клонічна стадія: посмикування мімічних м’язів → кінцівок → всього тіла, шумне дихання, зникає ціаноз, блідість;

  • судоми у н/н переважно зумовлені асфіксією, пологовою травмою, гіпоглігемічною комою (через 10-12 год після народження - судоми), правцем (інфікування через пупкову ранку – інкубаційний період до 2 тиж), ядерною жовтяницею;

  • причинами судом у дітей грудного віку є спазмофілія, у деяких дітей спостерігаються фебрильні судоми – з 4-6 міс (на фоні гарячки понад 38̊), інфекційного походження, обмінного характеру;

Варіантом судомного синдрому є епілептичний синдром. Епілепсія – хронічне прогресуюче захворювання, яке проявляється пароксизмальними розладами свідомості, нападами судом, вегетативними пароксизмами, наростаючими змінами в психічно-емоційній сфері. Grandmal – тонічні судоми до 1 хв, які переходять у клонічні судоми до 5 хв, спостерігається виділення піни з рота, мимовільне сечовиділення, дефекація. Після цього настає фаза оглушення і глибокий сон. Petitmal – короткочасне (5-6 сек) відключення (абсанс) з раптовим але короткочасним зниженням м’язевого тонусу, може бути падіння дитини


  1. Дитячий церебральний параліч –

група синдромів, які є результатом ураження мозку, що виникло в/утробно, інтранатально, або в ранньому постнатальному періоді. Характеризується порушенням моторного розвитку, зумовленого аномальним розподілом м’язевого тонусу і порушенням координації рухів. Розрізняють наступні типи:

  • геміплегія: моторні розлади спастичного типу ½ тіла, виявляється з 4-6 міс. перевагою певної – здорової - ½ тіла;

  • диплегія спастична (хвороба Літтла): ураження обидвох ніг (рідше рук), ноги схрещені, атаксія;

  • тетраплегія – найважча форма, ураження обидвох ніг і рук, бульбарні розлади (порушення дихання, серцевої діяльності), важка олігофренія;

  • екстрапірамідна – гіперкінетична – інтенсивні безцільні рухи, тремор, торсійні гіперкінези, атетоз; дистонічна – поява раптових напружень м’язевого тонусу;

  • атактична (мозочкова): до 1 р. дитина млява, далі гіпотонія м’язів прогресує, дитина не може стояти, спостерігається атаксія, гіперрефлексія, інтелект при цьому збережений.


Зміни, що виявляються при дослідженні ліквору

Тиск

  • підвищений: в/черепний абсцес, пухлина, субарахноїдальний крововилив, менінгіт

  • знижений: зневоднення, гнійний менінгіт (дуже густий гній крапає повільно), блок субарахноїдального і спінального лікворного простору

Колір, прозорість:

  • ксантохромія – різна інтенсивність жовтого кольору – гіпербілірубінемія непряма, туберкульозний менінгіт, субарахноїдальний крововилив

  • кров’янистий – крововилив в/мозковий, субарахноїдальний

  • мутний: ↑ лейкоцитів, еритроцитів, бактерій – менінгіт, крововилив

Мікроскопічне дослідження

  • плеоцитоз - ↑↑лейкоцитів > 500/3

  • при гнійних інфекціях: бактерійні, грибкові менінгіти, амебний енцефаломієліт, септична емболія при бактеріальному едокардиті, остеомієліт кісток черепа або хребта, абсцесс мозку

  • неінфекційні захворювання: реакція на в/черепний крововилив, на повторні люмбальні пункції, нейролейкоз, метастази в головний мозок

  • ↑лейкоцитів 300/3 – 500/3 і переважно лімфоцити: вірусні інфекції (поліомієліт), нейросифиліс, туберкульозний менінгіт

  • ↑еритроцитів: в/черепний крововилив

Глюкоза

  • підвищений рівень: діабет

  • знижений рівень: туберкульозний або грибковий менінгіт, нейролейкоз, менінгіт при епідемічному паротиті, гіпоглікемія

Білок

  • підвищений рівень: гнійний менінгіт, туберкульозний менінгіт, сифіліс, абсцесс мозку, субарахноїдальний крововилив, колагенози

  • знижений рівень: після евакуація великої кількості ліквору при пункції

  • збільшене співвідношення ІgG/альбумін: нейросифіліс, системний червоний вовчак з ураженням ЦНС

  • реакції Нонне-Апельта, Панді+, ++, +++, ++++ - свідчить про підвищений рівень білку в лікворі


Догляд за дітьми з патологією нервової системи

При догляді за хворими необхідно створити для них фізичний та психічний спокій, мінімум неприємних маніпуляцій, не загострювати увагу на ознаках хвороби.

  • при рухових розладах дотримуватися ретельно гігієни шкіри, проводити профілактику пролежнів

  • при коматозному стані постійний контроль функції всіх органів і систем

  • при порушенні чутливості обережно проводити фізіотерапевтичні процедури

  • при порушенні функції органів малого тазу часто проводити туалет промежини і статевих органів, при потребі – очисні клізми, катетеризацію сечового міхура


Схема протоколу обстеження нервової системи дитини

  1. Скарги

  2. Анамнез захворювання

  3. Анамнез життя:

  4. Об’єктивне обстеження

А. Оцінка розумового розвитку і поведінки дитини:

  • Активність

  • Увага

  • Настрій

  • Комунікабельність

  • Мова

  • Вміння писати, читати, рахувати, малювати

  • Інтелект

В. Загальний стан:

  • Свідомість

  • Наявність судом

  • Положення хворого

С. Огляд, пальпація, перкусія:

  • Голова

  • Обличчя

  • Хребет

D. Моторна активність:

  • Активні рухи, координація рухів

  • поза Ромберга

  • пальце-носова проба

  • колінно-п’яткова проба

  • проба на діадохокінез (пронація і супінація):

  • Мимовільні рухи:

  • Оцінка м’язевого розвитку, тонусу і сили м’язів

  • Дослідження рефлексів

а/ сухожилкові: колінний, рефлекс з двоголового м’язу, рефлекс з триголового м’язу, рефлекс з окістя променевої кістки

б/ черевні

в/ кремастерний (у хлопчиків)

г/ сідничний

д/ кон’юнктивальний, корнеальний, глотковий

е/ безумовні рефлекси (для новонароджених і дітей грудноговіку):

Е. Дослідження чутливості

  • Поверхнева: больова, температурна, тактильна

  • Глибока (м’язово-суглобова)

F. Дослідження вегетативної нервової системи

  • Оцінка вихідного вегетативного тонусу дитини

  • Дермографізм

G. Дослідження черепно-мозкової (ЧМ) інервації

H. Дослідження менінгеальних симптомів: ригідність потиличних м’язів, симптоми Брудзінського, симптом Керніга, симптом Лесажа (для дітей раннього віку)

  1. Інтерпретація результатів додаткових методів дослідження

  2. Висновок: обгрунтування синдромів ураження нервової системи


5. Матеріали методичного забезпечення

5.1. Питання для самоконтролю

  1. Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей. Порушення ембріогенезу як основа природжених аномалій розвитку нервової системи.

  2. Методика клінічного неврологічного обстеження дітей.

  3. Семіотика основних захворювань нервової системи у дітей

  4. Семіотика основних синдромів (менінгеальний, енцефалітичний, судомний та ін.)

  5. Особливості спинномозкової рідини у дітей та семіотика її змін при патології (при гнійних та серозних менінгітах, гідроцефалії та ін.).

  6. Догляд за дітьми з патологією нервової системи.


5.2. Тестові завдання

  1. Структури мозку формуються з:

  1. Ектодерми

  2. Ентодерми

  3. Мезодерми

  4. Ектодерми і ентодерми

  5. Ектодерми, мезодерми, ентодерми




  1. Найінформативніший метод діагностики внутрішньочерепних крововиливів:

А. Електроенцефалографія

В. Нейросонографія

С. Реоенцефалографія

D. Люмбальна пункція

Е. Рентгенографія черепа


  1. Найінформативніший метод діагностики для встановлення причини судом:

А. Електроенцефалографія

В. Люмбальна пункція

С. Рентгенографія черепа

D. Огляд очного дна

Е. Нейросонографія


  1. Найчастіші причини судом у дітей перших 3-х міс життя, крім:

А. Гіпокаліємія

В. Гіпоксія

С. Гіпоглікемія

D. Гіпокальціємія

Е. Метаболічний ацидоз


  1. Менінгеальний синдром характеризується всім, крім:

А. Болі голови

В. Позитивний симптом Керніга

С. Ригідність м’язів потилиці

D. Фотофобія

Е. Позитивний симптом Бабінського


  1. Гіперакузія характерна для:

А. Судомного синдрому

В. Епілептичного синдрому

С. Менінгеального синдрому

D. Коматозного стану

Е. Сопорозного стану


  1. Вроджена гідроцефалія характеризується всім, крім:

А. Макроцефалія

В. Затримка нервово-психічного розвитку

С. Птоз

D. Виражена судинна сітка на скронях

Е. Розходження швів черепа


  1. Мимовільні повільні рухи супінації – пронації називаються:

А. Атетоз

В. Тіки

С. Тремор

D. Хорея

Е. Клонуси



  1. Нормальний склад цереброспінальної рідини:

  1. Клітин – 10, білок – 0,33 г/л, глюкоза – 2,0 ммоль/л

  2. Клітин – 20, білок – 1,33 г/л, глюкоза – 2,0 ммоль/л

  3. Клітин – 30, білок – 1,5 г/л, глюкоза – 0,6 ммоль/л

  4. Клітин – 500, білок – 5,5 г/л, глюкоза – 1,0 ммоль/л

  5. Клітин – 1000, білок – 0,33 г/л, глюкоза – 1,0 ммоль/л




  1. Для менінгеального синдрому характерно все, вказане нижче, за винятком:

  1. Біль голови

  2. Блювота

  3. Анізокорія

  4. Гіперестезія

  5. Ригідність м’язів потилиці і спини




  1. Нормальний тиск ліквору (мм водного стовпчика):

  1. 50 – 70

  2. 80 – 150

  3. 150 – 180

  4. 20 – 50

  5. 5 – 10




  1. Нормальний вміст білка (г/л) у лікворі:

  1. 0,1 – 0,15

  2. 0,16 – 0,33

  3. 0,9 – 1,5

  4. 2,5 – 3,5

  5. 3,5 – 5,5




  1. Нормальний вміст цукру (ммоль/л) у лікворі:

  1. 1,0 – 2,0

  2. 2,5 – 3,9

  3. 4,0 – 5,5

  4. 0,5 – 1,0

  5. 0 – 0,5




  1. Для вродженої гідроцефалії характерно все, вказане нижче, крім:

  1. Збільшення розмірів черепа

  2. Широкі шви

  3. Парестезія

  4. Тонкі кістки черепа

  5. Венозна сітка на шкірі голови



  1. Для нападу тетанії характерно все вказане нижче, крім:

  1. Тонічні судоми

  2. Клонічні судоми

  3. Карпопедальний спазм і ларингоспазм

  4. Низький рівень кальцію в крові

  5. Гіперфосфатемія




  1. В якому віці найчастіше спостерігаються фебрильні судоми?

  1. До 3х місяців

  2. Від 6ти місяців до 3х років

  3. Від 3х до 5ти років

  4. Від 5ти до 10ти років

  5. Після 10ти років




  1. Вкажіть нормальний показник цитозу в лікворі дитини:

  1. 2 – 8 х 109/л

  2. 10 – 20 х 109/л

  3. 30 – 50 х 109/л

  4. 50 – 100 х 109/л

  5. 100 – 150 х 109/л




  1. Які прояви не характерні для гнійного менінгіту у дітей на першому році життя?

  1. Судоми

  2. Блювота

  3. Синдром менінгізму

  4. Синдром інтоксикації

  5. Синдром лікворної гіпертензії




  1. Для вродженої гідроцефалії характерно все, вказане нижче, крім:

  1. Незарощені тім’ячка

  2. Симптом Грефе

  3. Менінгеальні симптоми

  4. Зміни на очному дні

  5. Мікроцефалія



  1. Симптом, який відрізняє набуту гідроцефалію від вродженої:

A. Застійні соски зорових нервів

B. Біль голови

C. Блювота

D. Відсутність деформації і збільшення розмірів голови

E. Порушення ліквородинаміки


  1. Опущення верхньої повіки називається:

А. Лагофтальм

В. Птоз

С. Міоз

D. Анізокорія

Е. Блефароспазм


  1. Згладження носогубної складки є ознакою ураження однієї з пар черепномозкових нервів:

А. V

В. VII

С. IX

D. XI

Е. XII


  1. До видів порушення свідомості належить все, крім:

А. Сомноленція

В. Сопор

С. Аменція

D. Кома

Е. Олігофренія


  1. Для визначення рівноваги і координації рухів проводять:

А. Пальце-носову пробу

В. Визначення ригідності потиличних м'язів

С. Офтальмоскопію

D. Визначення акомодації і конвергенції

Е. Ортостатичну пробу


  1. Центральний параліч характеризується:

А. Гіпотонус м'язів

В. Гіпорефлексія

С. Патологічні рефлекси

D. Млявість м'язів

Е. Фібриляції м‘язів


  1. Для периферичного паралічу характерно:

А. Гіперрефлексія і патологічні рефлекси

В. Гіпотонія м’язів і їх посмикування

С. Арефлексія і гіпертонус м’язів

D. Гіпорефлексія і гіпертонус м’язів

Е. Посмикування м’язів і патологічні рефлекси


  1. Симптом Грефе позитивний при:

А. Менінгіті

В. Епілепсії

С. Гідроцефалії

D. Дитячому церебральному паралічі

Е. Арахноїдиті


  1. Симптом Керніга спостерігається при:

А. Загальній інтоксикації

В. Синдромі пригнічення ЦНС

С. Гіперкінетичному синдромі

D. Судомному синдромі

Е. Менінгеальному синдромі


  1. Судомний синдром спостерігається при, крім:

А. Спазмофілії

В. Енцефаліті

С. Фебрильній гіпертермії

D. Пухлинах головного мозку

Е. Протягом перших днів життя новонародженої дитини


  1. Функцію мозочка визначають за допомогою:

А. Ригідності м’язів потилиці

В. Проби на акомодацію

С. Ортостатичної проби

D. Пози Ромберга

Е. Визначення дермографізму

Відповіді на тестові завдання

1.
A
6.
C
11.
C
16.
B
21.
B
26.
B

2
B
7.
C
12.
B
17.
A
22.
B
27.
C

3.
A
8.
A
13.
B
18.
C
23.
E
28.
E

4.
D
9.
A
14.
C
19.
E
24.
A
29.
E

5.
E
10.
C
15.
B
20.
D
25.
C
30.
D

5.3. Ситуаційні задачі

Задача 1

Дитина віком 2 міс. поступила в клініку зі скаргами на блювоту, млявість, адинамію. Об’єктивно: обвід голови 64 см, порушена пропорція голова-тулуб, розходження швів черепа, велике тім’ячко 4х4 см, високе і нависаюче чоло, напівзакриті повіки, виражена судинна сітка на скронях, чолі, повіках.

  • Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.

  • Скласти план обстеження

Задача № 2

До невролога звернулася дівчинка 10 років, у якої протягом останніх 2 – 3 років з’явилися мимовільні посмикування правого плеча, вчителі в школі скаржаться, що почерк дитини став нерозбірливим. При огляді: фізичний розвиток нижче середнього, шкіра блідо-рожева, спостерігається мимовільне посмикування плечей, почерк нечіткий.

  • Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.

  • Скласти план обстеження

Задача 3

У 11-річного хлопчика при поступленні в клініку спостерігається порушення ходи, атаксія, в позі Ромберга похитується, горизонтальний ністагм.

  • Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.

  • Скласти план обстеження

Задача 4

У відділення реанімації для новонароджених поступила дівчинка віком 6 днів з нападом судом. При огляді: дитина неспокійна, шкіра жовтого кольору (жовтяниця з’явилася протягом першої доби), спостерігається тремор підборіддя, кінцівок, кисті стиснені в кулаки

  • Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.

  • Скласти план обстеження

Задача 5

У 9-річної дівчинки при поступленні інтенсивні болі голови, декілька разова блювота, яка не залежить від прийому їжі, після блювоти болі дещо зменшуються, гіперакузія і фотофобія. Дитина лежить на правому боці, закинута голова, витягнутий тулуб, втягнений живіт, руки притиснені до грудної клітки, ноги підтягенені до живота; виражена ригідність потиличних м’язів, позитивний симптом Керніга.

  • Виділити і обгрунтувати клінічні синдроми.

  • Скласти план обстеження



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5

ШКІРА, ПІДШКІРНА ОСНОВА ТА КІСТКОВО-М’ЯЗОВА СИСТЕМА У ДІТЕЙ
1. Актуальність теми

Шкіра і підшкірна жирова клітковина беруть активну участь у всіх обмінних та імунобіологічних процесах, мають свої особливості в дитячому віці, змінюються при багатьох соматичних, інфекційних, алергічних, ендокринних захворюваннях, тому ураження шкіри та підшкірної жирової клітковини можуть свідчити про захворювання організму.

Правильно сформований опорно-руховий апарат – одна з умов повноцінного гармонійного розвитку дитини. Дуже високі темпи росту і розвитку кістково-м’язової системи здійснюється в умовах функціональної недосконалості центральної і ендокринної регуляції обміну. Все це сприяє виникненню патологічних процесів, наслідки яких нерідко важко виправити. Синдроми пошкодження кісток, м’язів, суглобів супроводжують гострі і хронічні інфекції, патологію нирок, печінки, ендокринні розлади. Тому оцінка їх стану має важливе значення в діагностиці.
2. Конкретні цілі.

  • Проводити об’єктивне дослідження шкіри, підшкірної основи з урахуванням особливостей методики обстеження у дітей.

  • Збирати анамнез, проводити об’єктивне обстеження кістково-м’язової системи у дітей.

  • Призначати комплекс додаткових методів обстеження для з’ясування стану кістково-м’язової системи у дітей.

  • Інтерпретувати отримані дані дослідження з врахуванням анатомо-фізіологічних особливостей організму дитини.

  • Проводити синдромальну діагностику дітей з патологією шкіри та кісткової системи.


3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)


Назви попередніх дисциплін
Отримані навики

Нормальна анатомія
Анатомічна будова шкіри, підшкірної жирової клітковини, кісток і м'язів

Нормальна фізіологія
Фізіологічні особливості шкіри, підшкірно - жирової клітковини, кісток і м'язів

Пропедевтика терапії
Збір анамнезу, огляд, пальпація

Догляд за хворими
Принципи догляду за дітьми з захворюванням шкіри, підшкірної жирової клітковини, кістково - м’язової систем


4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента

(зміст теми)


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   35

скачати

© Усі права захищені
написати до нас